Ухвала

від 07.11.2024 по справі 766/15049/24

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №766/15049/24

н/п 1-кп/766/3462/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про продовження строку запобіжного заходу

(повний текст)

07.11.2024

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

За участі:

секретаря судового засіданняОСОБА_2

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2 , (в режимі відеоконференції)

захисника ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

представників потерпілого (приватне підприємство «УКАН», код ЄДРПОУ 32022051) ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023230000000610 від 18.04.2023 за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 289 Кримінального кодексу України (далі КК)

В С Т А Н О В И В :

Прокурором, у зв`язку з закінченням строку запобіжного заходу (10.11.2024), застосованого до обвинуваченого ОСОБА_2 , на підставі частини третьої ст. 331 Кримінального процесуального кодексу України (надалі КПК), подано клопотання від 05.11.2024 року про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого на строк 60 днів з альтернативою внесення застави у розмірі 7570000,00 гривень.

І. Позиція сторони обвинувачення

Клопотання сторони обвинувачення обґрунтовано тим, що метою застосування запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_2 є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

- незаконно впливати на потерпілого та свідків у вказаному кримінальному провадженні, оскільки у сторони обвинувачення є докази, що обвинувачений неодноразово телефонував потерпілому та декілька разів з ним зустрічався та вимагав у нього гроші за насіння гірчиці. Крім того обвинувачений ознайомлений з матеріалами кримінального провадження, в тому числі з особистими даними потерпілого, свідків, місцями їх проживання, а також показаннями, які були ними надані під час проведення досудового розслідування, що надає йому можливість здійснювати як моральний так і фізичний тиск на потерпілого, свідків з метою надання такими особами свідчень на користь сторони захисту або зміни раніше наданих показань.

Прокурор вважає, що у разі не продовження відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з альтернативою внесення застави у розмірі 7570000,00 гривень, обвинувачений може на них незаконно впливати з метою надання такими особами свідчень на користь сторони захисту або зміни раніше наданих показань;

- може переховуватися від суду, оскільки цей ризик обумовлений великою кількістю належних і допустимих доказів щодо вини обвинуваченого і це суттєво підвищує ризик переховування його від суду. Крім того прокурор також вважає, що у обвинуваченого відсутні міцні соціальні зв`язки (не має утриманців чи неповнолітніх дітей) та тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому, в разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих правопорушень може спонукати його залишити місце проживання на виїхати за межі України або сховатися на тимчасово окупованій території України.

Також одним із аргументів прокурора є те, що ухвалою Херсонського апеляційного суду від 04.11.2024 було частково задоволено апеляційну скаргу прокурора Каховської окружної прокуратури Херсонської області, ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 24.09.2024, якою було продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2 до 10.11.2024 з визначенням розміру застави 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, скасовано та постановлено нову ухвалу, відповідно до якої обвинуваченому ОСОБА_2 продовжено строк тримання під вартою до 10.11.2024 року із заставою у розмірі 7570000,00 гривень, визначеному ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 23.07.2024 року.

З зазначених підстав прокурор переконує, що викладені ризики свідчать про те, що застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу не пов`язаного із триманням під вартою із альтернативою внесення застави у розмірі 7570000,00 гривень, не зможе забезпечити його належну поведінку та попередити спроби обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків.

ІІ. Позиція сторони захисту

Стороною захисту до суду подано клопотання, в якому просить суд відмовити у клопотанні прокурора про продовження строків тримання під вартою ОСОБА_2 , задовольнити клопотання про зміну запобіжного заходу і обрати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю. У випадку відмови у зміні запобіжного заходу зменшити розмір застави до 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У клопотанні сторона захисту просить врахувати, що кримінально-протиправні дії, за версією сторони обвинувачення, були вчинені влітку 2022 року, відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР у квітні 2023 року, про підозру ОСОБА_2 було повідомлено 27.06.2024 року, що у сукупності, на думку захисниці, усуває ризик переховування ОСОБА_2 від суду. Також після звільнення із СІЗО, з 28.09.2024 року ОСОБА_2 з поля зору поліції не зникав, завжди був присутній на судових засіданнях, проживав за визначеною адресою в м. Одесі, як ВПО.

Обвинувачений одружений має двох повнолітніх доньок та онуку, проживає з дружиною в Одесі по АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 . ОСОБА_2 офіційно не працевлаштований, проте, надає послуги таксі, раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, має хронічні захворювання та потребує лікування.

Розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується ОСОБА_2 становить 9393306,50 гривень та складається з вартості насіння гірчиці та пшениці, комбайну та обприскувача самохідного, які наразі передані на відповідальне зберігання.

До клопотання додані документи на підтвердження сказаного.

В судовому засіданні захисники це клопотання підтвердили.

ІІІ. Мотиви Суду

Вирішуючи зазначене клопотання сторони обвинувачення, з урахуванням позиції Херсонського апеляційного суду, зазначеної в ухвалі від 04.11.2024 року у цій справі, Суд виходить з такого.

Відповідно до частини третьої ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Відповідно до частини першої ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Приписами ст.94КПК Українивстановлено,що слідчий,прокурор,слідчий суддя,суд засвоїм внутрішнімпереконанням,яке ґрунтуєтьсяна всебічному,повному йнеупередженому дослідженнівсіх обставинкримінального провадження,керуючись законом,оцінюють кожнийдоказ зточки зоруналежності,допустимості,достовірності,а сукупністьзібраних доказів зточки зорудостатності тавзаємозв`язку дляприйняття відповідногопроцесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Станом на дату розгляду вищезгаданого клопотання прокурора матеріали справи не містять доказів, що обвинуваченому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 7570000,00 гривень. До клопотання прокурора, що розглядається, як доказ щодо обґрунтування розміру застави було приєднано резолютивна частина ухвали Херсонського апеляційного суду від 04.11.2024 у цій справі.

Під час обговорення у судовому засіданні підстав та мотивів рішення суду апеляційної інстанції, Суд встановив, що Херсонський апеляційний суд визнав істотним порушенням норм КПК України з боку суду першої інстанції зменшення розміру застави, визначеного ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 23.07.2024 року без відповідного клопотання сторони кримінального провадження.

Ці обставини Суд врахує під час ухвалення рішення за вищезазначеним клопотанням.

Мотиви Суду щодо продовження дії запобіжного заходу

Суд виходить з того, що підставою, як для застосування, так і для продовження запобіжного заходу в тому числі у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри, а також ризиків, які дають достатні підстави Суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, що перелічені в диспозиції частини першої ст. 177 КПК (ч. 2 ст. 177 КПК).

В Кримінальному процесуальному кодексі поняття «обґрунтована підозра» не розтлумачено, проте відповідно до частини шостої ст. 9 КПК у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу, в тому числі, застосовується принцип верховенства права з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ст. 8 КПК).

Отже, з огляду на практику Європейського суду з прав людини Суд бере до уваги, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» застосовується з метою уникнення порушення п. «с» ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція) і за узагальненим тлумаченням визначається, як наявність фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», від 21.04.2011, заява № 42310/04, пункт 175).

Під час судового провадження, за наявності обвинувального акта на розгляді суду, є обґрунтовані підстави вважати, що стандарт доведення «обґрунтована підозра» дотримано. Однак виконання цієї умови не звільняє сторону обвинувачення від доказування наявності ризиків неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Зокрема, відповідно до частини першої ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа може вдатися до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та/або судовому розгляду або/та створитимуть загрозу суспільству.

Отже,оцінюючи рівеньдоведеності сторонамипровадження обставин,які бмогли вплинутина мотиви Суду під час ухвалення рішення щодо зазначеного клопотання, Суд наголошує, що тягар доведення ризиків, передбачених ст. 177 КПК та необхідності застосування відповідного запобіжного заходу завжди залишається на стороні обвинувачення, оскільки на боці сторони захисту завжди діє презумпція «свободи», сформульована в ст. 29 Конституції України та ст. 5 Конвенції.

Водночас Суд також зауважує, що право на свободу, як і інше право особи (людини) не є абсолютним, відтак може бути обмеженим відповідно до закону. Крім того, з метою уникнення свавілля право на свободу має обмежуватись відповідними зобов`язаннями покладеними на особу, дотримання (виконання) яких унеможливило б порушення прав і інтересів інших осіб, суспільства та держави.

В цьому контексті Суд звертає увагу, що за змістом приписів ст. 2 КПК завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.

Отже Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права учасників кримінального провадження, зокрема, обвинуваченого, його право на свободу, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

З огляду на практику ЄСПЛ Суд, наголошує, що продовження тримання особи під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, заява N 40107/02, пункт 79)

Отже, вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, Суд розуміє, що саме існування «обґрунтованої підозри» та вагомість доказів, які її підтверджують (враховуючи і не порушуючи презумпцію невинуватості), а також тяжкість покарання не можуть бути єдиними підставами для продовження строку тримання під вартою, а тому такі обставини мають розглядатися в сукупності з іншими.

Зокрема Суд бере до уваги наявність таких обставин, як: вік та стан здоров`я обвинуваченого; його поведінку під час досудового розслідування; місце роботи (рід зайнять, спосіб життя) обвинуваченого; стадія розгляду справи і не досліджені докази, кількість не допитаних свідків і можливість впливу на них.

Водночас, Суд також бере до уваги аргументи сторони захисту щодо соціальних зв`язків обвинуваченого і його добросовісної поведінки під час досудового розслідування. При цьому Суд відмічає і добросовісну поведінку обвинуваченого з 28.09.2024 по 04.11.2024 (після його звільнення з під варти до взяття під варту знову), виконання обов`язку щодо здачі документів, що дають право виїзду за межі України. Крім того, під час судового засідання шляхом опитування представників потерпілого, встановлено, що обвинувачений в зазначений період часу з ними не контактував.

Однак на думку Суду, цього наразі недостатньо для обрання більш м`якого запобіжного заходу, оскільки судовий розгляд кримінального провадження тільки розпочався і тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення та покарання може вплинути на подальшу поведінку обвинуваченого, а відтак питання щодо зміни запобіжного заходу може бути вирішено після допиту потерпілого та свідків у судовому засіданні.

Мотиви Суду щодо визначення розміру застави

Під час вирішення питання щодо визначення розміру застави Суд виходить з того, що, з огляду на вимоги КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

Відповідно до частини четвертої ст. 199 КПК України слідчий суддя (суд)зобов`язаний розглянутиклопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до частини третьої ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Приписами пункту 3 частини п`ятої ст. 182 КПК України визначено розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, який становить від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вимогами абзацу дрогого цієї норми також встановлено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Суд, під час судового засідання, шляхом опитування учасників кримінального провадження, не зміг встановити підстави визначення застави ОСОБА_2 в у розмірі 7570000,00 гривень, а саме без аргументів сторін залишилися відповіді на питання:

в чому полягає виключність випадку визначення розміру застави;

чи є докази, що у обвинуваченого зберігається така сума чи є майно такої вартості;

на підставі яких доказів Миколаївським апеляційним судом було ухвалено рішення щодо визначення застави саме в такому розмірі, тобто в розмірі вищому, ніж передбачено пунктом 3 частини п`ятої ст. 182 КПК України.

Суд не бере до уваги аргументи сторони обвинувачення та представників потерпілого, що розмір застави має бути пов`язаним з розміром матеріальної шкоди, яку завдано кримінальним правопорушенням, оскільки для забезпечення відшкодування такої шкоди кримінальним процесуальним законодавством передбачені відповідні заходи забезпечення кримінального провадження, а застава, як вид запобіжного заходу, покликана забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Отже з огляду на наведене, за відсутності інших доказів і підстав визначення розміру застави обвинуваченому, Суд вважає за можливе задовольнити клопотання сторони захисту і зменшити розмір застави до 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що знаходиться в межах, передбачених пунктом 3 частини п`ятої ст. 182 КПК України.

ВИСНОВКИ СУДУ

Суд вважає, що прокурором дотримано стандарт доказування «обґрунтована підозра», в тому числі доведено існування ризиків вчинення обвинуваченим дій, які можуть перешкоджати судовому розгляду кримінального провадження або ж створитимуть загрозу суспільству.

Відтак, за переконанням Суду тяжкість покарання за вчинене кримінальне правопорушення (у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років) є вагомою, хоча і не єдиною, підставою спрогнозувати здостатньо високимступенем імовірностіповедінку обвинуваченого та припустити, що обставини, які перелічені в ст. 177 КПК можуть настати при обранні більш м`якого запобіжного заходу чи в разі його скасування.

Водночас Суд вважає, що аргументи сторони захисту не були переконливими в тому, що в разі звільнення обвинуваченого з під варти (отримання ним свободи) є умови, за яких останній дотримається (виконає) свої обов`язки щодо недопущення порушення прав та інтересів, як інших осіб, так і суспільства в цілому та держави і не допустить спроб вчинити дії, що передбачені приписами ст. 177КПК.

Виходячи з перелічених обставин у сукупності Суд зауважує, що в даному випадку (виходячиз позиціїсторін іступеню доведеностіобставин) обґрунтована наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і вважає за доцільне продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до обвинуваченого.

При цьому Суд вважає за можливе погодитись з позицією сторони захисту і зменшити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави до 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що, на думку Суду, є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого і відповідає розміру встановленому пунктом 3 частини п`ятої ст. 182 КПК України.

В разі застосування запобіжного заходу у вигляді застави Суд вважає за доцільне передбачити покладання на обвинуваченого обов`язки передбачені ст. 194 КПК України.

З цих підстав,

керуючись статтями 176-178, 182, 183, 197, 199, 331, 369-372, 392, 395 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання прокурорапро продовженнястроку застосуваннязапобіжного заходувідносно ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.

2. Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до «25» грудня 2024 року, включно.

3. Клопотання захисниці ОСОБА_4 в частині зменшення розміру застави задовольнити.

4. Зменшити обвинуваченому ОСОБА_2 розмір застави до 200 (двохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 605 600,00 грн (шістсот п`ять тисяч шістсот гривень 00 коп.)

5. В решті клопотання захисниці - відмовити.

6. Застава може бути внесена у будь-який момент часу протягом дії цієї ухвали обвинуваченим, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації в Херсонській області за реквізитами:

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26283946;

Банк отримувача ДКСУ, м. Київ;

Код банку отримувача (МФО) 820172;

Рахунок отримувача: UA968201720355209001000001110.

7. У разі внесення застави у визначеному судом розмірі і надання підтверджуючих документів, обвинувачений ОСОБА_2 підлягає звільненню з під варти негайно.

8. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, обвинувачений ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

9. При застосуванні до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді застави покласти на нього такі обов`язки:

1) прибувати за першою вимогою до суду;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України;

5) утримуватися від спілкування із свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні.

10. Роз`яснити обвинуваченому, заставодавцю, що у випадку внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи місця ув`язнення, а саме: Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор».

11. Роз`яснити обвинуваченому та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього цією ухвалою обов`язки, застава звертається в дохід держави.

12. Копію ухвали направити прокурору, обвинуваченому, захисникам, Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор» (54030, Миколаївська область, м. Миколаїв, Центральний район, вул. Лагерне поле, 5),

13. Ухвала підлягає негайному виконанню.

14. Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

15. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 12.11.2024

СуддяОСОБА_7