Постанова

від 11.11.2024 по справі 462/3459/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 462/3459/24 Головуючий у 1 інстанції: Палюх Н. М.

Провадження № 22-ц/811/2482/24

Провадження № 22-ц/811/2819/24 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Цяцяк Р.П.,

судді Ванівський О.М. та Шеремета Н.О.,

за участю: секретаря Цьони С.Ю.;

адвоката Мартьянової Ю.В.

представника позивачки ОСОБА_1 ;

адвоката Райхеля Р.П. представника АТ «Укрпошта»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 , представника Акціонерного товариства «Укрпошта», на рішення Залізничного районногосуду міста Львова від 01 липня 2024 року та додаткове рішення Залізничного районногосуду міста Львова від 26 липня 2024 року,

В С Т А Н О В И В:

У квітні2024року ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Укрпошта», в якому просила стягнути зі згаданого відповідача на користь позивачки 3131 грн. матеріальної шкоди та 1000 грн. моральної шкоди, а також судові витрати

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що 21.03.2023 року позивачкою було розміщено замовлення на сайті Аліекспрес з придбання мобільного телефону Hotwav Note 12 Smartphone 6.8 HD, за купівлю якого було сплачено 3131 грн. 81 коп. Продавцем відправлено замовлення засобами поштового зв`язку і присвоєно номер НОМЕР_1 . Згідно з трекінгом поштового відправлення, 12.04.2023 року контейнер підготовлено для передачі перевізнику для транспортування і вже 20.04.2023 року відправлення надійшло до сортувального центру АТ «Укрпошта» у м. Львові. Цього ж дня міжнародне відправлення за RK 061909418 LV попрямувало до точки видачі/доставки за адресою: 79052, м. Львів, вул. Низинна, 5. З 20.04.2023 року і по день звернення до суду міжнародне відправлення адресоване позивачці прямує до точки видачі. Звернення до керівництва відділення № 79052 та керівництва Львівської дирекції АТ «Укрпошта» по вул. Словацького, 1 з проханням про видачу даного поштового відправлення результатів не дали. Зі слів працівників АТ «Укрпошта», їм не відомо де знаходиться міжнародне поштове відправлення № RK 061909418 LV. Нею було подано рекламацію на сайті АТ «Укрпошта» для розшуку відправлення і отримано відповідь, що відправлення надійшло на територію України та було направлено за призначенням, однак подальшу його долю встановити не вдалося. До поштового відділення, на яке було замовлено доставку, поштове відправлення не надійшло. Окрім цього, вона неодноразово зверталась до відправника, однак їй повідомили, що вплинути на ситуацію не можуть і радять піти та отримати відправлення, оскільки по трекінгу воно у місті видачі. Також проводилась неодноразова переписка із адміністраторами магазину Аліекспрес, які також нічим не допомогли, а зазначили, що відправлення у місті отримання, тому підстав для відшкодування коштів, сплачених позивачкою, вони не вбачають. Відтак, міжнародне відправлення пропало по дорозі із Головного відділення АТ «Укрпошта» до відділення, а не у Китайській Народній Республіці, оскільки це відправлення перетнуло митний кордон України і до цього часу прямує до пункту видачі. Відтак, з 20.04.2023 року і по цей час позивачка намагається отримати належне їй відправлення, що займає багато часу і нервового напруження, що позначилось на її здоров`ї, а тому заподіяно їй моральну шкоду позивачка оцінює у розмірі 1 000 грн.(а.с. 1-3).

Рішенням Залізничного районногосуду міста Львова від 01 липня 2024 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Акціонерного товариства «Укрпошта» на користь ОСОБА_1 3131 грн. 81 коп. матеріальної шкоди.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Акціонерного товариства «Укрпошта» у дохід держави 1211 грн. 20 коп. судового збору (а.с. 35-37).

Додатковим рішенням Залізничного районногосуду міста Львова від 26 липня 2024 року стягнуто з Акціонерного товариства «Укрпошта» на користь ОСОБА_1 1 000 грн. понесених витрат на правничу допомогу (а.с. 51-52).

Вищезгадані судові рішення оскаржив представник відповідача.

Апелянт просить оскаржувані судові рішення в частині задоволення вимог позивачки скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволення позовних вимог у повному обсязі, покликаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та на порушення норм процесуального і неправильне застосування норм матеріального права.

Вважає, що «позивачка мали би право на відшкодування вартості здійсненого нею та втраченого замовлення лише у випадку відмови від своїх прав стосовно відправлення самого відправника в письмовій формі на її користь», а також, що «позивачкою до матеріалів справи не долучено жодних доказів на підтвердження того, що відправник відмовився відшкодувати позивачці вартість втраченого відправлення, а також того, що нею вичерпані можливості отримати таке відшкодування від самого відправника».

Звертає увагу на те, що суд в оскаржуваному рішенні посилається на норми ЦК України, які регулюють договірні відносини, однак такі договірні відносини між позивачкою та відповідачем відсутні, оскільки «відправником уданій справіє непозивачка,а продавецьякий продавтовар позивачці» (а.с. 58-60).

Відтак апелянт, вважаючи вищезгадане рішення суду від 01.07.2024 року «неправомірним відносно АТ «Укрпошта», вважає, що суд не мав би додатковим рішенням задовольняти заяву представника позивачки про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу (а.с. 93-94).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта на підтримання доводів апеляційної скарги та заперечення цих доводів зі сторони представника позивачки, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваних судових рішень в межах доводів та вимог поданих на них апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають до задоволення з наступних підстав.

ЦПК України встановлено, що:

- цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (статті 12 і 81);

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 статті 76);

- належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 77);

- обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82).

Як вбачається з мотивувальної частини оскаржуваного рішення, задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивачки матеріальної шкоди суд мотивував тим, що відповідачем було втраченим поштове відправлення, яке було адресовано позивачці, а тому відповідач (як «виконавець») несе відповідальність у вигляді обов`язку відшкодувати збитки у вигляді вартості втраченого замовником майна та витрат замовника щодо оплати вартості послуг поштового зв`язку.

Колегія суддів вважає, що вищенаведені висновки судом зроблені за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, та за неправильного застосування норм матеріального права, виходячи з наступного.

Відповідно до змістустатті 18 Закону України «Про поштовий зв`язок», за порушення законодавства у сфері надання послуг поштового зв`язку оператори несуть відповідальність згідно із законами України.За втрату (пошкодження) міжнародних поштових відправлень і посилок оператори несуть відповідальність відповідно до вимог актів Всесвітнього поштового союзу та законодавства України, за невиплату міжнародних поштових переказіввідповідно до міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

А відповідно до змісту статті 19 Закону України «Про поштовий зв`язок»,поштові відправленняналежать відправникамдо моментуїх врученняадресатам, якщо вони не вилучені відповідно до закону.

Згідно п.п. 1.1.1 статті 23 Всесвітньої поштової конвенції, за винятком випадків, передбачених у статті 24, призначені оператори відповідають за втрату, крадіжку чи пошкодження рекомендованих відправлень, простих посилок і відправлень з оголошеною цінністю.

За змістом підпункту 2.1 статті 23 Всесвітньої поштової конвенції, у випадку втрати, повної крадіжки чи повного пошкодження рекомендованого відправлення право на відшкодування, встановлене у Регламенті письмової кореспонденції, має саме відправник цього відправлення.

А за змістом пункту 9 статті 23 Всесвітньої поштової конвенції,адресат має право на відшкодуваннярозкраденого, пошкодженого абовтраченого рекомендованого відправлення, простої посилки чи відправлення з оголошеною цінністю у випадку,якщо відправник письмово відмовляється від своїх прав на користь адресата. Ця відмова не є необхідною у випадках, коли відправник і адресат є однією і тією самою особою.

Зважаючи на вказані вище норми національного та міжнародного закону позивачка мала би право на відшкодування вартості втраченого відповідачем замовлення лише у випадку наявності письмової відмови самого відправника від своїх прав стосовно відправлення на користь позивачки.

Безспірним є те, що у договірних відносинах з відповідачем перебував саме відправник поштового відправлення, яке було втраченим відповідачем: докази про інше у матеріалах справи відсутні.

Натомість позивачкою не долучено до матеріалів справи жодних доказів на підтвердження того, що відправник відмовився відшкодувати позивачці вартість втраченого відправлення, а також того, що нею вичерпані можливості отримати таке відшкодування від самого відправника, саме який (в свою чергу) має право вимоги до АТ «Укрпошта», оскільки саме він (а не позивачка) перебував у договірних відносинах зі згаданим відповідачем (договір надання послуг поштового зв`язку).

Зважаючи на те, що позивачкою не представлено доказів того, що відправник відмовився від своїх прав відшкодування втраченого відправлення на користь позивачки в письмовій формі,у суду не було підстав для задоволення позову з посилання на загальні норми матеріального закону, оскільки при наявності спеціальних норм національного та міжнародного закону, які регулюють дані правовідносини, саме останні підлягали застосуванню до спірних правовідносин.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржуване рішення скасуванню з ухваленням нового - про відмову в задоволенні позову.

Відповідно, також підлягає до скасування і додаткове рішення суду, оскільки при відмові позивачці у задоволенні її позовних вимог понесені нею судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Позивачка звернулася до суду з позовом про захист її прав, як споживача, а відповідно до частини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав.

За змістом положень статті 141 ЦПК України, якщо сторона звільнена від сплати судових витрат, то судові витрати понесені іншою стороною компенсуються останній за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За подачу апеляційної скарги відповідачем сплачено 1816 грн. 80 коп. судового збору (а.с. 72). Відтак, ці судові витрати підлягають до стягнення на користь відповідача з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.2, 376 ч.1 п.п. 1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 , представника Акціонерного товариства «Укрпошта», задовольнити.

Рішення Залізничного районногосуду міста Львова від 01 липня 2024 року та додаткове рішення Залізничного районногосуду міста Львова від 26 липня 2024 року скасувати та ухвалити нове.

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до Акціонерного товариства «Укрпошта» про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Акціонерного товариства «Укрпошта» 1816 грн. 80 коп. сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повну постанову складено 12 листопада 2024 року.

Головуючий: Цяцяк Р.П.

Судді: Ванівський О.М.

Шеремета Н.О.