Ухвала

від 11.11.2024 по справі 683/197/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 листопада 2024 року

м. Київ

справа №683/197/23

провадження № 61-14929ск24

Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.

розглянув касаційну скаргу Сільськогосподарського кооперативу «Решнівецький» на постанову Хмельницького апеляційного суду від 01 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського кооперативу «Решнівецький» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення, скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

08 листопада 2024 року представник Сільськогосподарського кооперативу «Решнівецький» - адвокат Грицай Л. М. засобами поштового зв`язку направив до Верховного Суду касаційну скаргу на Хмельницького апеляційного суду від 01 серпня 2024 року.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржувану постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М.

Згідно із статтею 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Хмельницький апеляційний суд ухвалив оскаржувану постанову 01 серпня

2024 року, дата складання повного тексту - 02 серпня 2024 року. Забезпечено надання загального доступу 05 серпня 2024 року. Останній день строку на касаційне оскарження припадав на 02 вересня 2024 року (з урахуванням вихідних днів), а заявник звернувся до суду із касаційною скаргою

08 листопада 2024 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Касаційна скарга заявника містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому останній вказує, що повний текст постанови не отримав та дізнався про наявність оскаржуваної постанови 10 жовтня

2024 року під час ознайомлення з матеріалами справи у суді першої інстанції.

Крім цього зазначає, що до 23 вересня 2024 року матеріали справи не були повернуті до суду першої інстанції.

В період з 23 вересня по 06 жовтня 2024 року адвокат Грицай Л. М. перебував за межами території України на санітарно-лікувальному курорті, а тому не мав можливості знати про наявність постанови апеляційного суду.

Верховний Суд зазначає, що неможливо встановити, що суд апеляційної інстанції в період з 02 серпня 2024 року до 10 жовтня 2024 року

(дата ознайомлення заявника із повним текстом постанови) не направляв заявнику копію оскаржуваного рішення та ним не отримано копію оскаржуваного рішення раніше в інший спосіб. Доказів порушення апеляційним судом порядку вручення судового рішення, передбаченого статтями 272, 386 ЦПК України, заявником не надано.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 272 ЦПК України за заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Оскільки до відкриття касаційного провадження Верховний Суд позбавлений можливості здійснити перевірку своєчасності направлення судом апеляційної інстанції засобами поштового зв`язку копії оскаржуваного судового рішення або доказів отримання цього рішення, відповідні докази мають бути надані заявником до суду касаційної інстанції, зокрема в вигляді довідки суду першої або апеляційної інстанції про те, яким чином та коли їм направлена та вручена копія оскаржуваного судового рішення разом із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження.

Не заслуговують на увагу і доводи клопотання про поновлення строку у зв`язку з перебування заявника за межами України на санітарно-лікувальному курорті, що унеможливило останнього ознайомитись з повним текстом постанови.

Заявником не надано доказів перебування останнього за межами України та те, що вказана обставина перешкоджала йому вчасно звернутися з касаційною скаргою.

Суд не може стимулювати неправомірну поведінку і зловживання процесуальними правами заявника.

Згідно із частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

У пункті 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України передбачено, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору в встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 8 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

ОСОБА_1 подав позов у січні 2023 року, який містить одну вимогу немайнового характеру про скасування рішення державного реєстратора та одну вимогу майнового характеру щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення.

У постанові від 25 серпня 2020 року в справі № 910/13737/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися в ціні заявленого позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року в справі № 907/9/17).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову в позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.

Заявник не надав належних та допустимих доказів на підтвердження вартості спірного нерухомого майна (земельної ділянки), також не повідомив, яка ціна позову, а із наданих до касаційної скарги матеріалів неможливо встановити вартість спірного нерухомого майна, тому заявнику необхідно надати суду належні та допустимі докази на підтвердження вартості спірного нерухомого майна, і, відповідно, самостійно встановити й обґрунтувати розмір судового збору.

Заявник має сплатити за подання касаційної скарги судовий збір в частині майнової вимоги за наступною формулою (А ? 1 % ? 200 %), де А - це вартість спірного майна.

Що стосується немайнової вимоги про скасування рішення державного реєстратора, Верховний Суду зазначає таке.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2684, 00 грн.

За подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, встановлюється ставка судового збору, що дорівнює

0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

З огляду на зазначене, заявнику необхідно сплатити судовий збір в частині немайнової вимоги у розмірі 2 147, 20 грн (2 684 грн*0,4) * 200%.

Верховний Суд зазначає, що заявник сплатив судовий збір у розмірі

2 147 грн за платіжним дорученням № 5194 від 21 жовтня 2024 року.

А тому заявнику необхідно лише доплатити судовий збір в частині майнової вимоги за формулою зазначеною вище, з урахуванням вартості спірної земельної ділянки.

На підтвердження доплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його доплату.

Судовий збір підлягає перерахуванню або внесенню за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України

«Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати до суду оригінал документа, що підтверджує його сплату.

За частиною другою статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення цих недоліків.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Сільськогосподарського кооперативу «Решнівецький» на постанову Хмельницького апеляційного суду від 01 серпня 2024 рокузалишити без руху, надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі неподання заяви для поновлення строку касаційного оскарження або якщо наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

У разі невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя: В. М. Ігнатенко