Рішення

від 11.11.2024 по справі 903/874/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 листопада 2024 року Справа № 903/874/23

Господарський суд Волинської області у складі судді Дем`як В.М., за участю секретаря судового засідання Назарова Н.В., розглянувши справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25, код ЄДРПОУ 00100227)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальність Волиньелектрозбут (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Єршова, будинок 11-А, код 42159289)

про стягнення 24 472 217,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

Встановив:Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулось до Господарського суду Волинської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальність «Волиньелектрозбут» у якому просить стягнути 394 307 202, 55 грн. заборгованості в т.ч. 369 502 597, 23 грн. основного боргу, 6 873 477, 33 грн. 3 % річних, 16 155 252, 97 грн. інфляційних втрат, 1 775 875, 02 грн. пені та 939 400 грн. витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем договору про надання послуг з передачі електричної енергії №0136-02024 від 01.01.2019 та додаткової угоди до договору від 30.08.2019 в частині своєчасної оплати за надані послуги з передачі електричної енергії.

Ухвалою суду від 22.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.09.2023.

05.09.2023 представник відповідача через відділ документального забезпечення та контролю суду подав:

- відзив на позовну заяву за вх.№ 01-75/5245/23 від 05.09.2023 у якому просить зменшити розмір штрафних санкцій, що можуть бути стягнені з відповідача на 95%;

- клопотання про зупинення провадження у справі за вх.№ 01-74/1437/23 від 20.09.2023, у якому просить суд зупинити провадження у справі до закінчення розгляду Об`єднаною Палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №911/1359/22 та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.

20.09.2023 від позивача, через відділ документального забезпечення та контролю суду надійшла відповідь за вх. №01-75/5599/23 від 20.09.2023 на відзив відповідача.

Ухвалою суду від 20.09.2023, відкладено підготовче засідання на 23.10.2023, надано відповідачу додатковий строк у 5 днів з дня вручення даної ухвали на подання відзиву на позовну заяву, зобов`язано позивача надати письмові пояснення щодо відзиву на позовну заяву.

Товариство з обмеженою відповідальність Волиньелектрозбут через відділ документального забезпечення та контролю суду подало: заперечення на відповідь на відзив за вх.№ 01-75/5682/23 від 25.09.2023; відзив на позовну заяву за вх.№ 01-75/5817/23 від 03.10.2023.

23.10.2023 від позивача, через відділ документального забезпечення та контролю суду надійшла відповідь за вх. №01-75/6338/23 від 23.10.2023 на повторний відзив відповідача.

Ухвалою суду від 23.10.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 22.11.2023, відкладено підготовче засідання на 22.11.2023. Зобов`язано Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія Укренерго та Товариство з обмеженою відповідальність Волиньелектрозбут провести звірку взаєморозрахунків по договору надання послуг передачі електричної енергії в межах періоду, який є предметом судового розгляду. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальність Волиньелектрозбут направити уповноваженого представника для проведення звірки взаєморозрахунків з Приватним акціонерним товариством Національна енергетична компанія Укренерго. Постановлено позивачу акт звірки подати суду в строк до 20.11.2023.

Ухвалою суду від 22.11.2023 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальність Волиньелектрозбут про зупинення провадження у справі за вх.№ 01-74/1437/23 від 20.09.2023 задоволено. Провадження у справі зупинено до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в касаційному порядку справи №911/1359/22 та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду. Покладено на відповідача обов`язок надати суду копію судового рішення, ухваленого за результатами розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в касаційному порядку справи №911/1359/22 для усунення обставин щодо зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 24.06.2024 провадження у справі №903/874/23 поновлено. Розгляд справи постановлено продовжувати здійснювати за правилами загального позовного провадження, із підготовчої стадії, судове засідання призначено на 15.07.2024.

Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» через відділ документального забезпечення та контролю суду подав:

1) заяву про закриття провадження в частині позовних вимог за вх. № 01-75/4097/24 від 13.06.2024 у якій просить суд закрити провадження у справі №903/874/23 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» основного боргу з оплати наданих послуг передачі електричної енергії за Договором від 01.01.2019 року № 0136-02024 у сумі 369 502 597,23 грн., у зв`язку з відсутністю предмету спору. Крім того, просить винести ухвалу, якою повернути з державного бюджету Приватному акціонерному Документ сформований в системі «Електронний суд» 13.06.2024 4 товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» судовий збір в частині закриття провадження щодо стягнення 369 502 597,23 грн.;

2) заяву про збільшення розміру позовних вимог за вх.№ 01-74/875/24 від 17.06.2024 у якій просить суд збільшити розмір позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій та вважати їх наступними: - Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» 26 248 092,01 грн., з яких: 3% річних від простроченої суми заборгованості 7 606 315,44 грн.; інфляційні втрати 16 865 901,55 грн; пеня 1 775 875,02 грн.

Ухвалою суду від 15.07.2024 закрито провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньелектрозбут основного боргу в сумі 369 502 597,23 грн., у зв`язку з відсутністю предмету спору. Повернуто Приватному акціонерному товариству Національна енергетична компанія Укренерго (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25, код ЄДРПОУ 00100227) із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 545 678, 62 грн. сплачений згідно платіжної інструкції №АУ-4946 (#1349059571801) від 14.08.2023 на суму 939 400 грн. Заяву Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго про збільшення розміру позовних вимог за вх.№ 01-74/875/24 від 17.06.2024 задоволено. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.08.2024.

Ухвалою суду від 19.08.2024 відкладено судове засідання на 11.09.2024.

Представник позивача через відділ документального забезпечення та контролю суду подав заяву за вх.№ 01-74/1265/24 від 05.09.2024 у якій просить суд:

- повернутись на стадію підготовчого провадження у справі для розгляду заяви про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог, а саме пені у розмірі 1 775 875,02 грн., нарахованої за несвоєчасну оплату послуг, наданих у лютому 2022 року, березні 2022 року та квітні 2022 року;

- задоволити заяву про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог, а саме пені у розмірі у розмірі 1 775 875,02 грн., нарахованої за несвоєчасну оплату послуг, наданих у лютому 2022 року, березні 2022 року та квітні 2022 року.

Ухвалою суду від 11.09.2024 постановлено перейти зі стадії розгляду справи по суті у справі №903/874/23 до стадії підготовчого провадження, підготовче засідання призначено на 14.10.2024.

Ухвалою суду від 14.10.2024 заяву Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог, а саме пені у розмірі 1 775 875, 02 грн. за вх.№01-74/1265/24 від 05.09.2024 задоволено. Позовну заяву в частині стягнення пені на суму 1 775 875, 02 грн. залишено без розгляду. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.10.2024.

Представник позивача через відділ документального забезпечення та контролю суду подав заяву за вх.№ 01-74/1426/24 від 14.10.2024 у якій просить суд повернути судовий збір в частині залишення позову без розгляду щодо стягнення пені у розмірі 1 775 875, 02 грн.

Ухвалою суду від 23.10.2024 відкладено судове засідання на 11.11.2024.

Представник позивача у судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, через відділ документального забезпечення та контролю суду подав заяву про розгляд справи без участі представника позивача за вх.№01-75/7422/24 від 11.11.2024.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, через відділ документального забезпечення та контролю суду подав заяву про розгляд справи без участі представника відповідача за вх.№01-75/7408/24 від 11.11.2024.

Згідно з приписами ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Сторони зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній не позбавлений можливості здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його правта обов`язків цивільного характеру. Право на справедливий судовий розгляд включає в себе право на доступ до суду та право на доступ до правосуддя в широкому розумінні.

Поняття розумності строку розгляду справи можна застосовувати, коли стороною у спорі є орган державної влади.

Відповідно до ст. 2 ГПК України, одним із основних завдань господарського судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За таких обставин, беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду спору впродовж розумного строку та норми ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що відповідач відповідно до законодавства, належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи по суті, а явка представників сторін обов`язковою судом не визнавалась, учасники справи, мали достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав, зокрема, і на подання будь-яких пояснень чи інших заяв по суті справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, суд вважає, що спір належить вирішити по суті у відсутності представників сторін за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив:

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" є юридичною особою, що утворена 29.07.2019 як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 №73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 №829-р "Про погодження перетворення державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» у приватне акціонерне товариство».

Позивач є правонаступником майна, усіх прав та обов`язків Державного «^Дприемствэ «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - ДП «НЕК кренерго») відповідно до ст. 108 Цивільного кодексу України, п. 5 Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2012 № 802, п. 3.2 Статуту НЕК «Укренерго».

Позивач виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії . укладаються, зокрема, договори про надання послуг з передачі.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 33 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи передачі має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги з передачі.

Між Приватним акціонерним товариством Національна енергетична компанія Укренерго (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» (Відповідач) укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 №0136-02024 (далі - Договір), згідно з п. 1.1 якого Позивач - (Оператор системи передачі, далі - ОСП) зобов`язується надавати послугу з передачі електричної енергії (далі - Послуга) відповідно до умов цього Договору, а Відповідач - (далі - Користувач) зобов`язується здійснювати оплату за Послугу відповідно до умов цього Договору.

Додатковою угодою від 30.08.2019 договір про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 №0136-02024 викладено новій редакції.

Згідно з пп. 1 п. 7.1, пп. 3 п. 9.3 Договору ОСП має право отримувати від Користувача своєчасну оплату послуг; Користувач зобов`язаний здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за Послугу на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 6.1 Договору розрахунковим періодом за цим Договором є 1 календарний місяць.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що Користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги ОСП таким чином: 1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової вартості Послуги, визначеної згідно з розділом 5 цього Договору.

Подальша оплата може здійснюватися щоденно або шляхом сплати 1/5 від планової вартості Послуг, яка визначена згідно з розділом 5, у кожен з наступних періодів: 2 платіж - з 06 до 10 числа розрахункового місяця; 3 платіж - з 11 до 15 числа розрахункового місяця; 4 платіж - з 16 до 20 числа розрахункового місяця; 5 платіж - з 21 до 25 числа розрахункового місяця.

При цьому розмір оплати у вказані періоди повинен бути не меншим планової вартості Послуг, яка визначена згідно з розділом 5, на 5 днів наперед.

Згідно з п. 6.5 Договору Користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг Послуги протягом 3 банківських днів з моменту та на підставі отримання акту приймання-передачі послуги який ОСП надає Користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, У ного за розрахунковим.

Пунктом 6.6 Договору встановлено, що у разі виникнення розбіжностей за м від ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі луги, Користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі луги вартість Послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих Днів з моменту отримання акту. Процедура оскарження не звільняє Користувача від платіжного зобов`язання у встановлений Договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дати отримання акту приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнято без розбіжностей.

Пунктом 6.7 Договору в редакції додаткової угоди від 30.08.2019 р. передбачено, що за наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення.

Відповідно до п. 6.7 Договору у випадку порушення Користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1% (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання Користувачем своїх зобов`язань.

За прострочення зазначеного терміну понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.

22.12.2022 року сторони підписали Додаткову угоду до Договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 №0136-02024, якою затвердили Договір у новій редакції.

Відповідно до п.5.5 Договору у новій редакції, Користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг Послуги до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання Послуги, наданих Виконавцем (ОСП), або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком» (далі - СУР), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису тієї особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді.

Оплату вартості Послуги, після коригування обсягів та вартості Послуг, Користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі Послуги (включно).

Відповідно до ч. 2. ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, Відповідач зобов`язаний оплачувати послугу в порядку та строки, визначені Договором, зокрема п. 6.2, п. 6.5; процедура оскарження не звільняє Відповідача від виконання платіжного зобов`язання у встановлений Договором термін; у випадку порушення Відповідачем термінів розрахунку, Позивач має право нарахувати штрафні санкції.

Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія Укренерго, зазначає, що відповідачем допущено прострочення оплати послуг з передачі електричної енергії, що є підставою для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності, встановленої договором та діючим законодавством.

Позивач звернуся з позовом та просить стягнути з відповідача 394 307 202, 55 грн. заборгованості в т.ч. 369 502 597, 23 грн. основного боргу, 6 873 477, 33 грн. 3 % річних, 16 155 252, 97 грн. інфляційних втрат, 1 775 875, 02 грн. пені.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Статтею 627 ЦК України установлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не установлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України установлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не установлено договором або законом.

Договір є обов`язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем після звернення позивача з позовом до суду та після відкриття судом провадження у справі було сплачено повністю суму основного боргу в розмірі 369 502 597,23 грн.

Ухвалою суду від 15.07.2024 постановлено закрити провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» основного боргу в сумі 369 502 597,23 грн., у зв`язку з відсутністю предмету спору. Повернути Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25, код ЄДРПОУ 00100227) із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 545 678,62 грн. сплачений згідно платіжної інструкції №АУ-4946 (#1349059571801) від 14.08.2023 на суму 939 400 грн. Заяву Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про збільшення розміру позовних вимог за вх.№ 01-74/875/24 від 17.06.2024 здоволити.

Щодо нарахованої пені в розмірі 1 775 875, 02 грн. суд зазначає наступне.

Ухвалою суду від 14.10.2024 заяву Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог, а саме пені у розмірі 1 775 875, 02 грн. за вх.№01-74/1265/24 від 05.09.2024 задоволено. Позовну заяву в частині стягнення пені на суму 1 775 875, 02 грн. залишено без розгляду.

Представник позивача через відділ документального забезпечення та контролю суду подав заяву за вх.№ 01-74/1426/24 від 14.10.2024 у якій просить суд повернути судовий збір в частині залишення позову без розгляду щодо стягнення пені у розмірі 1 775 875, 02 грн.

Про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету (ч. 2 ст. 226 ГПК України).

Відповідно до частини 2 статті 123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

За змістом ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Як встановлено судом, судовий збір в сумі 939 400,00 грн. був сплачений позивачем згідно платіжної інструкції №АУ-4946 (#1349059571801) від 14.08.2023 на суму 939 400 грн.

За таких обставин, враховуючи, що в матеріалах справи наявна заява представника Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» повернення судового збору, а також враховуючи те, що позовна заява залишається судом без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 226 ГПК України за заявою представника позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позивачу із Державного бюджету України 26 638,13 грн. сплаченого судового збору.

Разом з цим, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань, позивач просить стягнути з відповідача 16 865 901,55 грн. інфляційних втрат та 7 606 315, 44 грн. - 3% річних.

Статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають свої особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання ст. 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3% річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 ЦК України і ст. 230 ГК України.

Отже, за змістом наведеної норми закону, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Нарахування, передбачені ст. 625 ЦК України, не є штрафними санкціями відповідальності відповідача, а становлять особливий компенсаційний вид відповідальності, що відрізняється від штрафної, яка полягає, наприклад, у стягненні пені чи штрафу.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.04.2020р. (справа №910/4590/19), зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (п. 43 мотивувальної частини постанови).

Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв`язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов`язання.

Водночас, ч. 1 ст. ЦК України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Частиною п`ятою статті 4 ЦК України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.

Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об`єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об`єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.

З метою реалізації Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003р. затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом України і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).

Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003р. та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007р. Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).

Статтею 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику "дефляція", то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення.

Вказана правова позиція відображена і в постанові Верховного Суду від 26.06.2020р. у справі №905/21/19.

Поруч з цим, у застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга".

Зокрема, за змістом даного листа, індекс інфляції повинен розраховуватися не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, а тому слід вважати, що у випадку, коли сума внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, то вона індексується за цей місяць, а якщо з 16 по 31 число вона індексується починаючи з наступного місяця.

Суд засвідчує, що законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три відсотки річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. При цьому зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов`язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

Отже, у розумінні наведеного позивач, як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання. Аналогічний правовий висновок, викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23 жовтня 2018 року по справі №913/70/18.

Згідно з представленими господарському суду розрахунками, позивачем відповідно до ст. 625 ЦК України було нараховано відповідачу 7 606 315,44 грн. 3% річних за період з лютого 2022 року по грудень 2023 року, зокрема за лютий 2022 року у розмірі 74 962,47 грн., за березень 2022 року у розмірі 142 400,51 грн., за квітень 2022 року у розмірі 126 659,13 грн. за травень 2022 року у розмірі 111 094,19 грн., за червень 2022 року у розмірі 78 029,77 грн., за липень 2022 року у розмірі 80 150,11 грн., за серпень 2022 року у розмірі 111 037,82 грн., за вересень 2022 року у розмірі 321 883,70 грн., за жовтень 2022 року у розмірі 559 685,26 грн., за листопад 2022 року у розмірі 1 012 575,54 грн., за грудень 2022 року у розмірі 877 053,96 грн., за січень 2023 року у розмірі 810 344,36 грн., за лютий 2023 року у розмірі 746 527,61 грн., за березень 2023 року у розмірі 642 735,50 грн., за квітень 2023 року у розмірі 533 010,58 грн., за травень 2023 року у розмірі 393 386,69 грн., за червень 2023 року у розмірі 251 940,13 грн., за листопад 2023 року у розмірі 108 130,79 грн., за грудень 2023 року у розмірі 624 707,32 грн. та 16 865 901,55 грн. інфляційних втрат за період з лютого 2022 року по грудень 2023 року, зокрема, за лютий 2022 року у розмірі 78 931,28 грн., за березень 2022 року у розмірі 373 291,20 грн., за квітень 2022 року у розмірі 1 093 277,33 грн., за травень 2022 року у розмірі 993 334,40 грн., за липень 2022 року у розмірі 49 357,39 грн., за вересень 2022 року у розмірі 1 085 898,56 грн., за жовтень 2022 року у розмірі 2 433 986,52 грн., за листопад 2022 року у розмірі 2 489 277,26 грн., за грудень 2022 року у розмірі 2 340 351,30 грн., за січень 2023 року у розмірі 1 768 809,76 грн., за лютий 2023 року у розмірі 1 530 225,62 грн., за березень 2023 року у розмірі 1 015 038,88 грн., за квітень 2023 року у розмірі 292 242,97 грн., за травень 2023 року у розмірі 479 057,70 грн., за червень 2023 року у розмірі 132 172,80 грн., за листопад 2023 року у розмірі 116 424 грн., за грудень 2023 року у розмірі 594 224,58 грн.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення сум інфляційних та процентів річних, перевіривши методику та періоди їх нарахування, суд вважає, що останні підставні, відповідають фактичним обставинам справи, є арифметично вірними, а відтак підлягають до задоволення у визначених позивачем розмірах.

З врахуванням викладеного, доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву за вх.№01-75/5245/23 від 05.09.2023 та за вх. №01-75/5817/23 від 03.10.2023, судом до уваги не приймаються.

Згідно ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Також, згідно з нормами статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Правилами статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача у розмірі, що становить 1,5% від задоволеної суми, а саме 367 083,26 грн.

Керуючись ст.73-79, 86, 129, 232, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність Волиньелектрозбут (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Єршова, будинок 11-А, код 42159289) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" ( м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227) 24 472 217,00 грн. заборгованості в т.ч.: 16 865 901, 55 грн. - 3% річних, 7 606 315, 44 грн. інфляційних втрат, а також 367 083,26 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Головному управлінню Державної казначейської служби України у Волинській області повернути Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" (м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 26 638,13 грн., сплачений згідно платіжної інструкції №АУ-4946 (#1349059571801) від 14.08.2023 на суму 939 400 грн.

4. Підставою для повернення судового збору є рішення суду, підписане суддею та засвідчене гербовою печаткою Господарського суду Волинської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Дата складення повного

судового рішення 13.11.2024.

СуддяВ. М. Дем`як