Ухвала

від 20.12.2024 по справі 917/1615/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 грудня 2024 року

м. Київ

Справа № 917/1615/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Багай Н. О.,

розглянувши матеріали касаційної скарги заступника керівника Харківської обласної прокуратури

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 у справі

за позовом заступника керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Пирятинської міської ради Полтавської області

до: 1) Фермерського господарства "Берегове", 2) Ліквідаційної комісії Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області

про визнання незаконними рішень сесії Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, визнання недійсним договору оренди землі та повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

02.12.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга заступника керівника Харківської обласної прокуратури на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 (повний текст складено 12.11.2024), ухвалену за результатами перегляду рішення Господарського суду Полтавської області від 19.03.2024 у справі № 917/1615/21. Вказана касаційна скарга була подана 02.12.2024 до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд".

Перевіривши матеріали касаційної скарги заступника керівника Харківської обласної прокуратури, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).

Згідно із частиною 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Однак, всупереч вимогам пункту 3 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, у поданій касаційній скарзі заступник керівника Харківської обласної прокуратури не зазначив повне найменування і місцезнаходження особи, яка звернулася до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Пирятинської міської ради Полтавської області - заступника керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області та відповідача-2 у справі № 917/1615/21 - Ліквідаційної комісії Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно із частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як установив Верховний Суд, заступник керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області подав в інтересах держави в особі Пирятинської міської ради Полтавської області позовну заяву у жовтні 2021 року, її предметом є вимоги немайнового характеру про:

- визнання незаконним та скасування рішення Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області від 12.12.2012 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її в оренду Фермерському господарству "Берегове" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах населеного пункту Давидівської сільської ради";

- визнання незаконним та скасування рішення Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області від 22.12.2017 № 133а "Про продовження договору оренди земельної ділянки для ведення товарного виробництва в межах с. Кроти Фермерському господарству "Берегове";

- визнання недійсним договору оренди землі від 12.12.2012 № 02, укладеного між Давидівською сільською радою Пирятинського району Полтавської області і Фермерським господарством "Берегове", щодо земельної ділянки, яка знаходиться в межах населеного пункту Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, загальною площею 20,5 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5323882203:03:001:0069;

- визнання недійсною додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 12.12.2012 № 02, яка укладена 29.12.2017 між Давидівською сільською радою Пирятинського району Полтавської області і Фермерським господарством "Берегове", щодо земельної ділянки, яка знаходиться в межа населеного пункту Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області загальною площею 20,5 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5323882203:03:001:0069;

- скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди Фермерського господарства "Берегове" на земельну ділянку з кадастровим номером 5323882203:03:001:0069, площею 20,5 га, розташовану на території Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора Чорнухинської районної державної адміністрації Полтавської області Танчик Тетяни Миколаївни від 09.01.2018, номер запису про інше речове право 24385789 та припинення права оренди на вказану земельну ділянку Фермерського господарства "Берегове";

- зобов`язання Фермерського господарства "Берегове" повернути територіальній громаді Пирятинської міської ради Лубенського району Полтавської області в особі Пирятинської міської ради земельну ділянку, кадастровий номер 5323882203:03:001:0069, загальною площею 20,5 га шляхом підписання акта приймання-передачі.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2021 установлено у розмірі 2270,00 грн.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 19.03.2024 у справі № 917/1615/21 позовні вимоги заступника керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області задоволено.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 у справі № 917/1615/21 рішення Господарського суду Полтавської області від 19.03.2024 скасовано; ухвалено нове рішення, яким позов залишено без розгляду.

Заступник керівника Харківської обласної прокуратури у касаційній скарзі просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.11.2024, а справу № 917/1615/21 передати в суд апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Таким чином, звертаючись із касаційною скаргою, заявник мав сплатити судовий збір у сумі 21 792,00 грн, а саме 2270,00 грн х 6 х 200 % х 0,8, де 2270,00 грн - ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру; 6 - кількість вимог майнового характеру, рішення щодо яких оскаржуються; 200 % - ставка судового збору за подання касаційної скарги, 0,8 - коефіцієнт для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Однак заступник керівника Харківської обласної прокуратури додав до касаційної скарги в якості доказу сплати судового збору платіжну інструкцію від 27.11.2024 № 3252 на суму 2422,40 грн. Таким чином, судовий збір сплачено не в повному розмірі.

Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Згідно із частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги заступнику керівника Харківської обласної прокуратури необхідно подати до суду касаційної інстанції:

- касаційну скаргу в новій редакції із зазначеними у ній відомостями щодо інших учасників справи № 917/1615/21 (з урахуванням змісту цієї ухвали);

- докази сплати судового збору в установленому законом порядку та розмірі, а саме у розмірі недоплаченої суми - 19 369,60 грн, за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір".

У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.

Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що відповідно до частини 9 статті 42 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 справі № 917/1615/21 залишити без руху та надати строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н. О. Багай

До уваги учасників судового процесу!

Згідно з новою редакцією частин 5 - 9 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України від 29.06.2023 № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці) реєструють такі кабінети в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Разом з цим, суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Такі учасники справи також мають можливість ознайомитися з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль).