Ухвала

від 13.11.2024 по справі 904/1922/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про закриття підготовчого провадження

та призначення справи до судового розгляду по суті

13.11.2024м. ДніпроСправа № 904/1922/24

Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляка С.А.,

за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є.,

представників учасників справи:

від позивача: Богдан С.Л.;

від відповідача: Явтух О.Г.;

розглянувши матеріали справи №904/1922/24

за позовом Адвокатського об`єднання "Правовий альянс"

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз"

про стягнення грошових коштів,

Суддя Дупляк С.А.

в с т а н о в и в:

Суд продовжує здійснювати провадження у справі №904/1922/24.

Через відділ документального забезпечення від відповідача 15.10.2024 надійшло клопотання, у якому останній просить зупинити провадження у справі №904/1922/24 до набрання законної сили судового рішення у справі №910/11697/24.

Розглядаючи клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, господарський суд доходить таких висновків.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Пов`язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини 4, 6 статті 75 Господарського процесуального кодексу України).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясувати: 1) як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, з іншою справою, що розглядається судом; 2) чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Оцінивши клопотання відповідача, господарський суд не вбачає обставин, які перешкоджають суду самостійно встановити обставини виконання чи не виконання відповідачем зобов`язання за договором надання правової допомоги №38S490-9131-22 від 01.06.2022 щодо своєчасної та повної оплати за юридичні послуги отримані у березні - травні 2023 року на загальну суму 1.274.069,87 грн на підставі наявних у справі доказів і вирішити спір по суті.

Таким чином наявні підстави для відмови у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Через систему "Електронний суд" 11.11.2024 від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, у якій позивач просить стягнути з відповідача 2.668.693,32 грн, з яких: 1.274.069,87 грн основної заборгованості, 284.302,35 пені, 56.207,22 грн трьох процентів річних, 103.425,31 грн інфляційних втрат та штраф в розмірі 950 624,00 грн.

Судові витрати позивач просить стягнути з відповідача.

Розглянувши клопотання позивача про збільшення розміру позовних вимог, суд дійшов таких висновків.

Згідно із частиною першою статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

З викладеного вбачається, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17).

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до п.3 ст. 46 ГПК до кінця підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

На стадії підготовчого провадження позивач подав заяву про збільшення позовних вимог від 13.11.2024.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Суд, виходячи зі змісту поданої заяви, а також змісту раніше поданої позовної заяви (оформленої позовної вимоги) та конкретних обставин справи, повинен вважати таку заяву як: - подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

До таких висновків дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові № 911/2139/19 від 03.08.2020.

Таким чином, під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Відповідно до правової позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної у постанові №910/18389/20 від 22.07.2021 зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи:

1) заміна одних позовних вимог іншими;

2) доповнення позовних вимог новими;

3) вилучення деяких із позовних вимог;

4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

При цьому Верховний Суд зазначає про те, що збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

Відповідно до п. 4.16. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду №922/404/19 від 09.07.2020 під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви. Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі 923/1061/18, від 19.12.2019 у справі № 925/185/19, від 23.01.2020 у справі №925/186/19).

Вищезазначені правові позиції узгоджуються з практикою Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові №924/1437/15 від 25.06.2020.

Судом встановлено, що при поданні позову позивач просив стягнути з відповідача 1.630.837,95 грн, з яких: 1.274.069,87 грн основної заборгованості, 285.076,66 пені, 36.249,34 грн трьох процентів річних, 35.442,08 грн інфляційних втрат.

Відповідно до заяви від 10.11.2024 позивач, окрім вимог про стягнення 1.274.069,87 грн основної заборгованості, 284.302,35 пені, 56.207,22 грн трьох процентів річних, 103.425,31 грн інфляційних втрат просить суд також стягнути з відповідача штраф в розмірі 950.624,00 грн.

Тобто вимога про стягнення штрафу є новою вимогою, яка обгрунтована також і новими підставами (зокрема п. 4.2 договору).

Отже, позивачем при збільшенні позовних вимог фактично змінені предмет та підстава позову в частині доповнених позовних вимог, що суперечить положенням статті 46 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частинами першою, другою статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Відповідно до приписів статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд здійснює розгляд справи виключно в межах заявлених позовних вимог і не наділений повноваженнями щодо самостійної зміни замість позивача підстав або предмета позову, а вправі лише надати правову кваліфікацію спірним правовідносинам в межах заявлених підстав та предмета позову.

З огляду на викладене, необхідність відновлення порушеного права та законного інтересу є передумовою для звернення із позовом, в якому позивач самостійно визначається з предметом і підставами позову.

З огляду на викладене, з урахуванням положень ст. 46 ГПК України, заява позивача від 10.11.2024 в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 950.624,00 грн не підлягає прийняттю судом до розгляду.

Такого ж висновку дійшов Центральний апеляційний господарський суд в постанові від 28.10.2021 у справі №904/105/20 в подібних правовідносинах.

Щодо заяви позивача в частині збільшення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1.274.069,87 грн основної заборгованості, 284.302,35 пені, 56.207,22 грн трьох процентів річних, 103.425,31 грн інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Пунктом 2 частини 2 статті 46 ГПК України визначено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

Оцінивши заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1.274.069,87 грн основної заборгованості, 284.302,35 пені, 56.207,22 грн трьох процентів річних, 103.425,31 грн інфляційних втрат, господарський суд встановив, що позивач збільшив (зменшив) кількісний показник основної заборгованості, а тому суд, врахувавши стадію подачі заяви та її зміст, вважає за можливе прийняти таку заяву до розгляду.

В судовому засіданні 13.11.2024 представники сторін надали усні пояснення у справі, відповіли на запитання суду

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, та зважаючи на процесуальні строки розгляду справи, суд визнав за можливе в порядку пункту 3 частини 2 статті 185 ГПК України закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Враховуючи наявність у суду технічної можливості для проведення судових засідань в режимі відеоконференції з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС, господарський суд вважає за можливе провести судове засідання за участю представника позивача (Богдана Сергія Володимировича) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Керуючись ст. ст. 120, 177-185, 202, 234, 235 ГПК України, господарський суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі відмовити.

Заяву позивача від 10.11.2024 про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1.274.069,87 грн основної заборгованості, 284.302,35 пені, 56.207,22 грн трьох процентів річних, 103.425,31 грн інфляційних втрат прийняти до розгляду.

Заява позивача від 10.11.2024 про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 950.624,00 грн не підлягає прийняттю судом до розгляду.

Встановити відповідачу п`ятнадцяти денний строк з дня вручення ухвали для наданні відзиву з урахуванням заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог.

Закрити підготовче провадження.

Призначити справу до судового розгляду по суті на 12.12.2024. Судове засідання відбудеться о 12:20год. у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області за адресою: місто Дніпро, вулиця Володимира Винниченка, будинок 1 в залі судових засідань №1-107.

Для представника позивача ( Богдана Сергія Володимировича ) судове засідання відбудеться в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в підсистемі відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Роз`яснити учасникам судового процесу, що до першого засідання по суті вони можуть подати додаткові докази та пояснення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню в частині неприйняття до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст ухвали складений 13.11.2024.

Суддя С.А. Дупляк