Ухвала

від 13.11.2024 по справі 185/12113/24

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/12113/24

Провадження № 2-н/185/1199/24

У Х В А Л А

13 листопада 2024 року суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Головін В.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальність «Фірма «НАШ ДОМ» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надання послуг ЖКГ з ОСОБА_1 -

В С Т А Н О В И В :

07 листопада 2024 року через систему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальність «Фірма «НАШ ДОМ» звернулось до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надання послуг ЖКГ з ОСОБА_1 .

Суд, вирішуючи питання про видачу судового наказу, виходить з наступного.

У відповідності до ст. 162 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної її частини.

Як роз`яснено в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. До нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це - позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті364,367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті370,372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Виходячи з аналізу зазначених правових норм, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно тощо.

Як вбачається із заяви про видачу судового наказу, заявник просить стягнути заборгованість, яка виникла за житлово-комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_1 .

Таким чином, у даному випадку застосовуються правила виключної підсудності, так як предметом заяви є стягнення витрат, пов`язаних з утриманням нерухомого майна, і відповідно до положень ст. ст. 30, 162 ЦПК України заява повинна розглядатись судом за місцем знаходження нерухомого майна.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду № 638/1988/17 від 10 квітня 2019 року.

Необхідно зазначити, що наказне провадження не передбачає направлення справи за підсудністю до іншого суду, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.

З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку про необхідність відмови у видачі судового наказу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст.167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Керуючись ст.ст. 162, 165,167, 258 260, 353 ЦПК України, суддя -

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальність «Фірма «НАШ ДОМ» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надання послуг ЖКГ з ОСОБА_1 .

Роз`яснити заявникові, що відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання до Дніпровського апеляційного суду апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвалу не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Ухвала знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Cуддя: В. О. Головін