Рішення

від 12.11.2024 по справі 914/2225/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2024 Справа № 914/2225/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., розглянувши матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор», с. Павлів, Львівська область;

до відповідача: Приватного підприємства «Євротерм-Львів», м. Львів;

про стягнення попередньої оплати (авансу) за непоставлений товар в сумі 63847,00 грн.

Представники сторін не викликалися.

Заяв про відвід не поступало.

Розгляд справи судом.

На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор» до Приватного підприємства «Євротерм-Львів» про стягнення попередньої оплати (авансу) за непоставлений товар в сумі 63847,00 грн.

Ухвалою суду від 17.09.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та без виклику представників сторін.

На адресу суду 07.10.2024р. від позивача надійшло клопотання за вх. № 24344/24 про долучення до матеріалів справи оригіналів доказів для огляду судом.

Відповідач письмового відзиву не подав. Причин не подання відзиву чи доказів не повідомлено, хоча судом належно виконано обов`язок, щодо повідомлення усіх учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, зокрема відповідача, шляхом надіслання ухвали суду від 17.09.2024р. в електронній формі до Електронного кабінету відповідача та оприлюднення в електронній формі в Державному реєстрі судових рішень.

Згідно з частиною 5 та 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала суду від 17.09.2024р. була внесена до АСДС та автоматично направлена в електронний кабінет відповідача 17.09.2024р., та доставлена до електронного кабінету 18.09.2024р. о 13:56год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Абзацом 2 зазначеної норми врегульовано, що якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Ухвалу від 17.09.2024р. доставлено до електронного кабінету відповідача 18.09.2024р. о 13:56год., таким чином відповідачу вручено ухвалу в електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд» - 18.09.2024р.

В пунктах 41-42 постанови Верховного Суду від 30.08.2022р. у справі № 459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до «Електронного кабінету» є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.

За змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18.).

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема відповідачу надіслано та доставлено ухвалу Господарського суду Львівської області до Електронного кабінету, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, а також оприлюднено в електронній формі в Державному реєстрі судових рішень. Отже, судом виконані всі необхідні та можливі заходи, щодо сповіщення усіх учасників про розгляд справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позиції учасників справи.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 24.09.2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор» (Покупець, позивач) та Приватним підприємством «Євротерм-Львів» (Постачальник, відповідач) було укладено Договір № 234-ПМ/20 (Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язався на протязі дії договору поставляти покупцеві товарно-матеріальні цінності (надалі - Товар) в асортименті, кількості, якості, строки і на умовах цього договору та додатків до нього, а покупець - прийняти та своєчасно оплатити товар.

Позивач вказує, що 08.01.2024 року відповідач на підставі укладеного Договору № 234-ПМ/20 виставив позивачу рахунок № 21 від 08.01.2024 року на оплату товару - Теплообмінник до VU 806/5-5 R2 на суму 101 847,00грн.

Позивач стверджує, що на виконання умов договору та на підставі виставленого рухунку 16.01.2024р. сплатив відповідачу 101 847,00грн., відповідно до платіжних інструкцій № 1С1155 від 16.01.2024р. на суму 50 923,50 грн. та № 1С1182 від 16.01.2024р. на суму 50 923,50 грн.

Позивач зазначає, що відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав та не поставив позивачу товар на суму 101 847,00 грн.

Позивач вказує, що у зв`язку із невиконанням відповідачем зобов`язань щодо поставки товару, покупець надіслав продавцю лист від 18.01.2024 року про повернення зайво перерахованих коштів в сумі 101 847,00 грн.

Позивач стверджує, що відповідач частково повернув отримані кошти, в загальному розмірі 38000,00грн, а саме: згідно з платіжним документом № 46 від 23.01.2024р. сплачено 33 000,00 грн. та відповідно до платіжного документа № 46 від 23.01.2024р. сплачено 5000,00грн. Однак, різницю отриманої від позивача суми в розмірі 63 847,00 грн. відповідач не повернув.

Позивач зазначає, що 28.06.2024р. скерував відповідачу претензію-вимогу № 528, якою вимагав в добровільному порядку в 7-ми денний строк від дня отримання претензії-вимоги повернути отриману попередню оплату за Товар згідно Договору № 234-ПМ/20 та Рахунку № 21 в сумі 63 847,00 грн. Однак відповідач відповіді на претензію не надав та кошти не сплатив.

З огляду на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 63 847,00 грн.

Письмового відзиву чи заперечень відповідачем не подано.

Обставини, встановлені судом.

24.09.2020р. Приватним підприємством «Євротерм-Львів» (Відповідач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор» (Позивач, замовник) було укладено Договір №234-ПМ/20 (Договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується на протязі дії договору поставляти покупцеві товарно-матеріальні цінності (надалі Товар) в асортименті, кількості, якості, строки і на умовах цього договору та додатків до нього, а покупець зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити товар.

Згідно з п. 1.2 договору предметом поставки є товар, найменування, асортимент, кількість, ціна, умови поставки якого визначаються у специфікації, а у випадку, якщо сума партії товару не перевищує двадцяти тисяч гривень, сторони в даному договорі погодили, що постачальник надає покупцю лише рахунок та видаткову накладну на товар, в яких вказується найменування, асортимент, кількість і ціна товару. В даному випадку видаткова накладна вважається специфікацією до цього договору у розумінні статті 266 Господарського кодексу України.

За приписами п. 2.1 договору поставка кожної партії товару здійснюється на підставі замовлення (заявки) покупця, направленого (поштою, кур`єром, електронною поштою, факсимільним зв`язком чи по телефону) на адресу постачальника, з зазначенням чіткого асортиментного переліку та кількості товару, який покупець має намір придбати.

За умовами п. 2.2 договору у випадку неможливості виконати замовлення, постачальник зобов`язаний повідомити (телефонним, факсимільним зв`язком або електронною поштою) про це покупця протягом 1 (одного) робочого дня з моменту отримання замовлення.

Відповідно до п. 2.3 договору після отримання замовлення від покупця сторони погоджують специфікацію та/або видаткову накладну з вказаним найменуванням, характеристикою, ціною за одиницю товару, кількістю товару, термінами та умовами поставки, гарантійним терміном та ін., яка з моменту підписання сторонами є підтвердженням виконання замовлення.

Згідно з п. 2.4 договору передача товару та перехід права власності від постачальника покупцю здійснюється відповідальними особами за товаророзпорядчими документами (видатковою накладною), в якій сторони зазначають найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, узгоджену ціну товару та загальну вартість товару, що постачається. Дата, вказана покупцем у видатковій накладній про прийняття товару, є датою поставки товару постачальником.

За приписами п. 4.1-4.3 договору загальна сума договору складається з суми вартостей фактично поставленого відповідно до умов цього договору товару згідно видаткових накладних. Ціни встановлюються у національній валюті України. Вартість товару, погоджена сторонами у специфікації та/або видатковій накладній, не підлягає зміні в односторонньому порядку.

За умовами п. 5.1-5.2 договору розрахунки за даним договором між постачальником та покупцем здійснюються у гривнях, на умовах 100% післяплати протягом 15 банківських днів з моменту отримання товару, якщо інші умови не зазначені у специфікації та/або видатковій накладній. Зобов`язання покупця щодо оплати вважаються виконаними з дати списання грошових коштів з поточного рахунку покупця. Покупець не відповідає за можливу затримку по зарахуванню грошових коштів обслуговуючим банком постачальника, перерахованих покупцем у якості оплати на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до п. 6.1 договору умови поставки в цьому договорі викладені сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «ІНКОТЕРМС» (в редакції 2010 року), які застосовуються із урахуванням особливостей, пов`язаних із внутрішньодержавним характером цього договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього договору.

Згідно з п. 6.2 договору товар за цим договором постачається на умовах DAT згідно Інкотермс 2010 (постачальник виконав своє зобов`язання по постачанню, коли він надав покупцеві у розпорядження товар, розвантажений з транспортного засобу в узгодженому місці призначення). Адреса поставки попередньо узгоджується сторонами у будь-який прийнятний для сторін спосіб. Інші умови поставки можуть бути письмово погоджені сторонами у специфікації. Постачальник зобов`язаний надати покупцю товарно-транспортну накладну оформлену згідно встановлених вимог.

За приписами п. 9.1 договору цей договір вступає в дію з дати його укладання обома сторонами і діє до 31.12.2020 року. Припинення дії цього договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань за цим договором в повному обсязі.

За умовами п. 9.2 договору у випадку, якщо жодна із сторін не виявила бажання розірвати договір до моменту закінчення його терміну дії, то цей договір вважається продовженим на наступний календарний рік.

08.01.2024р. відповідач виставив позивачу рахунок №21 на оплату за Теплообмінник до VU 806/5-5 R2 на суму 101 847,00грн.

16.01.2019р. позивачем сплачено кошти в загальному розмірі 101 847,00грн., що підтверджується платіжними інструкціями № 1С1155 на суму 50 923,50грн. та № 1С1188 на суму 50 923,50грн., копії яких долучені до матеріалів справи.

Доказів виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором від 24.09.2020р. №234-ПМ/20 та рахунком на оплату №21 від 08.01.2024р. суду не представлено.

18.01.2023р. позивач звернувся до відповідача з листом б/н, яким просив повернути зайво перераховані кошти в розмірі 50 923,50 грн., згідно платіжного доручення №1С1155 від 16.01.2024р. по договору №234-ПМ/20 від 24.09.2020р, та кошти в розмірі 50 923,50 грн., згідно платіжного доручення № 1С1182 від 16.01.2024р. по договору № 234-ПМ/20 від 24.09.2020р. на рахунок ТзОВ «Радехівський Цукор».

Доказів скерування листа б/н від 18.01.2023р. суду не представлено.

23.01.2024р. відповідач повернув позивачу кошти в загальному розмірі 38 000,00грн., з яких 5000,00грн. сплачено відповідно до платіжного документа № 50 від 23.01.2024р. з призначенням платежу «Повернення зайво перерахованих коштів зг. листа від 18.01.2024р., у т. ч. ПДВ 20% = 833,33грн.»; 33 000,00грн. сплачено відповідно до платіжного документа № 46 від 23.01.2024р. з призначенням платежу «Повернення зайво перерахованих коштів зг. листа від 18.01.2024р., у т. ч. ПДВ 20% = 5 500,00грн.», що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача, відкритого в АТ «Укрексімбанк».

02.07.2024р. позивач скерував відповідачу претензію-вимогу № 528 від 28.06.2024р., якою вимагав в добровільному порядку в 7-ми денний строк від дня отримання даної претензії-вимоги повернути ТзОВ «Радехівський цукор» отриману попередню оплату за товар згідно Договору № 234-ПМ/20 та Рахунку № 21 шляхом перерахування коштів в сумі 63847,00грн. на розрахунковий рахунок позивача.

Докази скерування претензії-вимоги № 528 від 28.06.2024р., а саме копія фіскального чека № 8025000594433 від 02.07.2024р. долучено до матеріалів справи та оригінал представлено суду для огляду. Відповідно до інформації з вебсайту АТ «Укрпошта» за трекінгом № 8025000594433 претензію отримано відповідачем 16.07.2024р.

Однак, як зазначає позивач, вказана претензія залишена без відповіді та задоволення.

У зв`язку із невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань позивач просить стягнути суму попередньої оплати в розмірі 63847,00грн.

Оцінка суду.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно із ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч.2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору від 24.09.2020р. №234-ПМ/20. Доказів розірвання договору, визнання його в судовому порядку недійсним сторонами суду не представлено.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується на протязі дії договору поставляти покупцеві товарно-матеріальні цінності (надалі Товар) в асортименті, кількості, якості, строки і на умовах цього договору та додатків до нього, а покупець зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити товар.

Згідно з п. 2.4 договору передача товару та перехід права власності від постачальника покупцю здійснюється відповідальними особами за товаророзпорядчими документами (видатковою накладною), в якій сторони зазначають найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, узгоджену ціну товару та загальну вартість товару, що постачається. Дата, вказана покупцем у видатковій накладній про прийняття товару, є датою поставки товару постачальником.

За умовами п. 5.1-5.2 договору розрахунки за даним договором між постачальником та покупцем здійснюються у гривнях, на умовах 100% післяплати протягом 15 банківських днів з моменту отримання товару, якщо інші умови не зазначені у специфікації та/або видатковій накладній. Зобов`язання покупця щодо оплати вважаються виконаними з дати списання грошових коштів з поточного рахунку покупця. Покупець не відповідає за можливу затримку по зарахуванню грошових коштів обслуговуючим банком постачальника, перерахованих покупцем у якості оплати на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до п. 6.1 договору умови поставки в цьому договорі викладені сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «ІНКОТЕРМС» (в редакції 2010 року), які застосовуються із урахуванням особливостей, пов`язаних із внутрішньодержавним характером цього договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього договору.

Згідно з п. 6.2 договору товар за цим договором постачається на умовах DAT згідно Інкотермс 2010 (постачальник виконав своє зобов`язання по постачанню, коли він надав покупцеві у розпорядження товар, розвантажений з транспортного засобу в узгодженому місці призначення). Адреса поставки попередньо узгоджується сторонами у будь-який прийнятний для сторін спосіб. Інші умови поставки можуть бути письмово погоджені сторонами у специфікації. Постачальник зобов`язаний надати покупцю товарно-транспортну накладну оформлену згідно встановлених вимог.

На виконання умов договору 08.01.2024р. відповідач виставив позивачу рахунок №21 на оплату за Теплообмінник до VU 806/5-5 R2 на суму 101 847,00грн., а позивач 16.01.2019р. сплатив кошти в загальному розмірі 101 847,00грн., що підтверджується платіжними інструкціями № 1С1155 на суму 50 923,50грн. та № 1С1188 на суму 50 923,50грн., копії яких долучені до матеріалів справи.

Однак відповідач в порушення умов договору товар, визначений договором та рахунком № 21 від 08.01.2024р. Теплообмінник до VU 806/5-5 R2 не поставив.

Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач свої зобов`язання в частині попередньої оплати товару виконав, здійснив передоплату товару у розмірі 101 847,00грн.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19 вказано, що попередня оплата це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар, який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані.

Оплата за товар є попередньою, якщо відповідно до договору вона має бути здійснена до моменту виконання продавцем свого обов`язку з передачі товару саме у власність, тобто до моменту переходу права власності на товар від продавця до покупця. Це випливає з визначення договору купівлі-продажу, наведеного у частині першій статті 655 ЦК України, яка встановлює обов`язок продавця передати товар саме у власність покупця.

Згідно з ч.1 ст.664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 28.02.2019р. у справі № 912/2275/17, умовою застосування ч. 2 ст. 693 ЦК України є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

У зв`язку із невиконанням відповідачем зобов`язань щодо поставки товару, позивач 18.01.2023р. звернувся до відповідача з листом б/н, яким просив повернути зайво перераховані кошти в розмірі 50 923,50 грн., згідно платіжного доручення №1С1155 від 16.01.2024р. по договору №234-ПМ/20 від 24.09.2020р, та кошти в розмірі 50 923,50 грн., згідно платіжного доручення № 1С1182 від 16.01.2024р. по договору № 234-ПМ/20 від 24.09.2020р. на рахунок ТзОВ «Радехівський Цукор».

23.01.2024р. відповідач повернув позивачу кошти в загальному розмірі 38 000,00грн., з призначенням платежу «Повернення зайво перерахованих коштів зг. листа від 18.01.2024р.», що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача, відкритого в АТ «Укрексімбанк». Відтак, сума неповернутих коштів становить 63847,00грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати заборгованості не представлено, відтак заборгованість відповідача перед позивачем з основного боргу становить 63847,00грн.

Відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів повернення попередньої оплати відповідачем не представлено.

Позивачем в позовній заяві визначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на правничу допомогу, які позивач очікує понести у зв`язку із розглядом справи в розмірі 20000,00 грн., та зазначено, що документальне підтвердження судових витрат позивачем буде надано з врахуванням вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України. Відтак, враховуючи вимоги ст. 126,129 ГПК України, у суду відсутні правові підстави для розподілу витрат пов`язаних з професійною правничою допомогою адвоката.

Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини які є предметом доказування у справі судом визнаються встановленими та позовні вимоги до відповідача про стягнення 63847,00грн. основного боргу є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню.

На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають відшкодуванню судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог.

Правові засади справляння, розмір ставок судового збору та порядок його сплати регулюється Законом України «Про судовий збір»(із змінами та доповненнями).

Згідно із ст.1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Частина 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» встановлює, що за подання позовних заяв майнового характеру до господарського суду ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовних заяв немайнового характеру до господарського суду - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024р.» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3028,00 гривень.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 1С17649 від 10.09.2024р. на суму 3028,00 грн., копія якої долучена до матеріалів справи.

За приписами ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як вбачається із матеріалів справи позовна заява, подана через систему «Електронний суд», позивачем заявлено позовну вимогу майнового характеру про стягнення коштів в сумі 63847,00грн. відтак, відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» підлягав оплаті судовий збір у розмірі 2 422,40грн., який відповідно до ст. 129 ГПК України підлягає відшкодуванню з відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» позивач вправі звернутися до Господарського суду Львівської області із заявою про повернення надмірно сплаченого судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 86, 129, 185, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з Приватного підприємства «Євротерм-Львів» (79026, Львівська обл., місто Львів, вулиця Персенківка, будинок 57, ідентифікаційний код 33532913) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор» (80250, Львівська обл., Червоноградський р-н, село Павлів, пр.Юності, будинок 39, ідентифікаційний код 36153189) 63847,00грн. основного боргу та судовий збір у розмірі 2 422,40грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reestr.court.gov.ua/.

Повний текст складено 12.11.24р.

СуддяІванчук С.В.