печерський районний суд міста києва
Справа № 757/54385/21-ц
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2024 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Новака Р.В.,
при секретарі - Бурячок А.І.,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Двадцять перша Київська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем, визнання права спільної часткової власності, зміну черговості спадкування, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні суду перебуває справа за вказаним позовом.
Представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Руденком О.В. було подано клопотання про залишення позову без розгляду та заяву про усунення порушення норм процесуального права, яка за своєю суттю є клопотанням про залишення позову без руху.
В судове засідання сторони не з`явились, про дату, місце та час розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили. За таких обставин суд визнав можливим провести розгляд справи без їх участі за наявними матеріалами справи.
Дослідивши матеріали цивільної справи, клопотання про залишення позову без розгляду та заяву про усунення порушення норм процесуального права, суд дійшов наступних висновків.
Позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, що після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст.175 ЦПК позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Згідно з ч.7 ст.177 ЦПК, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Частиною четвертою статті 62 ЦПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Згідно з частинами першою - третьою статті 26 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордером є письмовий документ, що у випадках, установлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням і повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера. Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги встановлює єдині для всіх адвокатів України, адвокатських об`єднань / адвокатських бюро правила виготовлення, оформлення, зберігання, обліку ордерів.
Згідно з п. 12.4 Положення «Про ордер на надання правничої (правової) допомоги» в редакції, чинній на день звернення з позовом, ордер мав містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно достатті 19Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 9901/847/18 зазначено, що Положенням про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 № 36 встановлено реквізити ордера, серед яких "Назва органу, у якому надається правова допомога адвокатом" із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності, відповідно до статті 19 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
З наведеного слідує, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі "Назва органу, в якому надається правова допомога". Отже, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду.
Таким чином, на день звернення до суду з позовом згідно з актуальною на той момент практикою Верховного Суду вимогою до ордеру було зазначення в графі "Назва органу, в якому надається правова допомога" конкретного суду. Разом з тим, в ордері не правильно зазначено назву суду, а саме, «Печерський суд м. Києва» замість правильної «Печерський районний суд м. Києва» (т. 1, а.с. 10).
Крім того, відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 статті 133 ЦПК України регламентовано, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом, і таким законом є Закон України «Про судовий збір».
Згідно з п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17.10.2014, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених ч. 5 ст. 216, статтею 1212 ЦК України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.
Відповідно до п. 3 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджених постановою Кабінетів Міністрів України № 1440 від 10.09.2003, ринкова вартість це вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.
За ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання.
Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.
Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна.
Разом з тим, в матеріалах справи міститься лише свідоцтво про право власності на житло (квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ) від 16.11.1994, де зазначено, що відновна вартість на момент приватизації становить 1064350 крб (т. 1, а.с. 22).
Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду звіт про оцінку вартості квартири за адресою: АДРЕСА_1 з відображенням дійсної ринкової вартості означеного майна на момент звернення до суду.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачем долучено до позовної заяви квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1200,00 грн за вимогу майнового характеру (визнання за ОСОБА_1 права спільної власності на 1/10 частину квартири) (т. 1, а.с. 75).
Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду докази про сплату/доплату судового збору у розмірі, що становить 1% від дійсної ринкової вартості 1/10 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
З огляду на вищенаведене, вказані обставини є перешкодою для подальшого розгляду цивільної справи, а позовну заяву відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України слід залишити без руху з вказаних вище підстав та надати позивачеві строк для усунення недоліків, протягом п`яти днів з дня отримання позивачем ухвали шляхом подання належним чином оформленого ордеру, звіт про оцінку вартості квартири та квитанції про доплату судового збору відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
У разі якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява, відповідно до ч. 13 ст. 187 ЦПК України буде залишена без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175-177, 187 353 ЦПК України суддя,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Двадцять перша Київська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем, визнання права спільної часткової власності, зміну черговості спадкування, - залишити без руху.
Роз`яснити заявнику, можливість усунути виявлені недоліки протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Р.В. Новак
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 01.10.2024 |
Оприлюднено | 14.11.2024 |
Номер документу | 122974836 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них |
Цивільне
Печерський районний суд міста Києва
Новак Р. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні