Постанова
від 07.11.2024 по справі 904/5221/23
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2024 року м.Дніпро Справа № 904/5221/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Кощеєва І.М., Чус О.В.

при секретарі судового засідання: Карпенко А.С.

Представники сторін:

від позивача: Ярличенко Ігор В`ячеславович (в залі суду) - від Дніпровської міської ради - витяг з ЄДР

від відповідача: Доманський Володимир Петрович (в залі суду) - від Житлово-будівельного кооперативу №295 - адвокат, ордер серія АЕ №1305235 від 06.02.2022

від третьої особи: Бажан Владислав Павлович (в залі суду) - від Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради - адвокат, Довіреність № 13/1-1 від 03.01.2024

від третьої особи: Томак Наталія Олександрівна (в залі суду) - від Міського комунального закладу культури "Дніпровська музична школа" № 14 - самопредставництво, витяг з ЄДР

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2024 у справі №904/5221/23 (суддя Колісник І.І.)

за позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Житлово-будівельного кооперативу № 295, м. Дніпро

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Міський комунальний заклад культури "Дніпровська дитяча музична школа № 14", м. Дніпро

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради, м. Дніпро

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про визнання права власності на нерухоме майно.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Дніпровська міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Житлово-будівельного кооперативу № 295 та просить:

- визнати право комунальної власності за територіальною громадою міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради на нежитлове приміщення № 594, загальною площею 104,3 кв.м, літ. а (4) - ганок з майданчиком по вул. Велика Діївська, буд. 40 у м. Дніпрі;

- визнати право комунальної власності за територіальною громадою міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради на нежитлове приміщення № 595, загальною площею 59,7 кв.м, літ. а (8) - ганок по вул. Велика Діївська, буд. 40 у м. Дніпрі;

- визнати право комунальної власності за територіальною громадою міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради на нежитлове приміщення № 596, загальною площею 60,4 кв.м, літ. а (5) - ганок по вул. Велика Діївська, буд. 40 у м. Дніпрі;

- визнати право комунальної власності за територіальною громадою міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради на нежитлове приміщення № 597, загальною площею 48,3 кв.м, літ. а (6) - ганок по вул. Велика Діївська, буд. 40 у м. Дніпрі (далі - спірні об`єкти нерухомості).

Судові витрати зі сплати судового збору позивач просить покласти на відповідача.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2024 у справі №904/5221/23 відмовлено повністю у задоволенні позовних вимог Дніпровської міської ради до Житлово-будівельного кооперативу № 295 про визнання права комунальної власності за територіальною громадою міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради на: нежитлове приміщення № 594, загальною площею 104,3 кв.м, літ. а (4) - ганок з майданчиком по вул. Велика Діївська, буд. 40 у м. Дніпрі; нежитлове приміщення № 595, загальною площею 59,7 кв.м, літ. а (8) - ганок по вул. Велика Діївська, буд. 40 у м. Дніпрі; нежитлове приміщення № 596, загальною площею 60,4 кв.м, літ. а (5) - ганок по вул. Велика Діївська, буд. 40 у м. Дніпрі; нежитлове приміщення № 597, загальною площею 48,3 кв.м, літ. а (6) - ганок по вул. Велика Діївська, буд. 40 у м. Дніпрі.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номери Інформаційних довідок 347857213, 347857322, 347857424), а також обставинами справи № 904/2160/22, які суд першої інстанції прийняв у відповідності до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України, підтверджується посилання позивача у цій справі на реєстрацію 03.12.2021 за відповідачем інших спірних нежитлових приміщень. Рішення прийняті приватним нотаріусом на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів УРСР № 209§21 від 31.03.1980 року. Сторонами не оспорюється рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів УРСР № 209§21 від 31.03.1980 року, яким затверджено акт державної комісії про приймання в експлуатацію житлового будинку № 13и ЖБК-295 разом із вбудованими спірними нежитловими приміщеннями. З наявних у справі доказів підтверджується факт передачі житлового будинку № 13и (будівельний номер) разом із вбудованими нежитловими приміщеннями у мікрорайоні "Комунар-1а", з наступним присвоєнням поштової нумерації за встановленою (з перейменуванням) поштовою адресою: м. Дніпро, вул. Братів Трофімових (Діївська), буд. 40, однак не позивачу, а Житлово-будівельному кооперативу № 295 для прийняття на баланс. За обліковими даними інвентарної картки джерелом придбання (фінансування) прийнятого на баланс житлового будинку із вбудованими приміщеннями указані пайові внески членів ЖБК.

Зазначена інформація відображена ЖБК № 295 також і в інвентарній книзі обліку основних засобів (а.с. 66-67 т. 3).

Жодних доказів на підтвердження дотримання чи то вчинення заходів для дотримання зазначеного порядку приймання спірних нежитлових приміщень на етапі законодавчо передбаченого розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю) позивачем суду не надано.

Отже, надані позивачем докази не підтверджують набуття ним спірних нежитлових приміщень у комунальну власність ні на етапі забудови житлового будинку, ні в процесі розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) й відповідно не обґрунтовано та не доведено порушення його прав та інтересів.

Позивач у справі не спростував призначення спірних нежитлових приміщень, зокрема на етапі забудови житлового приміщеня, з іншою метою, ніж для задоволення потреб усіх співвласників будинку кооперативу. За таких обставин правові підстави для задоволення позову відсутні.

При цьому, окремо щодо позову про визнання права власності на нежитлове приміщення № 594, загальною площею 104,3 кв.м, літ. а (4) - ганок з майданчиком по вул. Велика Діївська, буд. 40 у м. Дніпрі, місцевий господарьский суд, оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту щодо спірного нежитлового приміщення № 594, загальною площею 104,3 кв.м, літ. а (4) - ганок з майданчиком по вул. Велика Діївська, буд. 40 у м. Дніпрі, дійшов висновку про його неефективність, що додатково свідчить про відсутність підстав для задоволення позову.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулась Дніпровська міська рада, в якій рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2024 у справі №904/5221/23 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовну заяву Дніпровської міської ради задовольнити у повному обсязі.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

Апелянт зазначає, що відповідач не мав право власності на нежитлові приміщення 594, 595, 596, 597, за адресою: м. Дніпро, вул. Велика Діївська, буд. 40 з огляду на наступне.

Розпорядженням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 25.05.84р. №139/1р. "Про впорядкування поштової нумерації існуючим та тим що будуються спорудам мікрорайона "Комунар" в Ленінському районі" з метою упорядкування поштової нумерації існуючим та тим що будуються спорудам мікрорайону "Комунар" надано поштовий номер: житловий будинок (будівельний №13) - вул. Братів Трофімових №40.

Згідно розпорядження Дніпропетровського міського голови № 897-р від 26.11.2015 р. «Про перейменування топонімів м. Дніпропетровська» відбулось перейменували топонімів м. Дніпропетровська. Згідно додатку зазначено про зміну вулиці Братів Трофімових на вулицю Велика Діївська.

Головним управлінням Капітального будівництва Дніпропетровського міськвиконкому складено та затверджено Внутрішньобудівельний титульний список на 1980 рік. В графі № 1 "Найменування підприємств, пускових комплексів, черг об`єктів та витрат" зазначені вбудовані приміщення в житловому будинку (будівельний номер № 13 И). Вказаний список складено для направлення щорічно фінансуючій установі - СТРОЙБАНКУ СССР.

Жодного доказу фінансування Житлово-Будівельним кооперативом у матеріалах справи не міститься.

Згідно рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів №67ц9 від 23.01.80 з метою забезпечення житлом робочих і службовців заводів ім. В.І. Леніна, агрегатного, тепловозоремонтного, електротехнічного обладнання, комбайнового треста "Укрметалургремонт" і відділу культури міськвиконкома міської ради народних депутатів вирішено затвердити житлово-будівельний кооператив №295 при виконкомі міської ради народних депутатів на будівництво 136 квартирного дев`ятиповерхового житлового будинку (будівельний номер № 13-Й) на жилому масиві "Комунар" для робочих і службовців заводів ім. В. І. Леніна, агрегатного, тепловозоремонтного, електротехнічного обладнання, комбайнового треста "Укрметалургремонт" і відділу культури міськвиконкому.

Згідно рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів (УРСР) від 31.03.80 р. № 209§21 акт державної комісії від 31.03.1980 р. про приймання в експлуатацію 9-ти поверхового 136-ти квартирного житлового будинку № 13 И, ЖСК-295 на мікрорайоні "Комунар-1а житлового масиву "Петровський" загальною площею 7411 кв.м. і житловою площею 4831 кв.м. з вбудованими приміщеннями - вбудований ЖЕК, приміщення для роботи з населенням, піонерська кімната, збудованого Домобудівельним комбінатом №1 для УКСа Міськвиконкому - затвердити. Житловий будинок передати на баланс житлово - будівельному кооперативу №295.

У матеріалах справи міститься виписка з облікової картки про реєстрацію багатоквартирного будинку виданої КП «ДМБТІ» Дніпропетровської обласної ради відповідно до якої житловий будинок по вулиці Братів Трофімових 40 зареєстрований за Житлово-будівельним кооперативом № 295 на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 19.06.2003 № 1549. Записано в реєстрову книгу № 49 ЖЮ за реєстровим номером № 4982-88.

Відповідно до листа КП «ДМБТІ» Дніпровської міської ради від 17.06.2021 № 7506 зазначено, що в інвентаризаційній справі станом на 31.12.2012 року відсутні відомості про реєстрацію права власності на нежитлові приміщення № 137, 138, 139, 140, 141, 142, 143, 144, що знаходяться на першому поверсі житлового будинку літ. А-9 за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Братів Трофімових, буд. 40.

Отже, реєстрація права власності на житловий будинок зареєстровано за Відповідачем не на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів (УРСР) від 31.03.80 р. № 209§21, крім того, реєстрація спірних нежитлових приміщень за Відповідачем взагалі не проводилася, а тому висновки суду не відповідають матеріалам справи.

Судом залишено поза увагою, що у спірних нежитлових приміщеннях було розміщено ЖЕК, приміщення для роботи з населенням, піонерської кімнати, а тому перебування майна, у тому числі приміщень, споруд, будинків, на балансі підприємства (Відповідача) не є ознакою його права власності.

Відповідно до додатку рішення Дніпропетровської міської ради від 18.06.2003 № 16/10 «Про внесення змін до рішення міської ради народних депутатів від 27.11.1991 №46 «Про комунальну власність Дніпропетровської міської ради народних депутатів», по вул. Братів Трофімових буд. 40 у м. Дніпро прийнято у комунальну власність.

Сама державна реєстрація права власності на спірні приміщення за ЖБК № 295 не підтверджує факту законного набуття права власності. До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 28.06.2023 у справі № 539/5295/21, зокрема: «Державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття такого права з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Рішення про передачу у власність спірних нежитлових приміщень органами місцевого самоврядування не приймалось. Відтак, спірні нежитлові приміщення, за наслідками реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав за ЖБК 295, вибули із власності територіальної громади.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Департаментом гуманітарної політики Дніпровської міської ради подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній підтримує подану Дніпровською міською радою апеляційну скаргу, вважає слушними доводи, що викладені у апеляційній скарзі, оскільки, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2024 р. у справі № 904/5221/23 є незаконним та необґрунтованим, суд першої інстанції належним чином не з`ясував обставини, що мають значення для вирішення справи, надав невірну юридичну оцінку фактичним обставинам справи, надав перевагу доказам, що були подані Відповідачем та проігнорував докази, подані Позивачем (не надав їм правову оцінку), через що прийшов до хибних висновків, які не відповідають обставинам справи та допустив неправильне застосування норм матеріального права. Просить апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2024 року у справі № 904/5221/23 задовольнити, скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2024 року у справі № 904/5221/23 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Дніпровської міської ради задовольнити у повному обсязі.

Житлово-будівельним кооперативом № 295 подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що доводи апеляційної скарги безпідставними, необґрунтованими, такими які не відповідають нормам чинного законодавства України, а оскаржуване судове рішення - законним.

ЖБК № 295 вважає, що суд першої інстанції прийняв законне рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Просить апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2024 р. по справі № 904/5221/23 - залишити без задоволення, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2024 р. по справі № 904/5221/23- залишити без змін.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.06.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Дармін М.О. (доповідач), судді - Мороз В.Ф., Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.06.2024 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи №904/5221/23. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 904/5221/23.

28.06.2024 матеріали даної справи надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.07.2024 апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2024 у справі №904/5221/23 залишено без руху.

Скаржнику надано можливість усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: сплатити судовий збір у сумі 181 221,24 грн - надавши строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків.

До канцелярії суду апеляційної інстанції від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої на виконання ухвали суду додано відповідні докази.

Розпорядженням керівника апарату суду від 17.07.2024 у зв`язку з перебуванням у відпустці судді - члена колегії Мороза В.Ф., відповідно до пункту 2.4.6. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, з метою дотримання передбаченого законом строку для здійснення певної процесуальної дії, а саме: відкриття провадження у справі у зв`язку з відпусткою судді Мороза В.Ф. - члена колегії суддів, визначеного протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 червня 2024 року, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого, визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Дармін М.О. (доповідач), судді - Чус О.В., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.07.2024 задоволено клопотання Дніпровської міської ради про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2024 у справі №904/5221/23. Поновлено строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2024 у справі №904/5221/23. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 05.11.2024 об 11:30 годин.

05.11.2024 в судовому засіданні представники позивача, відповідача та третіх осіб - 1,2 надали пояснення щодо апеляційної скарги.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.11.2024 в судовому засіданні оголошено перерву до 07.11.2024 на 12:00 год.

07.11.2024 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів № 6789 від 23.01.1980 року "Про затвердження житлово-будівельного кооперативу № 295" з метою забезпечення житлом робочих і службовців заводів ім. В.І. Леніна, агрегатного, тепловозоремонтного, електротехнічного обладнання, комбайнового, тресту "Укрметалургремонт" та відділу культури міськвиконкому вирішено затвердити житлово-будівельний кооператив № 295 при виконкомі міської ради народних депутатів на будівництво 136 квартирного дев`ятиповерхового житлового будинку (будівельний номер № 13-И) на житловому масиві "Комунар" (а.с. 39 т. 1).

Головним управлінням Капітального будівництва Дніпропетровського міськвиконкому було складено та затверджено внутрішньобудинковий титульний список на 1980 рік (Забудова МКР Комунар 1А). У графі № 1 "Найменування підприємств, пускових комплексів, черг об`єктів та витрати" зазначені (серед іншого) вбудовані приміщення в житловому будинку № 13И. Цей список складено для надання щорічно фінансуючій установі - СТРОЙБАНКУ СРСР (а.с. 24 т. 1).

Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради народних депутатів УРСР прийнято рішення № 209§21 від 31.03.1980 року "Про затвердження акта державної комісії про приймання в експлуатацію житлового будинку № 13и ЖБК-295 у мікрорайоні "Комунар-1а"житлового масиву "Петровський" у Ленінському районі"(а.с. 23 т. 1).

25.05.1984 року розпорядженням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів № 139/1р «Про впорядкування поштової нумерації існуючим та тим, що будуються спорудам мікрорайона "Комунар" у Ленінському районі» житловому будинку (будівельний № 13) присвоєно поштовий номер за адресою: вул. Братів Трофімових № 40 (а.с. 36 - 38 т. 1).

Розпорядженням Дніпропетровського міського голови № 897-р від 26.11.2015 року "Про перейменування топонімів м. Дніпропетровська" відбулося перейменування топонімів м.Дніпропетровська. Згідно з Додатком до вказаного розпорядження вулицю Братів Трофімових перейменовано на вулицю Велика Діївська (а.с. 49 - 52 т. 1).

Згідно з розпорядженням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 22.07.1983 року № 206-р музичну школу № 14 було вирішено розмістити у приміщенні, що займає житлово-експлуатаційне об`єднання Ленінського району за адресою житловий масив Комунар, 13И. (а.с. 40 т. 1).

Відповідно до пункту 1 рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів № 544 від 17.04.1997 року "Про передачу на баланс закладам культури та клубам школярів приміщень, в яких вони розташовані" передано на баланс закладам управління культури та мистецтв виконкому та центрам роботи за місцем мешкання комітету у справах молоді виконкому, які фінансуються з міського бюджету, приміщення міської комунальної власності, де вони розташовані з гідно з Додатками 1, 2. Зокрема, відповідно до Додатку 2 по Ленінському району указано "ДМШ 14" за адресою: вул. Братів Трофімових, 40 (а.с.41 - 48 т. 1)

Рішенням Дніпропетровської міської ради народних депутатів № 46 від 27.11.1991 року "Про комунальну власність Дніпропетровської міської ради народних депутатів" затверджено перелік об`єктів комунальної власності, серед яких у розділі VI "Перелік закладів культури" в Ленінському районі - ДМШ № 14 за адресою: ж/м Комунар, 13-е (а.с. 60 - 68 т. 1).

Рішенням Дніпропетровської міської ради № 16/10 від 18.06.2003 року внесені зміни до рішення міської ради № 46 від 27.11.1991 у частині розділу VI «Перелік закладів культури» шляхом викладення його в новій редакції. Зокрема, одним із об`єктів комунальної власності в Ленінському районі зазначено Міський комунальний заклад культури Дніпропетровська дитяча музична школа № 14 за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Братів Трофімових, 40 (а.с. 77 - 86 т. 1).

На підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 1549 від 19.06.2003 "Про проведення реєстрації багатоквартирних будинків, що перебувають на утриманні об`єднань співвласників (власників квартир і нежитлових приміщень), або юридичних осіб - балансоутримувачів незалежно від форм власності" житловий будинок літ А-9, що розташований у місті Дніпропетровську по вул. Братів Трофімових, 40, у квітні 2011 року було зареєстровано Комунальним підприємством "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради за Житлово-будівельним кооперативом № 295 (код ЄДРПОУ 23068638) за реєстровим № 4982-88 з відповідним записом в облікову книгу № 49 ЖЮ (а.с. 31-32 т. 2).

За інформацією цього ж бюро технічної інвентаризації, викладеною в його листі № 7506 від 17.06.2021 на запит ЖБК № 295, станом на 31.12.2012 відсутні відомості про реєстрацію права власності на нежитлові приміщення №№ 139, 140, 141, 142, що знаходяться на першому поверсі житлового будинку літ. А-9 за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Братів Трофімових, буд. 40 (а.с.36 т. 2).

З інвентаризаційної справи № 1875 на будинок № 40 по вул. Братів Трофімових у м. Дніпропетровську (Ленінський район), квартал - 1010, ЖБК 295, станом на 03.07.2002 у будинку 40 (літ. А-9) на першому поверсі розташовані нежитлові приміщення: № 139 загальною площею 106,0 кв.м, № 140 загальною площею 59,7 кв.м; № 141 загальною площею 60,4 кв.м; № 142 загальною площею 48,3 кв.м (а.с. 120 - 128 т. 1).

За результатом поточної інвентаризації, здійсненої станом на 27.07.2021 інженером з технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна Карапетян М.Є., нежитлові приміщення №№139, 140, 141, 142 у будинку № 40 по вул. Велика Діївська у м. Дніпрі змінили свою нумерацію на №№ 594, 595, 596, 597 відповідно (далі - спірні нежитлові приміщення) (а.с. 129 т.1, а.с. 37 т. 2).

Зазначена інформація про спірні нежитлові приміщення підтверджується відомостями з Єдиної бази даних звітів про оцінку, згідно з якими: нежитлове приміщення № 594, ганок з майданчиком (а4) загальною площею 104,3 кв.м; нежитлове приміщення № 595, ганок (а8) загальною площею 59,7 кв.м; нежитлове приміщення № 596, ганок (а5) загальною площею 60,4 кв.м; нежитлове приміщення № 597, ганок (а6) загальною площею 48,3 кв.м (а.с. 90 - 113 т. 1).

07.12.2021 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Стаднік І.Л. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 62110407, а саме: рішення про реєстрацію права власності за Житлово-будівельним кооперативом № 295 на нежитлове приміщення № 594 загальною площею 104,3 кв.м, розташоване на першому поверсі житлового будинку літ. А-9 за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Велика Діївська, буд.40; форма власності приватна, розмір частки 1/1, дата й час державної реєстрації - 03.12.2021 (а.с. 15-16, 196-197 т. 1).

07.12.2021 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Стаднік І.Л. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 62109943, а саме: рішення про реєстрацію права власності за Житлово-будівельним кооперативом № 295 на нежитлове приміщення № 595 за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Велика Діївська, буд. 40, форма власності приватна, розмір частки 1/1.

07.12.2021 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Стаднік І.Л. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 62109554, а саме: рішення про реєстрацію права власності за Житлово-будівельним кооперативом № 295 на нежитлове приміщення № 596 за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Велика Діївська, буд.40, форма власності приватна, розмір частки 1/1.

08.12.2021 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Стаднік І.Л. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 62120434, а саме: рішення про реєстрацію права власності за Житлово-будівельним кооперативом № 295 на нежитлове приміщення № 597 за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Велика Діївська, буд.40, форма власності приватна, розмір частки 1/1(а.с. 17 - 22 т. 1, 13 - 17 т. 2).

За скаргою Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради від 13.01.2022 № 6/1-3 наказом Міністерства юстиції від 11.04.2023 № 1297/5 скасовані, серед інших, рішення №№ 62109943, 62109554 від 07.12.2021, № 62120434 від 08.12.2021, прийняті приватим нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Стаднік І.Л. (а.с.114 т.1).

При цьому рішення приватного нотаріуса 62110407 про реєстрацію права власності за Житлово-будівельним кооперативом № 295 на нежитлове приміщення № 594 загальною площею 104,3 кв.м, за адресою: м. Дніпро, вул. Велика Діївська, буд. 40, не оскаржувалося та не скасовувалося. Відтак, на цей час це приміщення зареєстроване на праві власності за відповідачем та за фактом реєстраційного посвідчення перебуває у його володінні.

Згідно з висновком Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 23.11.2022, покладеного в основу наказу Міністерства юстиції України, розпорядження № 139/1р від 25.05.1984, видане виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради народних депутатів УРСР, що було додано (зокрема) до заяви про державну реєстрацію спірних нежитлових приміщень, не давало змоги встановити факт виникнення у ЖБК № 295 права власності на ці нежитлові приміщення (а.с. 116 т. 1).

Наказ Міністерства юстиції України від 11.04.2023 № 1297/5 став підставою для скасування 11.04.2023 зареєстрованого за відповідачем права власності на нежитлові приміщення №№ 595, 596, 597 із внесенням відповідних записів до Державного реєстру речових прав, що підтверджується Інформаційними довідками з цього реєстру 347857213, 347857322, 347857424 (а.с.17 - 22 т. 1).

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню в силу наступного:

Відповідно до пункту 2 Рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів №67ц9 від 23.01.80р. (мовою оригіналу):

« … 2.Обязать правление кооператива № 295 заключить договор с УКСом горисполкома о передаче ему функций заказчика…» (т.1 а..с 39)

В судовому засіданні 07.11.2024р. уповноважний представник відповідача підтвердив відсутність в його розпорядженні доказів, які б підтверджували наявність взаємовідносин його довірителя з (мовою оригіналу) « УКСом горисполкома»

Колегія суддів констатує відсутність в матеріалах справи належний і допустимих в розумінні статтей 76,77 Господарського процесуального кодексу України доказів на підтведження виконання правлінням житлового будівельного кооперативу № 295 вимог п. 2 Рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів №67ц9 від 23.01.80р

Відповідно до рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів (УРСР) від 31.03.80 р. № 209§21 (мовою оригіналу): « … Исполком городского Совета народных депутатов РЕШИЛ: 1. Акт государственной комиссии от 31 марта 1980 г о приёмке в експлуатацию 9-этажного 136 квартирного жилого дома № 13и ЖСК 295 в микрорайноне «Коммунар-1а" жилого массива "Петровский" общей площадью 7411 кв.м и жилой площадью 4831 кв.м, со встроенными помещениями - встроенный ЖЭК общей площадью 155 кв.м, помещение для работы с населением общей площадью 132 кв.м и пионерская комната общей площадью 56 кв.м, построенного домостроительным комбинатом № I для УКСа горисполкома,- утвердить.

2. Разрешить УКСу горисполкома ввести в эксплуатацию жилой дом, принятый по акту государственной комиссии, утвержденному настоящим решением, и передать его на баланс жилищно-строительному кооперативу № 295…» (т.1 а.с.с 179).

Аналізуючи семантичне значення розділу 1 рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів (УРСР) від 31.03.80 р. № 209§21, колегія суддів констатує, що 9-поверховий 136 квартирний житловий будинок № 13и загальною площею 7411 кв.м було побудовано (мовою оригіналу) «… домостроительным комбинатом № I для УКСа горисполкома…».

Відповідно, колегія суддів констатує, що рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів (УРСР) від 31.03.80 р. № 209§21, було лише затверджено Акт про приймання в експлуатацію житлового будинку від 31 березня 1980 року та дозволено «УКСу горисполкома» передати його на баланс Житлово будівельного кооперативу № 295.

При цьому з назв вбудованих приміщень загальною площею 343 кв.м « - встроенный ЖЭК общей площадью 155 кв.м, помещение для работы с населением общей площадью 132 кв.м и пионерская комната общей площадью 56 кв.м» неможливо дійти висновку про можливість їх використання для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування учасників «ЖСК 295» - мешканців 136 квартирного житлового будинка № 13и.

Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Преюдиціальні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акта, який набрав законної сили.

Відповідний правовий висновок викладено в Постанові КГС ВС від 28.01.2020 у справі № 917/31335/18 Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що судове рішення про задоволення позову стосується особи, щодо якої ухвалено це рішення, і не визначає права чи обов`язки інших осіб (постанова від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.28)). Судове рішення діє виключно inter partes (лат. між сторонами).

Оскільки сторонами не заперечується та обставина, що Дніпровська міська рада не приймала участі при розгляді справ № 904/2160/22 та 904/2161/22, правові висновки, до яких дішли суддів у рішеннях, прийнятих за наслідками розгляду відповідних позовів не приймається до уваги колегії суддів при прийняті рішення у даній справі.

Відповідні доводи відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу : « … 5. Щодо ухвалених судових рішень відносно спірних нежитлових приміщень та встановлених судовими рішеннями обставин.

а) справа № 904/2160/22.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2022 по справі № 904/2160/22 …

… Встановлені судовими рішеннями по справі № 904/2160/22 обставини: Судом апеляційної інстанції по справі № 904/2160/22 встановлено (виходячи із змісту постанови суду):

«З матеріалів справи вбачається, що Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради народних депутатів УРСР прийнято рішення №209§21 від 31.03.1980 року "Про затвердження акту державної комісії про приймання в експлуатацію житлового будинку №13 та ЖБК-295 у мікрорайоні "Комунар-1а" житлового масиву "Петровський" у Ленінському районі", яким затвердежно акт державної комісії від 31.03.1980 року про приймання в експлуатацію 9-ти поверхового 136-ти квартирного житлового будинку №13 та ЖБК-295 у мікрорайоні "Комунар-1" житлового масиву "Петровський" загальною площею 7 411 кв.м. та житловою площею 4 831 кв.м з вбудованими приміщеннями - вбудований ЖЕК загальною площею 155 кв.м., приміщення для роботи з населенням загальною площею 56 кв.м., збудованого будинко-будівельним комбінатом №1 для УКСа. Дозволено УКСу міськвиконому ввести в експлуатацію житловий будинок, прийнятий по акту державної комісії, затвердженим цим рішенням та передати його на баланс житлово-будівельному кооперативу №295.

Отже, вказаним рішенням затверджено акт державної комісії про прийняття в експлуатацію житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями, а також передачу цього будинку на баланс ЖБК №295. Відповідно, майнове право на спірні нежитлові приміщення виникло у позивача у березні 1980 року.

Колегія суддів відхиляє посилання відповідача за первісним позовом на те, що право власності на спірні нежитлові приміщення зареєстровано за позивачем лише 03.12.2021 року. Державна реєстрація не є підставою набуття права власності, а лише засвідчує це право, яке вже набула особа. Тому неможливо ототожнити факт набуття права власності з фактом його державної реєстрації (близька за змістом правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019року у справі №911/3594/17).

Таким чином, відсутність станом на дату укладення спірного договору (10.02.2020року ) записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ЖБК №295 права власності на спірне нерухоме майно, жодним чином не свідчить про те, що у останнього відсутнє майнове право на вказане майно.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем за первісним позовом не надано, а матеріали справи не містять правовстановлюючих документів, інших доказів (зокрема, фінансування будівництва спірного приміщення за рахунок державних коштів, прийняття його до комунальної власності у встановленому законом порядку), які б свідчили про наявність підстав для визнання права комунальної власності на спірне приміщення».

Також, звертаю увагу суду на резолютивну частину Центрального апеляційного господарського суду від 19.06.2023 р. по справі № 904/2160/22 де суд вирішив: «... зобов`язано Міський комунальний заклад культури "Дніпровська дитяча музична школа № 14" (код ЄДРПОУ 02215963) звільнити нежитлові приміщення №139 (нова нумерація 594), № 140 (нова нумерація 595), № 141 (нова нумерація 596), № 142 (нова нумерація 597), які розташовані за адресою: вул. Велика Діївська, 40 в м. Дніпро та перебувають у власності Житлово - будівельного кооперативу № 295 (код ЄДРПОУ 23068638) ...».

Таким чином, суд апеляційної інстанції вже прийняв рішення про право власності ЖБК № 295 щодо спірних нежитлових приміщень і встановив дану обставину в резолютивній частині постанови.

б) справа № 904/2161/22.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2022 по справі № 904/2161/22…

… Судом першої інстанції по справі № 904/2161/22 встановлено (виходячи із змісту рішення суду):

«... Отже, реєстрація права власності ЖБК № 295 на нежитлові приміщення (№ 139, 140, 141, 142), які є предметом договору договору оренди № 1 від 10.02.2020, яка відбулась 07.12.2021 та 08.12.2021, є по суті підтвердженням наявності цього права до фактичної дати державної реєстрації речового права.

Право власності на спірне нерухоме майно виникло у ЖБК № 295 задовго до укладення договору оренди № 1 від 10.02.2020, про що свідчить наступне.

Як встановлено судом та відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ЖБК № 295 був створений 07.03.1980.

Згідно ст. 86 ЦК УРСР від 23.11.1966 (який був чинний на момент прийняття рішення) власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна.

Відповідно до ст. 87 ЦК УРСР від 23.11.1966 соціалістичною власністю є: державна (загальнодержавна) власність; колгоспно-кооперативна власність; власність профспілкових та інших громадських організацій. Держава охороняє соціалістичну власність і створює умови для її примноження. Ніхто не має права використовувати соціалістичну власність з метою особистої наживи та в інших корисливих цілях.

Рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 31.03.1980 № 209§21 було затверджено акт державної комісії від 31.03.1980 про прийняття в експлуатацію 9-ти поверхового 136 квартирного житлового будинку № 13к ЖБК 295 з вбудованими приміщеннями. Дозволено ввести в експлуатацію житловий будинок, прийнятий по акту державної комісії, та передати його на баланс ЖБК № 295.

ЖБК № 295 надано виписку з облікової книги про реєстрацію багатоквартирного будинку від 14.04.2011, записану в облікові книзі № 49 ЖЮ за реєстровим № 4982-88 реєстратором Петренком М.О., відповідно до якого Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради підтверджує, що житловий будинок літ. А-9, розташований у АДРЕСА_1 ) зареєстрований за ЖБК № 295 на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 19.06.2003 № 1549 «Про проведення реєстрації багатоквартирних будинків, що перебувають на утриманні об`єднань співвласників (власників квартир і нежитлових приміщень) або юридичних осіб - балансоутримувачів незалежно від форм власності».

Відповідно до статті 384 Цивільного кодексу України усі власники (співвласники) квартир та нежитлових приміщень у будинку, спорудженому або придбаному житлово-будівельним (житловим) кооперативом, є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна такого будинку.

Враховуючи викладене, матеріалами справи підтверджено право власності ЖБК № 295 на житловий будинок та набуття права колективної власності на нього.

Крім того, з 16.03.2010 набрала чинності нова редакція Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статтею 4 якого передбачена обов`язкова державна реєстрація. Суд зауважує, що попередні редакції цього Закону не передбачали державну реєстрацію даного права.

Поряд з цим, частиною 3 ст. 3 зазначеного Закону визначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

- реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

- на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Отже, речове право на нерухоме майно виникло у відповідача за зустрічним позовом до 01.01.2013, а відтак, це право існувало на час укладення оспорюваного договору...».

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.08.2023 р. по справі № 904/2161/22 Апеляційну скаргу Міського комунального закладу культури "Дніпровська дитяча музична школа № 14" - залишено без задоволення, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2022 року у справі №904/2161/22 - залишено без змін.

Судом апеляційної інстанції по справі № 904/2161/22 встановлено (виходячи із змісту постанови суду):

«...З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджено право власності ЖБК № 295 на житловий будинок та набуття ним права колективної власності на нього та, зокрема, й на спірні приміщення.

Крім того, з 16.03.2010 року набрала чинності нова редакція Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статтею 4 якого передбачена обов`язкова державна реєстрація. Попередні редакції цього Закону не передбачали державну реєстрацію даного права.

Поряд з цим, ч.3 ст. 3 зазначеного Закону визначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

- реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

- на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Отже, речове право на нерухоме майно виникло у ЖБК № 295 до 01.01.2013 року, що також свідчить про те, що таке право існувало на час укладення оспорюваного договору.»

Таким чином і по справі № 904/2161/22 - були встановлені обставини, які свідчать про наявність майнового (речового) права ЖБК № 295 на спірні приміщення, та законність державної реєстрації такого права.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені….

… Підсумовуючи можна дійти висновку, що судовими рішеннями по справа № 904/2160/22 та № 904/2161/22 було встановлено:

- виникнення майнового права ЖБК № 295 на спірні нежитлові приміщення;

- відсутність правовстановлюючих документів, інших доказів (зокрема, фінансування будівництва спірного приміщення за рахунок державних коштів, прийняття його до комунальної власності у встановленому законом порядку), які б свідчили про наявність підстав для визнання права комунальної власності на спірне приміщення (звертаю увагу, що «построечный титульный список» досліджувався в цих судових справах);

- підтвердження матеріалами справ право власності ЖБК № 295 на житловий будинок та набуття ним права колективної власності на нього та, зокрема, й на спірні приміщення

Частина 5 ст. 75 ГПК України передбачає - обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

За час розгляду справи сторона Позивача не спростувала обставини встановлені у судових рішенням по справам № 904/2160/22, № 904/2161/22.

Тобто не виконала обов`язок визначений ст. 75 ШПК України, а тому наслідки такого не виконання свідчать про те, що обставини (наявність майнового права, момент виникнення права власності, констатація судом апеляційної інстанції обставини перебування спірного майна у власності ЖБК № 295 в резолютивній частині т.д.) у вказаних судових справах не спростовані Позивачем…

…Майнове право на спірне майно - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому (постанови Верховного Суду України: від 24 червня 2015 року № 6-318 цс 15, від 18 листопада 2015 року № 6-1858 цс 15).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року в справі № 761/5156/13-ц (провадження № 14-425цс19) вказано, що:"під майновим правом слід розуміти "право очікування", що є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому. Тобто, майнове право - це обмежене речове право, за яким його власник наділений певними, але не всіма, правами щодо майна (див. постанову Верховного Суду України від 30 березня 2016 року у справі № 6-265цс16).

Поняття "право очікування" пов`язується з постановою Верховного Суду України від 30 січня 2013 року в справі № 6-168цс12, в якій зазначено, що "майнові права на нерухомість, що є об`єктом будівництва (інвестування), не є речовими правами на чуже майно, оскільки об`єктом цих прав не є "чуже майно", а також не є правом власності, оскільки об`єкт будівництва (інвестування) не існує на момент встановлення іпотеки, а тому не може існувати й право власності на нього. Отже майнове право, яке можна визначити як "право очікування", є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Правило про преюдицію спрямовано не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі, не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії (постанова КГС ВС від 10.12.2019 по справі №910/6356/19).

Таким чином по справам № 904/2160/22 та № 904/2161/22 - були встановлені обставини, які свідчать про наявність майнового (речового) права ЖБК № 295 на спірні приміщення, законність державної реєстрації такого права, відсутності та недоведеності права комунальної власності на спірні приміщення (в т.ч. і не доведеності фінансування за державні кошти будівництва таких приміщень)….

…Відносно «внутрипостроечного титульного списка» (даний доказ досліджувався по справі № 904/2160/22).

Так, відповідно до положень «Энциклопедия строителя. Словарь строительных терминов» Внутрипостроечные титульные списки конкретизируют план ввода в действие в планируемом году производств, мощностей, основных фондов и объектов, подлежащие выполнению объемы работ, обеспечивающие окончание стр-ва предприятий и объектов в сроки, установленные в утвержденных Т.е. строек. Внутрипостроечные титульные списки являются основой финансирования стр-ва и оперативного планирования строит.-монтажных работ. Они заполняются в соответствии с номенклатурой работ и затрат по сводному сметно-финансовому расчету стройки.

Распределение капитальных вложений в них должно обеспечивать, в первую очередь, полное выполнение работ по пусковым комплексам вводимых в действие производств, мощностей и основных фондов, скорейшее завершение ранее начатых объектов и выполнение подготовительных работ до начала строительства основных объектов. Внутрипостроечные Т.е. строек, независимо от сметной стоимости, утверждаются заказчиками по согласованию с генеральными подрядчиками.

З вказаного вбачається, що внутрішньобудівельний титульний список на 1980 рік - є виключно документом, який передбачає планування фінансування будівництва, даний список повинен в собі обов`язково включати об`єм (метри квадратні) запланованого будівництва, на підставі вказаного списику може бути передбачено фінансування будівництва, даний документ повинен був бути обов`язкового погоджений із підрядником та замовником.

В той же час наявний в матеріалах справи внутрішньобудівельний титульний список на 1980 рік - не може та не підтверджує обставину фінансування будівництва спірних нежитлових приміщень.

Особливо варто звернути увагу, що у вказаному списку не зазначено об`єм запланованого будівництва, в розділах по об`єму будівництва - відсутні дані.

Акцентую увагу, що на підставі даного списку, мало бути проведено фінансування будівництва, але чи проводилось вказане фінансування - докази, які додані до позовної заяви - не містять.

Відносно рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 17.04.1997 р. № 544 (даний доказ досліджувався по справі № 904/2160/22 та по справі № 904/2161/22).

Так, в додатку 2 до даного рішення в підрозділі «Ленінський» зазначено «ДМШ 14 (як комунальний заклад) вул. Братів Трофімових, 40 (як адреса його місця розташування)»

ЖБК № 295 вважає, що вказане рішення ніякого відношення до спірних приміщень не має.

По - перше, недоведеним є розшифрування абревіатури - ДМШ, наприклад - Дніпропетровська мистецька школа, Дитяча мистецька школа, Денна мистецька школа, тощо, а тому вважаємо даний доказ неналежним та таким який не доводить обставини на які посилається Позивач.

По - друге, під час розгляду справ №№ 904/2160/22 та 904/2161/22 перевірялись правовстановлюючі документи на Міський комунальний заклад культури «Дніпровська дитяча музична школа № 14», і було встановлено, що даний заклад був створений в листопаді 1991 року, в новій редакції статуту Позивача відсутні посилання на правонаступництво Відповідача після ДМШ 14.

Відповідно до Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 р. № 250, затверджені єдині методологічні засади організації бухгалтерського обліку і звітності для всіх підтверємств установ та організацій України.

Так, станом на дату затвердження розпорядження виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 17.04.1997 р. № 544, Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні передбачало:

- це Положення встановлює єдині методологічні засади бухгалтерського обліку і звітності в Україні для підприємств, їх об`єднань та госпрозрахункових організацій (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі

- установи) (пункт 1 розділу ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ); - підприємство, установа веде

бухгалтерський облік майна та результатів своєї роботи методом подвійного запису господарських операцій згідно з планом рахунків бухгалтерського обліку. При веденні бухгалтерського обліку підприємство, установа повинні забезпечити:незмінність протягом поточного року прийнятої методології відображення окремих господарських операцій та оцінку майна відповідно до правил, передбачених цим Положенням. Зміна методології обліку на наступний рік повинна бути зазначена у річній бухгалтерській звітності; повноту відображення в обліку за звітний період (місяць, квартал, рік) усіх господарських операцій, проведених у зазначений час, та результатів інвентаризацій майна і зобов`язань (п. 9, 10 розділу ПОРЯДОК ВЕДЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ); - запис у регістрах бухгалтерського обліку провадиться на підставі первинних облікових документів, які фіксують факти здійснення господарської операції і розпорядження (дозволу) на їх проведення.

Первинні документи, у тому числі на паперових і машинозчитувальних носіях інформації, повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва документа (форми), код форми, дата і місце складання; зміст господарської операції, вимірювачі господарської операції (у натуральному і вартісному виразі); посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особисті підписи або інші знаки, що однозначно ідентифікують особу, яка здійснила господарську операцію.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити.

При складанні документів на машинозчитувальних носіях інформації підприємство, установа зобов`язана за свій рахунок і власними силами зробити їх копії на паперових носіях на вимогу контролюючих або судових органів та своїх клієнтів.

Первинні документи повинні бути складені в момент здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після закінчення операції (п. 12 розділу ДОКУМЕНТУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ І ВІДОБРАЖЕННЯ ЇХ У БУХГАЛТЕРСЬКИХ РЕГІСТРАХ)...» відхиляються колегією суддів як такі, що грунтуються на помилковому розумінні відповідачем особливостей застосування інституту преюдиції.

За текстом розпорядження Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 22.07.1983 № 206р (мовою оригіналу):

« 1. Подотдел РОВД Ленинского района разместить в помещении музыкальной школы № 14

2. Музыкальную школу № 14 временно розместить в помещениий занимаемом жилищно-эксплуатационным объединением Ленинского раойноа по адресу жилмассив Коммунар, 13-и…».

В судовому засіданні 07.11.2024р. уповноважний представник відповідача підтвердив відсутність в його розпорядженні доказів, які б підтверджували використання з 1983 року спірних присіщень іншим чином ніж Музична шкода № 14.

27.11.1991р. Рішенням V сесії Дніпропетровської міської ради народних депутатів № 46 затверджено перелік об`єктів комунальної власності Дніпропетровської міської Ради нарадних депутатів (т.1 а.с. 60) за № 14 в Ленінському районі якого ДМШ № 14 вул. Комунар -13 (т.1 а.с. 69).

Рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 17.04.1997 № 544 «Про передачу на баланс закладам культури та клубам школярів приміщення в яких вони розташовані» передано на баланс закладам управління культури та мистецтв виконкому та центрам роботи.(т.1 а.с. 41-42) в Ленінському районі якого ДМШ № 14 значиться як розташована по вул. Бр. Трофімових №40. (т.1 а.с .48).

Відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 18.06.2003 № 16/10 «Про внесення змін до рішення міської ради народних депутатів від 27.11.1991 № 46 «Про комунальну власність Дніпропетровської міської Ради народних депутатів», з метою уточненя назв заколадів культури та адрес, за якими вони на цей час розміщються на підставі листа управління культури та містецтв міьскої ради від 23.04.03 № 215 та відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування» , внесено зміни до рішення міської Ради і27.11.91 №46 "Про комунальну власність Дніпропетровської міської Ради І народних депутатів" у частині розділу VI "Перелік закладів культури шляхом викладення його в новій редакції (додаток) (т.1 а.с. 77) в Ленінському районі за № 91 значиться Міський комунальний заклад культури Дніпропетровська дитяча музична школа № 14 (т.1 а.с. 86).

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження тієї обставини, що Міський комунальний заклад культури Дніпропетровська дитяча музична школа № 14 з 1983 року знаходися в інших приміщеннях ніж приміщення, які при введені в експлуатацію житлового будинку в 1980 році були приміщеннями для розміщення житлово експлуатаційного відділу загальною площею 155 кв.м, для роботи за населенням загальною площею 132 кв.м та піонерскої кімнати загальною площею 56 кв.м, колегія суддів доходить висновку що більш вірогідними є той факт що саме спірні нежитлові приміщення № 594- ганок з майданчиком (а4) загальною площею 104,3 кв.м; № 595 - ганок (а8) загальною площею 59,7 кв.м; № 596 - ганок (а5) загальною площею 60,4 кв.м; № 597 - ганок (а6) загальною площею 48,3 кв.м є саме тими приміщеннями, в яких розпорядженням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 22.07.1983 № 206р (мовою оригіналу) було розміщено музичну школу № 14.

Вищенаведене спростовує доводи відповідача ,викладені у відзиві на апеляційну скаргу в частині того, що: « … За інформацією, яка міститься в представленому Позивачем додатку до цього рішення вбачається, що в розділі «Ленінський район» порядковий номер 14, номер лота 16 значиться: ДМШ № 14 - адреса ж/м Комунар, 13-е, однак відповідно до рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 31.03.1980 р. № 20921 про затвердження акту державної комісії від 31.03.1980 про прийняття в експлуатацію 9-ти поверхового 136 квартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями ЖБК № 295 адреса зазначена - № 13и в мікрорайоні Комунар - 1 а. Таким чином, має місце не ідентичність поштових адрес, що підтверджує існування інших приміщень за іншою адресою.

Відносно розпорядження виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 22.07.1983 р. № 206р. (даний доказ досліджувався по справі № 904/2160/22 та по справі № 904/2161/22).

По - перше, як було зазначено вище під час розгляду справ №№ 904/2160/22 та 904/2161/22 перевірялись правовстановлюючі документи на Міський комунальний заклад культури «Дніпровська дитяча музична школа № 14», і було встановлено, що даний заклад був створений в листопаді 1991 року, в новій редакції статуту Позивача відсутні посилання на правонаступництво Міського комунального закладу культури «Дніпровська дитяча музична школа № 14» після Музичної школи № 14.

По - друге, за вказаним розпорядженням музичну школу № 14 розмістили в приміщенні ЖЄО Ленінського району за адресою житловий масив «Комунар 13 и», в той же час житловий будинок, де розташовані спірні нежитлові приміщення (згідно рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 31.03.1980 р. № 20921 про затвердження акту державної комісії від 31.03.1980 про прийняття в експлуатацію 9-ти поверхового 136 квартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями ЖБК № 295), мав номер № 13и в мікрорайоні «Комунар 1а», а не «Комунар 13 и», тобто дане розпорядження стосується іншого житлового будинку за іншою адресою.

Відносно рішення Дніпропетровської міської ради від 18.06.2003 р. № 16/10.

По-перше, необхідністю ухвалення вказаного рішення, зважаючи на його преамбулу (де зазначено: з метою уточнення назв закладів культури та адрес за якими вони на цей час розміщуються) вбачається, що вказане рішення стосувалось необхідності уточнення обліку місця розташування комунальних закладів.

По-друге, відповідно до п. 3 даного рішення передбачалась необхідність оформлення права комунальної власності на приміщення, які перебувають на балансі закладів згідно додатку.

Вкотре звертаю увагу, що будь-яких бухгалтерських документів які б підтверджували перебування спірних приміщень на балансі будь-якого суб`єкта комунальної форми власності - надано не було…» як такі, що побудовані на концепції негативного доказу.

Відповідно до пунктів 1-3 статі 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» , у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

1) багатоквартирний будинок - житловий будинок, що має окрему поштову адресу і в якому розташовано дві чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна;

2) допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення);

3) нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна;

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 915/1096/18, від 18.07.2018 у справі №916/2069/17, від 22.11.2018 у справі № 904/1040/18, від 15.05.2019 у справі № 906/1169/17, від 06.08.2019 у справі № 914/843/17, допоміжними приміщеннями є всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, комунікацій, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов`язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень.

Визначальним для правильного вирішення даного спору є з`ясування та визначення правового статусу спірних приміщень у багатоквартирному будинку, а саме встановлення, чи належать усі спірні приміщення до числа допоміжних, чи є нежитловими приміщеннями в структурі житлового будинку, з урахуванням характеристик таких приміщень.

Відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» до допоміжних належать приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).

У п. 3.38 ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення.» надані терміни та визначення понять, де, зокрема вказано, що "приміщення технічні" - це приміщення для розміщення обладнання теплових вузлів, електрощитових, венткамер, комутаторів, радіовузлів, машиннихвідділень, ліфтів, холодильних установок».

Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 N 76, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 25.08.2009 за N 927/11207, допоміжні приміщення житлового будинку призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку.

В судовому засіданні 07.11.2024р. уповноважний представник відповідача підтвердив відсутність в його розпорядженні доказів, які б підтверджували використання з 1983 року спірних примищень іншим чином ніж Музична шкода № 14.

Нежиле приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду, і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 552/7636/14-ц.

ВС зауважив, що допоміжне приміщення багатоквартирного будинку і нежитлове приміщення є різними приміщеннями, критерії їх розмежування є досить чіткими, а тому відсутні підстави стверджувати, що у різних випадках одне і те ж приміщення може одночасно відноситися до допоміжного та бути нежитловим.

Колегія суддів констатує відсутність в матеріалах справи налжених і допустимих в розумінні статтей 76,77 Господарського процесуального кодексу України доказів на підтвердження можливості використання спірних приміщень № 594- ганок з майданчиком (а4) загальною площею 104,3 кв.м; № 595 - ганок (а8) загальною площею 59,7 кв.м; № 596 - ганок (а5) загальною площею 60,4 кв.м; № 597 - ганок (а6) загальною площею 48,3 кв.м, для обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту, задоволення їх побутових потреб, пов`язаних із життєзабезпеченням. З моменту введення житлового будинку в експлуатацію, спірні приміщення використовувалися мали інше призначення, залишаючись такими, що виключає можливість поширення на них статусу допоміжних приміщень.

У постанові Великої Палати Верховного суду від 23 жовтня 2019 року (справа N 598/175/15-ц) Верховний Суд зазначив, що згідно з ч.2 статті 10 Закону статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.

Вищенаведене дозволяє колегії суддіів дійти висновку, що спірні приміщення № 594- ганок з майданчиком (а4) загальною площею 104,3 кв.м; № 595 - ганок (а8) загальною площею 59,7 кв.м; № 596 - ганок (а5) загальною площею 60,4 кв.м; № 597 - ганок (а6) загальною площею 48,3 кв.м є нижитловими, в розумінні пункту 3 статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Згідно з частиною четвертою статті 86 Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР) в редакції від 18.07.1963, чинного на час прийняття указаного рішення виконкому, власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна.

Відповідно до статті 87 цього Кодексу соціалістичною власністю є: державна (загальнодержавна) власність; колгоспно-кооперативна власність; власність профспілкових та інших громадських організацій. Держава охороняє соціалістичну власність і створює умови для її примноження. Ніхто не має права використовувати соціалістичну власність з метою особистої наживи та в інших корисливих цілях.

Статтею 89 ЦК УРСР передбачено, що державна власність - спільне надбання всього радянського народу, основна форма соціалістичної власності. Держава є єдиним власником всього державного майна.

За частинами першою, другою статті 94 ЦК УРСР колгоспи, інші кооперативні організації, їх об`єднання володіють, користуються і розпоряджаються майном, що належить їм на праві власності, відповідно до їх статутів. Право розпорядження майном, що є власністю колгоспів, інших кооперативних організацій, їх об`єднань, належить виключно самим власникам.

Відповідно до статті 97 ЦК УРСР профспілкові та інші громадські організації володіють, користуються і розпоряджаються майном, що належить їм на праві власності, відповідно до їх статутів (положень).

Право розпорядження майном, що є власністю профспілкових та інших громадських організацій, належить виключно профспілковим та іншим громадським організаціям.

Виникнення і припинення права власності було врегульовано главою 12 ЦК УРСР.

Місцевий господарський суд правильно встановив, що станом на березень 1980 року можливість набуття міською радою права на нерухомість допускалася лише у державній (загальнодержавній) формі.

Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 32 Закону УРСР "О собственности", дійсного на час прийняття рішення міської ради народних депутатів від 27.11.1991р. № 46 (мовою оригіналу) : « 2. Субъектами права коммунальной собственности являются административно-территориальные единицы в лице областных, районных, городских, поселковых, сельских Советов народных депутатов".

Відповідно до статті 35 цього Закону (мовою оригіналу) : « 1. Объектами права коммунальной собственности являются имущество, обеспечивающее деятельность соответствующих Советов и образуемых ими органов; средства местных бюджетов, государственный жилищный фонд, объекты жилищно-коммунального хозяйства; имущество учреждений народного образования, культуры, здравоохранения, торговли, бытового обслуживания; имущество предприятий; местные энергетические системы, транспорт, системы связи и информации, включая национализированное имущество, переданное соответствующим предприятиям, учреждениям, организациям; а также иное имущество, необходимое для обеспечения экономического и социального развития соответствующей территории.

2. В коммунальной собственности находится также и имущество, переданное в собственность области, района или другой административно-территориальной единицы другими субъектами права собственности.».

Згідно з частиною другою статті 4 ЦК УРСР цивільні права і обов`язки виникають:

з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

з адміністративних актів, у тому числі для державних, кооперативних та інших громадських організацій - з актів планування;

в результаті відкриттів, винаходів, раціоналізаторських пропозицій, створення творів науки, літератури і мистецтва;

внаслідок заподіяння шкоди іншій особі, а так само внаслідок придбання або збереження майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав;

внаслідок інших дій громадян і організацій;

внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання цивільно-правових наслідків.

В судовому засіданні 07.11.2024р. уповноважний представника відповідача визнав відсутність в його розпорядженні доказів на підтвердження факту оспорення та скасування рішення Дніпропетровської міської ради від 18.06.2003 № 16/10 «Про внесення змін до рішення міської ради народних депутатів від 27.11.1991р. № 46 «Про комунальну власність Дніпропетровської міської Ради народнаих депутатів», а уповноважний представник позивача, в свою чергу, заявив, що на примірнику цього рішення, який знаходиться в архіві, міститься відмітка про те, що зазначене рішення не скасовувалося.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів констатує, що у позивача право комунальної власності на спірні нежитлові приміщення виникло 27.11.1991р. на підставі рішення міської ради народних депутатів № 46 «Про комунальну власність Дніпропетровської міської Ради народнаих депутатів» в силу положень Закону УРСР "О собственности", статті 4 ЦК УРСР.

Вибіркове цитування відповідачем на свою користь змісту рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 31.03.1980 р. № 20921 « … Відповідно до рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 31.03.1980 р. № 20921 було затвердження акту державної комісії від 31.03.1980 про прийняття в експлуатацію 9-ти поверхового 136 квартирного житлового будинку № 13и ЖБК 295 з вбудованими приміщеннями.

Зауважу, що відповідно до вказаного вище рішення - було не тільки затверджено акт державної комісії про прийняття в експлуатацію житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщенням, а і затвердження передачу вказаного житлового будинку (без виключень) з нежитловими приміщеннями на баланс Житлово - будівельного кооперативу № 295.

Таким чином, з березня 1980 року ЖБК № 295 є власником (особа, якій належать майнові права) нежитлових приміщень…» та норм матеріального права, яка діяли на час його прийняття « .. Згідно ст. 86 ЦК УРСР від 23.11.1966 (який був чинний на момент прийняття даного рішення) власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна.

Колгоспи, інші кооперативні організації, їх об`єднання володіють, користуються і розпоряджаються майном, що належить їм на праві власності, відповідно до їх статутів. Право розпорядження майном, що є власністю колгоспів, інших кооперативних організацій, їх об`єднань, належить виключно самим власникам. (ст. 94 ЦК УРСР від 23.11.1966)… » та практики Верховного Суду України « … У постановах Верховного Суду України: від 24 червня 2015 року № 6-318 цс 15, від 18 листопада 2015 року № 6-1858 цс 15 роз`яснено, що майнове право можна визначити як «право очікування», воно є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Великої палати Верховного Суду від 12.03.2019 року у справі № 911/3594/17 та від 05.06.2019 року у справі № 392/1829/17, державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а вважається лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації…» без урахуванням вищевстановлених колегією суддів фактичних обставин справи за своєю природою є помилкою вибіркових доказів (приховування доказів, помилка неповних доказів), оскільки, вказуючи на окремі дані, які, як здається Відповідачу , підтверджують його правову позицію, він ігнорує значну частину фактичних обставин справи, які її спростовують і доходить до помилкового висновку про те, що « … зважаючи на зміст рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 31.03.1980 р. № 20921, чітко та зрозуміло вирішено, що житловий будинок з нежитловими приміщеннями передається на баланс ЖБК № 295, інших рішень про передачу приміщень з балансу ЖБК № 295 не існує та не існувало, а тому спірні приміщення є власність ЖБК № 295….

… На переконання ЖБК № 295, Дніпровська міська рада не надала до суду належні докази, які можуть підтвердити обставину існування права комунальної власності на спірні нежитлові приміщення.

Наявність рішення самого Позивача (якщо припустити та довести що ці рішення стосуються спірних нежитлових приміщень) про передачу самому собі спірних нежитлових приміщень - не може бути підставою для задоволення позовних вимог. Доказова база Позивача сформована таким чином що саме за рішення органів місцевого самоврядування спірні приміщення належать Позивачу, інших доказів до суду не надані…».

Колегія суддів констатує відсутість в матеріалах справи доказів, які б підтверджували доведення Відповідачем до відома приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Стаднік І.Л. про існування і чинність рішення Дніпропетровської міської ради від 18.06.2003 № 16/10 «Про внесення змін до рішення міської ради народних депутатів та Дніпровської міської Ради народних депутатів від 27.11.1991р. № 46 «Про комунальну власність Дніпропетровської міської Ради народнаих депутатів».

Сторонами не оспорюється правильність висновків суду першої інстанції в частині того, що прийняті 07.12.2021р. рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу): індексний номер: 62109943 : рішення про реєстрацію права власності за Житлово-будівельним кооперативом № 295 на нежитлове приміщення № 595 за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Велика Діївська, буд. 40, форма власності приватна, розмір частки 1/1; ), індексний номер: 62109554: рішення про реєстрацію права власності за Житлово-будівельним кооперативом № 295 на нежитлове приміщення № 596 за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Велика Діївська, буд.40, форма власності приватна, розмір частки 1/1; індексний номер : 62120434: рішення про реєстрацію права власності за Житлово-будівельним кооперативом № 295 на нежитлове приміщення № 597 за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Велика Діївська, буд.40, форма власності приватна, розмір частки 1/1 скасовані наказом Міністерства юстиції від 11.04.2023 № 1297/5 за скаргою Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради від 13.01.2022 № 6/1-3 (а.с.114 т.1). При цьому рішення приватного нотаріуса 62110407 про реєстрацію права власності за Житлово-будівельним кооперативом № 295 на нежитлове приміщення № 594 загальною площею 104,3 кв.м, за адресою: м. Дніпро, вул. Велика Діївська, буд. 40, не оскаржувалося та не скасовувалося. Відтак, на даний час це приміщення зареєстроване на праві власності за відповідачем та за фактом реєстраційного посвідчення перебуває у його володінні.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини 2 вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17).

За висновком Великої Палати Верховного Суду, який викладено в постанові від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18, належним способом захисту прав власника, який не може зареєструвати своє право на об`єкт нерухомості, оскільки наявні в нього документи не дають змоги беззаперечно підтвердити своє право власності на нерухоме майно є позов про визнання права власності відповідно до статті 392 ЦК України, але лише за умови, що право на майно не зареєстроване за іншою особою (п. 80).

Відповідно, позовні вимоги Дніпровської міської ради щодо визнання права комунатльної власності за територіальною громадою міста Дніпро на нежитлове приміщення № 595, загальною площею 59,7 кв.м, літ. а {8} - ганок; № 596, загальною площею 60,4 кв.м, літ. а {5} - ганок та № 597, загальною площею 48,3 кв.м, літ. а {5} - ганок по вул. Велика Діївська, буд. 40 в м. Дніпро підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Зміст листа управління Житлового господарства від 18.04.2016 р. вих.. № Х-21 за своєю правовою природою не є актом, який би скасовував дійсність рішення Дніпропетровської міської ради від 18.06.2003 № 16/10 та рішення міської ради народних депутатів від 27.11.1991р. № 46, в зв`язку із чим відповідні доводи відповідача « … в 2016 році Управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської ради надало лист від 18.04.2016 р. вих.. № Х-21 на ім`я ЖБК № 295, відповідно до якого Управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської ради повідомило ЖБК № 295 про ту обставину, що житловий будинок (без будь - яких виключень або застережень) не є об`єктом комунальної власності та перебуває (повністю) на балансі ЖБК № 295…

… виписка з облікової книги про реєстрацію багатоквартирного будинку від 14.04.2011, відповідно до якої Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради підтверджує, що житловий будинок літ. А-9, розташований у АДРЕСА_1 ) зареєстрований за ЖБК № 295 на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 19.06.2003 № 1549 «Про проведення реєстрації багатоквартирних будинків, що перебувають на утриманні об`єднань співвласників (власників квартир і нежитлових приміщень) або юридичних осіб - балансоутримувачів незалежно від форм власності…». відхиляються як такі, що грунтуються на недопустимих в розумінні статті 77 Господарського процесуального кодексу України доказах.

Відпоповідно до частин 1,2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України:

1. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

2. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доводи відпвоідача : « ….у разі якщо прийняти до уваги, що рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 17.04.1997 р. № 544 було реалізоване, до матеріалів справи Позивачем - мали бути надані бухгалтерські документи, які б підтверджували перебування на балансі спірних приміщень, як наприклад - у МКЗК «Дніпровська музична школа № 14» та/або у іншої установи комунальної форми власності територіальної громади міста…» відхиляються колегією суддів як такі, що грунтуються на посиланні на відсутність одного з доказів, відсутність якого, не має для суду заздалегідь встановленої сили, суперечить іншим, вищевстановленим фактичним обставинам справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів відповідача та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що відповідачу було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин.

Щодо позовних вимог про визнання права власності на нежитлового приміщення № 594, загальною площею 104,3 кв.м, літ. а (4) - ганок з майданчиком по вул. Велика Діївська, буд. 40 у м. Дніпрі, колегія суддів, враховуючи наявність в державному рєстрі речових прав на нерухоме майно нескасованого реєстраційного запису про право власності на нього за відповідачем (т.1 а.с. 15-16), доходить висновку про неефективність обраного способу захисту і , відповідно, відмовляє в задоволені позовних вимог.

Оскільки, право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; такий запис вноситься виключно у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Близькі за змістом висновки наведені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункти 115, 116), від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18, пункт 98).

Відповідно до пунтку 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;

Відповідно до пунтків 1-3 частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України: підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.

З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2024 у справі №904/5221/23 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Дніпровської міської ради на нього підлягає частковому задоволеню.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 117557,47 грн. підлягають стягненню з Житлово-будівельного кооперативу № 295 пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275, 277, 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2024 у справі №904/5221/23 - задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2024 у справі №904/5221/23 - скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати право комунальної власності за територіальною громадою міста Дніпро в особі Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 26510514) на нежитлове приміщення № 595, загальною площею 59,7 кв.м, літ. а {8} - ганок по вул. Велика Діївська, буд. 40 в м. Дніпро.

Визнати право комунальної власності за територіальною громадою міста Дніпро в особі Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 26510514) на нежитлове приміщення № 596, загальною площею 60,4 кв.м, літ. а {5} - ганок по вул. Велика Діївська, буд. 40 в м. Дніпро.

Визнати право комунальної власності за територіальною громадою міста Дніпро в особі Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 26510514) на нежитлове приміщення № 597, загальною площею 48,3 кв.м, літ. а {5} - ганок по вул. Велика Діївська, буд. 40 в м. Дніпро.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу № 295 (49000, м. Дніпро, вул. Велика Діївська, 40, код ЄДРПОУ 23068638) на користь Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 26510514) 78 371,64 грн судового збору за подання позовної заяви та 117557,47 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Дніпропетровської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 12.11.2024.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус


Суд	Центральний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	07.11.2024
Оприлюднено	14.11.2024
Номер документу	122954821
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі) про комунальну власність щодо визнання права власності

Колісник Іван Іванович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 07.11.2024 по справі 904/5221/23ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —904/5221/23

Постанова від 07.11.2024

Постанова
від 07.11.2024 по справі 904/5221/23
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД