Повістка

від 07.11.2024 по справі 909/597/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/597/24

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Текстиль Груп" (вх.№9214/24 від 22.10.2024) про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на правову допомогу в справі

за позовом: Акціонерного товариства "Укртрансгаз",

Кловський узвіз, буд. 9/1, м. Київ, 01021

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Текстиль Груп",

вул. Пасічна, буд. 14 А, м. Івано-Франківськ, 76008

про стягнення 251 643 грн 45 к., з яких: 148 510,89 грн пені та 103 132,56 грн штрафу

представники сторін в судове засідання не з`явились

установив: Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Текстиль Груп" про стягнення 251 643,45 грн, з яких: 148 510,89 грн пені та 103 132,56 грн штрафу.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 17.10.2024 позовні вимоги задоволено частково. Зокрема стягнено з відповідача на користь позивача 210 389,84 грн, з них: 107 257,28 грн пені та 103 132,56 грн штрафу. В іншій частині штрафних санкцій заявлених позивачем відмовлено, а саме: в частині стягнення 41 253,61 грн відмовлено, у зв`язку з невірним визначенням позивачем періоду прострочення поставки товару. В іншій частині стягнення пені та штрафу суд відмовив, у зв`язку із зменшенням їх розміру на підставі ст. 551 ГПК України.

22.10.2024 через Електронний кабінет господарського суду надійшла від відповідача заява (клопотання) за вх. №9214/24 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з позивача понесених відповідачем судових витрат на правову допомогу. Розмір витрат на правову допомогу складає 10 000,00 грн. Також відповідач просив розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення без участі його представника.

Ухвалою від 28.10.2024 суд призначив вказану заяву до розгляду на 07.11.2024.

05.11.2024 позивач по справі направив через Електронну адресу суду заперечення (вх.№17284/24 від 05.11.2024), в якому просить відмовити у заяві відповідача про відшкодування витрат на правову допомогу та залишити їх за відповідачем, а в разі їх задоволення зменшити до 95%.

Представники сторін в судове засідання не з`явились. Про розгляд заяви щодо витрат на правову допомогу повідомлені належним чином, про що свідчать Довідки про доставку електронного листа від 30.10.2024.

З урахуванням приписів ч. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, клопотання відповідача про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на правову допомогу без участі його представника, суд вважає за доцільне розглянути вказану заяву відповідача без участі представників сторін.

Розглянувши заяву відповідача про відшкодування судових витрат на правову допомогу, дослідивши докази по ній та надавши їм належної правової оцінки, суд приходить до висновку про часткове відшкодування відповідачу витрат на правову допомогу, понесені ним при розгляді даної справи.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

В ч. 4 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Згідно з пунктом 3 частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається із матеріалів справи при поданні відзиву на позов відповідач зазначив орієнтовний розмір витрат на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн. та заявив у судовому засіданні 17.10.2024 клопотання про подання доказів понесення судових витрат на правову допомогу у строки передбачені ч.8 ст. 129 ГПК України.

На виконання вказаних приписів процесуального законодавства відповідач у встановлені строки надав суду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу та докази на підтвердження понесення зазначених витрат.

Зокрема, на підтвердження понесених витрат на правову допомогу по розгляду даної справи відповідач надав копії Договору №23-01/5/24 про надання правової допомоги від 23.01.2024, Додатку №03-07/8/24 від 03.07.2024 до Договору №23-01/5/24 про надання правової допомоги від 23.01.2024, Акту надання послуг №166 від 17.0.2024 на суму 10 000,00 грн, Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю КС №8045/10 від 18.07.2019, Довіреності №08-11/7/23 від 08.11.2023.

Вивчивши зазначені вище докази, які надані відповідачем на підтвердження правової допомоги, судом встановлено, що розмір правової допомоги на суму 10 000,00 грн є доведеним, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат та їх співрозмірності у порівняні з ринковими цінами адвокатських послуг.

За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу та витрати на експертизу), покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За результатом вирішення спору у даній справі, позовні вимоги задоволено частково на суму 126 233,91 грн, з яких: 64 354,37 грн пені, 61 879,54 грн штрафу . В іншій частині позову в сумі 125 409,54 грн відмовлено, зокрема, в частині стягнення 41 253,61 грн пені відмовлено, у зв`язку з невірним визначенням позивачем періоду прострочення поставки товару, а в частині стягнення 42 902,91 грн пені та 41253,02 грн штрафу відмовлено, у зв`язку із їх зменшенням судом на підставі ст. 551 ГПК України.

Водночас, суд зазначає, що у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки чи процентів річних, судові витрати позивача, пов`язані з розглядом справи, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

За наведеного, у процентному співвідношенні фактична відмова в позові складає у розмірі (16%). Інша частина відмови, у зв`язку із зменшенням розміру штрафних санкцій (42 902,91 грн пені та 41253,02 грн штрафу) на підставі ст. 551 ЦК України, яка в процентному співвідношені складає 34%, при вирішенні відшкодування відповідачу витрат на правову допомогу не враховується.

З огляду на вимоги частин 1,3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням наведеного вище, враховуючи результат вирішення спору (часткове задоволення позову), одночасно заперечення позивача, суд приходить до висновку про відшкодування відповідачу за рахунок позивача витрати на правову допомогу в розмірі 1600,00 грн, решту витрат на правову допомогу в розмірі 8400,00 грн залишити за відповідачем.

Керуючись ст. 1, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ст. 73, 74, 77, 86, 123, 126, 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Текстиль Груп" (вх.№9214/24 від 22.10.2024) про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 10 000,00 грн - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (Кловський узвіз, буд. 9/1, м. Київ,01021, код 30019801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Текстиль Груп" (вул. Пасічна, буд. 14 А, м. Івано-Франківськ, 76008, код 45121090) 1600,00 грн витрат на правову допомогу.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

В решті задоволення заяви відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне додаткове рішення складено 12.11.2024

Суддя С. М. Кобецька