Постанова

від 31.10.2024 по справі 297/1920/22

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 297/1920/22

П О С Т А Н О В А

Іменем України

31 жовтня 2024 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Кожух О.А.,

суддів Собослоя Г.Г., Джуги С.Д.,

за участі секретаря Гусонька З.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Софілканич Марина Іванівна, на рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 18 жовтня 2023 року (головуючий суддя Ільтьо І.І.) у справі № 297/1920/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог Берегівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Берегівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання батьківства,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Берегівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Берегівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та внесення відповідних змін до актових запису про народження дітей.

Позов мотивовано тим, що у 2006 році ОСОБА_2 познайомився із ОСОБА_1 , з якою він перебував спочатку у цивільному, а пізніше у зареєстрованому шлюбі, який розірвано 28.03.2019.

На момент народження дітей позивач з відповідачкою не перебував у зареєстрованому шлюбі, а тому відомості про батька дітей не вказані в актових записах про їх народження.

Вказував, що є біологічним батьком цих дітей, має намір визнати своє батьківство, але відповідачка відмовляється подати спільну заяву до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Посилаючись на дані обставини та норми СК України, позивач ОСОБА_2 просив суд:

визнати його батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внести зміни до актового запису за №3162/2011 про народження ОСОБА_3 , (витяг з реєстру народжень серії МА №3478435 від 29 грудня 2011 року, виданий органом реєстрації актів цивільного стану міста Ніредьгаза (Угорщина)), вказавши батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Королево Виноградівського району Закарпатської області України, громадянина України.

визнати його батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , внести зміни до актового запису про її народження (витяг з реєстру народжень, виданий органом реєстрації актів цивільного стану міста Ніредьгаза (Угорщина)), вказавши батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Королево Виноградівського району Закарпатської області України, громадянина України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 18 жовтня 2023 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Внесено зміни до актового запису за №3162/2011 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (витяг з реєстру народжень серії МА №3478435 від 29 грудня 2011 року, виданий органом реєстрації актів цивільного стану міста Ніредьгаза (Угорщина)), вказавши батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Королево Виноградівського району Закарпатської області України, громадянина України.

Внесено зміни до актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (витяг з реєстру народжень, виданий органом реєстрації актів цивільного стану міста Ніредьгаза (Угорщина)), вказавши батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Королево Виноградівського району Закарпатської області України, громадянина України.

Короткий зміст апеляційної скарги

На церішення подалаапеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Софілканич М.І. Посилаючись на невідповідність висновків обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 .

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що місцевим судом не враховано, що матеріали справи не містять доказів належного повідомлення ОСОБА_1 про час та місце відбору біологічних зразків з метою проведення молекулярно-генетичної експертизи; при цьому місцем проживання відповідачки є АДРЕСА_1 ; місцевий суд необґрунтовано відхилив клопотання відповідачки про відібрання біологічних зразків дітей та проведення генетичного дослідження у закордонній установі Угорському інституті судових експертиз; висновки місцевого суду щодо неодноразового перетину кордону ОСОБА_1 у період із 24.02.2022 по 11.09.2022 не підтверджують можливість прибуття дітей для проведення експертизи після 11.09.2022; перетин кордону відповідачкою здійснювався з іншою метою: припинення зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 та дітей, вирішення супутніх питань вибуття на постійне місце проживання до Угорської республіки; при цьому відповідачка перебувала тільки у п`яти кілометрах від пункту перетину кордону «Лужанка-Берегшурань», а місце проведення експертизи (м. Ужгород) знаходиться за 75 км від нього, що не гарантувало безпечного перебування дітей на території України в умовах воєнного стану; надані позивачем флешка та фотографії не направлялися відповідачці у встановленому порядку, одержані судом з порушенням процесуального порядку, є недопустимими доказами; такі флешка та фотографії не є доказами утримання дітей позивачем; їх значення «знівельовано фактом самоусунення позивача від батьківських обов`язків при розірванні шлюбу та приховуванням від органів РАЦС факту наявності в нього малолітньої дитини та вагітності дружини на момент розлучення»; судом не враховано, що протягом 11 років позивач уникав можливості реалізації права на батьківство щодо дітей, не бажав мати зобов`язання щодо них, не піклувався, не приймав участі у вихованні; укладений між сторонами шлюб розірвано органом РАЦС під час 7-місячного терміну вагітності відповідачки, про що позивачу було достеменно відомо. Вказує, що діти народилися в Угорщині, де здійснено актові записи про їх народження, тому встановлення батьківства має відбуватися за законодавством Угорської Республіки. Позивачем не надано доказів, що він звертався із заявами до органів державної реєстрації актів цивільного стану України чи Угорської Республіки про внесення змін до актових записів про народження дітей, вчинених на території Угорської Республіки. Позивач не надав жодних переконливих доказів на встановлення батьківства відносно дітей.

Скаржниця вказує, що позивач знав пронародження дітей та відмовився подати спільну заяву до органу РАЦС. Він добровільно відмовився визнати себе батьком дітей при їх народженні, а відповідачка жодних прав позивача не порушувала. Після примирення сторін та укладення шлюбу позивач знову пішов із сім`ї, не дочекавшись народження другої дитини, залишивши першу дитину та відповідачку без засобів для існування. Протягом 11 років позивач ухилявся від своїх обов`язків батька, а тепер намагається визнати батьківські права в судовому порядку. Вважає, що насправді визнання батьківства позивачу потрібно для набуття права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, що надасть йому можливість безперешкодного виїзду за кордон.

Зазначає, що відомості про батька внесені матір`ю дітей на підставі ч. 1 ст. 135 СК України через те, що позивач відмовився подати спільну заяву та знаючи,що вінє батьком, самоусунувся від реєстрації дітей із зазначенням його батьком та від виконання своїх батьківських обов`язків.

Позивач не надав доказів того, що знаючи, що в нього народилися діти, він з ними бачився після того, як став проживати окремо від відповідачки, яка не перешкоджала в спілкуванні з дітьми. Задоволення позову не дасть можливість дітям отримати батьківську любов та турботу, а лише буде спричиняти труднощі в подальшому житті дітей (зокрема необхідність згоди обох батьків при виїзді за кордон, обрання місця проживання, тощо). Визнання батьківства за позивачем не буде відповідати якнайкращим інтересам дітей, порушить стабільність їхнього життя.

Позиція інших учасників справи

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Зокрема посилається на те, що судом правильно враховано той факт, що відповідачка ухилилася від участі в призначеній молекулярно-генетичній експертизі, що унеможливило її проведення. Вказує, що голослівними є доводи про те, що визнання батьківства позивачу потрібно для відстрочки від мобілізації як батьку трьох дітей, оскільки позивач має відповідну відстрочку як працівник Державної митної служби, при цьому інших дітей позивач не має, а спір щодо визнання батьківства стосується двох дітей. Звертає увагу, що як у відзиві на позовну заяву, так і в апеляційній скарзі, відповідачка фактично визнає ту обставину, що ОСОБА_2 є біологічним батьком дітей.

Межі розгляду апеляційним судом та явка учасників справи

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Представник апелянта адвокат Софілканич Марина Іванівна подала заяву, в якій просила розглядати справу за відсутності сторони апелянта. Скаргу підтримує та про сить задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, позицію позивача та його представника, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини та застосовані норми права

На обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_2 посилався на те, що знайомий із ОСОБА_1 із 2006 року, перебував з відповідачкою у фактичних шлюбних відносинах, а з червня 2017 року у зареєстрованому шлюбі. У зв`язку з цим у сторін народилося двоє дітей: син ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_4 .

ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , що стверджується копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 від 29.12.2011, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану м. Ніредьгаза (Угорщина). У цьому свідоцтві зазначено матір: ОСОБА_1 , у графі «прізвище та ім`я батька» відомості про батька відсутні (а.с.126-127).

Відповідно до копії Хресного листа, ОСОБА_3 був охрещений 15.01.2012, батьком цієї дитини зазначено ОСОБА_6 (а.с. 210 т. 1).

ОСОБА_3 зареєстрований громадянином України, згідно з довідкою про реєстрацію особи громадянином України від 03.01.2012, виданою консульством України в м. Ніредьгаза (а.с. 128 т. 1).

Згідно Довідки про реєстрацію місця проживання особи ОСОБА_3 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 з 22.03.2017 (а.с. 129 т. 1).

01.06.2017 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб, про що зроблено актовий запис за № 00135681406 у Берегівському РВ ДРАЦС ГТУЮ у Закарпатській області (а.с. 77 т.1)

28.03.2019 шлюб між сторонами розірвано, що стверджується свідоцтвом серії НОМЕР_2 , виданим 28.03.2019 Берегівським РВ ДРАЦС ГТУЮ у Закарпатській області (а.с. 11 т. 1).

ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , що стверджується копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_3 від 29.07.2019, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану м. Ніредьгаза (Угорщина). У цьому свідоцтві зазначено матір: ОСОБА_1 , у графі «прізвище та ім`я батька» відомості про батька відсутні (а.с. 134-135 т. 1).

Відповідно до копії Хресного листа ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьком цієї дитини зазначено ОСОБА_2 (а.с. 211 т. 1).

ОСОБА_4 зареєстрована громадянкою України, згідно з довідкою про реєстрацію особи громадянином України від 30.07.2019, виданою консульством України в м. Ніредьгаза (а.с. 136 т. 1).

Згідно Довідки про реєстрацію місця проживання особи ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 (а.с. 125).

Згідно інформації, наданої Берегівським ліцеєм імені Лайоша Кошута Берегівської міської ради Закарпатської області від 09.12.2022, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , навчався у Берегівському ліцеї імені Лайоша Кошута Берегівської міської ради Закарпатської області (раніше Берегівська ЗОШ І-ІІІ ст. №4) з 01.09.2018 по 19.08.2022 (а.с. 120 т.1).

Відповідно до інформації закладу дошкільної освіти №10 «Ялинка» Берегівської міської ради №59 від 13.12.2022, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , дійсно відвідувала вказаний заклад з 27.05.2021 по 30.08.2022 (а.с. 121 т. 1).

На підтвердження батьківських відносин між позивачем та дітьми, ОСОБА_2 надав фотографії та флеш-карту з фотографіями, на яких він зображений разом із дітьми та відповідачкою у різні періоди часу та в різних життєвих ситуаціях, а саме в домашніх умовах, на відпочинку, на природі, на святкуванні днів народження та інших свят (а.с. 212-221 т. 1).

Статтею 50 Сімейного кодексу України встановлено, що чоловік має право на батьківство. Це право є невід`ємним і гарантується законом.

Відповідно до частини другої статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Згідно з ч. 1 ст. 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

За вимогами частини першої статті 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні. У таких справах позови осіб, зазначених у частині 3 статті 128 Сімейного кодексу України, приймаються до судового розгляду, якщо: - дитина народжена матір`ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім`я та по батькові дитини записано за вказівкою матері (частина 1 статті 135 Сімейного кодексу України). Відповідно до пункту 9 вказаної Постанови рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Щодо предмету доказування у даній категорії справ, то СК України будь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто, при вирішенні спору про визнання батьківства, мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

З матеріалів справи слідує, що спір виник у зв`язку з тим, що позивач вважає себе батьком дітей, народжених жінкою, яка в момент народження дітей не перебувала у шлюбі (ні з іншим чоловіком, ні з позивачем). При цьому колегія зазначає, що на час зачаття доньки відповідачка перебувала у шлюбі з позивачем. При цьому відповідачка не подавала спільну заяву жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, до органу державної реєстрації актів цивільного стану як до, так і після народження дітей щодо походження дітей.

Передумовою звернення до суду в таких справах є наявність кровного споріднення між особою, яка вважає себе батьком, і дитиною. Для з`ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи.

Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Калачова проти Росії» від 07 травня 2009 року, заява № 3451/05)

Ухвалою Берегівського районного суду від 17.01.2023 за клопотанням позивача ОСОБА_2 було призначено судово-медичну молекулярно-генетичну експертизу, яку доручено експертам комунальної установи «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи». Відібрання біологічного матеріалу доручено експертам комунальної організації «Закарпатське обласне бюро судово-медичної експертизи» (м. Ужгород, вул. Капушанська, 83) (а.с. 147-148 т. 1).

Відповідно до повідомлення комунальної установи «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 23.02.2023 проведення експертизи вказаної в ухвалі суду від 17.01.2023 можливе при отриманні біологічних зразків відібраних у комунальній організації «Закарпатське обласне бюро судово-медичної експертизи» (а.с. 152, 155 т.1).

Ухвалою Берегівського районного суду від 14.02.2023 виправлено описку в резолютивній частині ухвали від 17.01.2023, постановлено вважати правильним «Зобов`язати відповідачку ОСОБА_1 разом з дітьми: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивачем ОСОБА_2 , з`явитись у визначений експертами час до комунальної організації «Закарпатське обласне бюро судово-медичної експертизи» для надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи» (а.с. 158-159 т.1).

Згідно з листом комунальної організації «Закарпатське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 31.05.2023 № 21186 позивач ОСОБА_2 кожного разуз`являвся для забору крові, а відповідач ОСОБА_1 з дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 жодного разу не з`явилися, в зв`язку з чим забір крові не був проведений (а.с. 161 т. 1).

Відповідно до листа комунальної установи «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 05.09.2023 за № 2157-11 біологічні зразки необхідні для проведення молекулярно-генетичної експертизи не надано, у зв`язку з чим експертиза непроведена (а.с. 197 т. 1).

Судова колегія вважає, що твердження відповідачки про відсутність у неї можливості забезпечити явку дітей для забору відповідних зразків до експертної установи у м. Ужгород із посиланнями на небезпечне перебування дітей на території України через війну та ракетні обстріли є необґрунтованими, оскільки згідно з листом Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (вхідний № 206 від 09.06.2023), діти ОСОБА_8 та ОСОБА_4 неодноразово перетинали кодон України у період з 24.02.2022 по 11.09.2022 (а.с. 139-140 т. 1).

При цьому колегія суддів враховує, що відповідачка не надала до суду доказів на підтвердження обставин, на які вона посилалася (ракетні обстріли) та яким чином вони перешкодили їй виконати обов`язок з`явитися з дітьми до експертної установи у м. Ужгород та не довела причинно-наслідковий зв`язок між вказаними нею обставинами та неможливістю виконання такого обов`язку. Відтак доказів того, що відповідачка разом з її дітьми мала поважні причини, які перешкоджали їм з`явитися до експертної установи, в матеріалах справи відсутні. При цьому відповідачка, обґрунтовуючи відсутність її в участі в експертизі, посилалася на зміну фактичного місця проживання, однак до справи нею не надано належних і допустимих доказів щодо зміни зареєстрованого місця проживання.

Згідно до ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Оскільки відповідачка з дітьми не з`явилась для надання матеріалів, необхідних для проведення молекулярно-генетичної експертизи, суд першої інстанції правомірно визнав такий факт як підтвердження батьківства ОСОБА_2 відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно з частиною четвертою, пунктами 3-5 частини п`ятої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Нез`явлення відповідачки разом із дітьми до експертної установи для відібрання біологічних матеріалів для проведення судово-генетичної експертизи свідчить про її небажання отримати точні висновки щодо походження дітей на спростування доводів позивача про його батьківство щодо дітей. Судом першої інстанції вжито належних процесуальних заходів з метою проведення судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи та забезпечення участі відповідачки разом із дітьми у її проведенні.

Відповідач не довела наявність поважних причин, які перешкоджали їй з`явитися разом із дітьми до експертної установи для забору відповідних зразків. Вказані дії та бездіяльність відповідачки, що призвели до неможливості проведення експертизи, надали суду можливість визнати факт, який відповідачкою загалом заперечується, та встановити, з урахуванням інших доказів, походження дітей від позивача.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду

від 08 березня 2023 року у справі № 205/5698/21 (провадження № 61-564св23).

Перевіривши наявні у справі докази у їх сукупності, встановлено, що позивач визнавав своє батьківство, займався вихованням сина ОСОБА_9 та дочки ОСОБА_10 , брав участь у їх житті, бажає у подальшому приймати участь у вихованні та утриманні дітей, а тому визнання позивача батьком дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_4 відповідає інтересам малолітніх дітей. Відповідачка заперечуючи проти визнання ОСОБА_2 батьком малолітніх дітей, не навела жодних переконливих доказів на спростування доводів позивача та наданих ним доказів.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18(пункт 41)). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).

При цьому, як вбачається зі змісту відзиву на позовну заяву та апеляційної скарги, ОСОБА_1 визнає ту обставину, що позивач є батьком дітей, та зазначає, що позивач, знаючи про народження в нього дітей, відмовився подати спільну заяву до органу РАЦС та протягом 11 років ухилявся від своїх обов`язків батька.

Крім того, колегія зазначає, що на час розірвання шлюбу між сторонами (28.03.2019) позивачка була вагітною донька ОСОБА_10 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Враховуючи, що між сторонами існували стосунки як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, а надалі сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, зважаючи на наявні у матеріалах справи докази, оцінюючи їх у сукупності з визнанням відповідачкою обставин, що позивач є біологічним батьком дітей: сина ОСОБА_9 та дочки ОСОБА_10 , беручи до уваги факт ухилення відповідачки від проведення молекулярно-генетичної експертизи, колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги про визнання батьківства.

Крім вимог про визнання батьківства, у цій справі позивачем заявлено позовні вимоги про внесення змін про батька до актових записів про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (витяг з реєстру народжень серії МА №3478435 від 29 грудня 2011 року, виданий органом реєстрації актів цивільного стану міста Ніредьгаза (Угорщина)) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (витяг з реєстру народжень, виданий органом реєстрації актів цивільного стану міста Ніредьгаза (Угорщина)).

Щодо таких вимог колегія суддів зазначає наступне.

Актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 49 Цивільного кодексу (далі - ЦК України).

Актом цивільного стану є, зокрема, народження фізичної особи (частина друга цієї ж статті).

Аналогічні за змістом приписи закріплені у статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 1 липня 2010 року N 2398-VI.

Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи й офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті (частина перша статті 9 цього Закону).

Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.

Згідно ст. 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, регулюють Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 (далі - Правила N 96/5).

Згідно з пунктом 1.1 розділу І Правил № 96/5 внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України,проводиться районними,районними умістах,міськими (містобласного значення),міськрайонними,міжрайонними відділамидержавної реєстраціїактів цивільногостану міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції України(далі-відділи державноїреєстрації актівцивільного стану)у випадках,передбачених чиннимзаконодавством.

Відповідно до п. 2.13 Правил підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про визнання батьківства (материнства), у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану;

Відповідно до п.п. 2.16.4 Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Таким чином, нормативними актами України визначено підстави та порядок внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України.

При цьому, згідно з листом Берегівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Берегівському районі Закарпатської області від 03.05.2024, відсутні актові записи про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а реєстрація народження проводилася органом реєстрації Угорщини.

Судом першої інстанції було задоволено позовні вимоги щодо внесення змін про батька до актових записів про народження ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які видані органом реєстрації актів цивільного стану міста Ніредьгаза - Угорщина.

Відповідно допункту 2частини першоїстатті 1Закону України«Про міжнароднеприватне право»(далі Закон№ 2709-IV)іноземним елементомє ознака,яка характеризуєприватноправові відносини,що регулюютьсяцим Законом,та виявляєтьсяв однійабо кількохз форм,зокрема - юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.

Цей Закон № 2709-IV застосовується, зокрема, до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом:

-визначення застосовуваного права (п. 1 ч. 1 ст. 2);

-підсудність судам України справ з іноземним елементом (п. 3 ч. 1 ст. 2).

Згідно зіст.23 Закону № 2709-IV реєстрація актів цивільного стану громадян України, які проживають поза межами України, може здійснюватися в консульській установі або дипломатичному представництві України. При цьому застосовується право України.

Згідно з пунктом 2.28 Правил № 96/5 у разі якщо актовий запис цивільного стану, до якого необхідно внести зміни у зв`язку із, зокрема, визнанням та встановленням факту батьківства, було складено компетентним органом іноземної держави, з якою Україною не укладено договору про правову допомогу та правові відносини у цивільних і сімейних справах, або якщо законодавством іноземної держави встановлено інший порядок внесення змін, відмінний від передбаченого законодавством України, або неможливості його направлення органами іноземної держави (стихійне лихо, військові дії тощо), що підтверджується відповідними документами, актовий запис цивільного стану попередньо поновлюється відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника. Про поновлення актового запису цивільного стану та внесення до нього відповідних змін повідомляється компетентному органу іноземної держави.

Як встановлено судом, реєстрація народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не здійснювалась в консульській установі або дипломатичному представництві України, відповідно, право України не було застосовано, а актові записи вчинено органом реєстрації Угорщини.

Тому позовні вимоги щодо внесення змін про батька до актових записів про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , котрі вчинені органом реєстрації актів цивільного стану міста Ніредьгаза (Угорщина) задоволенню не підлягають.

Позивач ОСОБА_2 , враховуючи рішення суду у цій справі про визнання батьківства, не позбавлений права звернутися за вирішенням питання про внесення відомостей про батька у зв`язку з встановленням факту батьківства до компетентного органу іноземної держави, яким було складено відповідні акти цивільного стану, з метою внесення змін про батька до актового записів про народження дітей.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Зважаючи на викладене, рішення суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про внесення змін до актових записів про народження дітей, у зв`язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, слід скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні таких позовних вимог відмовити. При цьому рішення суду в частині вирішення вимог про визнання батьківства ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому в цій частині його слід залишити без змін.

Керуючись ст. 368, п.п.3, 4 ч. 1 ст. 376, ст.ст. 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Софілканич Марина Іванівна задовольнити частково.

Рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 18 жовтня 2023 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про внесення змін до актових записів про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складених компетентним органом реєстрації Угорщини скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні таких позовних вимог відмовити.

У решті рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 18 жовтня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційну скаргу на постанову апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 11 листопада 2024 року.

Головуюча:

Судді: