Постанова

від 04.11.2024 по справі 910/13311/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2024 р. Справа№ 910/13311/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Суліма В.В.

Коротун О.М.

за участю секретаря судового засідання: Новосельцева О.Р.

за участю представників сторін

від позивача : не з`явився;

від відповідача -1: Мартинюк О.О.;

від відповідача -2: Гловачева О.М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ПРОФІНВЕСТ»

та Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАУН ЛЕНД КОМПАНІ»

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2024 (повний текст складено 07.06.2024)

у справі №910/13311/23 (суддя Чинчин О.В.)

за позовом Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАУН ЛЕНД КОМПАНІ»

та Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ПРОФІНВЕСТ»

про визнання недійсною додаткової угоди

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2023 року Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ» (далі-позивач, АТ «ЗНВКІФ «ЕВО ІНВЕСТ») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАУН ЛЕНД КОМПАНІ» (далі - відповідач-1, ТОВ «ТАУН ЛЕНД КОМПАНІ») та Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ПРОФІНВЕСТ» (далі - відповідач - 2, ТОВ «КУА «ПРОФІНВЕСТ») про визнання недійсною додаткової угоди.

В обґрунтування позову, предметом якого є визнання недійсною додаткової угоди № 3 від 30.12.2022 до інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/19 від 18.12.2019, укладеного між Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ», від імені якого діяла компанія з управління активами - ТОВ «Компанія з управління активами «ПРОФІНВЕСТ», та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАУН ЛЕНД КОМПАНІ», позивач посилається на порушення вимог ст. 241 ЦК України, Закону України «Про інститути спільного інвестування» № 5080-VI від 05.07.2012, а також вимог Статуту та Регламенту АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ» під час його укладання, з огляду на наступне:

- Наглядовою радою позивача не було попередньо погоджено укладення директором ТОВ «Компанія з управління активами «ПРОФІНВЕСТ» додаткової угоди №3 від 30.12.2022 до інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/19 від 18.12.2019;

- Наглядовою радою позивача не було затверджено додаткову угоду №3 від 30.12.2022 до інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/19 від 18.12.2019, всупереч Статуту та Регламенту позивача;

- директором ТОВ «Компанія з управління активами «ПРОФІНВЕСТ», при укладанні додаткової угоди №3 від 30.12.2022 до інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/19 від 18.12.2019 було перевищено повноваження, оскільки додаткова угода №3 перевищувала суму 5 000 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2024 залучено до участі у справі в якості співвідповідача "ТОВ КУА "ПРОФІНВЕСТ".

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.06.2024 у справі № 910/13311/23 позов Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ» задоволено у повному обсязі.

Визнано недійсною додаткову угоду №3 від 30.12.2022 до інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/19 від 18.12.2019, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАУН ЛЕНД КОМПАНІ» та Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ».

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАУН ЛЕНД КОМПАНІ» на користь Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ» судовий збір у розмірі 1 342,00 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ПРОФІНВЕСТ» на користь Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ» судовий збір у розмірі 1 342,00 грн.

Задовольнячи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку щодо відсутності у матеріалах справи жодних належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження наступного схвалення Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ» правочину - додаткової угоди №3 від 30.12.2022 до інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/19 від 18.12.2019 у розумінні вимог ч.1 ст. 241 Цивільного кодексу України.

Також, суд дійшов до висновку, що додаткова угода №3 від 30.12.2022 до інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/19 від 18.12.2019 від імені інвестора - Акціонерного товариства «Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ», в інтересах та за рахунок якого на підставі договору №11092019-КУА про управління активами Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ» від 11.09.2019, діяло Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ПРОФІНВЕСТ», була підписана особою з перевищенням повноважень на вчинення такого правочину, що свідчить про недодержання при укладенні даної додаткової угоди, встановлених ст.203 Цивільного кодексу України вимог, а тому є підставою для визнання її недійсною в силу приписів статті 215 Цивільного кодексу України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги ТОВ «ТАУН ЛЕНД КОМПАНІ» та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАУН ЛЕНД КОМПАНІ» звернулося до Північного апеляційного господарського судуз апеляційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2024 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Також апелянт зазначає, що положеннями договору № 11092019-КУА про управління активами від 11.09.2019 не встановлено обов`язку ТОВ «КУА «Профінвест» здійснювати управління активами АТ «ЗНВКІФ «ЕВО ІНВЕСТ» саме на підставі Статуту АТ «ЗНВКІФ «ЕВО ІНВЕСТ», а також вказаний договір про управління активами не містить обмежень повноважень ТОВ «КУА «ПРОФІНВЕСТ» щодо необхідності попереднього погодження укладання договорів відносно активів позивача на загальну суму 5 000 000,00 грн. Апелянт зауважує, що такі обмеження відсутні, і в Законі України «Про інститути спільного інвестування», і в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, і в Статуті ТОВ «КУА «ПРОФІНВЕСТ».

Скаржник також вказує, що наявність обов`язку позивача надати копію свого Статуту відповідачу-2 жодним чином не свідчить про те, що останній повинен керуватися ним у відносинах з третіми особами при здійсненні своєї діяльності з управління активами АТ «ЗНВКІФ «ЕВО ІНВЕСТ».

ТОВ «ТАУН ЛЕНД КОМПАНІ» було перевірено документи, які підтверджували повноваження контрагента за інвестиційним договором № 2-ІД/Д/18/12/19 від 18.12.2019 та додатковою угодою № 3, перевірено відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і встановлено відсутність у ТОВ «КУА «Профінвест» обмежень повноважень щодо вчинення зазначених правочинів.

Крім того, апелянт звертає увагу, що Наглядова рада позивача має право (повноваження) згідно зі своїм Статутом попередньо погоджувати укладення компанією з управління активами договорів щодо активів Товариства, на загальну суму 5 000 000,00 грн і більше, проте нічим не передбачено обов`язок ТОВ «КУА «ПРОФІНВЕСТ» звертатися до Наглядової ради позивача за попереднім погодженням для укладання відповідних договорів. Також апелянт звертає увагу, що АТ «ЗНВКІФ «ЕВО ІНВЕСТ» не оскаржує та не визнає недійсною додаткову угоду №2 до інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/9 від 18.12.2019, незважаючи на відсутність протоколу Наглядової ради позивача про попереднє погодження та подальше затвердження вказаної додаткової угоди, що суперечить принципу добросовісності та свідчить про суперечливу поведінку позивача. Позивач не ініціює розірвання договору №11092019-КУА про управління активами від 11.09.2019, що на переконання відповідача свідчить про недобросовісну поведінку саме позивача.

Скаржник наголошує на тому, що позивачем у справі № 910/13311/23 є корпоративний інвестиційни фонд, тому в рамках даної справи підлягають застосуванню положення Закону України «Про інститути спільного інвестування», а не Закону України «Про акціонерні товариства», які застосував суд першої інстанції.

Апелянт також вважає, що представником ТОВ «КУА «ПРОФІНВЕСТ» було подано належно обґрунтоване клопотання про відкладення справи, зокрема, останній з поважних причин не зміг взяти участь у судовому засіданні у двох різних місцях в один і тоже час. Однак, судом першої інстанції вказане не було враховано, чим порушено право ТОВ «КУА «ПРОФІНВЕСТ» на доступ до правосуддя, принцип рівності та змагальності господарського судочинства.

16.09.2024 від ТОВ «ТАУН ЛЕНД КОМПАНІ» надійшли додаткові письмові пояснення, в яких останнє зазначає, що головою Наглядової ради позивача, 28.04.2023 було підписано примітки до фінансової звітності за рік, що закінчується 31.12.2022, згідно з вимогами МСФЗ, які містять у собі інформацію про запланований термін прийняття будинку в експлуатацію на IV квартал 2025 року, який було змінено саме додатковою угодою №3. Таким чином, відповідач-1 стверджує, що підписуючи примітки до фінансової звітності за рік, що закінчується 31.12.2022 та відповідно звіт про фінансові результати АТ «ЕВО ІНВЕСТ» за 2022 рік, Голова наглядової ради АТ «ЗНВКІФ «ЕВО ІНВЕСТ» був обізнаний про укладення оспорюваної додаткової угоди № 3 та про її умови, які враховано під час складання звіту за 2022 рік. Отже, твердження позивача про зворотне, на думку відповідача-1, свідчить про те, що позов у справі №910/13311/23 був ініційований позивачем виключно з метою уникнення виконання своїх зобов`язань за інвестиційним договором №2-ІД/Д/18/12/19 від 18.12.2019 у розмірі 270 730 708,00 грн.

10.10.2024 від ТОВ «ТАУН ЛЕНД КОМПАНІ» надійшли додаткові письмові пояснення, в яких останній наголошує, що Регламентом АТ «ЗНВКІФ «ЕВО ІНВЕСТ» право ТОВ «КУА «ПРОФІНВЕСТ» на укладення додаткової угоди № 3 до інвестиційного договору № 3-ІД/Д2 від 11.03.2020 не обмежено, тобто управитель уклав договір без порушення наданих йому повноважень, а сам лише факт незатвердження додаткової угоди № 3 після її підписання не може бути підставою для визнання вказаної додаткової угоди недійсною. Водночас, на думку відповідача-1, факт не затвердження додаткової угоди №3 до інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/19 від 18.12.2019 може слугувати підставою для стягнення позивачем збитків з ТОВ «КУА «ПРОФІНВЕСТ», однак не є підставою для визнання додаткової угоди №3 недійсною.

Крім того, 04.11.2024 ТОВ «ТАУН ЛЕНД КОМПАНІ» надало до суду апеляційної інстанції додаткові письмові пояснення щодо судової практики з аналогічної справи, де зазначив, що справа № 910/13310/23 за фактичними обставинами справи, підставами позову, учасниками справи та матеріально-правовим регулюванням спірних правовідносин є аналогічною з даною справою, тому обставини справи №910/13310/23 є важливими при вирішенні справи №910/13311/23.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ПРОФІНВЕСТ» та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ПРОФІНВЕСТ» звернулося до Північного апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2024 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ПРОФІНВЕСТ» аналогічні доводам апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАУН ЛЕНД КОМПАНІ».

Короткий зміст письмових заперечень АТ «ЗНВКІФ «ЕВО ІНВЕСТ» на апеляційні скарги

У свою чергу, не погоджуючись з апеляційними скаргами відповідачів, представник АТ «ЗНВКІФ «ЕВО ІНВЕСТ» 07.10.2024 надала до суду письмові заперечення, в яких заперечувала проти долучення до матеріалів справи звіту незалежного аудитора щодо річної фінансової звітності АТ «ЕВО ІНВЕСТ». Також зазначила, що зазначення у звіті аудитора даних, що містяться у відкритому доступі, без зазначення посилання на додаткову угоду №3 від 30.12.2022 до договору №2-ІД/Д/18/12/19 від 18.12.2019 та з наведенням даних річної звітності, що не містить даних про наявність заборгованості Фонду перед відповідачем-1 повністю спростовує необґрунтовані доводи відповідача-1.

Також, 04.11.2024 АТ «ЗНВКІФ «ЕВО ІНВЕСТ» надало письмові заперечення на додаткові пояснення ТОВ «ТАУН ЛЕНД КОМПАНІ» від 10.10.2024, в яких зазначило, що договором про управління активами та Законом України «Про інститути спільного інвестування» чітко встановлено обмеження щодо прав відповідача-2 на вчинення правочинів, мінімальна вартість яких перевищує :встановлену Статутом або Регламентом позивача. У свою чергу, згідно п.п. 17 п. 7.4. ст.7 Статуту АТ «ЕВО ІНВЕСТ», до компетенції Наглядової ради Фонду належить попередньо погоджувати для укладення Компанією з управління активами договорів щодо активів Фонду, на загальну суму 5 000 000,00 грн і більше з одним контрагентом (за одним або декількома договорами), якщо укладення таких договорів щодо активів Фонду на загальну суму 5 000 000 грн відбувається в межах одного кварталу.

Таким чином, позивач вказує, що при здійсненні ТОВ «КУА «ПРОФІНВЕСТ» управління активами AT «ЕВО ІНВЕСТ» на підставі відповідного договору про управління активами, відповідач-2 повинен був діяти у відповідності до рішень Наглядової ради Фонду та норм чинного законодавства України з урахуванням того, що протягом 10 робочих днів з моменту набрання договором чинності Фонд був зобов' язаний надати Компанії з управління активами Статут Фонду, а тому відповідач - 2 був обізнаний з умовами Статуту позивача.

Також позивач вважає, що перед укладенням інвестиційного договору №2-1Д/Д/18/12/19 від 18.12.2019 Наглядова рада AT «ЕВО ІНВЕСТ» попередньо погодила його укладення ТОВ «КУА «ПРОФІНВЕСТ», яке діяло від імені, в інтересах та за рахунок позивача на підставі договору №11092019-КУА про управління активами від. 11.09.2019, зокрема, було надано повноваження директору відповідача-2 Терещенко Л.С. на його укладення (підписання). Даний факт свідчить про обізнаність відповідача-2 з умовами Статуту AT «ЕВО ІНВЕСТ» у частині, яка стосується відповідних повноважень, в тому числі й в частині необхідності отримання погодження Наглядової ради перед укладенням правочину, якщо вартість активів Товариства перевищувала 5 000 000,00 грн з одним контрагентом за одним договором.

Крім того, позивач звертає увагу, що, якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента (постанова Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №910/8794/16).

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2024 апеляційну скагу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАУН ЛЕНД КОМПАНІ» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2024 у справі №910/13311/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Кропивна Л.В.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 27.06.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ПРОФІНВЕСТ» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2024 у справі №910/13311/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Кропивна Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 у відкрито провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАУН ЛЕНД КОМПАНІ» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2024 у справі №910/13311/23 та призначено до розгляду на 26.08.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 у відкрито провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ПРОФІНВЕСТ» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2024 у справі №910/13311/23 та призначено до розгляду на 26.08.2024 спільно із апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАУН ЛЕНД КОМПАНІ».

Судове засідання 26.08.2024 не відбулось у зв`язку із повітряною тривогою, у зв`язку з чим, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2024 розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ПРОФІНВЕСТ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАУН ЛЕНД КОМПАНІ» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2024 у справі №910/13311/23 призначено на 16.09.2024.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.09.2024, у зв`язку з перебуванням судді Кропивної Л.В. у відпустці, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Коротун О.М., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 прийнято справу №910/13311/23 до провадження колегією суддів: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Коротун О.М., Сулім В.В.

У судових засіданнях 16.09.2024 та 23.09.2024 оголошувались перерви у розгляді апеляційних скарг до 23.09.2024 та до 30.09.2024 відповідно.

У судове засідання 30.09.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАУН ЛЕНД КОМПАНІ» надійшла заява про відвід суддів Майданевича А.Г., Суліма В.В., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАУН ЛЕНД КОМПАНІ» про відвід суддів Майданевича А.Г., Суліма В.В., Коротун О.М. від розгляду справи №910/13311/23, визнано необгрунтованою. Відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАУН ЛЕНД КОМПАНІ» про відвід суддів Майданевича А.Г., Суліма В.В., Коротун О.М. від розгляду справи №910/13311/23. Оголошено перерву у розгляді справи до 07.10.2024.

У судовому засіданні 07.10.2024 протокольною ухвалою залишено без розгляду клопотання відповідача-1 про долучення додаткових доказів та оголошено перерву у розгляді апеляційних скарг до 16.10.2024.

Судове засідання 16.10.2024 не відбулось у зв`язку із перебуванням головуючого судді Майданевича А.Г. на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2024, розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАУН ЛЕНД КОМПАНІ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ПРОФІНВЕСТ» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2024 у справі №910/13311/23 призначено на 04.11.2024.

Розгляд клопотань

Представниця позивача Сербіна О.В. у судове засідання, призначене на 04.11.2024 не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, що підтверджується довідкою про доставлення електронного документа до електронного кабінету ТОВ "ЗНВКІФ "ЕВО ІНВЕСТ" та представника Сербіної О.В., яка наявна в матеріалах справи.

Що стосується клопотання представниці позивача про відкладення розгляду справи, у зв"язку з необхідністю термінового від"їзду за межі України строком до 11.11.2024, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:

1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;

2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки;

3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;

4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Згідно з ч.ч.1, 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу. Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Одночасно, застосовуючи відповідно до частини 1статті 4 Господарського процесуального кодексу України,статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Подане представницею позивача клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю забезпечити явку уповноважених представників позивача у судове засідання задоволенню не підлягає, оскільки вказані причини не можуть бути визнані судом поважними та чинне законодавство не обмежує кола осіб, які можуть здійснювати представництво юридичної особи в суді, та зважаючи на те, що про дату судового засідання позивача було попереджено заздалегідь, а отже, у нього було достатньо часу для того, щоб належним чином підготуватися до судового засідання та визначитись щодо особи, яка представлятиме його інтереси з урахуванням відомостей про те, що певні обставини можуть перешкодити конкретному представнику взяти участь у засіданні суду.

Колегія суддів звертає увагу, що Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ» є позивачем у даній справі та йому достеменно відомо про дату судового провадження 04.11.2024, а тому право Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ» на справедливий суд, гарантоване статею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, судом порушено не було та судом враховано те, що представником позивача надавалися пояснення у даній справі. Крім того, представницею позивача не надано до клопотання доказів виїзду за межі України.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представниці позивача про відкладення розгляду справи. Обставин необхідності відкласти розгляд апеляційної скарги судом апеляційної інстанції не встановлено.

Враховуючи положення частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка учасників справи обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе продовжити розгляд справи у відсутність представника позивача.

Позиції учасників справи

Представники відповідача-1 та відповідача-2 у судовому засіданні підтримали доводи апеляційних скарг, просили їх задовольнити, оскаржене рішення суду скасувати, у задоволенні позову відмовити.

Представниця позивача у судовому засіданні 30.09.2024, 07.10.2024, заперечувала проти апеляційних скарг, просила у їх задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції

Відповідно до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ» є корпоративним фондом в розумінні Закону України «Про інститути спільного інвестування», що підтверджується свідоцтвом № 00790 про внесення відомостей про інститут спільного інвестування до Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування від 02.10.2019.

Управління активами корпоративного фонду на підставі відповідного договору здійснює компанія з управління активами (ч. 1 ст. 14 Закону України «Про інститути спільного інвестування).

11.09.2019 між Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ» (Фонд) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ПРОФІНВЕСТ» (Компанія з управління активами, Компанія) було укладено договір №11092019-КУА про управління активами Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ», відповідно до умов якого Фонд з метою проведення діяльності зі спільного інвестування доручає, а Компанія з управління активами за винагороду приймає на себе зобов`язання щодо надання послуг з управління активами Фонду від імені, в інтересах і за рахунок Фонду, відповідно до умов та протягом дії цього договору та у відповідності до чинного законодавства України.

Компанія з управління активами зобов`язується здійснювати управління активами Фонду з метою отримання максимального інвестиційного доходу при мінімально можливих ризиках відповідно до Інвестиційної декларації Фонду, Регламенту Фонду, рішень Наглядової ради Фонду та чинного законодавства України (п.1.2 договору)

Згідно з п.2.1.2 договору Компанія з управління активами зобов`язана діяти в інтересах Фонду (формувати інвестиційний портфель відповідно до інвестиційної декларації з метою отримання максимального доходу при мінімально можливих ризиках з урахуванням умов, зазначених у договорі, кон`юнктури ринку цінних паперів, ризику вибору контрагента та інших факторів ризику) у відповідності до Регламенту Фонду, Інвестиційної декларації Фонду, рішень Наглядової ради Фонду та чинного законодавства України.

Відповідно до п.2.1.23 договору Компанія з управління активами зобов`язанадотримуватися вимог чинного законодавства України щодо обмеження діяльності Компанії з управління активами та інших показників (нормативів), які обмежують ризики учасників Фонду.

У п.3.2.1 договору визначено, що Фонд зобов`язується надавати Компанії з управління активами нотаріально засвідчені копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Статуту Фонду, затверджений Наглядовою радою Регламент Фонду, затверджений Загальними зборами (Єдиним учасником) Проспект емісії цінних паперів Фонду, внутрішні положення Фонду, іншу необхідну документацію щодо діяльності Фонду, зміни до них, а також пояснення, необхідні Компанії з управління активами для виконання покладених на неї згідно з цим договором повноважень та обов`язків протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту набрання Договором чинності, а у подальшому з моменту внесення змін до зазначених документів або подання Компанією з управління активами відповідного письмового запиту.

Згідно з п.10.1 Регламенту Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ», затвердженого рішенням Наглядової ради Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ», оформленим протоколом №2 від 11.09.2019, мінімальна вартість активів, що є предметом договорів, укладених Компанією з управління активами, які підлягають затвердженню Наглядовою радою Фонду, становить 100 000 000,00 грн (або еквівалент цієї суми у відповідній іноземній валюті).

Відповідно до п.7.1 Статуту Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ», затвердженого рішенням учасника Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ», оформленим протоколом №4 від 01.11.2019, Наглядова рада Товариства є органом, що здійснює захист прав учасників Товариства, та здійснює нагляд за діяльністю Товариства і виконанням умов Регламенту, Інвестиційної декларації та договору про управління активами Товариства.

У п.7.4 Статуту визначено, що до компетенції Наглядової ради належать, зокрема, затвердження договорів щодо активів Товариства, укладених компанією з управління активами, на суму, яка перевищує встановлену регламентом мінімальну вартість (п.9); попередньо погоджувати для укладення компанією з управління активами договорів щодо активів Товариства, на загальну суму 5 000 000,00 грн і більше з одним контрагентом (за одним або декількома договорами), якщо укладення таких договорів щодо активів Товариства на загальну суму 5 000 000,00 грн відбувається в межах одного кварталу (п.17).

Таким чином, Статутом встановлено два варіанти здійснення Наглядовою радою контролю щодо активів АТ «ЗНВКІФ «ЕВО ІНВЕСТ»: затвердження укладених договорів, на суму, яка перевищує встановлену регламентом мінімальну вартість (100 000 000,00 грн.); попереднє погодження для укладення компанією з управління активами договорів щодо активів АТ «ЗНВКІФ «ЕВО ІНВЕСТ» на загальну суму 5 000 000,00 грн, якщо укладення таких договорів відбувається з одним контрагентом в межах одного кварталу.

Згідно з договором про управління активами сторони передбачили право/обов`язок Наглядової ради щодо затвердження нею договорів, укладених на суму, яка перевищує встановлену регламентом мінімальну вартість (100 000 000 грн) (п. 2.1.8 договору).

18.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАУН ЛЕНД КОМПАНІ» (замовник) та Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ», від імені, в інтересах та за рахунок якого на підставі договору №11092019-КУА про управління активами Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ» від 11.09.2019, діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ПРОФІНВЕСТ», (інвестор) було укладено інвестиційний договір №2-ІД/Д/18/12/19, предметом якого є інвестиційна участь інвестора у будівництві об`єкта нерухомості, надалі - об`єкт, яким є будівництво житлового комплексу на вул. Дегтярівській, 25-А у Шевченківському районі м. Києва, з метою отримання інвестором у власність приміщень (частка інвестора в об`єкті) після завершення будівництва та прийняття об`єкту в експлуатацію.

За цим договором замовник зобов`язується побудувати об`єкт, забезпечити прийняття його в експлуатацію та передати інвестору належну йому частку у об`єкті. Інвестор зобов`язується здійснити інвестування (оплатити погоджену сторонами вартість) належної йому частки у об`єкті відповідно до розділу 2 цього договору та прийняти за актом прийому-передачі свою частку у об`єкті у власність на умовах цього договору. (п.п.1.2, 1.3 інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/19).

Згідно з п.1.6 інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/19 частка інвестора у об`єкті, характеристика кожного окремого приміщення, що сукупно складають частку інвестора в об`єкті, а також перелік загальнобудівельних робіт, які виконуються замовником в приміщеннях, визначається у додатках до цього договору, які є невід`ємною його частиною.

Вартість частки інвестора у об`єкті встановлюється із розрахунку визначеної сторонами у додатках до даного договору вартості 1 квадратного метра загальної проектної площі приміщень, які складають частку інвестора в об`єкті. Розмір загальної інвестиційної участі інвестора в будівництві, що складає вартість частки інвестора у об`єкті, визначається у додатках до цього договору, які є невід`ємною його частиною. (п.п.2.1, 2.2 інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/19).

Відповідно до п.2.4 інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/19 вартість частки інвестора у об`єкті підлягає коригуванню в залежності від зміни фактичної загальної площі приміщень, що складають частку інвестора у об`єкті, визначеної на підставі матеріалів технічної інвентаризації об`єкта. Перерахунок вартості частки інвестора у об`єкті здійснюється із розрахунку визначеної сторонами у відповідних додатках до даного договору вартості 1 квадратного метра загальної площі приміщень, які складають частку інвестора в об`єкті. Розрахунки, пов`язані із зміною загальної площі приміщень, що складають частку інвестора у об`єкті, проводяться сторонами лише після прийняття об`єкту в експлуатацію та отримання матеріалів технічної інвентаризації об`єкта.

Додатком №1 до інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/19 від 18.12.2019 сторони погодили, що вартість частки інвестора в об`єкті встановлюється із розрахунку 14 500,00 грн без ПДВ, податок на додану вартість складає 2 900,00 грн, всього, разом з ПДВ, 17 400 грн за 1 квадратний метр (п.2); розмір загальної інвестиційної участі інвестора в будівництві, що складає вартість частки інвестора в об`єкті за цим договором на момент укладення даного додатку№1 становить 284 019 910,00 грн, податок на додану вартість (ПДВ) складає 56 803 982,00 грн, всього разом з ПДВ - 340 823 892,00 грн (п.3)

Додатковою угодою №1 від 18.03.2021 року до інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/19 від 18.12.2019 сторони виклали додаток №1 в новій редакції. Вартість частки інвестора в об`єкті встановлюється із розрахунку 14 500,00 грн без ПДВ, податок на додану вартість складає 2 900,00 грн, всього, разом з ПДВ, 17 400 грн за 1 квадратний метр (п.2); розмір загальної інвестиційної участі інвестора в будівництві, що складає вартість частки інвестора в об`єкті за цим договором на момент укладення даного додатку№1 становить 285 790 650 грн, податок на додану вартість (ПДВ) складає 57 158 130 грн, всього разом з ПДВ - 342 948 780,00 грн (п.3).

Додатковою угодою №2 від 20.09.2022 до інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/19 від 18.12.2019 сторони виклали додаток №1 в новій редакції. Вартість частки інвестора в об`єкті встановлюється із розрахунку 17 500,00 грн без ПДВ, податок на додану вартість складає 3 500,00 грн, всього, разом з ПДВ, 21 000 грн за 1 квадратний метр (п.2); розмір загальної інвестиційної участі інвестора в будівництві, що складає вартість частки інвестора в об`єкті за цим договором на момент укладення даного додатку№1 становить 344 832 250,00 грн, податок на додану вартість (ПДВ) складає 68 966 450,00 грн, всього разом з ПДВ - 413 798 700,00 грн. (п.3).

Додатковою угодою №3 від 30.12.2022 до інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/19 від 18.12.2019 сторони, зокрема, виклали додаток №1 в новій редакції (п.4 додаткової угоди). Додатком №1 до інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/19 від 18.12.2019 року сторони узгодили, що вартість частки інвестора в об`єкті встановлюється із розрахунку 35 833,33 грн без ПДВ, податок на додану вартість складає 7 166,67 грн, всього, разом з ПДВ, 43 000,00 грн за 1 квадратний метр (п.2); розмір загальної інвестиційної участі Інвестора в будівництві об`єкту, що складає вартість частки інвестора в об`єкті, на момент укладення договору, становить 509 628 833,33 грн, податок на додану вартість (ПДВ) складає 101 925 766,67 грн, всього разом з ПДВ - 611 554 600,00 грн (п.3); сплата інвестором вартості частки інвестора в об`єкті будівництва згідно з цим додатком здійснюється в термін до 15.03.2023 (п.4).

Звертаючись до суду з позовною заявою, позивач зазначає, що додаткова угода №3 від 30.12.2022 до інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/19 від 18.12.2019 є недійсною, оскільки розмір загальної інвестиційної участі позивача у будівництві об`єкта було збільшено на 197 755 900,00 грн порівняно з умовами додаткової угоди №2, а тому перед її укладенням директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ПРОФІНВЕСТ» повинен був попередньо отримати згоду Наглядової ради позивача, оскільки сума угоди перевищувала 5 000 000,00 грн. За таких підстав, просить суд визнати недійсною додаткову угоду №3 від 30.12.2022 до інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/19 від 18.12.2019 року, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАУН ЛЕНД КОМПАНІ» та Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ».

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно з приписами частини першої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності до частин першої та другої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Враховуючи вищевикладене, при вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушено цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Положеннями статті 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину, у відповідності до ст. 215 Цивільного кодексу України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Стаття 241 ЦК України визначає, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов?язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов?язки з моменту вчинення цього правочину.

Частинами 3 та 4 статті 92 ЦК України встановлено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від ї імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 20.06.2023 року у справі № 910/644/22 (910/1687/22), контрагент знає (або повинен знати) про обмеження повноважень представника юридичної особи, якщо:

- такі обмеження передбачені законом (наприклад, абзацом другим частини другої статті 98 Цивільного кодексу України); · про відповідні обмеження було вміщено відомості у відкритому доступі на офіційному веб-сайті розпорядника Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;

- якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20.02.2018 року у справі № 906/100/17, від 12.06.2018 року у справі № 927/976/17).

Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють) (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.07.2022 року у справі № 910/2958/20).

Правові та організаційні основи створення, діяльності, припинення суб`єктів спільного інвестування, особливості управління активами зазначених суб`єктів, встановлює вимоги до складу, структури та зберігання таких активів, особливості емісії, обігу, обліку та викупу цінних паперів інститутів спільного інвестування, а також порядок розкриття інформації про їх діяльність визначені Законом України "Про інститути спільного інвестування".

Дія цього Закону поширюється на суспільні відносини, що виникають у сфері спільного інвестування у зв`язку з утворенням та діяльністю суб`єктів спільного інвестування, з метою забезпечення гарантування права власності на цінні папери інститутів спільного інвестування та захисту прав учасників інститутів спільного інвестування (ст. 2 Закону України "Про інститути спільного інвестування").

Частиною 1 статті 11 Закону України "Про інститути спільного інвестування" передбачено, що установчим документом корпоративного фонду є його статут.

Частиною 1 статті 12 Закону України "Про інститути спільного інвестування" визначено, що корпоративний фонд зобов`язаний зареєструвати регламент протягом шести місяців з дня державної реєстрації корпоративного фонду як юридичної особи.

Згідно із п. 16, ч. 1 ст. 1 Закону України "Про інститути спільного інвестування" регламент - документ, який визначає порядок, строки, умови та особливості діяльності інституту спільного інвестування.

В свою чергу, компанія з управління активами - господарське товариство, створене відповідно до законодавства у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, яке провадить професійну діяльність з управління активами інституційних інвесторів на підставі ліцензії, що видається Комісією. Компанія з управління активами здійснює управління активами інституту спільного інвестування (ч. 1 ст. 63 Закону України "Про інститути спільного інвестування".

Отже, Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ» (Фонд) уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ПРОФІНВЕСТ» (Компанія з управління активами) договір №11092019-КУА від 11.09.2019 про управління активами Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ», відповідно до умов якого Фонд з метою проведення діяльності зі спільного інвестування доручає, а Компанія з управління активами за винагороду приймає на себе зобов`язання щодо надання послуг з управління активами Фонду від імені, в інтересах і за рахунок Фонду, відповідно до умов та протягом дії цього договору та у відповідності до чинного законодавства України.

За приписами ч. 2 ст. 12 Закону України "Про інститути спільного інвестування" регламент повинен містити, зокрема, відомості про: 11) інвестиційну декларацію; 12) мінімальну вартість активів, що є предметом договорів, укладених компанією з управління активами, які підлягають затвердженню наглядовою радою.

Регламент та зміни до нього затверджуються наглядовою радою корпоративного фонду і підлягають реєстрації в Комісії (ч. 3 ст. 12 Закону України "Про інститути спільного інвестування").

Згідно з п. 10.1 Регламенту Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ево Інвест", затвердженого рішенням Наглядової ради Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ево Інвест", оформленим протоколом №2 від 11.09.2019, мінімальна вартість активів, що є предметом договорів, укладених компанією з управління активами, які підлягають затвердженню Наглядовою радою Фонду, становить 100 000 000 (сто мільйонів) гривень (або еквівалент цієї суми у відповідній іноземній валюті).

Положеннями ч. 6 ст. 63 Закону України «Про інститути спільного інвестування» встановлено, що у відносинах з третіми особами компанія з управління активами корпоративного фонду повинна діяти від імені та в інтересах такого фонду на підставі договору про управління активами.

Частиною 1 статті 14 Закону України "Про інститути спільного інвестування") передбачено, що управління активами корпоративного фонду на підставі відповідного договору здійснює компанія з управління активами.

За приписами п. 16 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про інститути спільного інвестування" прийняття рішення про обрання (заміну) компанії з управління активами та укладення договору з нею належить до виключної компетенції загальних зборів.

В свою чергу до компетенції наглядової ради належить затвердження договорів щодо активів корпоративного фонду, укладених компанією з управління активами, на суму, яка перевищує встановлену статутом або регламентом мінімальну вартість (п. 9 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про інститути спільного інвестування").

Із системного аналізу наведених норм законодавства вбачається, що компетенція (обсяг повноважень) компанії управління активами корпоративного фонду у відносинах з представництва корпоративного фонду визначаються відповідним договором про управління активами та регламентом.

Так, у преамбулах, як договору так і додаткової угоди №3 зазначається, що ТОВ "КУА «ПРОФІНВЕСТ» діє від імені, в інтересах та за рахунок Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "ЕВО ІНВЕСТ" на підставі договору №11092019-КУА від 11.09.2019 про управління активами АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "ЕВО ІНВЕСТ", ліцензії НКЦПФР на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з управління активами інституційних інвесторів та Статуту ТОВ "КУА «ПРОФІНВЕСТ».

Зі змісту інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/19 від 18.12.2019 та додаткової угоди № 3 до вказаного договору вбачається, що вони підписані АТ «ЗНВКІФ «ЕВО ІНВЕСТ» від імені, в інтересах та за рахунок якого на підставі договору № 11092019-КУА про управління активами від 11.09.2019 діє ТОВ «КУА «ПРОФІНВЕСТ», в особі директора Терещенко Л.С., що діє на підставі Статуту Товариства.

Тобто, саме договір про управління активами та Регламент визначають порядок і компетенцію ТОВ "КУА «ПРОФІНВЕСТ» укладати від імені Фонду договори із контрагентами, в тому числі визначають мінімальну вартість договорів та компетенцію Наглядової ради стосовно затвердження відповідних договорів тощо.

Таким чином, у договорі про управління активами сторони передбачили, що Наглядова рада затверджує договори, укладені на суму, яка перевищує встановлену Регламентом мінімальну вартість (100 000 000 грн) (п. 2.1.8 договору про управління активами). Отже, обираючи між визначеними у Статуті позивача формами контролю, АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "ЕВО ІНВЕСТ" та ТОВ "КУА "ПРОФІНВЕСТ" обрали саме форму контролю у вигляді затвердження вже укладених договорів, а не надання згоди на попереднє укладання.

Водночас, Статут АТ "ЗНВКІФ «ЕВО ІНВЕСТ» жодним чином не визначає повноваження/компетенцію компанії з управління активами, а є внутрішнім документом позивача.

Таким чином, зважаючи на укладення відповідачем-2 та позивачем за первісним позовом договору управління активами, визнання вказаними особами повноважень ТОВ "КУА «ПРОФІНВЕСТ» та відповідно можливості укладення договорів на суму 100 000 000,00 грн від імені Фонду, які в подальшому підлягатимуть затвердженню Наглядовою радою Фонду, тому посилання позивача за первісним позовом на п. 7.4 свого Статуту в частині компетенції Наглядової ради позивача за первісним позовом затверджувати/попередньо погоджувати для укладення компанією з управління активами договорів щодо активів Товариства, на загальну суму 5 000 000,00 грн і більше з одним контрагентом в межах одного кварталу є необґрунтованим, оскільки Статут АТ "ЗНВКІФ «ЕВО ІНВЕСТ» жодним чином не врегульовує діяльність ТОВ «КАУ «ПРОФІНВЕСТ», яке діє в межах наданої йому компетенції згідно із договором про управління активами.

Перелік прав, обов`язків та обмежень ТОВ «КУА «ПРОФІНВЕСТ» визначено у розділі 2 договору № 11092019-КУА про управління активами від 11.09.2019. Вказаний розділ не містить обов`язку ТОВ «КУА «ПРОФІНВЕСТ» попередньо погоджувати укладення договорів відносно активів позивача на загальну суму 5 000 000,00 грн і більше. Також зазначений розділ не містить обмежень повноважень відповідача-2 у вигляді можливості укладення договорів відносно активів позивача на загальну суму 5 000 000,00 грн і більше, лише за наявності попереднього погодження Наглядовою радою АТ «ЗНВКФІ «ЕВО ІНВЕСТ».

Більше того, згідно з п. 2.1.38. договору № 11092019-КУА про управління активами від 11.09.2019, ТОВ «КУА «ПРОФІНВЕСТ» зобов`язано здійснювати інші обов`язки, передбачені проспектом емісії цінних паперів Фонду, Регламентом Фонду та чинним законодавством. Тобто, із вказаного пункту вбачається, що обов`язки ТОВ «КУА «ПРОФІНВЕСТ» можуть встановлюватись Проспектом емісії цінних паперів, Регламентом, законодавством та безпосередньо договором про управління активами, а не Статутом АТ «ЗНВКІФ «ЕВО ІНВЕСТ».

Посилання суду першої інстанції на пункт 3.2.1. договору про управління активами в частині обов`язку ТОВ "КУА «ПРОФІНВЕСТ» керуватися Статутом позивача в частині попереднього погодження укладення договорів та додаткових угод до нього, при здійсненні діяльності з управління його активами є помилковим, оскільки п. 3.2.1. договору про управління активами передбачано виключно обов`язок позивача надати ТОВ "КУА «ПРОФІНВЕСТ» засвідчену копію Статуту позивача за первісним позовом.

Обов`язку ТОВ "КУА «ПРОФІНВЕСТ» керуватися Статутом АТ «ЗНВКІФ «ЕВО ІНВЕСТ» при здійсненні діяльності з управління його активами ані п. 3.2.1. договору про управління активами, ані вказаний договір в цілому не містить.

У свою чергу, договір про управління активами не містить обов`язку ТОВ «КУА «ПРОФІНВЕСТ» щодо необхідності попереднього погодження укладення договорів відносно активів позивача на загальну суму 5 000 000,00 грн. Більше того, такі обмеження відсутні, і в Законі України «Про інститути спільного інвестування», і в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, і у Статуті ТОВ «КУА «ПРОФІНВЕСТ» .

Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла до висновку, що право (повноваження) Наглядової ради за статутом позивача попередньо погоджувати для укладення компанією з управління активами договорів щодо активів позивача на загальну суму 5 000 000,00 грн і більше не кореспондує обов`язок ТОВ «КУА «ПРОФІНВЕСТ» звертатися за таким попереднім погодженням до Наглядової ради.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що у ТОВ «КУА «ПРОФІНВЕСТ» відсутній обов`язок попередньо погоджувати із Фондом укладення договору (додатку до нього), предметом яких є розпорядження активами Фонду на загальну суму 5 000 000,00 грн і більше.

Крім того, із п. 9 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про інститути спільного інвестування", п. 10.1 Регламенту АТ «ЗНВКІФ «ЕВО ІНВЕСТ» вбачається, що до повноважень Наглядової ради корпоративного інвестиційного фонду віднесено саме затвердження вже укладених договорів, у разі перевищення суми договору 100 000 000,00 грн, а не їх попереднє погодження перед їх укладанням.

Також, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ПРОФІНВЕСТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАУН ЛЕНД КОМПАНІ» було укладено інвестиційний договір, предметом якого є інвестиційна діяльність інвестора у будівництво об`єкта нерухомості - житлового комплексу на вул. Дегтярівській, 25-А у Шевченківському районі м. Києва з метою отримання інвестором (Фондом) у власність приміщень після завершення будівництва та прийняття об`єкту в експлуатацію.

Згідно із додатком №1 до інвестиційного договору сторони визначили розмір частки інвестора (Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ») та встановили, що вартість частки інвестора в об`єкті встановлюється із розрахунку 14 500,00 грн без ПДВ, податок на додану вартість складає 2 900,00 грн, всього, разом з ПДВ, 17 400 грн за 1 квадратний метр (п.2); розмір загальної інвестиційної участі інвестора в будівництві, що складає вартість частки інвестора в об`єкті за цим договором на момент укладення даного додатку№1 становить 284 019 910,00 грн, податок на додану вартість (ПДВ) складає 56 803 982,00 грн, всього разом з ПДВ - 340 823 892,00 грн (п.3).

30.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАУН ЛЕНД КОМПАНІ» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ПРОФІНВЕСТ", яке діяло від імені позивача, було укладено додаткову угоду №3 до інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/19 від 18.12.2019, де сторони, зокрема, виклали додаток №1 в новій редакції (п.4 додаткової угоди). Додатком №1 до інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/19 від 18.12.2019 року сторони узгодили, що вартість частки інвестора в об`єкті встановлюється із розрахунку 35 833,33 грн без ПДВ, податок на додану вартість складає 7 166,67 грн, всього, разом з ПДВ, 43 000,00 грн за 1 квадратний метр (п.2); розмір загальної інвестиційної участі інвестора в будівництві об`єкту, що складає вартість частки інвестора в об`єкті, на момент укладення договору, становить 509 628 833,33 грн, податок на додану вартість (ПДВ) складає 101 925 766,67 грн, всього разом з ПДВ - 611 554 600,00 грн (п.3); сплата інвестором вартості частки інвестора в об`єкті будівництва згідно з цим додатком здійснюється в термін до 15.03.2023 (п.4).

Позивач вказує, що відповідачами укладено додаткову угоду №3 без попереднього погодження із Наглядовою радою АТ «ЗНВКІФ «ЕВО ІНВЕСТ», тому ТОВ «КУА «ПРОФІНВЕСТ» було перевищено свої повноваження при вчиненні даного правочину, в той час, як Наглядовою радою даний правочин не затверджувався, тому наявні правові підстави для визнання додаткової угоди №3 недійсною.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ «КУА «ПРОФІНВЕСТ» не було перевищено повноважень на укладення додаткової угоди №3, оскільки ні договір про управління активами, ні Закон України "Про інститути спільного інвестування", ні Регламент АТ «ЗНВКІФ «ЕВО ІНВЕСТ» не передбачають обов`язок ТОВ "КУА «ПРОФІНВЕСТ» попередньо погоджувати із Наглядовою радою Фонду укладення додаткової угоди №3.

Відтак, ТОВ «КУА «ПРОФІНВЕСТ» уклало додаткову угоду №3 без порушення наданих йому повноважень.

Стосовно незатвердження Наглядовою радою АТ «ЗНВКІФ «ЕВО ІНВЕСТ» додаткової угоди №3 після її підписання , колегія суддів зазначає, що питання затвердження вже укладених договорів є внутрішніми правовідносинами між корпоративним інвестиційним фондом і компанією з управління активам, які не можуть впливати на дійсність та чинність вже укладених договорів, оскільки необхідність такого затвердження виникає вже після укладання договору, а не на момент такого укладання.

Водночас, колегія суддів вбачає за необхідне зазначити, що у судовій практиці є усталеним висновок, що для визнання недійсним договору, укладеного з третьою особою, з підстав порушення установленого обмеження повноважень щодо представництва, не має самостійного юридичного значення факт перевищення повноважень представником. Такий договір може бути визнаний недійсним із зазначених підстав у тому разі, якщо буде встановлено, що сама третя особа, контрагент за договором, діяла недобросовісно і нерозумно, тобто знала або за всіма обставинами, проявивши розумну обачність, не могла не знати про обмеження повноважень щодо представництва особи представником, який укладає договір від її імені (висновки, викладені у постановах Верховного Суду України від 27.04.2016 у справі №6-62цс16, від 12.04.2017 у справі №6-72цс17, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №668/13907/13-ц, у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.01.2018 у справі №658/580/16-ц і від 28.05.2020 у справі №608/969/13-ц, у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.01.2019 у справі №127/7798/17 та від 11.09.2019 у справі №466/9251/13-ц).

Зокрема, у постанові Верховного Суду від 06.10.2021 у справі №918/237/20 зазначено, що для визнання недійсним договору з тієї підстави, що його було укладено представником юридичної особи з перевищенням повноважень, необхідно встановити, по-перше, наявність підтверджених належними і допустимими доказами обставин, які свідчать про те, що контрагент такої юридичної особи діяв недобросовісно або нерозумно. При цьому тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці контрагента за договором несе юридична особа. По-друге, дії сторін такого договору мають свідчити про відсутність реального наміру його укладення і виконання. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.09.2021 у справі №922/3742/20, від 05.05.2020 у справі №911/1634/19, від 10.03.2020 у справі №910/24075/16, від 18.02.2020 у справі №909/183/19.

Таким чином, навіть якщо б у відповідача-2 і були відсутні повноваження на укладення додаткової угоди №3, то підстави вважати, що відповідач-1, укладаючи даний правочин, діяв недобросовісно або нерозумно, немає, оскільки, як встановлено судом апеляційної інстанції, ні договір про управління активами, ні Регламент, ні законодавство України не передбачали обов`язку відповідача-2 погоджувати укладення додаткової угоди №3 перед його укладенням. Водночас, колегія суддів зазначає, що відповідач-2 не погоджував перед укладенням із Наглядовою радою позивача за первісним позовом укладення додаткової угоди №2.

Тобто, між відповідачами перед оспорюваним правочином було укладено додаткову угоду №2, якою збільшено розмір загальної інвестиційної участі АТ «ЗНВКІФ «ЕВО ІНВЕСТ» в будівництві на 70 849 920,00 грн (до 413 798 700,00 грн з ПДВ).

Жодних доказів, як попереднього погодження з Наглядовою радою АТ «ЗНВКІФ «ЕВО ІНВЕСТ» укладення додаткової угоди №2, так і повідомлення відповідача-1 про погодження Наглядовою радою позивача такого правочину, так і її оскарження з підстав перевищення ТОВ «КУА «ПРОФІНВЕСТ» своїх повноважень на укладення додаткової угоди №2, в тому числі через неотримання погодження Наглядової ради Фонду на укладення правочину щодо активів Фонду у розмірі 5 000 000,00 грн і більше позивачем не надано.

Така суперечливість у поведінці АТ «ЗНВКІФ «ЕВО ІНВЕСТ», на переконання колегії суддів, свідчить про те, що позиція позивача стосовно перевищення ТОВ «КУА «ПРОФІНВЕСТ» своїх повноважень при укладені додаткової угоди №3 обумовлена бажанням оскаржити даний правочин та відповідно ухилитись від виконання обов`язків за даною додатковою угодою, тобто виникла значно пізніше після укладення інвестиційного договору та додаткових угод до нього.

Також, на думку колегії суддів, укладення перед оспорюваною додатковою угодою іншої додаткової угоди щодо активів Фонду у розмірі більше 5 000 000,00 грн без погодження Наглядової ради АТ «ЗНВКІФ «ЕВО ІНВЕСТ» нівелює підстави для сумнівів ТОВ «ТАУН ЛЕНД КОМПАНІ» у наявності у ТОВ «КУА «ПРОФІНВЕСТ» повноважень на укладення спірного правочину або ж підстав вважати, що у відповідача-2 відсутні такі повноваження з огляду на положення п. 7.4 Статуту АТ «ЗНВКІФ «ЕВО ІНВЕСТ».

Відсутність доказів передачі додаткової угоди № 3 на погодження Наглядовій раді не може бути підставою для визнання угоди недійсною відповідно до ст.ст. 203, 215 ЦК України, оскільки на момент вчинення правочину, як встановлено судом апеляційної інстанції, права керуючої компанії в її укладені не обмежувались, а закон пов`язує недійсність угоди саме з наявністю обмежень на момент її вчинення.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач-1, укладаючи з відповідачем-2 додаткову угоду №3, діяв добросовісно та розумно, у відповідності до попередньої практики ділових правовідносин учасників даного спору, що є самостійною підставою для відмови у визнанні недійсним спірного правочину.

Таким чином, колегія суддів не погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог про визнання недійсною додаткову угоду №3 від 30.12.2022 до інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/19 від 18.12.2019.

Позивач не навів обгрунтованих доводів, які б підтверджували наявність підстав для визнання додаткової угоди №3 від 30.12.2022 до інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/19 від 18.12.2019 недійсною.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд погоджується з доводами відповідачів з приводу того, що дійсно, згідно з договором про управління активами, передбачене наступне схвалення укладених компанією договорів, інших обмежень в договорі не встановлено. Інвестиційний договір, укладений ТОВ«КУА «ПРОФІНВЕСТ» від імені Фонду на підставі договору про управління активами та власного Статуту, при цьому, як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідач-1 діяв добросовісно при укладенні договору і про наявність обов`язку попередньо погоджувати договір на суму 5 000 000 грн, як передбачено в Статуті Фонду, знати не міг, оскільки він, як при укладенні договору, так і при його виконанні йому не надавався, всі обов`язки та права як Фонду так і керуючої компанії відображені в договорі про управління активами, який до речі не містить обов`язкової умови щодо попереднього погодження договорів на суму 5 000 000 грн, у той час, для укладених договорів більше 100 000 000,00 грн передбачене лише наступне погодження, тому доводи позивача в цій частині є безпідставними.

З огляду на викладене, враховуючи те, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували наявність підстав для визнання додаткової угоди №3 від 30.12.2022 до інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/19 від 18.12.2019 недійсною, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право повністю або частково скасувати судове рішення.

Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки, судом першої інстанції прийняте рішення за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи і неправильним застосуванням норм матеріального права, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2024 у справі №910/13311/23 підлягає скасуванню з прийняттям у справі нового рішення суду про відмову у задоволенні позову.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ПРОФІНВЕСТ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАУН ЛЕНД КОМПАНІ» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2024 у справі №910/13311/23 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2024 у справі №910/13311/23 скасувати.

3.Прийняти нове рішення.

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ» (01014, місто Київ, вулиця Болсуновська, будинок 6, ідентифікаційний код юридичної особи 43222969) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАУН ЛЕНД КОМПАНІ» (04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 25-А, ідентифікаційний код юридичної особи 41050152) судовий збір за розгляд апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції у розмірі 4 026 (чотири тисячі двадцять шість) грн. 00 коп.

Стягнути з Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ» (01014, місто Київ, вулиця Болсуновська, будинок 6, ідентифікаційний код юридичної особи 43222969) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ПРОФІНВЕСТ» (03039, місто Київ, вул.Голосіївська, будинок 17, поверх 8, ідентифікаційний код юридичної особи 42000385) судовий збір за розгляд апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції у розмірі 4 026 (чотири тисячі двадцять шість) грн. 00 коп.

Видати накази.

Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

4. Матеріали справи №910/13311/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 12.11.2024.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді В.В. Сулім

О.М. Коротун