Ухвала

від 11.11.2024 по справі 126/2142/22

БЕРШАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Справа № 126/2142/22

Провадження № 1-в/126/84/2024

11 листопада 2024 року м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

із секретарем ОСОБА_2

за участі прокурора ОСОБА_3

представника Гайсинського РВ №1 філії ДУ "Центр пробації " у Вінницької області ОСОБА_4

засудженого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь справу за поданням начальника Гайсинського районного відділу №1 філії Державної установи "Центр пробації" у Вінницькій області ОСОБА_6 про приведення судового рішення у відповідності до вимог Закону,

ВСТАНОВИВ:

До Бершадського районного суду Вінницької області надійшло подання начальника Гайсинського районного відділу №1 філії Державної установи "Центр пробації" у Вінницькій області ОСОБА_6 про приведення судового рішення у відповідності до вимог Закону.

В обгрунтування поданого подання зазначає, що на обліку Гайсинського РВ №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області перебуває громадянин ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджений 27.11.2023 року Бершадським районним судом Вінницької області за ч.З ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.

09.08.2024 року набрав законної сили Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення ( далі КУпАП) та деяких інших Законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року №3886-ІХ ( далі - Закон). Цим Законом внесено зміни до ст.51 КУпАП, згідно з якими викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, вважається дрібним, якщо його вартість на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 2270 гривень ( в 2021 році). Згідно з п.5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року. Тобто у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня календарного року. Відповідно до ч.І ст.5 КК України, Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує (декриміналізує) злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким Законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають або відбули покарання, але судимість не знято і не погашено.

Особа , яка засуджена за діяння, карність якого законом усунена, згідно частини 2 статті 74 КК України підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Згідно вирокуБершадського районногосуду Вінницькоїобласті від27.11.2023року,сума заподіянихзбитків,завданих ОСОБА_7 ,станом намомент вчиненнякримінального правопорушенняа саме(липень 2021року)становить менше2270грн.,а саме1018гривень,а станомна 2021рік розмірпрожиткового мінімумудля працездатної особи становив 2270 гривні, сума викраденого становить 1018 грн..

Представника Гайсинського РВ №1 філії ДУ "Центр пробації " у Вінницької області ОСОБА_4 подання підтримала, просила його задовольнити.

Прокурор, ОСОБА_3 також просив подання задовольнити.

Аналогічну позицію висловив засуджений ОСОБА_7 ..

Дослідивши матеріали подання, суд приходить до наступного висновку.

На підставі п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57,частини першої статті 58,частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.

09.08.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18.07.2024, відповідно до якого у новій редакції викладено статтю 51 КУпАП «Дрібне викрадення чужого майна».

Згідно із ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Частиною 1 ст. 5 КК України передбачено, що Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Згідно із ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Водночас Кримінальним процесуальним кодексом України не передбачено такої процесуальної дії, як «приведення судового рішення у відповідність до закону». При цьому, у поданні органу пробації не конкретизовано, яке саме питання необхідно вирішити суду відповідно до ч. 1 ст. 537 КПК України.

З оглядуна викладене,вважаю занеобхідне поданняначальника Гайсинського районного відділу №1 філії Державної установи "Центр пробації" у Вінницькій області ОСОБА_6 про приведення судового рішення у відповідності до вимог Законуповернути суб`єкту подання, для приведення подання у відповідність до вимогКПК України.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.537,539 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Подання начальника Гайсинського районного відділу №1 філії Державної установи "Центр пробації" у Вінницькій області ОСОБА_6 про приведення судового рішення у відповідності до вимог Закону повернути до Гайсинського районного відділу №1 філії Державної установи "Центр пробації" разом з особовою справою засудженого.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1