Постанова

від 30.10.2024 по справі 904/1615/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2024 м. Дніпро Справа № 904/1615/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Паруснікова Ю.Б.,

суддів: Верхогляд Т.А., Чередка А.Є.,

секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фермерського господарства «Дніпро» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2024 у справі (суддя Бажанова Ю.А.), повний текст ухвали складено 21.06.2024

за скаргою Фермерського господарства «Дніпро» від 07.01.2024 (вх. № 919/24 від 08.01.2024) на постанову приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова Максима Олександровича про арешт майна боржника (100 % частки ОСОБА_1. у статутному капіталі ФГ «Дніпро») від 21.12.2023 ВП № НОМЕР_2

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Капітал-Дніпро», м. Дніпро

до відповідача-1: Фермерського господарства «Дніпро», с. Бабайківка Царичанського району Дніпропетровської області

до відповідача-2: ОСОБА_1 , с. Бабайківка Царичанського району Дніпропетровської області

до відповідача-3 ОСОБА_2 , с. Бабайківка Царичанського району Дніпропетровської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче об`єднання «Агросервіс», м. Дніпро

про стягнення 41447298,93 грн, -

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст скарги і ухвали суду першої інстанції.

07.01.2024 до Господарського суду Дніпропетровської області в системі «Електронний суд» від Фермерського господарства «Дніпро» (далі - ФГ «Дніпро») надійшла скарга (вх. № 919/24 від 08.01.2024) на постанову приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова Максима Олександровича (далі - приватний виконавець) від 21.12.2023 ВП № НОМЕР_2 про арешт майна боржника (100 % частки ОСОБА_1 у статутному капіталі ФГ «Дніпро»).

Згідно вимог вказаної скарги, ФГ «Дніпро» просить Господарський суд Дніпропетровської області визнати незаконною та скасувати постанову про арешт майна боржника - ОСОБА_1 (100 % частки ОСОБА_1 у статутному капіталі ФГ «Дніпро») від 21.12.2023 ВП № НОМЕР_2.

За результатами розгляду скарги ФГ «Дніпро» Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 20.06.2024 у задоволенні скарги відмовив.

2. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ФГ «Дніпро» оскаржує її в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду (далі - ЦАГС) і просить: скасувати ухвалу повністю та ухвалити нове судове рішення, яким скаргу ФГ «Дніпро» від 07.01.2024 на постанову приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова Максима Олександровича від 21.12.2023 ВП № НОМЕР_2 задовольнити, а постанову приватного виконавця скасувати.

Доводи апеляційної скарги зводяться до постановлення судом першої інстанції ухвали з порушенням норм матеріального та процесуального права, без урахування суттєвих аспектів справи та вимог скарги, а саме:

- апелянт зазначає, що ФГ «Дніпро» не є господарським товариством, а його діяльність регулюється Законом України «Про фермерське господарство»;

- приватний виконавець неправомірно наклав арешт на «частку» в статутному капіталі, хоча статутний капітал ФГ «Дніпро» становить 0 грн, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ. Цей капітал не підлягає відчуженню чи арешту відповідно до ст. 21 та 22 Закону України «Про фермерське господарство»;

- згідно з ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», (далі - Закон № 1404-VIII) стягнення за виконавчими документами має здійснюватися, в першу чергу, на кошти боржника, а не на частки в статутних капіталах. Натомість виконавець Селезньов М.О. наклав арешт саме на частку, що суперечить нормам вказаного Закону;

- суд першої інстанції не дослідив доказів, наданих ФГ «Дніпро», включаючи лист від 15.03.2024, який містив пропозицію звернути стягнення на активи господарства, а саме 131,77 тон насіння соняшника, що знаходиться в ТОВ «Імперія Грандіс». Цей доказ не був належним чином врахований при ухваленні рішення, хоча в ньому містилася інформація щодо можливих дій для виконання стягнення;

- на думку апелянта, приватний виконавець не забезпечив прозорість своїх дій при складанні акту відвідування місця реєстрації боржника. Докази на підтвердження його перебування на зазначеній адресі не надані, і сам суд не перевірив ці факти;

- суд неврахував спеціальні положення Закону «Про фермерське господарство» та Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», які стосуються арешту корпоративних прав та не можуть застосовуватися до фермерських господарств, оскільки їхня діяльність і структура відрізняються від діяльності товариств з обмеженою відповідальністю;

- апелянт просить врахувати подану ним заяву про відвід судді Бажановій Ю.А. у справі № 904/1615/22 щодо розгляду скарги господарства на постанову приватного виконавця Селезньова М.О. Згідно з вимогами Господарського процесуального кодексу України (ГПК), рішення щодо відводу мав би розглядати інший суддя. Проте, суддя Бажанова Ю.А. самостійно розглянула заявлений до неї відвід і відмовила у його задоволенні, що, на думку заявника, є порушенням процесуальних норм.

3. Короткий зміст вимог відзивів на апеляційну скаргу та їх узагальнені доводи.

Не погодившись з доводами та вимогами апеляційної скарги ФГ «Дніпро» позивач ТОВ «ФК «Капітал-Дніпро» (далі - позивач) та приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньов М.О. (далі - приватний виконавець) подали до суду, сформовані в системі «Електронний суд» відповідні відзиви на апеляційну скаргу.

За змістом поданих відзивів просять колегію суддів залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 , а оскаржувану останнім ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, з огляду на наступне.

У відзиві на апеляційну скаргу приватний виконавець Селезньов М.О. вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, спрямованою на затягування процесу виконання судових рішень, а наведені аргументи - суперечливими та безпідставними.

Приватний виконавець посилається на те, що боржник ФГ «Дніпро» не надав декларацію про доходи та майно протягом п`яти робочих днів після відкриття виконавчого провадження, попри вимогу, передбачену законами України та інструкціями, що свідчить про умисне перешкоджання боржником виконанню судового рішення.

Виконавець також наголошує, що боржник ігнорував направлені йому вимоги щодо надання інформації про фінансовий та майновий стан, включаючи відомості про транспортні засоби та інше рухоме майно. При цьому, ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_2 вчинили фіктивні правочини (відчуження майна) на користь їх сина ОСОБА_3 , що унеможливило стягнення на майно в рамках виконавчого провадження.

Відповідно до інформації про арешт рахунків боржника, виконавець зазначає, що на рахунках не було достатньо коштів для покриття заборгованості. Тому було накладено арешт на інше майно боржника, зокрема на рухоме та нерухоме майно, включаючи частку в статутному капіталі ФГ «Дніпро», що належить боржникові.

Приватний виконавець стверджує, що всі заходи примусового виконання, включаючи арешт майна та коштів, були вжиті відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням обсягу стягнення та законних інтересів стягувача.

Приватний виконавець також підкреслює, що він вживав заходи щодо отримання необхідних відомостей від ФГ «Дніпро» щодо оцінки частки боржника в підприємстві для визначення доцільності подальших дій.

Відзив приватного виконавця побудований на тому, що боржник перешкоджає належному виконанню судового рішення, не виконуючи законних вимог, а також вчиняє дії, спрямовані на ухилення від виконання зобов`язань.

Суд першої інстанції обґрунтовано застосував висновки Верховного Суду щодо можливості звернення стягнення на частку в статутному капіталі фермерських господарств на підставі аналогії закону, зазначивши, що в Законі України «Про фермерське господарство» відсутні норми, що регулюють частки у статутному капіталі фермерських господарств, а також правовідносини щодо їх відчуження а тому наявні підстави, зокрема щодо застосування аналогії закону до правовідносин фермерських господарств.

Твердження апеляційної скарги, що суд першої інстанції не дослідив лист ФГ «Дніпро» від 15.03.2024 як доказ у справі, є необґрунтованим. Цей лист не містить посилань на направлені боржнику вимоги виконавця від 14.12.2023 та 17.01.2024, і не відповідає інформації, яка вимагалася. Лист складено 15.03.2024, що не пов`язано зі спірною постановою про арешт частки боржника, ухваленою 21.12.2023. Також доводи про неможливість надати інформацію через «блекаути» не мають підґрунтя, оскільки відключень електрики у вказаний період не було.

Приватний виконавець переконаний, що представник скаржника надає суду недостовірну інформацію. Зокрема, дії приватного виконавця не мали порушень, що підтверджено рішенням Міністерства юстиції від 09.07.2024, яке відмовило у задоволенні скарги ФГ «Дніпро».

Також твердження скаржника про стратегічне значення ФГ «Дніпро» є безпідставним, адже згідно з урядовим переліком стратегічних об`єктів, ФГ «Дніпро» до таких не належить і є звичайним суб`єктом господарювання, створеним для отримання прибутку, а не для забезпечення державної безпеки.

Також, приватний виконавець звертає увагу, що заява про відвід судді була подана пізніше, ніж за три робочі дні до засідання, що відповідно до ст. 39 ГПК України робить її підставною для розгляду судом, що веде справу. Скаржник не надав належних доказів упередженості судді.

Позивач по справі ТОВ «ФК «Капітал-Дніпро» є солідарним з доводами приватного виконавця, заперечує проти доводів апеляційної скарги та просить залишити оскаржуване ФГ «Дніпро» судове рішення без змін.

4. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2023, залишеним без змін постановою ЦАГС від 01.11.2023 прийнято відмову від позову в частині стягнення 3320334,90 грн інфляційних втрат за договором про надання фінансового кредиту від 06.01.2021 № ФК060121Д та в частині стягнення 1413816,80 грн інфляційних втрат за договором про надання фінансового кредиту від 06.01.2021 № ФК060121Д/2; провадження у справі в цій частині заявлених позовних вимог закрито на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України; позовні вимоги задоволено частково: стягнуто солідарно з ФГ «Дніпро», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Капітал-Дніпро» 24061780,30 грн заборгованості за кредитом за договором про надання фінансового кредиту № ФК060121Д від 06.01.2021, 240717,20 грн комісії; 10544600,54 грн заборгованості за кредитом за договором про надання фінансового кредиту № ФК060121Д/2 від 06.01.2021, 144520,16 грн комісії; стягнуто з ФГ «Дніпро» на користь ТОВ «ФК «Капітал-Дніпро» 174958,09 грн судового збору; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Капітал-Дніпро» 174958,09 грн судового збору; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Капітал-Дніпро» 174958,09 грн судового збору; в решті позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2023 заяву ТОВ «ФК «Капітал-Дніпро» про стягнення витрат на правничу допомогу задоволено частково: стягнуто солідарно з ФГ «Дніпро», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Капітал-Дніпро» витрати на правничу допомогу у сумі 80000,00 грн; відмовлено у решті стягнення витрат на правничу допомогу.

Постановою ЦАГС від 15.11.2023 додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2023 по справі № 904/1615/22 змінено: стягнуто солідарно з ФГ «Дніпро», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Капітал-Дніпро» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 25000,00 грн; в задоволенні решти вимог за заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

07.12.2024 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2023, яке набрало законної сили 01.11.2023 видано накази.

07.12.2024 на виконання додаткового рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2023, з урахуванням змін згідно постанови Центрального апеляційного господарського суду від 15.11.2023, які набрали законної сили 15.11.2023 видано наказ.

Місцевим господарським судом встановлено, що з 12.12.2023 на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова М.О. перебуває зведене виконавче провадження № 73577292 відносно боржника ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ), у складі якого знаходяться:

- виконавче провадження № НОМЕР_3 (відкрите 11.12.2023) з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2023 по справі № 904/1615/22 про стягнення солідарно з ФГ «Дніпро», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Капітал-Дніпро» витрат на професійну правничу допомогу в сумі 25000,00 грн;

- виконавче провадження № НОМЕР_4 (відкрите 11.12.2023) з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2023 по справі № 904/1615/22 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Капітал-Дніпро» 174958,09 грн судового збору;

- виконавче провадження № НОМЕР_2 (відкрите 11.12.2023) з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2023 по справі № 904/1615/22 про стягнення солідарно з ФГ «Дніпро», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Капітал-Дніпро» 24061780,30 грн заборгованості за кредитом за договором про надання фінансового кредиту № ФК060121Д від 06.01.2021, 240717,20 грн комісії; 10544600,54 грн заборгованості за кредитом за договором фінансового кредиту № ФК060121Д/2 від 06.01.2021, 144520,16 грн комісії.

Копії постанов про відкриття виконавчих проваджень в порядку приписів ст. 28 Закону № 1404-VIII направлялись боржникові рекомендованим поштовим відправленням. В кожній з постанов про відкриття виконавчого провадження приватний виконавець зобов`язував боржника подати декларацію про його доходи та майно, а також попереджав боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Приватний виконавець вказує, що боржник встановлений Законом № 1404-VIII обов`язок не виконав, декларацію про доходи та майно не надав.

Матеріали справи не містять доказів подання боржником витребуваних приватним виконавцем документів.

11.12.2023 приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньовим М.О. винесено постанови про арешт коштів боржника, але платіжними інструкціями, які направлялись до банківських установ з метою примусового списання коштів з арештованих рахунків, стягнуто лише 3982,04 грн (інші кошти відсутні).

12.12.2023 приватним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника (рухомого і нерухомого), що належить боржнику в межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження - 38711633,91 грн.

Після встановлення наявності зареєстрованого за боржником транспортного засобу (причіп) та у зв`язку з відсутністю відомостей щодо його місцезнаходження, 13.12.2023 винесено постанову, якою належний боржнику причіп оголошено у розшук.

14.12.2023 боржнику направлялися вимога виконавця, якою останнього було зобов`язано надати необхідну інформацію про фінансовий та майновий стан, в т.ч. щодо місцезнаходження належного йому майна.

07.01.2024 до Господарського суду Дніпропетровської області від ФГ «Дніпро» надійшла скарга на дії (бездіяльність) державного виконавця, в якій скаржник просить визнати незаконною та скасувати постанову про арешт майна боржника - ОСОБА_1 (100% частки ОСОБА_1 у статутному капіталі ФГ "Дніпро") ВП НОМЕР_2 від 21.12.2023.

В обґрунтування скарги ФГ «Дніпро зазначає, що приватний виконавець Селезньов М.О., в порушення вимог ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» керувався помилково лише загальною нормою ст. 56 вказаного Закону, а не спеціальною нормою ч. 1 ст. 531 Закону.

Зауважує, що ФГ «Дніпро» керується у своїй діяльності законом «Про фермерське господарство», а не законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», а тому накладення арешту на майнові права ОСОБА_1 у статутному капіталі ФГ «Дніпро», який дорівнює нулю, є порушенням ст. 21 Закону України «Про фермерське господарство».

На думку, скаржника, приватний виконавець Селезньов М.О. сплутав поняття розмір статутного капіталу з поняттям відсоток права голосу, і на свій розсуд, по суті, наклав арешт на 100 % права голосу у ФГ «Дніпро» маніпулюючи поняттям 100% бенефіціарного володіння ОСОБА_1 як засновника ФГ «Дніпро» самим ФГ «Дніпро».

Згідно зі змінами до Статуту ФГ «Дніпро» частка ОСОБА_1 у статутному капіталі ФГ «Дніпро» не визначена у Статуті ні у відсотковому розмірі, ні у грошовому еквіваленті, оскільки статутний капітал ФГ «Дніпро» не створювався, і відповідно, частка ОСОБА_1 , у статутному капіталі ФГ «Дніпро», згідно даних ЄДР, дорівнює нулю. ФГ «Дніпро» мало право і визначило частки у майні ФГ «Дніпро». Частка ОСОБА_1 у майні ФГ «Дніпро» дорівнює - 50 %, частка у майні ФГ «Дніпро» ОСОБА_2 дорівнює - 25% , частка ОСОБА_3 - 22, ОСОБА_4 - 1% , ОСОБА_5 - 1%, ОСОБА_6 -1%.

Скаржник вказує, що приватний виконавець умисно порушив ч. 1 ст. 531 Закону України «Про виконавче провадження» під час накладення арешту (на 100% частки ОСОБА_1 у статутному капіталі ФГ «Дніпро») вважаючи це чомусь саме майном боржника - ОСОБА_1 , а також порушив ч. 6 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», та ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження». Приватний виконавець не врахував вимоги спеціального закону, зокрема ч. 1 ст. 22 Закону України «Про фермерське господарство», що призвело до прийняття не законної постанови ВП № НОМЕР_2 від 21.12.2023 про накладення арешту на майно боржника - ОСОБА_1 , зокрема на 100% частки ОСОБА_1 у статутному капіталі ФГ «Дніпро».

Приватний виконавець заперечує проти скарги та вказує, що боржник не надав необхідної інформації про своє майно та фінансовий стан, включаючи частки в статутному капіталі підприємств, що унеможливило виявлення майна боржника.

Приватний виконавець підкреслює, що арешт накладений ним відповідно до приписів ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», яка регулює порядок накладення арешту на майно. Він також стверджує, що накладення арешту на частку ОСОБА_1 у ФГ «Дніпро» є правомірним, оскільки в документах вказано 100% частку ОСОБА_1 у господарстві.

Приватний виконавець звертає увагу на зміни до статуту ФГ «Дніпро», відповідно до яких ОСОБА_1 має 100% частку в майні господарства. Однак, ФГ «Дніпро» не створило статутного капіталу, тому питання про частку в статутному капіталі є спірним. Приватний виконавець також зазначає, що ОСОБА_1 не надав необхідних документів для оцінки вартості його частки.

Основна суперечність полягає в тому, що ФГ «Дніпро» стверджує, що накладення арешту на частку в статутному капіталі є незаконним через відсутність визначеного статутного капіталу, тоді як приватний виконавець керувався, зокрема, інформацією з реєстраційних документів ФГ «Дніпро», яка вказує на наявність у ОСОБА_1 частки в майні ФГ «Дніпро».

Таким чином, спір виник через розбіжності у трактуванні законодавства і недотримання вимог щодо надання інформації про майно боржника.

5. Обставини, за наявності яких колегія суддів дійшла висновку про залишення ухвали суду першої інстанції без змін, а скарги без задоволення.

Колегія суддів погоджується з правовою кваліфікацією даного спору місцевим господарським судом, який з посиланням на положення ГПК України та Закону № 1404-VIII вказав на те, що сторони виконавчого провадження можуть оскаржити дії чи бездіяльність державного (приватного) виконавця, якщо вважають, що порушено їхні права (ч. 1 ст. 339 ГПК України).

Судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими для виконання всіма органами, установами та особами на всій території України. Держава забезпечує виконання цих рішень у визначеному порядку (ст. 1291 Конституції України, положень ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 326 ГПК України).

Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентує порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців є Закон України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).

Виконавче провадження, як завершальна стадія судового процесу, передбачає примусове виконання рішень судів та інших органів через сукупність дій державних (приватних) виконавців (ст. 1 Закону № 1404-VIII).

Виконавець зобов`язаний здійснювати всі дії щодо примусового виконання рішення своєчасно та неупереджено (ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII).

Відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

За змістом ст. 48 Закону № 1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

Відповідно до ст. 52 Закону № 1404-VIII виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в податкових органах, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Відповідно до ст. 531 Закону № 1404-VIII особливості звернення стягнення на частку (частину частки) учасника товариства з обмеженою відповідальністю та учасника товариства з додатковою відповідальністю визначаються Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

За змістом ст. 56 Закону № 1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

21.12.2023 приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньовим М.О. винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на майнові права - частку у статутному капіталі ФГ «Дніпро» в розмірі 100%, що належить боржнику - ОСОБА_1 в межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця 38707651,87 грн.

За змістом ч. 1 ст. 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Таким чином, майном, у розумінні ст. 190 ЦК України, є частка у статутному капіталі господарської організації (вказані висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.01.2022 у справі № 912/96/21; від 07.10.2021 у справі № 904/3059/16).

Згідно правової позиці Верховного Суду, викладеній у постанові від 30.03.2023 у справі № 917/202/21 (917/339/21) до майнових прав належить право на частку в статутному капіталі господарської організації, а до корпоративних - права із частки, які відповідно до ст. 167 ГК України надають право на управління, на дохід у вигляді дивідендів та інші права, передбачені законом та статутними документами.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 10.01.2024 у справі № 910/268/23 статус відповідача як кінцевого бенефіціарного власника, контролера корпоративних прав, щодо яких він не є власником, вважається достатнім для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на такі корпоративні права.

Отже, право накладення арешту на майнові права боржника, до яких належить і право на частку в статутному капіталі господарської організації, прямо передбачено наведеними нормами законодавства та підтверджується судовою практикою.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» державна реєстрація базується на таких основних принципах, зокрема: обов`язковості державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі; публічності державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі та документів, що стали підставою для її проведення; об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі; відкритості та доступності відомостей Єдиного державного реєстру.

Частиною 3 ст. 10 вказаного Закону передбачено, що якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 є кінцевим бенефіціарним власником ФГ «Дніпро» з прямим вирішальним впливом, відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 100.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 у справі № 916/2813/18 зазначено, що часткою в статутному капіталі товариства є сукупність корпоративних прав та обов`язків, пов`язаних з участю особи в товаристві, серед яких право на управління товариством, право на отримання частини прибутку від діяльності товариства, а також право на отримання частини майна товариства у разі виходу з нього учасника або у випадку розподілу майна товариства в процесі його ліквідації.

Отже, право голосу, тобто право на управління, є фактично складовою частиною корпоративних прав, які є правом із частки у статутному капіталі.

Верховний Суд неодноразово виснував, що однією з особливостей корпоративних прав є те, що їх виникнення або здійснення залежить від розміру частки учасника у статутному капіталі господарського товариства, тобто корпоративні права реалізуються на пропорційних засадах. Від розміру частки учасника господарського товариства залежить те, якою кількістю голосів він володіє на загальних зборах товариства, який розмір дивідендів або активів у разі ліквідації будуть йому виплачувати. Такі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 927/807/18, від 01.10.2020 № 916/3007/19; від 14.12.2021 у справі № 902/1023/19 (902/508/20).

Приватний виконавець у запереченнях на скаргу ФГ «Дніпро» та під час розгляду скарги вказав, що 21.12.2023 направляв до ФГ «Дніпро» лист за вих. № 01-29/11084 щодо надання відомостей, необхідних для розрахунку вартості частки боржника в порядку ст. 22 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

На вказаний лист від ФГ «Дніпро» надійшла відповідь, у т.ч. також з твердженням про відсутність у ФГ «Дніпро» створеного статутного капіталу та проханням «…надати розумний термін (не раніше 30.01.2024) з метою ретельної підготовки для Вас документів та інформацію, яку Ви бажаєте отримати та реалізувати надане мені право на оскарження Вашої незаконної постанови…».

Будь-яких запитуваних приватним виконавцем документів від боржника не надходило. Матеріали справи таких документів також не містять.

Згідно ч. 4 ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа-підприємець. Фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи - статуту, для господарства без статусу юридичної особи - договору (декларації) про створення фермерського господарства). В установчому документі зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до відомостей, що містяться у Витягу з ЄДРПОУ від 05.01.2024 (наданого скаржником): Перелік засновників (учасників) юридичної особи: ОСОБА_1 , Розмір частки засновника (учасника): 0,0.

Відомості про структуру власності: відомості відсутні.

Інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника, якщо засновник - юридична особа: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), країна громадянства, місце проживання, а також повне найменування та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником (контролером), або інформація про відсутність кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника: ОСОБА_1 . Тип бенефіціарного володіння: Прямий вирішальний вплив; Відсоток частки статутного капіталу в юридичній особі або відсоток права голосу в юридичній особі: 100.

З наведеного вбачається, що приватний виконавець Селезньов М.О. при винесенні постанови про арешт майна боржника від 21.12.2023, якою накладено арешт на майнові права - частку у статутному капіталі ФГ «Дніпро» в розмірі 100%, що належить боржнику - ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця 38707651,87 грн керувався відомостями з ЄДРПОУ.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарський суду, що постанова приватного виконавця Селезньова М.О. про арешт майна боржника від 21.12.2023 ВП № НОМЕР_2 винесена з дотриманням чинного законодавства та, відповідно, відсутності підстав для визнання її незаконною та скасування.

Доводи апелянта про неправильне застосування місцевим господарським судом норм Закону № 1404-VIII, і не врахування, що накладення арешту на нерухоме майно є крайнім заходом, колегія суддів відхиляє, оскільки апелянт неправильно тлумачить зміст норми ч. 5 ст. 48 Закону № 1404-VIII, яка визначає черговість звернення стягнення на майно боржника, тоді як усі необхідні заходи щодо виявлення, розшуку та звернення стягнення на майно боржника були вжиті приватним виконавцем відповідно до закону в порядку черговості.

Матеріали справи не містять пропозицій з боку боржника приватному виконавцю щодо черговості звернення стягнення на наявне у боржника майно та його переліку в порядку черговості. При цьому, колегія суддів зауважує, що приватним виконавцем неодноразово направлялися вимоги до боржника про надання інформації щодо наявного у нього та належному йому майна, які (вимоги) лишилися боржником без виконання.

Місцевим господарським судом встановлено, що в межах виконання зведеного виконавчого провадження щодо боржника ФГ «Дніпро» приватним виконавцем не виявлено кошти на рахунках боржника (стягнуто лише 3982,04 грн з рахунку, належному ОСОБА_1 ), інформацію про місцезнаходження належного йому майна приватному виконавцю не надано, відповідні відомості відсутні, що унеможливило звернення стягнення на майно.

За змістом вимог ч. 5, 6 ст. 48 Закону № 1403-VIII у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, при цьому, стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення, зокрема, витрат виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. При цьому, правом остаточно визначити черговість стягнення на кошти та інше майно боржника законодавець наділив саме виконавця.

Враховуючи викладене, зважаючи на значний розмір заборгованості боржника, з метою забезпечення реального виконання рішень суду, приватним виконавцем в порядку ст. 56 Закону № 1404-VIII, постановою від 21.12.2023 ВП № НОМЕР_2 накладено арешт на майнові права - частку у статутному капіталі ФГ «Дніпро» в розмірі 100%, що належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця 38707651,87 грн.

Доводи апелянта щодо неврахування місцевим господарським судом листа ФГ «Дніпро» від 15.03.2024 № 15-03/24, як належного доказу в судовому провадженні, колегія суддів відхиляє, оскільки вказаний лист не має прямого відношення до оскаржуваної постанови від 21.12.2023 та обставин її винесення. У виконавчому провадженні щодо стягнення коштів з ФГ «Дніпро» приватним виконавцем 14.05.2024 було проведено опис та арешт майна, зокрема 59,616 тон соняшника, яке згодом було передано на реалізацію через ДП «Сетам». Отримані кошти від реалізації соняшника у сумі 690292,54 грн розподілені та перераховані за призначенням відповідно до зведеного виконавчого провадження щодо боржника ФГ «Дніпро».

Згідно з нормами 76, 77 ГПК України, неналежні докази, які не мають відношення до предмета доказування або здобуті з порушенням закону, не можуть прийматися судом.

Доводи скаржника щодо допущеного суддею Бажановою Ю.А. порушення порядку розгляду заявленого їй відводу від розгляду скарги ФГ «Дніпро» від 07.01.2024 на дії приватного виконавця Селезньова М.О. (одноособового розгляду відводу), колегія суддів відхиляє, оскільки порушення строків подання скарги є наслідком розгляду її в порядку абз. 2 ч. 3 ст. 39 ГПК України.

У даному випадку заяву про відвід судді ФГ «Дніпро» подало 18.06.2024 за два робочих дні до судового засідання, призначеного на 20.06.2024, тобто заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до судового засідання, що виключало передачу заяви на розгляд іншому судді.

Крім того, у заяві про відвід судді Бажанової Ю.А. заявником не наведено жодної підстави для відводу, визначеної ч. 1 ст. 35 ГПК України. Матеріали справи не містять доказів наявності в діях чи то вчинках судді процесуальних дій під час здійснення нею судочинства, які б свідчили про її неспроможність забезпечити об`єктивний, неупереджений розгляд даної справи.

Інші доводи апеляційної скарги ФГ «Дніпро» не впливають на зміну або скасування оскаржуваної ухвали, а тому судом апеляційної інстанції відхиляються.

За вказаних обставин місцевим господарським судом правомірно відмовлено у задоволенні скарги ФГ «Дніпро» на постанову приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова М.О. від 21.12.2023 ВП № НОМЕР_2.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. З урахуванням розглядуваних відносин, інші аргументи учасників судового процесу стосуються викладених та проаналізованих в ухвалі обставин та доводів щодо скарги, розширюють та доповнюють їх, не змінюючи сутність правовідносин та їх оцінку, надану судом, і, відповідно, не потребують окремої оцінки.

6. Висновки суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 та ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищенаведене, місцевий господарський суд при вирішенні поданої приватним виконавцем заяви, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, а тому в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, залишивши оскаржувану ухвалу без змін.

7. Розподіл судових витрат.

Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, на підставі нормативних приписів ст. 129 ГПК України, слід покласти на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282, 283 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Дніпро - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2024 у справі № 904/1615/22 - залишити без змін.

Судові витрати покласти на Фермерське господарство «Дніпро».

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 11.11.2024.

Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков

Судді: Т.А. Верхогляд

А.Є. Чередко