Ухвала

від 06.11.2024 по справі 904/4531/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

06.11.2024м. ДніпроСправа № 904/4531/23

За заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, м. Дніпро

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПО-НУТ" (49000, м. Дніпро, вул. Мечнікова, буд. 17, код ЄДРПОУ 41568923)

про визнання банкрутом

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Товстоп`ятка В.В.

Представники:

ліквідатор: Соколик Д.І., свідоцтво №2043 від 08.11.2021

від ОСОБА_1.: не з`явився

представники кредиторів: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПО-НУТ" (49000, м. Дніпро, вул. Мечнікова, буд. 17, код ЄДРПОУ 41568923).

Постановою суду від 13.03.2024 припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПО-НУТ" (49000, м. Дніпро, вул. Мечнікова, буд. 17, код ЄДРПОУ 41568923). Припинено повноваження арбітражного керуючого Соколика Дмитра Ігоровича (свідоцтво №2043 від 08.11.21, адреса: вул. Клінічна, 25 м. Київ, Україна, 03110), як розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПО-НУТ". Визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКСПО-НУТ" (49000, м. Дніпро, вул. Мечнікова, буд. 17, код ЄДРПОУ 41568923) банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців, до 13.03.2025. Призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПО-НУТ" (49000, м. Дніпро, вул. Мечнікова, буд. 17, код ЄДРПОУ 41568923) арбітражного керуючого Соколика Дмитра Ігоровича (свідоцтво №2043 від 08.11.21, адреса вул. Клінічна, 25 м. Київ, Україна, 03110).

08.08.2024 від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПО-НУТ" арбітражного керуючого Соколика Д.І. надійшла заява б/н від 08.08.2024 про покладення субсидіарної відповідальності на засновників або керівника боржника, в якій ліквідатор просить суд:

1. Заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПО-НУТ» - арбітражного керуючого Соколика Дмитра Ігоровича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника на єдиного учасника та директора товариства - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) задовольнити.

2. Покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями Банкрута - ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕКСПО-НУТ» (адреса: 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Мечнікова, будинок 17; ідентифікаційний код 41568923) у розмірі 65 831 019,00 грн (шістдесят п`ять мільйонів вісімсот тридцять одна тисяча дев`ятнадцять гривень, 00 копійок) у зв`язку із доведенням до банкрутства ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕКСПО-НУТ», на ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

3. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Боржника - ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕКСПО-НУТ» (адреса: 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Мечнікова, будинок 17; ідентифікаційний код 41568923) 65 831 019,00 грн (шістдесят п`ять мільйонів вісімсот тридцять одна тисяча дев`ятнадцять гривень, 00 копійок).

Ухвалою суду від 12.08.2024 заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПО-НУТ" арбітражного керуючого Соколика Д.І. б/н від 08.08.2024 про покладення субсидіарної відповідальності на засновників або керівника боржника призначено до розгляду в судовому засіданні на 27.08.2024 об 11:20 год. Залучено до участі у справі №904/4531/23 в межах розгляду заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПО-НУТ" арбітражного керуючого Соколика Д.І. б/н від 08.08.2024 про покладення субсидіарної відповідальності на засновників або керівника боржника - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ). Запропоновано ОСОБА_1 подати до дати судового засідання пояснення на заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПО-НУТ" арбітражного керуючого Соколика Д.І. б/н від 08.08.2024 про покладення субсидіарної відповідальності на засновників або керівника боржника.

27.08.2024 в період з 09:10 по 11:30 год., через аварійну ситуацію електромережі, було знеструмлено приміщення суду, що призвело до збоїв в роботі комп`ютерних систем, у зв`язку з чим, судове засідання, призначене на 27.08.2024 об 11:20 год., не відбулось.

Вказане підтверджується Актом Господарського суду Дніпропетровської області №8/24.

Ухвалою суду від 27.08.2024 заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПО-НУТ" арбітражного керуючого Соколика Д.І. б/н від 08.08.2024 про покладення субсидіарної відповідальності на засновників або керівника боржника призначити до розгляду в судовому засіданні на 17.09.2024 о 12:20 год.

В зв`язку з перебуванням судді Соловйової А.Є. у відрядженні в період з 17.09.2024 по 20.09.2024, судове засідання, призначене на 17.09.2024, не відбулось.

У судовому засіданні, призначеному на 01.10.2024, в режимі відеоконференції приймав участь ліквідатор, який підтримав подану заяву про покладення субсидіарної відповідальності на засновників або керівника боржника, оголосив зміст підстав для покладення субсидіарної відповідальності на ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що ухвала суду від 11.09.2024, яка була направлена адресу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) була повернута на адресу Господарського суду Дніпропетровської області 27.09.2024 з відміткою АТ "Укрпошта" "адресат відсутній за вказаною адресою.".

Враховуючи викладене, з метою виконання завдань господарського судочинства та дотримання його основних засад, а також дотримання принципу рівності та змагальності сторін, у зв`язку з необхідністю належного повідомлення залученого учасника справи ОСОБА_1 , ухвалою суду від 01.10.20224 відкладено розгляд заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПО-НУТ" арбітражного керуючого Соколика Д.І. б/н від 08.08.2024 про покладення субсидіарної відповідальності на засновників або керівника боржника в судовому засіданні на 15.10.2024 об 11:00 год.

15.10.2024 від арбітражного керуючого Соколика Д.І. електронною поштою надійшла заява вих.№904/4531/23/42 від 15.10.2024 про розгляд справи без його участі.

Суд долучив подану заяву до матеріалів спраи.

У судове засідання, призначене на 15.10.2024, учасники справи не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 15.10.2024 відкладено розгляд заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПО-НУТ" арбітражного керуючого Соколика Д.І. б/н від 08.08.2024 про покладення субсидіарної відповідальності на засновників або керівника боржника в судовому засіданні на 06.11.2024 об 10:40 год.

У судовому засіданні, призначеному на 06.11.2024, в режимі відеоконференції приймав участь ліквідатор, який підтримав подану заяву про покладення субсидіарної відповідальності на засновників або керівника боржника.

Розглянувши заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПО-НУТ" арбітражного керуючого Соколика Д.І. б/н від 08.08.2024 про покладення субсидіарної відповідальності на засновників або керівника боржника, судом встановлено такі обставини.

В обґрунтування поданої заяви, ліквідатор зазначає, що у процедурі розпорядження майном у розпорядника майна була відсутня інформація та документи, що необхідні для проведення аналізу фінансово-господарського стану Боржника відповідно до Методичних рекомендацій, а отже проведення аналізу фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках Боржника не вбачалось за можливе з об`єктивних причин.

Ліквідатор зазначив, що звіт за результатами проведеного аналізу фінансово-господарського стану боржника не становить безумовний доказ доведення боржника до банкрутства, а його наявність (або його недоліки) чи відсутність не є визначальним критерієм притягнення винних осіб до субсидіарної відповідальності, оскільки встановлення підстав для її покладення належить до дискреційних повноважень суду, які здійснюються судом за результатами сукупної оцінки всіх наявних у справі доказів, у тому числі й цього звіту, який є лише одним із засобів доказування.

В цьому контексті, ліквідатор вважає за необхідне детально дослідити підстави виникнення заборгованості Боржника перед єдиним кредитором - ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка власне і стала підставою для визнання Боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури та звернути увагу суду на наступне.

Так, ГУ ДПС у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "ЕКСПО-НУТ" (код ЄДРПОУ 41568923) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток за період 01.01.2017 по 31.03.2018, за результатами якої складено акт від 20.12.2018 року №74344/04-36-14/41568923.

Зазначеною перевіркою встановлено порушення пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового Кодексу України №2755-Vl від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями), а саме ТОВ "ЕКСПО-НУТ" занижено податок на прибуток всього у сумі 65 743 879 грн, у тому числі за 2017 рік у сумі 46 557 840 грн та за І квартал 2018 року у сумі 19 186 039 грн, в зв`язку з не декларуванням доходу від експортних операцій; п.49.1, ст.49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) в частині неподання податкової декларації з податку на прибуток за 2017 рік та за І квартал 2018 року.

На підставі акту перевірки від 20.12.2018 №74344/04-36-14/41568923 ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

- форми "Р" від 13.02.2019 №0003951404, яким визначено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 82 179 848,75 грн, з яких за податковими зобов`язаннями - 65 743 879,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 16 435 969,75 грн;

- форми ПС від 13.02.2019 №0003961404, яким визначено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 340,00 грн.

Також, ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "ЕКСПО-НУТ" (код ЄДРПОУ 41568923) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині неподання звіту про контрольовані операції за 2017 рік, за результатами якої складено акт від 28.01.2019 року №3598/04-36-14-07/41568923. Зазначеною перевіркою встановлено порушення пп.39.4.2 п.39.4 ст. 39 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (із змінами та доповненнями) в частині неподання звіту про контрольовані операції за звітний період 2017 рік.

На підставі акту перевірки від 28.01.2019 №3598/04-36-14-07/41568923 головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області винесене податкове повідомлення-рішення форми ПС від 12.03.2019 №0007601407, яким визначено суму грошового зобов`язання за платежем адміністративні штрафи та інші санкції за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 480 000,00 грн.

Ліквідатор зазначив, що вказані обставини, зокрема, підтверджені рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 по справі №160/13131/19, що знаходиться в матеріалах справи про банкрутство.

Так, відповідно до зазначеного у Акті від 28.01.2019 №3598/04-36-14-07/41568923 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ЕКСПО-НУТ" (код ЄДРПОУ 41568923) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині неподання звіту про контрольовані операції за 2017 рік, а також у Акті від 20.12.2018 № 74344/04-36-14/41568923 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ЕКСПО-НУТ" (код ЄДРПОУ 41568923) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток за період 01.01.2017 по 31.03.2018, під час проведення зазначених вище перевірок у 2018 р. та у 2019 р. не встановлено Боржника за місцезнаходженням ані податковим органом, ані органами податкової міліції, а відповідно жодних документів для проведення податкової перевірки Боржником надано не було, про що зазначено у наведених Актах перевірки.

Також під час проведення зазначених перевірок встановлено, що Боржником з моменту реєстрації не було подано жодної податкової звітності, зокрема й з податку на прибуток.

Більше того, як зазначалось раніше, 26.01.2024 на адресу електронної пошти розпорядника майна надійшов лист №02-06/247-24 від 26.01.2024 від Головного управління статистики у Дніпропетровській області з інформацією про те, що Боржника було включено до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України по Дніпропетровській області у травні 2018 року. Зазначено, що з травня 2018 року по теперішній час фінансову звітність на адресу ГУС у Дніпропетровській області Боржник не подавав.

Також розпорядником майна було отримано Лист ГУС у Одеській області №03-09/84-24 від 21.02.2024 відповідно до якого останнє зазначає, що за даними Єдиного державного реєстру підприємств, організацій, установ (ЄДРПОУ), ТОВ «ЕКСПО-НУТ» (код ЄДРПОУ 41568923) було зареєстровано на території Одеської області 06.09.2017 та знято з реєстрації 27.04.2018. За цей період зазначене підприємство фінансову звітність до ГУС в Одеській області не подавало.

Відповідно до відображеного у наведених Актах перевірки відповідальним за фінансово господарську діяльність Боржника у періоді який перевірявся (2017-2018 р.р.) був директор Товариства - ОСОБА_1 , який був єдиним директором та учасником Боржника.

Згідно положень частини 1 статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до частини 1 статті 11 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" Підприємства зобов`язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку.

Відповідальність за своєчасне та у повному обсязі подання та оприлюднення фінансової звітності несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

Згідно п. 49.2. статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

При цьому, вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності врегульований статтею 44 Податкового кодексу України.

Відповідно до положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (стаття 1). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9).

Таким чином, на підтвердження правомірності формування даних податкового обліку Товариство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які і є підставою для формування даних податкового та бухгалтерського обліку.

Згідно вимог пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Враховуючи викладене, ліквідатор дійшов висновку, що підставою виникнення заборгованості Боржника перед єдиним кредитором - ГУ ДПС у Дніпропетровській області стала саме бездіяльність директора та єдиного засновника Боржника - ОСОБА_1 , яка полягала в неподанні до контролюючих органів жодної фінансової або податкової звітності, ненадання документів, зокрема й первинних для проведення податкової перевірки, а також не знаходження органів управління Боржником (зокрема директора) за місцезнаходженням, тобто невиконання керівництвом Боржника безпосередніх обов`язків, що визначені цивільним та податковим законодавством зазначеним вище.

Таким чином, ліквідатор просить суд покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями Банкрута - ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕКСПО-НУТ» (адреса: 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Мечнікова, будинок 17; ідентифікаційний код 41568923) у розмірі 65 831 019,00 грн (шістдесят п`ять мільйонів вісімсот тридцять одна тисяча дев`ятнадцять гривень, 00 копійок) у зв`язку із доведенням до банкрутства ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕКСПО-НУТ», на ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ). Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Боржника - ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕКСПО-НУТ» (адреса: 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Мечнікова, будинок 17; ідентифікаційний код 41568923) 65 831 019,00 грн (шістдесят п`ять мільйонів вісімсот тридцять одна тисяча дев`ятнадцять гривень, 00 копійок).

Враховуючи зміст предмету судового розгляду, у даному випадку необхідним є вирішення питань щодо змісту та умов застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство до суб`єктів субсидіарної відповідальності та ефективності обраного ліквідатором способу захисту інтересів боржника та кредиторів тощо.

Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 6 статті 12 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Загальні умови та підстави для притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство визначені Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Кодексом України з процедур банкрутства введеного в дію 21.10.2019, що був чинним на час звернення ліквідатора до суду з відповідною заявою.

Згідно з частиною першою статті 215 Господарського кодексу України у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

Умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом (частина третя статті 215 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 619 Цивільного кодексу України договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Застосування субсидіарної відповідальності у справах про банкрутство урегульовано нормами частини другої статті 61 КУзПБ (в редакції від 21.10.2019), чинного на час подання ліквідатором заяви.

Частиною 2 статті 61 КУзПБ, передбачено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку здоведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника-юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості.

Визначене частиною другою статті 61 КУзПБ господарське правопорушення, за вчинення якого засновники (учасники, акціонери), керівник боржника та інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності поряд з боржником у процедурі банкрутства у разі відсутності майна боржника, має обґрунтовуватися сторонами через встановлення складу такого правопорушення (об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони).

1) Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у певній сфері, у даному випадку - права кредитора (-ів) на задоволення його (їх) вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені внаслідок відсутності майна у боржника.

2) Об`єктивну сторону такого правопорушення складають дії або бездіяльність певних фізичних осіб та/або юридичних осіб, пов`язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів.

3) Суб`єктами правопорушення є особи визначені частиною другою статті 61 КУзПБ (в редакції від 21.10.2019).

4) Суб`єктивною стороною правопорушення для застосування субсидіарної відповідальності є ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (мотиву, мети, умислу чи необережності суб`єкта правопорушення).

Отже субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності. Для застосування такої відповідальності необхідним є встановлення судом складових елементів господарського правопорушення як об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі №915/1624/16.

При цьому необхідним є встановлення (1) причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) певних фізичних та/або юридичних осіб та наслідком у вигляді доведення боржника до банкрутства, (2) відсутності майнових активів за рахунок яких було б можливим задовольнити вимоги кредиторів, а також (3) встановлення вини певних фізичних та/або юридичних осіб у банкрутстві відповідно підприємства.

Відповідно до п. 1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства цей Кодекс набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом.

21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства №2597-VIII від 18.10.2018, який в силу пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу, поширює свою дію на подальший розгляд справ про банкрутство незалежно від дати порушення (відкриття) провадження у таких справах, за винятком справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації.

З дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України "Провідновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992, №31, ст. 440 із наступними змінами).

Тобто, перехід від регулювання, передбаченого Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", до регулювання згідно з Кодексом України з процедур банкрутства, здійснюється негайно (безпосередня дія як спосіб дії в часі нормативно-правових актів) шляхом здійснення подальшого розгляду справ про банкрутство відповідно до положень цього Кодексу.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.11.2019 у справі №924/159/14, від 11.08.2020 у справі №904/3457/19 та від 27.08.2020 у справі №904/4928/17.

Таким чином, саме з дати введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства було розширено процесуальні повноваження ліквідатора щодо строку звернення до суду в межах справи про банкрутство із заявою про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на третіх осіб у зв`язку з доведенням його до банкрутства.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 11 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» боржник був зобов`язаний звернутись до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин: задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності).

При цьому зазначеними положеннями законодавства не було визначено конкретного строку у який боржник має звернутись із заявою про порушення справи про банкрутство, а також про настання субсидіарної відповідальності керівників за незадоволення вимог кредиторів у випадку якщо вони не звернулись до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство якщо задоволення вимог кредитора призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань.

Ст. 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Норми Конституції України є нормами прямої дії (ч. 3 ст. 8 Конституції України).

Як зазначено вище, 21.09.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства частиною 6 ст. 34 якого було встановлено, що боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи.

Разом з тим, ліквідатором не доведено наявності підстав для застосування визначеної ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутство відповідальності за не звернення діючого на момент набрання чинності Кодексом України з питань банкрутства керівника боржника із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 61 КУзПБ суд оцінює істотність впливу дій (бездіяльності) третіх осіб на становище боржника, перевіряючи наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) цих осіб та фактичною неплатоспроможністю боржника (доведенням його до банкрутства).

Правова позиція аналогічного змісту викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.04.2021 у справі №915/1624/16.

Об`єктом оцінки суду в цьому випадку є надані ліквідатором докази на підтвердження доведення діями чи бездіяльністю третіх осіб боржника до банкрутства до яких належить, в тому числі (але не виключно), звіт за результатами проведеного аналізу фінансово-господарського стану боржника складений у відповідності до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності.

Верховний Суд неодноразово вказував, що норми ч. 2 ст. 61 КУзПБ не встановлюють ознак доведення до банкрутства, які можуть стати підставою для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника. Саме детальний аналіз ліквідатора фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство, дозволить ліквідатору банкрута виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника щодо доведення до банкрутства юридичної особи.

Аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.10.2019 у справі №904/904/16, від 02.09.2020 у справі №923/1494/15, від 24.02.2021 у справі №904/1129/15(902/549/20).

При цьому розмір субсидіарної відповідальності визначено ліквідатором у сумі непогашеної кредиторської заборгованості - 65 831 019,00 грн.

Положеннями ч. 2 ст. 61 КУзПБ визначено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства.

Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Таким чином підставою для покладення визначеної ч. 2 ст, 61 КУзПБ відповідальності є підтвердження належними та достатніми доказами факту доведення до банкрутства.

Слід зазначити, що з метою забезпечення однозначності підходів при оцінці фінансово-господарського стану підприємств, виявленні ознак дій, передбачених статтями 218, 219 і 220 Кримінального кодексу України, приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, а також для своєчасного виявлення формування незадовільної структури балансу для здійснення випереджувальних заходів щодо запобігання банкрутству підприємств, Наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 №14 затверджено Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства.

Так, статті 218 та 220 виключено з Кримінального кодексу України. Разом з тим, відповідно ст. 219 Кримінального кодексу України, яка має назву доведення до банкрутства визначено, що доведення до банкрутства, тобто умисне, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб вчинення громадянином - засновником (учасником) або службовою особою суб`єкта господарської діяльності дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб`єкта господарської діяльності, якщо це завдало великої матеріальної шкоди державі чи кредитору, карається штрафом від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Примітка. У статтях 219, 222 цього Кодексу матеріальна шкода вважається великою, якщо вона у п`ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Вказане свідчить про те, що обставини доведення до банкрутства можуть бути встановлені виключно у кримінальному проваджені, а притягнення до відповідальності відбуватись на підставі обвинувального вироку суду.

При цьому Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності містять визначення про те, що:

1) доведення до банкрутства - умисне, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб вчинення громадянином засновником (учасником) або службовою особою суб`єкта господарської діяльності дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб`єкта господарської діяльності, якщо це завдало великої матеріальної шкоди державі чи кредитору.

2) неплатоспроможність - неспроможність суб`єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов`язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов`язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов`язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

3) фіктивне банкрутство - завідомо неправдива офіційна заява громадянина - засновника (учасника), або службової особи суб`єкта діяльності, а так само громадянина - підприємця про неспроможність виконання вимог з боку кредиторів і зобов`язань перед бюджетом, якщо такі дії завдали великої матеріальної шкоди кредиторам або державі.

Пунктом 5 розділу І Методичних рекомендацій передбачено, що під час проведення аналізу визначаються:

- стан фінансово-господарської діяльності підприємства, структура його балансу (задовільна чи незадовільна) та обґрунтованість визнання підприємства неплатоспроможним;

- тенденції щодо динаміки основних показників ефективності діяльності підприємства;

- можливість використання санаційних процедур для поліпшення фінансово-господарського стану підприємства та виведення його з

неплатоспроможного стану;

- наявність економічних ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства.

У п. 3.2. р. III Методики встановлено порядок визначення ознак дій з доведення до банкрутства.

Вказаними положеннями передбачено, що визначення ознак дій з доведення до банкрутства здійснюється за період, що починається за три роки до дати порушення справи пробанкрутство, у разі наявності ознак неправомірних дій відповідальних осіб боржника, що призвели до його стійкої фінансової неспроможності, у зв`язку з чим боржник був не в змозі задовольнити в повному обсязі вимоги кредиторів або сплатити обов`язкові платежі.

Під час визначення ознак дій з доведення до банкрутства заповнюється таблиця 26 "Показники для виявлення ознак дій з доведення до банкрутства.

Разом з тим, ліквідатором не надано будь-яких доказів вчинення будь-ким із визначених ліквідатором осіб умисних з корисливих мотивів дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб`єкта господарської діяльності, якщо це завдало великої матеріальної шкоди державі чи кредитору.

Надана ліквідатором заява та додані до неї документи не відповідають вимогам Методичних рекомендацій.

Враховуючи викладене слід також зазначити, що ліквідатором не було доведено документально, що:

- рішеннями, розпорядженнями чи наказами ОСОБА_1 було змінено економічну і (або) юридичну долю Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПО-НУТ";

- не надання, зокрема, первинних для проведення податкової перевірки стало реальною причиною банкрутства боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Крім того, суд зазначає, що Аналіз положень абз. 2 ч. 2 ст. 61 КУзПБ дає підстави для висновку, що заява про покладення субсидіарної відповідальності може бути подана ліквідатором до суду у разі, коли буде встановлена недостатність майна боржника для повного задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство.

Отже, ліквідатор за наявності ознак банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, для забезпечення реалізації принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі, подає таку заяву (про покладення субсидіарної відповідальності) не раніше, ніж після завершення реалізації об`єктів ліквідаційної маси та розрахунків з кредиторами на підставі вчинення такої реалізації у ліквідаційній процедурі при наявності обставин недостатності повного погашення кредиторської заборгованості банкрута.

Заява про притягнення до субсидіарної відповідальності осіб, винних у доведенні підприємства до банкрутства, має подаватись ліквідатором лише після розшуку та реалізації належного цьому підприємству на праві власності або господарського відання майна, яке підлягає включенню до складу ліквідаційної маси, стягнення дебіторської заборгованості.

Важливим є те, що завданням ліквідатора у ліквідаційній процедурі є не проста констатація факту відсутності майна, а дієвий і належний пошук майна банкрута. Отже, під час ліквідаційної процедури, ліквідатор має здійснювати заходи спрямовані на пошук, виявлення і повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. Крім того, ліквідатор має здійснювати обґрунтовані і логічні дії, а також запити до відповідних органів, з врахуванням минулої діяльності банкрута. При цьому, кількість запитів не є критерієм якості роботи ліквідатора. Таким критерієм є наповнення ліквідаційної маси. (Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №903/975/14, від 18.10.2022 у справі №903/393/21, від 19.10.2022 у справі №927/50/20).

Разом з тим, жодних передбачених КУзПБ заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення на користь боржника належного йому майна ліквідатором не вчинено, докази зворотного в матеріалів справи відсутні.

Зважаючи на викладене, господарський суд дійшов висновку, що ознаки доведення до банкрутства, які є обов`язковими для покладення на ОСОБА_1 субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ "ЕКСПО-НУТ", не підтверджені достатніми та допустимими доказами, у зв`язку з чим у господарського суду відсутні підстави для задоволення заяви ліквідатора.

Керуючись ст.ст. 234-235 Господарського процесуального кодексу України, ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПО-НУТ" арбітражного керуючого Соколика Д.І. б/н від 08.08.2024 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Банкрута - ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕКСПО-НУТ» (адреса: 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Мечнікова, будинок 17; ідентифікаційний код 41568923) на ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її прийняття - 06.11.2024.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Є. Соловйова