Ухвала

від 23.10.2024 по справі 2-759/2010

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 2-759/2010

Провадження № 6/204/380/24

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2024 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська, у складі:

головуючого - судді Приваліхіної А.І.,

за участю секретаря судового засідання Єрмак Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі заяву представниці Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей Колект» Вишневської Олени Ігорівни про заміну стягувача у виконавчому листі по справі за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11303715000 від 22 лютого 2008 року, -

В С Т А Н О В И В :

14 серпня 2024 року представниця ТОВ «Кей Колект» Вишневська О.І. звернулася до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі по справі за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11303715000 від 22 лютого 2008 року.

В обґрунтування заяви зазначено, що 22 лютого 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого став ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11303715000, відповідно до якого банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 35000 доларів США, а позичальник зобов`язувався повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом та виконати свої зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі. В забезпечення виконання кредитних зобов`язань боржника за кредитним договором, 22 лютого 2002 року між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки. Вказує, що ОСОБА_1 вимоги кредитного договору не виконав, тому рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська по справі № 2-0759 позов ПАТ «Укрсиббанк» було задоволено та, стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11303715000 від 22 лютого 2008 року у розмірі 324538 гривень03 копійки, а також судовий збір у сумі 1700 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень. Для примусового виконання вищевказаного рішення суду 08 лютого 2011 року судом було видано виконавчий лист. 13 лютого 2012 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей Колект» укладено Договір факторингу № 2, за умовами якого клієнт зобов`язався передати у власність фактору, а фактор - прийняти права вимоги та в їх оплату надати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором. Стверджує, що відповідно до вимог п. 1.4 даного договору, одночасно з відступленням прав вимоги до фактора перейшли усі права клієнта за всіма договорами забезпечення. При цьому, вказує, що відповідно до вимог п. 3.1. договору права вимоги переходять від клієнта до фактора у дату відступлення, після чого фактор одержує право вимагати від боржників і гарантів виконання усіх зобов`язань за первинними договорами і договорами забезпечення. Таким чином до ТОВ «Кей Колект» перейшло право вимоги за кредитним договором про надання споживчого кредиту № 11303715000 від 22 лютого 2008 року. Тому прохає суд замінити стягувача у виконавчому листі по вищевказаній справі.

В судове засідання представниця заявника не з`явилася, надала заяву про розгляд заяви за її відсутності, в якій вимоги підтримала, прохала задовольнити (а. с. 38).

Інші учасники судового процесу в судове засідання не з`явилися, про дату та час розгляду заяви повідомлені належним чином, будь-яких письмових клопотань чи заяв до суду не надали, причини неявки суду не повідомили, у зв`язку з чим заява розглянута за відсутності інших учасників справи.

Розглянувши заяву, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами у наданих заявником межах, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 24 вересня 2010 року у справі № 2-0759/2010 позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено в повному обсязі. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором № 11303715000 від 22 лютого 2008 року у розмірі 324538 гривень 03 копійки, а також судовий збір у сумі 1700 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень.

16 лютого 2011 року представником ПАТ «УкрСиббанк» було отримано дві копії вищевказаного судового рішення та два виконавчих листи, про що зазначено на внутрішній стороні задньої обкладинки справи.

13 лютого 2012 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей Колект» було укладено договір факторингу № 2 (а. с. 7-11), відповідно до умов якого клієнт зобов`язався передати у власність фактору, а фактор - прийняти права вимоги та в їх оплату надати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором.

Так, вимогами п. 1.4 даного договору встановлено, що одночасно з відступленням прав вимоги до фактора перейшли усі права клієнта за всіма договорами забезпечення.

При цьому, вимогами п. 3.1. договору встановлено, що права вимоги переходять від клієнта до фактора у дату відступлення, після чого фактор одержує право вимагати від боржників і гарантів виконання усіх зобов`язань за первинними договорами і договорами забезпечення.

В той же час, пунктом 3.2 цього договору визначено, що відступлення права вимоги засвідчується складанням сторонами акта приймання-передачі прав вимоги за формою згідно з додатком 2 до цього договору. Акт приймання-передачі прав вимоги складається сторонами виключно після одержання клієнтом суми фінансування.

Однак, вказаний акт приймання-передачі прав вимоги заявником суду не наданий.

Так, питання процесуального правонаступництва врегульовано ч. 1 ст. 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане з переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Тому особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, в яких виник спір.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене ст. 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Водночас, відповідно до вимог ст.55ЦПК України заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного строку), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2, 5 ст.442ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст.512ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Так, приписами ст.514ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав внаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається.

Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Такі правові висновки викладені Верховним Судом у своїх постановах від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17.

Крім того, у постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20) Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, зробила висновок про те, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. За відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою.

Пізніше, 18 січня 2022 року Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові у справі № 34/425 відступила від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 15 вересня 2021 року у справі № 727/9430/13-ц щодо порядку здійснення заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, згідно з яким за відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником вважалася можливою. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що указаний висновок не відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постановах від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20, пункти 74-75) та від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 (провадження № 12-39гс20, пункт 6.18).

Так, заявник просив суд замінити стягувача ПАТ «УкрСиббанк» на його правонаступника ТОВ «Кей Колект» у виконавчому листі по справі за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11303715000 від 22 лютого 2008 року.

Як вже встановлено судом, виконавчий лист представником ПАТ «УкрСиббанк» було отримано 16 лютого 2011 року.

В свою чергу, із заяви представника заявника від 20 липня 2012 року вбачається, що вказаний виконавчий лист було направлено на примусове виконання до Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції для виконання, де державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого документа № 2-0759/2010 від 24 вересня 2010 року.

Натомість, в автоматизованій системі виконавчого провадження https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors такі відомості відсутні, а заявником у даній заяві не зазначені.

З огляду на викладене, враховуючи те, що виконавчий лист виданий 16 лютого 2011 року, а із заявою про заміну сторони заявник звернувся 14 серпня 2024 року, зважаючи на те, що жодних доказів щодо пред`явлення вказаного виконавчого листа до примусового виконання, його повернення чи завершення виконанням тощо, які б свідчили про переривання/зупинення строків пред`явлення даного листа до виконання, заявником суду не надано, суд доходить висновку про те, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання на час подання даної заяви про заміну стягувача закінчився.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) зазначено, що відповідно до вимог ч. 1 ст.2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення. Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених ч. 1 ст. 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу. Реалізація процесуального правонаступництва повинна мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке виступає підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони у справі на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, а тому потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно є закінченим. Ураховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони у справі (стягувача у виконавчому документі), є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі. За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва. Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 740/1142/16-ц викладено правовий висновок про те, що оскільки заявник при зверненні до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому документі не порушив питання щодо поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, то відповідно, за відсутності підстав для поновлення строків для виконання виконавчого листа, правонаступник не може бути замінений у виконавчому провадженні, яке не здійснюється, або у виконавчому документі, строк пред`явлення до виконання якого закінчився.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що доказів засвідчення відступлення прав вимоги за спірним кредитним договором заявником суду не надано, оскільки акт приймання-передачі прав вимоги до заяви ним не долучено, враховуючи те, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання на час подання даної заяви до суду пропущено, а клопотання про його поновлення заявником суду не надано, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ТОВ «Кей Колект» про заміну стягувача у виконавчому листі по справі за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11303715000 від 22 лютого 2008 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 260-261, 353, 433, 442 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представниці Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей Колект» Вишневської Олени Ігорівни про заміну стягувача у виконавчому листі по справі за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11303715000 від 22 лютого 2008 року - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів зо дня її підписання суддею або протягом п`ятнадцяти днів зо дня отримання її копії учасниками справи.

Ухвала набирає законної сили через п`ятнадцять днів зо дня її підписання суддею або через п`ятнадцять днів зо дня отримання її копії учасниками цивільного процесу, якщо не буде оскаржена у встановленому законом порядку.

Суддя А.І. Приваліхіна