Рішення
від 06.11.2024 по справі 638/14998/21
ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/14998/21

Провадження № 2/638/691/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2024 м. Харків

Дзержинський районний суд міста Харкова в складі

головуючої судді Штих Т.В

за участі секретаря Василенко А.А.,

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на ремонт житлового будинку,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_3 , в якій просить стягнути з відповідачки на його користь витрати на поліпшення домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнути судові витрати з відповідача.

В обґрунтування позову зазначив, що з 07.04.1989 він проживає в зазначеному домоволодінні, в тому числі разом зі своєю сім`єю, яке належало його батькові на підставі договору дарування, зареєстрованого в Харківському бюро технічної інвентарізації 25.09.1957 під № 26646. У період з липня 2014 по травень 2015 року позивачем за власний кошт було зроблено ремонт у вказаному будинку, загальною вартістю 5597789,83 грн. ІНФОРМАЦІЯ_1 батько помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . Після смерті відкрилась спадщина на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_2 . Позивач зазначає, що за життя у нього з батьком були хороші стосунки та батько казав, що будинок дістанеться позивачу. При зверненні до нотаріуса для оформлення спадщини, нотаріус повідомив, що спадщину оформити неможливо, оскільки існує заповіт, посвідчений Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Железняк Л. В. 15.12.2011, в якому батько заповів відповідачці житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_2 . Оскільки відповідачка є єдиною спадкоємицею житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_2 , та у разі прийняття спадщини стане її власником, а позивач втратить право на користування вказаним будинком, в якому ним у 2014-2015 роках було проведено ремонт за власні кошти, тому вважає, що має право на відшкодування вартості ремонту. Позивач зазначив, що частина проведених витрат підтверджується квитанціями про придбання будівельних матеріалів, які містяться в справі. Посилаючись на п. 4Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 04.10.1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на житловий будинок», просив задовольнити позов та відшкодувати витрати його особистих коштів на капітальний ремонт домоволодіння, яке відповідачка отримала у спадщину.

25 листопада 2021 року відповідача надала до суду відзив, в якому у задоволенні позовних вимог просила відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначила, що позивачем не надано копій жодного фінансового документу на підтвердження внесення грошових коштів в касу або на рахунок ТОВ «ТВС- України». Також відповідачка зазначає про сплив строків позовної давності та відсутність належних доказів на підставі яких позивач може вимагати відшкодувати йому витрати на поліпшення домоволодіння.

10 грудня 2021 року до суду надійшла відповідь на відзив, відправлена засобами поштового зв`язку 08 грудня 2021 року, в якій представник позивача адвокат Шматько Т. М. вказала, що відповідачкою не надано жодних доказів на підтвердження обставин, вказаних у відзиві, зазначила, що строк позовної давності потрібно відраховувати з моменту коли позивач дізнався про порушення свого права на користування будинком із зробленим в ньому ремонтними роботами, тобто тільки в 2020 році, тому строк позовної давності пропущено не було.

16 грудня 2021 року відповідачка надіслала заперечення на відповідь на відзив, в яких вона вказує що не порушує його право на користування будинком, зазначила що заперечує проти позову в повному обсязі.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 листопада 2021 року провадження у справі відкрито, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 червня 2023 року підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду.

В судовому засіданні позивач просив позовну заяву задовольнити. Вказав, що він вкладав свої кошти на ремонтні роботи домоволодіння, були проведені суттєві зміни будинку, добудовані нові будівлі, змінено дах, проведений внутрішній ремонт та проведено інші роботи, вартість яких документально підтверджено, тому вважав справедливим, так як власницею домоволодіння стала його сестра, яка успадкувала вказане домоволоджіння, стягнути з неї суми, які він витратив на ремонт домоволодіння. Додатково повідомив, що для того, щоб провести вказаний ремонт, його дружина продала будинок який їй належав, і всі ці кошти були вкладені на ремонт спірного домоволодіння. Зазначив, що за життя власник будинку- його батько жодним чином не заперечував проти проведення відповідних ремонтних робіт.Звернень до правоохороних іи інших контролюючих органів з цього приводу не було.

Представник позивача надіслала заяву в якій просила позов задовольнити. Письмові дебати долучені до матеріалів справи.

Відповідачка в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала. Вказала, що розрахунок проведено несправедливо, вказаний розрахунок не може вважатися підставою для стягнення вказаної у позові суми. Просила відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідачки адвокат Терещук С. С. надіслав заяву в якій просив відмовити в задоволенні позовної заяви.

Представник відповідачки адвокат Якімов Л. М. в судовому засіданні просив в задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначив, що позивач не мав права замовляти роботи без згоди власника житлового будинку, тому договір будівельного підряду є незаконним. Підсумковий акт виконаних робіт оформлений з порушеннями вимог чинного законодавства щодо ведення бухгалтерського обліку та містить недостовірні відомості. Зазначив, що значна кількість робіт, зазначених в акті не виконувались в період з 01.07.2014 по 31.05.2015. Також позивачем не надано жодного доказу по сплату грошових коштів за проведений ремонт. Також представник відповідачки зазначає про сплив позовної давності. Виступ у судових дебатах долучено до матеріалів справи.

Ознайомившись з заявами по суті справи, вислухавши пояснення учасників процесу, свідка, дослідивши письмові докази, надані сторонами, суд встановив наступні фактичні обставини.

Судом встановлено, та це не потребує доказування, відповідно до ч. 1ст. 82 ЦПК України, що позивач ОСОБА_1 , разом зі своєю дружиною ОСОБА_4 та дітьми ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проживає за адресою АДРЕСА_1 . Власником цього домоволодіння був батько позивача та відповідачки ОСОБА_7 , що також підтверджується копією договору дарування, посвідченого 28 січня 1989 року старшим державним нотаріусом Шостої Харківської державної нотаріальної контори Цукановою О. В.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За життя ОСОБА_7 склав заповіт яким заповів належні йому на підставі особистої приватної власності жилий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 ) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Железняк Л. В., зареєстровано в реєстрі за № 2702.

Відповідно до копії Договору будівельного підряду № 09/01-1 від 09 січня 2014 року замовник ОСОБА_1 та підрядник ТОВ «ТБС-Україна» домовились про виконання підрядником робіт з капітального ремонту та реконструкції (при необхідності) об`єкта нерухомості, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , пункт 1 договору.

Відповідно до пункту 2 договору підрядник розпочне виконання робіт 01 липня 2014 року і завершить роботи протягом 11-ти місяців з дня початку виконання робіт.

Згідно з пунктом 10 договору договірна ціна робіт є приблизною і складає 6,5 млн грн.

Відповідно до пункту 62 договору вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначаються кошторисом.

Згідно з копією підсумкового кошторису за період з 01.07.2014 по 31.05.2015 договірна ціна за ремонт жилого будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 ) становить 5597798,83 грн. Зазначена вартість ремонту жилого будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 ) підтверджується також копією Підсумкового акту виконаних робіт за період з 01.07.2014 по 31.05.2015, в якому зазначено найменування робіт та витрати з кожного виду роботи.

Відповідно до копії локального кошторису на будівельні роботи № 02-01-07, кошторисна вартість благоустрою території становить 967299,24 грн., кошторисна вартість на загальнобудівельні роботи становить 3609676,14 грн

Допитана в судовому засіданні 24 червня 2024 року свідок ОСОБА_8 , яка є мамою сторін у справі, вказала, що ремонт був проведений поетапно. Паркан був побудований в 2003-му році за спільні кошти ОСОБА_1 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Наступний етап ремонту був у 2007-му році, син почав робити підвал та ванну кімнату, підлогу, поставив душову кабіну, поклав плитку, встановив пральну машину, але цей ремонт також був зроблений за спільні кошти. Свідок зазначила, що давала кошти на пральну машину. Наступний етап ремонту був у 2010-му році, батьки віддали спальну та дві кімнати сину. Свідок зазначила, що позивач працював приватним підприємцем. Наступний етап ремонту почався у 2012 році, позивач почав робити літню кухню, зробив в півтора рази більше старої, ремонт робив за власний кошт. У 2014-му-2015-му роках позивач пофарбував будинок та зробив дах, всі ці ремонти робила бригада. У 2015-му році ОСОБА_1 почав утеплювати підлогу. З 2015-го по 2016-й роки ОСОБА_8 разом із ОСОБА_7 жили у відповідачки ОСОБА_2 , в будинку були замінені меблі, позивач зробив перепланування будинку. Наступний етап ремонту був у 2016-му році, позивач почав робити сад, без згоди почав викопувати фруктові дерева, квітники, замість усього саду посадив туї, увесь сад позивач зробив за власні кошти.

Таким чином суд вважає доведеним що за час свого проживання за адресою АДРЕСА_1 позивачем проводилися ремонтні та будівельні роботи, в тому числі за його власні кошти.

Із досліджених судом доказів встановлено, що предметом позову є правовідносини, які виникли між позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2 (рідними братом та сестрою), як спадкоємецею майна батька ОСОБА_7 , з приводу відшкодування витрат понесених позивачем, як членом сім`ї спадкодавця ОСОБА_7 на ремонт та будівництво (перепланування) належного спадкодавцю будинку за адресою АДРЕСА_1 .

Пунктом 2Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 №2передбачено, що відповідно до статей55,124 Конституції Українитастатті 3 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно дост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

За ч. 1ст. 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1ст. 4 ЦПК України).

Відповідно дост. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. ч. 1-4ст. 12 ЦПК України).

За ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За загальним правилом статтею15та16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 2ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов`язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до вимог ч.3ст. 156 ЖК Україничлени сім`ї власника будинку (квартири) зобов`язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім`ї власника зобов`язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту. Спори між власником та членами його сім`ї про розмір участі в витратах вирішуються в судовому порядку.

Згідно із роз`ясненнями п.4 Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» N 7 від 04.10.1991, інші особи, які приймали участь у будівництві жилого будинку (його купівлі) не на підставі угоди про створення спільної власності, яка відповідає законодавству, вправі вимагати не визнання права власності на будинок, а відшкодування своїх затрат на будівництво (купівлю будинку), якщо допомогу забудовнику (покупцю) вони надавали не безоплатно.

Таке ж право за цих умов належить членам сім`ї власника жилого будинку, якщо вони приймали участь лише у будівництві підсобних будівель (літньої кухні, сараю, тощо) і підсобних приміщень або коли їх затрати на ремонт жилого будинку перевищували покладений на нихст.156 ЖК УРСРобов`язок.

Таким чином, підставою для відшкодування витрат члена сім`ї власника жилого будинку на будівництво і ремонт домоволодіння є лише те, що, якщо допомога в ньому була небезоплатною і її розмір перевищував обов`язок щодо участі у витратах на утримання будинку, його ремонт, покладений на члена сім`ї власника будинкуст. 156 ЖК УРСР.

Із аналізу зазначених правових норм, суд вважає, що член сім`ї власника будинку має право вимоги до власника будинку при наявності спору про розмір участі в витратах по утриманню будинку.

Судом встановлено на підставі досліджених доказів що позивач ОСОБА_1 , як член сім`ї ОСОБА_7 , проживаючи в спірному будинку з 1989 року, приймав участь у витратах на проведення ремонтних робіт та будівництві літньої кухні. Власником будинку до 13.04.2020 року був ОСОБА_7 , а після його смерті - в порядку спадкування за заповітом власницею стала ОСОБА_2 , що також не заперечується сторонами.

Однак суд зазначає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами вартість ремонтних робіт саму у сумі 5597798,83 грн, оскільки копії кошторисів, які долучені до матеріалів справи, копія підсумкового акту виконаних робіт, копія локального кошторису на будівельні роботи містять деякі невідповідності, які позивачем та його представником не були пояснені під час судового засідання. Крім того, представник відповідача надав суду відповідні заперечення по вказаним об`єктам ремонту, які суд приймає до уваги та вважає їх справедливими зауваженнями. Суд виключає з вартості ремонтних робіт щодо влаштування хвірток, мурування паркану, улаштування фундаменту, розробка грунту вручну, а також вартість проведення демонтажних робіт унітазів.

Проте щодо інших витрат на ремонт, сторона відповідача не надала належних розрахунків та заперечень, натомість у судовому засіданні представник відповідача спочатку запропонував забрати позивачеві майно, яке можна від`єднати від будинку та інших споруд, а потім засумнівався про можливість такого від`єднання без шкоди для збереження домоволодіння. В цілому сторона відповідача не заперечували проти того, що позивач провів ремонтні роботи, проте не погоджувалися з сумою витрат на такий ремонт.

Ст. 1281 ЦК Українипередбачено порядок пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців, за яким кредиторові спадкодавця належить право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Відповідно до ч.4 зазначеної статті кредитор позбавляється права вимоги до спадкоємця, що прийняв спадщину у разі не пред`явлення вимоги у встановлений шестимісячний строк з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , отже моментом відкриття спадщини треба вважатти 13.04.2020.

03.08.2020 позивачем до Дзержинського районного суду м. Харкова подано позов про визнання заповіту недійсним. В своєму позові ОСОБА_1 зазначив, що він доглядав батька, надавав допомогу, займався лікуванням та похованням. Рішенням суду по справі № 638/10706/20 від 10 серпня 2023 року в позові відмовлено. Рішення суду набрало законної сили 17.01.2024. Тобто моментом прийняття спадшини треба вважати не дату її відкриття, а набрання законної сили рішенням суду про відному в задоволенні позовних вимог про визнання заповіту недійсним.

Тобто доводи сторони відповідачки про пред`явлення позову про відшкодування вартості будівельних матеріалів і робіт по будинку за адресою АДРЕСА_1 з порушенням передбаченого ч. 2 ст. 1281 ЦК України строку на пред`явлення вимог кредитора до спадкоємця боржника, не відповідають фактичним обставинам, а саме рішенням суду, що набрало законної сили по справі № 638/10706/20 від 10 серпня 2023 року.

Тому суд вважає, що позивачем не порушено унормований ст. 1281 ЦК України строк.

Щодо строку позовної давності.

Відповідно достатті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четвертастатті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Відповідно дост. 257 ЦПК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно достатті 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня, після відповідної календарної дати, або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом, перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася, або могла довідатися про порушення свого права, або про особу, яка його порушила (частина першастатті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Суд вважає, що позивач дізнався про порушення його права тільки з моменту, коли він дізнався про наявність заповіту, тобто в 2020-му році, тому строк позовної давності порушений не був.

Відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовуютьЄвропейську конвенціюз правлюдинита практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, "Авшар проти Туреччини" від 10.07.2001 року та «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів, суд як правило застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» і така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогамистатті 264 вказаного Кодексупід час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.1ст.89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 82 ЦПК Українипокладено на кожну зі сторін обов`язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 6статті 81 ЦПК Українивстановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Тому позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на ремонт житлового будинку підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати по справі складаються із судового збору в сумі 11350,00 грн, який був сплачений позивачем при зверненні до суду.

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 10896,00 грн.

Керуючись ст.ст. ст. ст.12,13,81,263-265,354, ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на ремонт житлового будинку - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_4 витрати на поліпшення домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 ) 5 382 211,79 гривень (п`ять мільйонів триста вісімдесят дві тисячі двісті одинадцять гривень 79 копійок).

В іншій частині в задоволенні майнових вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_4 суму судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 10 896,00 гривень (десять тисяч вісімсот дев`яносто шість гривень).

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту проголошення через районний суд, шляхом подачі апеляційної скарги.

Рішення ухвалено та надруковано суддею в нарадчій кімнаті.

Повний текст рішення складений 13 листопада 2024 року.

Суддя: Т. В. ШТИХ

СудДзержинський районний суд м.Харкова
Дата ухвалення рішення06.11.2024
Оприлюднено14.11.2024
Номер документу122977252
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них

Судовий реєстр по справі —638/14998/21

Ухвала від 16.12.2024

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Пилипчук Н. П.

Ухвала від 16.12.2024

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Пилипчук Н. П.

Ухвала від 09.12.2024

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Пилипчук Н. П.

Рішення від 06.11.2024

Цивільне

Дзержинський районний суд м.Харкова

Штих Т. В.

Рішення від 06.11.2024

Цивільне

Дзержинський районний суд м.Харкова

Штих Т. В.

Ухвала від 04.11.2024

Цивільне

Дзержинський районний суд м.Харкова

Штих Т. В.

Ухвала від 04.10.2024

Цивільне

Дзержинський районний суд м.Харкова

Штих Т. В.

Ухвала від 10.04.2024

Цивільне

Дзержинський районний суд м.Харкова

Штих Т. В.

Постанова від 14.09.2023

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Мальований Ю. М.

Постанова від 14.09.2023

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Мальований Ю. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні