Ухвала

від 13.11.2024 по справі 462/8474/24

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

справа № 462/8474/24

УХВАЛА

13 листопада 2024 року суддя Залізничногорайонного судум.Львова Пилип`юкГ.М.,вивчивши матеріалисправи запозовною заявою ОСОБА_1 до Львівської міської ради та ОСОБА_2 , третя особа: Друга Львівська державна нотаріальна контора Львівської області про визначення додаткового строку для подання заяви на прийняття спадщини за заповітом,

встановив:

позивач звернулась із позовною заявою, в якій просить визначити їй додатковий строк в три місяці, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

При вирішенніпитання провідкриття провадженняу справівстановлено,що данапозовна заяване відповідаєвимогам ст.175,177ЦПК України.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положення ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивачем до матеріалів позовної заяви у примірнику як для суду так і для учасників долучено копію свідоцтва про смерть ОСОБА_4 , однак така копія є нечитабельною.

Також п. 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; в позовній заяві зазначаються докази, що підтверджують кожну обставину, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначенням доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Доказами, у контексті ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказами у цивільному процесі можуть бути: письмові, речові та електронні докази; висновки експертів; показання свідків.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_2 мати позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначає, що на підтвердження долучає копію свідоцтва про народження. ОСОБА_5 - дідусь позивача - ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначає, що на підтвердження долучає свідоцтво про народження її матері ОСОБА_2 . ОСОБА_4 бабця позивача - ІНФОРМАЦІЯ_3 , зазначає, що на підтвердження долучає копію свідоцтва про народження її матері ОСОБА_2 . ОСОБА_3 - рідна тітка позивача -08.02.1925 року народження, рідна сестра її батька ОСОБА_5 . Згідно позовної заяви відповідачем зазначено ОСОБА_2 .

Як вбачається із долученого до матеріалів справи свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 11.08.1961 року, ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що зроблено відповідний запис № 1762. Батько ОСОБА_5 , мати ОСОБА_4 .

Згідно свідоцтва про одруження НОМЕР_2 від 28.03.1985 року, ОСОБА_6 і ОСОБА_2 одружились ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що зроблено актовий запис № 2550. Прізвище чоловіка після реєстрації шлюбу ОСОБА_7 , дружина ОСОБА_7 .

Відповідно до свідоцтва про народження виданого повторно серія НОМЕР_3 від 13.08.2024 року ОСОБА_8 народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що 22.10.1987 року складено відповідний актовий запис № 8922. Батько ОСОБА_6 , мати ОСОБА_2 .

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 28.04.2018 року ОСОБА_9 та ОСОБА_8 зареєстрували шлюб 03.06.2011 року, про що зроблено актовий запис № 870. Прізвище після державної реєстрації шлюбу чоловіка ОСОБА_10 , дружини ОСОБА_11 . В подальшому рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 04.01.2021 року шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_1 розірвано.

Крім цього, у матеріалах позовної зави відсутнє будь-яке документальне підтвердження, щодо родинних зв`язків позивача із ОСОБА_3 , яку зазначає в позовній заяві як рідну тітку.

Також суд звертає увагу позивача, що згідно позовної заяви власниками квартири АДРЕСА_1 в рівних частинах по 1/3 були: ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , на підтвердження чого долучає копії реєстраційних посвідчень на право власності 1/3 квартири ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Однак в матеріалах справи відсутнє будь-яке підтвердження, що ОСОБА_5 належала 1/3 частка квартири АДРЕСА_1 .

Крім цього, як зазначає позивач у позовній заяві після смерті дідуся її мама звернулась в Другу Львівську державну нотаріальну контору Львівської області з заявою про прийняття спадщини по заповіту дідуся, який був складений на неї. Щодо частин квартири, які були за заповітом на неї вона за законом їх не приймала. Проте до матеріалів позовної заяви не долучено жодного підтвердження, що ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5 та що входило у склад прийнятої нею спадщини.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Таким чином, зазначені розбіжності у змісті позовної заяви та додатків долучених до такої, унеможливлює встановлення обставин справи та вирішення такої по суті.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Однак в порушення зазначених вимог, у позовній заяві не міститься відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету в усіх учасників справи, зокрема відповідача ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Суд звертає увагу позивача на те, що письмові докази подаються в оригіналі або у належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Таким чином, зі змісту наведеного положення ст. 95 ЦПК України вбачається, що засвідчення відповідності оригіналу документа можливе лише при наявності в особи, яка засвідчує такого оригіналу, і відповідно оригінал документа має знаходитися в особи на дату такого засвідчення. Однак як вбачається із позовної заяви позивач зазначає, що оригінали заповіту ОСОБА_4 та ОСОБА_3 знаходяться у Другій Львівській нотаріальній конторі Львівської області, при цьому засвідчує копії таких своїм підписом, дата засвідчення 05.11.2024 року.

Також, положеннями ч. 1 ст. 177 ЦПК України передбачено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Однак, в порушення зазначених вимог позивачем не надано для відповідача та третьої особи копії усіх документів, що додаються до позовної заяви, а саме квитанції про сплату судового збору, ксерокопії паспорта та ідентифікаційного коду позивача.

Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.

Залишення заяви без руху з зазначених вище підстав відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява, що не відповідає вимогам закону, підлягає залишенню без руху до виправлення позивачем вказаних недоліків.

При цьому позивача попереджається, що у разі не усунення недоліків позовної заяви в строк, вказаний в ухвалі, позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута йому.

З огляду на викладене, керуючись ст. 177, 185 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

позовну заяву ОСОБА_1 до Львівської міської ради та ОСОБА_2 , третя особа: Друга Львівська державна нотаріальна контора Львівської області про визначення додаткового строку для подання заяви на прийняття спадщини за заповітом залишити без руху.

Надати позивачу п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення зазначених вище недоліків.

Позивач має право протягом строку, який не перевищує п`яти днів з дня вручення йому ухвали, усунути недоліки позовної заяви. Якщо позивач усуне зазначені недоліки позовної заяви у визначений ухвалою строк, вона вважається поданою в день первісного її подання до суду, в противному випадку - вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя: Пилип`юк Г. М.

Оригінал ухвали.