Рішення

від 29.10.2024 по справі 914/390/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2024 Справа № 914/390/24

За позовною заявою Керівника Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі

позивача: Львівської обласної державної адміністрації, м.Львів

до відповідача-1: Дрогобицької районної державної адміністрації, м.Дрогобич Львівської області

до відповідача-2: Дрогобицької міської ради Львівської області, м.Дрогобич Львівської області

до відповідача-3: Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, м.Львів

за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України, м.Київ

про: визнання недійсним розпорядження Дрогобицької районної адміністрації №337 від 14.11.2013 Про затвердження матеріалів інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Дрогобицького району, наказу ГУ Держгеокадастру у Львівській області№19-ОТГ від 10.12.2020 в частині та усунення перешкод у володінні та користуванні земельною ділянкою

Суддя Ділай У.І.

Секретар Ю.І.Кохановська

За участі представників:

Від прокуратури: Н.Т.Леонтьєва

Від позивача: Р.А.Старий - представник

Від відповідача-1: В.О.Крамар представник

Від відповідача-2: М.М. Сенців - представник

Від відповідача-3 Ю.В.Телічак представник

Від третьої особи: не з`явився

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2024, справу №914/390/24 розподілено судді У.І.Ділай.

Ухвалою від 14.02.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 05.03.2024.

Ухвалами від 05.03.2024, від 26.03.2024 та від 11.04.2024 розгляд справи відкадено.

Ухвалою від 14.05.2024 підготовче провадження закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті на 30.05.2024.

Ухвалою від 30.05.2024 суд повернувся зі стадії розгляду по суті справи № 914/390/24 до стадії підготовчого провадження у вказаній справі, підготовче засідання призначено на 20.06.2024.

Ухвалою від 20.06.2024 розгляд справи відкладено на 04.07.2024.

Ухвалою від 04.07.2024 підготовче провадження закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті на 10.09.2024.

Ухвалою від 10.09.2024 та від 26.09.2024 розгляд справи відкладено.

Представники прокуратури та позивача в судовому засіданні 29.10.2024 підтримали позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи.

Представники відповідачів-1,2,3 в судовому засіданні 29.10.2024 заперечили проти позову, просили відмовити в його задоволенні.

У судове засідання 29.10.2024 третя особа явку повноважного представника не забезпечила.

У процесі розгляду матеріалів справи суд

встановив:

Дрогобицькою окружною прокуратурою встановлено порушення інтересів держави внаслідок недотримання правового режиму, порядку передачі та використання земель державної власності, а саме земель лісового фонду. Так, згідно з розпорядженням Дрогобицької районної державної адміністрації №257 від 28.08.2013 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території місцевих рад Дрогобицького району» вирішено провести інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення державної власності на території район} орієнтовною площею 4506 га та скласти за їх результатами технічну документацію.

14.11.2013 розпорядженням голови Дрогобицької районної державної адміністрації №337 затверджено матеріали інвентаризації земель загальною площею 4511,5228 га сільськогосподарського призначення державної власності на території місцевих рад Дрогобицького району згідно з додатком (зі змінами, внесеними розпорядженням голови Дрогобицької РДА №414 від 30.12.2013).

Відповідно до акту погодження меж землекористування від 09.10.2013 земельної ділянки площею 12,9207 га (згідно з технічною документацією - земельна ділянка №7) кадастровий номер 4621282100:05:000:0500, земельна ділянка (від Б до В) межує із землями ДП «Дрогобицький лісгосп».

Наказом ГУ Держгеокадастру у Львівській області №19-ОТГ від 10.12.2020, Дрогобицькій міській раді Львівській області передано згідно з актом приймання-передачі у комунальну власність земельну ділянку з кадастровим номером 4621282100:05:000:0500 площею 12,9207 га. Пунктом 2 вказаного наказу визначено, що акт є підставою для державної реєстрації права на вказані у додатку земельні ділянки комунальної власності Дрогобицької міської ради (Дрогобицької територіальної громади). Відомості про обтяження речових прав на вказаної земельної ділянки та про обмеження у їх використанні відсутні.

Листом №10-13-0.3-3173/2-22 від 21.10.2022 ГУ Держгеокадастру у Львівській області інформовано окружну прокуратури про те, що земельна ділянка за матеріалами інвентаризації 2013 року та згідно з даними Державного земельного кадастру відносилась до земель сільськогосподарського призначення.

Як стверджує прокуратура, за результатами проведеної ДП «Дрогобицьке лісове господарство» інвентаризації земель установлено, що частково із земель державного лісового фонду - виділ 7 кварталу 23 Гаївського лісництва, наказом ГУ Держгеокадастру у Львівській області №19-ОТГ від 10.12.2020, Дрогобицькій міській раді надано у комунальну власність земельну ділянку з кадастровим номером 4621282100:05:000:0500 площею 7,5298 га. Відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2008 року лісова ділянка з вищевказаним кадастровим номером в установленому порядку із державного лісового фонду не вилучались, цільове призначення не змінювалось, зміни в матеріали не вносились.

На підтвердження прокуратурою долучено матеріали землеустрою, проведеного сертифікованим інженером-землевпорядником за матеріалами лісовпорядкування. Так, відповідно до Плану території ДП «Дрогобицьке лісове господарство», розробленого ПП «Земсвіт», наявне накладення частини земельних ділянок Дрогобицької міської ради загальною площею 8,2312 га на землі ДП «Дрогобицький лісгосп» (ДП «Ліси України»). Крім того, до матеріалів справи прокуратура долучила копію протоколу другої лісовпорядної наради від 26 березня 2009 року з розгляду основних положень проекту організації і розвитку лісового господарства ДП «Дрогобицький лісгосп» Львівської області.

Як зазначила прокуратура земельну ділянку надано в постійне користування дійсно до 01.01.2002, про що свідчить Державний акт на право користування виданий виконавчим комітетом Дрогобицької районної ради депутатів на право користування землею Нижньо-Гаївському лісництву Дрогобицького лісгоспу станом на квітень 1959 року, який і посвідчує це право постійного користування. На його підставі розроблені в 2008 році планово-картографічні матеріали лісовпорядкування, які були виготовлені як Проект організації та розвитку лісового господарства ДП «Дрогобицький лісгосп» Львівської області.

Також прокуратура долучила лист виконавчого комітету Дрогобицької міської ради №3-24/4766 від 29.08.2022, адресований ДП «Дрогобицьке лісове господарство», в якому зазначено про те, що Виконавчий комітет Дрогобицької міської ради на звернення Держпідприємства щодо погодження технічних документації із землеустрою щодо інвентаризації земель ДП «Дрогобицьке лісове господарство» повідомляє, що земельна ділянка, зазначена на кадастровому плані технічної документації по інвентаризації земель ДП «Дрогобицьке лісове господарство» (Летнянське лісництво) на території Дрогобицької міської ради площею 1,3987 га частково накладається на земельну ділянку комунальної власності з кадастровим номером 4621282100:05:000:0500, яка передана Дрогобицькій міській раді згідно наказу ГУ Держгеокадастру у Львівській області № 19-ОТГ від 10.12.2020. На кадастровому плані земельної ділянки невірно зазначені суміжні землекористувачі. У технічній документації з інвентаризації земель ДП «Дрогобицьке лісове господарство» (Летнянське лісництво) на території Дрогобицької міської ради на кадастровому плані земельної ділянки площею 621,8277 га невірно вказані землекористувачі. Дрогобицька міська рада межує з даною ділянкою в межах поворотних точок №304 - №471. Враховуючи наведене, Виконавчий комітет Дрогобицької міської ради повідомив, що технічна документація із інвентаризації земель ДП «Дрогобицьке лісове господарство» (Летнянське лісництво) на території Дрогобицької міської ради не може бути погоджена.

Відтак, на думку прокуратури, розпорядження Дрогобицької районної державної адміністрації №337 від 14.11.2013 зі змінами, внесеними розпорядженням №414 від 30.12.2013 згідно з додатком 1 підлягає визнанню недійсним, державна реєстрація, вчинена 17.10.2013 у Державному земельному кадастрі щодо вказаної земельної ділянки - підлягає скасуванню.

Щодо обраного способу захисту у цій справі прокуратура зазначила, що позовну вимогу про усунення перешкод в перешкоди у володінні і користуванні земельною ділянкою лісового фонду, шляхом скасування, вчиненої 17.10.2013 у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки площею 12,9207 га з кадастровим номером 4621282100:05:000:0500 слід розглядати як негаторний позов, тобто позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном.

Як повідомила прокуратура, Державне підприємство ДП «Дрогобицьке лісове господарство» припинено та ДП «Ліси України» є правонаступником ДП «Дрогобицьке лісове господарство».

Відповідно до прохальної частини позову, прокуратура просить

1.Визнати недійсним розпорядження Дрогобицької районної державної адміністрації №337 від 14.11.2013 «Про затвердження матеріалів інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Дрогобицького району» зі змінами, внесеними розпорядженням Дрогобицької районної державної адміністрації №414 від 30.12.2013 згідно додатку 1 в частині інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності Нижньогаївської сільської ради щодо земельної ділянки площею 12,9207 га з кадастровим номером 4621282100:05:000:0500;

2.Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області №19-ОТГ в частині передачі Дрогобицькій міській раді в комунальну власність земельної ділянки площею 12,9207 га з кадастровим номером 4621282100:05:000:0500, згідно п. 202 акту приймання-передачі;

3.Усунути Львівській обласній державній адміністрації перешкоди у володінні і користуванні земельною ділянкою лісового фонду, шляхом скасування, вчиненої 17.10.2013 у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки площею 12.9207 га з кадастровим номером 4621282100:05:000:0500 з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки.

В обґрунтуванні наявності підстав для представництва та необхідність захисту інтересів держави прокуратура зазначила, що Львівська обласна державна адміністрація на захист порушених прав держави до суду не зверталися. Звернення прокурора до суду спрямоване на дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності.

Разом з тим, у запитах прокуратури до позивача зазначено про оформлення права комунальної власності на земельні ділянки державного лісового фонду, що порушує права держави та необхідність вжиття заходів реагування. Незважаючи на зазначене, належних заходів позивач не вжив. Отже, прокуратура вважає, що зазначені обставини свідчать про пасивну поведінку позивачів щодо захисту порушених державних інтересів та як наслідок наявність передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» підстав для їх представництва.

Відповідач-1 відзиву не подав.

Відповідач-2 заперечив проти позову, зазначивши таке.

Земельна ділянка з кадастровим номером 4621282100:05:000:0500 сформована за матеріалами інвентаризації 2013 року та згідно даних Державного земельного кадастру відноситься до земель сільськогосподарського призначення.

За твердженням відповідача-2 Дрогобицька міська рада діяла в межах повноважень, визначених статтями 12 Земельного кодексу України та статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування». Для набуття права власності на спірну земельну ділянку Дрогобицька міська рада вчинила всі дії, передбачені законом для набуття такого права, а тому є належним власником та добросовісним набувачем цієї земельної ділянки.

На думку відповідача-2 заявлені позовні вимоги є неефективним способом захисту у спірних правовідносинах, а тому в задоволенні позову слід відмовити. З огляду на наявність реєстраційного посвідчення права власності на спірну земельну ділянку, відповідач-2 вважає, що належним способом захисту буде саме її витребування, на який поширюється позовна давність.

Також відповідач-2 зазначив, що в пункті 5 Прикінцевих положень ЛК України (у редакції, яка була чинною з 29 березня 2006 року до 16 січня 2020 року) вказано, що до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування. Для визнання планово - картографічних матеріалів лісовпорядкування документами, що підтверджують право постійного користування земельними лісовими ділянками державними лісогосподарськими підприємствами, необхідно встановити факт, що ці землі, раніше до 29.03.2006 вже були надані цим підприємствам у постійне користуванні. Однак, таких документів у якості підтвердження права ДП «Дрогобицьке лісове господарство» постійного користування спірною земельною ділянкою на момент прийняття спірних рішень не надано.

Наведений у п. 5 розділу VIII Прикінцевих положень Лісового кодексу України порядок підтвердження права постійного користування земельними лісовими ділянками планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування розповсюджуються виключно на землі, що були надані до цього моменту часу - 29.03.2006. Якщо ж не буде доведено факту, що відповідні землі було передано до 29.03.2006, діє загальний порядок підтвердження права постійного користування за допомогою державного акту на право постійного користування земельними лісовими ділянками.

Стосовно планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, відповідач-2 звернув увагу, що вони повинні бути обов`язково погоджені та затверджені. Однак, жоден наданий прокурором на підтвердження своїх доводів у справі документ не містить у собі відомостей щодо їх складання до 29.03.2006, що робить ці документи неналежними та недопустимими доказами для підтвердження факту наявності права постійного користування на земельну ділянку.

Відповідач-2 вважає, що подані матеріали лісовпорядкування 2008 року, були розроблені вже після набуття чинності Законом України № 3404-IV від 08.02.2006 «Про внесення змін до Лісового кодексу України». Отже, положення п.5 розділу «Прикінцеві положення» ЛК України до спірних правовідносин застосовуватись не можуть, а тому надані заявником документи не є матеріалами лісовпорядкування згідно зі статті 48 Лісового кодексу України та не затверджені в установленому порядку. Належні докази, які б підтверджували право постійного користування ДП «Дрогобицьке лісове господарство» на спірну земельну ділянку в матеріалах справи відсутні. Відтак, за міркуваннями відповідача-2, передача земельної ділянки з кадастровим номером 4621282100:05:000:0500, площею 12,9207 га з державної у комунальну власність відбулася у повній відповідності до чинного законодавства України.

Також відповідач-2 звернув увагу, що до позову долучено Акт на право користування землею на право користування землею Нижньо-Гаївському лісництву Дрогобицького лісгоспу, згідно з яким в постійне користування відведено 1710,35 га. Однак, Акт на право постійного користування землею в установленому чинним законодавством порядком не зареєстрований.

Крім того, відповідач-2 зазначив, що земельна ділянка за матеріалами лісовпорядкування не внесена до Державного земельного кадастру та не погоджена землевпорядною організацією, тобто її відповідність даним землеустрою не засвідчена. Матеріали лісовпорядкування не містять погодження землевпорядних організації, подані документи не посвідчують право землекористування.

Стосовно долученого протоколу другої лісовпорядної наради від 26 березня 2009року з розгляду основних положень проекту організації і розвитку лісового господарства ДП «Дрогобицький лісгосп» Львівської області відповідач-2 вважає його неналежним, оскільки такий не відповідач ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» від 01.07.2020 № 144.

Відповідач-3 заперечив проти позову, зазначивши таке.

Указом Президента України від 15.10.2020 року № 449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» з метою забезпечення подальшого здійснення реформ у сфері земельних відносин та створення умов для реалізації прав громадян України і територіальних громад у цій сфері, постановлено Кабінету Міністрів України активізувати діяльність із передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в комунальну власність.

Земельна ділянка з кадастровим номером 4621282100:05:000:0500 площею 12,9207 га сформована на підставі Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами с. Нижні Гаї Дрогобицького району Львівської області, розробленої ТзОВ «Центр землеустрою» в 2013 році та затвердженої розпорядженням Дрогобицької районної державної адміністрації від 14.11.2013 року № 337 «Про затвердження матеріалів інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Дрогобицького району».

Як зазначив відповідач-3 згадана інвентаризація земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Дрогобицького району проведена у відповідності до вимог Земельного кодексу України, Закону України «Про землеустрій», Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 № 513. Під час інвентаризації встановлено, що спірна земельна ділянка в цілому належить до земель сільськогосподарського призначення.

Відповідач-3 вважає, що матеріали інвентаризації земель проведені ДП «Дрогобицьке лісове господарство» не можуть вважатись тими належними, допустимими та достатніми доказами, які б беззаперечно вказували на те, що земельна ділянка з кадастровим номером 4621282100:05:000:0500, яка наказом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 10.12.2020 № 19-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» передана Дрогобицькій міській раді в комунальну власність, частково накладається на землі державного лісового фонду виділ 7 квартал 23 Гаївського лісництва ДП «Дрогобицький лісгосп» площею 7,5298 га. Такі обставини, на думку відповідача-3, можуть підтверджуватись висновками експертизи.

Щодо вимоги про усунення перешкод у володінні і користуванні земельною ділянкою лісового фонду відповідач-3 зазначив, що за інформацією наданою Відділом № 2 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером: 4621282100:05:000:0500 площею 12,9207 га здійснено 17.10.2013 Управлінням Держземагентства у Дрогобицькому районі на підставі Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами с. Нижні Гаї Дрогобицького району Львівської області, розробленої ТзОВ «Центр землеустрою» в 2013 році.

За твердженням відповідача-3 здійснення державної реєстрації земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номеру є складовими процесу формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Сама по собі державна реєстрація земельної ділянки не призводить до виникнення, зміни чи припинення права власності чи інших речових прав на земельну ділянку.

Третя особа пояснень по суті спору не подала.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Щодо права прокуратури на звернення до суду з даним позовом, суд враховує наступне.

Як встановлено судом та не заперечено сторонами, позивачами, за наявності підстав, не вжито заходів щодо захисту інтересів держави в частині відновлення законності у прикордонній смузі.

Відповідно до частин третьої - п`ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Підставою для звернення з даним позовом до суду прокурором вказано на порушення норм законодавства щодо забезпечення режиму, порядку передачі та використання земель державної власності, а саме земель лісового фонду, що, на думку прокуратури, суттєво порушує інтереси держави, а тому є підставою для звернення до суду з позовом на захист інтересів держави.

При цьому, судом встановлено, що до моменту звернення прокурора з даним позовом, а також після подання прокурором позову, позивач не звертався до суду з позовом з аналогічним предметом.

Таким чином, дії позивача свідчать саме про пасивність його поведінки, розуміючи порушення інтересів держави та маючи відповідні повноваження для їх захисту, за відповідним захистом не звертався.

У цій справі орган прокуратури не здійснює повноважень щодо управління майном, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави, натомість просить: 1.Визнати недійсним розпорядження Дрогобицької районної державної адміністрації №337 від 14.11.2013 «Про затвердження матеріалів інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Дрогобицького району» зі змінами, внесеними розпорядженням Дрогобицької районної державної адміністрації №414 від 30.12.2013 згідно додатку 1 в частині інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності Нижньогаївської сільської ради щодо земельної ділянки площею 12,9207 га з кадастровим номером 4621282100:05:000:0500. 2.Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області №19-ОТГ в частині передачі Дрогобицькій міській раді в комунальну власність земельної ділянки площею 12,9207 га з кадастровим номером 4621282100:05:000:0500, згідно п. 202 акту приймання-передачі. 3.Усунути Львівській обласній державній адміністрації перешкоди у володінні і користуванні земельною ділянкою лісового фонду, шляхом скасування, вчиненої 17.10.2013 у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки площею 12,9207 га з кадастровим номером 4621282100:05:000:0500 з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи № 806/1000/17).

У справі, що розглядається, прокурор обґрунтував наявність "інтересів держави" нераціональним використанням державних ресурсів.

Водночас пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Оцінюючи підстави для звернення прокурора з даним позовом, судом проаналізовано поведінку позивача, у повноваженнях якого контроль за державною власністю. Так, бездіяльність позивача призводить до порушення інтересів держави.

Отже, позивач знав про порушення своїх прав та не звертався до суду за захистом таких, що є підставою вважати, що ними не здійснено захисту інтересів держави.

За таких обставин, господарський суд приходить до висновку, що в цьому випадку прокурор правомірно звернувся до суду в інтересах держави в особі Львівської обласної державної адміністрації та належним чином обґрунтував порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та неналежного здійснення такого захисту позивачами.

Щодо позовних вимог у даній справі, суд враховує наступні положення чинного законодавства України.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Згідно з частиною 1 статті 5 Лісового кодексу України до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства.

У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону (частини перша, друга статті 84 Земельного кодексу України).

В Україні ліси та землі лісогосподарського призначення є об`єктами підвищеного захисту зі спеціальним режимом використання та спеціальною процедурою надання.

Самостійною категорією земель за основним цільовим призначенням є землі лісогосподарського призначення (пункт "е" частини першої статті 19 Земельного кодексу України).

До земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства (частина перша статті 5 Лісового кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 55 Земельного кодексу України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Використанню лісогосподарських земель за їх цільовим призначенням законодавство надає пріоритет: складовою охорони земель є захист лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб (пункт "б" частини першої статті 164 Земельного кодексу України).

Оскільки земельна ділянка та права на неї на землях лісогосподарського призначення є об`єктом земельних правовідносин, то суб`єктний склад і зміст таких правовідносин треба визначати згідно з нормами земельного та лісового законодавства про використання й охорони лісового фонду (така позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 21 січня 2015 року у справі № 6-224цс14 та Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункт 40)).

Статтею 7 Лісового кодексу України встановлено, що ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Частини 1 та 2 статті 84 Земельного кодексу України передбачають, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Частинами 1 та 2 статті 56 Земельного кодексу України встановлено, що землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств.

Згідно зі статтею 57 Земельного кодексу України земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

Зі змісту розділу ІІІ Земельного кодексу України слідує, що земля може перебувати у власності та користуванні, зокрема, у постійному користуванні та в оренді.

За визначенням, наведеним у ст. 92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно з пунктом б) частини 1 статті 164 Земельного кодексу України охорона земель включає захист лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб.

У статті 57 Лісового кодексу України визначено вимоги щодо порядку та умов зміни цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов`язаних з веденням лісового господарства. Так, зміна цільового призначення земельних лісових ділянок в такому разі провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України. Аналогічне положення міститься у статті 20 Земельного кодексу України.

Порядок вилучення земельних ділянок визначено статтею 149 Земельного кодексу України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

У частині 5 статті 149 Земельного кодексу України встановлено, що районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності (крім випадків, визначених частиною дев`ятою цієї статті), які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства; в) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі, інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції тощо) з урахуванням вимог частини восьмої цієї статті.

Відповідно до частини 9 статті 149 Земельного кодексу України Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, зокрема ліси для нелісогосподарських потреб, крім випадків, визначених частинами п`ятою-восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

Отже, вилучення земельних лісових ділянок, а також зміна їх цільового призначення, належить до компетенції Кабінету Міністрів України.

Згідно з матеріалами справи, ДП "Дрогобицьке лісове господарство" отримало в постійне користування лісові землі на території Дрогобицької МР ще за актом від квітня 1959 року на право користування землею. Зважаючи на величезну площу земель лісогосподарського призначення, отримання спеціалізованими лісогосподарськими підприємствами цих земель ще в радянський період, а також необхідність значного часу для приведення усієї землевпорядної документації із сучасними вимогами, Законом України "Про внесення змін до Лісового кодексу України" цей кодекс було викладено в новій редакції та доповнено прикінцевими положеннями.

Пунктом 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України визначено, що до здійснення державної реєстрації, але не пізніше 1 січня 2027 року, державними та комунальними лісогосподарськими підприємствами, іншими державними і комунальними підприємствами та установами права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані їм у постійне користування до набрання чинності Земельним кодексом України, таке право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.

До цієї справи долучено матеріали лісовпорядкування (Проект організації та розвитку лісового господарства ДП "Дрогобицьке лісове господарство"), складені в 2007-2008 рр. Львівською державною експедицією ВО "Укрдержліспроект". Ці матеріали оформлені Протоколом другої лісовпорядної наради від 26.03.2009 з розгляду основних положень проекту організації і розвитку лісового господарства ДП "Дрогобицький лісгосп" Львівської області, затвердженим Львівським обласним управлінням лісового і мисливського господарства та погодженим Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Львівській області.

Також в матеріалах справи наявний витяг з проекту організації та розвитку лісового господарства ДП "Дрогобицьке лісове господарство" Львівського обласного управління лісового і мисливського господарства (Летнянське лісництво), а саме: таксаційний опис, планшет № 2.

Відповідно до частини 4 статті 48 Лісового кодексу України (в редакції станом на 26.03.2009) матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.

З огляду на зазначене подані суду матеріали лісовпорядкування були затверджені та погоджені належними органами виконавчої влади.

Покликання Дрогобицької МР на відсутність певних реквізитів у документі, що передбачено пунктом 5.16 ДСТУ 4163:2020 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів" суд відхиляє, зважаючи на те, що вказаний стандарт набрав чинності з 01.09.2021, а тому не може бути поширений на попередній період.

Згідно з розпорядженням Львівської ОДА від 24.01.2022 № 45/0/5-22 ДП "Дрогобицький лісгосп" отримав дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель орієнтовною площею 8'319,0000 га, що розташовані на території Дрогобицької МР для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг.

Під час розроблення технічної документації розробник документації (приватне підприємство "Земсвіт") виявив, що частина суміжних інвентаризованих земель площею 8,2312 га частково накладається на Земельну ділянку № 7.

Листом від 29.08.2022 Виконавчий комітет Дрогобицької МР відмовив ДП "Дрогобицьке лісове господарство" у погодженні технічної документації з інвентаризації земель Летнянського лісництва, оскільки земельна ділянка, зазначена на кадастровому плані технічної документації з інвентаризації земель площею 10,7146 га, частково накладається на Земельну ділянку № 7.

До матеріалів справи долучено листи від 15.11.2022, 07.09.2023, від 15.09.2022 № 858, від 27.09.2023 № 842 ДП "Дрогобицьке лісове господарство" згідно з якими матеріалами лісовпорядкування 2008 року Земельна ділянка № 7 із земель державного лісового фонду не вилучалась, цільове призначення не змінювалось та зміни у матеріали не вносились.

Кабінет Міністрів України на запит прокуратури надіслав відповідь від 01.11.2022, в якій зазначено, що рішень про зміну цільового призначення, в тому числі щодо Земельної ділянки № 7, її вилучення з постійного користування ДП "Дрогобицьке лісове господарство" не приймалося.

Дрогобицька РДА 28.08.2013 прийняла розпорядження № 257 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території місцевих рад Дрогобицького району". Дрогобицька РДА розпорядилась (1) провести інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Дрогобицького району орієнтовною площею 4'506 га та скласти за їх результатами технічну документацію із землеустрою та (2) затвердити технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності.

Розпорядженнями № 337 від 14.11.2013 та № 414 від 30.12.2013 Дрогобицька РДА затвердила матеріали інвентаризації земель загальною площею 4511,52228 га сільськогосподарського призначення державної власності на території Дрогобицького району.

У 2013 році було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Нижньогаївської сільської ради Дрогобицького району Львівської області. Вказана технічна документація містить схему розташування земельної ділянки № 7 площею 12,9207 га кадастровий номер 4621282100:05:000:0500 (надалі Земельна ділянка № 7) та акт погодження меж землекористування Земельної ділянки № 7.

Як встановлено судом акт погодження меж землекористування не погоджений суміжними землекористувачами, у тому числі ДП "Дрогобицький лісгосп".

10.12.2020 відповідач-3 передав відповідачу-2 у комунальну власність Земельну ділянку № 7 сільськогосподарського призначення державної власності. На підтвердження долучено наказ № 19-ОТГ від 10.12.2020 та акт від 10.12.2020 приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної в комунальну власність.

15.02.2021 Дрогобицька МР зареєструвала право комунальної власності на Земельну ділянку № 7.

Під час розгляду цієї справи клопотань про призначення судової земельно-технічної експертизи учасники спору не заявляли.

Отже, суд констатує, що Кабінет Міністрів України не ухвалював рішення про вилучення спірної земельної ділянки чи зміну її цільового призначення, спірна земельна ділянка з Державного лісового фонду України не вилучалась. Натомість реєстрація права власності на Земельну ділянку № 7 стала можливою за порушення процедури погодження її меж із суміжними землекористувачами.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Землі лісового фонду України є об`єктами підвищеного захисту зі спеціальним режимом використання, передача у комунальну власність Дрогобицької МР земельної ділянки частково за рахунок земель лісогосподарського призначення для цілей, не пов`язаних з веденням лісового господарства, суперечить приписам Земельного та Лісового кодексів України.

Зважаючи на вищезазначене, розпорядження Дрогобицької РДА № 337 від 14.11.2013 "Про затвердження матеріалів інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Дрогобицького району" зі змінами, внесеними розпорядженням Дрогобицька РДА № 414 від 30.12.2013 згідно з додатком № 1 у частині інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності Нижньогаївської сільської ради щодо земельної ділянки площею 14,3249 га з кадастровим номером 4621282100:05:000:0500 та наказ ГУ Держгеокадастру у ЛО № 19-ОТГ від 10.12.2020 в частині передачі ДМР у комунальну власність земельної ділянки площею 12,9207 га з кадастровим номером 4621282100:05:000:0500, згідно з п. 202 акту приймання-передачі, є незаконними тапризвели до незаконної державної реєстрації права комунальної власності на цю землю.

З огляду на це обґрунтованими є вимоги прокуратури про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Щодо способів захисту слід зазначити таке.

Способи захисту прав на земельні ділянки передбачено статтею 152 ЗК України, відповідно до якої власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (частина 2).

Відповідно до частини 1 статті 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Зазначені положення кореспондуються з вимогами статей 16, 21, 393 Цивільного кодексу України щодо способу захисту порушених прав визнання незаконними та скасування судом рішень органів влади, які в незаконний спосіб порушують права та інтереси власника землі.

Під способами захисту суб`єктивних земельних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи правоохоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника (такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц).

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 19.01.2022 у справі № 363/2877/18, від 16.02 2022 у справі № 363/669/17, від 18.01.2023 у справі № 369/10847/19, зайняття земельних ділянок, зокрема, шляхом часткового накладання, треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його володіння цим майном. У цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном. При цьому негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.

За таких обставин заслуговують на увагу доводи прокурора, що повернення земельної ділянки загальною площею 12,9207 га у власність держави порушуватиме право комунальної власності Дрогобицької МР на частину земельної ділянки, а часткове її повернення (площею 7,5298 га) неможливе у зв`язку з її сформованістю як єдиного об`єкта цивільних прав. Відповідно, зобов`язати Дрогобицьку МР повернути незаконно сформовану земельну ділянку площею 12,9207 га на користь Львівської ОДА у такому випадку буде неправомірним, при цьому здійснити її поділ неможливо.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.07.2022 y справі № 910/5201/19 наголосила, що рішення органу влади чи місцевого самоврядування у сфері земельних правовідносин можна оспорювати з погляду його законності. Отже, помилковим є твердження ГУ Держгеокадастру у ЛО про те, що наказ № 19-ОТГ від 10.12.2020 вичерпав свою дію та не підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 13 статті 79-1 ЗК України земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується у разі, зокрема, скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.

Статтею 24 Законом України «Про Державний земельний кадастр» встановлено, що ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності) (абзац 5 частини 10).

З огляду на викладене, єдиною підставою для скасування в Державному земельному кадастрі незаконної державної реєстрації земельної ділянки є судове рішення про (1) скасування такої державної реєстрації разом із (2) скасуванням рішення органу державної виконавчої влади, яким затверджено документацію на підставі якої сформовано відповідну земельну ділянку. Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 20.12.2023 № 916/1517/22.

Судовий збір слід покласти на відповідачів, оскільки спір виник з їх вини.

Керуючись статтями 4, 7, 8, 73, 76-79, 129, 231, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Визнати недійсним розпорядження Дрогобицької районної державної адміністрації №337 від 14.11.2013 «Про затвердження матеріалів інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Дрогобицького району» зі змінами, внесеними розпорядженням Дрогобицької районної державної адміністрації №414 від 30.12.2013 згідно додатку 1 в частині інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності Нижньогаївської сільської ради щодо земельної ділянки площею 12,9207 га з кадастровим номером 4621282100:05:000:0500;

3.Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області №19-ОТГ в частині передачі Дрогобицькій міській раді в комунальну власність земельної ділянки площею 12,9207 га з кадастровим номером 4621282100:05:000:0500, згідно п. 202 акту приймання-передачі;

4.Усунути Львівській обласній державній адміністрації перешкоди у володінні і користуванні земельною ділянкою лісового фонду шляхом скасування вчиненої 17.10.2013 у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки площею 12,9207 га з кадастровим номером 4621282100:05:000:0500 з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав та їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки;

5.Стягнути з Дрогобицької районної державної адміністрації (82100, Львівська область, місто Дрогобич, вулиця 22 січня, будинок 37; ідентифікаційний код: 04056477) на користь Львівської обласної прокуратури (адреса: 79005, Львівська область, місто Львів, проспект Шевченка, будинок 17/19; ідентифікаційний код 02910031) 3028,00 грн судового збору.

6.Стягнути з Дрогобицької міської ради Львівської області (82100, Львівська область, м. Дрогобич, площа Ринок, будинок 1; ідентифікаційний код: 04055972) на користь Львівської обласної прокуратури (адреса: 79005, Львівська область, місто Львів, проспект Шевченка, будинок 17/19; ідентифікаційний код 02910031) 3028,00 грн судового збору.

7.Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (79019, Львівська область, м. Львів, проспект В`ячеслава Чорновола, будинок 4; ідентифікаційний код 39769942) на користь Львівської обласної прокуратури (адреса: 79005, Львівська область, місто Львів, проспект Шевченка, будинок 17/19; ідентифікаційний код 02910031) 3028,00 грн судового збору.

8.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 12.11.2024.

Суддя Уляна ДІЛАЙ