Ухвала

від 12.11.2024 по справі 398/5933/24

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/5933/24

провадження №: 1-кс/398/1894/24

УХВАЛА

Іменем України

"12" листопада 2024 р. м.Олександрія

Слідчий суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Олександрійської окружної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за №12024121060001715 від 08.11.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 звернулась досуду зклопотанням, в якомупросить суднакласти арешт на мобільний телефон марки «iPhone 7 plus» в чохлі чорного кольору, власником якого є ОСОБА_5 (зареєстрована та проживає: АДРЕСА_1 , з забороною розпорядження цим мобільним телефоном, на якому збереглися сліди вчинення кримінального правопорушення, до прийняття рішення по кримінальному провадженню, з метою проведення судових експертиз та забезпечення виконання у подальшому судових рішень у кримінальному провадженні.

В обґрунтування вказала, що 07.11.2024 о 11.24 години, невстановлена особа чоловічої статі, представившись працівником поліції , увійшовши в довіру ОСОБА_5 , увійшов разом з нею до домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , звідки, скориставшись відсутністю уваги з боку ОСОБА_5 , з бильця дивана, розташованого в кімнаті , таємно викрав мобільний телефон марки Айфон 7+, на 128 Гб в чохлі чорного кольору типу "бампер", після чого з викраденим майном зник, чим спричинив потерпілій майнової шкоди на загальну суму 5000 гривень

Слідчим відділенням Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області 07.11.2024 внесено відомості до Єдиного реєстру досудового розслідування за ч. 4 ст. 185 КК України.

07.11.2024, в ході особистого обшуку ОСОБА_6 , який був затриманий на підставі ст. 208 КПК України як підозрюваний у вчиненні таємного викрадення майна, належного ОСОБА_5 , у останнього було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «iPhone 7 plus» в чохлі чорного кольору, який належить потерпілій ОСОБА_5 .

Даний мобільний телефон, а саме мобільний телефон марки «iPhone 7 plus» в чохлі чорного кольору в корпусі чорного кольору є важливими речовим доказом. З метою забезпечення належного збереження слідів вчиненого кримінального правопорушення, безперешкодного доступу сторони кримінального провадження до мобільного телефону марки «iPhone 7 plus» в чохлі чорного кольору, для забезпечення проведення відповідних судово-товарознавчих експертиз, а також у майбутньому забезпечення виконання рішення суду вказаний мобільний телефон визнано речовим доказом.

Мобільний телефон марки «iPhone 7 plus» в чохлі чорного кольору, який було вилучено 07.11.2024 під час особистого обшуку ОСОБА_6 , було приєднано до кримінального провадження, як речовий доказ.

Слідчий та прокурор у судове засідання не з`явилися, про розгляд клопотання повідомлені належним чином, подали заяву про розгляд клопотання у їх відсутність, клопотання підтримують. Власник майна у судове засідання не з`явилась, про розгляд клопотання повідомлена належним чином, до початку судового засідання надала заяву про розгляд справи за її відсутності, не заперечує проти його задоволення.

Неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Дослідивши матеріали, що додані до клопотання, слідчим суддею встановлено наступне.

У провадженні слідчого відділення Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024121060001715 від 08.11.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Під час досудового розслідування, встановлено, що 07.11.2024 о 11.24 години, невстановлена особа чоловічої статі, представившись працівником поліції , увійшовши в довіру ОСОБА_5 , увійшов разом з нею до домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , звідки, скориставшись відсутністю уваги з боку ОСОБА_5 , з бильця дивана, розташованого в кімнаті , таємно викрав мобільний телефон марки Айфон 7+, на 128 Гб в чохлі чорного кольору типу "бампер", після чого з викраденим майном зник, чим спричинив потерпілій майнової шкоди на загальну суму 5000 гривень

Слідчим відділенням Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області 07.11.2024 внесено відомості до Єдиного реєстру досудового розслідування за ч. 4 ст. 185 КК України.

07.11.2024, в ході особистого обшуку ОСОБА_6 , який був затриманий на підставі ст. 208 КПК України як підозрюваний у вчиненні таємного викрадення майна, належного ОСОБА_5 , у останнього було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «iPhone 7 plus» в чохлі чорного кольору, який належить потерпілій ОСОБА_5 .

Даний мобільний телефон, а саме мобільний телефон марки «iPhone 7 plus» в чохлі чорного кольору в корпусі чорного кольору є важливими речовим доказом. З метою забезпечення належного збереження слідів вчиненого кримінального правопорушення, безперешкодного доступу сторони кримінального провадження до мобільного телефону марки «iPhone 7 plus» в чохлі чорного кольору, для забезпечення проведення відповідних судово-товарознавчих експертиз, а також у майбутньому забезпечення виконання рішення суду вказаний мобільний телефон визнано речовим доказом.

Мобільний телефон марки «iPhone 7 plus» в чохлі чорного кольору, який було вилучено 07.11.2024 під час особистого обшуку ОСОБА_6 , було приєднано до кримінального провадження, як речовий доказ.

Згідно ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Відповідно п. п. 1, 3 ч. 2 ст.167КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення.

Ч. 2 ст.168КПКУкраїни передбачено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватись під час обшуку, огляду.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява №31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A № 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ст.170КПКУкраїни арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Ст.170ч.10КПКУкраїни вказує, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 1 ст.173КПКУкраїни слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, якими є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Враховуючи вищезазначене, слідчий суддя вважає за можливе клопотання задовольнити та накласти арешт на мобільний телефон марки «iPhone 7 plus» в чохлі чорного кольору, власником якого є ОСОБА_5 (зареєстрована та проживає: АДРЕСА_1 , з забороною розпорядження цим мобільним телефоном, на якому збереглися сліди вчинення кримінального правопорушення, до прийняття рішення по кримінальному провадженню, з метою проведення судових експертиз та забезпечення виконання у подальшому судових рішень у кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Олександрійської окружної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за № 12024121060001715 від 08.11.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,- задовольнити.

Накласти арештна на мобільний телефон марки «iPhone 7 plus» в чохлі чорного кольору, власником якого є ОСОБА_5 (зареєстрована та проживає: АДРЕСА_1 , з забороною розпорядження цим мобільним телефоном, на якому збереглися сліди вчинення кримінального правопорушення, до прийняття рішення по кримінальному провадженню, з метою проведення судових експертиз та забезпечення виконання у подальшому судових рішень у кримінальному провадженні.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом семи днів з дня отримання копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_7