Постанова

від 05.11.2024 по справі 910/18425/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2024 р. Справа№ 910/18425/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Барсук М.А.

суддів: Руденко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Муковоз В.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Грачов Є.О.;

від відповідача: Топій М.Ю.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2024

у справі №910/18425/23 (суддя Нечай О.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр енергозв`язок"

про стягнення 652 500,00 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр енергозв`язок" про стягнення 652 500,00 грн, з яких 547 500,00 грн пені та 105000,00 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором № 01-201440-21 від 19.04.2021.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.09.2024 у справі №910/18425/23 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр енергозв`язок" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 60 000,00 грн. пені, 105 000,00 грн. штрафу та 9 787,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що відповідач не довів належними та допустимими доказами наявності будь-якого зв`язку між несвоєчасним виконанням робіт за Договором, які необхідно було виконати до 14.01.2022 (включно), та введенням 24.02.2022 на території України воєнного стану, як форс-мажорними обставинами.

Водночас, оскільки після закінчення терміну дії форс-мажорних обставин сторони підписали Акт № 1 здачі-приймання виконаних робіт від 28.03.2023, суд дійшов до висновку про зменшення розміру належної до стягнення з відповідача пені до 60 000,00 грн, яка охоплює період від моменту прострочення виконання зобов`язання відповідачем до початку дії обставин непереборної сили.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/18425/23 від 02.09.2024 в частині відмови у стягненні неустойки в сумі 487 000,00 грн. та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що:

- відсутність збитків позивача не можна вважати винятковими та виключними обставинами, оскільки повне виконання зобов`язання перед позивачем за своєю природою є не правом відповідача, а обов`язком;

- розмір санкцій узгоджений сторонами у договорі відповідає встановленим законом у ч. 2 ст. 231 ГК України, а отже не суперечить ані закону, ані звичаям ділового обороту та не може вважатись надмірним;

- судом не враховано, що договір укладено відповідно до проведеної процедури закупівлі;

- сертифікат, що наданий ТОВ «НТЦ Енергозв`язок» датований 11.05.2023, про що також наголошував Господарський суд міста Києва, отже відповідач не може посилатися на форс - мажорні обставини.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/18425/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

В той же час, на час надходження апеляційної скарги, матеріали справи №910/18425/23 на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою суду від 23.09.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/18425/23.

07.10.2024 на адресу суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою суду від 11.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2024 у справі №910/18425/23 та призначено справу до розгляду на 05.11.2024.

Ухвалою суду від 04.11.2024 призначено проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Позиції учасників справи

25.10.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги та просив відмовити у її задоволенні.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

19.04.2021 між Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр енергозв`язок" (далі - відповідач, підрядник) було укладено Договір № 01-201440-21 (далі - Договір), відповідно до умов якого підрядник зобов`язується на свій ризик, згідно із затвердженим замовником та погодженим підрядником завданням на проектування (Додаток № 1 до Договору), з дотриманням інших вимог Договору, чинного законодавства України виконати проектні роботи по об`єкту: «Реконструкція ПС 750 кВ "Північноукраїнська", Роменський р-н, с. Заруддя, (Інв. № новий), ПС 750 кВ "Донбаська", Бахмутський р-н, с. Весела Долина, вул. Зелена, буд. 9 (інв. № новий), ПС 330 кВ "Лосеве", м. Харків, пр-т Московський, 301-А (Інв. № новий), ПС 330 кВ "Суми північна", с. Нижнє-Піщане, вул. Першотравнева, 53 (Інв. №2 новий), ПС 330 кВ "Центральна", с. Пантелеймонівна, вул. Степова, буд. 33 (Інв. № новий), ПС 330 кВ "Шостка", Шосткинський р-н, смт. Вороніж, вул. П. Куліша (Інв. № новий), ПС 330 кВ "Степова", Харківська обл., м. Первомайський, вул. Гірська, 39 (Інв. № новий), ПС 330 кВ "Полтава", Полтавська обл., Полтавський р-н, с. Щербані, вул. Підстанційна, 1 (Інв. № новий), ПС 330 кВ "Суми", м. Суми, вул. Березовий гай, 2 (Інв. № новий), ПС 220 кВ "Лисичанська", м. Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщини, 14В (Інв. № новий) шляхом влаштування структурованої кабельної системи», а замовник зобов`язується здійснити оплату прийнятих, належно виконаних проектних робіт на умовах Договору (пункт 1.2 Договору).

Відповідно до пункту 1.3 Договору підрядник виконує проектні роботи протягом 270 календарних днів з моменту укладання Договору.

Згідно з пунктом 2.2 Договору загальна ціна Договору розрахована відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 і визначена в Договірній ціні та кошторисній документації (Додаток № 2 до Договору), становить 1 250 000,00 грн, крім того ПДВ (20%) 250 000,00 грн, всього 1 500 000,00 грн.

Пунктом 3.3 Договору сторони погодили, що замовник здійснює оплату на таких умовах: аванс 20% від загальної вартості проектних робіт протягом 25 банківських днів з дати отримання від підрядника рахунку-фактури; подальша оплата здійснюється замовником після повного погашення підрядником авансу, протягом 25 банківських днів з дати підписання сторонами двох примірників акту здачі-приймання виконаних робіт (за формою згідно з ДСТУ Б Д.1.1-7:2013) та за наданим підрядником (після підписання замовником зазначених актів) рахунком-фактурою.

У відповідності до пункту 4.1.1 Договору підрядник зобов`язаний виконати проектні роботи відповідно до вимог замовника, керуючись завданням на проектування, вимогами державних будівельних норм, правил, українських та міжнародних стандартів, інших вимог чинного законодавства України з питань, що регламентують питання розроблення та оформлення проектної документації.

Згідно з пунктом 4.1.22 Договору підрядник повинен одержати необхідні ТУ, здійснити укладання договору щодо отримання технічних умов та оплатити (при необхідності), погодити проектну документацію із усіма зацікавленими організаціями (землевласниками, енергопостачальними, газопостачальними організаціями, ПАТ «Укртелеком», іншими організаціями зв`язку та інш., при необхідності) якщо інше не передбачено чинним законодавством.

Пунктом 5.2 Договору визначено, що приймання-передача виконаних підрядником проектних робіт засвідчується шляхом підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт, який оформляється згідно з вимогами щодо оформлення первинних документів.

Підрядник зобов`язаний разом з цим актом надати належним чином оформлені документи: накладну приймання-передачі оформленої проектної документації та позитивного експертного звіту; проектну документацію (оформлену згідно з Завданням на проектування, вимогами чинного законодавства України) у кількості 5 примірників (в паперовому вигляді) та один на електронному носії; оригінал Експертного звіту; підтверджуючі документи щодо інших витрат згідно з умовами Договору (за наявності таких витрат). У разі ненадання будь-якого із зазначених документів замовнику розгляд такого акта починається з дати надання підрядником всіх зазначених документів.

Відповідно до пункту 12.1 Договору він набуває чинності з дати його підписання обома сторонами та діє до 31.01.2022 (включно), а в частині розрахунків - до повного виконання.

На виконання умов Договору було складено та підписано сторонами Акт № 1 здачі-приймання виконаних робіт від 28.03.2023, відповідно до якого проектні роботи по об`єкту: «Реконструкція ПС 750 кВ "Північноукраїнська", Роменський р-н, с. Заруддя, (Інв. № новий), ПС 750 кВ "Донбаська", Бахмутський р-н, с. Весела Долина, вул. Зелена, буд. 9 (інв. № новий), ПС 330 кВ "Лосеве", м. Харків, пр-т Московський, 301-А (Інв. № новий), ПС 330 кВ "Суми північна", с. Нижнє-Піщане, вул. Першотравнева, 53 (Інв. №2 новий), ПС 330 кВ "Центральна", с. Пантелеймонівна, вул. Степова, буд. 33 (Інв. № новий), ПС 330 кВ "Шостка", Шосткинський р-н, смт. Вороніж, вул. П. Куліша (Інв. № новий), ПС 330 кВ "Степова", Харківська обл., м. Первомайський, вул. Гірська, 39 (Інв. № новий), ПС 330 кВ "Полтава", Полтавська обл., Полтавський р-н, с. Щербані, вул. Підстанційна, 1 (Інв. № новий), ПС 330 кВ "Суми", м. Суми, вул. Березовий гай, 2 (Інв. № новий), ПС 220 кВ "Лисичанська", м. Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщини, 14В (Інв. № новий) шляхом влаштування структурованої кабельної системи» виконані якісно, оформлені відповідно до Договору, замовлення та чинних нормативних документів.

Зазначений акт складено та підписано сторонами без зауважень.

25.04.2023, з метою досудового вирішення спору, позивач направив на адресу відповідача претензію про сплату штрафних санкцій у загальному розмірі 652 500,00 грн, у зв`язку з несвоєчасним виконанням робіт за Договором.

04.05.2023 відповідач звернувся з листом щодо претензії позивача, в якому просив зупинити претензійну роботу до моменту отримання відповідачем сертифікату про форс-мажорні обставини від Торгово-промислової палати.

15.05.2023 відповідач направив на адресу позивача сертифікат № 3200-23-2263 про форс-мажорні обставини від 11.05.2023, виданий Київською обласною Торгово-промисловою палатою.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем робіт, передбачених умовами Договору, позивачем нараховано 547 500,00 грн пені та 105 000,00 грн штрафу, що і стало підставою для звернення до суду.

Суд першої інстанції погодився із здійсненими нарахуваннями пені та штрафу. Водночас, дійшов до висновку про задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру належної до стягнення з відповідача пені до 60 000,00 грн.

Як вбачається з вимог та доводів апеляційної скарги, апелянт не погоджується із рішенням суду першої інстанції в частині зменшення розміру пені.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до статті 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі статтею 890 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний:

1) виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором;

2) погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

3) передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт;

4) не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну документацію іншим особам;

5) гарантувати замовникові відсутність у інших осіб права перешкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за договором проектно-кошторисної документації.

Сторонами в пункті 1.3 Договору погоджено, що підрядник виконує проектні роботи протягом 270 календарних днів з моменту укладення Договору.

Оскільки Договір було укладено 19.04.2021, то кінцевим строком виконання проектних робіт є 14.01.2022 (включно).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не установлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем несвоєчасно виконано роботи, передбачені умовами Договору, що підтверджується підписаним сторонами Актом № 1 здачі-приймання виконаних робіт від 28.03.2023.

Суд першої інстанції також відхилив доводи відповідача, що роботи ним були виконані наприкінці 2021 року, і в подальшому здійснювалась їх перевірка та приймання з боку позивача, так як відповідні доводи не підтверджені жодними доказами та суперечать виданому відповідачу Київською обласною (регіональною) Торгово-промисловою палатою Сертифікату № 3200-23-2263 від 11.05.2023 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Крім того, суд першої інстанції також відхилив твердження відповідача щодо відсутності прострочення виконання зобов`язання з боку відповідача у зв`язку із форс-мажорними обставинами, оскільки відповідачем несвоєчасно виконувались роботи за Договором ще до запровадження на території України воєнного стану та ним не доведено наявності будь-якого зв`язку між несвоєчасним виконанням робіт за Договором, які необхідно було виконати до 14.01.2022 (включно), та введенням 24.02.2022 на території України воєнного стану.

Рішення суду першої інстанції в частині даних висновків апелянтом не оскаржується.

Згідно зі статтями 230, 231 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку відповідач зобов`язаний сплатити за невиконання чи неналежне виконання господарського зобов`язання. Якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з пунктом 7.3 Договору за порушення строків виконання проектних робіт підрядник сплачує замовнику пеню згідно з частиною другою статті 231 Господарського кодексу України у розмірі 0,1% (нуль цілих одна десята відсотка) вартості проектних робіт, строк виконання яких порушений, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів підрядник повинен додатково сплатити замовнику штраф у розмірі семи відсотків від вказаної вартості.

Перевіривши здійснений судом першої інстанції розрахунок 547 500,00 грн пені та 105 000,00 грн штрафу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про його арифметичну вірність.

Водночас, у суді першої інстанції відповідачем було заявлено клопотання про зменшення розміру нарахованої суми неустойки.

Згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Аналогічні приписи наведено у статті 233 ГК України, за змістом якої у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналіз приписів статей 551 ЦК України, 233 ГК України дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 зі справи № 904/4685/18 від 21.11.2019 зі справи № 916/553/19).

Неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора (рішення Конституційного Суду від 11.07.2013 року № 7-рп/2013).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, викладено правову позицію, відповідно до якої за частиною третьою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 Цивільного кодексу України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.

Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Зокрема, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Наприклад, такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549-552 Цивільного кодексу України. Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити. Якщо неустойка стягується понад збитки (частина перша статті 624 Цивільного кодексу України), то вона також не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.

Така неустойка стягується не понад дійсні збитки, а лише понад збитки у доведеному розмірі, які, як правило, є меншими за дійсні збитки. Для запобігання перетворенню неустойки на каральну санкцію суд має застосовувати право на її зменшення. Тож право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності у цивільному праві.

Водночас закріплений законодавцем принцип можливості обмеження свободи договору в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах.

Отже, у випадку нарахування неустойки, яка є завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати.

Судом першої інстанції вірно враховані доводи відповідача, що виконання ним своїх зобов`язань за Договором передбачало виконання робіт на декількох об`єктах, що розташовані в низці областей України, у тому числі тих, де велись бойові дії під час відсічі військової агресії Російської Федерації проти України. При цьому Договір не передбачає можливості поетапної здачі-прийняття таких робіт.

Більше того, судом першої інстанції вірно враховано простій відповідача у зв`язку із евакуацією його працівників, що було засвідчено Сертифікатом № 3200-23-2263 від 11.05.2023 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданим Київською обласною (регіональною) Торгово-промисловою палатою.

Колегією суддів також враховано, що відповідачем виконано у повному обсязі роботи, передбачені договором, що підтверджує поведінку останнього, яка направлена на вжиття ним всіх можливих заходів до виконання своїх зобов`язань. Водночас, як вбачається з матеріалів справи, сума нарахованих штрафних санкцій у загальному розмірі 652 500,00 грн становить майже половину ціни договору, яка підлягала сплаті відповідачу за виконання робіт по договору (1 500 000,00 грн з ПДВ).

З огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум неустойки, враховуючи, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання, колегія суддів вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи та наведеним вище критеріям, обмеження судом першої інстанції розміру пені до 60 000,00 грн, яка охоплює період від моменту прострочення виконання зобов`язання відповідачем до початку дії обставин непереборної сили, які були визначені у сертифікаті № 3200-23-2263 від 11.05.2023 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданим Київською обласною (регіональною) Торгово-промисловою палатою.

Колегія суддів зазначає, що зменшення розміру пені до 60 000,00 грн є оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків для позивача та відповідача. При цьому, колегією суддів враховано відсутність доказів понесення позивачем збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором або погіршення матеріального стану саме у зв`язку з порушенням останнім умов договору в частині строків виконання робіт.

Крім того, окрім нарахування пені, позивачем було заявлено до стягнення штраф у розмірі 105 000,00 грн., який був задоволений судом першої інстанції у повному обсязі, що додатково покриває збитки, які могли виникнути у зв`язку із порушенням відповідачем свого зобов`язання щодо вчасного виконання робіт.

Слід також зазначити, що чинним законодавством України не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Тому, таке питання вирішується господарським судом згідно зі ст. 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №911/867/19 та 25.02.2020 у справі №904/2542/19).

При цьому, наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання, право кредитора щодо стягнення заявлених сум перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Апеляційний господарський суд відхиляє посилання позивача на відсутність обставин для звільнення або зменшення відповідальності відповідача за неналежне виконання договірних зобов`язань, оскільки у даному випадку судом першої інстанції реалізовано свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

А тому, з урахуванням зменшення сум неустойки, суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 60 000,00 грн та штрафу в розмірі 105 000,00 грн.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2024 у справі № 910/18425/23 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2024 у справі № 910/18425/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2024 у справі № 910/18425/23 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 910/18425/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 13.11.2024

Головуючий суддя М.А. Барсук

Судді М.А. Руденко

Є.Ю. Пономаренко