Постанова

від 06.11.2024 по справі 448/593/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 448/593/24 Головуючий у 1 інстанції: Юрій БІЛОУС

Провадження № 22-ц/811/1313/24 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Шандри М.М.

суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.

розглянувши у місті Львові у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Мостиського районного суду Львівської області від 11 квітня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - ОСОБА_2 та Мостиський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про усиновлення повнолітньої особи,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про усиновлення повнолітньої особи, в якій просив:

-оголосити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усиновлювачем повнолітньої особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

-зобов`язати Мостиський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни до актового запису про народження № 18, складеного 06.02.1993 Мостиським райвідділом ЗАГС Львівської області, а саме, у графі «Батько» зазначити: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство - України, місце проживання: АДРЕСА_1 ; змінити прізвище дитини « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 », по батькові змінити « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ».

Ухвалою Мостиського районного суду Львівської області від 11.04.2024заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи - ОСОБА_2 та Мостиський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про усиновлення повнолітньої особи, - визнано неподаною та повернуто заявнику.

Ухвалу суду оскаржив ОСОБА_1 , подавши апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість ухвали суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що подана ним заява про усиновлення повнолітньої особи відповідала вимогам, передбаченим ст. 311 ЦПК України. Звертає увагу, що висновок органу опіки та піклування про доцільність усиновлення подається до суду лише при усиновленні малолітніх і неповнолітніх дітей. Просить ухвалу суду скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Згідно ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно із 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду таким вимогам не відповідає.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Мостиського районного суду Львівської області від 04.04.2024заяву ОСОБА_1 про усиновлення повнолітньої особи - залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати семи днів з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху.

Залишаючи заяву ОСОБА_1 без руху, районний суд виходив з того, що заявником не надано до суду медичний висновок про стан його здоров`я, який відповідав би за формою додатку 3 до Порядку у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2011 № 1123; заява не містить обґрунтування виняткового випадку, за наявності якого суд, у відповідності до ст.208 СК України, вирішує питання про можливість усиновлення повнолітньої особи; заявником не додано висновок органу опіки та піклування про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини.

10.04.2023 на виконання вимог ухвали про залишення заяви без руху заявником подано заяву, до якої додано медичний висновок про стан здоров`я заявника, а також обґрунтовано винятковий випадок, за наявності якого суд вирішує питання про можливість усиновлення повнолітньої особи.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги ухвали про залишення заяви без руху заявником не виконано в повному обсязі, зокрема ним не надано висновок органу опіки і піклування про усиновлення повнолітньої особи.

Разом з тим, районний суд не звернув увагу на таке.

Вимоги до заяви про усиновлення передбачені ст. 311 ЦПК України.

Зокрема, заява про усиновлення дитини повинна містити: найменування суду, до якого подається заява, ім`я, місце проживання заявника, а також прізвище, ім`я, по батькові, вік усиновлюваної дитини, її місце проживання, відомості про стан здоров`я дитини. Заява про усиновлення дитини може також містити клопотання про зміну прізвища, імені, по батькові, дати, місця народження дитини, про запис заявника матір`ю або батьком дитини (ч. 1 ст. 311 ЦПК України)

Відповідно до ч.2 ст. 311 ЦПК України до заяви про усиновлення дитини за наявності мають бути додані такі документи: 1) копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя, засвідчена нотаріально, - при усиновленні дитини одним із подружжя; 2) медичний висновок про стан здоров`я заявника; 3) довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи; 4) документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням; 5) інші документи, визначені законом.

Частиною 6 ст. 311 ЦПК України передбачено, що заява про усиновлення повнолітньої особи повинна містити відомості, зазначені у частині першій цієї статті, а також дані про відсутність матері, батька або позбавлення піклування. До заяви мають бути додані документи, зазначені у пункті 1 частини другої цієї статті, а також згода особи на усиновлення.

Таким чином, положеннями ст. 311 ЦПК України не передбачено обов`язок заявника додати до заяви про усиновлення повнолітньої особи висновок органу опіки і піклування про усиновлення повнолітньої особи.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про повернення заяви ОСОБА_1 про усиновлення повнолітньої особи з підстав неподання висновку органу опіки і піклування.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Оскільки допущене судом першої інстанції порушення норм процесуального права призвело до постановлення ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, така підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.6 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Мостиського районного суду Львівської області від 11 квітня 2024 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено: 13.11.2024

Головуючий

Судді