Постанова

від 07.11.2024 по справі 916/3226/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 року м. ОдесаСправа № 916/3226/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Принцевської Н.М., Філінюка І.Г.

при секретарі судового засідання: Герасименко Ю.С.

За участю представників учасників справи:

від ОСОБА_1 - адвокат Петракова О.В. та адвокат Марцюха В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Одеської області від 08.05.2024 (повний текст складено та підписано 14.05.2024, суддя Малярчук І.А.)

та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 22.05.2024 (повний текст складено та підписано 27.05.2024, суддя Малярчук І.А.)

у справі №916/3226/23

за позовом ОСОБА_1

до 1) Обслуговуючого кооперативу "Тіан Конг"

2) ОСОБА_2

про визнання недійсними рішень, скасування записів

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до Обслуговуючого кооперативу "Тіан Конг" та ОСОБА_2 в якому, з урахуванням уточнень, просив:

1) Визнати повністю недійсним рішення загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу "Тіан Конг" від 24.04.2023 року, оформленого Протоколом загальних зборів учасників ОК «ТІАН КОНГ» №1/24-04 про звільнення 24.04.2023 року ОСОБА_1 з посади Голови Обслуговуючого кооперативу "Тіан Конг".

2) Скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Обслуговуючого кооперативу "Тіан Конг" запис про зміну керівника цієї юридичної особи, якого вчинено державним реєстратором виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області Шкарпеткіною В.В. 26.04.2023 року за №1005561070020047951. ???

3) Визнати повністю недійсним рішення загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу "Тіан Конг" від 27.04.2023 року, оформленого Протоколом загальних зборів членів ОК «ПІАН КОНГ» №1/27-04 від 27.04.2023 року про затвердження Статуту ОК "TIAH КОНГ" у новій редакції.

4) Скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Обслуговуючого кооперативу "Тіан Конг" запис про зміни до установчих документів цієї юридичної особи, якого вчинено державним реєстратором Юридичного департаменту Одеської міської ради Лесною Т.О. 01.05.2023 року за №1005561070021047951.

5) Визнати повністю недійсним рішення загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу "Тіан Конг" від 17.05.2023 року, оформленого Протоколом загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу "Тіан Конг" №1/17-05 від 17.05.2023 року.

6) Скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Обслуговуючого кооперативу "Тіан Конг" запис про зміну засновників (учасників) цієї юридичної особи та зміну до установчих документів Обслуговуючого кооперативу "Тіан Конг", якого вчинено державним реєстратором виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області Шкарпеткіною В.В. 19.05.2023 року за №1005561070022047951

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані рішення загальних зборів членів кооперативу прийняті з порушенням вимог чинного законодавства України щодо порядку скликання і проведення загальних зборів, чим порушені корпоративні права позивача.

ОСОБА_1 вважає, що повідомлення про проведення загальних зборів членів кооперативу підписані та загальні збори скликані та проведені особою, яка не мала на це повноважень, а також зборами прийнято рішення з питання, яке не було включено до порядку денного.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.05.2024 по справі №916/3226/23 у задоволенні позову відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 22.05.2024 у цій справі, задоволено частково заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення, стягнуто з позивача на користь ОСОБА_2 7000 грн витрат на правничу допомогу, в задоволенні решти заяви відмовлено.

В мотивах оскаржуваного рішення суд першої інстанції зазначив, що на момент скликання Головою ОК "Тіан Конг" ОСОБА_3 загальних зборів, останній мав повноваження на вчинення таких дій, оскільки відомості про цю особу містились у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Також, за твердженням місцевого господарського суду, наявними матеріалами справи підтверджується належне повідомлення позивача про проведення оспорюваних ним зборів у порядку та строки визначенні Статутом кооперативу.

У додаткову рішенні місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що з огляду на надані відповідачем докази, з урахуванням категорії справи, рівня її складності, тривалості розгляду справи, вимоги про стягнення з позивача витрат на правову допомогу підлягають задоволенню частково загалом у розмірі 7000 грн, які можуть вважатись розумними і співмірними по даній справі.

Не погодившись із вказаними рішеннями до Південно-західного апеляційного господарського суду звернувся позивач з апеляційною скаргою в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Також скаржник просить скасувати додаткове рішення у цій справі.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, з огляду на таке:

- місцевим господарським судом не було взято до уваги те, що не дивлячись на наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису щодо зміни керівника кооперативу, ОСОБА_3 не мав повноважень на підписання повідомлень про скликання загальних зборів, оскільки станом на час вчинення таких дій набрала чинності постанова Південно-західного апеляційного господарського суду, якою визнано недійсним рішення загальних зборів членів кооперативу про звільнення позивача з посади голови кооперативу;

- ОК "Тіан Конг" був достеменно обізнаний про прийняття судом апеляційної інстанції відповідного рішення, оскільки був стороною по справі;

- під час проведення загальних зборів 27.04.2024, при прийняття рішення про внесення змін до Статуту кооперативу не було забезпечено наявності 75% голосів членів кооперативу;

- загальними зборами кооперативу прийнято рішення, які не були включенні до порядку денного, що є безумовною підставою для визнання їх недійсними;

- позивача не було повідомлено, у строки визначені Статутом, про дату, час та місце проведення та порядок денний загальних зборів;

- оскаржуваним рішенням позивача було безпідставно виключено з числа членів кооперативу.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.07.2024 відкрито апеляційне провадження у цій справі та призначено справу до розгляду на 25.09.2024.

Даною ухвалою також було встановити іншим учасникам справи строк для подання суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу до 01.08.2024.

Названа ухвала суду, якою зокрема визначено відповідачам строк подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, була надіслана ОК "Тіан Конг" в його електронний кабінет та доставлена 11.07.2024, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою від 12.07.2024.

У визначений судом строк відповідачем відзив на апеляційну скаргу подано не було.

Водночас, колегія суддів зазначає, що 05.09.2024 до суду апеляційної інстанції надійшли додаткові пояснення від відповідача, які хоч і за назвою є «додаткові пояснення у справі», втім, за своїм змістом фактично є відзивом на апеляційну скаргу, оскільки в них наводяться обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги.

За таких обставин, колегія суддів констатує, що письмові пояснення відповідача, які за своїм змістом є відзивом на апеляційну скаргу, подані ОК "Тіан Конг" після закінчення строку, встановленого судом ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.07.2024.

Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ст. 118 ГПК України).

За змістом частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (частина друга статті 119 Господарського процесуального кодексу України).

Зі змісту наведеної норми випливає, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Разом з тим, на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2018 у справі №904/5995/16.

Таким чином, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку (у даному випадку - до 01.08.2024 включно), чи з ініціативи суду, у той час як відповідач звернувся з відзивом на апеляційну скаргу після закінчення цього строку та з заявою про продовження строку на подання відзиву на апеляційну скаргу до суду не звертався.

Відтак, оскільки з заявою про продовження строків відповідач до суду не звертався, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення відзиву ОК "Тіан Конг", який подано у вигляді додаткових пояснень, без розгляду.

У зв`язку з оголошенням у м. Одесі сигналу повітряної тривоги, що зумовлює перебування працівників та відвідувачів суду в укритті, судове засідання призначене на 25.09.20247 у справі №916/3226/23 не відбулось.

Ухвалою суду від 30.09.2024 повідомлено учасників справи, що наступне судове засідання по справі №916/3226/23 відбудеться 16.10.2024.

У судовому засіданні Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.10.2024 у справі №916/3226/23 оголошено перерву до 07.11.2024 про що, учасників справи повідомлено ухвалою від 16.10.2024.

Під час судового засідання від 07.11.2024 представники апелянта підтримали вимоги та доводи за апеляційною скаргою та наполягали на її задоволенні.

Представники відповідачів у судове засідання не з`явились, своїм правом на подання відзиву на апеляційну скарга та участь у розгляді справи не скористались, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Чинне законодавство визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захист цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Відповідно до положень статті 167 Господарського кодексу України корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Стаття 55 Господарського кодексу України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

В силу частин першої, другої статті 3 Господарського кодексу України) під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу стаття 63 Господарського кодексу України відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності.

Корпоративне підприємство характеризується тим, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників) (стаття 93 Господарського кодексу України).

Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів (стаття 94 Господарського кодексу України).

Наведені норми кореспондуються із нормами статей 83, 85, 86 Цивільного кодексу України, згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України "Про кооперацію".

За змістом положень статей 2, 6, 9 Закону України "Про кооперацію" кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Обслуговуючий кооператив надає послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку (статті 2, 23 Закону України "Про кооперацію").

Таким чином, обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.

За умовами частини першої статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно з положеннями статті 12 Закону України "Про кооперацію" основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.

Отже, члени кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Саме така правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №509/577/18, від 01.10.2019 у справі №910/7554/18 та від 17.12.2019 №904/4887/18.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про кооперацію" вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.

Частиною першою статті 8 Закону України "Про кооперацію" визначено, що статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність. Статут містить відомості, зокрема, про порядок скликання загальних зборів, порядок формування, склад і компетенцію органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах.

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Порядок скликання та проведення загальних зборів учасників юридичної особи визначений законодавством України за положеннями якого учасники (акціонери, члени) юридичної особи мають бути до початку загальних зборів повідомлені про дату, місце, час проведення та порядок денний таких зборів. Такий порядок скликання загальних зборів вищого органу управління юридичної особи не залежить від її організаційно-правової форми, є загальноприйнятим та таким, що гарантує забезпечення права учасника (акціонера, члена) юридичної особи на участь в управлінні нею.

За умовами частини першої статті 12 Закону України "Про кооперацію" одними з основних прав члена кооперативу є участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах.

Права члена кооперативу можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. При цьому позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами членів рішень, оскільки вплив члена на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 06.08.2020 у справі №918/636/19.

Таким чином, враховуючи норми статті 167 Господарського кодексу України, правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах є однією зі складових корпоративних прав, відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах. Зокрема, рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання.

Саме такий правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладено в постанові від 28.01.2020 у справі №924/641/17.

Статтею 15 Закону України "Про кооперацію" визначено, що чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік. Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

У відповідності до п. 9.1. Статуту ОК "Тіан Конг" Вищим органом управління кооперативу є загальні збори його членів.

Пунктом 9.6. Статуту визначено, що чергові загальні збори членів кооперативу скликаються головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік.

Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів голова загальних зборів повідомляє всім членам не пізніше, ніж за 10 (десять) календарних днів до визначеного строку їх проведення. Повідомлення передається членам кооперативу листом рекомендованою поштою, телеграмою або телефонограмою (п. 9.7. Статуту).

Виходячи з вищенаведених положень чинного законодавства та Статуту ОК "Тіан Конг" загальні збори членів кооперативу скликаються головою кооперативу та про такі збори мають бути належним чином повідомлені інші члені кооперативу.

У відповідності до п. 6.1. Статуту ОК "Тіан Конг" ОСОБА_1 входить до складу засновників кооперативу, та відповідно є його членом.

Звертаючись із даним позовом до суду першої інстанції, позивач зазначав, що оскаржувані ним загальні збори членів ОК "Тіан Конг" скликано та проведено не уповноваженою на вчинення таких дій особою, за неналежного повідомлення позивача про проведення таких зборів та за відсутності кворуму.

Приймаючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог через їх необґрунтованість.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, 10.04.2023 членом ОК "Тіан Конг" ОСОБА_3 було складено повідомлення про проведення 24.04.2023 загальних зборів кооперативу з відповідним переліком питань, а саме:

- про обрання голови та секретаря загальних зборів кооперативу;

- про звільнення з посади голови кооперативу;

- про призначення на посаду голови кооперативу;

- про проведення державної реєстрації змін, у відповідності до вимог чинного законодавства України та надання повноважень голові кооперативу для реєстрації зазначених змін.

24.04.2023 було проведено загальні збори ОК "Тіан Конг", на яких були присутні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_1 був відсутній, на яких прийнято відповідні рішення, а саме: обрати на посаду голови зборів кооперативу ОСОБА_3, на посаду секретаря зборів ОСОБА_4 , звільнити ОСОБА_1 з посади голови кооперативу та ???призначити з 25.04.2023 на посаду голови ОК "Тіан Конг" ОСОБА_4.

ОК "Тіан Конг" на підтвердження повідомлення ОСОБА_1 про проведення загальних зборів проведених 24.04.2023 надано до суду копії повідомлення про проведення загальних зборів від 10.04.2023 (т.1, а.с. 160), фіскальний чек від 10.04.2023 (т.1, а.с. 161), опис вкладення від 10.04.2023 (т.1, а.с. 162) та накладної від 10.04.2023 (т.1, а.с. 163).

Також, 10.04.2024 членом ОК "Тіан Конг" ОСОБА_3 було складено повідомлення про проведення 27.04.2023 загальних зборів кооперативу з відповідним порядком денним, а саме:

- про обрання голови та секретаря загальних зборів кооперативу;

- про затвердження Статуту кооперативу у новій редакції;

- про проведення державної реєстрації змін, у відповідності до вимог чинного законодавства України та надання повноважень голові кооперативу для реєстрації зазначених змін.

27.04.2023 загальними зборами ОК "Тіан Конг" 27.04.2023 були прийняті рішення, оформлені протоколом №1/27-04 від 27.04.2023 на яких вирішено: обрати головою загальних зборів членів ОСОБА_5 , секретарем загальних зборів членів Кооперативу ОСОБА_4; затверджено Статут Кооперативу в новій редакції відповідно до Закону України "Про кооперацію" та у відповідності до рішення Господарського суду Одеської області від 25.11.2021 у справі № 916/2499/21, згідно якого пункт 9.12 Розділу 9 Статуту Кооперативу в редакції від 08 травня 2019 року визнано таким, що не відповідає вимогам частин 9, 10, 11 статті 15 Закону України "Про кооперацію" і незаконним; викладено пункт 9.12 Розділу 9 Статуту Кооперативу в наступній редакції: "Загальні збори членів Кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених"; доручено підписати Статут Кооперативу в новій редакції голові та секретарю загальних зборів членів Кооперативу та зареєструвати зазначені зміни відповідно до вимог чинного законодавства України; повноваження на проведення державної реєстрації змін надати Голові Кооперативу, з правом передоручення наданих йому повноважень третій особі.

На підтвердження повідомлення ОСОБА_1 про проведення загальних зборів проведених 27.04.2023 ОК "Тіан Конг" було надано копії повідомлення про проведення загальних зборів від 10.04.2023 (т.1, а.с. 166), фіскальний чек від 10.04.2023 (т.1, а.с. 167), опис вкладення від 10.04.2023 (т.1, а.с. 168) та накладної від 10.04.2023 (т.1, а.с. 169).

Проте, позивач заперечує отримання таких повідомлень та зазначає, що не був належним чином повідомлений про час, дату, місце та порядок денний загальних зборів кооперативу, які відбулись 24.04.2023 та 27.04.2023.

Колегія суддів зазначає, що у правових висновках, викладених Верховним Судом у постановах від 02.05.2018 року у справі № 910/807/17, від 27.11.2018 року у справі № 916/58/18, від 11.12.2019 року у справі № 916/2584/18, від 06.02.2020 року у справі №906/307/19, окрім іншого, зазначено, що обраний особою, яка скликає загальні збори учасників, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направленням такого повідомлення. У випадку заперечення учасником факту повідомлення його про проведення загальних зборів, обов`язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється.

Отже, у справах з позовною вимогою про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників юридичної особи, заявленою з підстав неповідомлення позивача як учасника юридичної особи про проведення зборів, на яких прийняте спірне рішення, судам при вирішенні питання щодо порушення прав позивача спірним рішенням необхідно з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема, щодо належного повідомлення позивача про такі збори, яке є складовою скликання зборів, а також щодо відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту, оскільки своєчасне і належне повідомлення учасника про скликання загальних зборів, що містить вичерпну інформацію щодо проведення зборів, є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні.

Саме така правова позиція Великої Палати Верховного Суду викладена в постанові від 22.10.2019 у справі №923/876/16.

Втім, колегія суддів зазначає, що наявні матеріали справи не містять, а ОК "Тіан Конг" не надано жодних доказів на підтвердження належного повідомлення ОСОБА_1 про проведення загальних зборів кооперативу, які відбулись 24.04.2023 та 27.04.2023.

Як вже було вказано вище, саме лише формальне направлення кооперативом повідомлення не може свідчити про належне повідомлення члена кооперативу про проведення загальних зборів.

Однак, у даному випадку ОК "Тіан Конг" обмежилось саме формальним наданням доказів на підтвердження направлення відповідних повідомлень про проведення загальних зборів членів кооперативу позивачеві, однак, наявні матеріли справи не містять, а відповідачем не надано доказів на підтвердження отримання або неотримання ОСОБА_1 відповідних повідомлень та/або інших доказів, які б свідчили про належне повідомлення позивача про проведення таких зборів та про те, що йому було достеменно відомо про час, дату та місце їх проведення, але свідомо проігноровано.

Судова колегія також відзначає, що інформацію стосовно трек-номерів на сайті Акціонерного товариства "Укрпошта" та їх відстеження можливо отримати виключно протягом 6 місяців з моменту реєстрації поштового відправлення, однак, станом на теперішній час, зазначений строк сплив, а тому суд позбавлений можливості відстежити направлення поштових повідомлень за відповідними трек-номерами, вказаними у поштових повідомленнях та описах, за даними Акціонерного товариства "Укрпошта" та, як наслідок, перевірити факт отримання або не отримання таких листів позивачем.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що положення п. 9.7. Статуту кооперативу передбачають альтернативні способи повідомлення члена кооперативу про проведення загальних зборів, зокрема листом рекомендованою поштою, телеграмою або телефонограмою.

Відтак, ОК "Тіан Конг" не було обмежено у способах належного повідомлення позивача про проведення таких зборів, зокрема у разі неможливості повідомлення позивача про проведення загальних зборів засобами поштового зв`язку, відповідач не був позбавлений можливості повідомити позивача про проведення зборів телеграмою або телефонограмою, однак наявні матеріли справи не містять, а відповідачем не надано доказів на підтвердження повідомлення позивача про проведення загальних зборів кооперативу у такі способи.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що позивача не було належним чином повідомлено про час, дату, місце та порядок денний загальних зборів кооперативу, які було призначено та проведено 24.04.2023 та 27.04.2023.

Щодо оскаржуваних позивачем загальних зборів проведених 17.05.2023, колегія суддів зазначає таке.

05.05.2024 членом ОК "Тіан Конг" ОСОБА_4 було складено повідомлення про проведення 17.05.2024 загальних зборів кооперативу з відповідним порядком денним, а саме:

- про обрання голови та секретаря загальних зборів кооперативу;

- про припинення членства в кооперативі та вступ до кооперативу;

- про проведення державної реєстрації змін, у відповідності до вимог чинного законодавства України та надання повноважень голові кооперативу для реєстрації зазначених змін.

За рішеннями Загальних зборів ОК "Тіан Конг", оформленими протоколом №1/17-05 від 17.05.2023 було: обрано Головою Зборів членів Кооперативу - ОСОБА_3, Секретарем - ОСОБА_6 ; відповідно до ст. 13 Закону України "Про кооперацію" та ст.ст. 7.2.2.2., 8.17 Статуту Кооперативу за порушення терміну сплати паю, що перевищив 30 (тридцять) календарних днів, виключено ОСОБА_1 з числа осіб, що є членами Кооперативу; відповідно до ст. 11 Закону України "Про кооперацію", ст. 7.2.1. Розділу 7 Статуту Кооперативу включено до складу членів Кооперативу ОСОБА_2 , громадянку України, з вступним внеском та паєм у порядку та розмірах, визначених Статутом; затверджено Статут Кооперативу в новій редакції та запропоновано зареєструвати зазначені зміни відповідно до вимог чинного законодавства України; повноваження на проведення державної реєстрації змін надано Голові Кооперативу, з правом передоручення наданих йому повноважень третій особі.

У наявних матеріалах справи містять докази на підтвердження повідомлення позивача ОСОБА_1 про проведення загальних зборів кооперативу проведених 17.05.2023, зокрема копії повідомлення про проведення загальних зборів від 05.05.2023 (т.1, а.с. 104), поштовий конверт (т.1, а.с. 105), опис вкладення від 05.05.2023 (т.1, а.с. 106) та рекомендоване повідомлення про вручення від 11.05.2023 (т.1, а.с. 107).

Як свідчать наявні матеріли справи, та не заперечується самим позивачем, повідомлення про проведення загальних зборів членів кооперативу 17.05.2023 було отримано ним 11.05.2023.

Втім, судова колегія вважає, що у даному випадку ОК "Тіан Конг" було порушено строки повідомлення позивача про проведення таких зборів.

Так, за приписами п.9.7. Статуту кооперативу, про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів голова загальних зборів повідомляє всім членам не пізніше, ніж за 10 (десять) календарних днів до визначеного строку їх проведення. Повідомлення передається членам кооперативу листом рекомендованою поштою, телеграмою або телефонограмою.

Наведе також узгоджується з приписами ст. 15 Закону України «Про кооперацію», якою визначено, що про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

Проте, як свідчать наявні матеріли справи, повідомлення про проведення загальних зборів призначених на 17.05.2023, позивачем було отримано лише 11.05.2023, тобто за 6, а не за 10 календарних днів до проведення таких зборів, що свідчить про те, що ОК "Тіан Конг" не було дотримано вимог чинного законодавства та Статуту та у визначений строк, тобто не пізніше, ніж за 10 (десять) календарних днів до визначеного строку проведення загальних зборів, не було повідомлено позивача про їх проведення.

З огляду на таке, суд апеляційної інстанції вважає, що позивача не було належним чином (своєчасно) повідомлено про проведення загальних зборів кооперативу призначених на 17.05.2023, що могло позбавити останнього можливості належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні.

Колегія суддів також вважає, що рішення загальних зборів членів кооперативу, які відбулись 27.04.2023 та 17.05.2023, прийняті за відсутності кворуму, з огляду на таке.

Так, у відповідності до п. 9.14. Статуту ОК "Тіан Конг" рішення загальних зборів членів кооперативу про прийняття/виключення членів та асоційованих членів, внесення змін до Статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше к 75% членів кооперативу, що мають право ухвального голосу на загальних зборах кооперативу.

Пунктом 6.1. Статуту ОК "Тіан Конг" визначено, що засновниками кооперативу є громадянин Народної Республіки Китай - ОСОБА_3, громадянин України - ОСОБА_1 та громадянка Народної Республіки Китай - ОСОБА_4.

Виходячи з наведеного, кожному з членів ОК "Тіан Конг" належить 33,3 % голосів на загальних зборах учасників кооперативу, а тому задля наявності кворуму при вирішенні питань зазначених у п. 9.14. Статуту ОК "Тіан Конг", усі члени кооперативу повинні голосувати схвально.

Як вбачається зі змісту рішення загальних зборів ОК "Тіан Конг" від 27.04.2023, які оформлені протоколом №1/27-04 від 27.04.2023 на них, серед іншого, було вирішено затвердити Статут кооперативу в новій редакції.

Рішенням загальних зборів ОК "Тіан Конг" від 17.05.2023, які оформлені протоколом №1/17-05 від 17.05.2023 було, зокрема, виключено ОСОБА_1 з числа осіб, що є членами кооперативу та включено до складу членів кооперативу ОСОБА_2 .

Отже, загальними зборами кооперативу 27.04.2023 та 17.05.2023 прийнято рішення, які у відповідності до п. 9.14. Статуту ОК "Тіан Конг", вважаються прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше к 75% членів кооперативу, що мають право ухвального голосу на загальних зборах кооперативу, а саме щодо внесення змін до Статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього.

Втім, зі змісту протоколів №1/27-04 від 27.04.2023 та №1/17-05 від 17.05.2023 вбачається, що на загальних зборах були присутні лише два члена кооперативу, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які загалом мають 66,66 % голосів, що відповідно є менш ніж 75% членів кооперативу.

З огляду на таке, колегія суддів вважає, що рішення з питань порядку денного прийняті загальними зборами кооперативу 27.04.2023 та 17.05.2023 за відсутності кворуму, оскільки за них проголосувало менш ніж 75% членів кооперативу.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду самостійними підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів є, зокрема: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; відсутність протоколу загальних зборів.

Аналогічні висновки викладенні в постанові Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 01.09.2023 у справі №909/1154/21.

Таким чином, вищезазначені обставини свідчать про наявність безумовних підстав для визнання недійсними рішення загальних зборів членів кооперативу від 27.04.2023 та від 17.05.2023, оскільки вони були прийнятті за відсутності кворуму.

Колегія суддів також наголошує на тому, що оспорювані позивачем загальні збори членів кооперативу від 24.04.2023, 27.04.2023 та 17.05.2023 скликані та проведені не уповноваженою на вчинення таких дій особою, з огляду на таке.

За приписами ст. 15 Закону України «Про кооперацію» чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік.

Статтею 16 Закону України «Про кооперацію» визначено, що у кооперативі, до складу якого входить менше ніж 10 членів, обирається лише голова кооперативу. Члени правління та голова кооперативу обираються загальними зборами членів кооперативу на строк, визначений статутом, але не більше ніж на п`ять років. Порядок обрання або відкликання членів правління та голови кооперативу, а також порядок проведення засідань правління кооперативу та прийняття ним рішень визначаються статутом кооперативу.

Пунктом 9.6. Статуту визначено, що чергові загальні збори членів кооперативу скликаються головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, повідомлення про проведення загальних зборів ОК "Тіан Конг" 24.04.2023 та 27.04.2023 від 10.04.2023 були складені ОСОБА_3 , із зазначенням його як голови кооперативу.

Дійсно, у відповідності до відомостей, які містились у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 10.04.2023 керівником ОК "Тіан Конг" було зазначено ОСОБА_3 .

Однак, відповідно до положень ч.3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Отже, статтею ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» встановлено спростовану презумпцію відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру.

Судова колегія зазначає, що у провадженні Господарського суду Одеської області перебувала справа №916/2708/21за позовом ОСОБА_1 до, зокрема, ОК "ТІАН КОНГ" про визнання недійсним рішення загальних зборів членів ОК "ТІАН КОНГ" від 25.02.2021, оформлене протоколом загальних зборів учасників ОК "ТІАН КОНГ" №1/25-02 від 25.02.2021, про звільнення 25.02.2021 ОСОБА_1 з посади голови кооперативу та скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ОК "ТІАН КОНГ" запис щодо зміни керівника кооперативу, який вчинено державним реєстратором.

За результатами розгляду такого позову, рішенням Господарського суду Одеської області від 10.11.2022 у справі №916/2708/21 у задоволенні позову відмовлено.

Однак, постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.03.2023, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 05.07.2023, серед іншого, визнано недійсним рішення загальних зборів членів ОК "ТІАН КОНГ" від 25.02.2021, оформлене протоколом загальних зборів учасників ОК "ТІАН КОНГ" №1/25-02 від 25.02.2021, про звільнення 25.02.2021 ОСОБА_1 з посади голови кооперативу та скасувано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ОК "ТІАН КОНГ" запис щодо зміни керівника кооперативу, який вчинено державним реєстратором.

За приписами ст. 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Отже, з 29.03.2023, тобто з моменту набуття постановою суду апеляційної інстанції законної сили, фактично підстава за якої ОСОБА_1 було звільнено з посади голови ОК "ТІАН КОНГ" відпала та сторін було повернуто до попереднього стану.

На переконання колегії суддів, станом на час скликання 10.04.2023 та 05.05.2023 загальних зборів членів кооперативу, ОСОБА_3 був достеменно обізнаний про прийняте судом апеляційної інстанції рішення, яким було визнано недійсним рішення загальних зборів членів кооперативу про звільнення ОСОБА_1 з посади голови кооперативу, оскільки ОК "ТІАН КОНГ" було стороною по справі №916/2708/21.

До того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на зміст повідомлення про скликання загальних зборів учасників кооперативу від 10.04.2023 в якому до порядку денного включено питання, зокрема про звільнення з посади чинного голову ОК "ТІАН КОНГ", а також рішення загальних зборів кооперативу від 24.04.2023, яким вирішено звільнити ОСОБА_1 з посади голови кооперативу та ???призначити з 25.04.2023 на посаду голови ОК "Тіан Конг" ОСОБА_4 .

Наведене, на переконання судової колегії, свідчить про обізнаність інших членів кооперативу, про те, що відомості станом на 10.04.2023 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань керівником ОК "Тіан Конг" щодо керівника кооперативу є недостовірними, оскільки станом на той час набрало законної сили рішення суду за яким визнано недійсним рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади голови кооперативу.

З огляду на таке, суд апеляційної інстанції вважає, що станом на 10.04.2023 ОСОБА_3 не мав відповідних повноважень на скликання загальних зборів членів кооперативу, оскільки не був його головою.

З урахуванням наведеного вище, приймаючи до уваги порушення допущенні під час скликання та проведення оспорюваних позивачем загальних зборів учасників кооперативу, а саме їх скликання неуповноваженою особою, неналежне повідомлення позивача про їх проведення та прийняття рішень на таких зборах за відсутності кворуму, колегія суддів вважає, що оскаржувані рішення загальних зборів підлягають визнанню недійсними.

Щодо вимог позивача про скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Обслуговуючого кооперативу "Тіан Конг" відповідних записів, колегія суддів зазначає, що такі вимоги є похідними від вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників кооперативу, оскільки були внесені саме за результатами прийнятих рішень загальними зборами, а тому також підлягають задоволенню.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та вважає, що вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

З приводу оскаржуваного апелянтом додаткового рішення, колегія суддів зазначає таке.

Додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Тобто додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20.12.2019 у справі № 240/6150/18, від 16.04.2018 у справі № 923/631/15, від 23.01.2020 у справі № 927/229/19, від 23.12.2021 у справі № 925/81/21, від 09.02.2022 у справі № 910/17345/20, від 15.02.2023 у cправі № 911/956/17 (361/6664/20) та постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 904/8884/21).

Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування оскаржуваного рішення та прийняття нового про задоволення позову у повному обсязі, то додаткове рішення суду першої інстанції від 22.05.2024 у цій справі також підлягає скасуванню.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

По справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржуване рішення скасуванню із прийняттям нового рішення, про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

З приводу розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає наступне.

За приписами ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 4 ст. 129 ГПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору (ч.2 ст. 129 ГПК України).

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

У даному випадку позивач по справі ОСОБА_1 є особою з інвалідністю II групи на підтвердження чого останній надано відповідне посвідчення.

Відтак, позивач у силу вимог чинного законодавства України, звільнений від сплати судового збору, як у суді першої інстанції, так й у суді апеляційної інстанції.

А тому, з урахуванням приписів ч.2 ст. 129 ГПК України, у зв`язку із прийняттям судом апеляційної інстанції рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідачів в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог.

Так, у даному випадку позивачем заявлено шість позовних вимог немайнового характеру, які спрямовано до ОК "Тіан Конг", з яких дві вимоги заявлено до ОСОБА_2 .

З огляду на таке, судовий збір розподілено судом апеляційної інстанції між відповідачами пропорційно вимогами, які заявлені до них.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Одеської області від 08.05.2024 та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 22.05.2024 по справі №916/3226/23 - скасувати.

3. Позов задовольнити повністю.

4. Визнати недійсним рішення загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу "Тіан Конг" від 24.04.2023 року, оформлене Протоколом загальних зборів учасників Обслуговуючого кооперативу "Тіан Конг" №1/24-04 від 24.04.2023.

5. Скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запис щодо Обслуговуючого кооперативу "Тіан Конг", який вчинено державним реєстратором виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області Шкарпеткіною В.В. 26.04.2023 року за №1005561070020047951.

6. Визнати недійсним рішення загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу "Тіан Конг" від 27.04.2023, оформлене Протоколом загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу "Тіан Конг" №1/27-04 від 27.04.2023.

7. Скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запис щодо Обслуговуючого кооперативу "Тіан Конг", який вчинено державним реєстратором Юридичного департаменту Одеської міської ради Лесною Т.О. 01.05.2023 року за №1005561070021047951.

8. Визнати недійсним рішення загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу "Тіан Конг" від 17.05.2023 року, оформлене Протоколом загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу "Тіан Конг" №1/17-05 від 17.05.2023.

9. Скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запис щодо Обслуговуючого кооперативу "Тіан Конг", який вчинено державним реєстратором виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області Шкарпеткіною В.В. 19.05.2023 року за №1005561070022047951.

10. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Тіан Конг" в дохід бюджету судовий збір у розмірі 13 420 грн за подання позовної заяви.

11. Стягнути з ОСОБА_2 в дохід бюджету судовий збір у розмірі 2684 грн за подання позовної заяви.

12. У задоволенні заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення та стягнення з ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу - відмовити повністю.

13. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Тіан Конг" в дохід бюджету судовий збір у розмірі 20 130 грн за подання апеляційної скарги.

14. Стягнути з ОСОБА_2 в дохід бюджету судовий збір у розмірі 4026 грн за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова, згідно з ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено та підписано 12.11.2024.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Принцевська Н.М.

Суддя Філінюк І.Г.