Постанова

від 31.10.2024 по справі 631/1197/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 631/1197/18 Головуючий суддя І інстанції Трояновська Т. М.

Провадження № 22-ц/818/3914/24 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 року м. Харків.

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Яцини В.Б.,

суддів колегії Мальованого Ю.М., Маміної О.В.,

за участю секретаря судового засідання Зінченко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 наухвалу Нововодолазького районного суду Харківської області від 06 вересня 2024 року, по цивільній справі №631/1197/18, за скаргою ОСОБА_1 на дії та бездіяльність держаного виконавця Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в рамках виконавчого провадження № 61496454,

в с т а н о в и в :

05 вересня 2024 року до Нововодолазького районного суду Харківської області надійшла скарга ОСОБА_1 на дії та бездіяльність держаного виконавця Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса)в рамках виконавчого провадження № 61496454, відповідно до якої останній просить поновити строк на оскарження постанов у виконавчому провадженні № 61496454; визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 61496454 від 21 березня 2024 року; визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 61496454 від 07 травня 2024 року; визнати незаконним та скасувати розрахунок заборгованості по аліментах у виконавчому провадженні № 61496454 від 01 травня 2024 року в сумі 214834 гривні 35 копійок.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 06 вересня 2024 року скаргу ОСОБА_1 повернуто заявнику без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_1 просить її скасувати та справу передати для продовження розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ним у скарзі було зазначено, що суд не повідомляв про судові засідання у справі, рішення суду йому не було вручено, постанови про відкриття виконавчого провадження та всі інші постанови та розрахунки заборгованості зі сплати аліментів йому також надіслані не булі. Вказав, що з жовтня 2023 року перебуває в зоні ведення активних бойових дій, де в окопі у нього не має паперу, ручки та комп`ютерної техніки, є лише один діловод у військовому формуванні, який лише зараз повідомив його про те, що відносно нього є виконавче провадження, яке саме йому не відомо, тому звернутися раніше зі скаргою не мав можливості.

Вказує, що в даному випадку він має процесуальний статус скаржника, подав до суду скаргу із додатками, відповідно до кількості осіб, тому вважає, що суд першої інстанції підійшов до розгляду справи із надмірним формалізмом, що є порушенням у доступі до правосуддя.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, розглянула справу за відсутності учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, які не з`явилися у судове засідання, що відповідно дост. 372 ЦПК Українине перешкоджає її розгляду.

Відповідно до ст.ст.367,368 ЦПК Україниколегія суддів перевірила законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Устатті 263 ЦПК Українивизначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Вказаним вимогам ухвала суду першої інстанції не відповідає.

Повертаючи скаргу заявнику, суддя першої інстанції виходив із того, що всупереч вимогам ч.2 ст.183 ЦПК України, до матеріалів справи не долучені докази надсилання (надання) скарги іншим учасникам справи, що є підставою для повернення її заявникові без розгляду на підставі ч.4 ст.183 ЦПК України.

При цьому суд вказав, що заявником подано скаргу за загальними правилами Цивільного процесуального кодексу України з особливостями, встановленимистаттею 447 Цивільного процесуального кодексу України,на яку поширюються вимоги частини 2статті 183 Цивільного процесуального кодексу України.

З викладеного вбачається, що цивільно-процесуальним законодавством, зокрема абзацом 2 частини 2 статті 183 Цивільного процесуального кодексу України передбачено обов`язкове подання до скарги, поданої в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, доказів її надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Згідно з частиною 4 статті 183 Цивільного процесуального кодексу України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Вказана норма статтіЦивільного процесуального кодексу Україниє імперативною та не містить положень щодо правомочності суду на залишення заяви без руху.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду та застосуванням вказаних норм цивільного процесуального права, виходячи з наступного.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Розділ VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» передбачає можливість звернення сторін виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ, зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення.

Відповідно до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК України, та містити відомості, зазначені у ч.4 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Частиною 4 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити: найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається; повне найменування (прізвище, ім`я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім`я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником; реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина); зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону; викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.

Звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність виконавця є формою звернення за судовим захистом на стадії виконання судового рішення, тому до скарги, яка подається відповідно до ст.447 ЦПК України, застосовуються загальні вимоги (правила) щодо форми та змісту позовної заяви, а не правила, які процесуальний закон визначив для заяв з процесуальних питань (ст.182 ЦПК України).

Це пояснюється тим, що Розділ VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» - це окремий вид судового провадження, який містить у собі окремий процесуальний режим розгляду справ, а тому, до скарг, якими ініціюється початок провадження у справі на дії виконавця, застосовуються загальні положення позовного провадження, у тому числі, залишення скарги без руху, якщо є для цього підстави.

Натомість процесуальні відносини, пов`язані із поданням скарги на рішення, дії або бездіяльність виконавця, регулюються Розділом VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень», який встановлює окремий процесуальний режим розгляду відповідних справ.

До подібних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 27 січня 2021 року у справі №569/13154/20 (провадження №61-15520св20), від 17 лютого 2021 року у справі № 569/13160/20 (провадження №61/15478св20), від 10 березня 2021 року у справі №766/17333/20-ц (провадження №61-1124св21), від 04 травня 2022 року у справі №711/12038/14-ц (провадження №61/20375св21), від 15 вересня 2021 року у справі №761/16863/14-ц (провадження №61-9843св21), від 23 листопада 2022 року у справі №201/4132/19 (провадження №61-5285св22).

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Ураховуючи викладене, суд першої інстанції, у порушення вищевказаних вимог процесуального законодавства, не звернув увагу на те, що вимоги ч.2 ст.183РозділуІІ «Заяви з процесуальних питань» ЦПК Україниу даному випадку не регулюють порядок розгляду скарг на дії/бездіяльність судового виконавця, а стосуються лише розгляду процесуальних заяв (клопотань, заперечень), а тому не підлягають застосуванню у даному випадку.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що Розділ VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» - це окремий вид судового провадження, який містить у собі окремий процесуальний режим розгляду справ.

Крім того, виконання судових рішень є завершальною стадією судового процесу. Саме такий принцип застосовує ЄСПЛ у своїй сталій практиці, зазначаючи, що виконання судових рішень є невід`ємною частиною судового процесу, оскільки без цієї стадії судового процесу сам факт прийняття будь-якого рішення суду втрачає сенс. Саме на цій стадії судового процесу завершується відновлення порушених прав особи.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що у судді першої інстанції не було підстав для повернення скарги ОСОБА_1 відповідно до ч.4 ст.183 ЦПК України.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги знайшли підтвердження у матеріалах справи, а оскаржувана ухвала судді першої інстанції про повернення скарги заявнику постановлена з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З огляду на викладене, оскаржувана ухвала судді першої інстанції не відповідає вимогам ст.263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення суду призвели до постановлення помилкової ухвали, тому відповідно до ст.379 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу судді першої інстанції, направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції з наведених вище підстав та задовольняє апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст.374, 379, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Нововодолазького районного суду Харківської області від 06 вересня 2024 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 13 листопада 2024 року.

Головуючий В.Б. Яцина

Судді Ю.М. Мальований

О.В. Маміна