Ухвала

від 21.11.2024 по справі 462/8474/24

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/8474/24

УХВАЛА

21 листопада 2024 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Пилип`юк Г. М., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Львівської міської ради та ОСОБА_2 , третя особа: Друга Львівська державна нотаріальна контора Львівської області про визначення додаткового строку для подання заяви на прийняття спадщини за заповітом,

встановив:

позивач, 06.11.2024 року звернулась до Залізничного районного суду м. Львова із позовною заявою, в якій просить визначити їй додатковий строк в три місяці, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Ухвалою від 13.11.2024 року позовну заяву залишено без руху та вказано строк протягом п`яти днів з моменту отримання копії ухвали та які саме порушення вимог ст. 175, 177 ЦПК України позивачу слід усунути.

20.11.2024 року до Залізничного районного суду м. Львова надійшла заява позивача ОСОБА_1 про усунення недоліків, однак, недоліки, які були зазначені в ухвалі Залізничного районного суду м. Львова від 13.11.2024 року про залишення позовної заяви без руху, усунуті позивачем не в повній мірі.

Зокрема, як зазначалось в ухвалі виклад фактичних обставин у позовній заяві не відповідає додатками долучених до такої, на підтвердження зазначених доводів. Так у позовній заяві зазначено, що матір позивача ОСОБА_2 . В матеріалах справи міститься свідоцтво про народження НОМЕР_1 від 11.08.1961 року, згідно якого батьком ОСОБА_2 є ОСОБА_5 , матір`ю ОСОБА_4 . Згідно свідоцтва про одруження НОМЕР_2 від 28.03.1985 року, ОСОБА_6 і ОСОБА_2 одружились ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено актовий запис № 2550. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_7 . Однак в подальшому зазначає, що на підтвердження факту родинних відносин з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 долучає свідоцтво про народження її матері ОСОБА_2 .

Також зазначає у позовній заяві, що ОСОБА_5 є її батьком, однак як вбачається із долучених копій документів до матеріалів справи такий є її дідусем, вказує, що ОСОБА_3 є її рідною тіткою, однак до матеріалів справи не долучено жодного підтвердження такого родинного зв`язку, як і не долучено підтвердження, що остання є рідною сестрою ОСОБА_5 .

До матеріалів позовної заяви долучено копію METRYKA SZKOLNA, яка складена іноземною мовою.

Положеннями ч. 1 ст. 9 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство в судах проводиться державною мовою.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

Згідно з ч. 3 ст. 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою.

Великою Палатою Верховного Суду неодноразово наголошувалося, що процесуальні документи мають подаватися до суду лише державною мовою (справа № 9901/12/20, провадження № 11-56заі20, справа № 826/7329/17, провадження № 11-28заі21).

У випадку, коли документ складений іноземною мовою, до суду подається переклад документа на державну мову України.

Засвідчення вірності перекладу документів з однієї мови на іншу здійснюється нотаріально, у порядку, передбаченому ст. 79 Закону України «Про нотаріат».

Разом з тим, позивачем не долучено переклад зазначеного документа на державну мову України, відповідно встановити зміст такого та на підтвердження якого доводу позовної заяви долучено такий, суд не має можливості.

Крім цього, згідно позовної заяви власниками квартири АДРЕСА_1 в рівних частинах по 1/3 були: ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , однак згідно долучених копій документів до матеріалів справи, власниками квартири АДРЕСА_1 в рівних частинах по 1/3 були: ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

В ухвалі Залізничного районного суду м. Львова від 13.11.2024 року, зазначалось, що такі розбіжності у змісті позовної заяви та додатків долучених до такої, унеможливлює встановлення обставин справи та вирішення такої по суті.

Також, як зазначалось судом у зазначеній ухвалі позивачем не надано для відповідача та третьої особи копії усіх документів, що додаються до позовної заяви, а саме квитанції про сплату судового збору, ксерокопії паспорта та ідентифікаційного коду позивача.

Усуваючи зазначений недолік позивач долучила зазначені документи, однак у примірнику для відповідача копія квитанції про сплату судового збору не засвідчена відповідно до вимог ст. 95 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України заява вважається неподаною і повертається позивачеві у випадку, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

У зв`язку з тим, що позивач не усунула вказані в ухвалі недоліки у встановлений строк, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачеві.

Керуючись ст. 185 ЦПК України,

постановив:

позовну заяву ОСОБА_1 до Львівської міської ради та ОСОБА_2 , третя особа: Друга Львівська державна нотаріальна контора Львівської області про визначення додаткового строку для подання заяви на прийняття спадщини за заповітом, - визнати неподаною та повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із такою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Ухвала, як така, що постановлена поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя:/ підпис /

Згідно з оригіналом.

Суддя: Пилип`юк Г. М.