Повістка

від 05.11.2024 по справі 907/1068/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2024 р. Справа №907/1068/23

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

Гриців В.М. (доповідач), Малех І.Б., Панова І.Ю.

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сем Білдінг» на рішення Господарського суду Закарпатської області від 20 лютого 2024 року у справі №907/1068/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сем Білдінг» про стягнення 448 363,20 грн

ВСТАНОВИВ:

Західний апеляційний господарський суд постановою від 26 вересня 2024 року задовольнив апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сем Білдінг»; скасував рішення Господарського суду Закарпатської області від 20 лютого 2024 року у справі №907/1068/23 і прийняв нове судове рішення, яким у позові відмовив. Повний текст постанови складено 28 жовтня 2024 року.

30 вересня 2024 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Сем Білдінг» Митровка Я.В. сформував в системі Електронний суд заяву про прийняття додаткової постанови щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу. Просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сем Білдінг» 24 270 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката у зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Західний апеляційний господарський суд призначив розгляд заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Сем Білдінг» про ухвалення додаткового рішення у справі №907/1068/23 у судовому засіданні на 05 листопада 2024 року о 12:30 год. у приміщенні Західного апеляційного господарського суду, про що повідомив сторонам.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи :

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Процесуальним законодавством визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За частиною першою статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Натомість, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

За положенням частини другої статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Питання розподілу між сторонами судових витрат, суд вирішує під час ухвалення рішення суду і зазначає про це в резолютивній частині (пункт 5 частини першої статті 237, пункт 2 частини п`ятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, частиною першою статті 221 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина перша).

Така норма кореспондується з частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 Господарського процесуального кодексу України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (постанова Верховного Суду від 19.07.2021 у справі №910/16803/19).

При цьому, процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (постанови Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21 та від 31.05.2022 у справі №917/304/21);

Суд апеляційної інстанції з`ясував, що в апеляційній скарзі представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Сем Білдінг» Митровка Я.В. заявляв про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи та вказав, що орієнтовний їх розмір витрат відповідача на правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції становить 15 000,00 грн. Однак докази точного розміру витрат на професійну правничу допомогу будуть подані до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення, за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.

До закінчення судових дебатів у справі №907/1068/23 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Сем Білдінг» Митровка Ярослав Васильович заявив про те, що розмір витрат на правову допомогу, понесених у зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції і відповідні докази буде подано протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

Як вже зазначено, 30 вересня 2024 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Сем Білдінг» Митровка Ярослав Васильович сформував в системі Електронний суд заяву про прийняття додаткової постанови щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу. Просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сем Білдінг» 24 270 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката у зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

До заяви додано копії : ордера (копія ордера теж додана до апеляційної скарги) детальний опис виконаних адвокатом робіт (послуг); рахунків і актів; договору про надання правової допомоги, укладеного 11 квітня 2024 року Адвокатським об`єднанням «Греца і партнери» з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сем Білдінг»; статуту Адвокатського об`єднання «Греца і партнери», одним із учасників-партнерів якого є Митровка Ярослав Васильович.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» не подало заяви чи клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу.

Виходячи зі змісту положень частин 5, 6 статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Такий висновок наведений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Такі висновки щодо застосування статей 126, 129 ГПК України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Ураховуючи наведене, такі критерії, як обґрунтованість, пропорційність, співмірність та розумність розміру витрат на правову допомогу з огляду на обставини справи №907/1068/23, керуючись приписами частини 4 статті 126 та частини 5 статті 129 ГПК України, з огляду на обсяг виконаних робіт адвокатом відповідача, - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Сем Білдінг» та стягнення з позивача на користь відповідача суми 24 270 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката у зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 126, 129, 244, 281, 282, 284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сем Білдінг» про ухвалення додаткової постанови про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» (02152, м. Київ, пр. Павла Тичини, буд. 1В, код ЄДРПОУ 40720198) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сем Білдінг» (88000, м. Ужгород, вул. Корзо, буд. 9, кв. 4А, код ЄДРПОУ 38977207) 24 270 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Суддя В.М. Гриців

Суддя І.Б. Малех

Суддя І.Ю.Панова