Ухвала

від 13.11.2024 по справі 911/2974/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"13" листопада 2024 р. м. Київ Справа № 911/2974/24

Суддя Бабкіна В.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПРОФІТ-ВМ" (08600, Київська обл., Обухівський р-н, м. Васильків, вул. Володимирська, 55 Б),

треті особи:

ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ),

ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ),

про визнання недійсними рішень загальних зборів товариства та визнання недійсним акту приймання-передачі нерухомого майна, що передається до статутного фонду,

Без виклику представників учасників процесу

встановив:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява б/н від 01.11.2024 р. (вх. № 3952 від 01.11.2024 р.) ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПРОФІТ-ВМ" про визнання недійсними рішень загальних зборів товариства та визнання недійсним акту приймання-передачі нерухомого майна, що передається до статутного фонду. За містом прохальної частини позовної заяви ОСОБА_1 просить суд: 1) визнати недійсним рішення Загальних зборів учасників ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПРОФІТ-ВМ" (код ЄДРПОУ 44602263), оформлені протоколом від 13.04.2022 р. № 2, про збільшення частки учасника ОСОБА_1 ; 2) визнати недійсним укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПРОФІТ-ВМ" Акт приймання-передачі нерухомого майна, що передається до статутного капіталу ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПРОФІТ-ВМ", від 13.04.2023 р. з одночасним припиненням права власності ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПРОФІТ-ВМ" на житловий будинок загальною площею 121,60 кв.м, з вбудованими приміщеннями магазину, розташований за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2376335332107), та земельну ділянку площею 0,0155 га, державний кадастровий номер 3210700000:04:020:0091, на якій він розташований; 3) визнати недійсним рішення Загальних зборів учасників ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПРОФІТ-ВМ" (код ЄДРПОУ 44602263), оформлені протоколом від 13.04.2022 р. № 3, про затвердження результатів внесення додаткових вкладів, збільшення статутного капіталу та визначення часток.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.11.2024 р. вказану позовну заяву було залишено без руху, встановлено позивачеві строк для усунення її недоліків.

11.11.2024 р. до Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» надійшла заява б/н від 11.11.2024 р. (вх. № 12614/24 від 11.11.2024 р.) про усунення недоліків позовної заяви, за змістом якої, серед іншого, позивач зазначив в якості відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПРОФІТ-ВМ", а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - в якості третіх осіб. Водночас, прохальна частина позовної заяви залишилася без змін.

Окрім того, ОСОБА_1 було подано заяву б/н від 11.11.2024 р. (вх. № 8845 від 11.11.2024 р.) про забезпечення позову, за змістом прохальної частини якої заявник просить суд вжити заходів забезпечення позову до набрання рішенням суду законної сили шляхом: - накладення арешту на належний Товариству з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПРОФІТ-ВМ» (код ЄДРПОУ 44602263) житловий будинок загальною площею 121,60 кв. м, з вбудованими приміщеннями магазину, розташований за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2376335332107) та земельну ділянку площею 0,0155га, державний кадастровий номер 3210700000:04:020:0091, на якій він розташований; - заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПРОФІТ-ВМ» (код ЄДРПОУ 44602263) ухвалювати будь-які рішення або вчиняти будь-які правочини щодо відчуження або обтяження (в т.ч. передачі в іпотеку, користування,в якості внеску до статутного капіталу) житлового будинку загальною площею 121,60 кв.м, з вбудованими приміщеннями магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2376335332107) та земельної ділянки площею 0,0155 га, державний кадастровий номер 3210700000:04:020:0091, на якій він розташований; - заборони державним реєстраторам ухвалювати рішення або вчиняти дії щододержавної реєстрації будь-яких рішень та правочинів, пов`язаних з розпорядженням Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПРОФІТ-ВМ» (код ЄДРПОУ 44602263) житловим будинком загальною площею 121,60кв. м, звбудованими приміщеннями магазину, розташованим за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2376335332107) та земельною ділянкою.

Як вбачається з позовних матеріалів, підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з позовом стало те, що позивач, яка внесла до статутного капіталу товариства сумарно 323999,00 грн. грошовими коштами, а також нерухоме майно оціночною вартістю 1817684,48 грн., має частку в статутному капіталі ТОВ у розмірі лише 10%, в той же час інші 2 учасники, які сумарно внесли до статутного капіталу ТОВ лише 15000,00 грн., мають частки по 45% кожний, тобто 90% статутного капіталу, відтак, можуть приймати будь-які рішення щодо діяльності ТОВ, зокрема, щодо розпорядження його майном, без участі позивача. Так, 26.10.2023 р. ними без повідомлення та участі позивача було проведено загальні збори товариства, на яких було звільнено позивача з посади директора ТОВ на підставі підробленої заяви про звільнення, яку позивач не підписувала та не подавала, в зв`язку з чим за заявою позивача СВ ВП № 1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області відкрито кримінальне провадження № 12023111140000968 від 04.11.2023 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України.

При цьому, як вказує заявник, єдиним реальним активом ТОВ є житловий будинок, переданий йому до статутного капіталу позивачем, та земельна ділянка, на якій він розташований. Оскільки це нерухоме майно було передане до статутного капіталу в якості додаткового внеску до повного формування статутного капіталу, визначеного статутом, тобто всупереч імперативним приписам ст. 16 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", адже призвело до збільшення розміру статутного капіталу, який не було сформовано, майже втричі, то, на переконання позивача, акт приймання-передачі нерухомого майна, що передається до статутного капіталу, має бути визнаний недійсним на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України. В той же час, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які формально сукупно володіють 90% статутного капіталу та призначили на посаду директора ТОВ пов`язану з ними особу, незаконно звільнивши позивача, мають можливість здійснити в будь-який момент відчуження чи обтяження нерухомого майна позивача, переданого ним до статутного капіталу товариства.

Позивач вважає, що в даному випадку є наявними підстави для вжиття заходів забезпечення позову, зважаючи на таке. Аналізуючи питання забезпечення позову в контексті необхідності обґрунтувати припущення про можливість власника розпоряджатися своїм майном, Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 03.03.2023 р. у справі № 905/448/22 відступила від висновків, викладених раніше в окремих постановах, та зазначила, що можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін… При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Крім того, заявник зазначає, що в постанові від 03.12.2021 р. у справі № 910/4777/21 Верховний Суд виснував, що за своєю суттю арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження. При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх. Отже, накладення арешту на майно не завдасть шкоди та збитків відповідачу, не позбавить його конституційних прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише тимчасово обмежить право відповідача реалізувати вказане майно третім особам. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 15.10.2020 р. у справі № 915/373/20.

При цьому, заявник наголошує на тому, що при створенні ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПРОФІТ-ВМ» його статутний капітал було визначено у розмірі 1000000,00 грн. Цей статутний капітал було сформовано лише на загальну суму 50000,00+29999,00+15000,00+22000,00+22000,00+100000,00+100000,00 = 338999,00 грн. Внесене ж позивачем до статутного капіталу нерухоме майно на суму 1817684,48 грн. в понад 5 разів перевищує розмір сформованого статутного капіталу, відтак, очевидно, що воно є основним активом ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПРОФІТ-ВМ». До того ж, і саме товариство зареєстроване за місцезнаходженням цього нерухомого майна. Оскільки у даній справі предметом позову є визнання недійсним укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПРОФІТ-ВМ» Акту приймання-передачі нерухомого майна, що передається до статутного капіталу ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПРОФІТ-ВМ», від 13.04.2023 р. з одночасним припиненням права власності товариства на житловий будинок загальною площею 121,60 кв.м, з вбудованими приміщеннями магазину, розташований за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2376335332107), та земельну ділянку площею 0,0155 га, кадастровий номер 3210700000:04:020:0091, на якій він розташований, то забезпечення таких позовних вимог шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке, в разі задоволення позову, підлягає реєстрації за позивачем внаслідок припинення права власності ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПРОФІТ-ВМ» на нього, є, на думку позивача, цілком адекватним та співмірним.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд відзначає таке.

Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За приписами п.п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому судових рішень і задоволених вимог позивача.

Водночас, забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду від 20.12.2023 р. у справі № 910/11037/23, від 01.04.2024 р. у справі № 922/5184/23.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Водночас, під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21.10.2021 р. у справі № 910/20007/20, від 20.07.2020 р. у справі № 914/2157/19.

Слід зазначити, що оскільки у даній справі позивач звернулась до суду з позовними вимогами немайнового характеру, то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулась до суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 р. у справі № 910/1040/18, постановах Верховного Суду від 15.01.2020 р. у справі № 915/1912/19, від 11.02.2021 р. у справі № 915/1185/20.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно існує спір щодо відповідного, зазначеного в заяві, предмета та що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а також з`ясувати відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, його адекватність та співмірність.

При цьому, обов`язок доказування наведеного покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до вимог ст.ст. 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з відповідністю чи вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Водночас, слід відзначити, що згідно з приписами ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як зазначалося вище, в постанові від 03.03.2023 р. у справі № 905/448/22 Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, аналізуючи питання забезпечення позову в контексті необхідності обґрунтувати припущення про можливість власника розпоряджатися своїм майном, зазначила, що можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін…При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 06.12.2023 р. у справі № 917/805/23, від 11.10.2023 р. у справі № 916/409/21, від 15.09.2023 р. у справі № 916/2359/23, від 08.08.2023 р. у справі № 922/1344/23, від 27.04.2023 р. у справі № 916/3686/22, від 22.04.2024 р. у справі № 922/3929/23.

Як вбачається з матеріалів заяви, що розглядається, останню подано на забезпечення позову, предметом якого є, зокрема, визнання недійсним укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПРОФІТ-ВМ" Акту приймання-передачі нерухомого майна, що передається до статутного капіталу ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПРОФІТ-ВМ", від 13.04.2023 р. з одночасним припиненням права власності ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПРОФІТ-ВМ" на житловий будинок загальною площею 121,60 кв.м, з вбудованими приміщеннями магазину, та земельну ділянку площею, кадастровий номер 3210700000:04:020:0091, на якій він розташований.

З долучених до заяви про забезпечення позову документів слідує, що між ОСОБА_1 та ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПРОФІТ-ВМ" був укладений Акт приймання-передачі нерухомого майна, що передається до статутного капіталу ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПРОФІТ-ВМ", від 13.04.2023 р., за яким позивач передала до статутного капіталу відповідача житловий будинок загальною площею 121,60 кв.м, з вбудованими приміщеннями магазину, розташований за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2376335332107), та земельну ділянку площею 0,0155 га, кадастровий номер 3210700000:04:020:0091, на якій цей будинок розташований.

При цьому, ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПРОФІТ-ВМ" зареєстроване за тією ж самою адресою, за місцезнаходженням вказаного майна, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Суд відзначає, що вказане в заяві про забезпечення позову нерухоме майно, на яке заявник просить накласти арешт та щодо якого заборонити вчиняти дії товариству та державним реєстраторам, є майном, з приводу передачі позивачем якого до статутного капіталу відповідача виник спір.

З огляду на викладене та враховуючи, що оскільки можливість виконання судового рішення у даній справі в разі задоволення позовних вимог, зокрема, пов`язаних з припиненням права власності товариства на майно, безпосередньо буде пов`язана з наявністю у відповідача спірного майна, а саме - житлового будинку загальною площею 121,60 кв.м, з вбудованими приміщеннями магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2376335332107), та земельної ділянки площею 0,0155 га, кадастровий номер 3210700000:04:020:0091, на якій цей будинок розташований, а також з відсутністю обтяжень щодо відповідного майна, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про забезпечення поданого нею позову шляхом накладення арешту на вказане нерухоме майно та заборону вчиняти дії щодо розпорядження ним та щодо державної реєстрації будь-яких рішень та правочинів, пов`язаних з розпорядженням Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПРОФІТ-ВМ» вказаним майном, є обґрунтованою та підлягає задоволенню судом.

При цьому, за висновком суду, заявлені заходи забезпечення позову відповідають процесуальним нормам, що регулюють дані правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Водночас, суд вважає за необхідне відзначити, що у даному випадку вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівності сторін, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи унеможливлення виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу, які мають суто процесуальний забезпечувальний характер, і їх вчинення жодним чином не впливає на вирішення справи по суті.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

За приписами ч. 1 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 136, 137, 140, 144, 232, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

1. Заяву ОСОБА_1 б/н від 11.11.2024 р. (вх. № 8845 від 11.11.2024 р.) про забезпечення позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПРОФІТ-ВМ", треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання недійсними рішень загальних зборів товариства та визнання недійсним акту приймання-передачі нерухомого майна, що передається до статутного фонду, у справі № 911/2974/24 задовольнити.

2. Вжити заходи забезпечення позову у даній справі шляхом:

- накладення арешту на належний Товариству з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПРОФІТ-ВМ» (код ЄДРПОУ 44602263) житловий будинок загальною площею 121,60 кв. м, з вбудованими приміщеннями магазину, розташований за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2376335332107), та земельну ділянку площею 0,0155 га, кадастровий номер 3210700000:04:020:0091, на якій він розташований;

- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПРОФІТ-ВМ» (код ЄДРПОУ 44602263) ухвалювати будь-які рішення або вчиняти будь-які правочини щодо відчуження або обтяження (в т.ч. передачі в іпотеку, користування, в якості внеску до статутного капіталу) житлового будинку загальною площею 121,60 кв. м, з вбудованими приміщеннями магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2376335332107), та земельної ділянки площею 0,0155 га, кадастровий номер 3210700000:04:020:0091, на якій він розташований;

- заборони державним реєстраторам ухвалювати рішення або вчиняти дії щодо державної реєстрації будь-яких рішень та правочинів, пов`язаних з розпорядженням Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПРОФІТ-ВМ» (код ЄДРПОУ 44602263) житловим будинком загальною площею 121,60 кв. м, з вбудованими приміщеннями магазину, розташованим за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2376335332107), та земельною ділянкою площею 0,0155 га, кадастровий номер 3210700000:04:020:0091, на якій він розташований.

Стягувач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПРОФІТ-ВМ» (08600, Київська обл., Обухівський р-н, м. Васильків, вул. Володимирська, 55 Б, код ЄДРПОУ 44602263)

Дана ухвала є виконавчим документом відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років із наступного дня після набрання нею законної сили.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала господарського суду оскаржується в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 13.11.2024 р.

Суддя В.М. Бабкіна