Справа № 694/1491/24
Провадження № 2-а/710/4/24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13.11.2024 м. Шпола
Шполянський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого -с удді Побережна Н.П.,
за участі секретаря судових засідань Гегельської І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шпола адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
До Шполянського районного суду Черкаської області 25.07.2024 від Звенигородського районного суду Черкаської області надійшли матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Позивач у своєму позові просить: визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 за № 242 від 08.06.2024 про накладення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ID картка НОМЕР_1 , видана 27.01.2022 року органом -7133, мешканця АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 , адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 3400,00 грн.; справу про адміністративне правопорушення щодо позивача закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, - за відсутності події та складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 210-1 КУпАП та призупинити виконання постанови №242 від 08.06.2024 про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , штрафу у розмірі 3400,00 грн до прийняття рішення по справі.
Аргументи учасників справи.
Позивач обґрунтовує свій позов тим, що згідно постанови № 242 від 08.06.2024 про адміністративне правопорушення складеного начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 про накладення штрафу за порушення законодавства, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн за ст. 210-1 КУпАП, за те, що позивач відмовився від проходження обов`язкового медичного огляду військово-лікарської комісії, ухилявся від призову, не являвся для уточнення та оновлення військово-облікових даних. На думку начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач порушив законодавство України про Мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та скоїв правопорушення, що передбачене ст. 210-1 КУпАП. Позивач вважає, що постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки відсутні докази обставин вчинення адміністративного правопорушення. Так, начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 не з`ясовано яку норму порушено ч.1 ст. 210-1 КУпАП чи ч.2, оскільки частина в постанові від 08.06.2024 № 242 не зазначена. Позивач не був запрошений на розгляд протоколу про адміністративне правопорушення, натомість йому було вручено постанову №242 від 08.06.2024. У постанові не була вказана дата отримання позивачем цієї постанови, а сама постанова була підписана начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 завчасно. Крім того, вважає, що пропущений строк для складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки позивач 08.06.2024 з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_6 , де позивачу була видана картка обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного з метою визначення ступеня придатності до служби, згідно якої позивач уже 31.05.2024 почав проходити медогляд, чим порушена ст. 254 КУпАП, тобто пройшло більше двадцяти чотирьох годин з дня виявлення особи. При розгляді справи про адміністративне правопорушення не прийнято до уваги те, що у вказаний в постанові період позивач з`являвся до ІНФОРМАЦІЯ_7 , проходив військово лікарську комісію та не ухилявся від органів територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. На вимогу про явку до ТЦК з`являвся та пред`явив всі необхідні документи.
Інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 25.07.2024 відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін за правилами передбаченими ст.286 КАС України.
Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 09.10.2024 було залучено до участі в справі в якості другого відповідача у справі ІНФОРМАЦІЯ_8
Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, подали заяву в якій просили справу розглядати без їх участі, позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача -1 до суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки не повідомив.
Представник відповідача -2 до суду не з`явився, у своєму відзиві просив розглядати справу без участі уповноваженої особи.
За таких обставин суд вирішив можливим розглянути справу у відсутності відповідачів, відповідно до ч. 3 ст. 205 КАС України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України.
Мотивувальна частина
Фактичні обставини, встановлені судом.
Суд, розглянувши адміністративну справу, встановив наступне.
Відповідно до паспорту та копії витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання № 7133-749628-2017 від 26.08.2017 виданого Шполянським районним сектором Управління державної міграційної служби України в Черкаській області, місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Дата реєстрації 08.04.2008, дата внесення запитуваної інформації 04.07.2017 (а.с.11).
Згідно тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_3 , виданого військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_9 12.04.2021 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , взятий на військовий облік. Військово лікарською комісією при Шполянському РВК, 09.11.2020 визнано непридатним до військової служби у мирний час, але придатним у військовий час за ст. 83а Гр І наказу МОУ 2008 №402. Зарахований в запас згідно ст. 18 п.1 п.п.2 та ст.37 п.1 п.п 2 абз 2-9 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Підлягає повторному медичному пересвідченню 09.11.2025. Тимчасове посвідчення видане згідно наказу МОУ від 21.11.2017 № 610 (а.с.15).
Відповідно до протоколу №242 про адміністративне правопорушення за ст. 210-1 КУпАП від 08.06.2024 складеної начальником відділу обліку мобілізаційної роботи заступником начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 майором ОСОБА_3 , про те , що громадянин ОСОБА_1 13.04.2024 о 08 год 00 хвилин не з`явився по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_6 для проходження ВЛК, уточнення військово-облікових даних та призначення його в особливий період чим порушив законодавство України «Мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та здійснив правопорушення, що передбачено ч.2 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення. Громадянин ОСОБА_1 своїми діями посягає на громадський порядок та на встановлений порядок управління. Вчинив правопорушення передбачене ч.2 ст. 210-1 КУпАП. У поясненнях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності зазначено. « ОСОБА_1 , 13.04.2024 не з`явився по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_6 тому, що був на похороні, та поїхав на роботу (а.с.14).
За змістом постанови № 242 від 08.06.2024 за справою про адміністративне правопорушення, складеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_10 полковником ОСОБА_2 , ОСОБА_1 13.04.2024 о 08 годині 00 хвилин не з`явився по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_6 для проходження ВЛК, уточнення військово-облікових даних та призначення його в особливий період, чим порушив законодавство України «Мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та здійснив правопорушення, що передбачено ч.2 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення. Громадянин ОСОБА_1 своїми діями посягає на громадський порядок та на встановлений порядок управління. Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, що передбачено ч.__ ст. 210-1 КУпАП, постановив накласти на гр. ОСОБА_1 штраф в розмірі 3400,00 (три тисячі чотириста гривень). Постанова набирає законної сили 18.06.2024. (а.с.13).
Відповідно до картки обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного з метою визначення ступеня придатності до військової служби виданого КНП «Шполянська лікарня» без дати та числа, а також підписів голови та секретаря ВЛК, зафіксовано результати медичного обстеження спеціалістами: терапевт, хірург, невропатолог, лор, психіатр, нарколог (а.с.17).
Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно із ст.19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вимогами ст.7КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно із ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст.287КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Судом встановлено, що 08.06.2024 начальником відділу обліку мобілізаційної роботи заступником начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 майором ОСОБА_3 , було складено протокол про адміністративне правопорушення №242. В цьому протоколі зазначено, що громадянин ОСОБА_1 13.04.2024 о 08 год 00 хвилин не з`явився по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_6 для проходження ВЛК, уточнення військово-облікових даних та призначення його в особливий період чим порушив законодавство України «Мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та здійснив правопорушення, що передбачено ч.2 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення. Громадянин ОСОБА_1 своїми діями посягає на громадський порядок та на встановлений порядок управління. Вчинив правопорушення передбачене ч.2 ст. 210-1 КУпАП.
08.06.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_10 полковником ОСОБА_2 було винесено щодо ОСОБА_1 постанову № №242 за справою про адміністративне правопорушення, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400,00 грн.
У фабулі постанови вказано, що ОСОБА_1 13.04.2024 о 08 годині 00 хвилин не з`явився по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_6 для проходження ВЛК, уточнення військово-облікових даних та призначення його в особливий період, чим порушив законодавство України «Мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та здійснив правопорушення, що передбачено ч.2 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення. Громадянин ОСОБА_1 своїми діями посягає на громадський порядок та на встановлений порядок управління.
Згідно ч.1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до частини 2 статті 210-1 КУпАП, в редакції кодексу від 14.10.2023, яка була чинною станом на 13.04.2024 (дата інкримінованої події адміністративного правопорушення) передбачено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період
Санкція зач.2ст.210-1КУпАП,станом на13.04.2024,передбачала накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 року за № 36/41381.
Згідно п.1 розділу ІІ цієї Інструкції Протокол складає уповноважена посадова особа територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п. 3 розділу ІІ згаданої Інструкції, у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Згідно п. 6 розділу ІІ Інструкції, до протоколу долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства.
Обов`язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.
Відповідно до п. 8-10 розділу ІІ цієї Інструкції складений протокол та матеріали про адміністративне правопорушення формуються у справу про адміністративне правопорушення. Матеріали справипро адміністративнеправопорушення подаютьсяуповноваженою посадовоюособою,яка склалапротокол,керівнику територіальногоцентру комплектуваннята соціальноїпідтримки,для їїрозгляду упорядку,визначеному КУпАП. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно дост.283КУпАП постановаповинна містити: найменуванняоргану (прізвище,ім`я тапо батькові,посада посадовоїособи),який виніспостанову; дату розгляду справи; відомості проособу,стосовно якоїрозглядається справа(прізвище,ім`я тапо батькові(занаявності),дата народження,місце проживаннячи перебування; описобставин,установлених підчас розглядусправи; зазначеннянормативного акта,що передбачаєвідповідальність затаке адміністративнеправопорушення; прийняте у справі рішення.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Оскаржувана постанова була складена на підставі протоколу по адміністративне правопорушення.
У порушення вимог ст.283КУпАП у оскаржуваній постанові не чітко зазначено нормативний акт, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, тобто не конкретизовано норму законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яка порушена позивачем. Те саме стосується і складеного протоколу про адміністративне правопорушення.
Стаття 210-1КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, є бланкетною та має формальний склад і відсилає до іншого законодавства, яке зокрема регулює порядок проведення мобілізації.
Диспозиція статті, як бланкетної норми не встановлює певних правил поведінки, а передбачає існування інших норм, розміщених навіть в інших нормативних актах, у яких сформульовані конкретні правила поведінки.
Серед ознак суті адміністративного правопорушення за ст. 210-1 КУпАП, обов`язково повинні бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотримано особою, яка притягується до адміністративної відповідальності. При складенні адміністративних матеріалів щодо ОСОБА_1 ці законодавчі приписи не були дотримані.
Стаття 210-1 КУпАП у редакції чинній станом на 13.04.2024 мала дві частини.
Проте в оскаржуваній постанові не вказана частина статті, за якою особу було притягнуто до відповідальності, хоча у фабулі цієї постанови, дії особи правопорушника були кваліфіковані за ч.2 ст. 210-1 КУпАП.
У рішенні у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, зокрема в рішеннях у справах "Гурепка проти України (N2)" від 08 квітня 2010 року, "Лучанінов проти України" від 09 червня 2011 року на необхідність суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).
Висновки викладені Європейським судом у відповідності до ст. 17 Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» є одним з джерел національного права, а отже є обов`язковими до виконання державною Україна.
Крім тогослід відмітити,що санкціяза ч.2ст.210-1КУпАП,станом на13.04.2024,передбачала накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в твердій грошовій сумі 3400 (три тисячі чотириста гривень), однак санкцією ч.2 ст.210-1 КУпАП, відповідальність у твердій грошовій сумі не передбачена, а визначається в неоподатковуваних мінімумах доходів громадян.
Протокол про адміністративне правопорушення, визначає межі судового розгляду і є доказом у справі.
Відповідно дост. 254 КУпАПосновним документом, призначеним для фіксації юридичного факту адміністративного правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення, який в свою чергу є найважливішим джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення. Протокол - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченогоКУпАП.
Частина другастатті 210-1 КУпАПпередбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Об`єктом зазначеного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення встановленого порядку управління.
Суб`єктами вказаного адміністративного правопорушення є призовники, військовозобов`язані, резервісти, а також посадові особи
Об`єктивна сторона зазначеного адміністративного правопорушення полягає у порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Кваліфікуючою ознакою вказаного адміністративного правопорушення є повторне протягом року порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2ст. 210-1 КУпАП, є правопорушенням з формальним складом і вважається закінченим з моменту порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, якщо особа порушила законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію повторно протягом року, і за попереднє порушення на неї було накладене адміністративне стягнення.
Матеріали справи не містять доказів притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 1ст. 210-1 КУпАПз 13.04.2023 до 13.04.2024. Будь-яких доказів на підтвердження цієї обставини відповідач суду не надав.
Наведене свідчить, що в діях ОСОБА_1 відсутня об`єктивна сторона інкримінованого йому адміністративного правопорушення. Відсутність об`єктивної сторони дозволяє дійти безальтернативного висновку про відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 210-1 КУпАП.
Зазначена обставина є самостійною підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, тому оцінку іншим аргументам позивача суд не надає.
Відповідно до п. 3 ч. 3ст. 286 КАС Україниза наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
За змістом п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАПпровадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.72КАС України доказамив адміністративномусудочинстві єбудь-якіфактичні дані,на підставіяких судвстановлює наявністьабо відсутністьобставин,що обґрунтовуютьвимоги ізаперечення осіб,які берутьучасть усправі,та іншіобставини,що маютьзначення дляправильного вирішеннясправи.Ці данівстановлюються такимизасобами: письмовими,речовими іелектронними доказами; висновкамиекспертів; показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст.77КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77КАС України визначено,що вадміністративних справахпро протиправністьрішень,дій чибездіяльності суб`єктавладних повноваженьобов`язок щододоказування правомірностісвого рішення,дії чибездіяльності покладаєтьсяна відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до ч.4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, проте відзиву на позов не подав.
Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доказів, які б спростовували наведені позивачем факти порушення порядку прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності та доказів того, що позивач ОСОБА_1 протягом року притягувався за ч.1 ст.210-1 КУпАП, отримав у встановленому законом порядку повістку і не з`явився до ТЦК СП з метою проходження ВЛК в зазначений у ній час, відповідачем суду не надано.
На обов`язок доведення саме відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24 квітня 2019 року (справа №537/4012/16-а), від 08 листопада 2018 року (справа №201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа №743/1128/17), від 15 листопада 2018 року (справа №524/7184/16-а).
Суд звертає увагу, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, а лише тільки вказує на нього. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Аналізуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне зазначити, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенню до суб`єкта владних повноважень.
В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.05.2018 року у справі № 337/3389/16-а (2-а/337/154/2016) та у справі № 686/11314/17 (К/9901/15541/18) від 15 березня 2019 року.
Нормами ч.2 ст.251КУпАП визначено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255КУпАП і не може бути перекладений на суд.
Відповідачем не надано до суду доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до ст.62Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
За змістом цієї норми на особу не може бути покладений і обов`язок доводити свою невинуватість в учиненні адміністративного правопорушення.
В ході розгляду цієї справи відповідачем, на якого покладено обов`язок щодо доказування, не доведено правомірності прийнятого рішення щодо позивача.
Отже, вина позивача у вчиненні правопорушення передбаченого ч.2 ст.210-1 КУпАП, не доведена поза розумним сумнівом.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
На підставі вище наведеного, суд вважає, що позовні вимоги про скасування постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 за № 242 від 08.06.2024 про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 3400,00 грн, та закриття провадження по даному адміністративному матеріалу належать до задоволення.
Щодо позовної вимоги про призупинення виконання постанови №242 від 08.06.2024 про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 штрафу у розмірі 3400,00 грн до прийняття рішення по справі, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч.2 ст. 150 КАС України забезпечення позовудопускається якдо пред`явленняпозову,так іна будь-якійстадії розглядусправи,якщо: 1)невжиття такихзаходів можеістотно ускладнитичи унеможливитивиконання рішеннясуду абоефективний захистабо поновленняпорушених чиоспорюваних правабо інтересівпозивача,за захистомяких вінзвернувся абомає намірзвернутися досуду;або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За змістомп.1ч.1ст.151КАС Українипозов можебути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.
Забезпечення позову - це надання заявнику (позивачеві) тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся чи планує звернутися до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбачених законом (відповідний правовий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 20.03.2019 року в справі № 826/14951/18).
Відповідно до ч.2 ст. 152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1)найменування суду; 2)повне найменування(дляюридичних осіб)або ім`я(прізвище,ім`я тапо батькові)(дляфізичних осіб)сторін таінших учасниківсправи,їх місцезнаходження(дляюридичних осіб)або місцепроживання чиперебування (дляфізичних осіб),поштовий індекс,ідентифікаційний кодюридичної особив Єдиномудержавному реєстріпідприємств іорганізацій України,реєстраційний номероблікової карткиплатника податків(дляфізичних осіб)за йогонаявності абономер ісерію паспорта(дляфізичних осіб-громадян України),номери засобівзв`язку,адресу електронноїпошти,відомості пронаявність абовідсутність електронногокабінету; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до ч.4 ст. 152 КАС України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно зч.1ст.153КАС Українизаява прозабезпечення позовуподається: 1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 2)одночасно зпред`явленням позову-до суду,до якогоподається позовза правиламипідсудності,встановленими цимКодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Не зважаючи на вимоги законодавства, щодо форми, змісту та порядку подання заяви про забезпечення позову, позивач окремої заяви про забезпечення позову не подав.
Суд вважає, що інша позовна вимога щодо призупинити виконання постанови №242 від 08.06.2024 про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 штрафу у розмірі 3400,00 грн до прийняття рішення по справі, фактично дублює заходи забезпечення позову. В цьому випадку позивач обрав не правильний спосіб захисту, тому в задоволенні цієї позовної вимоги слід відмовити.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст. 143 КАС України).
Суд стягує сплачений на користь позивача судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 605,60 грн, за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Керуючись ст.ст. 6-9, 19, 20, 72-77, 139, 143, ч.4 ст.159,ч.6 ст.162, ч.3 ст.205, 241-246, 250, 272, 286 КАС України, ст.ст.7, 9, 210, 235, 251, 254,258,268,280,287-295, КУпАП, суд
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, задовольнити частково.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 за № 242 від 08.06.2024 про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ID картка НОМЕР_1 , видана 27.01.2022 року органом -7133, мешканця АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 , адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1КУпАП у вигляді штрафу в сумі 3400,00 грн.
Адміністративну справу про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до адміністративної відповідальності за ст.210-1 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 (шістсот п`ять гривень 60 копійок).
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків - НОМЕР_4 , паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм № НОМЕР_5 , виданий 07.07.2017, орган, що видав 7133, інші відомості про особу суду не відомі
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ), адреса: АДРЕСА_3 .
Суддя Н.П. Побережна
Суд | Шполянський районний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 13.11.2024 |
Оприлюднено | 14.11.2024 |
Номер документу | 122974113 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо |
Адміністративне
Шполянський районний суд Черкаської області
Побережна Н. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні