Постанова

від 04.11.2024 по справі 455/2334/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 455/2334/23 Головуючий у 1 інстанції: Клімченка М.І.

Провадження № 22-ц/811/2447/24 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючогосудді: Ванівського О.М.,

суддів Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.

секретаря: Ковальчука Ю.П.,

з участю: представника апелянта адвоката Ориника А.Р., представника відповідача адвоката Гука В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справуза апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Ориника Андрія Романовича на рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 01 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів,-

в с т а н о в и в:

В жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ФОП ОСОБА_3 про стягнення безпідставно набутих коштів, 3 % річних та інфляційних витрат.

В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що 12.01.2022 року внаслідок введення ОСОБА_1 невірних реквізитів, що отримані від третьої особи, ОСОБА_1 помилково здійснено переказ коштів у розмірі 80 434 грн. на рахунок ФОП ОСОБА_2 . 10.02.2022 року ОСОБА_1 повторно здійснено переказ коштів на невірно надані третьою особою реквізити, в результаті чого на рахунок ФОП « ОСОБА_3 » помилково перераховано кошти на суму 75779,00 грн. Помилкове отримання ФОП ОСОБА_2 коштів сталося внаслідок надання третьою особою для ОСОБА_1 невірних реквізитів. Про помилкові реквізити, на які здійснювався переказ коштів, ОСОБА_1 стало відомо вже у 2023 році. 25.08.2023 року представником позивача адвокатом Оринником А.Р. направлено ФОП ОСОБА_2 претензію №1/08 з вимогою повернути безпідставно набуті кошти у розмірі 156213,00 грн., однак відповідач проігнорував зазначену вимогу. Враховуючи те, що отримані відповідачем кошти є результатом помилки, а у відповідача відсутні підстави зберігати в себе чужі кошти, а тому ФОП ОСОБА_2 повинен був повернути помилково отримані кошти протягом трьох банківських днів.

У зв`язку з викладеним, позивач просив стягнути з відповідача 156213,00 грн. безпідставно набутих коштів, 7767,86 грн. 3% річних, 44896,36 грн. інфляційних витрат, судовий збір та витрати на правову допомогу у розмірі 30 000 грн.

Оскаржуваним рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 01 липня 2024 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів відмовлено.

Рішення в апеляційному порядку оскаржив представник ОСОБА_1 адвокат Ориник Андрій Романович.

Вважає, що при ухваленні рішення не були з`ясовані усі обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права, а тому воно є незаконним та необґрунтованим.

Зазначає, що згідно платіжних доручень за якими здійснено переказ коштів у розмірі 80 434,00 грн. та 75 779,00 грн. на рахунок Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 зазначено призначення платежу «згідно Договору на виконання робіт № 29102021-1 від 29.10.2021 р.», проте такого договору не існує та не існувало, а ФОП Волошин спеціально вводив в оману Позивача про наявність договірних відносин з метою отримання від Позивача коштів в якості авансу за роботи, що будуть виконані у квартирі Позивача.

Звертає увагу на те, що між Позивачем та Відповідачем не було жодних юридичних правовідносин, що спростовується самим Відповідачам, оскільки останнім надано копію договору субпідряду на виконання ремонтно-будівельних робіт №01/12/21 від 01.12.2021 р. (надалі Договір). Згідно даного Договору сторонами були Приватне підприємство «Промстильсервіс» в якості Підрядника та ФОП ОСОБА_2 в якості субпідрядника. З положень Договору можна зробити висновок, що ФОП ОСОБА_2 виконував роботи для ПП «Промстильсервіс», а не для ОСОБА_1 , оскільки останній навіть не підписував договір із ФОП ОСОБА_2 . Таким чином, Позивач жодним чином не був дотичний до взаємовідносин, що були між ПП «Промстильсервіс» та ФОП ОСОБА_2 , а тому Відповідач не мав законних підстав вважати, що ОСОБА_1 повинен був оплачувати якісь роботи Відповідачу, так як Відповідач не виконував Позивачу жодних робіт.

Просить рішення суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта адвоката Ориника А.Р. на підтримання апеляційної скарги, представника відповідача адвоката Гука В.М. на заперечення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

В силу положень ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення безпідставно набутих коштів, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено наявність підстав для застосування положеньстатті 1212 ЦК України.

Колегія суддівпогоджується звисновком судупершої інстанціївраховуючи наступне.

Матеріалами справи та судом встановлено, що згідно квитанції про оплату №123584455 від 12 січня 2022 року ОСОБА_1 надіслав грошові кошти в сумі 80434,00 грн. на ім`я ФОП ОСОБА_2 .

Відповідно до квитанції про оплату №128412415 від 10 лютого 2022 року ОСОБА_1 надіслав грошові кошти в сумі 75779,00 грн. на ім`я відповідача.

25 серпня 2023 року за вих. №1/08 адвокатом Ориник А.Р., що діє в інтересах ОСОБА_1 , направлена претензія на адресу ФОП ОСОБА_2 з вимогою сплатити на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті кошти в сумі 156 213 грн.

Відповідно до вимог ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбаченихстаттею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

У відповідності з ч. 1ст. 1212 ЦК України, безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст.11, ч. 1 та 2 ст.509 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за вiдсутноcтi таких умов та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1ст. 177 ЦК України, об`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту.

Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Відповідно до ч. 1ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ч. 1, 2ст. 205 ЦК України, правочин може вичинятися усно або в письмовій формі.

Частиною 1ст. 207 ЦК Українипередбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Отже, системний аналіз положень ч. 1, п. 1 ч. 2 ст.11, ч. 1 ст.177, ч. 1 ст.202, ч. 1 , ст.205, ч. 1 ст.207, ч. 1 ст.1212 ЦК Українидає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Частиною 1ст. 1212 ЦК Українизвужено застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставіст.1212 ЦК Українитільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не є безпідставним.

Тобто, у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна,ст. 1212 ЦК Україниможе бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припиненаабо була відсутня взагалі.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з позовною заявою ОСОБА_1 покликався на те, що внаслідок введення невірних реквізитів ним помилково здійснено переказ коштів на рахунок ФОП ОСОБА_2 . При цьому позивач покликався на відсутність між ним та ФОП ОСОБА_2 будь-яких договірних відносин (усних чи письмових).

ОСОБА_1 звернувся до ПП «Промстильсервіс» для проведення ремонту в належній йому квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , між ними було укладений договір підряду на проведення ремонтних робіт. При цьому, між ПП «Промстильсервіс» та ФОП ОСОБА_2 був укладений договір субпідряду №01/12/21 від 01.12.2021 року щодо здійснення ремонту за вищевказаною адресою.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що здійснюючи ремонт ОСОБА_1 комунікував з Відповідачем та саме Відповідач надав реквізити для оплати, що підтверджується скрін-шотами переписки між сторонами в месенджері «Телеграм».

В судовому засіданні в суді першої інстанції представник Суворова не заперечував дотичність останнього до такої переписки в месенджері «Телеграм».

Згідно такої переписки, 30.12.2021 року Відповідач повідомив реквізити рахунку ОСОБА_1 та останній погодився оплатити частину виконаних робіт саме на рахунок ФОП ОСОБА_2 замість ПП «Промстильсервіс».

Таким чином, акти виконаних робіт № 3 та № 4 були оплачені на рахунок ФОП ОСОБА_2 та відповідно суми по цих актах збігаються з оплатами.

З огляду на вказане, Відповідачем було надано суду докази того, що кошти, що перераховувалися ОСОБА_1 на рахунок ФОП ОСОБА_2 як оплата за виконані роботи, а тому вони не можуть вважатися безпідставно набутими.

Зокрема, наявність договірних відносин між ОСОБА_1 та ПП «Промстильсервіс» підтверджується виписками по рахунку, з яких вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово перерахував на рахунок ПП «Промстильсервіс»:

- 01.11.2021 року аванс згідно договору на виконання робіт №29102021-1 від 29.10.2021 в сумі 60000 грн.;

- 17.11.2021 року оплата за пот.рем. розподільчих щитків в сумі 45000 грн.;

- 18.11.2021 року оплата згідно акту №1 договору на виконання робіт №29102021-1 від 29.10.2021 в сумі 51299 грн.;

- 09.12.2021 року часткова оплата за товар згідно рах. №31 в сумі 12500 грн.;

- 09.12.2021 року оплата за товар в сумі 108196,50 грн.;

- 09.12.2021 року оплата згідно акту №2 договору на виконання робіт №29102021-1 від 29.10.2021 в сумі 78106 грн.

Безпідставними є покликання апелянта на висновки, що викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №523/6003/14-ц, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.02.19. у справі № 910/21154/17, Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року по справі № 566/1115/17, Верховний Суд у своїй постанові від 03 червня 2019 року по справі № 369/3689/16-ц, оскільки предметом спору у цих справах було визнання договору підряду дійсним, однак дійсність/недійсність укладених договорів між ПП «Промстильсервіс» та ОСОБА_1 чи ПП «Промстильсервіс» та Відповідачем не є предметом позову ОСОБА_1 . Відтак, наведені Скаржником висновки стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у цій справі.

Крім того, як зазначив Касаційний цивільний суд у постанові від 10.03.2021 р. у справі № 201/8412/18, наявність підстав для визнання договору недійсним має встановлювати суд на момент його укладення. Тобто недійсність договору має існувати в момент його укладення, а не в результаті невиконання чи неналежного виконання зобов`язань, що виникли на підставі укладеного договору. Невиконання чи неналежне виконання зобов`язань, що виникли на підставі оспорюваного договору, не є підставою для його визнання недійсним.

Зобов`язання, що виникли між сторонами за своїм правовим змістом опосередковують договірні відносини, а кошти сплачені Позивачем на користь Відповідача є оплатою за роботи і не можуть вважатися безпідставно набутими коштами у розумінні статті 1212 ЦК України, а дії Позивача суперечать принципам справедливості та правилам господарювання.

Враховуючи наведене, відсутні правові підстав для застосування статті 1212 ЦК України до правовідносин між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , позивачем не надано суду належних та допустимих доказів помилкового перерахування грошових коштів на рахунок Відповідача та виникнення у Відповідача заборгованості перед Позивачем.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було надано належну правову оцінки наявним у матеріалах справи доказам.

За своїм змістом усі доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з наданою судом першої інстанції оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, разом з тим доказів на спростування встановлених судом першої інстанції обставин апелянтом до апеляційної скарги не надано.

Відповідност. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки колегія суддів прийшла до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 141 ЦПК України підстав вирішення питання нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відсутні.

Керуючись ст.ст.367,368, п. 1 ч. 1 ст.374, ст.ст.375,381-384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Ориника Андрія Романовича - залишити без задоволення.

Рішення Старосамбірського районногосуду Львівськоїобласті від01липня 2024року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 11.11.2024 року.

Головуючий: Ванівський О.М.

Судді Цяцяк Р.П.

Шеремета Н.О.