Ухвала

від 13.11.2024 по справі 215/7099/24

ТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 215/7099/24

1-кс/215/879/24

У Х В А Л А

Іменем України

13 листопада 2024 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участі: секретаря ОСОБА_2

прокурора Криворізької північної окружної прокуратури ОСОБА_3

слідчого СВ ВП №5 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5

захисника - ОСОБА_6

розглянувши клопотання слідчого СВ ВП №5 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не маючого, не працюючого, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, звертався за медичною допомогою до лікаря нарколога з 25.03.2008 по 25.08.2010 з приводу: «Вживання алкоголю зі шкідливими наслідками», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

ВСТАНОВИВ:

Клопотання у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041760001060 від 10.11.2024 р. відповідає вимогам ст. ст. 176, 184 КПК України.

Суд перевіривши матеріали клопотання, заслухавши учасників процесу, встановив наступне.

Прокурор і слідчий довели наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України, за ознаками умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження небезпечного для життя в момент заподіяння.

Так, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 10.11.2024 приблизно о 18:40 годині перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння та знаходячись біля хвіртки будинку АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зустрів раніше знайомих йому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В цей час ОСОБА_8 зробив зауваження ОСОБА_7 , з приводу агресивної поведінки її собаки, та на цьому ґрунті між останніми виник словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_5 з метою відстоювання інтересів своєї співмешканки ОСОБА_7 виник прямий умисел спрямований на спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_8 .

Після чого, реалізуючи свій вище зазначений умисел, ОСОБА_5 пішов до будинку, при цьому всі інші присутні залишилися на вулиці, та приблизно через одну хвилину, повернувся тримаючи у руці предмет, схожий на кухонний ніж.

З метою реалізації свого прямого умислу, спрямованого на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, ОСОБА_5 , знаходячись біля хвіртки будинку АДРЕСА_1 , тримаючи в правій руці, предмет схожий на кухонний ніж, наблизився до потерпілого ОСОБА_8 та стоячи у безпосередній близькості обличчям до нього, умисно завдав потерпілому ОСОБА_8 один удар клинком кухонного ножа в область живота, після чого з місця скоєння злочину зник.

Згідно лікарської довідки від 10.11.2024 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 спричинено різане проникаюче поранення передньої черевної стінки ускладнене пораненням сліпої кишки.

Підозрюваний свою винуватість в обсязі пред`явленої підозри визнав частково, заперечував проти обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просить обрати йому більш м`який запобідний захід у вигляді домашнього арешту. Вказує, що проживає зі співмешканкою.

Захисник підтримує позицію свого підзахисного, просить обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Прокурор і слідчий в судовому засіданні підтримали клопотання, виходячи з обставин, викладених в ньому.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, зокрема: протоколом огляду місця події від 10.11.2024, показами свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , вилученими речовими доказами, а також вилученим знаряддям вчинення злочину, а саме ножу, показами потерпілого ОСОБА_8 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

11.11.2024 о 01:40 годині ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затриманий, в порядку ст.208 КПК України, та підозрюється у вчиненні злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжкого злочину за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років.

У зв`язку з цим, 11.11.20247 р. о 18:20 годині ОСОБА_5 повідомлено про підозру відповідно до ст.ст. 276-278 КПК України.

Слідчий у клопотанні зазначає, що необхідність застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 , який на даний час постійного місця роботи не має, постійного джерела доходу не має, не одружений, на утриманні дітей не має, тобто встановлено відсутність міцних соціальних зв`язків, які могли б стримати останнього не покидати межі Дніпропетровської області або території України, обґрунтовується наявністю ризиків вчинення ним нових злочинів, з метою відшукання грошових коштів для подальшого існування, та останній може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, чинити тиск на потерпілого та свідків, тобто може допустити настання ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, є підставою застосування запобіжного заходу з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Вивчивши клопотання, додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, вислухавши думку прокурора, який підтримав клопотання з мотивів викладених у ньому, вказавши на наявність ризику, передбаченого п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, вислухавши пояснення підозрюваного, який частково визнав свою вину у вчиненні інкримінованого злочину, та прохав не обирати запобіжний захід у виді тримання під вартою, а обмежитись домашнім арештом, так як не надано жодних доказів, того що він може переховуватися від органу досудового розслідування, вчинити новий злочин, чинити тиск на потерпілого, свідків, які вже допитані.

Частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, щометою застосування запобіжного заходу в кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання зазначеним ризикам.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі і зазначені в даній нормі закону.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про можливість застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 , суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі відсутності дітей на утриманні та того, що підозрюваний не одружений, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Як зазначено в Рішенні ЄСПЛ «Клішин проти України» (№ 30671/04 від 23.02.2012 р.) підстави для тримання під ватою мають бути підтверджені фактами.

В пункті 85 Рішення ЄСПЛ «Харченко проти України» (№ 40107/02 від 10.02.2011 р.) вказано, що тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Відповідно до п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

При цьому, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Крім того, слід зазначити, що ст.184КПК України вимагає від сторони обвинувачення в клопотанні про застосування запобіжного заходу зазначити не лише наявні ризики, а також вказати обставини, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про їх наявність з посиланням на матеріали, що підтверджують ці обставини.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. У ході судового провадження сторона обвинувачення зобов`язана доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи.

Слідчий суддя, не погоджуючись із наявністю такого вагомого ризику як те, що ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню, переховуватись від органів досудового слідства або суду, впливати на потерпілого, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, та приходить до висновку, що слідчим та прокурором не доведено, що більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти даному ризику та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. У зв`язку з наведеним, врахувавши особу підозрюваного, який раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, перебуває у фактичних шлюбних стосунках, що свідчить про наявність міцних соціальних зв`язків, постійно проживає разом зі своєю співмешканкою, слідчий суддя вважає, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню, із визначенням підозрюваному запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України.

Керуючись статтями 131, 132, 176-178, 181, 193, 194, 309, 310, 369-372, 375, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СВ ВП №5 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - звідмовити.

Обрати стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

1). В період часу з 20:00 год. до 07:00 год. не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду, за виключенням робочого часу, в разі офіційного працевлаштування;

2). Не відлучатися за межі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3). Повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження про зміну місця свого проживання, утримуватися від спілкування з учасниками кримінального провадження, окрім прокурора та захисника.

Вказані обов`язки покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах двох місяців, тобто по 12.01.2025 року включно.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Ухвалу про застосування домашнього арешту передати через слідчого для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного та зобов`язати останніх негайно поставити його на облік і повідомити про це суд.

Контроль за виконанням підозрюваним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , домашнього арешту покласти на ВП №5 КРУП ГУНП у Дніпропетровській області та Криворізьку північну окружну прокуратуру.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської обдасті протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: