Постанова

від 08.11.2024 по справі 711/7530/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/578/24 Справа № 711/7530/24 Категорія: ч.1 ст. 172-6 КУпАПГоловуючий у І інстанції Комплєктова Т. О. Доповідач в апеляційній інстанції Соломка І. А.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2024 року м. Черкаси

Суддя Черкаського апеляційного суду Соломка І.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення №711/7530/24 щодо ОСОБА_1 , що надійшли з Придніпровського районного суду м.Черкаси за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , -

в с т а н о в и л а :

Постановою Придніпровського районного суду Черкаської області від 07 жовтня 2024 року

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , працюючого на момент вчинення правопорушення директором КНП «Другий Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги», одруженого, є особою з інвалідністю ІІ групи,-

визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-6 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.; звільнено від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , будучи директором Комунального некомерційного підприємства «Другий Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» та відповідно до підпункту «а» п. 2 ч. 1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією в порушення вимог ч.1 ст.45, п. 2-7 Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції» без поважних причин, несвоєчасно подав до Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік, оскільки граничний термін подачі був 31.01.2024, а декларація фактично подана 16.02.2024, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 , будучи директором Комунального некомерційного підприємства «Другий Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» та відповідно до підпункту «а» п. 2 ч. 1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією в порушення вимог ч.1 ст.45, п. 2-7 Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції» без поважних причин, несвоєчасно подав до Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік, оскільки граничний термін подачі був 31.01.2024, а декларація фактично подана 16.02.2024, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просив постанову Придніпровського районного суду м.Черкаси від 07.10.2024 у справі №71/7530/24 змінити в частині накладення стягнення, та звільнити його від адміністративної відповідальності за вчинення адмінстративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпА, за малозначістю вчиненого діяння на підставі ст.22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням, а провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, закрити.

Апеляційні вимоги обгрунтував тим, що суд хоча і наклав на нього мінімальне стягнення у межах санкції статті КУпАП, разом із тим не врахував надмірність та співрозмірність такого покарання для нього. Так, судом першої інстанції залишені поза увагою обставини, що пом`якшують його відповідальність, а саме: визнання вини, те, що він вперше притягується до адміністративної відповідальності, незначний термін порушення строків подання щорічної декларації, та те, що обставин, що обтяжують відповідальність, судом не встановлено.

Апелянт стверджував, що судом залишено поза увагою те, що діяння, вчинення якого інкримінується йому, не потягло за собою небезпечих наслідків, не утворило жодного корупційного ризику, та зазначив при цьому, що він є інвалідом 2 групи.

Обгрутовуючи апеляційні вимоги ОСОБА_1 послався на КУпАП, Конституцію України, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, судову практику Європейського суду з прав людини.

Заслухавши думку апелянта ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Буджерака М.Р., які підтримали вимоги апеляційної скарга та просили її задовольнити, думку прокурора Гречаника Р.І. , який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд приходить до висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи, у апеляційній скарзі не оспорюється та перевірці судом апеляційної інстанції не підлягає.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КпАП України при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Вважаю обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що з врахуванням характеру та обставин адміністративного правопорушення, даних про особу ОСОБА_1 , який є інвалідом 2 групи, визнав вину та щиро рокаявся, за відсутності обставин, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність, на нього накладено стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, у мінімальному розмірі.

Твердження апелянта про те, що він помилково подав декларації на сайт Податкової служби України, а 16.02.2024 дізнався про відсутність в реєстрі НАЗКА декларації за 2021 та 2022 роки, і в той же день 16.02.2024 подав декларацію на сайті НАЗК, - не можна розцінювати, як поважні причини, які зумовили несвоєчасне подання щорічних декларацій.

Те, що ОСОБА_1 визнав вину, щиро розкаявся, вперше притягується до адміністративної відповідальності, діяння, що йому інкримінується, не потягло за собою небезпечних наслідків, він є інвалідом 2 групи, - не звільняє його від адміністративної відповідальності за вчинене ним правопорушення.

Захисник Буджерак М.Р. подав до апеляційного суду акт службового розслідування від 23.10.2024 , проведеного щодо ОСОБА_1 , на підставі розпорядження голови Черкаської міської ради від 09.10.2024 №690-р «Про проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 », висновок якого полягає в тому, що ОСОБА_1 роз`яснено необхідність неухильного дотримання вимог Закону України «Про запобігання корупції», який не може слугувати підставою для зміни рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

З огляду на підвищену суспільну небезпечність адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 176-2 КУпАП, яке вчинено ОСОБА_1 , за відсутності інших обставин, які її знижують, пропущення ним строку подачі щорічної декларації більше ніж на два тижні, з метою дотримання принципів запобігання та протидії корупції, в т. ч. відкритості та прозорості діяльності органів державної влади, вважаю за неможливе його звільнення від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого за ст. 22 КУпАП, як про це просить апелянт.

Враховуючи викладене, постанова Придніпровського районного суду м.Черкаси від 07.10.2024 року щодо ОСОБА_1 є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому підстави для її зміни в частині накладення стягнення та звільнення ОСОБА_1 від адмінвідповідальності за малозначністю вчиненого діяння на підставі ст. 22 КУпАП , відсутні.

Керуючись ст.294 КУпАП, -

п о с т а н о в и л а :

Постанову Придніпровського районного суду м.Черкаси від 07 жовтня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя І.А. Соломка