ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/7717/24
провадження № 2/753/5707/24
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2024 року Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т. О. з секретарем судового засідання Лузовою І. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2024 р. товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» (далі також - ТОВ «Євро-Реконструкція», позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, інфляційної складової та трьох процентів річних в загальному розмірі 45 708,60 грн.
Позов обґрунтований такими обставинами. Відповідачі є мешканцями квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , а позивач надає для зазначеного будинку послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води. В період з червня 2016 р. відповідачі своєчасно не вносили плату за отримані послуги з постачання гарячої води, а з листопада 2016 р. - за отримані послуги з централізованого опалення, в результаті чого станом на 01.03.2024 утворилась заборгованість в розмірі 37 105,42 грн. Відповідачі як боржники, що прострочили виконання грошового зобов`язання, відповідно до положень статті 625 ЦК України зобов`язані сплатити зазначену суму боргу з урахуванням інфляційної складової в розмірі 6 844,55 грн та трьох процентів річних в розмірі 1 758,63 грн.
Ухвалою судді від 26.04.2024 відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
16.05.2024 від відповідача ОСОБА_2 в особі його представника ОСОБА_4 надійшло клопотанняпро зупинення провадження у справі, яке мотивоване тим, що відповідач ОСОБА_1 перебуває у складі Збройних Сил України. Також у вказаному клопотанні містилась інформація про смерть відповідачки ОСОБА_3 .
З метою перевірки інформації про смерть відповідачки суд здійснив відповідний запит до Дарницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві, який підтвердив факт смерті ОСОБА_3 (актовий запис про смерть від 02.05.2018 № 507).
З наведених вище підстав суд своєю ухвалою від 04.06.2024 закрив провадження у справі в частині вимог ТОВ «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_3 та призначив у справі судове засідання, оскільки вважав, що вирішення питання про зупинення провадження у справі потребує проведення судового засідання.
31.07.2024 від відповідача ОСОБА_2 в особі його представника ОСОБА_4 надійшло клопотання про приєднання доказів часткової сплати заборгованості.
05.08.2024 від представника позивача ОСОБА_5 надійшло клопотання про розгляд справи без її участі.
05.08.2024 суд постановив ухвалу про зупинення провадження у справі в частині вимог ТОВ «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 до припинення перебування останньогоу складіЗбройних Сил України та продовжив розгляд справи в частині вимог до ОСОБА_2 .
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 не заперечував свій обов`язок оплачувати вартість наданих позивачем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води і при цьому просив урахувати факт часткової сплати ним заборгованості в період травня-липня 2024 р. За міркуванням відповідача суд також повинен взяти до уваги, що такі ж зобов`язання покладені і на іншого співвласника квартири ОСОБА_1 , який взагалі не здійснював оплату спожитих послуг.
Заслухавши відповідача, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
Відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» від 10.04.2014 № 1198-VII виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності з 01.07.2014 є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).
ТОВ «Євро-Реконструкція» має ліцензію на постачання теплової енергії, видану Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та надає послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води для будинку АДРЕСА_2 .
Предметом цього позову є вимоги про стягнення заборгованості за оплату послуг з постачання гарячої води та централізованого опалення, що надавались мешканцям розташованої у вказаному будинку квартири АДРЕСА_3 (далі також - квартира) в період з 01.06.2016 по 01.03.2024.
За відомостями електронного реєстру територіальної громади м. Києва у квартирістаном на 01.02.2024 зареєстроване місце проживання ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та трьох неповнолітніх (малолітніх) осіб, а саме: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3
ОСОБА_3 померла у ІНФОРМАЦІЯ_5., згідно з відміткою у паспорті відповідача ОСОБА_2 місце його проживання зареєстроване у с. Пухівка Броварського району Київської обл., проте станом на вказану дату (01.02.2024) відомості про зняття їх з реєстрації у квартирі до електронного реєстру територіальної громади м. Києва не вносились.
Як пояснив в суді відповідач ОСОБА_2 ,квартира є об`єктом права спільної часткової власності його та його двоюрідного брата ОСОБА_1 - сина ОСОБА_3 , якому після смерті матері належить 2/3 частин квартири. Послався також на те, що спільним майном ОСОБА_1 користується одноособово.
За приписами статей 317, 319, 322 ЦК України на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна, власність зобов`язує, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить.
Статтею 358 ЦК України установлено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Питання утримання майна, що є у спільній частковій власності, врегульоване нормою статті 360 цього Кодексу, згідно з якою співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.
За принципом змагальності кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (статті 12, 76-82 ЦПК України).
Отже, виходячи з пояснень відповідача та змісту наведених нормативних положень, до предмету доказування у цій справі належить, зокрема розмір часток співвласників у праві спільної власності на квартиру та існування між ними домовленості щодо порядку володіння та користування спільним майном.
З огляду на характер спірних правовідносин тягар доказування наведених обставин покладається на відповідачів, проте жодних доказів на їх підтвердження суду не надано.
Спеціальним законом, який регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, є Закон України «Про житлово-комунальні послуги».
На момент виникнення спірних правовідносин (червень 2016 р.) діяв Закон України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції Закону від 24.06.2004 р. № 1875-IV (далі - Закон № 1875-IV).
Вищевказаний Закон містить визначення комунальних послуг як результату господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо-та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до статті 19 Закону № 1875-IV учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).
Законом № 1875-IV передбачене право споживача вчасно одержувати якісні житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та згідно з умовами договору на надання таких послуг, якому кореспондує обов`язок споживача оплачувати надані йому житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (стаття 20).
Згідно з пунктами 18, 20, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, та пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572, споживач зобов`язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Обов`язок споживача (власника, наймача) своєчасно оплачувати надані йому комунальні послуги випливає і з положень статей 66, 67, 68, 162 Житлового кодексу України.
Пунктом 3 частини другої статті 21 Закону № 1875-IV передбачено, що виконавець зобов`язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Такий типовий договір був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» (постанова втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2022 № 85).
Договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання, є договором приєднання (частина сьома статті 26 Закону № 1875-IV).
Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За приписами частини другої статті 638 цього Кодексу договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з частиною другою статті 641 ЦК України реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням укласти договір (оферту), якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (стаття 642 ЦК України).
Згідно статті 32 Закону № 1875-IV розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Тарифи на комунальні послуги, які надаються позивачем, формуються у відповідності з Порядком формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги».
На момент виникнення спірних правовідносин (червень 2016 р.) ТОВ «Євро-Реконструкція» здійснювало надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої водина підставі договору, який був опублікований 23.07.2014 в офіційному віснику Київської міської ради - газеті «Хрещатик» (випуск № 103 (4503).
З 01.05.2019 набула чинності нова редакція Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції Закону № 2189-VIII від 09.11.2017, далі - Закон про житлово-комунальні послуги).
Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні), управитель, виконавці комунальних послуг (стаття 6 Закону про житлово-комунальні послуги).
За визначенням, наданим у статті 2 Закону про житлово-комунальні послуги, індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Відповідно до положень статей 7, 9 Закону про житлово-комунальні послуги індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором, споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Статтею 12 Закону про житлово-комунальні послуги установлено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.
У разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 було затверджено Типовий договір з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії (із здійсненням обслуговування і поточного ремонту внутрішньобудинкової системи теплопостачання), а 11.02.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1182 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води».
На виконання вказаних нормативно-правових актів ТОВ «Євро-Реконструкція» розробило нові індивідуальні договори про надання послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води, які були опубліковані на його офіційному веб-сайті 13.10.2021.
Відповідно до положень статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості
Згідно з нормами статей 526, 530 цього Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Аналіз вищенаведених нормативних положень в їх системній сукупності дає підстави для висновку, що співвласники об`єкта нерухомого майна в розумінні Закону про житлово-комунальні послуги є споживачами житлово-комунальних послуг та повинні виконувати зобов`язання з оплати фактично спожитих комунальних послуг на умовах індивідуального договору.
Приєднання співвласників квартири до індивідуального договору випливає з фактів отримання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води та часткової оплати рахунків за такі послуги, що підтверджується наданими позивачем розрахунками заборгованості.
З вказаних розрахунків убачається, що співвласники квартири не виконували належним чином покладений на них договором і законом обов`язок по оплаті цих послуг, внаслідок чого станом на 01.03.2024 виникла заборгованість в загальному розмірі 37 105,42 грн, з яких: 9 494,76 грн - заборгованість за послуги з централізованого опалення; 27 610,66 грн - заборгованість за послуги з гарячого водопостачання.
Правильність нарахування суми боргу відповідач ОСОБА_2 не оспорює.
Що стосується оплат у травні-липні 2004 р., здійснення яких підтверджується відповідними платіжними документами, то суд їх не бере до уваги, оскільки вказані оплати надійшли поза межами спірного періоду (після 01.03.2024) і можуть бути зараховані на погашення заборгованості лише на стадії виконання рішення суду.
За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності неможливість виконання ним грошового зобов`язання і у разі прострочення на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
За змістом цієї норми інфляційні втрати на суму боргу та три проценти річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Інфляційні втрати обраховуються шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на добуток індексів інфляції за період прострочення (сукупний індекс інфляції).
Три проценти річних розраховуються по формулі: сума боргу х 3 х кількість днів прострочення платежу/365/100.
Згідно з наданими позивачем розрахунками за період з 01.06.2016 по 01.03.2024 (дату, визначену позивачем з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206, якою заборонено нарахування та стягнення штрафних санкцій, інфляційних нарахувань, процентів річних за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг до припинення чи скасування воєнного стану в Україні) його втрати від інфляції склали 6 844,55 грн, а три проценти річних за вказаний період прострочення -1 758,63 грн.
Правильність нарахування позивачем інфляційних втрат та трьох процентів річних відповідачем не спростована.
За приписами статті 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.
Позивач вважає, що обов`язок відповідачів перед ним має бути солідарним і з таким порядком стягнення заборгованості у спірних правовідносинах суд погоджується, оскільки, як зазначено вище, належних даних та доказів, на підставі яких можливо було б встановити розмір часток співвласників ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у праві спільної власності на квартиру та існування між ними домовленості щодо порядку володіння та користування спільним майном в матеріалах справи немає, що є перешкодою для застосування до спірних правовідносин положень статті 360 ЦК України щодо участі співвласників у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності.
Відповідно до положень частини першої статті 544 ЦК України боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього, а відтак ОСОБА_2 після виконання зобов`язання, пов`язаного з утриманням спільного майна, не позбавлений права заявити регресну вимогу до ОСОБА_1 ,в частині вимог до якого суд зупинив провадження у справі.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість і доведеність вимог ТОВ «Євро-Реконструкція» про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за оплату послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води за період з 01.06.2016 по 01.03.2024 в розмірі 37 105,42 грн, інфляційної складової в розмірі 6 844,55грн та трьох процентів річних в розмірі 1 758,63грн, а усього 45 708,60 грн.
З огляду на результат розгляду справи та зупинення провадження у справі в частині вимог до солідарного боржника ОСОБА_1 . суд на підставі статті 141 ЦПК України суд покладає на відповідача ОСОБА_2 частину сплаченого позивачем судового збору, що у грошовому виразі становить 1 514 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_2 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , рнокпп НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» (код юридичної особи: 40824206, місцезнаходження: м. Київ, вул. Ташкентська, 33) заборгованість за оплату комунальних послуг в розмірі 37 105,42 грн, інфляційні нарахування в розмірі 6 844,55грн, три проценти річних в розмірі 1 758,63грн та судовий збір в розмірі 1 514 грн, а усього 47 222 (сорок сім тисяч двісті двадцять дві) гривні 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя:
Повне рішення складене 12.11.2024.
Суд | Дарницький районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 05.08.2024 |
Оприлюднено | 14.11.2024 |
Номер документу | 122960851 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них |
Цивільне
Дарницький районний суд міста Києва
Трусова Т. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні