ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
07.10.2024 Справа №905/1/24
Господарський суд Донецької області у складі судді Устимової А.М.,
за участю секретаря судового засідання Сизової К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»
до Публічного акціонерного товариства «ДОНБАСЕНЕРГО»
про стягнення 72175048,73грн, а саме, основного боргу в розмірі 69476417,83грн, інфляційних втрат в розмірі 1717500,63грн, 3%річних від простроченої суми 981130,27грн
за участю уповноважених представників сторін:
від позивача: не з`явився
від відповідача: не з`явився
В С Т А Н О В И В:
Стислий зміст і підстави позовних вимог
01.01.2024 шляхом застосування підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі ПрАТ «НЕК «Укренерго») звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства «ДОНБАСЕНЕРГО» (далі ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО») про стягнення 72175048,73грн з яких заборгованість в сумі 69476417,83грн, 3% річних в сумі 981130,27грн, інфляційні втрати в сумі 1717500,63грн(з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов?язань за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно -технологічного) управління №0112-03015 від 04.06.2019 в частині своєчасної сплати, внаслідок чого у останнього утворилася заборгованість за період з серпня 2023 до грудня 2023, у зв?язку з несвоєчасною оплатою наданих послуг нараховано інфляційні втрати та 3 % річних.
Процедура провадження у справі у господарському суді
Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.01.2024 для розгляду даної справи визначена суддя Устимова А.М.
Ухвалою від 04.01.2024 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі, спір вирішено розглядати у загальному позовному провадженні з повідомленням сторін. Підготовче засідання призначено на 16.01.2024. Підготовче засідання відкладалось, востаннє на 18.07.2024 о 10:00 год.
Підготовче засідання призначене на 18.07.2024 року о 10:00 год. не відбулось через оголошення у Харківської області сигналу «Повітряна тривога» (повідомлення з сайту Офіційна карта повітряних тривог України https://map.ukrainealarm.com), у зв?язку з чим ухвалою суду від 18.07.2024 підготовче засідання призначене на 20.08.2024 о 10:30 год.
Ухвалою від 20.08.2024 закрито підготовче провадження у справі №905/1/24 та призначено розгляд справи по суті на 17.09.2024 о 11:30
У зв`язку зі знаходженням судді Устимової А.М. на дату розгляду справи на лікарняному, судове засідання призначене на 17.09.2024 о 11:30 год. не відбулось, про що сторони були повідомлені листом від 17.09.2024 та телефонограмою.
Ухвалою від 24.09.2024 cудове засідання призначене на 07.10.2024 о 13:00 год.
07.10.2024 ПрАТ «НЕК «Укренерго» шляхом застосування підсистеми «Електронний суд» звернулось до суду з клопотанням про проведення судового засідання без участі представника позивача. В клопотанні вказано, що підтримує позивач заявлені позовні вимоги у повному обсязі.07.10.2024 з аналогічним клопотанням до суду звернулось ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО».
Представники сторін у судове засідання 07.10.2024 не з?явились, про дату та час проведення судового засідання повідомлені у спосіб, що передбачений нормами процесуального законодавства, зокрема, ухвалу суду від 24.09.2024 направлено до електронних кабінетів підприємств у підсистемі «Електронний суд». Як свідчать довідки, що сформовані у програмі «Діловодство спеціалізованого суду», ухвала отримана 24.09.2024.
Приймаючи до уваги, що справа розглядається за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін про його хід, без виклику уповноважених представників сторін у судове засідання, суд задовольняє клопотання сторін про здійснення розгляду справи за відсутності їх уповноважених представників.
Щодо строку розгляду справи суд зазначає таке.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України»,«Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об?єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
У зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк воєнного стану неодноразово продовжувався. Востаннє Указом Президента України №469/2024 від 23.07.2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №3891-IX від 23.07.2024, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.
За об?єктивних обставин, які пов?язані з місцезнаходження суду у м.Харкові, що постійно знаходиться під ворожими обстрілами, роботою суду дистанційно на підставі розпорядження №9-р від 15.04.2022 року «Про організацію роботи та комунікацію між працівниками в Господарському суді Донецької області в умовах воєнного стану», наказу №23 від 15.04.2022 «Про впровадження дистанційної роботи працівникам апарату суду та оголошення простою», розпорядженням суду № 6-р від 25.05.2023 «Про організацію роботи Господарського суду Донецької області» з метою дотримання принципів змагальності сторін та рівності їх перед законом та судом останній діяв виходячи принципу розумності строків розгляду справи.
Ухвалення рішення суду відбулось у нарадчій кімнаті у порядку ст.ст.219-220 Господарського процесуального кодексу України.
Позиція учасників процесу
Консолідована позиція позивача міститься у позовній заяві, відповіді на відзив, додаткових поясненнях, запереченнях, заявах про збільшення позовних вимог, за змістом яких посилаючись на неналежне виконання ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО» положень договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0112-03015 від 04.06.2019 в частині грошових зобов?язань зі своєчасної сплати за період з серпня по листопад 2023 року. Остаточно з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог від 01.04.2024, від 18.04.2024, які прийняті судом, розглядаються позовні вимоги щодо стягнення 72175048,73грн з яких заборгованість в сумі 69476417,83грн, 3% річних в сумі 981130,27грн, інфляційні втрати в сумі 1717500,63грн, які позивач нарахував до стягнення згідно ст.625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) Також позивач просить суд відшкодувати за рахунок відповідача понесені при зверненні з позовом до суду витрати зі сплати судового збору.
Одночасно під час розгляду справи позивачем підтверджено факт часткової оплати відповідачем 31.05.2024 основної суми заборгованості за період серпень 2023 року в розмірі 10000000,00грн, внаслідок чого ним подано заяву про закриття провадження у справі в цій частині. З урахуванням часткової оплати відповідачем заборгованості за серпень 2023, позивач підтверджує наявність основного боргу відповідача станом на 15.08.2024 у розмірі 59476417,83грн з ПДВ, що складається з суми заборгованостей за серпень 2023 (частково) - 2966659,39грн; вересень 2023 - 6943266,31грн; жовтень 2023 - 15465868,45грн; листопад 2023 - 16785891,13грн; грудень 2023 - 17314732,55грн.
Підставність заявлених вимог позивач нормативно обґрунтовує посиланням на статті 6, 525, 526, 610, 611, 612, 625, 627, 629 ЦК України, ст. ст. 20, 173, 179, 193, 224, 225, 230, 231 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст. ст. 2, 4, 5, 12, 20, 24, 27, 161, 162, 164, 171, 172 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).
Консолідована позиція відповідача міститься у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях, за змістом яких останній проти задоволення позовних заперечує, вказуючи, що невиконання відповідачем зобов?язання з оплати наданих позивачем за договором спричинене настанням форс-мажорних обставин, що зокрема підтверджується Листом Торгово-промислової палати України (далі - ТПП України) № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, сертифікатом №1400-24-1027 від 21.05.2024 (вих.№73/12.1-17-03) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданим Донецькою ТПП на підтвердження існування форс-мажорних обставин щодо зобов?язань зі сплати послуг саме за Договором №0112-03015 від 04.06.2019 про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за період з вересня 2022 року по грудень 2023 року.
Відповідач заперечив проти твердження позивача щодо неповідомлення його про настання форс-мажорних обставин, зазначивши, що останній як Оператор системи передачі був неодноразово повідомлений про настання форс-мажору як письмово, так і в режимі реального часу в силу технологічних особливостей надання послуг з балансування та диспетчерського (оперативно-технологічного) управління відповідно до вимог Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309. Окремо відповідач зауважив, що висновок про настання форс-мажорних обставин викладений у Сертифікаті ТПП на підставі у тому числі листів №01-1.3/00424 від 20.05.2022, №01-1.3/00450 від 24.05.2022, №01-1.3/00797 від 16.09.2022, направлених на адресу позивача/НКРЕКП/Міністерству енергетики України, якими ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО» повідомляло адресатів про загрозу для безпеки, постачання електричної енергії, про зупинку Слов?янської ТЕС, про евакуацію персоналу станції.
Відповідач зазначає, що форс-мажорні обставини досі тривають, мають місце обстріли Слов?янської ТЕС, що є об`єктом критичної інфраструктури, зокрема, ракетним ударом було пошкоджено машинний зал та будівлю пилезготовного центру Слов?янської ТЕС, спричинено пожежу на станції. За фактом здійснення масованого обстрілу території м. Миколаївка Краматорського району Донецької області, а саме, території Слов?янської ТЕС, 06.05.2024 порушено кримінальне провадження №22024050000001355 за ч.1 ст. 438 КК України.
Відповідач вважає передчасним подання позову у справі №905/1/24, враховуючи приписи пп. 2 п.1.15.2 Правил ринку, відповідно до яких строк виконання зобов?язання учасника ринку, що зазнав впливу форс-мажору, переноситься на весь період його дії, включаючи період ліквідації наслідків. При цьому такий учасник ринку не буде нести відповідальність за прострочені зобов?язання.
Позивач, заперечуючи проти правової позиції відповідача, висловленої в ході розгляду справи щодо настання для відповідача форс-мажорних обставин, вказує на відсутність належних доказів відповідного направлення відповідачем повідомлення про настання обставин непереборної сили від відповідача, що позбавляє останнього права посилатися на такі обставини відповідно до п.7.5 договору. Одночасно позивач вважає офіційний лист ТПП України 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, неналежним та недопустимим доказом підтвердження форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили); впровадження воєнного стану в країні з 24 лютого 2022 року у зв?язку з військовою агресією має загальний характер та повною мірою стосується обох сторін, зокрема, ПрАТ «НЕК «Укренерго», яке має стратегічне значення для економіки й безпеки держави, починаючи з осені 2022 року вся енергетична система України знаходиться під постійним ворожим обстрілом, у позивача обліковується негативне сальдо фінансового результату господарської діяльності.
Під час розгляду справи відповідачем подано до суду заяву про відстрочку виконання рішення суду, в якій останній просить у разі ухвалення Господарським судом Донецької області рішення у справі №905/1/24 щодо задоволення позовних вимог відстрочити його виконання на 12 місяців. В обґрунтування вказаної заяви відповідач посилається на факт перебування підприємства під впливом надзвичайних обставин, оскільки підприємство знаходиться під загрозою банкрутства, у вкрай скрутному фінансовому становищі, діяльність його є збитковою; має місце припинення поставок вугілля через пошкодження залізничних шляхів, внаслідок постійних обстрілів є необхідність відновлення та забезпечення сталої роботи пошкоджених об?єктів відповідача; на відповідача державою покладені обов`язки щодо сталого функціонування енергетичної системи та підтримання обороноздатності України. Вказані обставини істотно ускладнюють виконання рішення суду.
Позивачем надані заперечення щодо заявленої під час судового розгляду заяви відповідача про відстрочення виконання судового рішення, за змістом яких останній просить відмовити у задоволенні вказаної заяви, оскільки обставини, спричинені військовою агресією стосуються обох сторін спору; інфраструктура позивача постійно зазнає пошкоджень внаслідок артилерійських обстрілів ворога; відповідачем не доведено належними та допустимими доказами того, що виконання рішення є непомірним тягарем для відповідача, реальної можливості виконання судового рішення у справі з умовою відстрочення його виконання на один рік; відсутні докази, які підтверджували б настання форс-мажорних обставин щодо виконання господарського зобов?язання; наведені заявником обставини не свідчать про неможливість виконання рішення суду у цій справі, а лише відображають поточну господарську діяльність відповідача, що не є обставинами, з якими закон пов?язує можливість відстрочення виконання судового рішення; надання відстрочки може порушити баланс інтересів сторін спору й стимулюватиме відповідача у подальшому порушувати свої зобов?язання.
На заперечення позивача проти обставин викладених у заяві про відстрочку виконання рішення суду відповідачем надані письмові пояснення, за змістом яких останній, посилався на те, що господарська діяльність ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО» з 2022 року і по кінець 1-го кварталу 2024 року є збитковою, разом з тим, підприємство досі здійснює енергопостачання Слов?янсько-Краматорського енерговузла (район бойових дій та місце розташування військових частин ЗСУ), є виробником теплової енергії для централізованого опалення підприємств, установ, організацій та житлового фонду м.Миколаївка Краматорського району Донецької області та з середини 2022 року забезпечує питною водою (близько 90 тис. м куб на місяць) місто Миколаївка. Наслідком зупинення або збою у роботі станції може бути повне зупинення роботи окремих насосних станцій каналу Сіверський Донець-Донбас й повна зупинка водопостачання з каналу, який до початку військової агресії забезпечував понад 94 % водоспоживання Донецької області; Слов?янська ТЕС, яка працює у завідомо збитковому режимі, є єдиним на разі виробничим активом ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО». Крім того, відповідач вказує на факт вчинення щодо ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО» кримінального правопорушення у вигляді взяття під контроль у березні 2017 року невідомими особами Старобешівської ТЕС ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО», у наступному інших структурних підрозділів, розташованих на неконтрольованій території, за фактом чого порушено кримінальні провадження, відомості внесено до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань.
Виклад обставин справи, встановлених судом
04.06.2019 між Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - ОСП, Виконавець) та ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО» (далі - Користувач) укладено договір про надання послуг з диспетчерського обслуговування (оперативно-технологічного) управління №0112-03015 (далі - Договір).
В подальшому до умов означеного договору сторонами неодноразово вносилися зміни шляхом укладання додаткових угод від 13.06.2019, від 10.09.2019, від 19.03.2020, від 22.07.2020, від 17.09.2021, від 22.12.2021, від 08.11.2022, від 16.12.2022.
Договір №0112-03015 від 04.06.2019 та додаткові угоди до нього в одній частині підписані представниками Сторін та скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, а в іншій - за допомогою накладення КЕП.Факт підписання договору та додаткових угод сторонами не оспорюється.
Враховуючи заявлений позивачем спірний період з серпня 2023 року по листопад 2023 року, суд враховує положення договору в редакції додаткової угоди від 16.12.2022.
Так, умовами пункту 1.1. та 1.2. Договору унормовано, що цей договір регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії сторін в умовах паралельної роботи у складі об?єднаної енергетичної системи (ОЕС) України; за цим договором ОСП зобов?язується надавати послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв?язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі - послуга); користувач зобов?язується здійснювати оплату за надану послугу відповідно до умов цього Договору.
Відповідно до п.1.4. Договору він встановлює обов?язки та права Сторін у процесі оперативного планування, експлуатації обладнання, диспетчерського управління та балансування енергосистеми в реальному часі та її захисту в надзвичайних ситуаціях, а також формування, обробки, передачі та відображення даних під час регламентованого обміну інформацією.
Цей Договір набуває чинності з дати його підписання і укладається на строк до 31.12.2021. Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії, або перегляд його умов. (п.12.1 Договору)
Згідно п.2.1 Договору, ціна цього Договору визначається як сума нарахованої вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком протягом календарного року.
Оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятором), відповідно до затвердженої нею методики та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному вебсайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою. (п.2.2. Договору)
Відповідно до п. 2.3 Договору, обсяг наданої послуги визначається відповідно до розділу ХІ Кодексу системи передачі.
Вартість послуги за розрахунковий період визначається як добуток обсягу наданої послуги на значення тарифу, що діє у визначений розрахунковий період. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України. (п.2.4. Договору)
Плановий обсяг послуги на розрахунковий період визначається на основі наданих Користувачем повідомлень щодо планового обсягу послуги на розрахунковий період. (п.2.6. Договору)
Згідно положень п.2.7. Договору вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються Адміністратором комерційного обліку (далі АКО). Акти приймання-передачі Послуги направляються Користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Акти надання послуги та акти коригування до актів надання послуги у відповідному розрахунковому періоді Виконавець направляє Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає Користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони.
Відповідно до п.2.8. Договору Користувач здійснює підписання актів надання послуги відповідного розрахункового періоду протягом трьох робочих днів з дня їх отримання Користувачем та повертає Виконавцю.
Умовами п.10.7. погоджений порядок отримання рахунків, актів надання Послуг, актів коригування до актів надання Послуги, актів звірки розрахунків. Так, зокрема, електронний документ, який направляється Стороною на виконання Договору через Сервіс, вважається одержаним іншою Стороною з часу набуття документом статусу «Доставлено» у Сервісі. Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою Сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, породжує права та обов?язки для Сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичним документу, який міг би бути створений однією зі Сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.
Права та обов?язки сторін визначені розділом 3 договору, зокрема: ОСП має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надану послугу (п.3.3.2 договору); Користувач зобов?язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за цим Договором (п.3.2.1 Договору).
Порядок розрахунків конкретизовано у розділі 2 договору, відповідно до якого, зокрема, розрахунок за надану послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків:
до 10 числа розрахункового місяця 35 % вартості послуги;
до 20 числа розрахункового місяця 35 % вартості послуги;
до останнього банківського дня календарного місяця 30 % вартості послуги. (п. 2.5. Договору).
Одночасно Договором встановлено, що Користувач здійснює розрахунок з ОСП за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих Виконавцем, або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком» (далі СУР), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді. (п.2.7. Договору)
Розділ 7 Договору встановлює порядок форс-мажорних обставин, відповідно до п.7.1 якого Сторони звільняються від відповідальності за часткове чи повне невиконання або неналежне виконання зобов?язань за цим Договором, якщо вони є наслідком непереборної сили (пожежі, повені, землетрусу, стихійного лиха, воєнних дій та інших обставин непереборної сили), якщо ці обставини безпосередньо вплинули на виконання цього Договору.
Сторона, яка не може виконати зобов`язання за цим Договором, повинна письмово не пізніше 5 днів з дня настання форс-мажорних обставин повідомити про це іншу Сторону. (п. 7.3. Договору). Одночасно, неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про настання чи припинення форс-мажору позбавляє Сторону права на них посилатися. (п.7.5. Договору)
Згідно положень п.7.4. Договору наявність форс-мажору має бути підтверджена документами уповноваженого органу України.
ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО» направило з накладенням КЕП ПрАТ «НЕК «Укренерго» повідомлення щодо планового обсягу Послуги на розрахунковий період:
№01-1.3/01128 від 03.07.2023 за серпень 2023 в плановому обсязі 111 600,000 МВт*год;
№01-1.3/01289 від 04.08.2023 за вересень 2023 в плановому обсязі 108 000,000 МВт*год;
№01-1.3/01447 від 06.09.2023 за жовтень 2023 в плановому обсязі 119 040,000 МВт*год;
№01-1.3/01596 від 06.10.2023 за листопад 2023 в плановому обсязі 144 000,000 МВт*год.
№01-1.3/01741 від 03.11.2023 за грудень 2023 в плановому обсязі 148 800,000 МВт*год.
ПрАТ «НЕК «Укренерго» виставило з накладенням КЕП ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО» рахунки за послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління:
№0112-03015 02/08/2023 від 02.08.2023 за серпень 2023 в розмірі 4478150,88грн;
№0112-03015 11/08/2023 від 11.08.2023 за серпень 2023 в розмірі 4478150,88грн;
№0112-03015 21/08/2023 від 21.08.2023 за серпень 2023 в розмірі 3838415,04грн;
№0112-03015 04/09/2023 від 04.09.2023 за вересень 2023 в розмірі 4333694,40грн;
№0112-03015 12/09/2023 від 12.09.2023 за вересень 2023 в розмірі 4333694,40грн;
№0112-03015 21/09/202 від 21.09.2023 за вересень 2023 в розмірі 3714595,20грн;
№0112-03015 02/10/2023 від 02.10.2023 за жовтень 2023 в розмірі 4776694,27грн;
№0112-03015 11/10/2023 від 11.10.2023 за жовтень 2023 в розмірі 4776694,27грн;
№0112-03015 23/10/2023 від 23.10.2023 за жовтень 2023 в розмірі 4094309,38грн;
№0112-03015 01/11/2023 від 01.11.2023 за листопад 2023 в розмірі 5778259,20грн;
№0112-03015 13/11/2023 від 13.11.2023 за листопад 2023 в розмірі 5778259,20грн;
№0112-03015 21/11/2023 від 21.11.2023 за листопад 2023 в розмірі 4952793,60грн;
№0112-03015 01/12/2023 від 01.12.2023 за грудень 2023 в розмірі 5970867,84грн;
№ДУ-0011316/0112-03015 від 12.12.2023 за грудень 2023 в розмірі 5 970 867,84грн;
№ДУ-0012054/0112-03015 від 21.12.2023 за грудень 2023 в розмірі 5 117 886,72грн.
Крім того, ПрАТ «НЕК «Укренерго» виставило з накладенням КЕП ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО» рахунки за послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління з урахуванням наявних заборгованостей:
№0112-03015/07/09/2023 від 07.09.2023 за серпень 2023 в загальному розмірі 12966746,75грн (у тому числі за послуги за серпень 2023 - 12966841,28грн, заборгованість -94,53грн (від?ємне значення);
№0112-03015/09/10/2023 від 09.10.2023 за вересень 2023 в загальному розмірі 19910013,53грн (у тому числі за послуги за вересень 2023 - 6943266,78грн);
№0112-03015/07/11/2023 від 07.11.2023 за жовтень 2023 в загальному розмірі 35375828,78грн (у тому числі за послуги за жовтень 2023 - 15465842,42грн);
№0112-03015/07/12/2023 від 07.12.2023 за листопад 2023 в загальному розмірі 52161649,85грн (у тому числі за послуги за листопад 2023 - 16785907,63грн);
№ДУ-0012813/0112-03015 від 09.01.2024 за грудень 2023 року в загальному розмірі 69476141,64грн (у тому числі за послуги за грудень 2023 - 17314465,42грн).
Всі рахунки виставлені з ПДВ.
ПрАТ «НЕК «Укренерго» та ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО» складено та підписано за допомогою накладення КЕП акти надання послуг згідно з Договором №0112-03015 від 04.06.2019 та акти коригування до них:
акт від 31.08.2023 за період з 01.08.2023 по 31.08.2023 на суму 12966841,28грн; акт коригування №ДУА_К-0000576 від 27.12.2023 до акту від 31 серпня 2023 - на суму 12966867,65грн;
акт від 30.09.2023 за період з 01.09.2023 по 30.09.2023 на суму 6943266,78грн; акт коригування № ДУА_К-0000794 від 30.01.2024 до акту від 30.09.2023 - на суму 6943266,31грн
акт від 31.10.2023 за період з 01.10.2023 по 31.10.2023 на суму 15465842,42грн; акт коригування №ДУА_К-0000965 від 13.03.2024 до акту від 31.10.2023 - на суму 15465868,45грн.
акт від 30.11.2023 за період з 01.11.2023 по 30.11.2023 на суму 16785907,63грн; акт коригування №ДУА_К-0001116 від 21.03.2024 до акту від 30.11.2023 - на суму 16785891,13грн.
акт від 31.12.2023 №ДУА-0003275 за грудень 2023 року в розмірі 17314465,42грн; акт коригування №ДУА_К-0001285 від 28.03.2024 до акту від 31.12.2023 - на суму 17314732,55грн.
У всіх актах суми вказані з урахуванням ПДВ.
Акти надання послуг за період з серпня 2023 по грудень 2023, а також акти-коригування, які наведені судом вище, в порядку, що визначений п.п.10.4,10.6 договору у вигляді оригіналу електронного документу з прикладанням КЕП направлені на адресу електронної пошти відповідача за допомогою системи електронного документообігу (АСКОД) за посиланням https://askod.ua.energy/askod/Default.aspx#, на підтвердження чого в матеріалах справи містяться скріншоти з системи електронного документообігу «АСКОД».
З наданих суду примірників актів вбачається засвідчення (підписання) кваліфікованим електронним підписом уповноваженого представника позивача та відповідача вказаних вище актів надання послуг за договором №0112-03015 та актів коригування та рахунків.
Факт підписання вказаних актів та отримання рахунків сторонами не оспорюється.
Сторонами складено та підписано Акти звірки розрахунків поквартально за 3 квартали 2023 року, зокрема, зі змісту акту за IV квартал 2023 року вбачається наявність заборгованості ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО» перед ПрАТ «НЕК «Укренерго» у розмірі 69476141,04грн.
ПрАТ «НЕК «Укренерго» звернулось до ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО» з претензією Вих.№01/47217 від 21.09.2023, в якій вимагало погасити наявну на 19.09.2023 заборгованість у розмірі 17300441,15грн з ПДВ.
ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО» частково сплачено ПрАТ «НЕК «Укренерго» вартість наданих послуг диспетчерського управління за серпень 2023, згідно платіжної інструкції №3338 від 31.05.2024 на суму 10000000,00грн. Факт оплати заборгованості у вказаній сумі сторонами у справі не оспорюється.
Доказів оплати залишку заборгованості матеріали справи не містять.
Матеріали справи містять листи ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО» адресовані, у тому числі, ПрАТ «НЕК «Укренерго».
А саме, лист №01-1.3/00424 від 20.05.2022 щодо обставин, які можуть спричинити загрозу для безпеки постачання електричної енергії, до яких віднесено ведення активних бойових дій на території Донецької області. Одночасно повідомлено про зупинення Слов?янської ТЕС для виявлення пошкоджень внаслідок прильоту військового снаряду поряд з території, на якій розташована ТЕС.
Лист №01-1.3/00450 від 27.05.2022 щодо зупинки роботи Слов?янської ТЕС внаслідок ракетно-артилерійських обстрілів 27.05.2022 та з метою збереження життя та здоров?я персоналу, необхідності їх евакуації та членів їх сімей.
Лист №01-1.3/00477 від 03.06.2022 щодо зупинки роботи Слов?янської ТЕС внаслідок ракетно-артилерійських обстрілів 27.05.2022. Одночасно ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО» просило провести коригування планового обсягу послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління у червні 2022 року, який складатиме 0 МВт/год.
Лист №01-1.3/00797 від 16.09.2022 щодо евакуації персоналу Слов?янської ТЕС, за змістом якого повідомлено про зупинення роботи ТЕС внаслідок бойових дій та відсутності палива, окремо поставлено питання щодо надання роз?яснень щодо необхідності в подальшому роботи Слов?янської ТЕС.
Лист №01-1.3/00684 від 08.08.2022 щодо евакуації персоналу Слов?янської ТЕС.
В матеріалах справи наявний Сертифікат виданий Донецькою ТПП №1400-24-1027 від 21.05.2024 (вих.№73/12.1-17-03) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), які настали для ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО» щодо зобов?язань зі сплати послуг за Договором №0112-03015 від 04.06.2019 про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, укладеним з ПрАТ «НЕК «Укренерго», за період з вересня 2022 року по грудень 2023 року, період дії таких обставин з 24.02.2022 по 21.05.2024.
Як стверджує позивач, заборгованість є не сплаченою, що стало підставою для звернення до суду за захистом порушеного права шляхом стягнення вказаної суми основної заборгованості, нарахованих 3% річних та інфляційних нарахувань.
Правова оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду
Перевіривши доводи, викладені в позовній заяві, заперечення, дослідивши надані в порядку статті 74 ГПК України письмові докази в їх сукупності та взаємозв?язку, господарський суд дійшов висновку про часткове закриття провадження у справі щодо суми основного боргу, в іншій частині - про задоволення позову, зважаючи на таке.
За змістом частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов?язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно зі статтею 173 ГК України, яка кореспондується з положеннями статті 509 ЦК України, господарським визнається зобов?язання, що виникає між суб?єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб?єкт (зобов?язана сторона, у тому числі боржник) зобов?язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб?єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб?єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов?язаної сторони виконання її обов?язку.
Основними видами господарських зобов?язань є майново-господарські зобов?язання та організаційно-господарські зобов?язання. Господарські зобов?язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (частина 1 статті 174 ГК України).
Відповідно до частини першої статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов?язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов?язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до п.1.2 глави 1 розділу XI Кодексу системи передачі, що затверджений Постановою НКРЕКП № 309 від 14.03.2018 (далі - Кодекс системи передачі) послуги з передачі електричної енергії та з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління надаються на договірних засадах на основі типових договорів згідно з порядком, визначеним цим Кодексом.
Положення п.6.1. глави 1 розділу XI Кодексу системи передачі закріплює, що договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління визначає організаційні, технічні та фінансові умови, на яких ОСП здійснює диспетчерське (оперативно-технологічне) управління в ОЕС України.
Договір встановлює обов?язки та права сторін у процесі оперативного та перспективного планування, експлуатації обладнання, диспетчерського управління та балансування енергосистеми в реальному часі та її захисту в надзвичайних ситуаціях, а також формування, обробки, передачі та відображення даних під час регламентованого обміну інформацією.
Таким чином, укладений між ПрАТ «НЕК «Укренерго» та ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО» договір №0112-03015 від 04.06.2019 за своєю правовою природою є договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, до якого застосовуються як загальні положення Цивільного кодексу України, які регулюють правовідносини за договором про надання послуг, так і спеціальні норми Кодексу системи передачі.
Зазначений договір укладений у письмовій формі, його зміст не суперечить актам цивільного законодавства, він сторонами не оспорений, не розірваний та у судовому порядку недійсним не визнаний. Сторонами договору не надано доказів на підтвердження того, що у відповідності до розділу 12 мало місце його припинення, тому суд дійшов висновку, що у спірний період договір діяв.
Предметом спору в даній справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення заборгованості, нарахованих 3% річних та інфляційних нарахувань за невиконання відповідачем своїх грошових зобов?язань зі своєчасної та повної оплати за надані послуги з диспетчерського управління.
За приписами частин першої, другої статті 193 ГК України суб?єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов?язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов?язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов?язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов?язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
На виконання п.5.9 договору, внаслідок надання послуг, що входять до предмету договору, сторонами без зауважень та заперечень як первинні документи на підтвердження господарських операцій у відповідності з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підписано акти надання послуг за період з серпня 2023 по грудень 2023, а також акти-коригування: №ДУА_К-0000576 від 27.12.2023 до акту від 31.08.2023; № ДУА_К-0000794 від 30.01.2024 до акту від 30.09.2023; №ДУА_К-0000965 від 13.03.2024 до акту від 31.10.2023, №ДУА_К-0001116 від 21.03.2024 до акту від 30.11.2023, №ДУА_К-0001285 від 28.03.2024 до акту від 31.12.2023.
Факт надання послуг за спірним договором у вказаний позивачем період, у зазначених у актах обсягах та їх вартість відповідачем не оспорюється та є встановленим.
Якщо у зобов?язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов?язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Зі скріншотів з системи електронного документообігу (АСКОД), які містяться в матеріалах справи, вбачається, що всі рахунки виставлені ПрАТ «НЕК «Укренерго» за договором №0112-03015 у спірний період (перелік наведено судом вище) направлені контрагенту з ЄДРПОУ 23343582, що належить ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО» з накладенням КЕП. Вказане відповідає умовам п. 10.7. договору. Заперечень щодо інформації, яка міститься у вказаних платіжних документах, матеріали справи не містять.
У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.08.2022 у справі №912/1941/21 сформовано правовий висновок, згідно якого при розрахунку за послуги з передачі електричної енергії користувач та ОСП зобов`язані використовувати як плановий, так і фактичний обсяг послуги одночасно, які є взаємопов`язані та не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг. Користувач зобов`язаний здійснити оплату планового обсягу на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а по закінченню відповідного місяця визначити необхідність сплати фактичного обсягу послуг, отриманих за такий розрахунковий місяць.
Враховуючи встановлений п. 2.5. Договору порядок здійснення розрахунків на умовах часткової попередньої оплати: до 10 числа розрахункового місяця 35 % вартості Послуги; до 20 числа розрахункового місяця 35 % вартості Послуги; до останнього банківського дня календарного місяця 30 % вартості Послуги; остаточний розрахунок - до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), плановий обсяг послуги підлягає оплаті на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця за вказаним у договорі алгоритмом, а фактичний обсяг встановлюється по закінченню такого розрахункового місяця та оплачується до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
З огляду на наведене відповідач повинен був виконати свої грошові зобов?язання з оплати за рахунками:
№0112-03015 02/08/2023 від 02.08.2023 за серпень 2023 - до 10.08.2023 включно, прострочення з: 11.08.2023;
№0112-03015 11/08/2023 від 11.08.2023 за серпень 2023 - до 21.08.2023 (враховуючи, що останній день 20.08.2023 є вихідним днем) включно, прострочення з: 22.08.2023;
№0112-03015 21/08/2023 від 21.08.2023 за серпень 2023 - до 31.08.2023 включно, прострочення з: 01.09.2023;
№0112-03015 04/09/2023 від 04.09.2023 за вересень 2023 - до 11.09.2023 (враховуючи, що останній день 10.09.2023 є вихідним днем) включно, прострочення з: 12.09.2023;
№0112-03015/07/09/2023 від 07.09.2023 за серпень 2023 - до 15.09.2023 включно, прострочення з: 16.09.2023;
№0112-03015 12/09/2023 від 12.09.2023 за вересень 2023 - до 20.09.2023 включно, прострочення з: 21.09.2023;
№0112-03015 21/09/2023 від 21.09.2023 за вересень 2023 - до 29.09.2023 (останній банківський день місяця) включно, прострочення з: 30.09.2023;
№0112-03015 02/10/2023 від 02.10.2023 за жовтень 2023 - до 10.10.2023 включно, прострочення з: 11.10.2023;
№0112-03015/09/10/2023 від 09.10.2023 за вересень 2023 - до 16.10.2023 (враховуючи, що останній день 15.10.2023 є вихідним днем) включно, прострочення з: 17.10.2023;
№0112-03015 11/10/2023 від 11.10.2023 за жовтень 2023 - до 20.10.2023 включно, прострочення з: 21.10.2023;
№0112-03015 23/10/2023 від 23.10.2023 за жовтень 2023 - до 31.10.2023 включно, прострочення з: 01.11.2023;
№0112-03015 01/11/2023 від 01.11.2023 за листопад 2023 - до 10.11.2023 включно, прострочення з: 11.11.2023;
№0112-03015/07/11/2023 від 07.11.2023 за жовтень 2023 - до 15.11.2023 включно, прострочення з: 16.11.2023;
№0112-03015 13/11/2023 від 13.11.2023 за листопад 2023 - до 20.11.2023 включно, прострочення з: 21.11.2023;
№0112-03015 21/11/2023 від 21.11.2023 за листопад 2023 - до 30.11.2023 включно, прострочення з: 01.12.2023;
№0112-03015 01/12/2023 від 01.12.2023 за грудень 2023 - до 11.12.2023 (враховуючи, що останній день 10.12.2023 є вихідним днем) включно, прострочення з: 12.12.2023;
№0112-03015/07/12/2023 від 07.12.2023 за листопад 2023 - до 15.12.2023 включно, прострочення з: 16.12.2023;
№ДУ-0011316/0112-03015 від 12.12.2023 за грудень 2023 - до 20.12.2023 включно, прострочення з: 21.12.2023;
№ДУ-0012054/0112-03015 від 21.12.2023 за грудень 2023 - до 29.12.2023 (останній банківський день місяця) включно, прострочення з: 30.12.2023;
№ДУ-0012813/0112-03015 від 09.01.2024 за грудень 2023 - до 15.01.2024 включно, прострочення з: 16.01.2024.
ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО» частково сплачено ПрАТ «НЕК «Укренерго» вартість наданих послуг диспетчерського управління у спірний період таким чином: 23.08.2023 на суму 94,53грн, що вбачається з інформації щодо нарахування/проплат, яка додана позивачем до останньої заяви про збільшення позовних вимог та рахунку №0112-03015/07/09/2023 від 07.09.2023 за серпень 2023, який містить інформацію про стан заборгованості на 31.08.2023 в розмірі -94,53грн (від?ємне значення) (оплата врахована під час визначення суми позову); 31.05.2024 на суму 10000000,00грн за надані послуги у серпні 2023, що підтверджується платіжною інструкцією №3338.
Позивачем та відповідачем під час розгляду справи заявлені клопотання про закриття провадження по справі в частині суми основної заборгованості за серпень 2023 в розмірі 10000000,00грн у зв?язку із оплатою відповідачем суми 10000000,00грн.
Відповідно до пункту 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв?язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплати суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв?язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 по справі № 13/51-04, Верховного Суду від 19.02.2020 року по справі №910/7290/19.
Таким чином, визначальними для встановлення наявності порушеного права та підстав для закриття провадження у справі згідно пункту 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України за відсутністю предмету спору щодо здійсненої оплати є дата відкриття провадження у справі.
У справі №905/1/24 провадження відкрито судом 04.01.2024.
Часткове здійснення оплати наданих послуг за серпень 2023 на суму 10000000,00грн за рахунком №0112-03015/07/09/2023 вiд 07.09.2023 здійснено платіжною інструкцією №3338 від 31.05.2024, а отже, здійснено відповідачем після відкриття провадження у справі. Спір між сторонами на дату відкриття провадження існував, однак на даний час в цій частині відсутній.
Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення клопотань про закриття провадження у справі - підлягає закриттю провадження у справі в частині основної заборгованості в розмірі 10000000,00грн.
В подальшому судом розглядаються позовні вимоги в частині основної заборгованості в розмірі 59476417,83грн, а саме, за серпень 2023 (частково) в сумі 2966659,39грн; вересень 2023 - 6943266,31грн; жовтень 2023 - 15465868,45грн; листопад 2023 - 16785891,13грн; грудень 2023 - 17314732,55грн відповідно.
Оскільки інших доказів оплати вказаної заборгованості за договором №0112-03015 від 04.06.2019, матеріали справи не містять, спір щодо розміру основної заборгованості, заявленої позивачем відсутній, суд вважає, що сукупністю наявних в матеріалах справи доказів документально підтверджено факт неналежного виконання відповідачем свого зобов`язання зі своєчасної оплати наданих послуг відповідно до умов договору за період за серпень - грудень 2023.
З приводу позиції відповідача щодо неможливості виконання грошових зобов?язань за договором у зв?язку з існуванням форс-мажорних обставин, що виникли внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України суд зазначає наступне.
Приписами частин першої, другої статті 611 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов?язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов?язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов?язання.
Особа, яка порушила зобов?язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов?язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (частина перша статті 617 ЦК України).
У частинах першій, другій статті 205 ГК України наголошується, що господарське зобов?язання припиняється неможливістю виконання у разі виникнення обставин, за які жодна з його сторін не відповідає, якщо інше не передбачено законом. У разі неможливості виконання зобов?язання повністю або частково зобов?язана сторона з метою запобігання невигідним для сторін майновим та іншим наслідкам повинна негайно повідомити про це управнену сторону, яка має вжити необхідних заходів щодо зменшення зазначених наслідків. Таке повідомлення не звільняє зобов?язану сторону від відповідальності за невиконання зобов?язання відповідно до вимог закону.
Згідно з частиною другою статті 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов?язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб?єкт господарювання за порушення господарського зобов?язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов?язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов?язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов?язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Згідно Правил ринку, що затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 307 від 14.03.2018 (у редакції постанови НКРЕКП № 1168 від 24.06.2019), ці Правила визначають порядок реєстрації учасників ринку, порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов`язань за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії, правила балансування, правила агрегації, правила функціонування ринку допоміжних послуг, порядок проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг, порядок виставлення рахунків, порядок внесення змін до цих Правил, положення щодо функціонування ринку при виникненні надзвичайної ситуації в об`єднаній енергетичній системі України.
Правила застосування форс-мажору визначені у розділі 1.15 Правил ринку.
Зокрема, п. 1.15.1. під форс-мажором розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань будь-якого учасника ринку, передбачених умовами цих Правил.
Обставини форс-мажору поділяються на такі категорії:1) викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом (повінь, циклон, шторм, цунамі, осідання ґрунту, землетрус, пожежа тощо)2) надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань учасника ринку, передбачених умовами цих Правил, а також бездіяльність третіх осіб, на яких не поширюється дія цих Правил (страйки, саботаж, локаут, вибухи та вихід з ладу чи пошкодження машин та устаткування, оголошена чи неоголошена війна, масові заворушення, піратство тощо);3) регламентовані умови відповідних рішень та акти державних органів влади (ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо) (п.1.15.2).
Згідно п. 1.15.3. Правил строк виконання зобов`язання учасника ринку, що зазнав впливу форс-мажору, переноситься на весь період його дії, включаючи період ліквідації наслідків. При цьому такий учасник ринку не буде нести відповідальність за прострочені зобов`язання.
Наявність обставин форс-мажору підтверджується відповідним документом Торгово-промислової палати України або відповідними територіальними відділеннями (п.1.15.7)
Як визначено в п. 1.15.3. учасник ринку, який зазнав впливу форс-мажору, зобов`язаний негайно за допомогою будь-якого засобу зв`язку повідомити ОСП та Регулятора про настання форс-мажору не пізніше ніж через 2 робочі дні з моменту виникнення форс-мажору, а також надати у письмовій формі офіційне підтвердження настання форс-мажорних обставин. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про неможливість виконання прийнятих за цими Правилами зобов`язань позбавляє відповідного учасника ринку права посилатися на будь-яку вищевказану обставину як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання вимог за цими Правилами.
При цьому, за вимогами п. 1.15.5. останніх протягом трьох календарних днів після настання форс-мажору учасники ринку, на яких поширилася його дія, повинні обговорити і погодити продовження своєї роботи відповідно до цих Правил і Кодексу системи передачі.
Учасник ринку не звільняється від виконання зобов`язань, що виникли перед настанням форс-мажору, що викликав призупинення виконання зобов`язань за цими Правилами (п.1.15.6 Правил).
Умовами п.п. 7.1 - 7.5 договору встановлено, що Сторони звільняються від відповідальності за часткове чи повне невиконання або неналежне виконання зобов?язань за цим Договором, якщо вони є наслідком непереборної сили (пожежі, повені, землетрусу, стихійного лиха, воєнних дій та інших обставин непереборної сили), якщо ці обставини безпосередньо вплинули на виконання цього Договору. Сторона, яка не може виконати зобов?язання за цим Договором, повинна письмово не пізніше 5 днів з дня настання форс-мажорних обставин повідомити про це іншу Сторону. Наявність форс-мажору має бути підтверджена документами уповноваженого органу України. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про настання чи припинення форс-мажору позбавляє Сторону права на них посилатися.
Відповідно до частини першої статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб?єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб?єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Визначення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) міститься в ч.2 ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», відповідно до якої, це надзвичайні та невідворотні обставини, що об?єктивно унеможливлюють виконання зобов?язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов?язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, зокрема: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, захоплення підприємств.
Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21 вказав, що ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов?язань за даних умов здійснення господарської діяльності.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.
В підтвердження наявності форс-мажорних обставин відповідач, зокрема, послався на Лист Торгово-промислової палати України (далі - ТПП України) від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, що розміщений у відкритому доступі у мережі Інтернет за посиланням https://ucci.org.ua/uploads/files/621cba543cda9382669631.pdf та доданий до відзиву на позовну заяву, та адресований всім, кого це стосується, в якому на підставі статей 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.97 № 671 1/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об?єктивними обставинами для суб?єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов?язанням/обов?язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв?язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30, 34, 38, 39, 41, 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Відповідно до статей 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України» наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами шляхом видачі сертифіката.
Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереробної сили) встановлено в пункті 6.2 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), згідно якому форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи щодо кожного окремого договору, контракту, угоди тощо, а також податкових та інших зобов?язань/обов?язків, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.
В сертифікаті про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) вказуються дані заявника, сторони за договором (контрактом, угодою тощо), дата його укладення, зобов?язання, що за ним настало чи настане найближчим часом для виконання, його обсяг, термін виконання, місце, час, період настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливили його виконання, докази настання таких обставин (пункт 6.12 Регламенту).
Контекстний зміст статті 14-1 Закону, а також вимоги Регламенту, дають підстави дійти висновку, що сертифікат, про який йдеться у зазначеному Законі, є індивідуальним актом, який стосується конкретних учасників договірних відносин, конкретного договору та конкретних договірних зобов?язань.
Натомість, загальний офіційний Лист Торгово-промислової палати України, розміщений в мережі Інтернет 28.02.2022, не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин.
З огляду на наведене господарський суд визнає, що у розумінні наведених положень правових актів, даний лист Торгово-промислової палати України не є сертифікатом та не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб?єкта, для якого настали певні форс-мажорні обставини, що підтверджують неможливість виконання відповідачем договірних зобов?язань з оплати послуг, тому не визнається судом допустимим і достатнім доказом настання форс-мажорних обставин для конкретної особи.
Під час розгляду справи відповідачем надано до суду Сертифікат №1400-24-1027 від 21.05.2024 (вих.№73/12.1-17-03) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданим Донецькою ТПП, яким підтверджено існування у ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО» форс-мажорних обставин щодо зобов?язань зі сплати послуг за Договором №0112-03015 від 04.06.2019 про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, укладеним з НЕК «Укренерго», за період з вересня 2022 року по грудень 2023 року.
Згідно правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.06.2023 у справі № 910/8580/22, відповідно до якої наявність сертифіката ТПП України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов?язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
Господарський суд зазначає, що у постанові від 19.08.2022 ( пункти 74 77) у справі №908/2287/17 Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду висловив правову позицію, відповідно до якої сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб`єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати. Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов`язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних. Сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.
24.02.2022 у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Президент України видав Указ №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", на підставі якого в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє й в даний час.
Однак факт військової агресії Російської Федерації проти України, введення в державі воєнного стану не можуть бути беззаперечним доказом наявності форс-мажорних обставин, за відсутності доказів безпосереднього впливу на реальну можливість виконання стороною договору своїх зобов?язань внаслідок цих обставин.
Відповідач в обґрунтування наявності обставин форс-мажору, що унеможливили виконання грошового зобов?язання перед позивачем вказує на загальновідомий факт збройної агресії проти України, вказує, що безпосередньо на його діяльність вплинули пошкодження ракетним ударом машинної зали та будівлю пилезготовного центру Слов?янської ТЕС, внаслідок чого 06.05.2024 порушено кримінальне провадження №22024050000001355 за ч.1 ст. 438 КК України, спричинення пожежі на станції, аварійне зупинення роботи Слов?янської ТЕС в період з травня 2022 року по листопад 2022 року, обстріл Слов?янської ТЕС тощо.
Відповідно вказаний обстріл Слов?янської ТЕС не був єдиним протягом дії воєнного стану, що підтверджується листами ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО» до ПрАТ «НЕК «Укренерго», зокрема, в яких зазначається про зупинення роботи Слов?янської ТЕС внаслідок ракетно-артилерійських обстрілів ще в травні 2022 року, у зв?язку з чим відповідачем ініційовано коригування планового обсягу послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за червень 2022 року на 0 МВт/год. Відтак, у травні 2022 року, у зв?язку з припиненням господарської діяльності, відповідачем здійснено певні дії щодо уникнення надання послуг контрагентом за червень 2022 року.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, судом встановлено, що незважаючи на те, що форс-мажорні обставини, згідно з сертифікатом, настали 24.02.2022, ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО» звернулося до ТПП в Донецькій області за отриманням сертифікату про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) у травні 2024 року.
Натомість у спірний період з серпня 2023 по грудень 2023, за умов воєнного стану, підприємство здійснювало свою господарську діяльність, а саме направляло до ПрАТ «НЕК «Укренерго» повідомлення щодо планового обсягу послуги за період з серпня 2023 - грудень 2023 і подальшому приймало послуги, не заявляючи при цьому про коригування обсягу послуг.
Таким чином, поведінка відповідача, який у травні 2022 року зупиняє роботу Слов?янської ТЕС внаслідок ракетно-артилерійських обстрілів, однак не звертається до ТПП в Донецькій області за отриманням сертифікату про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), обмежуючись тільки коригуванням планового обсягу послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління на 0 МВт/год, потім за умов воєнного стану подовжує господарську діяльність, у період з серпня 2023 по грудень 2023 здійснює замовлення планового обсягу Послуги за цей період, отримує послуги, однак після звернення з позовом про стягнення їх вартості звертається у травні 2024 року до ТПП в Донецькій області за відповідним сертифікатом про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), які тривають більше ніж два роки, а саме з 24.02.2022, є взаємно суперечливою.
Доказів на підтвердження того, що наявність форс-мажорних обставин у період з серпня 2023 по грудень 2023 унеможливила виконання грошового зобов`язання з боку відповідача не надано. Суд бере до уваги факт часткового погашення відповідачем протягом розгляду справи заборгованості за серпень 2023 року в розмірі 10000000,00грн, що підтверджує можливість останнього поступово погашати наявну заборгованість в майбутньому.
Окремо суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів звернення до позивача з повідомленням про настання форс-мажорних обставин в порядку п.7.4 договору, а саме, письмово не пізніше 5 днів з дня настання форс-мажорних обставин.
Так, суд не приймає посилання відповідача обізнаність позивача про настання форс-мажору в режимі реального часу в силу технологічних особливостей надання послуг з балансування та диспетчерського (оперативно-технологічного) управління відповідно до вимог Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309, з огляду на обов?язок за умовами договору та п. 1.15.3 Правил ринку саме ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО» письмово повідомити контрагента про настання форс-мажорних обставин, що є активним волевиявленням відповідача, пямих доказів реалізація якого суду не надано.
Щодо посилання ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО» на повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин листами протягом травня-вересня 2022 року, суд зазначає, що, по - перше, їх направлення відповідачу передує періоду виникнення заборгованості; по-друге, вони містять відомості про загрозу для безпеки, постачання електричної енергії, про зупинку Слов?янської ТЕС, про евакуацію персоналу станції, що за своїм змістом не є тотожними заяві про настання форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання покладених на відповідача зобов?язань за договором, відтак, також не приймаються судом в якості доказів належного повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин.
Про те, що сторона позбавляється права посилатися на форс-мажорні обставини через несвоєчасне повідомлення, має бути прямо зазначено в договорі (подібний за змістом правовий висновок міститься у пункті 5.63 постанови Верховного Суду від 22.06.2022 у справі №904/5328/21).
Судом встановлено, що у п.п.7.5. договору сторонами узгоджено, що неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про настання чи припинення форс-мажору позбавляє Сторону права на них посилатися.
Грошові зобов?язання зі сплати наданих послуг позивачу виникли набагато пізніше початку дії форс-мажорних обставин 24.02.2022, а саме, у серпні-грудні 2023 року, у разі наявності таких обставин відповідач мав не тільки повідомити контрагента про цей факт, але й у відповідності до п. 1.15.5. Правил ринку протягом трьох календарних днів після настання форс-мажору учасники ринку, на яких поширилася його дія, повинні обговорити і погодити продовження своєї роботи відповідно до цих Правил і Кодексу системи передачі, доказів здійснення означених дій до матеріалів справи не додано.
Також матеріали справи не містять доказів направлення на адресу позивача Сертифікату №1400-24-1027 від 21.05.2024 (вих.№73/12.1-17-03) про форс-мажорні обставини у позасудовому порядку. Такий сертифікат направлений в якості додатку до клопотання в процесі судового розгляду справи.
Враховуючи вищенаведені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для перенесення обов?язку відповідача виконати грошове зобов?язання перед позивачем за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0112-03015 від 04.06.2019 у зв?язку з форс-мажорними обставинами.
Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв?язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд, враховуючи наведені положення цивільного і господарського законодавства, дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача щодо стягнення основної заборгованості в сумі 59476417,83грн.
Предметом спору в даній справі також є матеріально-правова вимога позивача про стягнення нарахованих ним 3% річних та інфляційних втрат у зв?язку із неналежним виконанням відповідачем грошових зобов?язань зі сплати наданих послуг.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов?язання, на вимогу кредитора зобов?язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов?язання, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов?язання (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 з посиланням на подібну правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постановах від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц).
У випадку відсутності зазначення в договорі розміру процентів цивільно-правова відповідальність за порушення грошового зобов?язання настає на підставі вимог закону, а саме, норми статті 625 ЦК України.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Згідно розрахунку, який міститься в якості додатку до заяви про збільшення позовних вимог від 18.04.2024, останнім заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 981130,27грн.
Відповідно до контррозрахунку відповідача, який міститься в якості додатку до додаткових пояснень по суті відзиву від 01.02.2023, розмір 3% річних становить 779226,65грн, який розрахований на заборгованість за період з серпня 2023 по листопад 2023. Одночасно контррозрахунку 3% річних нарахованих на заборгованість за грудень 2023 відповідачем під час розгляду справи до суду не надано.
Перевіривши надані сторонами розрахунки 3% річних, судом встановлено, що вони здійснені сторонами за різною методологією: позивачем здійснено нарахування 3% річних на зростаючу внаслідок виставлення рахунків на оплату заборгованість; відповідачем - на заборгованість за кожним рахунком попередньої оплати - до 15 числа кожного місяця, за остаточним рахунком - до 18.12.2023.
Судом встановлено, що позивачем безпідставно збільшено період нарахування 3% річних на заборгованість в розмірі 8956207,23грн. з 22.08.2023 по 31.08.2023, враховуючи, що попередній період нарахування охоплює 22.08.2023. Також в процесі здійснення власного розрахунку позивач при формуванні заборгованості використані дані вартості наданих послуг за рахунками №0112-03015/07/09/2023 від 07.09.2023 за серпень 2023, №0112-03015/09/10/2023 від 09.10.2023 за вересень 2023, №0112-03015/07/11/2023 від 07.11.2023 за жовтень 2023, №0112-03015/07/12/2023 від 07.12.2023 за листопад 2023, №ДУ-0012813/0112-03015 від 09.01.2024 за грудень 2023 без урахування актів коригування до актів надання послуг. Дані вказаних актів коригування відображені під час визнання розміру заборгованості наприкінці розрахунку відповідно до дати їх формування.
Судом за допомогою програми «Калькулятор підрахунку штрафів» Інформаційно-правові системи ЛІГА:ЗАКОН здійснено власний розрахунок 3% річних, нарахованих на суму зростаючої заборгованості внаслідок виставлення рахунків на оплату, з урахуванням у перелічених вище рахунках даних актів коригування. З огляду урахування даних актів коригування, встановлена судом в процесі розрахунку заборгованість перевищувала визначену позивачем у своєму розрахунку, відтак керуючись принципом диспозитивності господарського судочинства, відповідно до якого суд розглядає справи в межах заявлених позивачем вимог, в цій частині судом використано визначену позивачем заборгованість.
Внаслідок здійсненого судом розрахунку встановлено, що нараховані 3% річних на заборгованість у розмірі 57855922,06грн за період з 12.12.2023 по 15.12.2023 становлять 19021,13грн, разом з тим, на підставі ч.2 ст.237 ГПК України підлягають задоволенню вимоги заявлені позивачем в цій частині на суму 19021,12грн. В іншій частині здійснений судом розрахунок 3% річних арифметично відповідає розрахунку позивача.
Таким чином, згідно здійсненого судом розрахунку 3% річних нарахованих на заборгованість за визначені позивачем періоди, загальний розмір 3% річних становить 981130,27грн.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення 3% річних підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 981130,27грн.
Щодо стягнення інфляційних нарахувань суд зазначає наступне.
Статтею 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику «дефляція», то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.
При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п.3.2 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов?язань»).
При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Невиконання грошового зобов?язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у наступному місяці.
Наведені висновки узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 24.04.2019 у справі №910/5625/18, від 13.02.2019 у справі №924/312/18, 26.06.2020 у справі № 905/21/19, від 24.09.2020 у справі №915/2095/19.
Відповідно до рекомендацій Верховного Суду України (лист «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» №62-97р від 03.04.1997), які застосовуються у судовій практиці і викладена у них позиція має сталий характер, вважається, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа, то розрахунок починається з наступного місяця. І за аналогією: якщо погашення заборгованості відбулося з 1 до 15 числа відповідного місяця - інфляційна зміна розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна зміна розраховується з урахуванням цього місяця.
За висновком колегії суддів у складі Об?єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду України у справі №910/13071/19 (постанова від 20.11.2020), методика розрахунку інфляційних втрат відповідно до статті 625 ЦК України, з урахуванням листа Верховного Суду України «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» №62-97р від 03.04.1997, передбачає такий математичний підхід округлення: якщо час прострочення у неповному місяці більше півмісяця, це дорівнює 1 (одному) місяцю, якщо менше - дорівнює 0, та індекс інфляції за такий неповний місяць не враховується у розрахунках інфляційних втрат.
Згідно розрахунку, що доданий до заяви про збільшення позовних вимог від 18.04.2024, позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати в розмірі 1717500,63грн.
Відповідно до контррозрахунку відповідача, який міститься в якості додатку до додаткових пояснень по суті відзиву від 01.02.2023, розмір інфляційних втрат становить 478939,54грн, який розрахований на заборгованість за період з серпня 2023 по листопад 2023. Одночасно контррозрахунку інфляційних втрат нарахованих на заборгованість за грудень 2023 відповідачем під час розгляду справи до суду не надано.
Перевіривши надані сторонами розрахунки інфляційних втрат, судом встановлено, що вони здійснені сторонами за різною методологією:
позивачем здійснено нарахування інфляційних втрат на зростаючу внаслідок виставлення рахунків на оплату заборгованість таким чином: на заборгованість, яка утворилася внаслідок прострочення першої у кожному місяці часткової попередньої оплати (до 10 числа розрахункового місяця) за період з вересня 2023 по грудень 2023; на заборгованість, яка утворилася внаслідок прострочення здійснення остаточної оплати за грудень 2023 (до 15.01.2024); на заборгованість, визначену позивачем внаслідок врахування суми акту коригування за вересень 2023 за період з 30.01.2024 по 20.03.2024;
відповідачем здійснено нарахування інфляційних втрат ідентичним шляхом нарахуванню 3% річних.
Окремо суд зазначає, що у своїх розрахунках сторони зазначають періоди нарахування в календарних датах, а не місяцях, як то передбачено законодавчо, відтак вони є повністю методологічно неправильним.
Судом за допомогою програми «Калькулятор підрахунку штрафів» Інформаційно-правові системи ЛІГА:ЗАКОН здійснено власний розрахунок інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість за визначені позивачем періоди, однак не на кожну дату місяця, а за місяці, в яких була наявна заборгованість, внаслідок чого судом встановлено, що: інфляційні втрати нараховані на заборгованість 69476141,17грн з період з з 01.02.2024 до 31.03.2024 становлять 556851,27грн, разом з тим, на підставі ч.2 ст.237 ГПК України підлягають задоволенню вимоги заявлені позивачем в цій частині на суму 555809,13грн. В іншій частині здійснений судом розрахунок арифметично відповідає розрахунку позивача.
Таким чином, згідно здійсненого судом розрахунку інфляційних втрат нарахованих на заборгованість за визначені позивачем періоди, загальний розмір інфляційних втрат становить 1717500,63грн.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 1717500,63грн.
Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв?язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд, ураховуючи наведені положення цивільного і господарського законодавства, задовольняє в позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 62175048,73грн, з яких: заборгованість в сумі 59476417,83грн, 3% річних в сумі 981130,27грн, інфляційні втрати в сумі 1717500,63грн.
Розглядаючи заяву про відстрочення виконання у випадку задоволення позовних вимог рішення суду на 12 місяців суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Зокрема, згідно із ч.6 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім?ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Відстрочення - це відкладання чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом, при цьому застосування такого заходу спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.
Виходячи з наведеного, відстрочення є правом, а не обов?язком суду, яке ним реалізується протягом року від дня ухвалення рішення, але виключно за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Таким чином, зазначена норма не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при застосуванні відстрочення є їх об?єктивний вплив на виконання судового рішення, що має бути підтверджено відповідними засобами доказування, зокрема, до заяви повинні бути додані як докази щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення у даний час, так і докази на підтвердження реальної можливості виконання рішення суду у строк, який буде встановлений за наслідками відстрочення.
Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 №5-пр/2013 вказав, що підставою для застосування відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є наявність обставин, які ускладнюють або роблять неможливим застосування загального порядку примусового виконання рішень. Розстрочка або відстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 26.07.2012 у справі «Савіцький проти України» сформовано правову позицію, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов?язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.
Необхідною умовою задоволення заяви, зокрема, про відстрочення виконання рішення суду, є з?ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.
Відповідно до вимог статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов?язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов?язків щодо доказів.
Згідно положень ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об?єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
В обґрунтування клопотання ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО» вказує, що підприємство є об`єктом критичної інфраструктури в галузі виробництва електроенергії і теплової енергії, водопостачання, є єдиним суб`єктом централізованого теплопостачання споживачам м.Миколаївка Краматорського району Донецької області, відсутність відстрочки виконання рішення суду може призвести до зупинення роботи Слов`янської ТЕС, що критично позначиться на енергозабезпеченні прифронтового регіону, місць розташування наших військових частин, польових шпиталів, ремонтних баз, посилається на вкрай складний фінансовий стан підприємства, що створює загрозу припинення господарської діяльності (банкрутство) та необхідність відновлення та забезпечення сталої роботи пошкоджених внаслідок обстрілів об?єктів відповідача.
Дослідивши доводи відповідача суд встановив наступне.
У зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк воєнного стану неодноразово продовжувався. Востаннє Указом Президента України № 271/2024 від 06.05.2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №11234 від 08.05.2024, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.
Згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО» зареєстровано за адресою: 84306, Донецька область, м.Краматорськ, вул. Тихого Олекси, б.6. Основним видом господарської діяльності ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО» є виробництво електричної енергії.
Як стверджує ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО» внаслідок захоплення усіх іншіх структурних підрозділів підприємства, у тому числі й Старобешівської ТЕС учасниками терористичної організації, яка була створена 07.04.2014 у м. Донецьк з назвою «Донецька народна республіка», з 2017 року й до цього часу єдиним виробничим активом підприємства є Слов`янська ТЕС.
Згідно з витягом з наказу від 25.07.2023 року № 225 Міністерства енергетики України, що направлено відповідачу листом від 26.07.2023 №26/1.3-4.6-15061, діяльність останнього є критично важливою для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Наказами Міненерго України від 16.12.2022 №4-ДСК «Про внесення змін до Переліку об`єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури», Міністерства розвитку громад та територій від 09.07.2022 №167 підтверджується, що Слов`янська ТЕС є об`єктом критичної інфраструктури як в галузі виробництва електричної енергії, так і в галузі виробництва тепла.
Позивач вказує, що Слов`янська ТЕС на даний час здійснює енергопостачання Слов`янсько-Краматорського енерговузла (район бойових дій та місце розташування військових частин ЗСУ) та відіграє важливе значення для забезпечення обороноздатності України, є виробником теплової енергії для централізованого опалення підприємств, установ, організацій та житлового фонду м.Миколаївка Краматорського району Донецької області та з середини 2022 року забезпечує питною водою (близько 90 тис. м куб на місяць) місто Миколаївка. Наслідком зупинення або збою у роботі станції може бути повне зупинення роботи окремих насосних станцій каналу Сіверський Донець-Донбас.
Слов`янська ТЕС розташована на території Миколаївської міської територіальної громади Донецької області, яка у Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, який затверджений Наказом № 309 від 22.12.2022 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, віднесена з 24.02.2024 до території можливих бойових дій.
За приписами ч. 3 ст. 75 ГПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Загальновідомими суд вважає обставини пов`язані із активною фазою воєнних дій у місті розташування відповідача та його виробничих потужностей. Зокрема, Слов`янська ТЕС неодноразово зазнавала обстріли з боку військ рф, які нанесли значні пошкодження основним засобам підприємства. Позивач посилається на таку інформацію, що міститься у відкритому доступі у мережі Інтернет за посиланнями: https://www.pravda.com.ua/rus/news/2022/09/17/7367887/,https://censor.net/ru/photo_news/3367769/rashisty_utrom_nanesli_udar_po_slavyanskoyi_tes_vo_vremya_tusheniya_pojara_spasateli_popali_pod_obstrel, https://news.liga.net/ua/politics/news/rossiya-obstrelyala-slavyanskuyu-tes, https://delo.ua/uk/energetics/na-doneccini-cerez-obstril-rosiiskix-viisk-zupinilasya-slovyanska-tes-398670/, https://suspilne.media/donbas/738973-rosiani-zavdali-udaru-po-slovanskij-tec-5-raketami-aki-naslidki/, https://gazeta.ua/articles/donbas/_rosiyani-obstrilyali-raketami-slovyansku-tes-yaki-naslidki/1180139.
Внаслідок обстрілу, що відбувся 05.05.2024 ракетним ударом пошкоджено машинний зал та будівлю пилезготовного центру Слов`янської ТЕС, спричинено пожежу на станції, що підтверджується Актом про пожежу від 05.05.2024.
За фактом здійснення масованого обстрілу території м. Миколаївка Краматорського району Донецької області, а саме, території Слов`янської ТЕС, 06.05.2024 порушено кримінальне провадження №22024050000001355 за ч.1 ст. 438 КК України, що підтверджується відповідним витягом з державного реєстру досудових розслідувань.
Від початку повномасштабного вторгнення Слов`янська ТЕС здійснює генерацію електричної і теплової енергії з використанням в якості основного технологічного палива природного газу замість вугілля, доставка якого є неможливим внаслідок пошкодження мереж, що обумовлює збитковість діяльності останньої.
Даний факт підтверджується тим, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №222 від 29.04.2023 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу», згідно якої на ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг покладено спеціальні обов`язки постачати природний газ й Слов`янській ТЕС із 01.05.2022 по 31.08.2023. Строк спеціальних обов`язків продовжено до 31.08.2024.
Відповідно до наказу Міністерства енергетики України від 14.11.2022 року №385 (у редакції наказу Міненерго № 392 від 21.11.2022), Слов`янська ТЕС ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО» віднесена до переліку споживачів електричної енергії та природного газу, які не належать до категорії побутових споживачів і виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності України.
В матеріалах справи наявні докази, що свідчать про скрутний фінансовий стан відповідача, господарська діяльність якого за 2022 рік, 2023 рік, 1-й квартал 2024 року є збитковою, динаміка є негативною. Рішенням Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 4052/6/32-00-04-04-01-02 від 29.11.2022 визнано неможливість своєчасного виконання зобов`язань ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО» перед державою по cплаті податків.
Одночасно суд вбачає, що станом на 31.05.2023 заборгованість позивача перед відповідачем за договорами, укладеними відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», перевищувала заборгованість відповідача перед позивачем на 772 210 966,89 грн (довідка про стан розрахунків на 31.05.2023). Іншого не доведено.
Міністерство енергетики України наказом №6 від 08.01.2024 рекомендувало учасникам ринку електроенергії та ПрАТ «НЕК «Укренерго» вжити заходів для зменшення взаємної заборгованості, яка виникла у період із січня 2020 до листопада 2023. Означені дії були здійснені сторонами, однак вони не стосуються предмету заявленого позову.
Враховуючи розташування Слов?янській ТЕС ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО» та її стратегічне значення для забезпечення постачання електричної енергії і тепла на території розташування військових частин та мешканців населених пунктів, розташованих на території ведення бойових дій, суд погоджується з доводами відповідача, що виконання цього рішення суду у найближчий період може перешкоджати господарській діяльності підприємства, призвести до дестабілізації виробничого процесу та зупинення Слов?янської ТЕС, що негативно вплине на забезпечення життєдіяльності населення та загальний рівень обороноздатності держави в особливий період.
Одночасно суд враховує ряд чинників, які сприятимуть відновленню платоспроможності підприємства ПАТ «Донбасенерго» у недалекому майбутньому, а саме: значне прогнозоване збільшення обсягів виробництва електроенергії ПАТ «Донбасенерго» у 2024 році до 1933,11 млн. кВт/год у порівнянні з аналогічним прогнозом за 2023 рік, який становив 1914,00 млн. кВт/год. (листи №01-1.3/01633 від 13.10.2023 та №26/1.2-4.4-21224 від 27.12.2022); тенденція планомірного підвищення ціни на електричну енергію до економічно обґрунтованої; ймовірний перехід Слов?янської ТЕС ПАТ «Донбасенерго» на виробництво електричної енергії з використанням вугілля; що позначатиметься на підвищенні фінансово-економічних можливостей відповідача в 2025 році. Вказане у своїй сукупності, на переконання суду, поступово сприятиме покращенню фінансово-господарського стану підприємства, можливості відновити свою платоспроможність на виконати перед кредитором свої грошові зобов?язання
Дослідивши заперечення відповідача проти задоволення клопотання про відстрочку виконання рішення суду, суд вказує, що безумовно військова агресія істотно негативно впливає на всі підприємства, які ведуть господарську діяльність на території України. З огляду на систематичні та руйнівні ракетні обстріли енергетичної системи України, факт чого є загальновідомим та не потребує доведення, особливо істотно вказані обставини впливають на діяльність підприємств, що є учасниками ринку електричної енергії, у тому числі, й на позивача. Значення діяльності позивача, як оператора системи передачі, що включений до Переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, згідно наказу Міністерства енергетики України від 23.02.2023 року №63, є безумовно важливою для загального функціонування відповідного ринку. Однак ствердження останнього, що надання відстрочки може порушити баланс інтересів сторін спору й стимулюватиме відповідача надалі порушувати свої зобов?язання, з огляду на встановлені судом обставини функціонування підприємства відповідача, не є очевидним. Позивач надав суду фінансову звітність за перше півріччя 2023 року, що підтверджує збитковість підприємства у вказаний період, однак відсутність аналогічних звітних документів за наступні періоди унеможливлюються відстеження динаміки зростання або зменшення збитків. Доказів, що затримка виконання рішення суду призведе до наявності збитків у позивача, які спричинять істотну зміну його матеріального стану внаслідок неможливості негайного виконання рішення суду, матеріали справи не містять, на факт загрози банкрутства підприємства, на відміну від підприємства відповідача, позивач не посилається та відповідно не наводить належні докази. Суд враховує добросовісну поведінку відповідача, який протягом розгляду справи частково сплатив суму основної заборгованості в розмірі 10000000,00грн, відтак у суду відсутні підстави вважати, що він має намір уникнути вико
Беручи до уваги наведені сторонами доводи та надані докази у своїй сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено обставини, що ускладнюють негайне виконання рішення суду та прогнозоване покращення фінансово-господарського стану підприємства, що зумовить можливість виконання грошових зобов?язань перед позивачем за цим рішенням після закінчення строку відстрочки, надання відстрочення виконання рішення не порушить принцип збалансованості інтересів сторін. Відтак, з метою сприяння забезпеченню життєдіяльності населення, яке проживає на території ведення активних бойових дій та підтримання належного рівня обороноздатності Донецької області, суд вважає за необхідне клопотання відповідача задовольнити та відстрочити виконання рішення суду строком на 12 місяців.
Розподіл судових витрат
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Виходячи з суми, яку сукупно просив стягнути позивач (з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог) - 72175048,73грн, останній мав сплатити максимальний розмір судового збору - 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Одночасно, частина третя статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачає, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позовна заява направлена до суду шляхом застосування підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, відповідно доцільно використовувати вказаний коефіцієнт 0,8.
Таким чином, виходячи з того, що 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає станом на 01.01.2024 - 3028,00грн з застосуванням коефіцієнту сума судового збору, яку мав сплатити позивач - 847840,00грн.
Фактично при зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в сукупній сумі 1059800,00грн (платіжні інструкції №АУ1-9356 від 28.12.2023, №8 від 08.04.2024).
За приписами п.п.1,5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв?язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Позивачем в заяві про закриття провадження у справі в частині основного боргу заявлено клопотання про повернення з Державного бюджету України судового збору в частині позовних вимог, по яким закрито провадження, та сплаченого при поданні позовної заяви судового збору врахувавши коефіцієнт 0,8 на підставі частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Оскільки судом закрито провадження по справі на суму основної заборгованості у зв?язку із відсутністю предмета спору в розмірі 13,85 % від заявлених позовних вимог, з урахуванням суми, у якій судовий збір сплачено надмірно, сума судового збору, яка підлягає поверненню з державного бюджету, складає 329385,84грн.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовні вимоги суд задовольняє повністю, з урахуванням часткового закриття провадження у справі, на відповідача покладається судовий збір у розмірі 730414,16грн.
Розпорядженням №9-р від 15.04.2022 року «Про організацію роботи та комунікацію між працівниками в Господарському суді Донецької області в умовах воєнного стану», наказом №23 від 15.04.2022 «Про впровадження дистанційної роботи працівникам апарату суду та оголошення простою» запроваджено роботу Господарського суду Донецької області у відділеному режимі, встановлено дистанційний режим роботи.
З огляду на роботу суду у дистанційному режимі, постійні обстріли м.Харків, систематичні відключення постачання електричної енергії, що спричинює неможливість доступу до сканованих копії документів, які суд досліджував під час прийняття судового рішення, у програмі віддаленого доступу, повний текст рішення суду підписано поза межами строку, що визначений у ст. 233 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 231, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Закрити провадження у справі №905/1/24 в частині позовних вимог про стягнення з Публічного акціонерного товариства «ДОНБАСЕНЕРГО» на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» основної заборгованості в розмірі 10000000,00грн за відсутністю предмету спору.
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Публічного акціонерного товариства «ДОНБАСЕНЕРГО» про стягнення 62175048,73грн, з яких: основний борг в сумі 59476417,83грн, інфляційні втрати в сумі 1717500,63грн, 3% річних в сумі 981130,27грн - задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДОНБАСЕНЕРГО» (адреса місцезнаходження: 84306, Донецька область, м.Краматорськ, вул. Тихого Олекси, б.6; ідентифікаційний код 23343582) на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (адреса місцезнаходження: 01032, м.Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25; ідентифікаційний код 00100227) грошові кошти в сумі 62175048,73грн, з яких, основний борг в сумі 59476417,83грн, інфляційні втрати в сумі 1717500,63грн, 3% річних в сумі 981130,27грн, та судовий збір в сумі 730414,16грн.
Відстрочити виконання рішення суду на строк 12 місяців з дня ухвалення рішення суду.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повернути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (адреса місцезнаходження: 01032, м.Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25; ідентифікаційний код 00100227) сплачений судовий збір в сумі 329385,84грн.
Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 07.10.2024.
Повний текст рішення суду складено та підписано 11.11.2024.
Рішення господарського суду може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.М. Устимова
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 07.10.2024 |
Оприлюднено | 14.11.2024 |
Номер документу | 122955083 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Гребенюк Наталія Володимирівна
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Гребенюк Наталія Володимирівна
Господарське
Господарський суд Донецької області
Устимова Аліна Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні