Рішення

від 13.11.2024 по справі 275/1818/23

БРУСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 275/1818/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 року селище Брусилів

Брусилівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Миколайчука П.В.,

із секретарем судового засідання Довгаленко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Брусилів клопотання представника відповідача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фастів Агро", треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права відсутнім, розірвання договору оренди землі, витребування земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Брусилівського районного суду Житомирської області перебувала справа за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фастів Агро", треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права відсутнім, розірвання договору оренди землі, витребування земельної ділянки.

Рішенням Брусилівського районного суду Житомирської області від 24.10.2024 у задоволенні позову було відмовлено.

При цьому в судовому засіданні до закінчення судових дебатів представник відповідача ТОВ «АСТ» адвокат Довгалюк Р.О. зробив заяву про подальше надання доказів щодо розміру витрат відповідача на правничу допомогу.

29.10.2024 на адресу суду надійшло клопотання адвоката Довгалюка Р.О. в інтересах відповідача ТОВ «АСТ» про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі, просить стягнути з позивача на користь ТОВ «АСТ» судові витрати, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000 грн.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_5 , представник відповідача ОСОБА_1 не з`явились, в телефонограмах до суду просили розглядати заяву без їх участі.

Інші учасники справи повідомлені належним чином, в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не відомі.

На підставі ст. ст. 211, 223 ЦПК України, суд розглядає заяву без участі учасників справи.

Суд, вивчивши доводи клопотання про постановлення додаткового рішення та дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною 3 ст. 259 ЦПК України визначено, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Відповідно дост. 270 ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно дост. 59 Конституції Україникожен має право на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. ч. 1, 2ст. 15 ЦПК Україниучасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п.1 ч. 3ст. 133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1-ч.3 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч. ч. 1 - 5ст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог щодо співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. В такому випадку обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно ч. 4 ст. 141 ЦПК України, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Як передбачено ч. 8ст. 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно достатті 19 Закону № 5076-VIвидами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

При цьому розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Аналогічних висновків дійшла ВП ВС у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, ОП КГС ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.

Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Як вбачається з матеріалів справи, представником відповідача ОСОБА_1 в судових дебатах зазначено про подальше надання доказів щодо розміру витрат на правничу допомогу.

У встановлені ч. 8 ст. 141 ЦПК України строки на підтвердження понесених витрат заявник надав наступні докази:

- договір від 18.01.2024 про надання правової допомоги, укладений між АО "ТІМ ЛЕКС" та ТОВ «АСТ» у справі № 275/1818/23,

- ордер на надання правничої допомоги адвокатом Довгалюком Р.О. у Брусилівському районному суді ТОВ «АСТ» за договором від 18.01.2024, виданий АО «ТІМ ЛЕКС»№ (а.с.57 т.1)

- розміру гонорару та порядок здійснення розрахунків, додаток до Договору від 18.01.2024.

Суд враховує, що перелік наданих адвокатом послуг ТОВ «АСТ» у даній справі відповідає як поданим представником процесуальним документам, так і видам наданих послуг (часу та тривалості участі в судових засіданнях, переліку поданих процесуальним документам в інтересах сторони тощо). При цьому підписами сторін в Акті здачі-приймання наданої правничої допомоги підтверджено факт погодження сторонами обсягу отриманих послуг (а.с.80 т.2).

Розмір гонорару в сумі 40000 грн погоджений ТОВ «АСТ» та адвокатом в Додатку до договору від 18.01.2024 , п.3 (а.с.79 т.2).

Хоч суду й не надано відомостей про фактичну сплату стороною адвокату гонорару за договором від 18.11.2024, однак вказане не є підставою для відмови в вирішенні питання про розподіл судових витрат, що підтверджено висновком Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.

Доводи адвоката Зарицького М.А., наведені в судових дебатах, в частині того, що заява адвокатом Довгалюком Р.О. щодо послідуючого надання доказів щодо судових витрат мала бути заявлена ще до початку судових дебатів, так як з положень абз. 2 ч. 8 ст. 141 ЦПК України чітко вбачається можливість заявлення такої заяви і до закінчення судових дебатів, а не лише до їх початку.

Суд також зауважує, що в відзиві на позову, як першій заяві по суті спору, представник відповідача ТВО «АСТ» не вказував попереднього розрахунку судових витрат в частині розміру витрат на правничу допомогу (а.с.53 т.1). Вказане саме по собі не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат, що вбачається з Постанови Верховного Суду від 09 лютого 2023 року у справа № 376/688/21, проте враховується судом при оцінці їх розміру.

Також суд враховує, що представником позивача ОСОБА_5 як в судових дебатах, так і в телефонограмі від 13.11.2024 було заявлено заперечення щодо стягнення витрат на правничу допомогу.

Згідно постанови ВП ВС від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).

Відповідно до частини п`ятої статті 137ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

За наведеного вище, оскільки інша сторона заперечувала щодо стягнення витрат на правничу допомогу та не зазначення представником ТОВ «АСТ» орієнтовного розміру витрат на правничу допомогу в першій заяві по суті спору, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з обставин даної справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд вважає необхідним зменшити розмір правової допомоги на підставі ч. 2 ст. 141 ЦПК України, ч.5 ст. 137 ЦПК України до суми 15000 гривень.

Отже, заява сторони підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст.12, 137, 141,270, 354 ЦПК України,суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача адвоката Довгалюка Р.О. - задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фастів Агро", треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права відсутнім, розірвання договору оренди землі, витребування земельної ділянки.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства зобмеженою відповідальністю"Аграрнісистемні технології" судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень.

В іншій частині заяву про відшкодування судових витрат - залишити без задоволення.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фастів Агро", ЄДРПОУ 43013772, місце реєстрації: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 106-Б.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології", ЄДРПОУ 03568089, місце реєстрації: 08666, Київська область, с. Соколівка, вул. Урожайна, 4.

Треті особи: ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя П.В. Миколайчук