Постанова

від 07.11.2024 по справі 461/2305/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/2305/24 Головуючий у 1 інстанції: Волоско І.Р.

Провадження № 22-ц/811/1763/24 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Копняк С. М.,

суддів: Бойко С. М., Ніткевича А. В.,

секретар судового засідання - Марко О. Р.,

з участю - представника позивача - адвоката Васечка Ю. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скарга Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Галицького районного суду м. Львова від 23 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, третя особа: державний нотаріус Перемишлянської державної нотаріальної контори Львівської області Сус Уляна Йосипівна про визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

у березні 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просили:

- визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на недоотриману пенсію за період з 01 грудня 2019 року по 30 квітня 2022 року у розмірі 75 785 грн 15 коп. та стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 , грошові кошти, набуті ним в порядку спадкування у вигляді недоотриманої пенсії за період з 01 грудня 2019 року по 30 квітня 2022 року у розмірі 75 785 грн 15 коп.;

- визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на недоотриману пенсію за період з 01 грудня 2019 року по 30 квітня 2022 року у розмірі 75 785 грн 15 коп. та стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_2 грошові кошти, набуті ним в порядку спадкування у вигляді недоотриманої пенсії за період з 01 грудня 2019 року по 30 квітня 2022 року у розмірі 75 785 грн 15 коп.

В обґрунтування позову посилалися на те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримував пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». 13 вересня 2021 року рішенням Львівського окружного адміністративного суду по справі №380/10591/21 вирішено: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_3 у проведенні перерахунку пенсії з 01 грудня 2019 року на підставі довідки від 24 травня 2021 року № 659 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_3 станом на 19 листопада 2019 року у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11 листопада 2015 року № 988; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату ОСОБА_3 пенсії на підставі довідки від 24 травня 2021 року № 659 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_3 станом на 19 листопада 2019 року у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11 листопада 2015 року №988, з урахуванням виплачених сум. Вищенаведене рішення набрало законної сили та не оскаржувалося. Листом № 1300-5308-8/34579 від 29 квітня 2022 року ГУ ПФУ у Львівській області повідомило ОСОБА_3 , що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року виконано та проведено перерахунок пенсії. Вказаним листом повідомлено, що доплата пенсії на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року за період з 01 грудня 2019 року по 30 квітня 2022 року становить 151 570 грн 30 коп. Окрім цього, ГУ ПФУ у Львівській області вказав, що виплата коштів, нарахованих на виконання рішення суду буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів за рахунок коштів Державного бюджету України. Вказане також підтверджується копією перерахунку пенсії за пенсійною справою № 9109681 - МВС та розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № 9109681.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 . Заборгованість пенсійного забезпечення у сумі 151 570 грн 30 коп. на виконання вимог рішення Львівського окружного адміністративного суду по справі № 380/10591/21 не була проведена ОСОБА_3 за час його життя. У відповідності до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Перемишлянської нотаріальної контори Львівської області від 22 грудня 2023 року, спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 є його сини - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних частках. Державний нотаріус Перемишлянської нотаріальної контори Львівської області Сус У. Й. зверталася до ГУ ПФУ у Львівській області із запитом про розмір недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_1 . У відповідь, листом № 1300-5505-8/56780 від 21 квітня 2023 року ГУ ПФУ у Львівській області повідомило нотаріуса, що у ОСОБА_1 відсутня недоотримана пенсія. Як наслідок, нотаріусом не було видано позивачам свідоцтва про право на спадщину у частині недоотриманої пенсії спадкодавця. Вказану відмову Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області на отримання пенсійних виплат позивачі вважають незаконною і такою, що порушує їх права. Тому звертаються до суду з позовом про визнання за ними в порядку спадкування за законом права власності на недоотриману покійним батьком за життя присуджену за рішенням суду пенсію та стягнення такої з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Рз Пенсійного Фон.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 23 квітня 2024 року позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на недоотриману пенсію за період з 01 грудня 2019 року по 30 квітня 2022 року, у розмірі 75 785 грн 15 коп.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 , грошові кошти, набуті ним в порядку спадкування у вигляді недоотриманої пенсії за період з 01 грудня 2019 року по 30 квітня 2022 року, у розмірі 75 785 грн 15 коп.

Визнано за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на недоотриману пенсію за період з 01 грудня 2019 року по 30 квітня 2022 року, у розмірі 75 785 грн 15 коп.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_2 грошові кошти, набуті ним в порядку спадкування у вигляді недоотриманої пенсії за період з 01 грудня 2019 року по 30 квітня 2022 року, у розмірі 75 785 грн 15 коп.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 757 грн 85 коп.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 757 грн 85 коп.

Рішення суду оскаржилооскаржив відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України ГУ ПФУ у Львівській області, подавши в червні 2024 року апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Галицького районного суду м.Львова від 23 квітня 2024 року, та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував того, що рішення адміністративного суду носить зобов`язальний характер, адже у ньому не вказано про виплату конкретної суми. Рішення суду відповідачем виконано. З позовом до суду про стягнення коштів на виконання цього рішення суду ОСОБА_1 за життя не зверталасьвся, судового рішення з цього приводу немає. Відтак, такі суми не увійшли до складу спадщини після смерті ОСОБА_1 . Підтвердженням цих доводів є положення Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII), зокрема норми статті 61 цього Закону, який є спеціальним у спірних правовідносинах та виключає застосування норм спадкового права, оскільки у спірних правовідносинах не допускається правонаступництво. Такі висновки містяться у постановах Верховного Суду від 16 травня 2023 року у справі № 420/288/21, від 01 травня 2023 року у справі № 520/926/21, від 27 вересня 2023 року у справі № 420/16546/21 та від 05 грудня 2023 року у справі № 420/18164/21. Відтак, стягнення таких сум саме з органів пенсійного фонду може поставити під загрозу існування пенсійної системи в державі та завдати матеріальної шкоди державному бюджету. Поряд з цим, в апеляційній скарзі ГУ ПФУ у Львівській області визнає, що сума доплати ОСОБА_1 на виконання рішення суду в адміністративній справі становить 151 570 грн 30 коп., яка може бути здійснена після виділення відповідних коштів з Державного бюджету України на підставі Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління ПФУ від 31 серпня 2009 року № 21-2, оскільки не залежить напряму від ГУ ПФУ у Львівській області, адже її виплата фінансується згідно визначеного порядку.

Відзив на апеляційну скаргу від учасників справи не надходив, що згідно з частиною третьою статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також позовних вимог та підстав позову, що були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

До такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з такого.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримував пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року по справі № 380/10591/21 вирішено: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_3 у проведенні перерахунку пенсії з 01 грудня 2019 року на підставі довідки від 24 травня 2021 року № 659 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_3 станом на 19 листопада 2019 року у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11 листопада 2015 року № 988; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату ОСОБА_3 пенсії на підставі довідки від 24 травня 2021 року № 659 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_3 станом на 19 листопада 2019 року у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11 листопада 2015 року №988, з урахуванням виплачених сум.

Дане рішення набрало законної сили та не оскаржувалося.

Листом № 1300-5308-8/34579 від 29 квітня 2022 року Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило ОСОБА_3 , що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року виконано та проведено перерахунок пенсії, доплата пенсії на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року за період з 01 грудня 2019 року по 30 квітня 2022 року становить 151 570 грн 30 коп., виплата коштів, нарахованих на виконання рішення суду буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів за рахунок коштів Державного бюджету України.

Вказане також підтверджується копією перерахунку пенсії за пенсійною справою №9 109681 - МВС та розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № 9109681.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

Заборгованість пенсійного забезпечення у сумі 151 570 грн 30 коп. на виконання вимог рішення Львівського окружного адміністративного суду по справі № 380/10591/21 не була проведена ОСОБА_3 за час його життя.

У відповідності до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Перемишлянської нотаріальної контори Львівської області від 22 грудня 2023 року спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 є його сини - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних частках.

Державний нотаріус Перемишлянської нотаріальної контори Львівської області Сус У. Й. зверталася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із запитом про розмір недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_1 .

У відповідь, листом № 1300-5505-8/56780 від 21 квітня 2023 року Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило нотаріуса, що у ОСОБА_1 відсутня недоотримана пенсія.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Спір між сторонами у цій справі виник з приводу захисту позивачами свого права на спадкування за законом, а саме права власності на спадкове майно у вигляді невиплаченої пенсії спадкодавця.

Підставою своїх позовних вимог позивачі зазначають наявність у них, як спадкоємців першої черги після смерті батька, права на спадкування недоотриманої суми пенсії.

Конституцією України (стаття 41) та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частин першої, другої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон № 2262-ХІІ.

Відповідно до частини першої статті 61 Закону № 2262-ХІІ, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте, батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Частинами другою та третьою статті 61 Закону №2262-ХІІ визначено, що при зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Положення частини третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону №2262-ХІІ також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Крім того, зміст вказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Отже, положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону №2262-ХІІ, який визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19, від 30 січня 2024 року у справі № 420/8604/21.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) зазначив, що «тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що:

- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;

- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;

- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати».

Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі №520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (частини друга, четверта, сьома статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).

Тлумачення статті 1227 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що невиконання рішення суду, яке ухвалено та набрало законної сили за життя спадкодавця, про зобов`язання пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень статті 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації, коли нівелюється законна сила судового рішення. Очевидно, що такий підхід дозволяє отримати результати, яких розум і справедливість могли б очікувати.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з частинами першою, другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, місцевий суд прийшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

При цьому, колегія суддів враховує, що 13 вересня 2021 року рішенням Львівського окружного адміністративного суду по справі №380/10591/21, яке ухвалено та набрало законної сили за життя спадкодавця, вирішено: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_3 у проведенні перерахунку пенсії з 01 грудня 2019 року на підставі довідки від 24 травня 2021 року № 659 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_3 станом на 19 листопада 2019 року відповідності до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11 листопада 2015 року № 988; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату ОСОБА_3 пенсії на підставі довідки від 24 травня 2021 року № 659 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_3 станом на 19 листопада 2019 року у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11 листопада 2015 року №988, з урахуванням виплачених сум. Вищенаведене рішення не оскаржувалося, набрало законної сили, однак суми пенсії, що належали батькові позивачів залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, а відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 успадкували належні спадкодавцю суми пенсії відповідно до положень статті 1227 ЦК України, а тому заявлена ним вимога про стягнення грошових коштів з органу пенсійного фонду є ефективною в розрізі поновлення порушених спадкових прав.

У справі, що переглядається, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями за законом першої черги, у встановлений законом строк звернулися до державного нотаріуса Перемишлянської нотаріальної контори Львівської області із заявою про прийняття спадщини після смерті їхнього батька ОСОБА_3 . У відповідності до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Перемишлянської нотаріальної контори Львівської області від 22 грудня 2023 року спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 є його сини - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних частках державний нотаріус Перемишлянської нотаріальної контори Львівської області Сус У.Й. зверталася до ГУ ПФУ у Львівській області із запитом про розмір недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_3 , а тому позивачі успадкували належні спадкодавцю суми пенсії відповідно до статті 1227 ЦК України у тому розмірі, в якому спадкодавець мав право на їх виплату на момент своєї смерті.

Частиною другою статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

З урахуванням вищенаведеного, доводи апеляційної скарги є неспроможними, оскільки спростовуються вищенаведеним. Суд першої інстанції належним чином оцінив наявні в матеріалах справи докази, відтак доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).

Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За вказаних обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції дотримавшись норм матеріального та процесуального права, повно і всебічно з`ясувавши всі дійсні обставини спору сторін, вирішив дану справу згідно із законом і підстави для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, відсутні. Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Відповідно до статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки колегія суддів прийшла до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 141 ЦПК України підстав вирішення питання нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відсутні.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 23 квітня 2024 року залишити без змін.

Поновити дію рішення Галицького районного суду м. Львова від 23 квітня 2024 року.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 12 листопада 2024 року.

Головуючий С. М. Копняк

Судді: С. М. Бойко

А. В. Ніткевич