Рішення

від 13.11.2024 по справі 910/8306/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.11.2024Справа №910/8306/24

Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія"

до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

про стягнення заборгованості у розмірі 655 679,41 грн,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення заборгованості у розмірі 655 679,41 грн.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" вказує, що у зв`язку з неналежним виконанням Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" своїх грошових зобов`язань за Договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел №0192-09021 від 01.07.2019 з оплати наданих в період з червня 2021 року по квітень 2024 року послуг наявні правові підстави для стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 565 091,32 грн та інфляційних втрат у розмірі 90 588,09 грн, нарахованих за період з 29.07.2021 по 20.06.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2024 відкрито провадження у справі №910/8306/24; визнано справу малозначною та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

Однак, після відкриття провадження у справі №910/8306/24 судом було виявлено, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" подана без додержання вимог п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" залишено без руху та зобов`язано позивача протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 7 868,15 грн за розгляд Господарським судом міста Києва позову до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення заборгованості у розмірі 655 679,41 грн.

11.07.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" в системі "Електронний суд" було сформовано заяву, до якої долучено платіжну інструкцію №9086075201 від 10.07.2024 на суму 7 868,16 грн з призначенням платежу - судовий збір за позовом ТОВ "ЖОЕК", Господарський суд міста Києва, без ПДВ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2024 постановлено продовжити розгляд справи №910/8306/24.

23.07.2024 через систему "Електронний суд" від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" надійшов відзив на позов (сформований в системі "Електронний суд" 22.07.2024), в якому відповідач зазначає, що наказом Міністерства енергетики України від 23.02.2023 №63 (№14496/011) НЕК "Укренерго" віднесено до Переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Виконання функцій, покладених на позивача, можливо лише за наявності добросовісного виконання іншими учасниками ринку своїх зобов`язань за укладеними між ними та НЕК "Укренерго" договорами, тому відповідач вважає, що вимога стягнути інфляційні втрати та три відсотки річних є безпідставною і недоречною, з урахуванням основної мети Договору №0192-09021 від 01.07.2019 та викликів сьогодення. Також відповідач вказує, що згідно положень Закону України "Про ринок електричної енергії" джерелом покриття витрат НЕК "Укренерго" на виконання ПСО, є тариф на послуги з передачі електричної енергії. Оскільки основним джерелом фінансування витрат НЕК "Укренерго" на виконання покладених спеціальних обов`язків є надходження коштів від учасників ринку за послуги з передачі електричної енергії, оплата вартості послуги забезпечується виключно за наявності фінансової можливості для здійснення платежів. На виконання умов договорів про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, станом на дату звернення позивача до суду, відповідач поніс передбачені структурою тарифу витрати повністю. Грошові кошти, що передбачені структурою тарифу у 2022 були перераховані постачальникам універсальних послуг відповідно до вимог чинного законодавства, в той час як Законом не передбачено покриття витрат оператора системи передачі на виконання спеціальних обов`язків з інших джерел, аніж з тарифу на послуги з передачі електричної енергії та поза розміром, ніж це встановлено у затвердженому НКРЕКП тарифі. Використання коштів на цілі або у розмірах, не передбачених встановленою структурою тарифу, є нецільовим використанням коштів. Крім того, відповідач вважає, що на сьогодні заборгованість за договорами між ПАТ "НЕК "Укренерго" та ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" відсутня. Відповідач стверджує, що через несплату позивачем отриманих послуг з передачі електричної енергії у відповідача і виникла заборгованість за договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел перед ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія", в той час, як заборгованість НЕК "Укренерго" перед позивачем за спірні періоди наразі відсутня. До того ж, відповідач вказує, що з 01.02.2023 набрала чинності постанова НКРЕКП від 30.01.2023 №153 "Про визнання такою, що втратила чинність, постанови НКРЕКП від 26.04.2022 №396", якою змінено порядок оплати, що позивачем при розрахунку інфляційних втрат та 3% річних не враховано.

25.07.2024 через систему "Електронний суд" від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" надійшли письмові пояснення, в яких відповідач зазначає, що з моменту прийняття постанови НКРЕКП від 26.04.2022 №396 у ПАТ "НЕК "Укренерго" був обов`язок перераховувати ТОВ "ЖОЕК" 19,5% вартості виробленої електричної енергії з альтернативних джерел енергії генеруючими установками приватного домогосподарства понад власне споживання, що виконувався Відповідачем. Відтак, у позивача відсутні підстави для нарахування з квітня 2022 року інфляційних втрат та 3% річних. Також відповідач зазначає, що постановою НКРЕКП №153 змінено порядок оплати, який був передбачений у постанові №396. Так, відповідно до підпункту 1 пункту 2 Постанови №153 з метою врегулювання питань, оператору системи передачі забезпечити повну оплату ПУП вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП у 2022 році у визначені даним пунктом терміни. До того, відповідач стверджує, що позивач при обрахуванні кількості днів прострочення виконання зобов`язань невірно визначив день початку перебігу строку, а також безпідставно день фактичної оплати суми заборгованості включено до періоду часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних. Враховуючи прострочення кредитора (ТОВ "ЖОЕК") перед ПАТ "НЕК "Укренерго" за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії №0192-02024 від 26.04.2019, прострочення боржника ПАТ "НЕК "Укренерго") перед ТОВ "ЖОЕК" за Договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел №0192-09021 від 01.07.2019 не настало і підстави для застосування правових наслідків порушення зобов`язання, які передбачені ст. 625 ЦК України, відсутні.

Також 25.07.2024 через систему "Електронний суд" від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" надійшло клопотання про зменшення 3% річних, в якому відповідач не визнає позов ТОВ "ЖОЕК", вважає його безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню по суті. Проте, якщо судом аргументи позивача у позовній заяві будуть розцінені як певною мірою обґрунтовані, ПАТ "НЕК "Укренерго", посилаючись на те, що: воно є державним стратегічним підприємством від якого залежить стале функціонування електроенергетичної галузі та електроенергетичної національної безпеки в цілому; здійснює оплати за врегулювання небалансів електричної енергії згідно із вимогами ч. 2 ст. 3 Закону №2019-VIII на щоденній недискримінаційній пропорційній основі у межах доступної суми на поточному рахунку із спеціальним режимом використання; непомірні високі витрати, які НЕК "Укренерго" буде вимушений зробити, покриваючи збитки за сплату штрафних санкцій за рахунок, зокрема платників податків; відсутність підтверджених матеріальних збитків позивача та компенсаційний характер знецінення грошових коштів за рахунок інфляційних втрат, просить суд зменшити розмір 3% річних на 90%.

Крім того, 25.07.2024 через систему "Електронний суд" від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" надійшло клопотання про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/8306/24 на 1 рік з дня прийняття відповідного рішення. В обґрунтування даного клопотання відповідач вказує, що невідкладне виконання рішення у справі не є можливим, а спроба примусового стягнення з відповідача коштів, не передбачених фінансовим планом, можливий арешт рахунків та інші заходи виконавчого провадження перешкоджатиме нормальній операційній роботі відповідача як оператора системи передачі, ефективному та надійному функціонуванню системи передачі і ринку електричної енергії в цілому, у підсумку ставить під загрозу безперебійне постачання електричної енергії споживачам, а також створює ризики надзвичайних ситуацій на ринку електричної енергії. Також ПАТ "НЕК "Укренерго" вказує, що не може спрямувати на виконання рішення у справі №910/8306/24 кошти, для яких Регулятор у структурі тарифу визначив інші напрямки витрат. Більше того, передбачені структурою тарифу кошти одночасно не перебувають у розпорядженні ПАТ "НЕК "Укренерго", а мають бути отримані і витрачені за визначеними напрямками протягом 12 місяців, за умови 100% оплати послуг користувачами послуг-учасниками ринку електроенергії. Наведені обставини фактично унеможливлюють виконання судового рішення і свідчать про наявність підстав для відстрочення його виконання. При цьому, відповідач вказує, що численні пошкодження об`єктів Об`єднаної енергетичної системи України внаслідок бойових дій та терористичних актів держави-агресора вимагають додаткових витрат ПАТ "НЕК "Укренерго" для аварійних ремонтних робіт і відновлення енергопостачання, що є критично важливим, особливо в умовах опалювального періоду, для недопущення гуманітарної катастрофи всеукраїнського масштабу.

25.07.2024 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказує, що ТОВ "ЖОЕК" має статус постачальника універсальної послуги і наділений державою спеціальними правами і обов`язками, тобто сторони по справі мають однаковий статус учасника ринку. Також позивач звертає увагу суду, що законодавець, затверджуючи відповідачу тариф на передачу електричної енергії, не обмежує його лише витратами на виконання спеціальних обов`язків для забезпечення загальносуспільних інтересів (із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел), а передбачає ряд й інших обґрунтованих витрат, які відповідач може понести при здійсненні своєї господарської діяльності. Відповідно позивач вважає, що твердження відповідача про окрему складову витрат на виконання спеціальних обов`язків та відсутності його вини не заслуговують на увагу суду. Крім того, ТОВ "ЖОЕК" вказує на вірність здійснення ним розрахунків 3% річних.

29.07.2024 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" надійшли заперечення проти клопотань відповідача про зменшення 3% річних та про відстрочення виконання рішення суду, в яких позивач вказує, що проценти та інфляційні нарахування, передбачені ст. 625 ЦК України, не є штрафними санкціями тому немає правових підстав для їх зменшення. Також Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" вважає, що наведені заявником обставини не свідчать про неможливість виконання рішення суду у цій справі, а лише відображають поточну господарську діяльність відповідача, що не є обставинами, з якими закон пов`язує можливість відстрочення виконання судового рішення, а обставини, на які посилається ПАТ "НЕК "Укренерго", лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у цей час та можливість настання негативних наслідків у зв`язку з цим. При цьому, фінансове становище відповідача є результатом його власної господарської діяльності, в ході якої відповідач мав планувати свої видатки. На підтвердження своїх доводів відповідач не надав жодного доказу, про неможливість виконання ним судового рішення з дня набрання ним законної сили. Крім того, відповідач не навів жодних доказів, які б свідчили про відсутність у нього на банківських рахунках коштів і майна, на яке можливо було б звернути стягнення та не навів докази, що вказують на ризик настання неплатоспроможності у разі виконання рішення суду. До того ж, позивач вказує, що розстрочення виконання рішення має наслідком фактично безоплатне користування боржником чужими грішми, що суперечить нормам ЦК України щодо захисту права власності та загальним засадам цивільного законодавства - принципам добросовісності, справедливості та розумності. Водночас, позивач звертає увагу суду, що ТОВ "ЖОЕК" на виконання рішень господарського суду по справі №906/781/23 та справі №906/357/22 сплачено ПАТ "НЕК "Укренерго" річні та інфляційні в сумах 12 375 708,60 грн та 4 997 608,37 грн відповідно.

Відповідач своїм правом на подання заперечень на відповідь на відзив не скористався, у зв`язку з чим суд вбачає за можливе вирішити справу №910/8306/24 за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

01.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (постачальник послуг) та Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго") (замовник) укладено Договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел №0192-09021 (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого для забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат постачальник послуг на виконання спеціальних обов`язків із купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом надає замовнику послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (послуга) в обсязі та на умовах, визначених цим договором.

У пункті 2.1 Договору вказано, що вартість та порядок оплати послуги визначаються відповідно до вимог Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (надалі - Порядок), у розрахунковому періоді та відповідно до фактичних обсягів купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом постачальником послуг.

У пункті 3.1 Договору визначено обов`язки постачальника послуги, якими, зокрема є: 1) здійснювати розрахунок вартості послуги виходячи з фактичних обсягів купівлі виробленої електричної енергії за "зеленим" тарифом відповідно до Порядку; 2) затверджувати вартість послуги у Регулятора відповідно до глав 12 та 13 Порядку (в редакції Додаткової угоди №7 від 28.01.2021; 6) повідомляти про вартість послуги, визначену в розрахунковому періоді; 7) надавати послугу.

Натомість згідно п. 3.3 Договору встановлено обов`язки замовника, якими, зокрема є: 1) приймати послугу, яку надає постачальник послуг; 4) у повному обсязі здійснювати оплату вартості послуги, розрахованої постачальником послуг та затвердженої Регулятором; 5) повертати підписаними та належним чином оформленими акти приймання-передачі наданих Послуг (що є додатком 1 до цього Договору) та акти коригування до акта приймання-передачі наданих Послуг (додаток 2 до цього Договору) протягом двох днiв з дня їx отримання (в редакції Додаткової угоди від 11.03.2020);.

У зв`язку із набуттям чинності постанови НКРЕКП "Про внесення змін до деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 24.01.2024 №178, згідно з якою викладено в новій редакції Типовий договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, затверджений постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 "Про затвердження нормативно-правових актів, що регулюють діяльність гарантованого покупця та купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною" (із змінами), сторони уклали Додаткову угоду №8, в якій виклали Договір разом з додатками до нього у новій редакції, умови якого поширюються на взаємовідносини сторін, які виникли з 26.01.2024.

Так, відповідно п. 1.1 Договору в новій редакції для забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат Постачальник послуг на виконання спеціальних обов`язків із купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом та із придбання послуги за механізмом ринкової премії, що надається суб`єктами господарювання, яким встановлено "зелений" тариф або які за результатами аукціону набули право на підтримку, надає Замовнику послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (послуга) в обсязі та на умовах, визначених цим Договором.

Вартість та порядок оплати послуги визначаються з урахуванням вимог Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (надалі - Порядок), у розрахунковому періоді (п. 2.1 Договору в новій редакції).

Згідно п. 3.1 Договору в новій редакції постачальник послуг зобов`язаний, зокрема: 1) здійснювати розрахунок вартості послуги виходячи з обсягів купівлі виробленої електричної енергії за "зеленим" тарифом та обсягів придбаної послуги за механізмом ринкової премії, що надається суб`єктами господарювання, яким встановлено "зелений" тариф або які за результатами аукціону набули право на підтримку відповідно до Порядку; 2) затверджувати вартість послуги у Регулятора відповідно до глав 4, 12, 14 та 15 Порядку; 3) надавати інформацію, необхідну для здійснення перевірки розрахунків вартості послуг та платежу для затвердження розміру вартості послуги за механізмом ринкової премії, проведених у розрахунковому періоді (додаток до акта приймання-передачі наданих послуг та розрахунок платежу для затвердження розміру вартості послуги за механізмом ринкової премії, що є додатками 1 та 6 до цього Договору), та первинну документацію, на підставі якої його проведено; 6) повідомляти про вартість послуги, визначену в розрахунковому періоді; 7) надавати послугу.

У пункті 3.3 Договору в новій редакції визначено обов`язки замовника, якими, зокрема є: 1) приймати послугу, яку надає постачальник послуг за процедурою, визначеною Порядком; 2) здійснювати перевірку розрахунків вартості послуги та платежу для затвердження розміру вартості послуги за механізмом ринкової премії; 4) у повному обсязі здійснювати оплату вартості послуги, розрахованої постачальником послуг та затвердженої Регулятором; 5) повертати підписані та належним чином оформлені акти приймання-передачі наданих послуг та платежу для затвердження розміру вартості послуги за механізмом ринкової премії (що є додатком 1 та 6 до цього Договору) та акти коригування до акта приймання-передачі наданих послуг (що є додатком 5 до цього Договору) протягом п`яти днів з дня їх отримання.

Цей Договір набирає чинності з 01.07.2019 та діє до 31.12.2024 (п. 8.1 Договору в новій редакції).

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача про порушення відповідачем строків оплати наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" у період з червня 2021 року по квітень 2024 року послуг, у зв`язку з чим наявні правові підстави для стягнення з Публічного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 3% річних у розмірі 565 091,32 грн та інфляційних втрат у розмірі 90 588,09 грн.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст.ст. 173, 174, 175, 306, 307 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 509, 901, 908, 909 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, врегулювання відносини, пов`язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначені Законом України "Про ринок електричної енергії".

Пунктом 55 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що оператор системи передачі - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (відповідач) є оператором системи передачі (надалі - ОСП).

Відповідно до пункту 23 частини 1 статті 33 Закону України "Про ринок електричної енергії" (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) оператор системи передачі виконує покладені на нього спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.

Оператор системи передачі відповідно до цього Закону виконує функції, пов`язані з покладенням на нього спеціальних обов`язків для забезпечення загальносуспільного інтересу із збільшення частки виробництва енергії з альтернативних джерел, підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії, інших спеціальних обов`язків (частина 8 статті 33 Закону України "Про ринок електричної енергії").

За приписами частини 1, 2 статті 62 Закону України "Про ринок електричної енергії" з метою забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України, необхідного для задоволення інтересів громадян, суспільства і держави, та забезпечення сталого довгострокового розвитку електроенергетичної галузі і конкурентоспроможності національної економіки України на учасників ринку відповідно до цієї статті можуть бути покладені спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.

До спеціальних обов`язків, що покладаються на учасників ринку електричної енергії відповідно до цього Закону для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, належить, зокрема забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.

Спеціальні обов`язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії покладаються, зокрема, на постачальників універсальних послуг, оператора системи передачі, на строк дії підтримки виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії, які за результатами аукціону набули право на підтримку.

Згідно з абз. 3 частини 6 статті 63 Закону України "Про ринок електричної енергії" вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії визначається у відповідні розрахункові періоди як різниця між вартістю електричної енергії, купленої ним за "зеленим" тарифом, та її вартістю, розрахованою за цінами ринку "на добу наперед". Розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії здійснюється постачальником універсальних послуг відповідно до порядку купівлі електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, з урахуванням доходу постачальника універсальних послуг від продажу гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії. Вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії затверджується Регулятором (НКРЕКП).

Отже, згідно положень статей 33, 62, 63 Закону України "Про ринок електричної енергії" на Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", який є оператором системи передачі об`єднаної енергетичної системи України, та на Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія", яке виконує функції постачальника універсальних послуг, Законом покладено спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, зокрема: спеціальні обов`язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.

Постановою НКРЕКП від 26.04.2019 за №641 (із змінами) затверджено Порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел (Порядок №641), який поширюється на виробників електричної енергії за "зеленим" тарифом, кандидатів у такі виробники, переможців аукціону, гарантованого покупця, постачальників електричної енергії, що виконують функцію постачальника універсальних послуг (надалі - ПУП), оператора системи передачі (надалі - ОСП) та адміністратора комерційного обліку (пункт 1.2 глави 1 Порядку №641).

Відповідно до пункту 3.1 глави 3 Порядку №641 (в редакції, чинній у спірний період), на гарантованого покупця, ПУП та ОСП на строк, визначений законодавством, покладаються спеціальні обов`язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.

Пунктом 3.2 глави 3 Порядку №641, для надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел гарантований покупець або ПУП укладають з ОСП договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел відповідно до типової форми, затвердженої постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641.

Як встановлено судом, між сторонами склались правовідносини, пов`язані із наданням послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, на підставі Договору.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що вартість та порядок оплати послуги визначаються відповідно до вимог Порядку №641 у розрахунковому періоді та відповідно до фактичних обсягів купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом постачальником послуг.

Із долучених до позовної заяви актів приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" було надано Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" наступні послуги:

- за Актом №6 від 30.06.2021 за червень 2021 року на суму 14 944 284,64 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 2 988 856,93 грн, всього разом з ПДВ - 17 933 141,56 грн. Актом коригування від 06.08.2021 до Акту №6 від 30.06.2024 скоригована вартість послуг - 14 940 954,29 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 2 988 190,86 грн, всього разом з ПДВ - 17 929 145,15 грн;

- за Актом №7 від 31.07.2021 за липень 2021 року на суму - 16 190 551,01 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 3 238 110,20 грн, всього разом з ПДВ - 19 428 661,21 грн;

- за Актом №8 від 31.08.2021 за серпень 2021 року на суму - 11 388 706,79 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 2 277 741,36 грн, всього разом з ПДВ - 13 666 448,15 грн;

- за Актом №9 від 30.09.2021 за вересень 2021 року на суму - 8 429 205,62 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 1 685 841,12 грн, всього разом з ПДВ - 10 115 046,74 грн;

- за Актом №10 від 31.10.2021 за жовтень 2021 року на суму - 6 717 807,09 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 1 343 561,42 грн, всього разом з ПДВ - 8 061 368,51 грн;

- за Актом №11 від 30.11.2021 за листопад 2021 року на суму - 1 963 596,05 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 392 719,21 грн, всього разом з ПДВ - 2 356 315,26 грн;

- за Актом №12 від 31.12.2021 за грудень 2021 року на суму - 583 719,62 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 116 743,92 грн, всього разом з ПДВ - 700 463,54 грн;

- за Актом №1 від 31.01.2022 за січень 2022 року на суму - 958 825,08 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 191 765,02 грн, всього разом з ПДВ - 1 150 590,10 грн;

- за Актом №2 від 28.02.2022 за лютий 2022 року на суму - 4 731 178,88 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 946 235,78 грн, всього разом з ПДВ - 5 677 414,66 грн;

- за Актом №3 від 31.03.2022 за березень 2022 року на суму - 9 421 425,49 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 1 884 285,10 грн, всього разом з ПДВ - 11 305 710,59 грн;

- за Актом №4 від 30.04.2022 за квітень 2022 року на суму - 7 522 108,02 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 1 504 421,60 грн, всього разом з ПДВ - 9 026 529,62 грн;

- за Актом №5 від 31.05.2022 за травень 2022 року на суму - 13 132 198,93 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 2 626 439,79 грн, всього разом з ПДВ - 15 758 638,72 грн;

- за Актом №6 від 30.06.2022 за червень 2022 року на суму - 14 433 533,25 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 2 886 706,65 грн, всього разом з ПДВ - 17 320 239,90 грн;

- за Актом №7 від 31.07.2022 за липень 2022 року на суму - 11 419 569,10 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 2 283 913,82 грн, всього разом з ПДВ - 13 703 482,92 грн;

- за Актом №8 від 31.08.2022 за серпень 2022 року на суму - 8 889 464,65 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 1 777 892,93 грн, всього разом з ПДВ - 10 667 357,58 грн;

- за Актом №9 від 30.09.2022 за вересень 2022 року на суму - 4 183 463,02 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 836 692,60 грн, всього разом з ПДВ - 5 020 155,62 грн;

- за Актом №10 від 31.10.2022 за жовтень 2022 року на суму - 5 982 148,83 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 1 196 429,77 грн, всього разом з ПДВ - 7 178 578,60 грн;

- за Актом №11 від 30.11.2022 за листопад 2022 року на суму - 912 288,25 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 182 457,65 грн, всього разом з ПДВ - 1 094 745,90 грн;

- за Актом №12 від 31.12.2022 за грудень 2022 року на суму - 569 856,34 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 113 971,27 грн, всього разом з ПДВ - 683 827,61 грн;

- за Актом №1 від 31.01.2023 за січень 2023 року на суму - 745 334,18 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 149 066,84 грн, всього разом з ПДВ - 894 401,02 грн;

- за Актом №2 від 28.02.2023 за лютий 2023 року на суму - 4 440 354,89 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 888 070,98 грн, всього разом з ПДВ - 5 328 425,87 грн;

- за Актом №3 від 31.03.2023 за березень 2023 року на суму - 6 874 333,56 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 1 374 866,71 грн, всього разом з ПДВ - 8 249 200,27 грн;

- за Актом №4 від 30.04.2023 за квітень 2023 року на суму - 8 976 086,36 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 1 795 217,27 грн, всього разом з ПДВ - 10 771 303,63 грн;

- за Актом №5 від 31.05.2023 за травень 2023 року на суму - 18 903 182,01 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 3 780 636,40 грн, всього разом з ПДВ - 22 683 818,41 грн;

- за Актом №6 від 30.06.2023 за червень 2023 року на суму - 16 414 679,03 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 3 282 935,81 грн, всього разом з ПДВ - 19 697 614,84 грн;

- за Актом №7 від 31.07.2023 за липень 2023 року на суму - 15 098 015,28 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 3 019 603,06 грн, всього разом з ПДВ - 18 117 618,34 грн;

- за Актом №8 від 31.08.2023 за серпень 2023 року на суму - 5 444 171,34 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 1 088 834,27 грн, всього разом з ПДВ - 6 533 005,61 грн;

- за Актом №9 від 30.09.2023 за вересень 2023 року на суму - 4 803 742,14 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 960 748,43 грн, всього разом з ПДВ - 5 764 490,57 грн;

- за Актом №10 від 31.10.2023 за жовтень 2023 року на суму - 2 591 745,60 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 518 349,12 грн, всього разом з ПДВ - 3 110 094,72 грн;

- за Актом №11 від 30.11.2023 за листопад 2023 року на суму - 2 164 305,10 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 432 861,02 грн, всього разом з ПДВ - 2 597 166,12 грн;

- за Актом №12 від 31.12.2023 за грудень 2023 року на суму - 809 637,36 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 161 927,47 грн, всього разом з ПДВ - 971 564,83 грн;

- за Актом №1 від 31.01.2024 за січень 2024 року на суму - 2 012 039,45 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 402 407,69 грн, всього разом з ПДВ - 2 414 446,14 грн;

- за Актом №2 від 29.02.2024 за лютий 2024 року на суму - 4 381 574,17 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 876 314,83 грн, всього разом з ПДВ - 5 257 889,00 грн;

- за Актом №3 від 31.03.2024 за березень 2024 року на суму - 12 725 564,54 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 2 545 112,91 грн, всього разом з ПДВ - 15 270 677,45 грн;

- за Актом №4 від 30.04.2024 за квітень 2024 року на суму - 19 219 416,34 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 3 843 883,27 грн, всього разом з ПДВ - 23 063 299,61 грн.

Вказані акти підписані представниками та скріплені печатками сторін, в тому числі шляхом накладення КЕП, а тому визнаються судом належними доказами надання позивачем відповідачу послуг за Договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Згідно із пунктами 13.2-13.4 Порядку № 641 (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин) протягом перших семи робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, виробники електричної енергії за "зеленим" тарифом і кандидати у такі виробники, гарантованого покупця, постачальники електричної енергії, що виконують функцію постачальника універсальних послуг (далі - ПУП), направляють оператору системи передачі (далі - ОСП) акт приймання-передачі та відповідний розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП. ОСП, протягом трьох робочих днів з дати отримання повертає акт приймання-передачі ПУП, підписаний зі своєї сторони. Протягом двох робочих днів після отримання від ОСП акта приймання-передачі, підписаного з його сторони, ПУП надає Регулятору вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел для затвердження. Протягом трьох робочих днів з дати затвердження Регулятором вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої ПУП у розрахунковому місяці, ОСП здійснює 100% оплату ПУП вартості наданої послуги відповідно до акта приймання-передачі.

У разі надходження оновлених даних від учасників ринку після проведення розрахунків обсягів врегулювання сторони корегують акти приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел. Після підписання ОСП акта корегування ПУП надає Регулятору корегований розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел та копію акта корегування для затвердження (пункт 13.5. Порядку №641).

Пунктом 1 частини 4 постанови НКРЕКП "Про особливості визначення обсягу та проведення розрахунків за вироблену електричну енергію генеруючими установками приватних домогосподарств під час дії в Україні воєнного стану" від 26.04.2022 №396 передбачено, що ОСП має здійснювати оплату ПУП вартості наданої послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (далі - Послуга), на період дії воєнного стану в Україні, а також протягом 60 днів після його припинення чи скасування, згідно з Порядком купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженим постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, з урахуванням таких особливостей у кожному розрахунковому періоді (календарний місяць) перераховувати ПУП кошти в обсягах податкових зобов`язань відповідного ПУП у розмірі не менше 19,5% від вартості виробленої електричної енергії з альтернативних джерел енергії генеруючими установками приватного домогосподарства понад власне споживання (далі - сума податкових зобов`язань), яка розраховується як сума добутків обсягу купленої у споживача електричної енергії виробленої генеруючими установками приватного домогосподарства та відповідного "зеленого" тарифу.

Отже, ОСП - юридичною особою, відповідальною за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії, є ПАТ "НЕК "Укренерго".

Згідно з пунктом 13.5 Порядку №641 сторони корегують акти приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел після проведення розрахунків обсягів урегулювання у разі надходження оновлених даних від учасників ринку. Після підписання ОСП корегованого акта ПУП надає Регулятору кореговану вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел для затвердження.

Крім того, частиною сьомою статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що для забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат гарантованого покупця на виконання спеціальних обов`язків із купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною гарантований покупець надає ОСП послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.

Така послуга надається гарантованим покупцем протягом строку дії "зеленого" тарифу та строку дії підтримки виробників, які за результатами аукціону набули право на таку підтримку, відповідно до типового договору про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, форма якого затверджується Регулятором.

Як вбачається із наданих позивачем постанов НКРЕКП, якими затверджувався розмір вартості послуг, та платіжних інструкцій Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" оплачувались надані Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" послуги у спірні періоди з простроченням.

Відповідач, посилаючись на постанову НКРЕКП від 30.01.2023 №153, стверджує, що строк оплати за надані послуги за період березень-грудень 2022 року на час подання позову не настав, однак суд не погоджується їх такими доводами відповідача з огляду на наступне.

Так, постановою НКРЕКП від 30.01.2023 №153 визнано такою, що втратила чинність, постанову НКРЕКП від 26.04.2022 року №396 "Про особливості визначення обсягу та проведення розрахунків за вироблену електричну енергію генеруючими установками приватних домогосподарств під час дії в Україні воєнного стану" (зі змінами). З метою врегулювання питань, які виникають у зв`язку із пунктом 1 цієї постанови ОСП забезпечити повну оплату ПУП вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП у 2022 році: за березень - до 20 березня 2023 року; за квітень - до 20 квітня 2023 року; за травень - до 20 травня 2023 року; за червень - до 20 червня 2023 року; за липень - до 20 липня 2023 року; за серпень - до 20 серпня 2023 року; за вересень - до 20 вересня 2023 року; за жовтень - до 20 жовтня 2023 року; за листопад - до 20 листопада 2023 року; за грудень - до 20 грудня 2023 року.

Отже, вказана постанова НКРЕКП №153 встановлює ОСП строки для забезпечення саме повної оплати ПУП вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії. Зазначена постанова не змінює термінів виникнення та виконання грошових зобов`язань відповідача, що виникли відповідно до умов Договору, а лише регулює строки погашення заборгованості, яка вже виникла відповідно до умов договору та встановлює ОСП строки для забезпечення повної оплати ПУП вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії. А тому доводи скаржника про те, що строк оплати за надані послуги за період березень-грудень 2022 року не настав відхиляються судом.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 05.09.2024 у справі №910/14074/23 за наслідками розгляду тотожного спору про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих за порушення строків оплати останнім послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих у період вересень-грудень 2022 року.

В свою чергу сторонами не наведено жодних мотивів для відступу суду від сформульованої Верховним Судом правової позиції щодо застосування положень постанови НКРЕКП від 30.01.2023 №153.

Таким чином, Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" з простроченням було виконано частину своїх грошових зобов`язань з оплати наданих у період з червня 2021 року по квітень 2024 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" послуг за Договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено у абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Суд враховує, що сторони є суб`єктами господарювання, а відтак у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій.

Близька за змістом правова позиція викладена у пункті 6.42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/15484/17.

З огляду на викладене та на відсутність доказів належної сплати відповідачем вартості послуги зі збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, суд дійшов висновку, що Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" порушено договірне зобов`язання в цій частині, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Із наданого позивачем розрахунку вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" нараховується Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" 3% річних на всі прострочені платежі з 29.07.2021 по 20.06.2024, а також інфляційні втрати на суму боргу 18 117 618,34 грн (з оплати наданих у липні 2023 року послуг) за період з 02.09.2023 по 27.09.2023.

Судом перевірено наданий Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" розрахунок 3% річних та інфляційних втрат та встановлено його необґрунтованість.

А саме, із вказаного розрахунку вбачається, що хоча позивач вірно розрахував дати, з яких відповідач є таким, що прострочив виконання свого зобов`язання, проте невірно визначив кінцеву дату нарахування 3% річних - нараховував відсотки річних в тому числі на дати, в якій відповідач сплачував суми боргу. Крім того, суд не вбачає за можливе пояснити яким чином Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" було розраховано 3% річних в розмірі 96 934,41 грн за період з 20.03.2023 по 04.04.2023 на суму боргу 7 371 538,81 грн (тобто позивачем було нараховано на 16 днів прострочки понад 30% річних).

Поза увагою суду також не залишилась та обставина, що заперечуючи проти вірності здійсненого позивачем розрахунку 3% річних, відповідач вказував, що надасть контррозрахунок 3% річних, проте не надав його.

Відтак, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат у інформаційно-пошуковій системі "Ліга:Закон" з врахуванням визначеного позивачем періоду їх нарахування, суд приходить до висновку, що правомірним є стягнення з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 3% річних у розмірі 355 411,86 грн та інфляційних втрат у розмірі 90 588,09 грн.

Здійснення розрахунків за допомогою інструменту "Калькулятори" системи інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон" є усталеною практикою, з чим погоджується в тому числі Верховний Суд (постанови від 05.06.2024 у справі №921/403/22, від 05.12.2023 у справі №921/481/22, від 19.09.2019 у справі №905/106/19).

Щодо заяви відповідача про зменшення на 90% нарахованих йому 3% річних.

Заява відповідача про зменшення на 90% суми нарахованих 3% річних обґрунтована тим, що Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго":

- єдиний оператор системи передачі України з функціями оперативно-технологічного управління Об`єднаною енергосистемою України (ОЕС), передачі електроенергії магістральними електромережами від генерації до розподільчих мереж, а також адміністратора комерційного обліку та адміністратора розрахунків на ринку електричної енергії України;

- забезпечує баланс виробництва і споживання електроенергії і потужності в енергосистемі в режимі реального часу, експлуатацію та розвиток магістральних і міждержавних електромереж, паралельну роботу енергосистеми України з енергосистемами сусідніх країн, технічну можливість експорту/імпорту електроенергії тощо;

- виконує функцію оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії;

- будує нові підстанції та лінії електропередачі, реконструює діючі для підвищення ефективності та надійності мережі електропередачі, забезпечення видачі додаткових потужностей АЕС, можливості інтеграції ВДЕ в енергосистему та забезпечення технічної відповідності роботи мережі стандартам та вимогам ENTSOE;

- додаткове фінансове навантаження на Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" у вигляді надмірно великих штрафних санкцій призведе до порушення механізму оплати на ринку електричної енергії та механізму забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України, необхідно для задоволення інтересів громадян, суспільства і держави, та забезпечення сталого довгострокового розвитку електроенергетичної галузі і конкурентоспроможності національної економіки України.

Суд відзначає, що на суму боргу та 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.02.2021 у справі №520/17342/18, від 19.06.2019 у справі №703/2718/16-ц (провадження №14-241цс19) та від 19.06.2019 у справі №646/14523/15-ц (провадження №14-591цс18), від 13.11.2019 у справі №922/3095/18 (провадження №12-105гс19), від 13.03.2020 у справі №902/417/18 (провадження №12-79гс19).

Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Із положень статей 230, 233 Господарського кодексу України та статей 549, 551 Цивільного кодексу України вбачається, що ними передбачено право суду на зменшення штрафних санкцій (штрафу, пені), в той час як стягнення 3% річних не є штрафними санкціями, зокрема неустойкою, а є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №910/3692/18, від 27.04.2018 у справі №908/1394/17 та від 22.01.2019 у справі №905/305/18. Відтак, у суду відсутні правові підстави для зменшення розміру 3% річних.

При цьому, під час вирішення заяви відповідача про зменшення 3% річних суд не враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18, оскільки у вказаній постанові, на яку посилається відповідач, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що з огляду на компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, з огляду на принципи розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і відсотків річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери кредитора. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають правове значення, та, зокрема, зазначених критеріїв суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

За обставинами справи №902/417/18 у пункті 5.5 договору сторони дійшли згоди щодо зміни розміру відсоткової ставки, передбаченої частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, і встановили її в розмірі 40% річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем, та 96 % річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення 90 календарних днів. За товар вартістю 205 538,92 грн до подання позовної заяви до суду відповідач сплатив 107 157,00 грн. Заборгованість в розмірі 98 381,92 грн відповідач сплатив після відкриття провадження у справі. Водночас на цю заборгованість, яка на момент звернення до суду з позовом ще не була погашена, позивач нарахував 40 306,19 грн пені, 30 830,83 грн штрафу, 110 887,30 грн відсотків річних, а разом 182 024,32 грн, що майже в два рази перевищувало суму основного боргу.

Врахувавши очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум санкцій у виді штрафу, пені і відсотків річних, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання, Велика Палата Верховного Суду у справі №902/417/18 вважала справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи та наведеним вище критеріям, обмежити розмір санкцій сумами штрафу і пені, які вже вирішено судами попередніх інстанцій стягнути, та відмовити у стягненні відсотків річних.

Натомість в межах справи №910/8306/24 відсотки річних розраховані за встановленою у статті 625 Цивільного кодексу України ставкою у розмірі 3% та судом не встановлено порушення принципів розумності, справедливості та пропорційності під час нарахування позивачем відповідачу 3% річних, а відтак відсутній винятковий випадок для зменшення відсотків річних.

Велика Палата Верховного Суду у постанові Суду від 05.06.2024 у справі №910/14524/22 звернула увагу на те, що зменшення судом заявлених до стягнення штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, є правом, а не обов`язком суду і може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку, за наслідками оцінки обставин справи та наданих учасниками справи доказів. Тому в питаннях підстав для зменшення розміру штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, не може бути подібних правовідносин, оскільки кожного разу суд вирішує це питання на власний розсуд з огляду на конкретні обставини, якими обумовлене таке зменшення.

Окремо суд звертає увагу відповідача, що 3% річних є своєрідною мінімальною упущеною вигодою, яку б міг отримати кредитор за належного виконання зобов`язання боржником свого грошового зобов`язання (наприклад, розмістивши дані кошти в якості депозиту).

Положення статті 625 Цивільного кодексу України спрямовані в першу чергу на те, щоб внаслідок неправомірних дій боржника (прострочення) право власності кредитора не було порушене, оскільки внаслідок знецінення національної грошової одиниці купівельна спроможність коштів, які б кредитор міг одержати за належного виконання боржником своїх грошових зобов`язань, буде значно меншою, що має відповідно наслідком зменшення майнового блага кредитора.

Крім того, невиконання або неналежне виконання боржником свого грошового зобов`язання не може бути залишене без реагування та застосування до нього міри відповідальності, оскільки б це суперечило б загальним засадам цивільного законодавства, якими є справедливість, добросовісність та розумність (ст. 3 Цивільного кодексу України).

Отже, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України №6-49цс12 від 06.06.2012, №6-38цс11 від 24.10.2011, постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 910/19094/17, від 11.05.2018 у справі № 922/3087/17).

Як зазначив Верховний Суд України у постанові від 09.11.2016 у справі №9/5014/969/2012(5/65/2011) за змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на наведене суд відмовляє у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про зменшення розміру 3% річних на 90%.

За таких обставин позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" підлягають частковому задоволенню повністю, а з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" підлягають стягненню 3% річних у розмірі 355 411,86 грн та інфляційні втрати у розмірі 90 588,09 грн.

Щодо розподілу між сторонами судового збору.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви встановлюються у таких розмірах: майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В поданій до суду шляхом формування в системі "Електронний суд" позовній заяві Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" заявлено вимогу майнового характеру - про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" коштів у розмірі 655 679,41 грн.

В той же час, частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

У відповідності до наведених приписів закону за подання до господарського суду даної позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" повинне було сплатити судовий збір у розмірі 7 868,15 грн (655 679,41 грн х 0,015 х 0,8).

В той же час, Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" за звернення до господарського суду із майновою вимогою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" коштів у розмірі 655 679,41 грн сплачено судовий збір у розмірі 7 868,16 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №9086075201 від 10.07.2024.

Тобто позивачем при зверненні до суду із даним позовом було надмірно сплачено судовий збір у сумі 0,01 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, судовий збір у сумі 0,01 грн не підлягає розподілу між сторонами за наслідками розгляду спору у справі №910/8306/24 та може бути повернутий за клопотанням особи, яка його сплатила - Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія".

Щодо судового збору, який підлягав сплаті позивачем за звернення до суду із даним позовом, - 7 868,15 грн, то згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в цій частині покладається на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам, у зв`язку з частковим задоволенням позову.

Щодо поданого відповідачем клопотання про відстрочення виконання рішення суду.

25.07.2024 Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" сформовано в системі "Електронний суд" клопотання про відстрочення виконання рішення суду, в якому відповідач просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/8306/24 на 1 рік з дня прийняття відповідного рішення.

Дане клопотання мотивоване наступним:

- відповідач не може спрямувати на виконання рішення у справі №910/8306/24 кошти, для яких Регулятор у структурі тарифу визначив інші напрямки витрат. Більше того, передбачені структурою тарифу кошти одночасно не перебувають у розпорядженні НЕК "Укренерго", а мають бути отримані і витрачені за визначеними напрямками протягом 12 місяців, за умови 100% оплати послуг користувачами послуг-учасниками ринку електроенергії;

- невідкладне стягнення з НЕК "Укренерго" витрат, джерела покриття яких не передбачені, дестабілізує його фінансовий стан, ставить під загрозу його розрахунки з контрагентами і негативно впливає на роботу енергетично інфраструктури України;

- відповідач - акціонерне товариство зі 100% акцій у власності держави, що належить до сфери управління Міністерства енергетики України;

- відповідач є єдиним підприємством в Україні, що виконує функції оператора системи передачі (ОСП) - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії;

- відповідач забезпечує баланс виробництва і споживання електроенергії і потужності в енергосистемі в режимі реального часу, експлуатацію та розвиток магістральних і міждержавних електромереж, паралельну роботу енергосистеми України з енергосистемами сусідніх країн, технічну можливість експорту/імпорту електроенергії тощо;

- персонал НЕК "Укренерго" чисельністю понад 7 тисяч працівників обслуговує унікальне високотехнологічне обладнання 103 підстанцій 220-750 кВ та понад 19 тис. км магістральних та міждержавних ліній електропередачі, якими щороку передається сотні мільярдів кіловат-годин електроенергії від генерації у розподільчі мережі. Відповідач будує нові підстанції та лінії електропередачі, реконструює діючі для підвищення ефективності та надійності мережі електропередачі, забезпечення видачі додаткових потужностей АЕС, можливості інтеграції ВДЕ в енергосистему та забезпечення технічної відповідності роботи мережі стандартам та вимогам ENTSOE;

- численні пошкодження об`єктів Об`єднаної енергетичної системи України внаслідок бойових дій та терористичних актів держави-агресора вимагають додаткових витрат НЕК "Укренерго" для аварійних ремонтних робіт і відновлення енергопостачання, що є критично важливим, особливо в умовах опалювального періоду, для недопущення гуманітарної катастрофи всеукраїнського масштабу.

Згідно ч. 1 статті 239 Господарського процесуального кодексу України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні

Відповідно до частин першої, четвертої, п`ятої та сьомої статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Пунктом 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Дослідивши клопотання Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", суд вважає за можливе частково задовольнити його з огляду на наступне.

Загальновідомою є обставина, що у осінньо-зимовий (опалювальний) період країна-агресор посилює ракетні обстріли критичної інфраструктури України, зокрема енергетичної, що має своїм наслідком віялові відключення світла (блек-аути).

Суд погоджується із доводами відповідача, що численні пошкодження об`єктів об`єднаної енергетичної системи України внаслідок бойових дій та терористичних актів держави-агресора вимагають додаткових витрат Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" для аварійних ремонтних робіт і відновлення енергопостачання, що є критично важливим, особливо в умовах опалювального періоду, для недопущення гуманітарної катастрофи всеукраїнського масштабу.

Водночас 09.11.2024 Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" тимчасово зупинило здійснення платежів за борговими зобов`язаннями за зеленими облігаціями сталого розвитку, випущеними в 2021 році під державну гарантію (що є оголошенням технічного дефолту за виплатами євробондів на $825 млн), що в свою чергу свідчить про перебування відповідача у скрутному фінансовому становищі.

З огляду на критичну важливість таких завдань Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", як підготовки до зими, відновлення, облаштування захисту та посилення стійкості об`єднаної енергосистеми України в умовах воєнного стану, суд вбачає за можливе відстрочити виконання рішення суду по справі №910/8306/24 на період опалювального сезону 2024/2025 (з урахуванням того, що як правило опалювальний сезон закінчується наприкінці березня - на початку квітня).

З огляду на наведене суд частково задовольняє клопотання Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про відстрочення виконання рішення суду.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25; ідентифікаційний код 00100227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна електропостачальна компанія" (10003, Житомирська обл., м. Житомир, майдан Перемоги, буд. 10; ідентифікаційний код 42095943) 3% річних у розмірі 355 411 (триста п`ятдесят п`ять тисяч чотириста одинадцять) грн 86 коп., інфляційні втрати у розмірі 90 588 (дев`яносто тисяч п`ятсот вісімдесят вісім) грн 09 коп. та судовий збір у розмірі 5 352 (п`ять тисяч триста п`ятдесят дві) грн 00 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4. Відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 в справі №910/8306/24 до 30 квітня 2025 року.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 13.11.2024.

Суддя Р.В. Бойко