Постанова

від 22.01.2025 по справі 906/568/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року Справа № 906/568/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Мельник О.В. , суддя Гудак А.В.

секретар судового засідання Ткач Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Житомирської області від 31.10.2024 у справі № 906/568/24 (суддя Сікорська Н.А., повний текст складено 12.11.2024)

за позовом Виконувача обов`язків керівника Бердичівської окружної прокуратури в особі: 1) Фонду державного майна України; 2) Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях

до Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство"</a>,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів - Державне підприємство "Укрриба"

про зобов`язання повернути державне майно

за участю представників сторін:

прокурор - Кректун О.А.;

позивача 1 - не з`явився;

позивача 2 - не з`явився

відповідача - Сюйва І.Є.

третьої особи - Книш О.М.;

ВСТАНОВИВ:

Виконувач обов`язки керівника Бердичівської окружної прокуратури (далі - прокурор) звернувся в інтересах держави в особі Фонду державного майна України (далі - позивач-1) та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (далі - позивач-2) до Господарського суду Житомирської області із позовом про зобов`язання Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирське обласне сільськогосподарсько - рибоводне підприємство" (далі - відповідач) звільнити державне майно - гідротехнічні споруди, які знаходяться на територіях Ружинської селищної територіальної громади та Вчорайшенської сільської територіальної громади Бердичівського району, що передані відповідачу відповідно до договору оренди нерухомого майна, що належать до державної власності з СВАТ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" № 16 від 31.12.2003, за виключенням гідротехнічних споруд, які повернуті за додатковими угодами, та повернути їх державі в особі Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм шляхом складання акту прийому-передачі майна з балансоутримувачем ДП "Укрриба".

Позовні вимоги мотивовані тим, що 31.12.2003 між ДП "Укрриба" та СВАТ "Житомиррибгосп" було укладено договір № 16 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, яке розташоване за адресою: Житомирська область, Ружинський, Коростенський, Овруцький, Дзержинський, Радомишльський, Попільнянський райони. Згідно п. 11.1 договору, він укладений строком на 10 років та діє з 31.12.2003 до 31.12.2013 включно. Додатковою угодою від 01.02.2009 продовжено термін дії договору до 31.12.2023. В той же час, листом від 20.11.2023 № 11-12/161, ДП "Укрриба" повідомило відповідача про те, що підприємство не має наміру продовжувати термін дії договору оренди № 16 від 31.12.2003. На виконання умов договору, 23.01.2024 ДП "Укрриба" листом № 11-12/01 повідомило ТДВ "Житомиррибгосп" про припинення договору оренди. Непродовження договору оренди орендодавцем мотивоване тим, що договір не приведено у відповідність до вимог законодавства, оскільки після 2003 жодного разу не було проведено оцінки орендованого майна для розрахунку сплати орендної плати. Також, орендар не забезпечував збереження орендованого майна. Прокурор вказує, що відповідач орендоване майно до цього часу не повернув.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 31.10.2024 в позові відмовлено.

Суд першої інстанції, враховуючи правомірність користування відповідачем гідротехнічними спорудами та у зв`язку із продовженням дії договору оренди від 31.12.2003, дійшов висновку, що вимоги прокурора про зобов`язання відповідача звільнити гідротехнічні споруди та повернути їх державі є безпідставними та задоволенню не підлягають.

До Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Житомирської області від 31.10.2024 у справі № 906/568/24, в якій прокурор просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступних аргументів:

- ДП "Укрриба", як орендодавець спірного державного майна листом від 20.11.2023 № 11-12/161 повідомило ТДВ "Житомиррибгосп" про те, що не має наміру продовжувати строк дії договору оренди № 16 від 31.12.2003. Лист отримано в цей же день одним із власників та засновників ТДВ "Житомиррибгосп" Сюйва І.Є., який має право вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо, подавати документи для державної реєстрації від імені юридичної особи. Також на виконання вимог договору (п. 11.5), ДП "Укрриба" листом від 23.01.2024 № 11-12/01 повідомило ТДВ "Житомиррибгосп" про припинення вказаного договору. Однак, відповідачем не виконано обов`язку повернути нерухоме майно, яке є предметом договору та належить до державної власності;

- орендодавцем обов`язок повідомлення орендаря про відсутність намірів продовжити договірні відносини і припинення у зв`язку з цим договору оренди державного майна виконано у відповідності до вимог законодавства (лист від 20.11.2023 № 11-12/161); судом першої інстанції, при постановленні судового рішення, не враховано, що чинним законодавством не визначено зміст та форму такого повідомлення, а тому останнє складається у довільній формі, але з його змісту орендар повинен однозначно зрозуміти позицію орендодавця;

- Регіональне відділення ФДМУ по Житомирській області та його правонаступник - Регіональне відділення ФДМУ по Рівненській та Житомирській областях здійснювали заходи для переукладення договору оренду з належним орендодавцем у відповідності до вимог чинного законодавства з 2019, однак відповідач відмовляється від таких дій;

- враховуючи вимоги п. 16 постанови КМ України № 634 від 27.05.2022, на орендодавця державного та комунального майна покладено обов`язок забезпечити продовження та припинення договорів оренди відповідно до п. 5 цієї постанови, починаючи з 24.02.2022 строк дії договору оренди закінчився у період дії воєнного стану, наявне повідомлення балансоутримувача, який, у даному випадку, співпадає в одній особі з орендодавцем за умовами договору оренди № 16 державного нерухомого майна від 31.12.2003, яке направлене за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди, орендарю про не продовження договору оренди, відтак висновки суду першої інстанції, що такий договір вважається продовженим починаючи з 24.02.2022 на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, є помилковими;

- судом першої інстанції не надано належної правової оцінки порушенням відповідачем умов п. 5.3., 5.5 договору; ДП "Укрриба" з метою проведення незалежної оцінки орендованого державного майна звернулося до відповідача із листом від 20.12.2016 № 03-12/143, проте на даний час оцінку майна не здійснено, а розмір орендної плати не переглядався упродовж 20 років;

- договір оренди є припиненим відповідно до ч. 2 ст. 291 ГК України, за якою договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено у зв`язку з чим відповідач як орендар зобов`язаний повернути таке майно;

- ДП "Укрриба", як орендодавець - балансоутримувач спірного державного майна згідно умов договору від 31.12.2003, листом від 20.11.2023 № 11-12/161 повідомило ТДВ "Житомиррибгосп" про непродовження терміну дії договору оренди № 16 та згідно положень п. 11.5 договору. Згідно вимог чинного законодавства, положень статутів, ані ДП "Укрриба", ані ДП "Айфіш" не можуть виконувати повноваження орендодавців державного майна;

- фактичним використанням гідротехнічних споруд без відповідної правової підстави порушуються права держави як власника спірного майна.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи у складі головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Мельник О.В., суддя Гудак А.В.

Листом від 03.12.2024 матеріали справи витребувано з Господарського суду Житомирської області.

10.12.2024 до суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 відкрито провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Житомирської області від 31.10.2024 у справі № 906/568/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на 22.01.2025 о 15:30 год.

Фонд державного майна України надіслав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить вимоги апеляційної скарги задоволити, розгляд справи здійснювати без участі його повноважного представника. Позивач-1 зазначає наступне:

- ДП "Укрриба" листом від 20.11.2023 № 11-12/161 повідомило відповідача про те, що підприємство не має наміру продовжувати термін дії договору оренди № 16 від 31.12.2003. Даний лист був отриманий в цей же день одним із власників та засновників товариства Сюйва І.Є. Також, на виконання вимог договору, ДП "Укрриба" листом від 23.01.2024 № 11-12/01 повідомило відповідача про припинення вказаного договору та направило акт повернення з оренди нерухомого майна, що належить до державної власності. Акти з боку орендаря не підписано та майно не повернуто по теперішній час;

- повідомлення орендодавцем орендаря про припинення договору є юридично значимою дією, яка засвідчує наявність такого волевиявлення та забезпечує своєчасну обізнаність з ним іншої сторони, є передумовою для настання обумовлених таким одностороннім правочином наслідків також для іншої особи за правилами абзацу 3 ч. 3 ст. 202 ЦК України. З урахуванням наведеного, орендодавцем обов`язок повідомлення орендаря про відсутність намірів продовжити договірні відносини і припинення у зв`язку з цим договору оренди державного майна виконано вчасно. Враховуючи викладене, дія договору оренди припинилась внаслідок закінчення строку, на який його було укладено, а тому спірне майно підлягає поверненню.

ДП "Укрриба" надіслало до суду додаткові пояснення, в яких просить задоволити вимоги апеляційної скарги. ДП "Укрриба" зазначає наступне:

- судом першої інстанції помилково було встановлено, що балансоутримувачем не було дотримано порядку повідомлення орендаря про непродовження договору оренди, у зв`язку з чим договір автоматично продовжив свою дію відповідно до п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану";

- враховуючи положення ст. ст. 4, 16 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та статутні повноваження, ДП "Укрриба" та ДП "АйФіш" не можуть виступати орендодавцями державного майна та вносити в них зміни. Отже, ДП "АйФіш", як балансоутримувач майна не набув статусу сторони договору;

- протягом дії договору ДП "Укрриба" не втрачало статусу орендодавця та балансоутримувача по договору та повідомило орендаря листом від 20.11.2023 № 11-12/161 про непродовження терміну дії договору;

- орендодавець, який водночас є балансоутримувачем за договором (ДП "Укрриба") завчасно (більше ніж за 30 календарних днів) повідомив орендаря про не продовження договору оренди. Таким чином, процедуру щодо припинення договору ДП "Укрриба", як орендодавцем та балансоутримувачем відповідно до умов договору та чинного законодавства було дотримано в повному обсязі, що підтверджується належними та допустимими доказами, які містяться в матеріалах справи;

- ДП "Укрриба" відповідно до вимог чинного законодавства та статутних повноважень не може розпоряджатися державним майном та виконувати повноваження орендодавця державного майна, зокрема погоджувати питання щодо продовження чи припинення чинних договорів оренди з визначених підстав Законом України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-IX, що також не було взято до уваги судом першої інстанції;

- судом першої інстанції не було досліджено повідомлення орендодавця і балансоутримувача в одній особі - ДП "Укрриба" про припинення договору. Судом також не враховано, що чинним законодавством не визначено зміст та форму такого повідомлення, яке було складено в довільній формі зі змісту якого чітко вбачалось про відсутність намірів продовжувати договірні відносини;

- строк дії договору закінчився 31.12.2023, а тому відповідач повинен був повернути орендоване майно, враховуючи норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. ст. 781, 785 ЦК України, однак відповідач безпідставно продовжує ним користуватись у зв`язку з чим наявні підстави для повернення майна шляхом складання акту прийому-передачі майна з балансоутримувачем - ДП "Укрриба".

В судовому засіданні 22.01.2024 прокурор та представник третьої особи підтримали доводи апеляційної скарги, просять задоволити її вимоги, рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив доводи апеляційної скарги, просить відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду справи, явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, беручи до уваги клопотання позивача-1 про розгляд справи без участі його повноважного представника, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, заслухавши в судовому засіданні прокурора, представників відповідача та третьої особи, зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, пунктом 1 спільного наказу Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майнам України від 06.05.2003 №126/752 "Про передачу гідротехнічних споруд" передано до сфери управління Міністерства аграрної політики України гідротехнічні споруди, включаючи рибоводні споруди та пов`язані з ними робочі машини і обладнання, інше майно, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації на базі підприємств рибного господарства. Згідно з п. 2 наказу наказано регіональним відділенням ДМ України забезпечити приймання-передачу майна на баланс ДП "Укрриба". Пунктом 3 наказу встановлено, що з дозволу ФДМ України (регіональних відділень) орендодавцем майна, переданого згідно з цим наказом, виступає ДП "Укрриба" (т.1, а. с. 29-32).

Наказом Державного департаменту рибного господарства Міністерства агарної політики України №336 від 20.11.2003 затверджено акт приймання - передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду СВАТ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" та закріплено зазначене в акті майно за ДП "Укрриба" на праві повного господарського відання (т. 1, а.с. 33, акт приймання - передачі на а.с. 36-40, т. 1).

31.12.2003 між ДП "Укрриба" (орендодавець) та СВАТ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство", правонаступником якого є відповідач (орендар), було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 16, відповідно до п. 1.1 якого згідно спільного наказу Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України № 126/752 від 06.05.03 "Про передачу гідротехнічних споруд" орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, яке знаходиться на балансі ДП "Укрриба", вартість якого згідно експертної оцінки станом на 31.10.2003 становить 467 554 грн. Вищезазначене нерухоме майно розташоване за адресою: Житомирська область, Ружинський, Коростенський, Овруцький, Дзержинський, Радомишльський, Попільнянський райони (т. 1, а.с. 61-63).

Сторони обумовили, що договір укладено строком на 10 років, що діє з 31.12.2003 (з дати підписання сторонами акту приймання - передачі майна) до 31.12.2013 включно (п. 11.1 договору).

31.12.2003 сторони підписали акт приймання - передачі в оренду державного нерухомого майна (т. 1, а. с. 65-69).

22.10.2010 сторони підписали додаткову угоду до договору оренди (а.с. 76), якою п. 11.1 розділу "строки чинності, умови, зміни та припинення договору" викладено в наступній редакції: "11.1. Цей договір діє до 31.12.2023."

Під час дії договору додатковими угодами від 22.04.2008, 22.10.2010, 31.07.2013, 15.04.2015, 25.01.2016 на підставі заяв орендаря із пункту 1.1 "Предмет договору" вилучено частину гідротехнічних споруд (а. с. 71, 78-82).

Наказом Державного агентства меліорації та рибного господарства України № 338 від 13.09.2023 з балансу ДП "Укрриба" на баланс ДП "АйФіш" передано державне майно згідно з переліком, що додається, зокрема, майно, передане в оренду ТДВ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" за договором оренди № 16 від 31.12.2003 (т.1, а.с.41-47, перелік на а. с. 48-49, т. 1).

Листом № 11-12/161 від 20.11.2023, адресованим відповідачу, ДП "Укрриба" повідомило про сплив строку дії договору оренди 31.12.2023 та про відсутність у підприємства повноважень на його продовження, оскільки 10.10.2023 орендоване майно було передане на баланс ДП "Айфіш" (т.1, а.с. 85-86).

Листом № 11-12/01 від 23.01.2024 ДП "Укрриба" надіслала відповідачу акт на повернення з оренди нерухомого майна для підпису (т. 1, а.с. 87-89).

Наказом Державного агентства меліорації та рибного господарства України № 80 від 16.02.2024, державне майно згідно з переліком, що додається, розташоване на території Житомирської області передано з балансу ДП "АйФіш" на баланс ДП "Укрриба" (т. 1, а.с. 50-51, перелік на а. с. 52-53, т.1).

Листом № 11-12/08 від 07.03.2024 ДП "Укрриба" вимагало у відповідача в семиденний термін повернути підписані примірники актів повернення з оренди нерухомого майна (т. 1, а.с.90-92).

25.04.2024 Бердичівська окружна прокуратура надіслала Державному агентству України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, Регіональному відділенню Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях повідомлення про виявлені порушення інтересів держави та необхідність звернення до суду за їх захистом, а також про необхідність подання прокуратурі відповідної інформації (т. 1, а.с. 117-122).

На запит Бердичівської окружної прокуратури ДП "Укрриба" та Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях надали документи та інформацію щодо орендованого майна (т. 1, а.с. 93-110, 111-116, 123-125, 126-127).

20.05.2024 Бердичівська окружна прокуратура надіслала Державному агентству України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, Регіональному відділенню Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях повідомлення в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" (т. 1. а.с. 128-129).

Предметом позову у справі є вимога виконувача обов`язки керівника Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях про зобов`язання ТОВ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" звільнити державне майно - гідротехнічні споруди, які знаходяться на територіях Ружинської селищної територіальної громади та Вчорайшенської сільської територіальної громади Бердичівського району, що передані відповідачу відповідно до договору оренди № 16 від 31.12.2003, за виключенням гідротехнічних споруд, які повернуті за додатковими угодами, та повернути їх державі в особі Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм шляхом складання акту прийому-передачі майна з балансоутримувачем - ДП "Укрриба".

Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором в даній справі.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частинами 1, 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частинами 3, 4 статті 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України №3-рн/99 від 08.04.1999 під поняттям "орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Судом враховано, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Проте, з метою захисту інтересів держави прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежним чином.

Розглядаючи питання обґрунтування прокурором підстав представництва інтересів держави у суді, Великою палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наголошено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. При цьому, бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично, надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушено законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме: подання; і позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси, держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо у відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Сам факт незвернення до суду уповноваженим органом з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що вказаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Як свідчать матеріали справи, прокурор 25.04.2024 та 20.05.2024 надсилав Державному агентству України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм та Регіональному відділенню Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях повідомлення про виявлення порушення при оренді державного майна і про необхідність вжиття заходів (т. 1, а. с. 117-122, 128-129).

Звертаючись до суду із даним позовом, прокурор вказує, що відповідач після закінчення строку дії договору оренди безпідставно користується державним майном - гідротехнічними спорудами та не повертає їх балансоутримувачу. Визначаючи органи, уповноважені представляти інтереси держави у спірних правовідносинах - Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм та Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, прокурор зазначає, що агентство реалізує державну політику у сфері рибного господарства, а регіональне відділення ФДМ України погоджувало договір оренди від 31.12.2003.

Суд зазначає, що згідно п. 3 Положення про Державне агентство меліорації та рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №895 (в редакції станом на дату звернення до суду з позовом), основними завданнями Держрибагентства, зокрема, є реалізація державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, меліорації земель та експлуатації державних водогосподарських об`єктів комплексного призначення, міжгосподарських зрошувальних і осушувальних систем.

Отже, вказане свідчить, що агентство, на момент звернення до суду із даним позовом, було органом, який здійснював реалізацію державної політики у сфері рибного господарства та відповідні функції у спірних правовідносинах.

В той же час, згідно ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ орендодавцями, зокрема, є: а) Фонд державного майна України - щодо єдиних майнових комплексів, нерухомого майна (будівель, споруд, їх окремих частин), а також майна, що не увійшло до статутного капіталу, що є державною власністю (крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, а також майна, що належить закладам вищої освіти та/або науковим установам, що надається в оренду науковим паркам та їхнім партнерам, та інших випадків, передбачених галузевими особливостями оренди майна).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про Фонд державного майна України" Фонд державного майна України у сфері оренди державного майна: виступає орендодавцем цілісних (єдиних) майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств у процесі приватизації (корпоратизації), що перебувають у державній власності; здійснює контроль за надходженням до Державного бюджету України плати за оренду державного майна; забезпечує проведення інвентаризації єдиних майнових комплексів державних підприємств, їх структурних підрозділів, орендодавцем яких є Фонд державного майна України, а також затверджує акти оцінки (висновки про вартість майна), щодо якого виступає орендодавцем; здійснює контроль за використанням орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, виконанням умов договорів оренди цілісних майнових комплексів державних підприємств; бере участь у здійсненні контролю за поверненням цілісних майнових комплексів державних підприємств до сфери управління уповноважених органів управління після закінчення строку дії договорів оренди; реалізація державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, меліорації земель та експлуатації державних водогосподарських об`єктів комплексного призначення, міжгосподарських зрошувальних і осушувальних систем.

Так, згідно акту приймання - передачі, який затверджений 07.06.2024, єдиний майновий комплекс ДП "Укрриба" із сфери управління Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм передано до сфери управління Фонду державного майна України на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.10.2022 № 910-р "Деякі питання управління об`єктами державної власності" (т. 2, а. с. 39-54).

Враховуючи те, що єдиний майновий комплекс ДП "Укрриба" перейшов до сфери управління Фонду державного майна України, судом першої інстанції останнього було залучено до участі у справі як правонаступника Державного агентства.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що в силу п. п. 3 Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України, затвердженого Наказом Фонду державного майна України 15.05.2012 № 678, завданням регіонального відділення є реалізація повноважень Фонду, зокрема державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що при зверненні із даним позовом прокурором дотримано вимоги ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", та правильно визначено уповноважені органи, а також належним чином обґрунтовано необхідність захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.

Щодо суті позовних вимог, то суд зазначає наступне.

Правовідносини сторін виникли на підставі договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 16 від 31.12.2003.

Так, майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, яке перебуває в державній та комунальній власності регулюються Закон України "Про оренду державного та комунального майна". На час укладення договору від 31.12.2003 діяв Закон України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 №2269-ХІІ.

В той же час, на момент закінчення строку дії вказаного договору (31.12.2023) вступив в силу Закон України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ(далі - Закон № 157-ІХ), який введено в дію з 01.02.2020.

Колегія суддів зазначає, що згідно з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №157-ІХ, договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше:

набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п`ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року.

Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом.

Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Із урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що з`ясовуючи питання щодо продовження строку дії договору оренди № 16 від 31.12.2003 слід керуватись Законом України "Про оренду державного та комунального майна" №157-ІХ від 03.10.2019.

Колегія суддів приймає до уваги те, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався указами Президента України.

В той же час, п. 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна", який набрав чинності 13.04.2022 згідно Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 01.04.2022 № 2181-IX, визначено, що під час дії воєнного стану Кабінет Міністрів України може встановити інші правила передачі в оренду державного та комунального майна, ніж ті, що передбачені цим Законом, а саме щодо продовження договору оренди, зокрема щодо запровадження можливості автоматичного продовження договорів оренди, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану, на строк до припинення чи скасування та на чотири місяці після припинення чи скасування воєнного стану.

Так, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 634 від 27.05.2022 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану", яка набрала чинності 01.06.2022, п. 5 якої визначено, що договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону. Норма щодо продовження договору, встановлена цим пунктом, не застосовується до договорів, щодо яких рішення про їх продовження прийнято на аукціоні і аукціон оголошено до дати набрання чинності цією постановою. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.

Як встановлено апеляційним судом, за умовами договору оренди № 16 від 31.12.2003, строк дії договору оренди закінчувався 31.12.2023, тобто в період дії воєнного стану, а тому при вирішенні питання чи продовжений строк його дії, слід керуватись положеннями постанови Кабінету Міністрів України № 634 від 27.05.2022, яка на відміну від ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" № 157-ІХ від 03.10.2019 не вимагає від орендаря подачі заяви та прийняття окремого рішення орендодавцем для продовження договору оренди.

Отже, виходячи із приписів постанови Кабінету Міністрів України № 634 від 27.05.2022, в даному випадку, з`ясуванню підлягають обставини, чи повідомляв балансоутримувач орендаря про непродовження дії договору оренди та підстави (причини) прийняття такого рішення.

Із матеріалів справи вбачається, що ДП "Укрриба" 20.11.2023 направило відповідачу лист, в якому повідомило про те, що з 10.10.2023 майно перебуває на балансі ДП "АйФіш". В даному листі зазначено, що новий балансоутримувач звертався до Регіонального відділення ФДМ по Рівненській та Житомирській областях стосовно внесення змін до договору оренди, на що отримало відповідь з рекомендаціями про вжиття заходів щодо передачі в оренду гідротехнічних споруд відповідно до вимог чинного законодавства. Посилаючись на вищевказані обставини, у своєму листі від 20.11.2023, ДП "Укрриба" вказало про відсутність у нього повноважень та законних підстав для продовження терміну дії договору оренди (а. с. 85, 86).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що прокурор та третя особа у справі наполягають на тому, що договір оренди припинив свою дію 31.12.2023, оскільки ДП "Укриба" є орендодавцем за договором і повідомило орендаря про припинення договору оренди.

В той же час, колегія суддів не погоджується із даними доводами сторін, оскільки положеннями п. 5 постанови Кабінету Міністрів України № 634 від 27.05.2022 правом приймати рішення про непродовження договору оренди наділений балансоутримувач, яким згідно наказу Державного агентства меліорації та рибного господарства України № 338 від 13.09.2023 з 10.10.2023 стало ДП "АйФіш" (т. 1, а. с. 41-47, перелік на а. с. 48-49, т.1).

Тобто, ДП "Укрриба", на дату надіслання відповідачу листа № 11-12/161 від 20.11.2023, не було балансоутримувачем майна, та не мало відповідних повноважень приймати рішення про непродовження договору оренди.

До того ж, суд звертає увагу на те, що у листі ДП "Укрриба" підстави для відмови у продовженні договору оренди, визначені статтею 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", не зазначені.

Суд приймає до уваги те, що Регіональне відділення ФДМ України по Рівненській та Житомирській областях у своєму листі від 14.11.2023, на звернення балансоутримувача - ДП "АйФіш", рекомендувало останньому не продовжувати на наступний термін договір оренди державного майна від 31.12.2023 та вжити заходів щодо передачі в оренду гідротехнічних споруд відповідно до вимог чинного законодавства.

Таким чином, саме ДП "АйФіш", як балансоутримувач повинен був за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди державного майна від 31.12.2023 повідомити орендаря про непродовження договору оренди та вказати підстави, визначені ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", прийняття такого рішення.

А відтак, відповідач, як орендар за договором оренди державного майна від 31.12.2023, не отримавши повідомлення балансоутримувача про непродовження договору оренди, отримало легітимні сподівання та правомірні очікування на продовження користування орендованим майном на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану.

Із урахуванням викладеного, оскільки строк дії договору оренди № 16 від 31.12.2003 закінчувався в період дії воєнного стану, і балансоутримувач у встановленому порядку не повідомив відповідача про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", тому договір є продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у задоволенні позову прокурора слід відмовити.

Враховуючи, що балансоутримувачем не було дотримано порядку повідомлення орендаря про непродовження договору оренди, у зв`язку з чим договір автоматично продовжив свою дію відповідно до п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану", дослідження викладених прокурором обставин не впливає на результат вирішення спору.

Посилання прокурора на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки порушенням відповідачем умов п. 5.3., 5.5 договору є такими, що не підтверджуються у встановленому порядку.

Також необґрунтованими, із урахуванням встановлених вище обставин, є доводи прокурора про те, що договір оренди є припиненим відповідно до ч. 2 ст. 291 ГК України.

Щодо інших доводів прокурора та третьої особи, то колегія суддів зазначає, що вони висновків суду першої інстанції не спростовують, а їх посилання є такими, що зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.

Суд вказує, що ЄСПЛ у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. ЄСПЛ зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення ЄСПЛ у справі "Трофимчук проти України").

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду Житомирської області від 31.10.2024 у справі № 906/568/24 необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури - без задоволення.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на скаржника згідно ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Житомирської області від 31.10.2024 у справі № 906/568/24 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.

3. Справу повернути до Господарського суду Житомирської області.

Повний текст постанови складено 27 січня 2025

Головуючий суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Гудак А.В.