Рішення

від 13.11.2024 по справі 158/2394/24

РОЖИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 158/2394/24

Номер провадження 2-о/167/79/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2024 року м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючого - судді Сіліча І. І.,

присяжних - Бенещука Ю. А.,

Біляшевич С. М.,

за участю секретаря судового засідання Матвійчук Л. О.,

з участю заявника ОСОБА_1 ,

заінтересованої особи - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку окремого провадження в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Луцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Підгайцівська сільська рада Луцького району Волинської області, Міністерство оборони України, ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення (оголошення особи загиблою (померлою))

в с т а н о в и в :

І. Зміст заяви

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту загибелі свого сина - ОСОБА_3 , який загинув під час здійснення заходів забезпечення національної безпеки і оборони України, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на території Запорізької області та пов`язаних із захистом Батьківщини.

Заяву обґрунтовує тим, що у січні 2023 року його син ОСОБА_3 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 та був призваний згідно з Указом Президента України №69/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію» до лав Збройних сил України. 26 січня 2023 року ОСОБА_3 на підставі наказу №21 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду стрілець-снайпер механізованого відділення механізованого взводу 5 механізованої роти механізованого батальйону. 09 травня 2023 року ОСОБА_3 було залучено до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Запорізькій та Дніпропетровській областях. 03 листопада 2023 року матір ОСОБА_3 сповіщено про те, що її син ОСОБА_3 , солдат, командир бойової машини вищевказаного взводу військової частини НОМЕР_1 зник безвісти в районі населеного пункту Роботине Запорізької області. Вказує, що відповідно до результатів службового розслідування 31 жовтня 2023 року о 12 год 10 хв під час виконання бойового розпорядження командира 2 механізованого батальйону №138 від 30 жовтня 2023 року, передова групи військовослужбовців 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону, в районі населеного пункту Роботине Запорізької області, потрапила під гранатометний, артилерійський та мінометний обстріл. Під час переміщення особливого складу з зони ураження, був втрачений зв`язок та візуальний контакт із командиром бойової машини - командиром 1 механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_3 . За висновком військового керівництва ОСОБА_3 зник безвісти за особливих обставин. Участь ОСОБА_3 у бойових діях 31 жовтня 2023 року підтверджується витягом із журналу бойових дій 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 . В ході службового розслідування було опитано солдата ОСОБА_4 , який проходив службу разом із ОСОБА_3 в одному підрозділі, та повідомив, що 31 жовтня 2023 року поблизу пункту Роботине Запорізької області в ході проведення штурмових дій побачив солдата ОСОБА_3 на землі без ознак життя. Через обстріли його тіло не змогли евакуювати. Таким чином, загибель сина заявника ОСОБА_3 мала місце під час активних бойових дій поблизу населеного пункту Роботине Запорізької області, ця територія є тимчасово окупованою територією України, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, а тому отримати свідоцтво про смерть сина неможливо. Такі обставини позбавляють заявника можливості отримати документи, передбачені ст. 17 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», ст. 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні», затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 року № 52 в редакції наказу Міністерства Юстиції України 18.12.2010 року № 3307/5 (лікарське свідоцтво про смерть, фельдшерська довідка про смерть) та зареєструвати факт смерті померлої особи у встановленому законом порядку.

Оголошення ОСОБА_3 загиблим (померлим) необхідне заявнику для державної реєстрації смерті сина в органах ДРАЦСу, оскільки від цього залежить виникнення особистих та майнових прав заявника та оформлення спадщини після його смерті, отримання соціальних виплат.

Враховуючи такі обставини заявник просить оголосити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Борохів Луцького (Ківерцівського) району Волинської області, загиблим (померлим) поблизу населеного пункту Роботине Запорізької області під час проходження військової служби та під час ведення бойових дій.

ІІ. Позиція учасників справи

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав з мотивів, викладених у заяві, просив їх задовольнити.

В судовому засіданні заінтересована особа ОСОБА_2 підтримала вимоги заяви ОСОБА_1 та просила заяву задовольнити. Також заначила, що її син ОСОБА_3 одружений не був, дітей не має.

Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України в судове засідання призначене на 13 листопада 2024 року, не з`явився. 17 вересня 2024 року від представника Міністерства оборони України Матяшука В. К. через систему електронний суд надійшли письмові пояснення, в яких представник висловив позицію заінтересованої особи, яку представляє, щодо заяви про встановлення факту смерті військовослужбовця. Так, на думку представника, оскільки солдат ОСОБА_3 не проходив військову службу у Міністерстві оборони України то, відповідно, Міністерство оборони України не володіє інформацією про солдата ОСОБА_3 . Разом з тим, Міністерство оборони України - центральний орган виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України. Міноборони України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади зі забезпечення реалізації державної політики у сфері оборони. Враховуючи вище викладене, представник вважає, що всією можливо інформацію по солдату ОСОБА_3 володіє командування військової частини НОМЕР_1 і лише вони можуть підтвердити факт загибелі солдата ОСОБА_3 .

Також, в матеріалах справи відсутні відомості з органів ДРАЦС про дружину та дітей солдата ОСОБА_3 . У разі якщо солдат ОСОБА_3 перебував у шлюбі або є неповнолітні діти то дружину та дітей також слід залучити до участі у справі. Рішення у цій справі може вплинути на права та обов`язки вище зазначених юридичних та фізичних осіб. Враховуючи вище викладене, всією можливо інформацію по солдату ОСОБА_3 володіє командування військової частини НОМЕР_1 і лише вони можуть підтвердити факт загибелі солдата ОСОБА_3 .

Крім того, у пункті 7 Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 884 від 30 листопада 2016 р., встановлено, що виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Враховуючи вищенаведене, просимо взяти до уваги дане пояснення при винесенні рішення по справі.

Позатим, відповідно до частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Згідно із частиною третьою статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті. З огляду на викладене, виходячи зі змісту положень статей 43, 46 ЦК України, статей 305, 306 ЦПК України представник заінтересованої особи вважає, що за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв`язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (частина друга статті 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України).

Представник заінтересованої особи Луцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явився. 22 серпня 2024 року суду надано клопотання про розгляд справи у їх відсутності.

Представник заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 та представник заінтересованої особи Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області в судове засідання не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомили.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 05 серпня 2024 року відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами окремого провадження, розгляд справи призначено на 05 вересня 2024 року.

Ухвалою суду від 05 вересня 2024 року до участі у даній цивільній справі як заінтересованих осіб залучено Міністерство оборони України та ОСОБА_2 , у зв`язку з чим розгляд справи відкладено на 13 листопада 2024 року.

У судове засідання, призначене на 13 листопада 2024 року представники заінтересованих осіб Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області, Луцького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судове засідання не з`явилися.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Разом з тим, відповідно до згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

ІV. Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 від 02 червня 1990 року.

З витягу із наказу командира в/ч НОМЕР_1 №21 від 26 січня 2023 року ОСОБА_3 призвано на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію». З 26 січня 2023 року зараховано до списків особового складу частини, на всі види забезпечення, призначено на посаду стрілець-снайпер механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону, шпк «солдат» вважати таким, що з 26 січня 2023 року справи та посаду прийняв та приступив до виконання до виконання службових обов`язків за посадою з посадовим окладом 2730 гривень.

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 №141 від 09 травня 2023 року, солдат ОСОБА_3 залучається до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Запорізькій та Дніпропетровській областях.

На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 №320 від 03 листопада 2023 року, солдата ОСОБА_3 , командира бойової машини - командира 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , вважати таким, що зник безвісті за особливих обставин, 31 жовтня 2023 року, близько 12 год 10 хв, під час переміщення групи із зони ураження в районі населеного пункту Роботине Запорізької області.

Участь у бойових діях командира бойової машини - командира 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_3 підтверджується витягом з журналу бойових дій 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 . Реєстраційний номер 409дск від 07 жовтня 2023 року.

03 листопада 2023 року начальник штабу заступник командира військової частини НОМЕР_1 направив сповіщення № 277 начальнику ІНФОРМАЦІЯ_1 про повідомлення ОСОБА_2 про те, що її син командир бойової машини - командир 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9, зник безвісти 31 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Роботине Запорізької області.

Відповідно до Доповіді № 5270 по факту зникнення безвісти військовослужбовця 2 механізованого батальйону солдата ОСОБА_3 .

Попередньо встановлено, що близько 12 год 10 хв 31 жовтня 2023 року під час гранатометного, артилерійського, мінометного обстрілів передової групи 5 механізованого батальйону в районі населеного пункту Роботине Запорізької області при переміщенні групи із зони ураження був втрачений зв`язок та візуальний контакт із солдатом ОСОБА_3 , зник безвісти: командир бойової машини - командир 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 03 листопада 2024 року № 230 солдата ОСОБА_3 , командира бойової машини - командира механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти 2 механізованого батальйону вважати таким, що зник безвісти, із зняттям з усіх видів забезпечення та призупиненням виплати грошового забезпечення та додаткових виплат з 03 листопада 2023 року.

З наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 03 листопада 2023 року № 3188 було призначено службове розслідування за фактом зникнення безвісти солдата ОСОБА_3 . За результатами перевірки проведено службове розслідування щодо встановлення причин та обставин зникнення безвісти за особливих обставин військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , а саме: солдата ОСОБА_3 . За наслідками службового розслідування обставини зникнення безвісти за особливих обставин військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 Солдата ОСОБА_3 вважати таким, що пов`язані з виконанням обов`язків військової служби та захисту Батьківщини. Солдата ОСОБА_3 вважати як безвісти зниклих за особливих обставин з 31 жовтня 2023 року.

Відповідно до письмових пояснень солдата ОСОБА_4 , срільця-санітара 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , він приймав участь 31 жовтня 2023 року поблизу населеного пункту Роботине Запорізької області, у штурмових діях в складі групи разом з солдатом ОСОБА_3 та іншими побратимами з штурмової групи. Під час бою він побачив солдата ОСОБА_3 на землі без ознак життя. Ворог розпочав обстрілювати їхні позиції мінометами та гранатометами, тому вони змушені були відступити. Під ворожим обстрілом військовослужбовці не могли евакуювати солдата ОСОБА_3 .

З пояснень солдата ОСОБА_5 , старшого стрільця-оператора 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , 31 жовтня 2023 року він був в складі штурмової групи разом з солдатом ОСОБА_3 та іншими побратимами, поблизу населеного пункту Роботине Запорізької області. Приблизно о 12 год розпочався артилерійський та мінометний обстріл їхніх позицій. Вони відходили на попередньо зайняті позиції. Після чергового розриву міни, чи FPV дрона солдат ОСОБА_3 впав, голосовий контакт після його падіння був втрачений. Під час бою солдата ОСОБА_5 поранило, його евакуювали. Він більше не бачив солдата ОСОБА_3 .

Як зазначає заявник отримати свідоцтво про смерть сина неможливо, оскільки загибель його мала місце під час активних бойових дій поблизу населеного пункту Роботине Запорізької області. Такі обставини позбавляють заявника можливості отримати документи, передбачені ст. 17 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», ст. 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні», затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 року № 52 в редакції наказу Міністерства Юстиції України 18.12.2010 року № 3307/5 (лікарське свідоцтво про смерть, фельдшерська довідка про смерть) та зареєструвати факт смерті померлої особи у встановленому законом порядку. Судово-медична експертиза смерті ОСОБА_3 з цих же причин не проводилася.

V. Застосоване судом законодавство

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України (ст. 2 зазначеного Закону України).

Загальновідомою та такою, що не потребує доказування за змістом ст. 82 ЦПК України є обставина, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч.1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і на даний час також триває.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Щодо суб`єктного складу учасників справи, то відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Як визначено ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Також, окреме провадження - це самостійний вид цивільного судочинства, у якому суд при розгляді безспірних справ встановлює юридичні факти або обставини з метою захисту охоронюваних законом інтересів громадян і організацій.

Відповідно до ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до вимог п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у постанові № 5 від 31.03.1995 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану у встановлених законом випадках є обов`язковою.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Заява про державну реєстрацію смерті подається не пізніше трьох днів з дня настання смерті або виявлення трупа, а в разі якщо неможливо одержати документ закладу охорони здоров`я або судово-медичної установи, - не пізніше п`яти днів. Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, визначені частиною другою цієї статті, та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі: 1) якщо заява надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті; 2) встановлення у судовому порядку факту смерті; 3) звернення для реєстрації смерті особи, оголошеної судом померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров`я, де настала смерть, та інших осіб.

Пунктом 1 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 № 52/5 встановлено, що підставою для державної реєстрації смерті є: лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; рішення суду про оголошення особи померлою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України).

Згідно ч. 3 ст. 42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 294 цього ж Кодексу під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи.

Частинами 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

VI. Висновки суду

Враховуючи наявні у матеріалах справи докази суд вважає, що ОСОБА_1 , як батько особи, щодо якої вирішується питання про оголошення її загиблою, має право на звернення до суду з цією заявою.

Щодо доводів представника Міністерства оборони України Матяшука В. К. про відсутність у матеріалах справи відомостей про наявність дружини і дітей ОСОБА_3 . суд зазначає, що у матеріалах службового розслідування військової частини НОМЕР_1 , а саме у Доповіді № 5270 по факту зникнення безвісти військовослужбовця близькою родичкою ОСОБА_3 вказано матір ОСОБА_2 . Будь-яких відомостей, які б вказували на наявність у ОСОБА_3 інших членів сім`ї заінтересованими особами суду не надано, а від представника Міністерства оборони України клопотань про витребування такої інформації не надходило. Крім того, ухвалення судом у даній справі рішення не порушить прав та обов`язків інших заінтересованих осіб, зокрема можливих спадкоємців після смерті ОСОБА_3 , оскільки встановлення кола спадкоємців не входить до повноважень суду в межах розгляду цієї справи, а такі особи встановлюватимуться та закликатимуться до спадкування відповідно до чинного цивільного законодавства.

Підставою для звернення саме із такою заявою стало те, що тіло ОСОБА_3 не було знайдене, територія зникнення ОСОБА_3 безвісти законодавчо визначена як територія активних бойових дій, а видача лікарського свідоцтва чи фельдшерської довідки про його смерть неможлива, що у свою чергу унеможливлює державну реєстрацію смерті ОСОБА_3 органом державної реєстрації актів цивільного стану та видачу свідоцтва про його смерть, тому отримання заявником документів, що підтверджують факт смерті його сина за формою, встановленою чинним законодавством України, на теперішній час є неможливим з об`єктивних причин. При цьому суд бере до уваги те, що згідно з положеннями, викладеними в листі-роз`ясненні Верховного Суду № 985/0/208-21 від 22.04.2021 року, звертатися спочатку до будь-якого відділу державної реєстрації актів цивільного стану в межах території, підконтрольній владі України, та отримати письмову відмову не є обов`язковим.

У зв`язку із відсутністю свідоцтва про смерть сина, заявник не має можливості скористатися своїми правами, пов`язаними із смертю ОСОБА_3 , зокрема правом на спадкування та соціальних виплат.

Разом з тим, суд бере до уваги постанову від 13 березня 2024 року у справі № 204/7924/23, у якій КЦС ВС підтвердив свій висновок про те, що за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв`язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою, а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи. Однак у даному випадку суд вважає, що надані заявником і досліджені судом докази (в тому числі письмові пояснення солдатів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо обставин смерті ОСОБА_3 , результати службового розслідування та встановлені обставини зникнення безвісти за особливих обставин) у своїй сукупності містять посилання на конкретні факти та обставини, які своїй сукупності в достатній мірі підтверджують та дають суду можливість дійти висновку про наявність підстав, що входять до предмету доказування.

Отже, факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в ході виконання ним обов`язків військової служби поблизу населеного пункту Роботине Запорізької області під час ведення бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації підтверджується зібраними матеріалами справи.

У відповідності до правового висновку, викладеного в постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.12.2022 в справі № 490/6057/19-ц, встановлення факту, що має юридичне значення, щодо загибелі військовослужбовця під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України можливе лише у судовому порядку, оскільки законодавець не визначив іншого, позасудового способу встановлення причинно-наслідкового зв`язку між смертю військовослужбовця та військовою агресією російської федерації. Від встановлення факту загибелі військовослужбовця при виконанні військової служби внаслідок збройної агресії російської федерації проти України залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявника як члена сім`ї загиблого військовослужбовця. Тобто, відповідний юридичний факт має індивідуальний характер, оскільки породжує правові наслідки лише для заявника та членів сім`ї загиблого.

За таких обставин, оскільки заявник фактично просить встановити факт смерті сина, який був військовослужбовцем Збройних Сил України та загинув під час проходження військової служби, що тягне за собою можливі юридичні наслідки, суд доходить висновку, що вимоги заяви обґрунтовані та підлягають задоволенню.

З урахуванням принципу верховенства права, беручи до уваги продовження військових дій, які відбуваються на території України, виходячи із засад справедливості та розумності, притаманних цивільному судочинству, суд вважає обґрунтованим твердження заявника про об`єктивну неможливість отримати лікарське свідоцтво про смерть його сина ОСОБА_3 у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, яке підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає доведеним факт загибелі солдата ОСОБА_3 , тому подана заява про оголошення особи загиблою (померлим) під час здійснення заходів забезпечення національної безпеки і оборони України, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на території Запорізької області та пов`язаних із захистом Батьківщини підлягає задоволенню.

Оскільки день вірогідної смерті солдата ОСОБА_3 встановлений з акту службового розслідування військової частини НОМЕР_1 , де вказано дату 31 жовтня 2023 року, необхідно оголосити його загиблим з цього дня.

VI. Судові витрати

Пунктом 21 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору звільнені заявники - у справах за заявами про встановлення факту народження або смерті, поданих у зв`язку із воєнним станом, надзвичайним станом, збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру. Відтак, судові витрати у цій справі слід віднести за рахунок держави.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 4, 10, 13, 76-81, 89, 211, 263-265, 293-294, 315-319, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Луцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Підгайцівська сільська рада Луцького району Волинської області, Міністерство оборони України, ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення (оголошення особи загиблою (померлою) - задовольнити.

Оголосити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Борохів Луцького (колишнього Ківерцівського) району Волинської області, громадянина України, військовослужбовця, паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Ківерцівським РВ УМВС України у Волинській області, що проживав за адресою: АДРЕСА_1 - померлим (загиблим) ІНФОРМАЦІЯ_7 під час здійснення заходів забезпечення національної безпеки і оборони України, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на території Запорізької області та пов`язаних із захистом Батьківщини.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 13 листопада 2024 року.

Відомості щодо учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Заінтересована особа: Луцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, код ЄДРПОУ 25091825, місцезнаходження: м. Луцьк, проспект Соборності, 18 Волинська область.

Заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: Міністерство оборони України, код ЄДРПОУ 00034022, адреса місцезнаходження: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6.

Заінтересована особа: Підгайцівська сільська рада Луцького району Волинської області, код ЄДРПОУ 04332331, місцезнаходження: с. Підгайці, вул. Шевченка, 30 Луцький район Волинська область.

Головуючий суддя І. І. Сіліч

Присяжні Бенещук Ю. А.

Біляшевич С. М.