Рішення

від 07.11.2024 по справі 698/832/24

КАТЕРИНОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 698/832/24

Провадження № 2/698/312/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 р. Катеринопільський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Лазаренка В.В.,

при секретарі судових засідань - Триліс Я.О.,

за участі: позивачки ОСОБА_1 ,

відповідача - ОСОБА_2 ,

представника третьої особи Органу опіки та піклування Каленопільської селищної ради Ярмоленко І.П.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування - Катеринопільська селищна рада Звенигородського району Черкаської області про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до Катеринопільського районного суду Черкаської області з позовом до відповідача про позбавлення батьківських прав посилаючись на те, що на протязі 2003-2009 років вона проживала спільно однією сімє`ю з відповідачем ОСОБА_2 , з яким перебували у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу в органах ДРАЦС, в селищі Катеринопіль Звенигородського району Черкаської області. В період спільного проживання у них з відповідачем народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_1 , виданим 19.12.2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану Катеринопільського районного управління юстиції Черкаської області. В подальшому спільне життя з відповідачем не склалося. З серпня 2009 року їхні відносини зіпсувалися вкрай, так як відповідач став зловживати спиртними напоями, а тому подальше спільне проживання стало неможливим та недоцільним. Після припинення між ними відносин, відповідач переїхав до свого попереднього місця проживання - помешкання своїх батьків за адресою: АДРЕСА_1 .

Оскільки відповідач відмовився виховувати та утримувати їхню спільну дитину, син залишився проживати разом з позивачкою.

В жовтні 2009 року позивачка звернулась до Катеринопільського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_2 щодо стягнення аліментів, який суд ухвалив. Судове рішення набрало законної сили 31.10.2009 року.

В подальшому відповідач вів аморальний спосіб життя, був неодноразово засуджений та відбував покарання в місцях позбавлення волі з 12.11.2015 року по 29.01.2018 року, про що свідчить довідка про звільнення серії ЧРК №08234.

З часу припинення відносин з відповідачем й по сьогоднішній день їхній спільний неповнолітній син - ОСОБА_3 залишається проживати разом з позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 і перебувати на її повному утриманні та вихованні.

З даного часу ОСОБА_1 самостійно, без участі батька, опікуюся інтересами і потребами сина, піклуюся про нього, займається вихованням, слідкує за його розвитком та здоров`ям, нею створені належні умови для проживання, виховання та його розвитку. Дитина забезпечена належним одягом, взуттям, засобами гігієни, регулярним харчуванням, необхідною розвиваючою літературою, комп`ютерною технікою, тощо.

Відповідач з вказаного часу не проживає зі своїм неповнолітнім сином, не приймає участі у його вихованні, не сплачує аліменти (про що свідчить розрахунок заборгованості по аліментах № 48893 від 05.09.2024 року), жодного з покладених законом на батьків обов`язків ОСОБА_2 не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, грошової, посильної трудової, або будь-якої іншої участі у вихованні дитини, що говорить про його особисте ставлення до сина.

Разом з тим, відповідач ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в її подальшій долі, не цікавиться успіхами та станом здоров`я, не піклується про фізичний та духовний розвиток сина, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу та не створює умов для отримання ним освіти.

При цьому, з часу припинення з відповідачем відносин й по сьогоднішній день позивачка не чинила жодних перешкод для спілкування батька з дитиною.

ОСОБА_2 , вироком Катеринопільського районного суду Черкаської області від 14.02.2024 засуджений за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Зважаючи на те, що відповідач фактично самоусунувся від своїх прав та виконання обов`язків щодо їхнього неповнолітнього сина, свідомо ними знехтував, вважає за доцільне позбавити його батьківських прав.

Ухвалою Катеринопільського районного суду Черкаської області від 04.10.2024 року провадження у зазначеній справі було відкрите за правилами загального позовного провадження.

Позивачка ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в підготовчому судовому засіданні позовні вимоги визнав, надавши письмову заяву, проти розгляду справи в підготовчому судовому засіданні не заперечує.

Представник третьої особи Органу опіки та піклування Катеринопільської селищної ради Ярмоленко І.П. в підготовчому судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити.

Судом встановлено, що відповідно до Акту обстеження умов проживання моєї сім`ї, що проводилося 20.09.2024 року комісією Катеринопільської селищної ради, з метою перевірки умов проживання неповнолітнього ОСОБА_3 , позивачкою створені належні умови для проживання, виховання та розвитку дитини. Син забезпечений належним одягом, взуттям, продуктами харчування, тощо. Для проживання створені добрі санітарно-гігієнічні умови. В будинку наявні комунікації, електро- та газопостачання, водовідведення. В будинку наявні всі необхідні меблі, побутові електроприлади, комп`ютерна та побутова техніка. Створені комфортні умови для проживання. Дитина займає окрему кімнату, яка умебльована, наявний стіл для занять, належне канцелярське приладдя для навчання, приладдя для фізичного розвитку дитини. Згідно довідки про склад сім`ї, разом з ними проживає її чоловік (шлюб з яким укладений 05.01.2018 року, відповідно - вітчим ОСОБА_3) - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який допомагає позивачці у вихованні сина та піклується про нього.

Сім`я є благополучною, матеріально забезпеченою, в ній панує доброзичлива атмосфера, стосунки між всіма членами сім`ї довірливі та приязні, панує взаєморозуміння. Обстеженням встановлено та підтверджено те, що ОСОБА_1 піклуюся про фізичний, духовний та моральний розвиток дитини, створила всі належні умови для проживання та виховання дитини, забезпечила належну матеріальну та технічну базу. Батько дитини ОСОБА_2 , з 2009 року участі у житті дитини не приймає. Відповідно до характеристики, виданої 30.09.2024 року № 952/02-48, Катеринопільською селищною радою, позивачка ОСОБА_1 працює в бюджетному (комунальному) закладі «Центр надання соціальних послуг» Катеринопільської селищної ради з грудня 2020 року на посаді директора Центру, в штаті якого 54 працівника та майже 3000 підопічних. Нагороджувалась Почесними грамотами Черкаської обласної ради та обласної військової адміністрації. Має безперервний стаж роботи у соціальній сфері 20 років. В жовтні 2020 року обрана депутатом Катеринопільської селищної ради VIII скликання. Згідно довідки про заробітну плату, виданої БКЗ «ЦНСП» Катеринопільської селищної ради 28.08.2024 року, ОСОБА_1 отримує заробітну плату. Згідно Висновку № 271, виданого 26.09.2024 року КНП «Катеринопільська багато профільна лікарня», ОСОБА_1 має задовільний стан здоров`я. Її неповнолітній син, ОСОБА_3 , має задовільний стан здоров`я, що підтверджується висновком, виданим 26.09.2024 року КНП «Катеринопільська багатопрофільна лікарня». В теперішній час син є учнем 11-А класу Катеринопільського ліцею №1 Звенигородського району Черкаської області. Згідно педагогічної та психологічної характеристик, її син володіє навчальним матеріалом на високому рівні. До навчання ставиться серйозно, багато читає, має аналітичний склад розуму та розвинене логічне мислення. Брав участь і був переможцем та призером на районних олімпіадах. Щороку має похвальний лист. Фізично розвинений, активний учасник спортивних змагань. Назар працелюбний, охайний, старанний. За характером врівноважений, ініціативний, комунікабельний, добрий, винахідливий, особливо переважають такі риси характеру як сором`язливість, наполегливість, впевненість у собі та щирість у спілкуванні. У колективі користується повагою, має багато друзів, з усіма учнями підтримує товариські стосунки. Вихованням дитини займається мати, яка підтримує зв`язок зі школою, регулярно відвідує батьківські збори, цікавиться шкільним життям дитини. Батько з дитиною не проживає, участі у вихованні сина не бере, навчальним процесом дитини не цікавиться. Зверненню до суду передувало звернення до органу опіки та піклування Катеринопільської селищної ради із заявою про надання висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За наслідком розгляду заяви, орган опіки та піклування Катеринопільської селищної ради, з метою забезпечення як найкращих інтересів дитини, вивчивши зібрані документи за заявою ОСОБА_1 , вважає за доцільне позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частина перша та третя статті 13 ЦПК). Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Статтею 89 ЦПК визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Згідно з частиною першою статті 82 ЦПК, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Положенням частини четвертої статті 200 ЦПК передбачено, що ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 206 цього кодексу. Статтею 206 ЦПК передбачено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову в прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Оскільки визнання відповідачем позов у даному випадку не суперечить закону та не порушує права свободи та інтереси інших осіб, тому суд доходить висновку про прийняття визнання позову відповідачем та про винесення рішення по суті справи у підготовчому засіданні.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

У частинах першій, другій статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У статті 7 Сімейного кодексу України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї; сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно із частинами другою та четвертою статті 155 Сімейного кодексу України /далі по тексту також «СК»/, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси (стаття 171 Сімейного кодексу України).

Згідно зі статтею 19 СК, при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Органом опіки та піклування подається суду письмовий висновок щодо розв`язання спору, складений на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Згідно висновку Катеринопільської селищної ради Звенигородського району Черкаської області від 30.09.2024 року № 955/02-48 вбачається, що батько ОСОБА_2 самоусунувся на тривалий час від виховання та утримання сина, тому орган опіки та піклування - Катеринопільської селищної ради Звенигородського району Черкаської області, вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , однак ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не приділяє належної уваги розвитку та вихованню дитини, аліменти на утримання сина не сплачує та станом на 01.09.2024 року має заборгованість 182724,86 грн., із викладеними обставинами у позовній заяві погоджується, про що зазначив у своїй заяві про визнання позовних вимог.

Підстави позбавлення батьківських прав наведені у ст. 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК визначено, що мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

За змістом роз`яснень, викладених у п.п. 15,16,17 постанови Пленуму ВСУ № 3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Частина 4 статті 155 СК передбачає покладання на батьків відповідальності, встановленої законом, за ухилення їх від виконання батьківських обов`язків.

Відповідно до діючого Сімейного кодексу України до батьків, які ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків, передбачено застосування таких правових санкцій, які можуть вважатися юридичною відповідальність, зокрема, позбавлення батьківських прав. Стаття 164 СК передбачає підстави позбавлення батьківських прав, мати і батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони зокрема ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини (пункт 2 частина перша зазначеної статті). Таким чином, позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини.

За таких обставин, суд приходить до переконання, що свідоме і тривале нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками щодо дитини є наслідком винної поведінки відповідача та є підставою для позбавлення його батьківських прав.

Суд вважає, що позбавлення батьківських прав відповідача буде відповідати інтересам дитини.

Як встановлено вище, відповідач по справі не займається вихованням дитини та ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не виявляє до неї будь-якої батьківської уваги та турботи.

За таких обставин, суд доходить висновку, що відповідач не виконує своїх батьківськи обов`язків стосовно сина ОСОБА_3 , а тому є підстави для позбавлення його батьківських прав стосовно нього.

З урахуванням встановлених обставин справи, визнання відповідачем позовних вимог, досліджених судом доказів, вбачається, що відповідач не оспорює те, що безвідповідально ставиться до виховання своєї дитини, ухиляється від виконання своїх обов`язків по її вихованню, тому доцільно позбавити його батьківських прав.

На підставі вищевикладеного, перевіривши матеріали цивільної справи та надані докази, суд приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про стягнення з відповідача на користь держави 50 відсотків судового збору.

Позивачка ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви до суду звільнена (п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»), відповідач визнав позов, відтак, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, 50 відсотків судового збору в сумі 605,60 грн. за заявлену вимогу немайнового характеру про позбавлення батьківських прав підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь держави.

Керуючись ст. 142, 200, 206, 258, 263, 268, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування - Катеринопільська селищна рада Звенигородського району Черкаської області про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як такого, що ухиляється від виконання батьківських обов`язків.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 (шістдесят) коп..

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Лазаренко