Рішення

від 12.11.2024 по справі 953/9014/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/9014/24

н/п 2/953/3803/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Дяченка О.М.,

за участю секретаря судових засідань - Гавриленко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення,-

ВСТАНОВИВ:

Представниця позивача КП «Харківводоканал» ОСОБА_3 звернулася до суду через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення в сумі 14295,65 грн та судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог, представниця позивача посилається на те, що відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , та є споживачами послуг з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення, облік нарахувань та оплата за які здійснюються за абонентським особовим рахунком № НОМЕР_1 . У порушення обов`язку щодо своєчасної оплати наданих послуг з централізованого водопостачання та водовідведення відповідач належним чином не виконував зобов`язань з оплати наданих послуг, внаслідок чого утворилась заборгованість за послуги з централізованого водопостачання за період з 01.05.2017 по 31.01.2022 в розмірі 8231,20 грн, та заборгованість за послуги з централізованого водовідведення за період з 01.05.2017 по 31.01.2022 в сумі 4532,27 грн. Крім того, відповідачу нараховані суми інфляційних витрат за час прострочення заборгованості у розмірі 1130,57 грн, та три проценти річних від простроченої суми у розмірі 401,59 грн. Позивач зазначив, що наслідки прострочення боржниками грошового зобов`язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржників за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 02.10.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача КП «Харківводоканал» у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву в якій просив розглядати справу за відсутності представника КП «Харківські теплові мережі» та не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідачі в судове засідання (23.10.2024 та 12.11.2024) повторно не з`явилась, про дату, час і місце судових засідань були повідомлені своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомили, правом надання відзиву на позовну заяву не скористалися, заяв про відкладення розгляду справи чи розгляду справи у їх відсутність до суду не надходило. В матеріалах справи наявні докази належного повідомлення відповідачів, зокрема, поштові конверти з відміткою про причини повернення "за закінченням терміну зберігання ", "адресат відсутній за вказаною адресою", що згідно з усталеною практикою Верховного Суду вважається належним повідомленням.

Відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 191ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, та те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, в силу положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Відповідно до ухвали суду від 12.11.2024, враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідачі належним чином повідомлені про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідачів та згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 15 ЦК України визначено право кожної особи та захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес і саме воно є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені статтею 16 ЦК України.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.

Відповідно до ст. 13, 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуги з централізованого водопостачання та водовідведення віднесено до комунальних.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача на отримання вчасно та відповідної якості житло-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо кореспондує визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 цього Закону обов`язок споживача сплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Положеннями ч. 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» суб`єктами відносин у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення є споживачі питної води та/або послуг з водовідведення.

Статтею 22 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» передбачено, що споживачі питної води зобов`язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

КП «Харківводоканал» надає відповідачу послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, а відповідач в свою чергу, споживають вказані послуги, що свідчить про наявність між ними взаємних зобов`язань.

Приписами ст. 67 ЖК України встановлено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Суд встановив, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

За адресою АДРЕСА_1 відкритий абонентський особовий рахунок № НОМЕР_2 .

Тобто, відповідачі є споживачами послуг централізованого водопостачання та водовідведення, які надає КП «Харківводоканал».

Внаслідок неповної та несвоєчасної оплати послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за відповідачем утворилась заборгованість по особовому рахунку № НОМЕР_2 , а саме: заборгованість за надані послуги за послуги з централізованого водопостачання за період з 01.05.2017 по 31.01.2022 в розмірі 8231,20 грн, заборгованість за послуги з централізованого водовідведення за період з 01.05.2017 по 31.01.2022 в сумі 4532,27 грн, що підтверджується розрахунками заборгованості по особовому рахунку, здійсненими КП «Харківводоканал».

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

На час розгляду справи судом, відповідачами не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за надані послуги з централізованого водовідведення у добровільному порядку, а також будь-яких заперечень з приводу наявності зазначеної заборгованості та здійснених позивачем розрахунків заборгованості.

Відсутність письмової форми договору про надання послуг з водопостачання та водовідведення між КП «Харківводоканал» та відповідачами, не спростовує наявність у останніх, як споживача цих послуг обов`язку оплати, фактично отриманих ними послуг з водопостачання та водовідведення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Засадничими принципами цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов`язок доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог, саме на позивача покладається обов`язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції.

За правилами статей 12, 81ЦПКУкраїни кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суду встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).

Згідно зі статтею 77ЦПКУкраїни предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказів того, що послуги відповідачам не надавались, що вони не користувались наданими послугами і потреби в таких послугах не мали, належними та допустимими доказами не доведено та матеріалами справи не підтверджено. Відповідачі від виконання своїх зобов`язань ухиляються, вчасно не проводять оплату послуг, якими користуються.

Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані сторонами належні, допустимі та достовірні докази як кожний окремо, так і у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги КП «Харківводоканал» підлягають задоволенню в повному обсязі, тобто суд солідарно стягує з відповідачів на користь КП «Харківводоканал» заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.05.2017 по 31.01.2022 в розмірі 8231,20 грн, заборгованість за послуги з централізованого водовідведення за період з 01.05.2017 по 31.01.2022 в сумі 4532,27 грн,інфляційні витрати за час прострочення заборгованості у розмірі 1130,57 грн, та три проценти річних від простроченої суми у розмірі 401,59 грн.

Щодо стягнення витрат пов`язаних з розглядом справи суд зазначає наступне.

01.10.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи надійшло клопотання представника позивача, в якому на підставі п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України просила суд стягнути з відповідачів на користь позивача витрати пов`язані з розглядом справи у розмірі 108,00 грн.

Положеннями ч. 1ст. 133 ЦПК Українивстановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3ст. 133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать у тому числі витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

На підтвердження витрат, пов`язаних з розглядом справи, представником позивача до матеріалів справи надані квитанції АТ «Укрпошта» по сплаті поштових відправлень відповідачам на загальну суму 108,00 грн.

Таким чином, суд вважає можливим відшкодувати позивачу понесені судові витрати, пов`язані з розглядом справи, стягнувши їх з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в рівних частках у розмірі 54,00 грн з кожного.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України та вважає можливим відшкодувати позивачу понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн, стягнувши їх з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в рівних частках у розмірі 1211,20 з кожного.

На підставі викладеного та керуючись ст.81,141,247,259,263-265,280ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» заборгованість за послуги з централізованого водопостачання за період з 01.05.2017 по 31.01.2022 в розмірі 8231,20 грн, заборгованість за послуги з централізованого водовідведення за період з 01.05.2017 по 31.01.2022 в сумі 4532,27 грн., інфляційні витрати у розмірі 1130,57 грн, 3% річних від простроченої суми у розмірі 401,59 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» витрати по сплаті судового збору в рівних частках по 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять,20) грн з кожного, та витрати пов`язані з розглядом справи в рівних частках у розмірі 54,00 (п`ятдесят чотири, 00) грн з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржено у встановленому законом порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Комунальне підприємство «Харківводоканал», код ЄДРПОУ 03361715, місцезнаходження: м. Харків вул. Конторська, 90.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено та підписано 12.11.2024.

Суддя О.М. Дяченко