Повістка

від 07.11.2024 по справі 908/1471/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 19/112/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2024 Справа № 908/1471/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Давиденко Ірини Вікторівни, при секретарі судового засідання Лисенко К.Д., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю БТЛ ІНЖИНІРІНГ про ухвалення додаткового рішення по справі № 908/1471/24 про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БТЛ ІНЖИНІРІНГ (03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6, ідентифікаційний код 44149450)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМИСЛОВА СПІЛКА ФАРМПРОМ (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 18, оф. 22, ідентифікаційний код 38285110)

про стягнення 3 951 262,31 грн.

представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Сердюченко В.В., ордер АР 116327 выд 08.05.2024

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області 09.10.2024 надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю БТЛ ІНЖИНІРІНГ про ухвалення додаткового рішення по справі № 908/1471/24 про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 117 000,00 грн.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.10.2024, вказану заяву передано на розгляд судді Давиденко І.В.

Ухвалою суду від 11.10.2024 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю БТЛ ІНЖИНІРІНГ про ухвалення додаткового рішення по справі № 908/1471/24 про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, призначено судове засідання з розгляду заяви на 07.11.2024.

18.10.2024 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до якого просив суд відмовити в задоволенні заяви, а в разі задоволення зменшити розмір витрат до суми 4 000,00 грн.

07.11.2024 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшли заперечення позивача щодо заяви відповідача про зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу, позивач просив суд с тягнути з відповідача 117 000,00 грн та зазначив, що дана сума є співмірною зі складністю справи та підтвердженою. Також представник позивача просив суд розглянути заяву без участі представника.

В порядку ч. 2 ст. 222 ГПК України, здійснювалась фіксація судового засідання.

Представник відповідача в судовому засіданні 07.11.2024 заперечив проти задоволення заяви, з підстав, викладених у своїх запереченнях, вказав, що в разі задоволення заяви, просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу.

В судове засідання 07.11.2024 представник позивача не з`явився, просив суд здійснювати розгляд заяви без його участі, заяву підтримав.

Відповідно до ч. 4 ст. 244 ГПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Неявка представника позивача в судове засідання 07.11.2024 не перешкоджала розгляду даної заяви.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Розглянувши матеріали справи та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю БТЛ ІНЖИНІРІНГ про ухвалення додаткового рішення по справі № 908/1471/24 про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

В провадженні Господарського суду Запорізької області перебувала справа № 908/1471/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БТЛ ІНЖИНІРІНГ до Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМИСЛОВА СПІЛКА ФАРМПРОМ про стягнення суми в розмірі 3 951 262,31 грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 03.10.2024 по справі № 908/1471/24 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМИСЛОВА СПІЛКА ФАРМПРОМ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БТЛ ІНЖИНІРІНГ 2 275 640,00 грн попередньої оплати, 545 280,75 грн неустойки за порушення строків повернення коштів, 866 463,56 грн неустойки за порушення строків поставки товару, 48 000,00 грн 3 % річних, 90 247,63 грн втрат від інфляції та 45 907,58 грн витрат зі сплати судового збору, у задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу судом не вирішені.

Згідно з вимогами ст. 244 ГПК України. суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, які потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи та заяви Товариства з обмеженою відповідальністю БТЛ ІНЖИНІРІНГ, останнім було заявлено до стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 117 000,00 грн.

Згідно ч. 1-4 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Позивачем у позовній заяві було викладено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач очікує понести у зв`язку із розглядом справи, в якому було зазначено, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу складає 30 000,00 грн.

Судом встановлено, що 27.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю БТЛ ІНЖИНІРІНГ (Клієнт) та Адвокатським бюро «Алли Безносик» (Адвокатське бюро) було укладено Договір про надання правової допомоги № АБ/12-21 (Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Адвокатське бюро зобов`язується здійснювати захист, представництво та надавати інші види правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим Договором (далі - послуга або правова допомога або захист та/або представництво), а Клієнт зобов`язується оплатити наданні Адвокатським бюро послуги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору.

Пунктом 4.3 Договору сторони погодили, що розмір винагороди Адвокатського бюро встановлюється виходячи з обсягу наданих послуг. Вартість послуг за даним Договором визначається згідно з розцінками на послуги, вказані у додатку, що є невід`ємною частиною цього Договору, та встановлюється сторонами в акті приймання-передачі наданих послуг.

Відповідно до п. 4.5 Договору встановлено, що При належному виконанні умов цього Договору, Сторони підписують Акт про виконання робіт (надання послуг). Указаний Акт підписується Сторонами після виконання робіт (надання послуг), що випливають з цього Договору, і є підставою для перерахунку винагороди Адвокатському бюро, яка є платою за виконані роботи (надані послуги).

Згідно з ч. 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Відповідно до ст. 6. ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

07.10.2024 між позивачем та Адвокатським бюро було підписано Акт № 1 про виконання робіт (надання послуг) до Договору про надання правової допомоги № АБ/12-21 выд 27.01.2021, згідно якого Адвокатським бюро надано Клієнту по справі № 908/1471/24 послуги правничої (правової) допомоги загальною вартістю 117 000,00 грн, а саме: 4 000,00 грн аналіз документів, судової практики та підготовка правової позиції щодо способу захисту у господарському спорі; 30 000,00 грн складання позовної заяви; 3 000,00 грн складання заяви про усунення недоліків, 10 000,00 грн складання і подання до суду відповіді на відзив; 20 000,00 грн участь адвоката у чотирьох засіданнях, із розрахунку 5 000,00 грн за одне засідання, 50 000,00 грн додаткова винагорода адвоката (гонорар успіху).

Відповідно до приписів ГПК України: судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 123); до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123); витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 126); обов`язок доведення неспіврозмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126); інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача (п. 2 ч. 4 ст. 129).

Абзацами 1, 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України, визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. У зв`язку з цим, суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Слід зазначити, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та Інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited проти України", заява N 19336/04).

Аналогічні критерії застосовані Європейським судом з прав людини у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п. п. 34-36 рішення у справі Тімайдуліна І інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

Беручи до уваги принцип співмірності, необхідно пам`ятати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач проти стягнення витрат на правову допомогу заперечив повністю, а в разі задоволення таких витрат просив суд зменшити їх розмір.

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).

Судом встановлено, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 117 000,00 грн є безпідставними, у зв`язку з тим, що після часткового задоволення позовних вимог пропорційний розмір витрат заявлений позивачем на професійну правничу допомогу складає 113 279,99 грн. Також, суд зазначає, що аналіз документів, судової практики та підготовка правової позиції щодо способу захисту у господарському спорі є складовими правової допомоги формування правової позиції для захисту інтересів Клієнта та за своєю суттю не можуть бути віднесені до правової допомоги як окрема послуга. Крім того, підготовка заяви про усунення недоліків є результатом невиконання саме позивачем вимог чинного законодавства. Судові засідання були проведені за участю представника позивача в режимі відеоконфренції, що виключає додаткових затрат для відповідача. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зазначила, що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом у межах правовідносин між ними та не є обов`язковими для суду у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача.

Судом встановлено, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи та підготовки до її розгляду, оскільки, предметом розгляду у даній справі є стягнення заборгованості з відповідача і дана категорія справ не відноситься до категорії складних справ, які потребують оцінки та опрацювання значного об`єму нормативних документів, доказів та судової практики.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку, що заявлені витрати позивача на професійну правничу допомогу порівняно зі складністю справи є неспівмірними та достатньо завищеними.

Приписами ч. 1 ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 236 ГПК України, судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, з огляду на обставини справи, її складність, предмет та підстави, сума витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям розумності та реальності, є завищеною, з огляду на це, надаючи оцінку наведеному заявником переліку витрат на правову допомогу, з урахуванням наданих доказів та фактичного обсягу наданих послуг правничої допомоги, у відповідності до принципу диспозитивності та змагальності, суд визнав за необхідне обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу та дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача.

За таких обставин, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи № 908/1471/24 в розмірі 10 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 42, 46, 129, 232, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю БТЛ ІНЖИНІРІНГ про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМИСЛОВА СПІЛКА ФАРМПРОМ (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 18, оф. 22, ідентифікаційний код 38285110) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БТЛ ІНЖИНІРІНГ (03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6, ідентифікаційний код 44149450) 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

В іншій частині додаткового рішення відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення складено та підписано 13.11.2024.

Суддя І.В. Давиденко