ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"11" листопада 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4941/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.
розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства сільськогосподарського підприємства «Чорноморська Перлина» (вх. 2-1719/24 від 07.11.2024) про забезпечення позову у справі № 916/4941/24
за позовом: Приватного акціонерного товариства сільськогосподарського підприємства «Чорноморська Перлина» (вул. Шевченка, № 37, с. Базар`янка, Білгород-Дністровський р-н, Одеська обл., 68162, код ЄДРПОУ 00413446)
до відповідача: Акціонерного товариства «Комінбанк» (вул. Бульварно-Кудрявська, № 6, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 21580639)
про визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню,
ВСТАНОВИВ:
07.11.2024 Приватне акціонерне товариство сільськогосподарське підприємство «Чорноморська Перлина» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Акціонерного товариства «Комінбанк», в якій просить суд:
- визнати вчинений 09.08.2024 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бадаховим Юрієм Назіровичем нотаріальний напис №1278 таким, що не підлягає виконанню;
- визнати вчинений 09.08.2024 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бадаховим Юрієм Назіровичем нотаріальний напис №1279 таким, що не підлягає виконанню;
- визнати вчинений 09.08.2024 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бадаховим Юрієм Назіровичем нотаріальний напис №1280 таким, що не підлягає виконанню.
07.11.2024 до Господарського суду Одеської області Приватним акціонерним товариством сільськогосподарським підприємством «Чорноморська Перлина» було подано заяву (вх.№ 2-1719/24) про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просив суд:
- зупинити стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бадаховим Юрієм Назіровичем від 09.08.2024 та зареєстрованого в реєстрі за №1278, з ПрАТ СП «Чорноморська Перлина» на користь АТ «Комінбанк» у виконавчому провадженні ВП №75898323, яке здійснюється приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколою Борисовичем;
- зупинити стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бадаховим Юрієм Назіровичем від 09.08.2024 та зареєстрованого в реєстрі за №1279, з ПрАТ СП «Чорноморська Перлина» на користь АТ «Комінбанк» у виконавчому провадженні ВП №75899862, яке здійснюється приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколою Борисовичем.
- зупинити стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бадаховим Юрієм Назіровичем від 09.08.2024 та зареєстрованого в реєстрі за №1280, з ПрАТ СП «Чорноморська Перлина» на користь АТ «Комінбанк» у виконавчому провадженні ВП №75900660, яке здійснюється приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколою Борисовичем.
В обґрунтування поданої заяви позивачем було зазначено суду, що обґрунтуванням вимог позовної заяви є допущені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бадаховим Юрієм Назіровичем вимог ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», так як останнім не проведено належну перевірку безспірності вимог кредитора з урахуванням всіх платежів за кредитом, а також не дотримано вимог щодо вчинення нотаріальних написів на підставі нотаріально посвідченого договору, що встановив заборгованість та яким є саме кредитним договір між АТ «Комінбанк» та ПрАТ СП «Чорноморська Перлина», що в свою чергу був укладений у простій письмовій формі.
Разом з тим, як наголошує позивач, на підставі спірних нотаріальних написів приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколою Борисовичем відкрито ряд виконавчих проваджень, в рамках яких наразі здійснено опис та арешт майна ПрАТ СП «Чорноморська Перлина» та призначено суб`єкта оціночної діяльності для проведення оцінки майна та його подальшої реалізації на аукціоні, що підтверджується відповідними постановами приватного виконавця, прийнятих в межах виконавчих проваджень №№ 75898323, 75899862 та 75900660.
Позивач наголошує, що зазначені обставини впливають на можливість здійснення ним господарської діяльності, виконання своїх зобов`язань перед працівниками підприємства, контрагентами тощо, а також негативно впливають на репутацію позивача як постачальника сільськогосподарської продукції - винограду.
При цьому, позивач акцентує увагу, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до повного виконання спірних виконавчих написів нотаріуса до прийняття рішення судом у даній справі, що істотно ускладнить або унеможливить у майбутньому забезпечити позивачу ефективний захист порушених прав, за захистом яких він звернувся до суду.
Так, позивач пояснює, що в межах цієї справи ним заявлено вимоги до відповідача про визнання такими, що не підлягають виконанню виконавчі написи №1278, №1279. №1280, що 09.08.2024 вчинені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бадаховим Юрієм Назіровичем, та вищевказані написи приватного нотаріуса наразі перебувають на примусовому виконанні в межах виконавчих проваджень ВП № 75898323, ВП № 75899862, ВП № 75900660, які 23.08.2024 відкрито постановами приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколою Борисовичем, в рамках яких наразі здійснено опис та арешт майна ПрАТ СП «Чорноморська Перлина», а саме 62 земельних ділянок, та щодо яких призначено суб`єкта оціночної діяльності для проведення оцінки майна для його подальшої реалізації на аукціоні.
Таким чином, на переконання позивача, матеріали справи підтверджують, що приватним виконавцем вчиняються активні дії, пов`язані з примусовим виконанням спірних виконавчих написів, правомірність вчинення яких оскаржується позивачем в межах цієї справі.
Позивач звертає увагу, що якщо до закінчення розгляду спору у цій справі приватний виконавець примусово стягне суму коштів або реалізує майно позивача при примусовому виконанні спірних написів приватного нотаріуса, то позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів ПрАТ СП «Чорноморська Перлина», у разі задоволення/часткового задоволення позову позивача.
Підсумовуючи, позивач додає, що захід забезпечення позову, який полягає у зупиненні стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, не є тотожним з позовною вимогою про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки в цьому випадку до вирішення спору по суті про відповідність/невідповідність оспорюваного виконавчого напису вимогам закону лише зупиняється процедура виконання такого виконавчого напису з метою надання можливості позивачу захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду.
Щодо зустрічного забезпечення позивач зауважив, що наразі, приватним виконавцем в межах виконавчих проваджень ВП № 75898323, ВП № 75899862, ВП № 75900660 накладено арешт на майно та кошти боржника при примусовому виконанні спірних написів нотаріуса, який під час зупинення вчинення виконавчих дій не знімається, а отже відсутній будь-який ризик відповідача щодо втрати даного майна. При цьому, на думку позивача, вжиття заявлених заходів забезпечення позову не призведе до обмеження прав відповідача або третіх осіб чи завдасть будь-якій особі шкоди чи збитків.
Дослідивши текст описаної вище заяви ПрАТ СП «Чорноморська перлина» на предмет відповідності нормам українського законодавства, та докази, подані в її обґрунтування, господарський суд дійшов висновку про її задоволення, виходячи з такого.
Частиною 1 статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Забезпечення позову є однією з найважливіших гарантій захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб, певним заходом для створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог; прийняття передбачених законом заходів щодо забезпечення позову є правом суду, який розглядає спір. Заходи про забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 4 статті 137 ГПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, яке полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Так, згідно з усталеною практикою Верховного Суду при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, який застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається, а оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії або забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
Також, під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами. Так, співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та наслідків зупинення дії рішень відповідача.
Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору (аналогічні правові висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах № 914/2157/19 від 20.07.2020, № 910/19256/16 від 10.04.2018, № 910/20479/17 від 14.05.2018, № 922/1605/18 від 11.09.2018, № 909/526/19 від 14.01.2019, № 925/288/17 від 25.01.2019, № 904/1417/19 від 26.09.2019, № 906/781/21 від 03.05.2022).
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Як вбачається з матеріалів справи № 916/4941/24, предметом позову у цій справі є матеріально-правові вимоги про визнання виконавчих написів нотаріуса такими, що не підлягають виконанню, тобто вимоги немайнового характеру. Разом з тим, за виконавчими написами, які є виконавчими документами, може бути здійснено фактичне звернення стягнення на належне боржнику майно.
Таким чином, у даному випадку при вирішенні питання про забезпечення позову має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом, який має немайновий характер, без нових звернень до суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема у постановах від 25.02.2019 у справі №924/790/18, від 11.10.2019 у справі №910/4762/19, від 21.02.2020 у справі № 910/9498/19, від 30.09.2020 у справі №910/19113/19, від 30.11.2020 у справі 910/217/20, від 17.12.2020 у справі №910/11857/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 13.05.2021 у справі №916/2761/20).
З урахуванням загальних вимог, передбачених статтями 73, 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову та їх оцінка судами з належним відображенням у судових рішеннях висновків здійсненої оцінки.
Відповідно до статей 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод особа має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, та має право саме на ефективний спосіб захисту прав і це означає, що вона має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
З поданих позивачем до позовної заяви доказів вбачається, що між АТ «Комінбанк» та ПрАТ СП «Чорноморська Перлина» 28.10.2022 був укладений договір №113/22 про надання кредиту за програмою «Доступні кредити 5-7-9%», предметом якого згідно п. 2.1 є надання кредитором позичальнику кредиту в розмірі 28 300 000,00 грн на термін до 23 жовтня 2023 року (включно) на умовах програми та цього договору, та зобов`язання позичальника повернути фактично отримані кредитні кошти, сплатити проценти за користування отриманими. В подальшому, відповідною додатковою угодою визначено, що кінцевим терміном повернення заборгованості за договором, в тому числі заборгованості за кредитом, є 31 березня 2024 року.
23.10.2023 між АТ «Комінбанк» (іпотекодержатель) та ПрАТ СП «Чорноморська Перлина» (іпотекодавець) були укладені іпотечні договори, що зареєстровані в реєстрі за №№ 1412, 1413, 1414, якими були забезпечені вимоги іпотекодержателя, що випливають з договору № 113/22 від 28.10.2022, а предметом іпотеки визначено нерухоме майно, зокрема земельні ділянки у кількості 62 штуки за переліком, що належать іпотекодавцю на праві власності та розташовані на території Базар`янської сільської ради Татарбунарського району Одеської області.
Водночас, як вбачається із матеріалів позовної заяви, 09.08.2024 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бадаховим Юрієм Назіровичем вчинено виконавчі написи № 1278, 1279, 1280 про звернення стягнення на передане в забезпечення виконання зобов`язання вищезазначене нерухоме майно для задоволення вимог АТ «Комінбанк» щодо погашення заборгованості, за рахунок коштів, отриманих від його реалізації.
Як свідчать матеріали позовної заяви, вищевказані написи приватного нотаріуса наразі перебувають на примусовому виконанні в межах виконавчих проваджень № 75898323, № 75899862 та № 75900660, які відкрито відповідними постановами приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко М.Б. від 23.08.2024.
При цьому, в межах вказаних виконавчих проваджень приватним виконавцем 16.09.2024 були винесені постанови про опис та арешт вищевказаного майна ПрАТ СП «Чорноморська Перлина», а також постанови від 01.10.2024 про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, якими у вказаних виконавчих провадженнях виконавцем призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання Товариство з обмеженою відповідальністю «Експертне бюро «Айстра», для участі у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчих написів № 1278, № 1279 та № 1280 від 09.08.2014. Згідно пункту 2 вказаних постанов виконавцем постановлено суб`єкту оціночної діяльності - суб`єкту господарювання Товариству з обмеженою відповідальністю «Експертне бюро «Айстра», надати оцінку майна боржника.
Як вбачається із позовної заяви заявник (позивач) подав позов про визнання спірних виконавчих написів нотаріуса такими, що не підлягають виконанню, оскільки вважає, що сума боргу не є безспірною та при вчиненні виконавчого напису допущено порушення закону та порядку їх вчинення. Тобто позовна заява містить немайнову вимогу, рішення про задоволення якої не вимагатиме примусового виконання.
Отже, матеріалами позовної заяви підтверджується, що приватним виконавцем вчиняються дії, пов`язані з примусовим виконанням виконавчих написів, правомірність вчинення яких оскаржується позивачем в межах цієї справі. Відтак, суд дійшов висновку, що звернення стягнення на майно позивача у ході виконавчих проваджень з виконання оспорюваних позивачем виконавчих написів нотаріуса може призвести до позбавлення власника права власності на майно у випадку, якщо судом буде встановлена неправомірність вчинення відповідних виконавчих написів.
У справі № 910/11552/20 (постанова від 24.11.2021) Велика Палата Верховного Суду підтримала позицію, що в разі продажу виконавцем під час примусового виконання виконавчого напису нотаріуса майна позивача та подальшого задоволення позову і визнання цього напису таким, що не підлягає виконанню, ефективний захист або поновлення порушених прав позивача буде неможливим, оскільки спірний виконавчий напис буде вже виконано.
Верховний Суд у постанові від 13.08.2021 (справа № 902/1264/20 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню) також враховує і підтримує позицію про те, що приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису, яким передбачено вилучення майна у позивача та постанову про арешт майна боржника, а позивач оскаржує такий виконавчий напис в судовому порядку шляхом подання позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню, через те, що вважає, що такий виконавчий напис здійснено з порушенням норм чинного законодавства, - існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову до вирішення спору по суті (шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису від 18.12.2020 № 1965, вчиненого приватним нотаріусом, яким звернено стягнення на майно) може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких він звернувся до суду.
Тобто, у випадку, якщо до закінчення розгляду справи виконавцем буде примусово вилучено майно на користь відповідача, то позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Зважаючи на те, що позивач оскаржує виконавчі написи в судовому порядку шляхом подання позову про визнання їх такими, що не підлягають виконанню, тому існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову (шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса) може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких він звернувся до суду.
У разі, якщо до закінчення розгляду даної справи приватним виконавцем буде примусово виконано виконавчі написи нотаріуса, то позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів ПрАТ СП «Чорноморська Перлина».
Тому в даному випадку суд дійшов висновку про те, що застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчих написів нотаріуса є ефективним способом забезпечення позову.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018р. у справі №910/1040/18.
В цей же час суд зазначає, що захід забезпечення позову, який полягає у зупиненні стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, не є тотожним з позовною вимогою про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки в цьому випадку до вирішення спору по суті про відповідність/невідповідність оспорюваного виконавчого напису вимогам закону лише зупиняється процедура виконання такого виконавчого напису з метою надання можливості позивачу захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду (Така позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 31 травня 2023 року у cправі № 910/8291/22).
Суд враховує, що запропонований позивачем захід забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оспорюваного виконавчого напису нотаріуса відповідає вимогам процесуального закону, в цей же час, з матеріалів справи судом наразі не встановлено, що вжиття цих заходів забезпечення позову призведе до обмеження прав відповідача або третіх осіб чи завдасть будь-якій особі шкоди чи збитків. Суд наголошує, що обраний позивачем захід забезпечення позову лише запроваджує тимчасові обмеження, існування яких дозволяє створити належні умови для виконання рішення суду, у разі задоволення/часткового задоволення позовних вимог.
При цьому, під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20, від 27.12.2022 у справі №916/1324/22).
Водночас, системний аналіз висновків про застосування норм права, які викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 916/2786/17, та положень ч. 1 ст. 136 і 137 Господарського процесуального кодексу України, дає підстави дійти висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в ч. 2, 5, 6, 7 ст. 137 Господарським процесуальним кодексом України).
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.
Слід зазначити, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії», було зазначено що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Тому обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Таким чином, суд дійшов висновку, що якщо до закінчення розгляду спору у цій справі приватний виконавець примусово стягне суму коштів або реалізує майно позивача при примусовому виконанні спірних написів приватного нотаріуса, позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Приватного акціонерного товариства сільськогосподарського підприємства «Чорноморська Перлина», у разі задоволення/часткового задоволення позову позивача.
Отже, з урахуванням вищевикладеного, враховуючи предмет даного спору та обґрунтування заяви Приватного акціонерного товариства сільськогосподарського підприємства «Чорноморська Перлина» про забезпечення позову, а також спроможність заходу забезпечити фактичне виконання судового рішення та ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких останній звернувся до суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ГПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Згідно з ч. 4 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається, крім випадків, передбачених пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону. У період зупинення вчинення виконавчих дій виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану.
Приймаючи до уваги, що на даний час матеріали справи свідчать про те, що приватним виконавцем в межах виконавчих проваджень № 75898323, № 75899862 та № 75900660 накладено арешт на майно боржника при примусовому виконанні спірних написів нотаріуса, суд, з урахуванням вищевказаних положень Закону України «Про виконавче провадження» та з огляду на те, що вжиття заходів зустрічного забезпечення є правом, а не обов`язком суду, не вбачає наразі підстав вимагати від позивача забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. При цьому суд наголошує, що відповідач не позбавлений права звернутись до суду з відповідним клопотанням окремо, у разі виникнення обґрунтованих підстав для вжиття судом в межах цієї справи заходів зустрічного забезпечення.
Відповідно до приписів частин 7-10 статті 145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Керуючись статтями 2, 13, 76, 79, 86, 136, 137, 140, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Заяву Приватного акціонерного товариства сільськогосподарського підприємства «Чорноморська Перлина» (вх. 2-1719/24 від 07.11.2024) про забезпечення позову у справі № 916/4941/24 задовольнити.
2. Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бадаховим Юрієм Назіровичем від 09.08.2024 та зареєстрованого в реєстрі за №1278, з Приватного акціонерного товариства сільськогосподарського підприємства «Чорноморська Перлина» (вул. Шевченка, № 37, с. Базар`янка, Білгород-Дністровський р-н, Одеська обл., 68162, код ЄДРПОУ 00413446) на користь Акціонерного товариства «Комінбанк» (вул. Бульварно-Кудрявська, № 6, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 21580639) у виконавчому провадженні ВП №75898323, яке здійснюється приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколою Борисовичем.
3. Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бадаховим Юрієм Назіровичем від 09.08.2024 та зареєстрованого в реєстрі за №1279, з Приватного акціонерного товариства сільськогосподарського підприємства «Чорноморська Перлина» (вул. Шевченка, № 37, с. Базар`янка, Білгород-Дністровський р-н, Одеська обл., 68162, код ЄДРПОУ 00413446) на користь Акціонерного товариства «Комінбанк» (вул. Бульварно-Кудрявська, № 6, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 21580639) у виконавчому провадженні ВП №75899862, яке здійснюється приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколою Борисовичем.
4. Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бадаховим Юрієм Назіровичем від 09.08.2024 та зареєстрованого в реєстрі за №1280, з Приватного акціонерного товариства сільськогосподарського підприємства «Чорноморська Перлина» (вул. Шевченка, № 37, с. Базар`янка, Білгород-Дністровський р-н, Одеська обл., 68162, код ЄДРПОУ 00413446) на користь Акціонерного товариства «Комінбанк» (вул. Бульварно-Кудрявська, № 6, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 21580639) у виконавчому провадженні ВП №75900660, яке здійснюється приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколою Борисовичем.
5. Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень та може бути пред`явлена до виконання в строк, встановлений Законом України «Про виконавче провадження».
Стягувачем за даною ухвалою є: Приватне акціонерне товариство сільськогосподарське підприємство «Чорноморська Перлина» (вул. Шевченка, № 37, с. Базар`янка, Білгород-Дністровський р-н, Одеська обл., 68162, код ЄДРПОУ 00413446).
Боржником за даною ухвалою є: Акціонерне товариство «Комінбанк» (вул. Бульварно-Кудрявська, № 6, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 21580639).
Строк дії заходів забезпечення позову визначений статтею 145 ГПК України.
Ухвала набрала законної сили 11.11.2024 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
Суддя Цісельський Олег Володимирович
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 11.11.2024 |
Оприлюднено | 14.11.2024 |
Номер документу | 122956709 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Цісельський О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні