Ухвала

від 13.11.2024 по справі 914/2614/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13.11.2024 р. Справа№914/2614/24

Суддя Господарського суду Львівської області Гоменюк З.П., розглянувши матеріали

заяви Приватного підприємства «Львівська виробничо-торгівельна меблева фірма «Карпати», м. Львів

про вжиття заходів забезпечення позову

у справі №914/2614/24

за позовом Приватного підприємства «Львівська виробничо-торгівельна меблева фірма «Карпати», м. Львів

до відповідача Приватного підприємства «Компанія Олтекс», м. Львів

про стягнення заборгованості у розмірі 305763,11 грн за договором оренди приміщення №13 від 02.05.2024 року.

Представники сторін не викликалися.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного підприємства «Львівська виробничо-торгівельна меблева фірма «Карпати» до відповідача Приватного підприємства «Компанія Олтекс» про стягнення заборгованості у розмірі 305763,11 грн за договором оренди приміщення №13 від 02.05.2024 року, з яких: 291869,57 грн - основна заборгованість, 12179,42 грн - пеня та 1714,12 грн - 3% річних.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2024, справу №914/2614/24 передано на розгляд судді Гоменюк З.П..

Ухвалою від 28.10.2024 позовну заяву залишено без руху, позивачеві встановлено десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали.

У межах наданого судом строку від позивача через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання (вх.№26514/24 від 01.11.2024), в якому зазначено запитувані відомості та до якого долучено необхідні докази.

Ухвалою суду від 06.11.2024 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 04.12.2024.

11.11.2024 через загальний відділ діловодства суду позивач подав до суду заяву про забезпечення позову за вих.№48 від 11.11.2024 (вх.№4157/24).

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначено складу суду від 11.11.2024 заяву передано на розгляд судді Гоменюк З.П..

Така заява мотивована тим, що на момент звернення позивача до суду із заявленими позовними вимогами у справі №914/2614/24 до Приватного підприємства «Компанія Олтекс» не здійснило погашення заборгованості. Також позивач звернув увагу на те, що у відповідач не зареєстрував свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі). Таким чином, позивач вважає, що відповідач систематично уникає щодо виконання зобов`язань перед позивачем, а отже існує потреба у забезпеченні позову шляхом накладення арешту на майно та рахунки відповідача у межах позовної заяви.

Дослідивши матеріали поданої заяви, суд зазначає про наявність підстав для повернення заяви про забезпечення позову з наступних підстав.

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно ч. 5 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України, до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» (із змінами та доповненнями), - судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі 3028,00 грн.

Підпунктом 3 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначена ставка судового збору за подання заяви до господарського суду про забезпечення позову, яка становить 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, ПП «Львівська виробничо-торгівельна меблева фірма «Карпати» подало заяву про забезпечення позову, за подання якої справляється судовий збір, встановлений Законом України «Про судовий збір» у розмірі 1514,00 грн.

Як вбачається з поданої заяви, заявником не сплачено судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у встановленому порядку та розмірі, що є порушенням ч. 5 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, пунктами 4, 5 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, безпосередньо, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Однак, заявник покликається на статті 149, 150 Цивільного процесуального Кодексу України.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

З огляду на наведене, суд зазначає про те, що заява про забезпечення позову вмотивована заявником на підставах Цивільного процесуального кодексу України, проте господарський суд розглядає відповідну заяву на положеннях, які містяться у Господарському процесуальному кодексі України.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заявником до заяви про забезпечення позову взагалі не додано будь-яких доказів в підтвердження заявленого заходу забезпечення; не наведено відповідних доказів і в змісті самої заяви; не конкретизовано на яке саме майно (рухоме, нерухоме тощо), слід накласти арешт; відсутні і відповідні докази щодо наявності за відповідачем майна, а також у прохальній частині відсутні будь-які реквізити відповідача, на рахунки якого позивач просить накласти арешт. Крім того, позивачем не повідомлено суду у межах якої суми останній просить накласти відповідний захід забезпечення позову.

Таким чином, заявником не дотримано вимог ч. 1 п. 4. ст. 139 Господарського процесуального кодексу України щодо належного обґрунтування необхідність застосування заходу забезпечення, який останній просить у прохальній частині заяви, адже описова частина заяви жодним чином не містить зазначення про захід забезпечення позову, який просить позивач. Одночасно, у поданій заяві про забезпечення позову заявником не надано пропозиції щодо зустрічного забезпечення.

У відповідності до ч. 7 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заява Приватного підприємства «Львівська виробничо-торгівельна меблева фірма «Карпати» про забезпечення позову (вх.№4157/24 від 11.11.2024) підлягає поверненню.

При цьому суд вважає за необхідне роз`яснити заявнику, що повернення заяви про забезпечення позову не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не перешкоджає особі повторно звернутися з даною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.

Керуючись ст. ст. 136, 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Приватного підприємства «Львівська виробничо-торгівельна меблева фірма «Карпати» за вих.№48 від 11.11.2024 (вх.№4157/24 від 11.11.2024) про забезпечення позову у справі №914/2614/24 - повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та в строки, передбачені ст.ст. 254-257 ГПК України.

Додаток: заява про забезпечення позову з додатками - на 6 арк..

Суддя Гоменюк З.П.