Рішення

від 31.10.2024 по справі 912/543/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 рокуСправа № 912/543/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участі секретаря судового засіданні Проскурні О.О. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/543/24

за позовом Заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури, 25006, м. Кропивницький, проспект Європейський, 4 в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах

1. Кіровоградської обласної ради, 25022, м. Кропивницький, площа Героїв Майдану, 1

2. Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації, 25022, м. Кропивницький, площа Героїв Майдану, 1

до відповідачів: 1. Комунального закладу "Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. М.Л. Кропивницького", 25006, м. Кропивницький, вул. Театральна, 4

2. Фізичної особи - підприємця Кравчука Володимира Олександровича, АДРЕСА_1

3. Фізичної особи - підприємця Кравчук Яніни Миколаївни, АДРЕСА_2

про визнання недійсними договорів, стягнення 812 577,75 грн

за участю представників:

від прокурора - Іваніщева Т.І., посвідчення № 075356 від 01.03.2023;

від позивача 1 - участі не брали;

від позивача 2 - Бут Н.М., виписка з ЄДР;

від відповідача 1 - участі не брали;

від відповідача 2 - Боруш А.О., ордер серія ВА №1076950 від 02.04.2024, посвідчення адвоката № 199 від 30.08.2017;

від відповідача 3 - Науменко І.Ф., ордер серія ВА № 1076949 від 02.04.2024, посвідчення адвоката № 198 від 30.08.2017.

В засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури (Прокурор) звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної ради (позивач 1), Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації (Департамент, позивач 2) з позовною заявою з вимогами до Комунального закладу "Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. М.Л. Кропивницького" (Театр, відповідач 1), Фізичної особи-підприємця Кравчука Володимира Олександровича (ФОП Кравчук В.О., відповідач 2), Фізичної особи-підприємця Кравчук Яніни Миколаївни (ФОП Кравчук Я.М., відповідач 3) про таке:

- визнати недійсним договір про спільну діяльність з функціонування театральної кав`ярні від 09.09.2020 № 208, який укладено між Комунальним закладом "Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. М. Л. Кропивницького" та фізичною особою-підприємцем Кравчуком Володимиром Олександровичем ;

- визнати недійсним договір про спільну діяльність з функціонування театральної кав`ярні від 09.09.2020 № 209, який укладено між Комунальним закладом "Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. М. Л. Кропивницького" та фізичною особою - підприємцем Кравчук Яніною Миколаївною;

- визнати недійсним договір про спільну діяльність з функціонування театральної кав`ярні від 31.05.2021 № 78, який укладено між Комунальним закладом "Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. М. Л. Кропивницького" та фізичною особою - підприємцем Кравчуком Володимиром Олександровичем ;

- стягнути з фізичної особи-підприємця Кравчука Володимира Олександровича та фізичної особи - підприємця Кравчук Яніни Миколаївни на користь територіальної громади сіл, селищ, міст Кіровоградської області, на банківський рахунок НОМЕР_1 в АТ "УкрСиббанк" МФО 351005, безпідставно збережені кошти орендної плати за користування комунальним нерухомим майном - приміщенням площею 154,5 кв.м, що знаходиться на першому поверсі будівлі по вул. Театральній, 4 в м. Кропивницькому, у період з вересня 2020 року по січень 2021 року та з червня 2021 року по лютий 2022 року в сумі 422 839,14 грн;

- стягнути з фізичної особи-підприємця Кравчук Яніни Миколаївни на користь територіальної громади сіл, селищ, міст Кіровоградської області, на банківський рахунок НОМЕР_1 в АТ "УкрСиббанк" МФО 351005, безпідставно збережених коштів орендної плати за користування комунальним нерухомим майном - приміщенням площею 154,5 кв.м, що знаходиться на першому поверсі будівлі по вул. Театральній, 4 в м. Кропивницькому, у період з лютого 2021 року по травень 2021 року в сумі 118 922,58 грн;

- стягнути з фізичної особи-підприємця Кравчука Володимира Олександровича на користь територіальної громади сіл, селищ, міст Кіровоградської області, на банківський рахунок НОМЕР_1 в АТ "УкрСиббанк" МФО 351005, безпідставно збережених коштів орендної плати за користування комунальним нерухомим майном приміщенням площею 154,5 кв.м, що знаходиться на першому поверсі будівлі по вул. Театральній, 4, в м. Кропивницькому, у період з червня 2022 року по грудень 2022 року в сумі 270 816,03 грн.

В обґрунтування підстав позову зазначено, що оспорювані договори є удаваними, оскільки сторони за ними насправді вчинили інші правочини - договори оренди комунального майна. Вказано, що такі договори не відповідають вимогам законодавства щодо оренди комунального майна, та, крім того, ст. 18 Закону України "Про охорону культурної спадщини", а то вони підлягають визнанню недійсними. Кошти, як були безпіставно збережені у вигляді законодавчо визначеної суми орендної плати за фактичне користування майном, підлягають поверненню власнику майна на рахунок бюджетної організації.

Ухвалою господарського суду (суддя Поліщук Г.Б.) від 06.03.2024 за поданим позовом відкрито провадження у справі №912/543/24 за правилами загального позовного провадження. У справі призначено підготовче засідання, сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи.

Кіровоградська обласна рада згідно заяви від 01.04.2024 позовні вимоги підтримала повністю.

Відповідачі 2, 3 позовні вимоги заперечили повністю, про що до справи подано відзиви на позовну заяву, з підстав такого:

- на дату звернення до суду оспорювані договори є розірваними, а тому не доведено порушення прав позивачів на момент пред`явлення позову; Кіровоградська обласна рада не є отримувачем коштів орендної плати, а тому не є належним позивачем за вимогою про стягнення коштів; отримувачем спірних коштів є Театр, а отже позов пред`явлено державою (Прокурор в особі Кіровоградської обласної ради) до неї самої (в особі Театру); Прокурором не дотримано вимоги Закону України "Про прокуратуру", так як не надано можливим позивачам в розумний строк розглянути виявлені Прокурором факти на предмет вирішення питання звернення до суду; розмір площі приміщень за договорами виключає необхідність погодження Кіровоградською обласною радою згідно п. 3.2.1. Порядку управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст області, затвердженого рішенням від 29.09.2006 № 61; відповідачі не знали та не могли знати про будь-які обмеження у директора Театру на укладення оспорюваних договорів, при тому, що згідно статуту Театру передбачено, що директор діє без доручення та, зокрема, укладає угоди і контракти; порушення законодавства про охорону культурної спадщини передбачає застосування фінансових санкцій, відсутність попереднього дозволу органу охорони на укладення договору не є безумовною підставою для визнання договору недійсним; матеріали справи не містять доказів та фактичних даних діяльності, яка б створювала загрозу пам`ятці культурної спадщини та порушували права органу охорони; згідно умов оспорюваних договорів сторони самостійно узгодили все те, що вносять у спільну діяльність (спільне майно) для досягнення мети спільної діяльності і вказане відповідає правовій природі договору про спільну діяльність; умовами оспорюваних договорів не визначено істотних умов договору оренди, передача приміщень або прав на них не відбувалась; розрахунок Прокурора щодо спірних сум є безпідставним оскільки приміщення за договором не є індивідуально визначеним майном, докази проведення незалежної оцінки майна відсутні; підстави для застосування положень ст. 1212 Цивільного кодексу України відсутні через наявність договірних відносин та з огляду на те, що наслідками недійсності правочинів є реституція; вимоги про стягнення коштів на користь територіальної громади на банківський рахунок не відповідають способу захисту порушених прав; сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності; Прокурор втручається в чужі договірні відносини; у даному випадку відсутній приватний інтерес, а тому звернення до суду з позовними вимогами про визнання недійсним правочинів є неприпустимим; Прокурор не надав належних, достатніх, достовірних та вірогідних доказів на підтвердження своїх доводів.

У відповіді на відзив Прокурор з приводу заперечень відповідачів 2, 3 зазначив таке: укладення Театром - підконтрольним Кіровоградській обласній раді комунальним закладом удаваних правочинів, які суперечать актам цивільного законодавства, привело до незаконного й неефективного користування комунальним майном, а отже - до порушення цивільних прав та інтересів територіальної громади в особі обласної ради, оскільки на підставі таких договорів плата за користування комунальним майном визначена з порушенням чинного законодавства про оренду державного та комунального майна та у розмірі, який призводив до ослаблення економічних основ місцевого самоврядування; Кіровоградська обласна рада є зацікавленою особою, так як внаслідок вчинення оспорюваних правочинів порушено цивільні права та інтереси територіальної громади, представницьким органом якої є обласна рада; Департамент культури та туризму Кіровоградської ОДА, як орган культурної спадщини, наділений повноваженнями захисту об`єктів культурної спадщини від незаконного, без його погодження, користування; відповідачами є сторони оспорюваних правочинів, які внаслідок їх вчинення порушили права, свободи та інтереси позивача; припинення дії оспорюваних договорів не призвело до поновлення порушених прав на ефективне використання комунального майна та надходження бюджетних коштів у розмірі, який не ослаблював економічних основ місцевого самоврядування; спірні кошти є бюджетними, тому поєднання позивача і відповідача не відбувається; Прокурор дотримався положень ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" оскільки позивачі в розумний строк після того, як їм стало відомо про порушення не вжили належних заходів для відновлення інтересів держави; оспорювані договори насправді є договорами оренди, які укладені з порушенням вимоги законодавства щодо оренди комунального майна; відповідачі 2, 3 здійснювали фактичне користування майном без укладення договорів оренди такого майна та не сплачували орендну плату за користування ним, тобто без достатньої правової підстави зберегли у себе орендні платежі у розмірі, який мав визначатись у порядку, встановленому чинним законодавством України, а тому такі кошти підлягають стягненню на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Департамент культури та туризму Кіровоградської ОДА у відповіді на відзив вказав, що вчинення договору щодо об`єкту культурної спадщини з порушенням закону є однією з підстав визнання його недійсним та не виключає можливості одночасного застосування інших санкцій, зокрема фінансових; у даному випадку питання відновлення прав уповноваженого органу з охорони культурної спадщини має вирішуватись судом шляхом визнання таких договорів недійсними.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідачами 2, 3 наведені такі аргументи: необхідність стягнення коштів на рахунок Театру, про що заявляє Прокурор, свідчить про відсутність порушених прав Кіровоградської обласної ради; Департамент має спеціально визначені законом повноваження щодо реагування у випадку розпорядження об`єктом культурної спадщини без згоди такого органу, тоді як матеріали справи не містять доказів вжиття таких заходів; твердження Прокурора про захист інтересів держави шляхом пред`явлення позову в інтересах Кіровоградської обласної ради є неспроможними, оскільки згідно ч. 5 ст. 176 Цивільного кодексу України територіальна громада не відповідає за зобов`язаннями держави; факт не звернення позивачів самостійно з позовами до суду доводить те, що їх права та інтереси не порушено; стягнення грошових коштів на користь підприємства, як сторони договору, яка не є суб`єктом владних повноважень, свідчить про фактичне звернення не в інтересах держави, а в інтересах суб`єкта господарювання; підстави для визнання недійсним оспорюваних договорів Прокурором не доведені; розрахунок заявлених до стягнення коштів необґрунтований, а підстави для застосування положень ст. 1212 Цивільного кодексу України у спірних правовідносинах відсутні.

02.04.2024 суд розпочав підготовче засідання, в якому оголосив перерву до 05.04.2024.

Підготовчі засідання відкладались з 05.04.2024 до 25.04.2024, з 25.04.2024 до 16.05.2024.

У підготовчому засіданні 05.04.2024 відмовлено у задоволенні письмового клопотання відповідача 2 ФОП Кравченко В.О. про залишення позовної заяви без руху.

У підготовчому засіданні 16.05.2024 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.05.2024.

29.05.2024 суд відкрив судове засідання з розгляду справи по суті, в якому оголосив перерву до 11.07.2024.

У зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 , в провадженні якої перебувала дана справа, здійснено повторний авторозподіл справи, за результатами якого справу призначено судді Тимошевській В.В.

Ухвалою суду від 16.07.2024 справу прийнято до провадження суддею Тимошевською В.В. та розгляд справи по суті призначено в судовому засідання на 22.08.2024.

22.08.2024 суд відкрив судове засідання з розгляду справи по суті, в якому оголосив перерву до 19.09.2024.

В засіданнях суду з розгляду справи по суті оголошувалась перерва з 19.09.2024 до 11.10.2024 та з 11.10.2024 до 31.10.2024.

31.10.2024 суд продовжив судове засідання з розгляду справи по суті.

В судовому засіданні Прокурором та представником позивача 2 (Департамент) позовні вимоги підтримано повністю. Представник позивача 1 (Кіровоградська обласна рада) брав участь в засіданнях суду 19.09.2024 та 11.10.2024, в яких позовні вимоги підтримав повністю.

Представниками відповідачів ФОП Кравчук В.О. і ФОП Кравчук Я.М. позовні вимоги заперечено повністю.

Відповідач 1 (Театр) участі в засіданнях суду не брав, відзиву на позов не подав, будь-яких заяв чи клопотань до суду не заявив.

Відповідач 1 є таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення засідань суду у справі, з підстав чого та у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу за наявними матеріалами справи та за відсутності представника відповідача 1 в засіданнях суду і представника позивача 1, відсутнього в засіданні суду 31.10.2024.

Розглянувши матеріали справи за заслухавши пояснення Прокурора, представників позивачів, відповідачів 2, 3, дослідивши в засіданні суду докази у справі, суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.

31.08.2021 Кіровоградська обласна рада звернулась до Кіровоградської обласної прокуратури (далі - Прокуратура) з листом, в якому, посилаючись на рекомендації постійної комісії обласної ради з питань власності від 25.08.2023 № 381, просила провести перевірку фактів, викладених в Акті позапланового аудиту (том 1 а.с. 68, 69).

Листами від 14.09.2023, від 18.01.2024 та листом від 28.12.2023 Прокуратура виклала запит до Кіровоградської обласної ради та до Комунального закладу "Кіровоградський обласний музично-драматичний театр ім. М.Л. Кропивницького" про надання інформації і документів щодо відповідних обставин з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді згідно з вимогами абз. 4 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" (том 1 а.с. 70-73, том 2 а.с. 14-16, 47-49).

На виконання вказаних запитів Кіровоградською обласною радою згідно листів від 14.09.2023, від 18.01.2024 та Комунальним закладом "Кіровоградський обласний музично-драматичний театр ім. М.Л. Кропивницького" згідно листа від 12.01.2024 надано запитувані документи (том 1 а.с. 74, том 2 а.с. 18, 50-52).

Листом від 18.01.2024 Прокуратура запитали певні документи у Кіровоградській обласній державній адміністрації, які було отримано згідно листа від 08.02.2024 (том 2 а.с. 32-35).

Згідно наданих документів встановлено, що у комунальній спільній власності територіальних громад сіл, селищ і міст Кіровоградської області перебуває цілий комплекс будівель, який розташований в м. Кропивницькому по вул. Театральній (колишня вул. Леніна, Дворцова), 4, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 27.01.2003 № 3 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (том 2 а.с. 20-21).

Згідно свідоцтва про право власності вказано балансоутримувачем зазначено майна - Кіровоградський обласний музично-драматичний театр ім. М.Л. Кропивницького.

Відповідно до наказу Міністерства культури і туризму України від 15.09.2010 № 706/0/16-10 будівля театру в м. Кропивницькому по вул. Театральна (Леніна), 4 занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України як пам`ятка історії, архітектури та містобудування місцевого значення з найменуванням «Будинок колишнього Зимового театру, в якому засновано український професійний Драматичний театр», охоронний № 38-Кр.

Щодо вказаного об`єкта між Департаментом культури та туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації та Комунальним закладом "Кіровоградський обласний музично-драматичний театр ім. М.Л. Кропивницького" укладено охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини від 12.02.2015 № 80 (том 2 а.с. 28-31).

Згідно рішення Кіровоградської обласної ради № 61 від 29.09.2006 Комунальний заклад "Кіровоградський обласний музично-драматичний театр ім. М.Л. Кропивницького" включений до переліку підприємств, установ і організацій спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст області (додаток 1) та до переліку підприємств, установ і організацій спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст області, право забезпечувати галузеву політику яких надане структурним підрозділам обласної державної адміністрації без права розпорядження майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст області, що перебуває на балансі даних підприємств (додаток 5) (том 1 а.с. 75-100).

Відповідно до статуту Комунального закладу "Кіровоградський обласний музично-драматичний театр ім. М.Л. Кропивницького", затвердженого Головою Кіровоградської обласної ради 28.02.2012, та нової редакції статуту, затвердженого 16.07.2021 (том 1 а.с. 156-178):

- Театр є правонаступником Комунального закладу "Кіровоградський обласний музично-драматичний театр ім. М.Л. Кропивницького";

- Театр належить до об`єктів комунальної власності і користується майном, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст області;

- Театр належить до категорії неприбуткових бюджетних організацій;

- майно Театру є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ і міст області і закріплюється за ним на праві оперативного управління.

- передача в оренду майна Театру, що належить до спільної власності, здійснюється у встановленому Кіровоградською обласною радою порядку.

З 12.06.2023 по 23.06.2023 відповідно до розпорядження голови Кіровоградської обласної ради від 09 червня 2023 №111-гр ревізійною групою, у складі начальника контрольно-ревізійного відділу виконавчого апарату Кіровоградської обласної ради Колібердою Є.Є., головного спеціаліста контрольно-ревізійного відділу виконавчого апарату Кіровоградської обласної ради Остапенком О.О. та головного спеціаліста контрольно-ревізійного відділу виконавчого апарату Кіровоградської обласної ради Дубровою Ю.О., проведено позаплановий фінансовий аудит діяльності Комунального закладу "Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. М.Л. Кропивницького", про що складено Акт від 30.06.2021 (том 1 а.с. 101-154).

В Акті зафіксовано, що в ході перевірки встановлено використання майна за договорами про спільну діяльність, укладеними між Театром та ФОП Кравчук В.О. і ФОП Кравчук Я.М., які, за висновком перевірки, є фактично прихованою орендою та внаслідок чого нанесено збитки в розмірі 903 060,04 грн.

Згідно наданих до матеріалів справи копій договорів, про які зазначено в Акті перевірки, слідує таке.

09.09.2020 між Комунальним закладом "Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. М.Л.Кропивницького" (Учасник І) та ФОП Кравчук Яніною Миколаївною (Учасник ІІ) укладено договір № 209 про спільну діяльність з функціонування кав`ярні (далі - Договір № 209, том 1 а.с. 212-215).

Згідно умов вказаного Договору № 209:

- сторони дійшли згоди про здійснення спільної діяльності у сфері функціонування те атральної кав`ярні із метою оптимізації витрат на задоволення потреб відвідувачів театру, покрашення якості обслуговування (п. 1.1.);

- учасник І і Учасник ІІ уклали даний договір про спільну господарську діяль ність щодо здійснення організації га обслуговування заходів різних рівнів (в т.ч. міських, обласних та республіканських), крім ритуальних (п. 2.1.);

- сторони договору домовились, що для досягнення мети договору про спільну діяльність Учасники роблять наступні внески:

- Учасник І передає у володіння та користування Учасника ІІ приміщення площею 154.5 кв.м, що знаходиться на першому поверсі будівлі Кіровоградсько го академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. М.Л.Кропивницького, розташованого у м. Кропивницький (Кіровоград) по вулиці Дворцовій. буд. 4. Комплекс будівель, до складу якого входить вказане приміщення, належить Учаснику І на праві спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст області згідно з свідоцтвом про право власності від 27.01.2003 № 3;

- Учасник II за власні кошти та належною останньому технікою, матеріальними та трудовими ресурсами забезпечує виконання повного циклу організації функціонування театральної кав`ярні (п. 3.1.);

- фінансові та матеріальні ресурси, отримані за рахунок внесків учасників договору, перебувають на балансі Учасника II (п.п. 3.2.);

- Учасник II при здійсненні діяльності у сфері функціонування театральної кав`ярні несе відповідальність за дотримання правил пожежної безпеки в приміщенні театральної кав`ярні та за збереження та утримання у справному стані первинних засобів пожежогасіння та пожежної сигналізації (п.п. 3.4.).

- керівництво спільною діяльністю, а також безпосереднє виконання господарських операцій (організація функціонування театральної кав`ярні) доручається Учаснику II (п.п. 4.1.);

- Учасник II уповноважений вести облік спільної діяльності, визначати результати спільної діяльності та розподіляти їх між учасниками договору (п. 4.2.);

- усі рішення щодо спільної діяльності приймаються Учасником II одноособово, Учасник І не вправі втручатися у рішення та дії, прийняті Учасником II під час виконання умов цього договору (п.4.5.);

- фінансові та матеріальні ресурси отримані згідно з умовами цього договору складають на користь Учасника І фіксовану суму у розмірі 750 гривень на місяць та сплачуються до 10 числа наступного за звітним місяцем (п.п. 5.1.);

- даний договір набуває сили з дня його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п.п. 9.3.).

До Договору № 209 укладались додаткові угоди № 1 від 06.01.2021, № 2 від 29.01.2021, № 3 від 31.05.2021, за якими змінювалась фіксована сума (том 1 а.с. 216-218).

28.02.2022 між сторонами договору укладено Додаткову угоду про розірвання Договору № 209.

На виконання Договору № 209 ФОП Кравчук Я.М. сплачено на рахунок Театру 13 750,00 грн (том 1 а.с. 221-234).

31.05.2021 між Комунальним закладом "Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. М.Л.Кропивницького" (Учасник І) та ФОП Кравчук Володимиром Олександровичем (Учасник ІІ) укладено договір № 208 про спільну діяльність з функціонування кав`ярні з подальшими змінами (далі - Договір № 208, том 1 а.с. 242-245).

Договір № 208 за своїм змістом містить аналогічні умови згідно Договору № 209, у тому числі щодо пункту 3.1., згідно якого внесками Учасників є:

- Учасник І передає у володіння та користування Учасника ІІ приміщення площею 154.5 кв.м, що знаходиться на першому поверсі будівлі Кіровоградського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. М.Л.Кропивницького, розташованого у м. Кропивницький (Кіровоград) по вулиці Дворцовій. буд. 4. Комплекс будівель, до складу якого входить вказане приміщення, належить Учаснику І на праві спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст області згідно з свідоцтвом про право власності від 27.01.2003 № 3;

- Учасник II за власні кошти та належною останньому технікою, матеріальними та трудовими ресурсами забезпечує виконання повного циклу організації функціонування театральної кав`ярні (п. 3.1.).

- Фінансові та матеріальні ресурси отримані згідно з умовами цього договору складають на користь Учасника І фіксовану суму у розмірі 750 гривень на місяць та сплачуються до 10 числа наступного за звітним місяцем (п. 5.1.).

До Договору № 208 вносились зміни згідно Додаткової угоди № 1 від 06.01.2021 щодо зміни розміру фіксованої суми за січень 2021 року (том 1 а.с. 246).

29.01.2021 підписано Угоду про розірвання Договору № 208, яка набирає чинності з 31.01.2021 (том 1 а.с. 247).

На виконання Договору № 208 ФОП Кравчук В.О. сплатив на рахунок Театру 4 000,00 грн (том 1 а.с. 248-250).

31.05.2021 між Комунальним закладом "Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. М.Л.Кропивницького" (Учасник І) та ФОП Кравчук Володимиром Олександровичем (Учасник ІІ) укладено договір № 78 про спільну діяльність з функціонування кав`ярні (далі - Договір № 78, том 1 а.с. 235-238).

Договір № 78 за своїм змістом містить аналогічні умови згідно Договору № 208 та Договору № 209, у тому числі щодо пунктів 3.1. та 5.1.

До Договору № 78 підписано Додаткову угоду № 1 від 01.03.2022, відповідно до якої призупинено дію Договору № 78 з 01.03.2022 (том 1 а.с. 239).

01.06.2022 до Договору № 78 підписано Додаткову угоду № 2, за змістом якої поновлено 01 червня 2022 р. спільну діяльність з функціонування кафе, поновлено дію Договору № 78 (том 1 а.с. 240).

31.12.2022 підписано Додаткову угоду про розірвання Договору № 78 (том 1 а.с. 241).

На виконання Договору № 78 ФОП Кравчук В.О. сплатив на рахунок Театру 17 250,00 грн (том 2 а.с. 1-13).

Як зазначає Прокурор, вказані вище договори є удаваними, оскільки сторони за ними насправді вчинили договори оренди комунального майна, які, в свою чергу, не відповідають вимогам законодавства щодо оренди комунального майна.

01.02.2024 Прокуратура направила до Кіровоградської обласної ради і до Департаменту культури та туризму Кіровоградської ОДА повідомлення в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" (том 2 а.с. 58-62, 64-68).

У відповідь на зазначені повідомлення Кіровоградська обласна рада в листі від 16.02.2024 повідомила, що цивільний позов не подавався та зазначила, що не заперечує проти представництва інтересів прокурором (том 2 а.с. 63).

Департамент культури та туризму Кіровоградської ОДА в листі від 20.02.2024 зазначив, що не заперечує щодо здійснення Прокуратурою повноважень відповідно до законодавства (том 2 а.с. 69).

Норми права, застосовані судом, та мотивована оцінка доводів сторін і поданих доказів.

1. Щодо підстав представництва Прокурором інтересів держави в особі визначених позивачів.

Пунктом 3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України унормовано, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", частиною першої якої визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацами першим та другим частини третьої ст. 23 вказаного Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

За правилами ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У відповідності до п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України №3-рп/99 у справі № 1-1/99 від 08.04.1999 прокурор або його заступник самостійно визначає з посиланням на чинне законодавство в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовуючи в позовній заяві необхідність їх захисту, та визначає орган, який уповноважений державою виконувати відповідні функції в спірних правовідносинах.

У зазначеному рішенні вказано, що оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин. Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Предметом спору згідно поданого Прокурором позову є визнання недійсними договорів, укладених з комунальним підприємством стосовно комунального майна, яке перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ і міст в особі Кіровоградської обласної ради згідно свідоцтва про право власності від 27.01.2003 № 3, та стягнення грошових коштів безпідставно збережених відповідачами 2, 3 внаслідок незаконного, за твердженням Прокурора, користування вказаним комунальним майном.

Виходячи із зазначеного та з урахуванням обґрунтувань Прокурора щодо підстав звернення, суд зазначає таке.

В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування (ст.7 Конституції України).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

В силу ч. 1 ст. 142 Конституції України та ч. ч. 3, 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, то є у власності територіальних громад, доходи місцевих бюджетів. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

З аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що державою гарантується належне функціонування місцевого самоврядування, матеріальною основою якого є, у тому числі, нерухоме майно та грошові надходження.

Отже, недотримання вимог законодавства щодо оренди комунального майна має наслідком порушення інтересів територіальної громади, у даному випадку в особі Кіровоградської обласної ради, у тому числі економічного інтересу внаслідок відсутності надходжень за користування майном в законодавчо визначених розмірах.

Верховний Суд у постанові від 13.03.2018 у справі № 911/620/17 зазначив, що у правовідносинах, що стосуються прав та економічних інтересів територіальної громади інтереси Держави та місцевого самоврядування, повністю збігаються.

Інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також у захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізується у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).

Тому інтереси держави Україна та інтереси територіальної громади сіл, селищ і міст Кіровоградської області є частинами одного цілого - «інтересів держави», про які зазначено в ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Окрім того, відповідне комунальне майно належить до об`єктів культурної спадщини, які, в силу приписів Закону України "Про охорону культурної спадщини" охороняються державою; охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Закон України "Про охорону культурної спадщини" встановлює певні обмеження здійснення права власності щодо об`єктів культурної спадщини, в тому числі щодо передачі такого майна в користування. Такі обмеження встановлюються як засіб отримання власника чи уповноваженої ним особи з метою забезпечення дотримання суспільних інтересів щодо збереження характерної властивості пам`яток культурної спадщини, яка становить історико-культурну цінність.

Таким чином, недотримання порядку передачі в користування об`єкту культурної спадщини, в тому числі й не отримання погодження органу охорони культурної спадщини, на що вказує Прокурор, порушує інтереси держави щодо забезпечення належного збереження історичних пам`яток шляхом вчинення всіх визначених державою як обов`язкових для досягнення цієї мети заходів із цілої системи.

Органом охорони культурної спадщини, який відповідно до ст. ст. 6, 18 Закону України "Про охорону культурної спадщини" наділений повноваженнями по захисту об`єктів культурної спадщини від незаконного, без його погодження, користування, є Департамент культури та туризму Кіровоградської ОДА.

З викладеного суд дійшов висновку, що Прокурором згідно позову у даній справі обґрунтовано визначено порушення інтересів держави, а саме - щодо незаконного та неефективного розпорядження комунальним майном, й щодо забезпечення належного збереження історичних пам`яток. Підтверджено необхідність захисту та правильно визначено органів, уповноважених здійснювати відповідні функції.

Частиною 3 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як встановлено, оспорювані Договори укладено щодо майна, яке перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ і міст в особі Кіровоградської обласної ради та є об`єктом культурної спадщини.

Наведене підтверджує законний інтерес власника майна, а також органу охорони культурної спадщини та їх право оспорити в судовому порядку правочини укладених щодо вказаного майна.

Так, у правовідносинах щодо оренди комунального майна, органи місцевого самоврядування, як правило, безпосередньо не вступають у господарські відносини з передачі майна, а делегують такі повноваження комунальним підприємствам (балансоутримувачам у даному випадку), визначаючи порядок щодо розпорядження.

Поряд з цим, вказане не позбавляє власника такого майна його правомочностей стосовно майна, у тому числі, й на захист прав щодо майна

Також орган культурної спадщини в силу положень Закону України "Про охорону культурної спадщини" має повноваження, зокрема, контролю за виконанням нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини.

Стосовно визначених відповідачів суд враховує, що у справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору як відповідачі мають залучатись всі сторони правочину, а тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору, а не одна із них (постанова Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 670/23/18).

Суд вважає помилковим твердження відповідачів 2, 3 стосовно того, що позовні вимоги в частині стягнення коштів фактично пред`явлено державою (Прокурором в особі Кіровоградської обласної ради) до неї самої (в особі Театру), оскільки згідно прохальної частини позову Прокурор просить стягнути кошти саме на корить територіальної громади сіл, селищ, міст Кіровоградської області, представницьким органом якої є Кіровоградська обласна рада. Зазначення конкретного рахунку, який належить комунальному закладу, пов`язано лише з порядком зарахування коштів, визначеним вказаним органом місцевого самоврядування, та не змінює статусу Кіровоградської обласної ради як потерпілого в розумінні ст. 1212 ЦК України, оскільки вказані кошти згідно Методики використовуються, у тому числі, на утримання майна позивача у належному стані.

Аргументи відповідачів 2, 3 про втручання у "чужі" договірні відносини, відхиляються судом, оскільки свобода договору має свої чітко окреслені законодавцем межі, загальне правило яких полягає в тому, що сторони в договорі не можуть відступати від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ч. 3 ст. 6 ЦК України).

З аналізу положень частин 4, 5 ст. 53 ГПК України та частини 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" слідує, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17 виснувала, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Останній не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може та бажає захищати інтереси держави.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зазначила, що, звертаючись до компетентного органу перед пред`явленням позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Таким чином, за наявності органу, до компетенції якого віднесено повноваження здійснювати захист інтересів держави саме у спірних правовідносинах, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо цей компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Згідно матеріалів справи, що розглядається, Прокурор попередньо до звернення до суду з позовом повідомив позивачів в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" згідно листів від 01.02.2024, а отже дотримався законодавчо визначеного порядку щодо повідомлення.

Разом з цим, належних заходів для відновлення порушених інтересів держави, на які вказано Прокурором, позивачі не вжили .

Законодавство не визначає поняття "розумного строку" у питанні звернення прокурора до суду після повідомлення, однак суд вважає, що таким строком є строк, який достатній для здійснення належного реагування відповідними органами.

У даному випадку позивачі на повідомлення Прокурора навіть не зазначили про свій намір вжити належні дії по захисту інтересів держави та не повідомили про наявність поважних причин щодо вказаного. Окрім того, Кіровоградській обласні раді про укладання оспорюваних правочинів стало відомо ще у червні 2023 року під час проведення ревізійною групою самої ж обласної ради фінансового аудиту Театру.

Зазначене, на думку суду, є достатнім для висновку про бездіяльність таких органів та, як наслідок, наявність підстав для звернення Прокурора з позовом у даній справі.

2. Щодо наведених підстав для визнання недійсними оспорюваних договорів.

За нормами ст. 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У частині 1 ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами 1- 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу, згідно з якою, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17).

Правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, тому оцінюючи відповідність волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їхніх дій, так і певних правових наслідків.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 19.08.2020 у справі № 915/1302/19.

Водночас якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили. Правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відповідно до ст. 235 ЦК України є удаваним.

Верховний Суд у постановах від 02.02.2022 у справі № 927/1099/20 та від 03.11.2021 у справі № 918/1226/20 зазначив, що за удаваним правочином сторони умисно оформлюють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. У такій ситуації є два правочини: один - удаваний, а інший - той, який сторони дійсно мали на увазі. Отже, удаваний правочин своєю формою прикриває реальний правочин.

З`ясувавши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховання іншого правочину, суд на підставі статті 235 ЦК України має встановити, який саме правочин вчинено сторонами, та вирішити спір із застосуванням норм, які регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

Відповідно до ст. 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.

Статтею 1131 ЦК України передбачено, що договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Отже, зі змісту наведених положень законодавства вбачається, що за своєю суттю спільна діяльність є договірною формою об`єднання осіб для досягнення спільної мети. Залежно від цілей, визначених учасниками спільної діяльності, така діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників або без об`єднання їх вкладів.

Досліджуючи умови спірних Договорів, з урахуванням обґрунтувань Прокурора та заперечень відповідачів, суд встановив, що згідно Договорів вказано про спільну діяльність у сфері функціонування театральної кав`ярні з метою оптимізації витрат на задоволення потреб відвідувачів театру, покращення якості обслуговування.

Такі Договори передбачають як внесок зі сторони Театру передачу у володіння та користування ФОП Кравчук Я.М. і ФОП Кравчук В.О. приміщення площею 154,5 кв.м, що знаходиться на першому поверсі будівлі театру, а зі сторони інших учасників - виконання повного циклу організації функціонування театральної кав`ярні за власні кошти та належною їм (орендованою) технікою, матеріальними і трудовими ресурсами.

При цьому, за пунктами 4.1., 4.5. Договорів, організація функціонування кав`ярні доручається ФОП Кравчук Я.М. і ФОП Кравчук В.О., які одноособово приймають усі рішення щодо спільної діяльності. Театр не вправі втручатися у рішення та дії, прийняті вказаними учасниками під час виконання умов Договорів.

Натомість, ФОП Кравчук Я.М. і ФОП Кравчук В.О. сплачують на користь Театру певно визначену фіксовану суму, яка за змістом пункту 5.1. Договорів визначена як "фінансові та матеріальні ресурси, отримані в результаті згідно з умовами Договору".

Суд вважає, що наведені умови Договорів в достатній мірі свідчать про те, що згідно них фактично передбачено передачу в користування ФОП Кравчук Я.М. і ФОП Кравчук В.О. майна (частини приміщення) за визначену плату згідно п. 5.1. Договорів та використання вказаними учасниками такого майна з певним цільовим призначенням - розміщення кав`ярні.

У підтвердження викладеного є обґрунтованими доводи Прокурора, стосовно того, що:

- Театр участі у передбачені Договорами спільній діяльності не приймає, оскільки жодних дій для забезпечення функціонування кав`ярні не здійснює, й втручатись у таку діяльність він не має права;

- спрямованість Театру лише на надання вказаним суб`єктам господарювання в користування майна для розміщення в ньому кав`ярні та отримання від такого користування плати у вигляді сталої щомісячної суми, яка не залежала від результатів господарської діяльності по функціонуванню вказаного закладу;

- інтерес ФОП Кравчук Я.М. і ФОП Кравчук В.О. на використання нерухомого майна для розміщення кав`ярні та самостійне користування таким майном;

- фактична поведінка сторін Договорів після їх укладення, а саме: відсутність участі у спільній діяльності Театру, крім передачі майна у володіння і користування; самостійне здійснення ФОП Кравчук Я.М. і ФОП Кравчук В.О. господарської діяльності по функціонуванню кав`ярні з використання нерухомого майна та сплата ними на користь Театру фіксованих сум.

Наведене вище дає підстави для висновку, що основною ознакою спірних Договорів є користування майном за плату, тоді як користування майном за плату є кваліфікуючими ознаками оренди майна

Так, згідно Закону України "Про оренду державного та комунального майна" оренда - це речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк, орендар - фізична або юридична особа, яка на підставі договору оренди бере майно у користування за плату на певний строк, орендодавець - юридична особа, яка на підставі договору оренди передає майно у користування за плату на певний строк (ст. 1).

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Таким чином, на відміну від договору про спільну діяльність, правовими наслідками договору оренди є: для однієї сторони (орендодавця) передача майна в користування та отримання плати за надане у користування майно; для іншої сторони (орендаря) - використання майна та сплата орендних платежів.

У відповідності до викладеного суд вважає доведеними доводи Прокурора, що оспорювані Договори № № 208, 209, 78 є удаваними, та за своїм правовим змістом фактично є договорами оренди комунального майна, тому їх умови мають регулюватись правилами щодо договору оренди державного та комунального майна.

При цьому, відсутність в оспорюваних Договорах чіткого викладення усіх істотних умов, необхідних для договорів оренди, не є достатньою підставою для висновку про відсутність між сторонами фактичних орендних правовідносин, адже неналежне оформлення відповідних відносин саме є тим способом, завдяки якому досягається прихована мета передачі майна в користування.

Викладене вище спростовує заперечення відповідачів 2, 3 щодо відсутності підстав для визнання оспорюваних Договорів удаваними.

Особливості оренди комунального майна встановлені Законом України "Про оренду державного та комунального майна" (тут і надалі в редакції на дату укладення оспорюваних Договорів).

Вказаний Закон визначає аукціон, як спосіб передачі в оренду державного та комунального майна особі, яка запропонувала найбільшу орендну плату, що проводиться в електронній формі (ст. ст. 1, 5).

Випадки, за яких майно може передаватись в оренду без проведення аукціону, визначені ст. 15 Закону та є вичерпними.

У даному випадку, ФОП Кравчук В.О. та ФОП Кравчук Я.М. не належать до тієї категорії орендарів, які мають право отримати комунальне майно в оренду без проведення аукціону.

Отже, при укладені Договорів № № 208, 209, 78 порушено вимоги ст. ст. 5, 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата визначається за результатами аукціону.

Згідно ч. 1 ст. 9 вказаного Закону стартова орендна плата за об`єкт оренди визначається згідно з Порядком передачі майна в оренду.

Порядок передачі в оренду державного та комунального майна, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483 (далі - Порядок № 483, тут і надалі в редакції на дату укладення оспорюваних договорів), в п. 52 якого встановлено, що стартова орендна плата для аукціонів з оренди майна, строк оренди якого перевищує один місяць, зазначається в розрахунку за місяць оренди та становить 1 відсоток вартості об`єкта оренди, визначеної відповідно до ст. 8 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Статтею 8 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що вартістю об`єкта оренди для цілей визначення стартової орендної плати є його балансова вартість станом на останнє число місяця, який передує даті визначення стартової орендної плати.

Таким чином, за умовами Договорів № № 208, 209 та 78 розмір плати за користування комунальним нерухомим майном визначено шляхом домовленості сторін, без проведення розрахунку такої плати відповідно до положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та Порядку № 483.

Згідно ч.2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендодавцем нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 400 кв.м, є підприємство, установа, організація - балансоутримувач даного майна.

Рішенням Кіровоградської обласної ради від 29.09.2006 № 61 затверджено Порядок управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст області (далі - Порядок управління).

Вказаним Порядком управління передбачено, що підприємства, установи та організації спільної власності області користуються майном спільної власності області на основі права господарського відання або оперативного управління без права розпорядження ним, за виключенням випадків, передбачених Порядком та іншими нормативними документами обласної ради. (п. п. 1.3, 3.2.1 Порядку).

Надання згоди на передачу в оренду нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст області (площа якого не перевищує 400 кв.м) здійснюється головою обласної ради або за його дорученням заступником голови обласної ради на підставі висновків та рекомендацій постійної комісії обласної ради з питань власності згідно з чинним законодавством (п. п. 3.2.2 Порядку управління).

Передбачена Порядком управління згода на передачу в оренду майна узгоджується з ч. 2 ст.6 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до якої, у разі якщо відповідно до законодавства, статуту або положення балансоутримувача уповноважений орган управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, має надавати згоду на розпорядження майном балансоутримувача, балансоутримувач протягом 40 робочих днів з дати отримання заяви потенційного орендаря приймає одне з таких рішень, зокрема, рішення про намір передачі майна в оренду, погоджене уповноваженим органом управління.

Поряд з цим, Договори № № 208, 209, 78 укладені без відома та без згоди голови Кіровоградської обласної ради чи його заступника.

При цьому, суд відхиляє посилання відповідачів на положення ч. 3 ст. 92 ЦК України, оскільки майно, щодо якого укладено оспорювані Договори, є комунальним, а тому є загально відомим необхідність застосування порядку оренди комунального майна.

Крім того, оспорювані Договори містять посилання на Статут Театру, що свідчить про обізнаність відповідачів 2, 3 з положеннями такого Статуту, зокрема з пунктом 6.6. Статуту в затвердженій редакції від 28.02.2012, яким передбачено, що передача, зокрема, в оренду майна Театру здійснюється у встановленому Кіровоградською обласною радою порядку.

Також є необґрунтованим посилання на пункт 3.2.7. Порядку управління, оскільки в даному випадку згідно матеріалів справи майно НЕ є індивідуально визначеним, а є частиною нерухомого майна.

Як встановлено, будівля по вул. Театральна, 4 в м. Кропивницькому є пам`яткою історії, архітектури та містобудування місцевого значення з найменуванням "Будинок колишнього Зимового театру, в якому було засновано український професійний Драматичний театр", охоронний номер № 38-Кр, занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України відповідно до наказу Міністерства культури і туризму України від 15.00.2010 № 706/0/16-10 та перебуває під охороною держави.

Щодо вказаного об`єкта між Департаментом культури та туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації та Комунальним закладом "Кіровоградський обласний музично-драматичний театр ім. М.Л. Кропивницького" укладено охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини від 12.02.2015 № 80.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про охорону культурної спадщини" об`єкти культурної спадщини, що є пам`ятками можуть бути передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій особі лише за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.

За приписами ч. 3 ст. 6-1 вказаного Закону набуття суб`єктом господарювання права на провадження будь-яких дій щодо здійснення господарської діяльності на об`єктах культурної спадщини за декларативним принципом забороняється.

Пунктом 45 Порядку № 483 передбачено, що орган охорони культурної спадщини в межах строку, передбаченого абзацом шостим частини другої статті 6 Закону, приймає рішення про надання згоди або про відмову у погодженні передачі в оренду відповідної пам`ятки та надсилає його балансоутримувачу.

Згідно з п. 16 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про охорону культурної спадщини" встановлено, що погодження передачі пам`яток місцевого значення їх власниками чи уповноваженими ними органами іншим особам у володіння, користування чи управління належить до повноважень обласних державних адміністрацій.

Органом охорони культурної спадщини Кіровоградської обласної державної адміністрації відповідно до розпорядження голови Кіровоградської облдержадміністрації від 21.10.2020 № 691-р є Департамент культури та туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації.

Як встановлено матеріалами справи, під час укладання Договорів №№ 208, 209 та 78, за якими вищевказана пам`ятка культурної спадщини фактично передана у користування ФОП Кравчук В.О. та ФОГІ Кравчук Я.М., до органу охорони культурної спадщини Кіровоградської обласної державної адміністрації з метою отримання його погодження на передачу у користування такої пам`ятки сторони ніхто не звертався, що підтверджується листом Кіровоградської обласної військової адміністрації від 11.01.2024 № 01-29/51/0.4 (том 2 а.с. 26-27).

З викладеного слідує, що оспорювані Договори № № 208, 209, 78, які є насправді договорами оренди комунального майна, які укладені з порушенням з наведених вище вимог законодавства, а саме ст. ст. 5, 8, 9, 15, 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 18 Закону України "Про охорону культурної спадщини", п.п. 45, 52 Порядку № 438 (без проведення аукціону, без дотримання порядку визначення розміру орендної плати, за відсутності згод органу охорони культурної спадщини) та з порушенням п.п. 1.3., 3.2.2. Порядку управління (без погодження голови Кіровоградської обласної ради чи його заступника).

Наведене є підставою для визнання таких Договорів недійсними в силу приписів ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Заперечення відповідачів стосовно безпідставності включення до підстав для визнання недійсним Договорів відсутність згоди органу охорони культурної спадщини відхиляється судом, оскільки норми Закону України "Про охорону культурної спадщини" не включають вказаний вид порушення як підставу для застосування санкції згідно ст. ст. 43-47 Закону.

Натомість, недотримання при укладенні оспорюваних Договорів вимог ст. 18 вказаного Закону свідчить, що такі Договори суперечать зазначеному акту цивільного законодавства, що є підставою для визнання їх недійсними.

Суд відхиляє посилання відповідачів 2, 3 на відсутність порушених прав позивачів станом на дату звернення до суду з позовом через добровільне розірвання оспорюваних Договорів. За правилами ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Таким чином, розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним. Так само не перешкоджає поданню відповідного позову закінчення строку (терміну) дії оспорюваного правочину до моменту подання позову. Вказаного висновку дотримується Верховний Суд, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17, у постанові Верховного Суду від 22.01.2020 у справі № 394/301/19.

Окрім того, припинення оспорюваних Договорів внаслідок їх розірвання не відновило в повній мірі прав та інтересів, на порушення яких вказує Прокурор, а саме ефективне використання комунального майна та надходження відповідних коштів за таке використання та з огляду на презумпцію правомірності правочину, яка закріплена в ст. 204 ЦК України.

Щодо тверджень відповідачів 2, 3 про публічний інтерес, суд зазначає таке.

Виділяючи у ст. 228 ЦК України правочин, що порушує публічний порядок, як окремий вид нікчемних правочинів, Цивільний кодекс України виходить зі змісту самої протиправної дії та небезпеки її для інтересів держави і суспільства загалом, а також значимості порушених інтересів внаслідок вчинення такого правочину.

Прокурор у даній справі вказує про порушення цивільного, особистого майнового інтересу територіальної громади в особі Кіровоградської обласної ради, як власника комунального майна, на зебезпечення законного та ефективного використання такого майна, забезпечення надходжень коштів на рівні, який підтримуватиме економічні основи місцевого самоврядування.

Згідно підстав позову Прокурор не посилається на ст. 228 ЦК України та не вказує про наявність підстав для її застосування у вимогах про визнання Договорів недійсними.

3. Щодо стягнення коштів на підставі ст. 1212 ЦК України.

Загальні правила щодо правових наслідків недійсності правочинів сформульовані в статті 216 ЦК України, в частині першій якої вказано, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Отже, наслідком недійсності правочину є застосування двосторонньої реституції, тобто, повернення сторін у становище, яке існувало до вчинення недійсного правочину, шляхом нівелювання юридичного значення будь-яких дій, які сторони вчинили на виконання цього правочину.

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У справі, що розглядається, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для реституції, натомість, наявність підстав для застосування положень ст. 1212 ЦК України при вирішенні питання про стягнення коштів за фактичне користування майном, так як станом на дату звернення до суду оспорювані Договори вже розірвано та майно, яке було отримано за ними в користування, фактично звільнено відповідачами 2, 3, тоді як сплачені за користування майном кошти за своїм розміром не відповідають законодавчо визначеній сумі орендної плати.

Вказане узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 06.03.2023 у справі № 686/21317/20.

Так, у згаданій постанові зазначено, що правовідносини за нікчемним договором фінансового лізингу на підставі якого відбулося фактичне користування відповідачем транспортним засобом позивача за своїм змістом є кондикційними. Оскільки договір є нікчемним з моменту його укладення, то фактичний користувач предмета лізингу, який без достатньої правової підстави за рахунок власника предмета лізингу зберіг у себе кошти, які мав заплатити за весь час користування предметом лізингу, зобов`язаний повернути ці кошти власнику на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Суд вважає можливим застосування вказаного висновку, оскільки договір фінансового лізингу є змішаним договором, який поєднує в собі елементи договорів оренди та купівлі-продажу. Такі правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.07.2018 року у справі № 911/2449/17, від 26.04.2018 року у справі N 911/3483/16, від 21.02.2020 у справі №910/10191/17.

Також нікчемний договір охоплюється поняттям недійсного договору, які (як нікчемний, так і недійсний) є недійсними з моменту їх укладення.

За приписами ч. 2 ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" забороняється передавати державне або комунальне майно в безоплатне користування або позичку.

Виходячи з норм зазначеного Закону, користування комунальним майно завжди є платним та порядок визначення орендної плати за комунальне майно є регламентованим.

Як вже зазначено вище, відповідно до п. 52 Порядку № 483 стартова орендна плата на першому аукціоні: для аукціонів з оренди майна, строк оренди якого перевищує один місяць, зазначається в розрахунку за місяць оренди та становить 1 відсоток вартості об`єкта оренди, визначеної відповідно до статті 8 Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вартістю об`єкта оренди для цілей визначення стартової орендної плати є його балансова вартість станом на останнє число місяця, який передує даті визначення стартової орендної плати.

За п. 70 Порядку № 483, у ході електронного аукціону учасникам надається можливість подавати свої цінові пропозиції відповідно до цього Порядку. Учасник може протягом одного раунду електронного аукціону один раз підвищити свою закриту цінову пропозицію/цінову пропозицію не менше ніж на розмір мінімального кроку аукціону (зробити крок аукціону). Розмір мінімального кроку аукціону встановлюється на рівні 1 відсотка стартової орендної плати об`єкта оренди.

Отже, за результатами електронного аукціону визначений розмір орендної плати НЕ може бути меншим від стартової ціни.

Оскільки в даному випадку Договори по факту були укладені, суд НЕ враховує положення Порядку № 483 щодо електронного аукціону із зниженням стартової ціни.

Згідно довідки Театру станом на 01.09.2020 балансова вартість комплексу будівель, який розташований в м. Кропивницькому по вул. Театральна, 4 становить 103 052 377,78 грн (том 2 а.с. 22). Приміщення площею 154,5 кв.м, яким користувались ФОП Кравчук В.О. та ФОП Кравчук Я.М. під розміщення кав`ярні, є невід`ємною частиною та становить 28/1000 частин вказаного комплексу будівель.

Тому балансова вартість цього приміщення площею 154,5 кв.м становить 2 885 466,58 грн. Стартова орендна плата за користування таким нерухомим комунальним майном становить 28 854,67 грн.

Виходячи із суми стартової орендної плати, загальний розмір орендної плати за користування вказаним майном у період з 09.09.2020 по 31.12.2022 (за виключенням періоду з березня по травень 2022 року, на який дія Договору № 78 призупинялась та що узгоджується з п.п. 3 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634) становить 713 672,17 грн.

Нарахування Прокурором орендної плати за повний місяць вересня 2020 року є безпідставним, оскільки Договори № № 208, 209 укладено 09.09.2022, тобто термін оренди є меншим місяця, а тому суд здійснив розрахунок на основі розміру добової орендної плати (28 854,67 грн : 30 х 22), що відповідає п. 4 Методики, затвердженої рішенням Кіровоградської обласної ради № 33 від 27.07.2021.

Також суд не вбачає підстав для застосування при здійсненні розрахунку безпідставно збережених коштів індексу інфляції, оскільки вважає, що такі нарахування у визначеному Прокурором розмірі НЕ є точними для їх застосування у спірних правовідносинах.

Так, за ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно.

Згідно розрахунку здійснено щомісячне коригування. Поряд з цим, розрахунок спірної суми здійснено з урахуванням ціни згідно правил аукціону, а отже має застосовуватись Методика №333, яка передбачає необхідність визначення базового місяця з його фіксацією в договорі оренди. Згідно Методики, базовий місяць розрахунку орендної плати - останній місяць, за який визначено індекс інфляції, яка фіксується у договорі оренди.

У даному випадку, оспорювані Договори № № 208, 209 укладено 09.09.2020, тоді як індекс інфляції за останні місяці перед укладенням вказаних Договорів (липень-серпень 2020) року був менше 100 (99,4%, 99,8 %), що впливає на розрахунок орендної плати з урахування її індексації в напрямку зменшення порівняно з нарахованими Прокурором сумами.

Окрім того, Методика № 333 в період дії оспорюваних Договорів зазнавала змін (Методика № 254).

За вказаних обставин, застосування в розрахунку суми щомісячної індексації з першого місяця оренди без визначення базового місяця не є достатнім та не є точним.

З підстав викладеного суд дійшов висновку, що безсумнівною сумою безпідставно збережених відповідачами коштів за період фактичного користування майном є сума, яка визначена в межах розміру стартової орендної плати без застосування індексації за розрахунком Прокурора.

У відповідності до викладеного та враховуючи фактично сплачені відповідачами 2, 3 грошові кошти за користування майном, суд наводить такий розрахунок :

з 09.09.2020 по 31.01.2021 на підставі Договорів №№ 208 й 209, та з 01.06.2021 по 28.02.2022 - Договорів №№ 209 та 78 майном одночасно користувались ФОП Кравчук В.О. та ФОП Кравчук Я.М.; за цей період розмір орендної плати має становити не менше 396 270,80 грн; фактично сплачено вказаними особами 18 500 грн, тому розмір безпідставно збережених коштів складає 377 770,80 грн (396 270,80 грн - 18 500 грн);

з 01.02.2021 по 31.05.2021 майном користувався лише ФОП Кравчук Я.М. на підставі Договору № 209; за цей період розмір орендної плати має становити не менше 115 418,68 грн; фактично сплачено 6 000,00 грн, тому розмір безпідставно збережених ними коштів складає 109 418,68 грн (115 418,68 грн - 6 000 грн);

з 01.06.2022 по 31.12.2022 вказаним комунальним майном користувався лише ФОП Кравчук В.О. на підставі Договору № 78; за цей період розмір орендної плати має становити не менше 201 982,69 грн; фактично сплачено 10 500 грн, тому розмір безпідставно збережених коштів складає 191 482,69 грн (201 982,69 грн - 10 500 грн).

Отже, ФОП Кравчук В.О. та ФОП Кравчук Я.М. за спільне користування майном безпідставно зберегли у себе кошти орендної плати в загальному розмірі 377 770,80 грн; ФОП Кравчук Я.М. за одноособове користування майном безпідставно збережено у себе кошти орендної плати в загальному розмірі 109 418,68 грн; ФОП Кравчук В.О. за одноособове користування майном безпідставно зберіг у себе кошти орендної плати у розмірі 191 482,69 грн.

Зазначені суми підлягають стягненню з відповідачів, у тому числі, солідарно у відповідності до правил ст. 541 ЦК України (неподільність предмета зобов`язання).

З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення, однак частково в частині вимог про стягнення коштів.

Судові витрати.

За правилами ст. 129 ГПК України сплачений Прокурором судовий збір покладається на Прокурора і відповідачів та розподіляється наступним чином:

за вимогами про визнання недійсними Договорів - на сторін за Договорами та розподіляється між ними порівну;

за вимогами про стягнення коштів - пропорційно розміру задоволених позовних вимог, при цьому за вимогою про солідарне стягнення судовий збір розподіляється між відповідачами 2, 3 порівну.

Щодо судових витрат відповідачів 2, 3 на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що в судовому засіданні 31.10.2024 представниками відповідачів ФОП Кравчук В.О. та ФОП Кравчук Я.М. заявлено усні заяви в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України.

З підстав викладеного питання щодо вказаних витрат буде розглянуто судом в іншому судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати недійсним договір про спільну діяльність з функціонування театральної кав`ярні від 09.09.2020 № 208, який укладено між Комунальним закладом "Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. М. Л. Кропивницького" та Фізичною особою-підприємцем Кравчуком Володимиром Олександровичем.

Визнати недійсним договір про спільну діяльність з функціонування театральної кав`ярні від 09.09.2020 № 209, який укладено між Комунальним закладом "Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. М. Л. Кропивницького" та Фізичною особою-підприємцем Кравчук Яніною Миколаївною.

Визнати недійсним договір про спільну діяльність з функціонування театральної кав`ярні від 31.05.2021 № 78, який укладено між Комунальним закладом "Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. М. Л. Кропивницького" та Фізичною особою-підприємцем Кравчуком Володимиром Олександровичем.

Стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця Кравчука Володимира Олександровича ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та Фізичної особи-підприємця Кравчук Яніни Миколаївни ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь територіальної громади сіл, селищ, міст Кіровоградської області, на банківський рахунок НОМЕР_1 в АТ "УкрСиббанк" МФО 351005, безпідставно збережені кошти в розмірі 377 770,80 грн.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кравчук Яніни Миколаївни ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь територіальної громади сіл, селищ, міст Кіровоградської області, на банківський рахунок НОМЕР_1 в АТ "УкрСиббанк" МФО 351005, безпідставно збережені кошти в розмірі 109 418,68 грн.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кравчука Володимира Олександровича ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь територіальної громади сіл, селищ, міст Кіровоградської області, на банківський рахунок НОМЕР_1 в АТ "УкрСиббанк" МФО 351005, безпідставно збережені кошти в розмірі 191 482,69 грн.

Стягнути з Комунального закладу "Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. М.Л. Кропивницького" (вул. Театральна, 4, м. Кропивницький, 25006, ідентифікаційний код 02225476) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (просп. Європейський, 4, м. Кропивницький, 25006, ідентифікаційний код 02910025) 4 542,00 грн судового збору.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кравчука Володимира Олександровича ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (просп. Європейський, 4, м. Кропивницький, 25006, ідентифікаційний код 02910025) 8 733,52 грн судового збору.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кравчук Яніни Миколаївни ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (просп. Європейський, 4, м. Кропивницький, 25006, ідентифікаційний код 02910025) 5 988,56 грн судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити Кіровоградській обласній прокуратурі, Кіровоградській обласній раді, Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації, Комунального закладу "Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. М.Л. Кропивницького" до електронних кабінетів; Фізичній особі - підприємцю Кравчуку Володимиру Олександровичу ( АДРЕСА_1 ), Фізичній особі - підприємцю Кравчук Яніні Миколаївні ( АДРЕСА_2 ) та представникам відповідачів 2 та 3 до електронних кабінетів.

Повне рішення складено 11.11.2024.

Суддя В.В.Тимошевська