Ухвала

від 08.11.2024 по справі 642/5524/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 642/5524/21 Номер провадження 22-ц/814/3894/24Головуючий у 1-й інстанції Турченко Т. В. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.

У Х В А Л А

08 листопада 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі судді Пилипчук Л.І., перевіривши відповідність вимогам закону апеляційної скарги ОСОБА_1 , поданої в його інтересах представником- адвокатом Головко Аліною Ігорівною, на рішення Київського районного суду м.Полтави від 02 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІМПФАНТ ФОРТУ ПЛЮС», державний реєстратор Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області Микитенко Людмила Іванівна, ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЙГЕР», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гнідюк Олександр Борисович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Санам Лаурі Дарваза», про визнання протиправним та скасування наказу,

в с т а н о в и в:

Рішенням Київського районного суду м.Полтави від 02.10.2024 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу відмовлено.

Позивач, в інтересах якого діє представник - адвокат Головко А.І., оскаржив рішення районного суду в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду.

Законом України від 03 жовтня 2017 року №2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу України, який набрав чинності 15 грудня 2017 року.

Статтею 355 ЦПК України встановлено, що апеляційні скарги подаються безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.3 пункту 15 статті 1 Перехідних положень ЦПК України, який набув чинності 15 грудня 2017 року, розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Згідно з підпунктом 15.5 пунктом 9 статті 1 Перехідних положень ЦПК України, який набув чинності 15 грудня 2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанцій розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Особа, яка подає скаргу, вправі очікувати застосування норм процесуального законодавства (статті 355 ЦПК України, підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України), які надають їй право як безпосереднього подання апеляційної скарги до апеляційного суду, так і подання апеляційної скарги через місцевий суд. Протилежне тлумачення норм процесуального законодавства (статті 355 ЦПК України, підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України) матиме наслідком порушення судами статті 6 Конвенції ЄСПЛ в контексті «права на справедливий суд».

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 20 червня 2018 року по справі №514/134/17, відсутність на даний час Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи жодним чином не створює перешкоди учасникам провадження та апеляційному суду в поданні та прийнятті апеляційних скарг у паперовій формі безпосередньо до апеляційних судів.

За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, §47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Проте, за відсутності справи у Полтавському апеляційному суді до початку функціонування ЄСІТС неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі у передбаченому статтями 357-359 ЦПК України порядку.

За таких обставин указана справа підлягає витребуванню із Київського районного суду м.Полтави для вирішення питання відкриття провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою в його інтересах представником - адвокатом Головко А.І., на рішення Київського районного суду м.Полтави від 02.10.2024.

Питання відкриття апеляційного провадження у справі буде вирішуватися після надходження цивільної справи до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтею 355 ЦПК України, статтею 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України,

у х в а л и в:

Витребувати із Київського районного суду м.Полтави (inbox@ki.pl.court.gov.ua) цивільну справу №642/5524/21 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, для вирішення питання відкриття провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою в його інтересах представником - адвокатом Головко Аліною Ігорівною, на рішення Київського районного суду м.Полтави від 02 жовтня 2024 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.І. Пилипчук