Рішення

від 31.10.2024 по справі 906/568/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/568/24

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.

секретар судового засідання: Сорока І.В.,

за участю прокурора: Слівінський О.О., діє на підставі службового посвідчення;

представника відповідача: Сюйва І.В. - адвокат, ордер серія АІ № 1656819 від 15.07.2024р.;

представника третьої особи: Книш О.М., діє в порядку самопредставництва згідно виписки з ЄДРЮОФОПГФ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Виконувача обов`язків керівника Бердичівської окружної прокуратури особі

1. Фонду державного майна України;

2. Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях

до Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів - Державне підприємство "Укрриба"

про зобов`язання повернути державне майно

Процесуальні дії по справі.

Виконувач обов`язків керівника Бердичівської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Державного агентства меліорації та рибного господарства України та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях про зобов`язання Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" звільнити державне майно - гідротехнічні споруди, які знаходяться на територіях Ружинської селищної територіальної громади та Вчорайшенської сільської територіальної громади Бердичівського району, що передані товариству відповідно до Договору оренди нерухомого майна, що належать до державної власності з сільськогосподарським відкритим акціонерним товариством "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" №16 від 31.12.2003р., за виключенням гідротехнічних споруд, які повернуті за додатковими угодами, та повернути їх державі в особі Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм шляхом складання акту прийому-передачі майна з балансоутримувачем Державним підприємством "Укрриба".

Ухвалою від 29 травня 2024р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Залучено Державне підприємство "Укрриба" до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів. Підготовче засідання призначено на 02 липня 2024 р.

11.06.2024р. від ДП "Укрриба" надійшли пояснення до позовної заяви (т.1, а.с.153-161).

Ухвалою від 02.07.2024р. суд відклав підготовче засідання на 30 липня 2024 р.

03.07.2024р. від прокуратури надійшла заява про зміну предмету позову (т.1, а.с.187-200).

22.07.2024р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (т.1, а.с.209-234).

25.07.2024р. прокуратурою подано відповідь на відзив (т.2, а.с.1-14).

26.07.2024р. від Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм надійшло клопотання про залучення до участі у справі його правонаступника - Фонд державного майна України (т.2, а.с.33-73).

29.07.2024р. від прокуратури надійшла заява про відмову від заяви про зміну предмета позову (т.2, а.с.75-78).

30.07.2024р. від ДП "Укрриба" надійшли пояснення щодо відзиву (т.2, а.с.79-104).

В судовому засіданні 30.07.2024р. судом оголошено перерву до 05.08.2024р.

Ухвалою від 05.08.2024р. суд залучив до участі у справі Фонд державного майна України, як правонаступника позивача - Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм. Розгляд справи відклав на 27.08.2024р.

Ухвалою від 27.08.2024р. суд відклав підготовче засідання на 03.10.2024р.

17.09.2024р. від Фонду державного майна України надійшли пояснення, в яких останній навів свої міркування та твердження щодо позовної заяви, та просив розгляд справи здійснювати без участі представника Фонду (т.2, а.с.157-171).

Ухвалою суду від 03.10.2024р. закрито підготовче провадження та призначено справу №906/568/24 до судового розгляду по суті на 31 жовтня 2024р.

В судовому засіданні 31.10.2024р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позовна заява прокурора мотивована тим, що 31.12.2003між ДП "Укрриба" та СВАТ "Житомиррибгосп" було укладено договір №16 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, яке розташоване за адресою: Житомирська область, Ружинський, Коростенський, Овруцький, Дзержинський, Радомишльський, Попільнянський райони.

Згідно п. 11.1 договору його укладено строком на 10 років та діє з 31.12.2003 року до 31.12.2013 року включно.

Додатковою угодою від 01.02.2009р. продовжено термін дії договору до 31.12.2023.

Листом від 20.11.2023 за № 11-12/161 ДП "Укрриба" повідомила відповідача про те, що підприємство не має наміру продовжувати термін дії договору оренди №16 від 31.12.2003.

На виконання умов договору, 23.01.2024р. ДП "Укрриба" листом №11-12/01 повідомила ТДВ "Житомиррибгосп" про припинення договору оренди.

Непродовження договору оренди орендодавцем мотивоване тим, що договір не приведено у відповідність до вимог законодавства, оскільки після 2003р. жодного разу не було проведено оцінки орендованого майна для розрахунку сплати орендної плати. Також, орендар не забезпечував збереження орендованого майна.

Прокурор вказує, що відповідач орендоване майно до цього часу не повернув.

Третя особа - ДП "Укрриба" в своїх поясненнях позовні вимоги прокурора підтримало в повному обсязі.

ФДМ України в поясненнях навело свої міркування та твердження щодо позовної заяви та просило її задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив доводи прокурора.

Посилаючись на постанову КМ України від 27 травня 2022 р. № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану", відповідач вказав, що в листі ДП "Укрриба" від 10.11.2023р. не вказано порушень, допущених орендарем, які могли стати причиною непродовження договору.

Також, зазначає, що на момент надіслання повідомлення від 10.11.2023р. про непродовження договору оренди, ДП "Укрриба" не було балансоутримувачем орендованого майна.

Прокурор, заперечуючи доводи відповідача, вказує, що положення постанови КМ України від 27 травня 2022 р. № 634 щодо автоматичного продовження договору оренди не підлягають застосуванню, оскільки орендодавцем було надіслано лист про відсутність наміру продовжувати дію договору.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позову.

Представник третьої особи позовні вимоги прокурора підтримав.

Представники позивачів в засідання суду не з`явилися, у поясненнях на позов та клопотанні від 02.10.2024р. просили розглядати справу за відсутності їх представників.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Враховуючи, що судом було надано учасниками справи можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань, суд розглянув справу за відсутності представників позивачів.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Пунктом 1 спільного наказу Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майнам України від 06.05.2003 №126/752 "Про передачу гідротехнічних споруд" передано до сфери управління Міністерства аграрної політики України гідротехнічні споруди, включаючи рибоводні споруди та пов`язані з ними робочі машини і обладнання, інше майно, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації на базі підприємств рибного господарства.

Згідно п. 2 наказу наказано регіональним відділенням ДМ України забезпечити приймання-передачу майна на баланс державного підприємства "Укрриба".

Пунктом 3 наказу № 126/752 від 06.05.2003 р. встановлено, що з дозволу ФДМ України (регіональних відділень) орендодавцем майна, переданого згідно з цим наказом,виступає державне підприємство "Укрриба" (т.1, а.с. 29-32)

Наказом Державного департаменту рибного господарства Міністерства агарної політики України №336 від 20.11.2003р. затверджено акт приймання-передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду СВАТ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" та закріплено зазначене в акті майно за ДП "Укрриба" на праві повного господарського відання (т.1, а.с.33, акт приймання передачі на а.с.36-40, т.1).

31.12.2003р. між Державним підприємством "Укрриба" (орендодавець) та Сільськогосподарським відкритим акціонерним товариством "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство", правонаступником якого є відповідач (орендар), було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №16 (далі - договір), відповідно до п.1.1 якого згідно спільного наказу Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України за №126/752 від 06.05.03 "Про передачу гідротехнічних споруд" орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, яке знаходиться на балансі ДП "Укрриба", вартість якого згідно експертної оцінки станом на 31.10.03р. становить 467554,00 грн. Вищезазначене нерухоме майно розташоване за адресою: Житомирська область, Ружинський, Коростенський, Овруцький, Дзержинський, Радомишльський, Попільнянський райони (т.1, а.с.61-63).

Сторони обумовили, що договір укладено строком на 10 років, що діє з 31 грудня 2003 року (з дати підписання сторонами акту приймання-передачі майна) до 31 грудня 2013 року включно (п.11.1 договору).

31.12.2003р. сторони підписали акт приймання-передачі в оренду державного нерухомого майна (т.1, а.с.65-69).

22.10.2010р. сторони підписали додаткову угоду до договору оренди (а.с.76), якою п.11.1 розділу "строки чинності, умови, зміни та припинення договору" викладено в наступній редакції:

"11.1. Цей договір діє до 31 грудня 2023 року."

Під час дії договору додатковими угодами від 22.04.2008р., 22.10.2010р., 31.07.2013р., 15.04.2015р., 25.01.2016р. на підставі заяв орендаря із пункту 1.1 "Предмет договору" вилучено частину гідротехнічних споруд (а.с.71, 78-82).

Наказом Державного агентства меліорації та рибного господарства України №338 від 13.09.2023р. з балансу ДП "Укрриба" на баланс ДП "АйФіш" передано державне майно згідно з переліком, що додається, зокрема, майно, передане в оренду ТДВ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" за договором оренди №16 від 31.12.2003р. (т.1, а.с.41-47, перелік на а.с. 48-49, т.1).

Листом №11-12/161 від 20.11.2023р., адресованим відповідачу, ДП "Укрриба" повідомило про сплив строку дії договору оренди 31.12.2023р. та про відсутність у підприємства повноважень на його продовження, оскільки 10.10.2023р. орендоване майно було передане на баланс ДП "Айфіш" (т.1, а.с.85-86).

Листом №11-12/01 від 23.01.2024р. ДП "Укрриба" надіслала відповідачу акт на повернення з оренди нерухомого майна для підпису (т.1, а.с.87-89).

Наказом Державного агентства меліорації та рибного господарства України №80 від 16.02.2024р. державне майно згідно з переліком, що додається, розташоване на території Житомирської області передано з балансу ДП "АйФіш" на баланс ДП "Укрриба" (т.1, а.с.50-51, перелік на а.с. 52-53, т.1).

Листом №11-12/08 від 07.03.2024р. ДП "Укрриба" вимагало у відповідача в семиденний термін повернути підписані примірники актів повернення з оренди нерухомого майна (т.1, а.с.90-92).

25.04.2024р. Бердичівська окружна прокуратура надіслала Державному агентству України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, Регіональному відділенню Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях повідомлення про виявлені порушення інтересів держави та необхідність звернення до суду за їх захистом, а також про необхідність подання прокуратурі відповідної інформації (т.1, а.с.117-122).

На запит Бердичівської окружної прокуратури ДП "Укрриба" та Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях надали документи та інформацію щодо орендованого майна (т.1, а.с.93-110, 111-116, 123-125, 126-127).

20.05.2024р. Бердичівська окружна прокуратура надіслала Державному агентству України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, Регіональному відділенню Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях повідомлення в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру" (т.1. а.с.128-129).

Оскільки відповідач не повернув орендоване майно за актом приймання-передачі, виконувач обов`язків керівника Бердичівської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Державного агентства меліорації та рибного господарства України, првонаступником якого є Фонд державного майна України, та Регіонального відділення Фонду державного майна Українипо Рівненській та Житомирській областях про зобов`язання Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" звільнити державне майно - гідротехнічні споруди та повернути їх державі шляхом складання акту прийому-передачі майна з балансоутримувачем Державним підприємством "Укрриба".

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частинами 1, 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частинами 3, 4 статті 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України №3-рн/99 від 08.04.1999 під поняттям "орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Судом враховано, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Проте, з метою захисту інтересів держави прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежним чином.

Розглядаючи питання обґрунтування прокурором підстав представництва інтересів держави у суді, Великою палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наголошено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. При цьому, бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично, надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушено законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме: подання; і позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси, держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо у відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Сам факт незвернення до суду уповноваженим органом з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що вказаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Як свідчать матеріали справи, прокурор 25.04.2024р. та 20.05.2024р. надсилав Державному агентству України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм та Регіональному відділенню Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях повідомлення про виявлення порушення при оренді державного майна і про необхідність вжиття заходів (т.1, а.с.117-122, 128-129).

Прокурор, звертаючись до суду з даним позовом, вказує, що ТДВ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" після завершення строку дії договору оренди безпідставно користується державним майном - гідротехнічними спорудами та не повертає його балансоутримувачу.

Вказуючи органами, уповноваженими представляти інтереси держави у спірних правовідносинах, Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм та Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, прокурор зазначає, що агентство реалізує державну політику у сфері рибного господарства., а регіональне відділення ФДМ України погоджувало договір оренди від 31.12.2003р., а

Згідно п.3 Положення про Державне агентство меліорації та рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015р. №895, в редакції станом на дату звернення до суду з позовом, основними завданнями Держрибагентства, зокрема, є реалізація державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, меліорації земель та експлуатації державних водогосподарських об`єктів комплексного призначення, міжгосподарських зрошувальних і осушувальних систем.

Наведене свідчить, що агентство на момент звернення до суду з даним позовом було органом, який здійснював реалізацію державної політики у сфері рибного господарства та відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно ст.4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ орендодавцями, зокрема, є: а) Фонд державного майна України - щодо єдиних майнових комплексів, нерухомого майна (будівель, споруд, їх окремих частин), а також майна, що не увійшло до статутного капіталу, що є державною власністю (крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, а також майна, що належить закладам вищої освіти та/або науковим установам, що надається в оренду науковим паркам та їхнім партнерам, та інших випадків, передбачених галузевими особливостями оренди майна).

Відповідно до п.4 ч.1 ст.5 Закону України "Про Фонд державного майна України" Фонд державного майна України у сфері оренди державного майна:

виступає орендодавцем цілісних (єдиних) майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств у процесі приватизації (корпоратизації), що перебувають у державній власності;

здійснює контроль за надходженням до Державного бюджету України плати за оренду державного майна;

забезпечує проведення інвентаризації єдиних майнових комплексів державних підприємств, їх структурних підрозділів, орендодавцем яких є Фонд державного майна України, а також затверджує акти оцінки (висновки про вартість майна), щодо якого виступає орендодавцем;

здійснює контроль за використанням орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, виконанням умов договорів оренди цілісних майнових комплексів державних підприємств;

бере участь у здійсненні контролю за поверненням цілісних майнових комплексів державних підприємств до сфери управління уповноважених органів управління після закінчення строку дії договорів оренди;

реалізація державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, меліорації земель та експлуатації державних водогосподарських об`єктів комплексного призначення, міжгосподарських зрошувальних і осушувальних систем.

Актом приймання-передачі, затвердженого 07.06.2024р., єдиний майновий комплекс Державного підприємства "Укрриба" із сфери управління Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм передано до сфери управління Фонду державного майна України на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.10.2022р. №910-р "Деякі питання управління об`єктами державної власності" (т.2, а.с.39-54).

Оскільки єдиний майновий комплекс "Укрриба" перейшов до сфери управління Фонду державного майна України, останнього було залучено до участі у справі як правонаступника Державного агентства.

Згідно п.3 Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України, затвердженого Наказом Фонду державного майна України 15.05.2012 №678, завданням регіонального відділення є реалізація повноважень Фонду, зокрема державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Отже, при зверненні з даним позовом прокурором дотримано норми статті 53 ГПК України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру", вірно визначено уповноважені органи, а також належним чином обґрунтовано необхідність захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.

Судом встановлено, що правовідносини сторін виникли на підставі договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №16 від 31.12.2003р.

Майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, яке перебуває в державній та комунальній власності регулює Закон України "Про оренду державного та комунального майна".

На час укладення договору від 31.12.2003р. діяв Закон України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-ХІІ.

На момент закінчення строку дії вказаного договору (31.12.2023р.) вступив в силу Закон України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ(далі - Закон №157-ІХ), який введено в дію з 01.02.2020р.

Згідно з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №157-ІХ Договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше:

набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п`ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року.

Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом.

Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

З огляду на викладене, з`ясовуючи питання щодо продовження строку дії договору оренди №16 від 31.12.2003р. слід керуватись Законом України "Про оренду державного та комунального майна" №157-ІХ від 03.10.2019р.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався указами Президента України.

Пунктом 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна", який набрав чинності 13.04.2022 р. згідно Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 01.04.2022 року № 2181-IX, визначено, що під час дії воєнного стану Кабінет Міністрів України може встановити інші правила передачі в оренду державного та комунального майна, ніж ті, що передбачені цим Законом, а саме щодо продовження договору оренди, зокрема щодо запровадження можливості автоматичного продовження договорів оренди, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану, на строк до припинення чи скасування та на чотири місяці після припинення чи скасування воєнного стану.

Відповідно до вказаних положень Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №634 від 27.05.2022 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану", яка набрала чинності 01.06.2022р.

Пунктом 5 вищевказаної Постанови визначено, що договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону. Норма щодо продовження договору, встановлена цим пунктом, не застосовується до договорів, щодо яких рішення про їх продовження прийнято на аукціоні і аукціон оголошено до дати набрання чинності цієюпостановою. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.

За умовами договору оренди №16 від 31.12.2003р. строк дії договору оренди закінчувався 31.12.2023р., тобто в період дії воєнного стану, тому при вирішенні питання чи продовжений строк його дії, слід керуватись положеннями постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022р., яка на відміну ст. 18 Закону № 157-ІХ від 03.10.2019р. не вимагає від орендаря подачі заяви та прийняття окремого рішення орендодавцем для продовження договору оренди.

Виходячи з приписів постанови №634 від 27.05.2022 в даному випадку з`ясуванню підлягають обставини, чи повідомляв балансоутримувач орендаря про непродовження дії договору оренди та підстави (причини) прийняття такого рішення.

Судом встановлено, що відповідачу 20.11.2023 р. ДП "Укрриба" направило лист, в якому повідомило про те, що з 10.10.2023 р. майно перебуває на балансі ДП "АйФіш". Зазначило, що новий балансоутримувач звертався до Регіонального відділення ФДМ по Рівненській та Житомирській областях стосовно внесення змін до договору, на що отримало відповідь з рекомендаціями про вжиття заходів щодо передачі в оренду гідротехнічних споруд відповідно до вимог чинного законодавства.

Посилаючисьна вищевказані обставини, у своєму листі від 20.11.2023 р. ДП "Укрриба" вказало про відсутність у нього повноважень та законних підстав для продовження терміну дії договору оренди (а.с. 85, 86).

Прокурор та третя особа вважають, що договір оренди припинив свою дію 31.12.2023р., оскільки ДП "Укриба" є орендодавцем за договором і повідомив орендаря про припинення договору є юридично значимою дією,

Суд не погоджується з цими твердженнями, оскільки положеннями п. 5 постанови КМ України № 634 правом приймати рішення про непродовження договору оренди наділений балансоутримувач, яким згідно наказу Державного агентства меліорації та рибного господарства України №338 від 13.09.2023р. з 10.10.2023 рр стало ДП "АйФіш" (т.1, а.с.41-47, перелік на а.с. 48-49, т.1).

Регіональне відділення ФДМ України по Рівненській та Житомирській областях у своєму листі від 14.11.2023, на звернення балансоутримувача - ДП "АйФіш", рекомендувало останньому не продовжувати на наступний термін договір оренди державного майна від 31.12.2023 р. та вжити заходів щодо передачі в оренду гідротехнічних споруд відповідно до вимог чинного законодавства.

Отже, саме ДП "АйФіш", як балансоутримувач, повинен був за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомити орендаря про непродовження договору оренди та вказати підстави, визначені статтею 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", прийняття такого рішення.

ДП "Укрриба" на дату надіслання відповідачу листа №11-12/161 від 20.11.2023р., не було балансоутримувачем майна, та немало відповідних повноважень приймати рішення про непродовження договору оренди, виходячи з підстав визначених статтею 19 Закону .

До того ж, в листі ДП "Укрриба" підстави для відмови у продовженні договору оренди, визначені статтею 19 Закону, не зазначені.

Суд зауважує, що такі підстави були наведені прокурором у позовній заяві в обгрунтування вимог щодо звільнення ТДВ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" державного майна - гідротехнічних споруд.

Однак, враховуючи, що балансоутримувачем не було дотримано порядку повідомлення орендаря про непродовження договору оренди, в зв`язку з чим договір автоматично продовжив свою дію відповідно до п. 5постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану", дослідження викладених прокурором обставин не впливає на результат вирішення спору.

Першим протоколом до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та рішенням Європейського суду з прав людини від 24 червня 2003 року «Стретч проти Сполученого Королівства» (Stretch vs. The United Kingdom, заява № 44277/98) встановлено, що «правомірні очікування» мають статус майна і позбавлення сторони правовідносин її правомірних очікувань є неприпустимим.

Виходячи з наведеного, ТДВ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство", як орендар за договором оренди, не отримавши повідомлення балансоутримувача про непродовження договору оренди, отримало легітимні сподівання та правомірні очікування на продовження користування орендованим майном на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану.

Таким чином, оскільки строк дії договору оренди № 16 від 31.12.2003р. закінчувався в період дії воєнного стану, і балансоутримувач у встановленому порядку не повідомив ТДВ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону, тому договір є продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану.

З огляду на викладене, враховуючи правомірність користування відповідачем гідротехнічними спорудами, у зв`язку з продовженням дії договору оренди, вимоги прокурора про зобов`язання ТДВ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" звільнити гідротехнічні споруди та повернути їх державі є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 1статті 73 ГПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК Українивизначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1статті 77 ГПК Україниобставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1статті 86 ГПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, у задоволенні позову прокурора слід відмовити.

Судові витрати за результатами розгляду справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог, судовий збір покладається на прокурора.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 12.11.24

Суддя Сікорська Н.А.

1 - до справи