Рішення

від 22.10.2024 по справі 522/13391/22

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/13391/22

Провадження № 2/522/915/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання - Навроцької Є.І.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України, Держави України в особі Харківської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Харківській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України, Держави України в особі Харківської обласної прокуратури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Харківське районне управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Харківській області про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 155 273,71 грн. та моральної шкоди у розмірі 100 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за заявою ОСОБА_1 СВ Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеський області відкрито кримінальне провадження № 12015160500008644 від 25.09.2015 року, що підтверджується копією витягу з ЄРДР від 15.10.2018 року. Кримінальне провадження відкрито за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст .190 КК України (заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство). Досудове розслідування доручено слідчому Єрмаковій І.В. Позивач є потерпілім в даному кримінальному провадженні, що підтверджується протоколом допиту потерпілого від 24.04.2017 року та пам`яткою потерпілого врученою Позивачеві. В ході досудового розслідування було встановлено, що 16.09.2015 року в період часу з 17.47 до 17.50 невідома особа шляхом обману, представившись співробітником банку КБ ПАТ «Приват Банк» заволоділа коштами ОСОБА_1 у сумі 16 864 грн. 97 коп. При цьому, зазначена вище сума, якою в ході вчинення кримінального правопорушення заволоділа інша особа, була стягнута банком як заборгованість із урахуванням відсотків з Позивача. Так рішенням Приморського районного суду м. Одеси по справі N? 522/9685/16-ц, яке змінено в частині Постановою апеляційного суду Одеській області від 31.05.2019 року з позивача на користь АТ КБ «Приватбанк» стягнута заборгованість у розмірі 32 187 грн. 14 коп. та судовий збір у розмірі 1226 грн.42 коп. Із повідомлення СВ Одеського міського управління ГУМВС України в Одеський області від 27.10.2015 року вих. № 31/4-C-1112 вбачається, що слідчому в КП № 12015160500008644 від 25.09.2015 року надано вказівки та зазначено про необхідність активізації досудового розслідування. Із повідомлення Прокуратури Одеської області від 12.11.2015 року вих. № 10-1496-15 вбачається, що по справі проведена перевірка та надані відповідні вказівки. В грудні 2015 року КП № 12015160500008644 від 25.09.2015 року слідчим Приморського ВП в місті Одесі ГУНП в Одеський області Супрун Д.О. кримінальне провадження було закрито за відсутність в діянні складу кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України). Зазначене підтверджується відповіддю слідчого Приморського ВП в місті Одесі ГУНП в Одеський області Білецької Н.В. про закриття кримінального провадження на запит від 12.01.2018 року. При цьому про закриття КП Позивач повідомлений не був, та весь час був впевнений, що органами слідства проводяться необхідні слідчі дії. Та лише після подання заяви Позивачем від 04.04.2017 року вх. № 388 розслідування було поновлено. За період трьох місяців 2015 року Позивачу надавалася інформація про вказівки щодо проведення слідчих дій, проте фактично жодних слідчих дій проведено не було. Ухвалами Приморського районного суду міста Одеси від 01 вересня 2017 року, 29 грудня 2017 року, від 10 січня 2018 року, від 24 січня 2018 року, від 05 червня 2018 року по справі № 522/14275/17 були задоволено клопотання потерпілого - Позивача по справі, про витребування документів в межах кримінального провадження щодо вчинення шахрайських дій щодо ОСОБА_1

10.07.2018 року процесуальним керівником Одеської місцевої прокуратури № 4 винесено постанову про визначення підслідності за Московським ВП ГУНП в Харківській області та в той же день, через прокуратуру Одеській області направлено за підслідністю. Потерпілий не був повідомлений про зміну підслідності. 10.08.2018 року матеріали кримінального провадження № 12015160500008644 від 25.09.2015 року для подальшого досудового розслідування до СВ Московського ВП ГУНП в Харківській області, та доручено слідчому Московського ВП ГУНП в Харківській області Гусеву В.О. 07.07.2020 року підслідність кримінального провадження була визначена за підрозділом дізнання Московського ГУНП в Харківській області (нині СД Харківського РУП № 2). Тобто 2020 року, через 5 років після відкриття кримінального провадження, воно було передано для подальшого розслідування до підрозділу дізнання Московського ГУНІ в Харківській області та доручено інспектору Музики М.Ю . Як вбачається з відповіді Харківської місцевої прокуратури № 4 Харківської області на клопотання потерпілого ОСОБА_1 від 22.12.2020 року інспектором СД Московського ВП ГУНП в Харківській області було закрито кримінальне провадження № 12015160500008644 від 25.09.2015 року. Постановою процесуального керівника від 23.11.2020 року дана постанова була скасована через незаконність та необґрунтованість.

Потерпілим в зазначеному клопотанні були зазначені дані особи, яка вчинила шахрайські дії з коштами Позивача. Однак не заважаючи на вимоги допиту даної особи та пред`явлення їй підозри слідчим Московського ВП ГУНП в Харківській області не було виконано покладених на нього обов`язків КПК України. При цьому Позивачем по справі неодноразово подавалися відповідні клопотання про допит винної особи, про пред`явлення їй підозри, але щоразу отримували відписки, які носили формальний характер. В свою чергу досудове слідство та розслідування кримінального правопорушення не може носити формальний характер. 23 червня 2021 року прокурором Салтівської окружної прокуратури міста Харкова було подано клопотання про закриття кримінального провадження.

Відповідно до ухвали Московського районного суду м. Харкова від 29.07.2021 року по справі 643/11490/21 відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Салтівської окружної прокуратури міста Харкова про закриття кримінального провадження відмовлено. В ході розгляду клопотання судом було встановлено, що в межах кримінального провадження надано дозвіл на тимчасовий доступ з можливість вилучення копій документів, що містяться у володінні АТ «ВТБ БАНК», проте зазначена ухвала та процесуальна дія не була реалізована в ході досудового слідства. Окрім цього судом встановлено, що в ході слідчих дій не були реалізовані письмові вказівки надані інспектору СД Московського ВП ГУНІ в Харківський області надані прокурором Харківської місцевої прокуратури листом від 24.12.2020 року. Наведене підтверджує неефективність досудового розслідування та фактично його відсутність, оскільки не виконуються ні вказівки процесуального керуючого, ні ухвали суду спрямовані на формування доказової бази необхідної для завершення досудового розслідування. Через надмірно тривале та абсолютно неефективне розслідування кримінального провадження, яке не є надто складним, заборгованість Позивача перед банком зростає. Через неможливість відновлення своїх прав в межах кримінального провадження Позивач не має можливості здійснити ефективний захист своїх прав в цивільній справі з банком. До того ж, представники банку, як здається Позивачу, фактично здійснюють «терор» щодо нього. Телефонують з погрозами, як вдень так і вночі, пишуть повідомлення вночі, з`являються до помешкання позивача та застосовують силу до нього та невідомі хімічні речовини. Це, на думку позивача фізичний та психологічний тиск який міг би не відбутися у рази ефективного розслідування кримінального правопорушення у строки визначені законом та притягнення винної особи до відповідальності з подальшим відшкодуванням шкоди завданої потерпілому.

Ухвалою суду від 11.10.2022 року позовну заяву було залишено без руху. Недоліки позову були усунуті 24.10.2022 року. Матеріали передано головуючому 25.10.2022 року.

Заявою від 24.10.2022 року позивач просив залучити до участі у справі як співвідповідача (Відповідач-3) Головне управління Національної поліції в Харківській області та виключити зі складу сторін по справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Харківське районне управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Харківській області.

Ухвалою суду від 31.10.2022 року відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору до ухвалення рішення по справі, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21.11.2022 року.

18.11.2022 року через підсистему «Електронний Суд» представником позивача-адвокатом Петренко Н.О. подано клопотання про витребування копії кримінального провадження № 12015160500008644 від 25.09.2015 року, яке перебуває в провадженні Харківського районного управління поліції № 2 Головного управління національної поліції в Харківській області. Крім того, подано клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи, в обґрунтування якого, зокрема, вказала, що в результаті неправомірних та не належних дій представників правоохоронних органів борг позивача перед АТ КБ «Приватбанк» зростає щодня, при цьому, позивач та суд не мають належних знань для здійснення обґрунтованого розрахунку даного боргу. В ході проведення експертизи буде встановлено розмір матеріальної шкоди нанесеної позивачу вчиненим кримінальним правопорушенням, яке станом на день звернення до суду належним чином не розслідувано.

У підготовче засідання 21.11.2022 року з`явилася представник позивача-адвокат Петренко Н.О., інші сторони в підготовче засідання не прибули, про причини не явки суд не повідомляли, у зв`язку з чим підготовче засідання відкладено на 26.12.2022 року.

28.11.2022 року через канцелярію суду представником Державної казначейської служби України подано відзив на позовну заяву, у якому просила відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування відзиву зазначено, що позивач помилково ототожнює Казначейство з Державою України та Державним бюджетом України. Держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді, зазвичай орган діями якого завдану шкоду. 3 огляду на вищевказане, належними відповідачами по справі є Харківська обласна прокуратура та Головне управління Національної поліції в Харківській області - органи, діями/бездіяльністю яких, на думку позивача, завдано йому моральної та матеріальної шкоди, а не Казначейство. Спірні правовідносини між позивачем та Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПРИВАТБАНК», які стосувались невиконання ОСОБА_1 кредитних зобов`язань за кредитним договором № SAMDN03000111645218 від 03.10.2013 року. Позивач не вказує на те, що його майно було знищено чи пошкоджено, крім того не зазначає про понесення витрат на відновлення його права. ОСОБА_1 не було надано документів, що свідчили про те, що він міг би і повинен був отримати певний прибуток, наприклад попередній договір, сплата авансу, тощо. Вважає, що розмір моральної шкоди, визначений позивачем є необґрунтовано завищеним. (а.с. 149-156 т. 1)

05.12.2022 року через канцелярію суду позивачем подано відповідь на відзив, заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з Державного бюджету України на свою користь 100000,00 грн. компенсації моральної шкоди та 155273,71 грн. компенсації матеріальної шкоди. (а.с. 107-119 т .1)

В обґрунтування відповіді на відзив зазначено, що позивачем по справі визначено вірний склад відповідачів. Звертаючись до суду із позовом про відшкодування моральної шкоди Позивач зазначає, що правовою підставою для відшкодування такої шкоди є бездіяльність органів досудового розслідування, очевидно надмірну тривалість (понад 7 років) та неефективність досудового розслідування кримінального провадження, яке на момент розгляду справи досі триває. За час тривалого розслідування кримінального правопорушника Позивач зазнав знущань зі сторони співробітників Приватбанку, в якому він вважається злісним боржником. Таке відношення та сама триваюча процедура викликала у Позивача стійкий стрес на фоні якого лікарями було поставлено діагноз: дисциркуляторная енцифолопатія, І ступінь зниження когнітивних функцій, астено-тревожний синдром. матеріальна шкода має бути у разі ефективної та законної діяльності органів досудового слідства могла б бути стягнута з особи, яка вчинила кримінальне правопорушення. Однак за 7 років слідства правоохоронними органами не було вчинено жодний дій щодо встановлення цієї особи та притягнення її до відповідальності. Тобто стягнення матеріальної шкоди, розрахунок якої наведено в позовній заяви та природа якої обґрунтована є наслідком бездіяльності органу досудового розслідування яким не встановлено особу, яка вчинила злочин. (а.с. 174-179 т. 1)

07.12.2022 року через канцелярію суду представником Харківської обласної прокуратури подано відзив на позовну заяву, у якому просила відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування відзиву зазначено, що позивач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження факту заподіяння йому моральних страждань або втрат немайнового характеру, встановлення факту протиправності дій органів прокуратури, факту наявності причинного зв`язку між шкодою та протиправними діями (бездіяльністю) зазначеного органу та його вини в заподіянні цієї шкоди. (а.с. 182-188 т. 1)

08.12.2022 року через канцелярію суду представником Головного управління Національної поліції в Харківській області подано відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування відзиву зазначено, що твердження позивача щодо завдання йому моральної та матеріальної шкоди не підтверджується об`єктивними даними. На сьогоднішній день відсутні будь-які рішення сулу, якими було б встановлено факт незаконних дій або бездіяльності посадових осіб ГУНП в Харківській області у відношення до позивача. У своїй позовній заяві ОСОБА_1 обмежився лише загальними посиланнями на дії відповідача та завданням матеріальної шкоди, не довівши належних, допустимих та достовірних доказів факту наявності такої шкоди, наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями працівника поліції, який діяв в рамках чинного законодавства України та моральною шкодою, на яку він вказує. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та Позивач не обґрунтував матеріальну шкоду, а саме не зазначає в чому вона конкретно полягає, ким та в якій мірі завдана, чим це підтверджується, ким встановлено незаконність дій поліцейських, а це є обов`язковою підставою та передбачено у частині 6 статті 1176 ЦК У країни і без цієї підстави шкода взагалі не підлягає відшкодуванню. (а.с. 195-196 т. 1)

26.12.2022 року через канцелярію суду позивачем подано відповіді на відзиви, клопотання про звільнення від сплати за проведення експертизи, клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви.

В обґрунтування відповідей та відзиви зазначено, що процесуальні дії органу досудового розслідування фактично схожі на "імітацію розслідування", та не спрямовані на розкриття кримінального правопорушення та притягнення винної особи до відповідальності. Позивачем по справі доведено склад деліктного правопорушення та всі його складові, а Відповідачі по справі не обґрунтували належним чином свою позицію та не надано жодних доказів на спростування обставин і фактів викладених в позовній заяві. Щодо моральної шкоди, то станом на сьогоднішній день Позивач по справі знаходиться на стаціонарному лікуванні у КНП «Міський психіатричний диспансер» ОМР. Необхідність цього пов`язана саме з тією нервовою ситуацією в якій перебуває з 2015 року ОСОБА_1 . Таким чином вважає відзиви відповідачів на позов необґрунтованими. (а.с. 210-215 т. 1)

У підготовче засідання 26.12.2022 року з`явилася представник позивача адвокат Петренко Н.О., інші сторони в підготовче засідання не прибули, про причини не явки суд не повідомляли.

Представник позивача заявила клопотання про прийняття відповіді на відзиви та уточнення позовних вимог; про звільнення від сплати судових витрат за проведення судової економічної експертизи та від сплати судового збору за подання позову. Крім того, ними подавалося клопотання про витребування доказів.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати на місці ухвалив прийняти відзиви на позов від всіх відповідачів, прийняти відповіді на відзиви, прийняти зміну предмету позову.

Представник позивача позов підтримала, просила звільнити позивача від сплати судового збору, оскільки у нього відсутній дохід, на рахунки накладені арешти та на його утриманні перебуває особа з обмеженою дієздатністю. Сплата судового збору для позивача є надмірним тягарем, оскільки він його не взмозі буде сплатити з врахуванням його відстрочки. Заявила клопотання про призначення судової економічної експертизи, оскільки предметом позову є стягнення матеріальної шкоди, з огляду на те, що з картки позивача було безпідставно стягнуто кошти. Банком за рішенням суду вже було стягнуто 32 187,14 грн. за рішенням суду, судовий збір 1 226,42 грн., вартість накладення арешту, послуги державного виконавця 3 490,71 грн., поїздка до м. Харкова в судове засідання 1 200 грн., витрати на лікування 6388 грн. Крім того, просила задовольнити клопотання про витребування копій матеріалів кримінального провадження, оскільки коли провадження перебувало у м. Одесі, позивач мав змогу з ним знайомитися, а коли змінили підслідність у м. Харків, то позивач не має можливості туди їздити для з`ясування обставин справи та для встановлення бездіяльності ГУНП в Харківській області. Вони просять стягнути моральну шкоду за надмірне тривале розслідування, оскільки є численні скарги починаючи з 2015 року та клопотання до процесуальних керівників.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 30.01.2023 року, з метою вирішення клопотань.

Ухвалою суду від 27.12.2022 року відмовлено у задоволенні клопотань позивача ОСОБА_1 та його представника-адвоката Петренко Н.О. про витребування доказів, призначення судової економічної експертизи, звільнення від сплати за проведення експертизи.

У зв`язку з відсутністю електроенергії у приміщенні суду, розгляд справи призначений на 30.01.2023 року було відкладено на 27.02.2023 року.

23.02.2023 року ОСОБА_1 через канцелярію суду надав клопотання про долучення до матеріалів справи виписки АТ КБ «ПриватБанк».

У підготовчому засіданні 27.02.2023 року були присутні ОСОБА_1 та представник позивача - Петренко Н.О. , які позов підтримали в повному обсязі, просили долучити до матеріалів справи виписку з АТ КБ «ПриватБанк» Вважали за можливе закрити підготовче засідання по справі та призначити її до розгляду по суті.

Протокольною ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача та долучено до матеріалів справи виписку з АТ КБ «ПриватБанк».

Інші учасники справи у підготовче засідання не з`явилися, про час, дату та місце судового розгляду були повідомлені належним чином. Заяв, клопотань щодо розгляду справи за їх відсутністю суду не було надано.

Ухвалою суду від 27.02.2023 року підготовче засідання було закрито, справу було призначено до судового розгляду по суті на 30.03.2023 року.

20.03.2023 року ОСОБА_1 надав суду клопотання про призначення судово-психологічної експертизи у справі про відшкодування моральної шкоди та клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, для призначення судово-психологічної експертизи у ОНДІСЕ.

Також, 30.03.2023 року від позивача надійшла заява про залучення заяви про проведення судово-психологічної експертизи про відшкодування моральної шкоди з відміткою ОНДІСЕ від 22.03.2023 року.

У судовому засіданні 30.03.2023 року були присутні ОСОБА_1 та його представник - Петренко Н.О. , яка підтримала клопотання та просила суд повернутися до стадії підготовчого провадження по справі з метою призначення судово-психологічної експертизи, оскільки в наслідок впливу певних обставин у позивача не було можливості у той час оплатити дану експертизу. Наразі у позивача з`явилася така можливість. ОСОБА_1 в свою чергу зазначив, що у будь-якому разі він буде замовляти таку експертизу. До даного часу тягнеться кримінальне провадження і від цього позивач страждає. Також він є піклувальником за інвалідом І групи (психологічно хворий), який пересувається на інвалідній колясці.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце судового розгляду були повідомлені належним чином. Заяв, клопотань щодо розгляду справи за їх відсутністю суду не було надано.

Ухвалою суду від 30.03.2023 року повернуто зі стадії розгляду справи по суті до стадії підготовчого провадження. Підготовче засідання відкладено на 01.05.2023 року.

01.05.2023 року ОСОБА_1 надав клопотання, в якому просив викликати у судове засідання та допитати в якості свідка ОСОБА_5 та витребувати з Комунального некомерційного підприємства «Міський психіатричний диспансер» Одеської міської ради амбулаторну картку хворого ОСОБА_1 .

У підготовче засідання 01.05.2023 року представник ГУНП в Харківській області не з`явився, 05.04.2023 року від представника відповідача на адресу суду надійшла заява, в якій просили подальший розгляд справи проводити без участі представника ГУНП з урахуванням поданого відзиву.

У підготовчому засіданні були присутні ОСОБА_1 та його представник- Петренко Н.О. , клопотання позивача підтримала та просила суд витребувати з медичної установи амбулаторну картку позивача та викликати у судове засідання в якості свідка ОСОБА_5 .

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце судового розгляду були повідомлені належним чином. Заяв, клопотань щодо розгляду справи за їх відсутністю суду не було надано.

Протокольною ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача та викликано у судове засідання в якості свідка ОСОБА_5 .

Ухвалою суду від 01.05.2023 року витребувано з Комунального некомерційного підприємства «Міський психіатричний диспансер» Одеської міської ради оригінал медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , або належним чином засвідчені її копії.

Розгляд справи відкладено на 05.06.2023 року з метою витребування з КНП «Міський психіатричний диспансер» ООР амбулаторну картку хворого ОСОБА_1

05.06.2023 року на виконання ухвали суду від 01.05.2023 року з КНП «Міський психіатричний диспансер» ОМР на адресу суду надійшли оригінали медичної документації на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також, 05.06.2023 року ОСОБА_1 через канцелярію суду надав заяву, якою просив долучити до матеріалів справи листи Салтівської Окружної прокуратури м. Харкова № 53-100-1800ВИХ-23 від 10.05.2023 року та № 53-100-1728ВИХ-23 від 04.05.2023 року.

У підготовчому засіданні 05.06.2023 року були присутні ОСОБА_1 та представник позивача- Петренко Н.О. , просили долучити до матеріалів справи медичну картку та листи Окружної прокуратури від 04.05.2023 року та 10.05.2023 року, з яких вбачається, що кримінальні справи досі не закрити, знаходяться на стадії досудового розслідування, підозра не вручена, а позивач досі значиться боржником. Проти закриття підготовчого засідання по справі та призначення її до судового розгляду не заперечували, зазначивши, що питання про призначення експертизи вирішити після закриття підготовчого засідання.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце судового розгляду були повідомлені належним чином. Заяв, клопотань щодо розгляду справи за їх відсутністю суду не було надано.

Протокольною ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача та позивача, приєднано до матеріалів справи відповіді Салтівської Окружної прокуратури м. Харкова від 10.05.2023 року та 04.05.2023 року.

Ухвалою суду від 05.06.2023 року по справі закрито підготовче засідання та справу призначено до судового розгляду по суті на 12.07.2023 року.

До суду 12.07.2023 року від позивача та його представника надійшли клопотання про долучення попереднього (орієнтованого) розрахунку судових витрат та заява про приєднання до матеріалів справи виписки із медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_1 від 01.07.2023 року, направлення до лікаря-психіатра.

У судове засідання призначене на 12.07.2023 року з`явилися позивач, його представник- Петренко Н.О. та свідок ОСОБА_5 . Відповідачі у судове засідання не з`явилися, були належним чином повідомлені, про причини неявки суд не повідомили.

Представник позивача надала пояснення, згідно яких зазначила, що в 2015 році ОСОБА_1 звернувся до СВ Приморського ВП в місті Одесі ГУНП в Одеській області з заявою про вчинення кримінального правопорушення та 25.09.2015 року було відкрито кримінальне провадження за фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, а саме з банківської карти позивача шахрайськими діями були незаконного зняті кошти невідомими особами. Протягом 3-х місяців у національній поліції перебувало кримінальне провадження, проте ніякі дії не проводились і грудні 2015 року провадження було закрито. В 2017 році позивач дізнався про це та постановою суду була скасована постанова слідчого і направлено за підсудністю до м. Харкова, бо фактично кошти знімались у м. Харків і наразі кримінальне провадження там. На сьогоднішній день встановлена особа, яка зняла кошти, але її наразі ще не допитали. Кримінальне провадження закрили 24.11.2020 року та цю постанову скасували в 2020 році. 27.01.2021 році слідчі подали клопотання про закриття провадження до суду у м. Харків, але суд їм відмовив, бо не виконано всі процесуальні дії. Досі не встановлена винна особа, кримінальна справа не розсідлується, сплили всі строки для притягнення особи до кримінальної відповідальності, а тому позивач не може отримати законне рішення суду через відсутність вироку або закриття кримінального провадження. Наразі борг позивача збільшується, у нього заблоковані картки і не має можливості відкрити нові, бо буде арешт, не може виїхати за кордон, а тому просять призначити по справі судову психологічну експертизу та допитати свідка. Все це вплинуло на його емоційний та психологічний стан., він нервує, за ним числиться борг в банку, він постійно звертається до лікаря з приводу свого стану.

Свідок ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 пояснила, що знає позивача, він у 2004 році викупив квартиру АДРЕСА_1 , тобто сусід. Наразі позивач здає свою квартиру в оренду. У них добрі сусідські відносини. Одного разу позивач подзвонив чоловік та сказав, що перерахує позивачу 1 000 грн, однак пізніше сказав, що дані картки невірні та згодом позивач зрозумів, що з його картки зняли кошти та поповнили телефони, а потім перерахували на карту МТБ Банка у м. Харків. Позивач отримував погрози з банків, внаслідок яких пошкодив очі та часто відвідував психолога та отримував психологічну допомогу. Зазначила, що погрози позивачу почались в 2021 році, у позивача у той час проводили обшук в квартирі.

Позивач пояснив, що у зв`язку з тим, що довго тягнеться слідство-з 2015 року, то банк з колекторською фірмою постійно з нього вимагають гроші, погрожують. Пізніше прийшов державний виконавець з людьми з банку та забрали з квартири побутові предмети. Він в 2015 році здавав в оренду квартиру та одна людина пообіцяла перерахувати позивачеві тисячу гривень на його картку, він надав номер картки, але ця людина виявилась шахраєм. Він звернувся з заявою до поліції, але в грудні 2015 році справу закрили, але він не знав і в 2017 році постану про закриття скасували та позивач став потерпілим. В 2018 році справа була передана за підсудністю до м. Харкова, де наразі досі тривають слідчі дії. У зв`язку з чим просив задовольнити своє клопотання та призначити судову психологічну експертизу, оскільки його емоційний стан є нервовим, невідомо коли кримінальна справа завершиться, він не може мати на рахунку кошти, оскільки списується за рішенням суду, проте вини в цьому його не має.

Розгляд справи відкладено на 19.09.2023 року.

У судове засідання 19.09.2023 року з`явилися ОСОБА_1 та представник Харківської обласної прокуратури-Крупська К.М. Інші учасники справи у судове засідання не заявилися, про дату, час та місце проведення судового засідання були належним чином повідомлені. В матеріалах справи наявна заява Головного управління Національної поліції в Харківській області про розгляд справи за їх відсутності. Державна казначейська служба України про причини неявки суд не повідомила.

Представник відповідача (прокуратури) підтримала відзив та зазначила, що у позивача відсутнє право на відшкодування шкоди, оскільки його права були повністю поновлені в ході розгляду судами його скарги та наявна постанова. Не надано достатніх доказів підтвердження фактів завдання йому матеріальної та моральної шкоди. Заперечувала проти призначення експертизи.

Позивач просив задовольнити клопотання та призначити по справі експертизу.

Оголошено перерву на 20.09.2023 року.

У судове засідання 20.09.2023 року сторони не з`явились, про час і місце судового засідання сповіщались належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Ухвалою суду від 20.09.2023 року призначено по справі судову психологічну експертизу, проведення якої доручено експертам Одеського науково-дослідницького інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, провадження у справі було зупинено на час проведення зазначеної експертизи.

До суду 30.04.2024 року з Одеського науково-дослідницького інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшли матеріали цивільної справи № 522/13391/22 разом з Висновком експерта № 23-5479 судової психологічної експертизи від 25.04.2024 року.

Матеріали справи суддя отримала 01.05.2024 року.

Ухвалою суду від 06.05.2024 року поновлено провадження по справі та призначено судове засідання на 13.06.2024 року.

До суду 31.05.2024 року від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимоги (а.с. 1-2 т. 3) та заява про стягнення судових витрат по справі, а саме стягнути витрати на проведення експертизи у розмірі 20 446,56 грн. (а.с. 5 т. 3)

До суду 04.06.2024 року від представника Державної Казначейської служби України - Богдан І.С. надійшли пояснення на заяву про збільшення позовних та стягнення судових витрат, згідно яких просить відмовити у задоволені заяви про збільшення позовних вимог, оскільки зазначена заява подана з пропуском строку. Щодо стягнення судових витрат, то зазначено, що питання розподілу судових витрат понесених у справі має вирішуватись виключно між ОСОБА_1 та Харківською обласною прокуратурою і Головним управлінням Національної поліції в Харківській області, а не шляхом стягнення з Державного бюджету України, адже позовна заява щодо відшкодування шкоди була подана позивачем у зв`язку з протиправними, на його думку, діями посадових осіб прокуратури та поліції, а також оскільки окремі юридичні особи, в тому числі, органи прокуратури та поліції самостійно несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями, є розпорядниками бюджетних коштів, тому будь-які виплати, повинні відшкодовуватись з рахунків таких органів, тобто за рахунок бюджетів, передбачених для даних органів, а останні зобов`язані вжити всіх заходів щодо забезпечення відповідних асигнувань.

У зв`язку з оголошенням повітряної тривоги у м. Одесі та Одеській області розгляд справи, призначений на 13.06.2024 року, відкладено на 29.08.2024 року.

До суду 29.08.2024 року від представника ГУНП в Харківській області- Тищенко В.В. надійшла заява, згідно якої просить відмовити у задоволені заяви про збільшення позовних вимог, оскільки зазначена заява подана з пропуском строку.

У зв`язку з відсутністю електропостачання у приміщенні Приморського районного суду м. Одеси розгляд справи, призначений на 29.08.2024 року, відкладено на 22.10.2024 року.

У судове засідання 22.10.2024 року з`явилися ОСОБА_1 , його представник-адвокат Петренко Н.О. та представник Харківської обласної прокуратури-Крупська К.М. В матеріалах справи наявні заяви Головного управління Національної поліції в Харківській області та Державної казначейської служби України про розгляд справи за їх відсутності.

Представник ОСОБА_1 -адвокат Петренко Н.О. просила поновити строк на надання заяви про збільшення позовних вимог, прийняти раніше подану заяву та стягнути моральну шкоду на користь позивача у розмірі 6 000 євро. Також просила стягнути судові витрати, а саме витрати на експертне дослідження у розмір 20 466,56 грн. ОСОБА_1 підтримав свого адвоката.

Представник Харківської обласної прокуратури-Крупська К.М. заперечувала проти даного клопотання через пропуск строку та закрите підготовче засідання.

Протокольною ухвалою суд відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання заява про збільшення позовних вимоги. Зазначену заяву повернуто позивачу.

Представник Харківської обласної прокуратури-Крупська К.М. пояснила, що на сьогоднішній час їй не відомо чи була вручена комусь підозра у кримінальному проваджені, де позивач є потерпілою особою.

ОСОБА_1 пояснив, що він є жертвою, йому з боку АТ КБ «Приватбанк» 10 років нараховувались відсотки, відкрито виконавче провадження, накладено арешт на рахунки. Завдано моральну та матеріальну шкоду.

Представник ОСОБА_1 -адвокат Петренко Н.О. зазначила, що позивач фактично позбавлений захисту по відношенню до його прав. Просила стягнути моральну шкоду відповідно до висновку експерта, оскільки суд може не обмежуватися лише позовними вимогами позивача.

Представник Харківської обласної прокуратури-Крупська К.М. просила відмовити у задоволенні позову.

Суд, вислухавши учасників справи, із урахуванням наданих сторонами пояснень, дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази, приходить до наступного.

У провадженні СД Харківського РУП № 2 ГУ НП в Харківській області перебуває кримінальне провадження № 12015160500008644 від 25.09.2015 року за ч. 1 ст. 190 КК України за фактом незаконного заволодіння невстановленими особами грошовими коштами ОСОБА_1 у розмірі 14 900 грн.

Відомості за вказаним фактом внесені до Єдиного Реєстру досудового розслідування 25.09.2015 року за № 12015160500008644 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та слідчим Приморського РВ розпочато досудове розслідування. (а.с. 18 т. 1)

В ході досудового розслідування кримінального провадження допитаний у якості потерпілого ОСОБА_1 пояснив, що у серпні місяці 2015 року він розмістив оголошення на інтернет-сайті «OLX» про надання в оренду кімнати у своїй квартирі.

14.09.2015 року йому зателефонував невідомий чоловік на ім`я ОСОБА_6 та повідомив, що зацікавився вказаним оголошенням. ОСОБА_1 назвав номер своєї банківської карти, куди невідомий повинен був перерахувати 1000 грн. як задаток. Після цього знову зателефонував невідомий та повідомив, що перевести кошти не виявляється можливим. Згодом надійшов ще один телефонний дзвінок, під час якого невідомий чоловік представився працівником «ПриватБанку» та повідомив, щоб отримати грошовий переказ, йому необхідно підвищити ліміт по картці. Після цього невідомий почав випитувати у потерпілого слово-пароль до карти, прізвище матері, рік народження тощо. 17.09.2015 року, ОСОБА_1 виявив відсутність на своєму банківському рахунку грошових коштів у розмірі 16 864,97 грн.

30.09.2015 проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні доручено слідчому СВ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області Єрмаковій І.В.

27.10.2015 року вих. № 31/4-C-1112 СВ ОМУ ГУМВС здійснена перевірка та в порядку ст.39 КПК України надано письмові вказівки керівництву СВ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області та слідчому ОСОБА_7 . Вказано на необхідність активізації та прийняття процесуального рішення в найкоротший термін. (а.с. 32 т. 1)

12.11.2015 року вих. № 10-4696-15 здійснена перевірка Прокуратурою Приморського району м. Одеси у відповідності до вимог ст. 9 КПК України та надані вказівки. (а.с. 33 т. 1)

22.12.2015 року кримінальне провадження № 12015160500008644 закрито згідно з п. 2. ч. 1 ст. 284 КПК України слідчою Приморського ВП в місті Одесі ГУНП в Одеський області Супрун Д.О. без проведення жодних слідчих дій та повідомлення потерпілого про закриття КП. (а.с. 34 т. 1)

04.04.2017 року заява ОСОБА_1 вх. № 388 до Прокуратури Приморського району про поновлення розслідування за нововиявленими обставинами у кримінальному проваджені № 12015160500008644 від 25.09.2015 року. (а.с. 35 т. 1)

Під час розслідування кримінального провадження слідчим спрямовувалися запити з метою отримання інформації щодо проведених транзакцій, використаних ІР-адрес, номерів мобільних телефонів, на які здійснено перерахування коштів шахрайським шляхом тощо.

Протоколом допиту потерпілого від 24.04.2017 року слідчим СВ Приморського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області Супрун Д.О. у кримінальному проваджені № 12015160500008644 від 25.09.2015 року, у приміщені кабінету № 25 Приморського ВП м. Одеси ГУНП в Одеській області присутності осіб, яким роз`яснені вимоги ч. 3 ст. 66 КПК України про їх обов`язок не розголошувати відомості щодо проведеної процесуальної дії, з дотриманням вимог ст.ст. 55, 56, 104, 106, 223, 224 КПК України, допитано як потерпілого ОСОБА_1 (а.с. 19-21 т. 1)

Також під час досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеса від 01.09.2017 року та 29.12.2017 року (а.с. 36, 37 т. 1) проведено тимчасовий доступ до речей і документів, які є у ПАТ «ВТБ Банк».

10.01.2018 року постановлена ухвала слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси у кримінальному проваджені № 12015160500008644 від 25.09.2015 року про тимчасовий доступ та про вилучення завірених копій з АТ "Ощадбанк". (а.с.38 т. 1).

24.01.2018 року постановлена ухвала слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси у КП № 12015160500008644 від 25.09.2015 року та 05.06.2018 року про тимчасовий доступ та про вилучення завірених копій з ПАТ КБ "Приватбанк". (а.с. 40, 41 т. 1).

В усіх ухвалах слідчих суддів зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що 16.09.2015 року у період часу з 17.47 до 17.50 невстановлені особи, шляхом обману представившись співробітниками КБ ПАТ "Приват Банк" заволоділи грошовими коштами ОСОБА_1 які знаходилися № НОМЕР_1 , у розмірі 16 864, 97 грн.

З витягу з ЄРДР № 12018162500001160 від 06.05.2018 року: «05.05.2018 до ЧЧ Портофранківського ВП Приморського ВІІ в м. Одесі ГУНП в Одеській області надійшла заява від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . мешкає: АДРЕСА_2 , в якій просить прийняти міри до невстановленої особи, яка 05.05.2018 року приблизно в 13:00 год. АДРЕСА_2 у дворі будинку нанесла тілесні ушкодження в область обличчя...». (а.с. 225 т. 1)

З акту судово-медичного дослідження (обстеження) № 930 від 08.05.2018 року: «...Висновки: І. У гр-на ОСОБА_1 були виявлені наступні тілесні ушкодження: хімічні опіки, кон`юнктиви та повік лівого ока. Зазначені ушкодження утворилися внаслідок дії леткої хімічної речовини подразнювальної дії, яким міг бути таз із газового балончика. Дані ушкодження, виходячи з їх морфологічних якостей (яскраво-рожеве забарвлення подразненої шкіри повік та кон`юнктиви) могли бути заподіяні за 1-2 доби до моменту обстеження, тобто можуть відноситись до 05.05.2018 року Описані ушкодження мають незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6-ти діб, і за цим критерієм, згідно з п. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 р.), відносяться до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень». (а.с. 80 т. 1)

11.05.2018 року згідно із відповіддю КУ "ООЦЕМД і МК" вих. № 343/55 про направлення копії карти щодо підтвердження виїзду СЕМД 05.05.2018 року для надання медичної допомоги ОСОБА_1 (а.с. 79 т. 1) -

15.06.2018 року адвокатом потерпілого Гержовою Г.Г. подана скарга до прокуратури про дотримання розумних строків слідчим (а.с. 43 т. 1)

26.06.2018 року відповідь Прокуратури № 3 вих. № 10-1495-15 про фактичну відмову (а.с. 44 т. 1)

10.08.2018 року ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси по справі № 522/11976/18 зобов`язано слідчого ВП Приморського ВП та прокурора, який здійснює керівництво досудовим розслідуванням здійснювати досудове слідство і окремі процесуальні дії у розумні строки. (а.с. 48-50 т. 1)

З витягу з ЄРДР № 12018162500002644 від 16.10.2018 року «16.10.2018 до ЧЧ Портофранківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНІ в Одеській області надійшла заява від ОСОБА_1 , в якій він просить прийняти міри до невстановленої особи, яка погрожує заявнику фізичною розправою». (а.с. 226 т. 1)

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16.10.2018 року (справа № 522/9685/16-ц ) позов АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , третя особа особа-ПАТ «Київстар» про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № SAMDN03000111645218 від 03 жовтня 2013 року в сумі 33 911,98 грн., яка складається з: 26 601,18 грн. - заборгованості по кредиту; 7 310,80 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом. У задоволенні іншої частини позову АТ КБ «ПриватБанк» відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. (а.с. 22-25 т. 1)

З витягу з ЄРДР № 12018162500002776 від 30.10.2018 року: «30.10.2018 до ЧЧ Портофранківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області надійшла заява від ОСОБА_1 про те, що невстановлені особи вчинили відносно нього злочин, передбачений ч. 4 ст. 358 КК України». (а.с. 227 т. 1)

З витягу з ЄРДР № 42019162030000017 від 26.04.2019 року: «До Одеської місцевої прокуратури № 3 надійшла ухвала слідчого судді Приморського районного суду м. Одеса Іванова В.В. за результатом розгляду скарги адвоката Чебанонка А.М. в інтересах ОСОБА_1 , якою прокурорів місцевої прокуратури зобов`язано внести відомості до ЄРДР, які викладені у зверненні адвоката Чебаненка А.М. від 18.01.2019 року щодо застосування фізичного насильства невстановленими особами до ОСОБА_1 вилучення його мобільного телефону з метою примусу до погашення боргу за кредитним договором в сумі 35 000,00 грн. не пізніше 01.03.2019...». (а.с. 228 т. 1)

Постановою Одеського апеляційного суду від 31.05.2019 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 жовтня 2018 року в частині задоволення позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по відсоткам - змінено. Абзац другий та четвертий резолютивної частини рішення викладено у іншій редакції. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № SAMDN03000111645218 від 03 жовтня 2013 року станом на 05 травня 2016 року в загальній сумі - 32 187,14 грн., яка складається з: заборгованості по кредиту - 26 601,18 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 5 585,96 грн. У іншій частині рішення місцевого суду залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат. (а.с. 26-31 т. 1)

19.02.2020 року постановлена ухвала слідчого судді Московського районного суду м. Харкова у кримінальному проваджені № 12015160500008644 від 25.09.2015 року про тимчасовий доступ з можливістю вилучення копій документів, що містяться у володінні АТ "ВТБ Банк".

28.02.2020 року подана скарга на бездіяльність слідчого СВ Московського ВП ГУНП в Харківській області Гусева В.О. (а.с. 58-60 т. 1)

02.04.2020 року вих. № C-839/119-24/01-2020 Слідчим управлінням надано інформацію, що з 03.08.2018 року досудове розслідування триває, що судово економічна експертиза між ОСОБА_1 та АТ КБ "Приватбанк" не є предметом доказування. (а.с. 62 т. 1)

В ході проведення досудового розслідування постановою інспектора СД Московського ВП ГУНП в Харківській області Музики М.Ю. від 30.10.2020 року кримінальне провадження № 12015160500008644 закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. (а.с. 53 т. 1)

Постановою процесуального керівника від 23.11.2020 року постанова інспектора про закриття кримінального провадження № 12015160500008644 від 30.10.2020 року скасована через її незаконність та необґрунтованість.

29.12.2020 року відповідь Харківської місцевої прокуратури № 4 вих. № 04-10-426118, якою повідомлено, що постановою інспектора СД Московського ВП ГУНП в Харківській області кримінальне провадження № 12015160500008644 закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

З витягу з ЄРДР № 12021163520000194 від 01.04.2021 року: «31.03.2021 до ЧЧ ВП № 1 надійшла заява АТ КБ «Приват Банк» з приводу того, що з 16.10.2018 ОСОБА_1 , 1964 р. н. не виконує рішення Приморського РС м. Одеси з приводу сплати грошових коштів в сумі 32187,14 по кредитному договору від 03.10.2013...». (а.с. 230 т. 1)

23.06.2021 року до Московського районного суду м. Харкова направлено кримінальне провадження № 12015160500008644 з клопотанням прокурора про закриття провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. (а.с. 53 т. 1)

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 29.07.2021 року в задоволенні клопотання прокурора відмовлено, провадження повернуто для подальшого досудового розслідування. (а.с. 54-58 т. 1)

23.08.2021 року клопотання до Салтівської окружної прокуратури про надання повної актуальної інформації стосовно кримінального провадження № 12015160500008644 від 25.09.2015 року. (а.с.63 т. 1)

30.08.2021 року начальником СД ХРУП № 2 надана відповідь вих. № C-2131/11967 на скаргу ОСОБА_1 від 03.08.2021 року. (а.с. 73 т. 1)

07.09.2021 року Салтівською окружною прокуратурою м. Харкова (вих. № 04-104261-18) призначена група прокурорів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , дізнавачу надані обов`язкові для виконання вказівки та встановлено контроль за їх виконанням. (а.с. 72 т. 1)

15.12.2021 року ОСОБА_1 направив клопотання дізнавачу Музиці М.Ю. ХРУП № 2 про повідомлення про підозру ОСОБА_10 , просив визнати ОСОБА_10 , обвинуваченим, визнати ОСОБА_1 на підставі ст. 61 КПК України цивільним позивачем, який кримінальним порушення завдано майнової шкоди. (а.с. 68-69 т. 1)

04.01.2022 року Харківським РУП 3надано відповідь вих. № С-3479/11967, якою відмовлено у пред`явлені повідомлення про підозру посилаючись на неможливість та про продовження досудового розслідування (а.с. 74, 75 т. 1)

22.02.2022 року скарга ОСОБА_1 начальнику СУ ГУНП в Харківській області на бездіяльність інспектора СД Московського ВП ГУНП в Харківській області Музика. М.Ю. (а.с. 77-78 т. 1)

01.06.2022 року відповідь за вих. № C-107/119-49/01-2022 року відділу дізнання про пропонування прибуття з м. Одеса до СД Харківського РУП № 2 до дізнавача для отримання вичерпної інформації про хід розслідування. (а.с. 76 т. 1)

З витягу з ЄРДР № 12022168500000282 від 20.08.2022 року: «19.08.2022 до чергової частини відділення поліції № 1 ОРУП № 1 ГУНІ в Одеській області надійшла ухвала слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси Деруса А.В. щодо внесення відомостей заяви ОСОБА_1 про те, що 07.07.2022 о 17:09 невстановлена особа, перебуваючи в приміщенні відділення "Приватбанк" за адресою м. Одеса, вул. Пастера. 19, здійснила несанкціоноване втручання в роботу інформаційних комунікацій...». (а.с. 229 т. 1)

Таким чином по вказаному кримінальному провадженню станом на дату розгляду справи триває досудове розслідування, що також підтверджується представниками відповідачів.

У матеріалах справи наявний висновок судового експерта Рудакової В.Ю. № 23-5479 від 25.04.2024 року, виготовлений на підстави ухвали суду від 20.09.2023 року про призначення судової психологічної експертизи, відповідно до кого ОСОБА_1 має такі індивідуально-психологічні особливості: підекспертному властива емоційна рівновага, стійкість, стабільність, врівноваженість. Заразом, у пана ОСОБА_11 можуть проявлятися чуттєвість, сентиментальність, багатство емоційних переживань, схильність до саморефлексії. У сфері соціального життя та поведінки підекспертний відкритий, комунікабельний, прямолінійний. Пан ОСОБА_1 має здатність досить тонко розумітися на людях, замислюватися над мотивами їхньої поведінки. Довірливі стосунки встановлює з тими, хто близький за інтересами та з ким підтримує давні взаємини.. Пан ОСОБА_1 розуміє чужі проблеми, але власні проблеми вважає за краще зберігати в таємниці та вирішувати самостійно. Підекспертний схильний керуватися почуттям обов`язку, наполегливий, здатний брати на себе відповідальність, добросовісний, може проявлятися незалежність від інших, домінантність. У поведінці досліджуваного може спостерігатися направленість у свій внутрішній світ, мрійливість, поглибленість своїми думками. Ситуація, що досліджується за матеріалами справи (тривале проведення слідчими органами досудового розслідування у кримінальному проваджені № 12015160500008644 від 25.09.2015) є психотравмувальною для ОСОБА_1 У підекспертного є зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню його як особистості. ОСОБА_1 завдані моральні страждання за умов ситуації, яка досліджується за матеріалами справи. Орієнтовний розмір грошового еквіваленту моральних страждань, спричинених підекспертному, становить 6 000 (шість тисяч) євро в гривневому еквіваленті. (а.с. 211-221 т. 2)

З наданого висновку судом також встановлено, що « З консультативного висновку спеціаліста від 26.02.2024, наданий КНІ «Міський психіатричний диспансер» Одеської міської ради (наданий на дослідження на 1 арк.): «Пацієнт ОСОБА_1 . Висновок спеціаліста: «Органічний емоційно-лабільний розлад змішаного генезу (судинний та токсичний), стан нестійкої субкомпенсації». Відповідний діагноз підтверджується у висновку спеціаліста від 22.02.2024.

З виписки із медичної карти амбулаторного хворого від 01.07.2023 (надана на дослідження на 1 арк.): «...6. Повний діагноз (основне захворювання, супутні захворювання та ускладнення): Гіпертонічна хвороба ІІ ст, ступ АГ 2, ризик 4. Гіпертонічний криз від 01.07.2023 (купований) Дисліпідемія. ХОБЛ? Поліпоз товстого кишківника. Доліхосигма. Хронічний помірної активності антральний гастрит, дуоденіт НР не асоційований. Органічний емоційно-лабільний розлад змішаного генезу (судинний та токсичной) пестійкої субкомпенсації (GAD-7 18 6, PHQ-9 12 б)*7. Короткий анамнез, діагностичні дослідження. перебіг хвороби, проведене лікування, стан при направленні, при виписці: Пацієнт на прийомі з множинними скаргами на безсоння постійне, сильну пітливість, пульсацію в голові, нав`язливі тривожні думки, страх за своє життя, судоми ніг. Згадує про те, як йому на сходи поклали гранату та кулі, приносили траурні квіти, про переслідування працівниками банку. Подібний емоційний стан почався з 2017 року і продовжується по сьогоднішній день. Пацієнт є піклувальником особи з інвалідністю 1А групи за психічним станом. Скаржиться. що не може повноцінно виконувати обов`язки через свій психоемоційний стан. Неодноразово звертався з цими скаргами до психологів, психіатрів, проходив стаціонарне лікування в психіатричній лікарні. Виписки з стаціонарного лікування, амбулаторна картка додається...».»

Вирішуючи спір суд виходив із наступного.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання моральної шкоди іншій особі (п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я (частина перша та пункт 1 частини другої статті 23 ЦК України).

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ст. 1 Конвенції Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.

Стаття 2 Конвенції визначає зобов`язання держави здійснити ефективне розслідування у випадку наявності ознак насильницької смерті.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (ст. 13 Конвенції).

Особа має право на компенсацію від держави за невиконання державою свого позитивного зобов`язання щодо проведення ефективного та незалежного розслідування.

Розслідування не буде ефективним доти, доки всі докази не будуть детально вивчені, а висновки не будуть обґрунтовані. Критеріями оцінки ефективності розслідування є адекватність дій, проведених органом досудового розслідування, швидкість розслідування та незалежність слідства.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи згаданих органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначені ст.ст. 1173 та 1174 ЦК України відповідно.

Відповідно до ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Згідно зі ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Тож ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює як зазначені органи, так і їх посадових чи службових осіб, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.

При цьому з урахуванням положень п. 10 ч. 2 ст. 16, ст.ст. 21, 1173 та 1174 ЦК України шкода, завдана зазначеними органами чи (та) особами відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування лише у випадках визнання зазначених рішень незаконними та їх подальшого скасування або визнання дій або бездіяльності таких органів чи (та) осіб незаконними.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема й органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

За приписами ч. 6 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Щодо позовної вимоги про стягнення матеріальної шкоди.

Як вбачається зі змісту позову ОСОБА_1 , як на підставу стягнення матеріальної шкоди у розмірі 155 273,71 грн., посилається на те, що внаслідок протиправної бездіяльності органів досудового розслідування йому було завдано матеріальну шкоду, яка полягала у наступному:

-сума заборгованості у розмірі 32 187,14 грн.;

-судовий збір у розмірі 1 226,42 грн.;

-вартість майна згідно висновку у розмірі 3 035 грн.;

-послуги державного виконавця у розмірі 3 490,71 грн.;

-поїздка на засідання до Московського районного суду м. Харків у розмірі 1 200 грн.;

-витрати на ліки у розмірі 6 388 грн.;

-боргові гроші від ОСОБА_12 у розмірі 10 000 грн.;

-кредитна заборгованість у розмірі 97 746,44 грн. станом 07.07.2022 року, яка його її думку, повинна бути відшкодована у повному обсязі за рахунок коштів державного бюджету України.

Щодо вимог про стягнення 32 187,14 грн. та 1 226,42 грн.

Судом встановлено, що це сума коштів, яка стягнута з позивача за рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16.10.2018 року по справі № 522/9685/16-ц, при цьому суд не вбачає підстав для задоволення цих вимог, оскільки відсутня вина Держави в особі правоохоронних органів щодо виникнення такої заборгованості, а також відсутні докази сплати позивачем даної заборгованості.

Щодо вимоги про стягнення 97 746,44 грн.

Судом встановлено, що це сума заборгованості позивача згідно виписки за період з 01.01.2015 року по 21.02.2023 року по картковому рахунку, відкритого в АТ КБ «Приватбанк» на ім`я позивача (а.с. 22-40 т. 3), проте також відсутні докази причинного зв`язку виникнення такої заборгованості через бездіяльність вказаних правоохоронних органів в рамках кримінального провадження, а також відомості щодо сплати такої суми позивачем. Тому суд приходить до висновку про безпідставність такої вимоги.

Щодо вимоги про стягнення 3 035 грн.

Судом встановлено, що на підставі виконавчого листа, виданого в рамках справи № 522/9685/16-ц відкрито виконавче провадження № 61285701 державним виконавцем Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одеси Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса), що підтверджується копією даної постанови (а.с. 89 т. 1). Також в рамках даного виконавчого провадження державний виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника, та накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника (а.с. 90 т. 1). Крім того постановою державного виконавця від 10.03.2021 року про опис та арешт майна (коштів) боржника виконавцем описано виявлене в квартирі позичала майно (електрообігрівач та електроплиту) та накладеного на дане майно арешт, призначено відповідальним зберігачем представника АТ КБ «Привтабанк» (а.с. 91-92 т. 1)

Згідно висновку про вартість майна, виготовленого ФОП ОСОБА_13 , замовник Другий Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одеси Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) вбачається, що вартість описаного майна становить 3 035 грн. (а.с. 93 т. 1)

Щодо вимоги про стягнення 3 490,71 грн.

Судом встановлено, що згідно постанови про відкрито виконавче провадження від 14.12.2020 року (ВП 61285701) щодо стягнення з позивача на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості у розмірі 32 187,14 грн. також вбачається про стягнення з боржника виконавчого збору розмір 3 218,71 грн. (а.с. 89 т. 1)

Виходячи з викладеного, вилучення зазначеного майна та стягнення виконавчого збору непов`язані з бездіяльністю відповідачів в рамках кримінального провадження, а тому дані вимоги не підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення 1 200 грн.

Позивач посилається на те, що це витрати, які ним здійснені для проїзду у м. Харків на засідання у Московському районному суді м. Харків 29.07.2021 року по даному кримінальному проваджені (також ці витрати зазначені за період з 2020 року), оскільки це є правом позивача відвідувати судові засідання та слідчих. Однак позивачем не доведено причино-наслідковий зв`язок таких витрат позивача з бездіяльністю відповідачів, а також відсутні належні докази щодо таких витрат.

Щодо вимоги про стягнення 6 388 грн.

Позивач обґрунтовує зазначені витрати, як витрат на придбання ліків через погіршення стану його здоровся у зв`язку з тривалістю кримінального провадження, проте будь-яких належних та допустимих доказів щодо призначення конкретних ліків лікарями, щодо діагнозу та причини захворювання, щодо доказів вартості придбаних позивачем ліків на зазначену суму суду не надано, а тому суд вбачає, що дана вимога є недоведеною, а тому не підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення 10 000 грн.

Позивач зазначає, що дану суму грошових коштів він взяв борг у ОСОБА_12 , які банк списав у рахунок погашення заборгованості за рішенням суду, при цьому суд зауважує, що будь-яких доказів щодо існування боргової розписки та причино-наслідкового зв`язку такого боргу з бездіяльністю правоохоронних органів судом не встановлено. Виходячи з наведеного дана вимога також не підлягає задоволенню у зв`язку з її безпідставністю.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, пов`язував завдання йому моральних страждань неналежним здійсненням органами досудового слідства розслідування кримінального провадження, зокрема надмірною тривалістю досудового розслідування.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема, може полягати у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Визначення розміру відшкодування моральної шкоди по своєму характеру є доволі складним процесом. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) вказує, що оцінка моральної шкоди за своїм характеру є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (§ 62 рішення від 12 липня 2007 рокув справі «Stankov v. Bulgaria, заява № 68490/01).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 вересня 2019 року у справі № 916/1423/17 (провадження № 12-208гс18) зазначила, що надмірна тривалість кримінального провадження здатна призвести до моральних страждань особи, зумовлених тривалою невизначеністю спірних правовідносин; необхідністю відвідування органів досудового розслідування; неможливістю здійснювати звичайну щоденну діяльність; підривом репутації тощо. Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції позивач може претендувати на компенсацію за шкоду, спричинену надмірною тривалістю кримінального провадження, якщо доведе факт надмірної тривалості досудового розслідування і те, що тим самим йому було завдано матеріальної чи моральної шкоди, та обґрунтує її розмір.

Висновки про відшкодування моральної шкоди, завданої особі надмірною тривалістю досудового розслідування викладені також у постановах Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 585/724/19 (провадження № 61-18673св19), від 23 вересня 2020 року у справі № 638/14007/17 (провадження № 61-3288св19), від 24 березня 2020 року у справі № 818/607/17 (провадження № К/9901/17533/18).

Суд вважає, що позивачем доведено належним чином факт надмірної тривалості здійснення органами влади в особі органів прокуратури та національної поліції надмірної тривалості (з 2015р.) здійснення розслідування вказаного кримінального провадження, тобто протягом 9 років, де позивач є потерпілим, який весь час звертається до правоохоронних органів с заявами про належне розслідування злочину,

У постанові Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 362/15/16-ц (провадження № 61-5805св20) зазначено, що «згідно з частиною першою статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Ефективність національного засобу правового захисту за змістом статті 13 Конвенції не залежить від упевненості в сприятливому результаті провадження. Ефективність має оцінюватися за можливістю виправлення порушення права, гарантованого Конвенцією, через поєднання наявних засобів правового захисту. Розумність тривалості провадження повинна визначатись у контексті відповідних обставин справи та з огляду на критерії, передбачені прецедентною практикою ЄСПЛ, зокрема складність справи, поведінку заявника, а також органів влади, пов`язаних зі справою (див. mutatis mutandis $ 67 рішення ЄСПЛ від 25 березня 1999 року у справі «Пелісьє і Сассі проти Франції» (Pelissier and Sassi v France); $ 35 рішення ЄСПЛ від 27 червня 1997 року у справі «Філіс проти Греції» (№ 2, Philis v. Greece), заява № 19773/92). Стаття 13 Конвенції не вимагає надання спеціального засобу правового захисту від надмірної тривалості провадження; достатніми можуть бути загальні конституційні та судові позови […]».

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 обґрунтовував свої вимоги неправомірними діями правоохоронних органів, затягування проведення досудового розслідування кримінального провадження, в якому він є потерпілим, незаконних обушках, приниження його прав. Тим самим, у зв`язку з неправомірними діями правоохоронних органів він не отримав належного, гарантованого Конституцією України захисту від злочину, безкарність винної особи за вчинення ним кримінального правопорушення викликає у позивача психологічні страждання, розчарування та зневіру у справедливість, у можливість держави забезпечити належний правопорядок та захист громадян від протиправних посягань.

На теперішній час досудове розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні триває, і таким чином держава не виконала свій позитивний обов`язок щодо розслідування кримінального провадження в розумний строк та впевненості громадян у їх захист.

Право особи на ефективний засіб правового захисту закріплено у статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), згідно з якою кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, були порушені, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Ефективність національного засобу правового захисту за змістом статті 13 Конвенції не залежить від упевненості в сприятливому результаті провадження. Ефективність має оцінюватися за можливістю виправлення порушення права, гарантованого Конвенцією, через поєднання наявних засобів правового захисту.

Щоб вважатися ефективним і в такий спосіб відповідати статті 13 Конвенції, внутрішній засіб правового захисту повинен надати змогу компетентному національному органу як розглянути суть відповідної скарги за Конвенцією, так і забезпечити «належний захист» (рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) від 27 вересня 1999 року у справі «Smith and Grady v. The UK», заяви № 33985/96 і № 33986/96; від 18 грудня 1996 року у справі «Aksoy v. Turkey», заява № 21987/93). Результатом такого провадження може бути, зокрема, присудження відшкодування у зв`язку з порушенням.

ЄСПЛ, оцінюючи ефективність різних національних засобів правового захисту у зв`язку з надмірною тривалістю провадження, розробив кілька критеріїв та принципів, які сформулював у своїх рішеннях. Так, ЄСПЛ зазначив, що вирішальним питанням при оцінюванні ефективності засобу правового захисту у випадку скарги щодо тривалості провадження є те, чи може заявник подати цю скаргу до національних судів з вимогою конкретного відшкодування; іншими словами, чи існує будь-який засіб, який міг би вирішити його скаргу шляхом надання безпосереднього та швидкого відшкодування, а не просто опосередкованого захисту його прав, ґарантованих статтею 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі «Меріт проти України» від 30 березня 2004 року, заява № 66561/01). Суд також постановив, що цей засіб вважатиметься «ефективним», якщо його можна використати, щоб прискорити постановлення рішення судом, який розглядає справу, або надати скаржникові належне відшкодування за зволікання і затримки, що вже відбулися (§ 78 того ж рішення).

Розумність тривалості провадження повинна визначатись у контексті відповідних обставин справи та з огляду на критерії, передбачені прецедентною практикою ЄСПЛ, зокрема складність справи, поведінку заявника, а також органів влади, пов`язаних зі справою (рішення від 25 березня 1999 року у справі «Pelissier and Sassi v France»; $ 35 рішення від 27 червня 1997 року у справі «Філіс проти Греції» (№ 2, Philis v. Greece), заява № 19773/92). Стаття 13 Конвенції не вимагає надання спеціального засобу правового захисту від надмірної тривалості провадження; достатніми можуть бути загальні конституційні та судові позови, наприклад, про встановлення позадоговірної відповідальності з боку держави.

Таким чином судом встановлено, що у зв`язку з надмірною тривалістю досудового розслідування кримінального провадження (з вересня 2015 року), позивач зазнав душевних страждань у зв`язку з несправедливістю та тривалим розслідуванням та йому були завдані моральні страждання.

Суд звертає увагу, що надмірна тривалість кримінального провадження здатна призвести до моральних страждань особи, зумовлених тривалою невизначеністю спірних правовідносин, необхідністю відвідування органів досудового розслідування та неможливістю здійснювати звичайну щоденну діяльність.

Надмірна тривалість кримінального провадження та, як наслідок, уникнення винною особою покарання за злочин, призвела до її моральних страждань, зумовлених: - тривалою невизначеністю спірних правовідносин; - необхідністю заявляти неодноразові вимоги до органів досудового розслідування виконати їх посадові обов`язки; - неможливістю здійснювати звичайну щоденну діяльність; - перебуванням у напруженому психологічному стані та усвідомленні того, що винна особа уникає відповідальності.

За встановлених судом обставин неодноразового звернень до правоохоронних органів з приводу належного проведення розслідування, та надмірна тривалість кримінального провадження, в якому позивач є потерпілим, очевидним є факт заподіяння ОСОБА_1 немайнової моральної шкоди.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц дійшла висновку, що, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Оцінивши усі обставини цієї справи, суд дійшов до висновку про наявність підстав для покладення на державу обов`язку відшкодувати позивачу завдану йому моральну шкоду у зв`язку з неефективністю і надмірною тривалістю ведення досудового розслідування кримінальної справи, у якій позивач є потерпілим. Держава є відповідальною за ефективність тієї системи органів, що створені нею для виконання тієї чи іншої публічно-каральної функції. Держава бере участь як у приватних, так і публічних відносинах. У правових відносинах держава розглядається як цілісний орган, усі структурні підрозділи якого мають ефективно функціонувати.

Так, у постанові від 03 вересня 2019 року у справі № 916/1423/17 (провадження № 12-208гс18) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що надмірна тривалість кримінального провадження здатна призвести до моральних страждань особи, зумовлених тривалою невизначеністю у спірних правовідносинах, потребою у відвідуванні органів досудового розслідування, неможливістю здійснювати звичайну щоденну діяльність, підривом репутації.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції позивач може претендувати на компенсацію за шкоду, спричинену надмірною тривалістю кримінального провадження, якщо доведе факт надмірної тривалості досудового розслідування і те, що тим самим йому було завдано матеріальної чи моральної шкоди, та обґрунтує її розмір.

З урахуванням характеру й глибини заподіяних ОСОБА_1 моральних страждань, їх тривалості, тривалості та неефективності здійснення кримінального провадження, в якому позивач є потерпілим, а також засад розумності та справедливості, суд вважає розумним стягнути на користь позивача відшкодування моральної шкоди у розмірі 80 000,00 грн., яка згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19 червня 2018 року у справі № 910/23967/16 підлягає стягненню з Державного бюджету України.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що позивач поніс додаткові витрати, пов`язані з експертними послугами у розмір 20 466,56 грн.

На підставі ст. 141 ЦПК України на користь позивача підлягають стягненню витрати, пов`язані з експертними послугами у розмір 20 466,56 грн. шляхом стягнення зазначеної суми з Державного бюджету України.

Після всебічного, повного дослідження, оцінки наявних матеріалів та обставин справи суд дійшов висновку, щодо необхідності часткового задоволення позовних вимог, вважає їх обґрунтованими і доведеними.

У зв`язку з перебуванням 04.11.2024 року судді ОСОБА_14 у відряджені, датою складення цього судового рішення є 06.11.2024 року.

Керуючись ст.ст. 10, 15, 16, 23, 170, 1173, 1174, ч. 3 ст. 1176 ЦК України, ст.ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 19, 43, 44, 76-82, 84, 89, 133, 141, 210, 211, 223, 247, 258, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України, Держави України в особі Харківської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Харківській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди- задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) компенсацію моральної шкоди у розмірі 80 000 (вісімдесят тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) судові витрати, пов`язані з експертними послугами у розмірі 20 466 (двадцять тисяч чотириста шістдесят шість) гривень 56 копійок.

В іншій частині позову - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч. 1 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст рішення суду складено 06.11.2024 року.

Суддя: Домусчі Л.В.