Рішення

від 14.10.2024 по справі 489/5168/19

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

14.10.2024 Справа №489/5168/19

Провадження №2/489/216/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2024 м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Рум`янцевої Н.О.,

із секретарем судових засідань Ставратій Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом заступника військового прокурора Миколаївського гарнізону в інтересах держави в особі Державного концерну «Укроборонпром», правонаступником якого є Фонд державного майна України, Державного підприємства «Український радіотехнічний інститут» до Інгульського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Державного підприємства «Сетам» в особі відокремленого структурного підрозділу юридичної особи Миколаївської філії Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_1 про визнання недійсним результатів електронних торгів, скасування державної реєстрації та свідоцтва про придбання нерухомого майна

встановив.

У вересні 2019 року заступник військового прокурора, який діє в інтересах держави в особі ДК «Укроборонпром» та ДП «УРТІ» , звернувся до суду з позовом про визнання недійсними результатів електронних торгів від 06.09.2018 з продажу лоту №299007 частини нежитлового приміщення першого поверху літера «А-5» №3 будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 48,8 кв.м, проведених ДП «Сетам»; скасування запису про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на спірне нежитлове майно та свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.

Позов обґрунтовано тим, що на виконанні в Інгульському ВДВС перебуває зведене виконавче провадження № 55471378 про стягнення коштів з ДП «УРТІ» на користь фізичних осіб, юридичних осіб та держави. У ході здійснення виконавчого провадження, 06.03.2018 державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, а саме частини нежитлового приміщення першого поверху літ. «А-5» № 3 будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 48,8 кв.м. Листом від 14.06.2018 № 36338 Інгульський ВДВС повідомив Фонд державного майна України, ДК «Укроборонпром» та ДП «УРТІ» про склад описаного майна та його вартість, яка визначена експертом ПП «Ажіо» та склала 135313,00 грн. 17.08.2018 на офіційному веб-сайті ДП «Сетам» розміщено оголошення про продаж вказаного нежитлового приміщення зі стартовою ціною 135313,00 грн. (лот № 299007). Переможцем електронних торгів, проведених 06.09.2018 визнано фізичну особу ОСОБА_1 , якому в подальшому на підставі протоколу проведення електронних торгів № 356398, акту державного виконавця про проведенні електронні торги від 03.10.2018 було відчужено нежитлове приміщення за ціною 94719,00 грн.

Прокурор стверджує, що спірне нерухоме майно, яке є державною власністю і закріплене на праві повного господарського відання за ДП «УРТІ», реалізоване з порушенням вимог законів України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягає приватизації», «Про управління об`єктами державної власності».

Так,відповідно дочастини дев`ятоїстатті 11Закону України «Проуправління об`єктамидержавної власності»нерухоме майно об`єктів державної власності, що не підлягають приватизації, не може бути відчужене, вилучене, передане до статутного капіталу господарських організацій і щодо такого майна не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути їх відчуження.

Згідно частини другої статті 4 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» приватизації не підлягають казенні підприємства та об`єкти, необхідні для виконання державою своїх основних функцій, для забезпечення обороноздатності держави, та об`єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України.

Відповідно до Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» ДП «УРТІ» включено до переліку об`єктів права державної власності, що не підлягає приватизації.

Окрім того, державним виконавцем порушено положення Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», яким встановлено інший порядок виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства.

Так, частинами першою, другою статті 4 наведеного Закону передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеномуЗаконом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Тому допущені порушення законодавства при реалізації нерухомого майна державної власності, яке необхідне для виконання державою своїх основних функцій із забезпечення обороноздатності держави, є підставою для визнання результатів електронних торгів недійсними, скасування державної реєстрації та свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, виданого переможцю торгів приватним нотаріусом.

Позивач ДК «Укроборонпром» 21.04.2020 надав до суду пояснення в яких позовні вимоги військового прокурора підтримав та просив задовольнити, посилаючись на заборону законодавства щодо відчуження спірного нерухомого майна, яке належить до державного майна. Вказав, що спірне майно є об`єктом нерухомості, ДП «УРТІ» не перебуває у судовій процедурі санації. Тому спірне майно підпадає під дію Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», яким заборонено відчуження об`єктів нерухомості, які є державною власністю. Крім того, Законом України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» затверджено перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, в додаток 2 якого «Перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані» включено ДП «УРТІ». Відповідно до вимог частини дев`ятої статі 11 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» нерухоме майно об`єктів державної власності, що не підлягають приватизації, не може бути відчужене, вилучене, передане до статутного капіталу господарських організацій і щодо такого майна не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути їх відчуження.

Відповідач ДП «Сетам» у відзиві на позовну від 24.04.2020 просив в задоволені позовних вимог відмовити, розгляд справи здійснити за відсутності його представника. У відзиві вказано, що ДП «Сетам» розміщує інформацію в системі електронних торгів на підставі заявки на реалізацію арештованого майна, наданої відповідним органом державної виконавчої служби чи приватним виконавцем. При цьому жодним нормативно-правовим актом не передбачено обов`язку Організатора торгів перевіряти законність дій виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна.

Дії виконавця, на які посилається позивач, мають самостійний спосіб оскарження та не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними, про що неодноразово у своїх постановах вказував Верховний Суд.

ДК «Укроборонпром» у відповіді на відзив від 08.05.2020 вказав на безпідставність доводів, викладених у відзиві ДП «Сетам», а постанови Верховного Суду на які останнім зроблено посилання не мають відношення до підстав та предмету спору, який розглядається.

Інгульський ВДВС відзиві на позов від 06.08.2020 просив в задоволенні позовних вимог відмовити. Вказав, що реалізація спірного нерухомого майна відбулася в рамках зведеного виконавчого провадження та проведена у відповідності до чинного законодавства, тому в позивача відсутні підстави звернення до суду.

Від представника Фонду державного майна України надійшли пояснення щодо позову, відповідно до яких просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Вказує, що Постановою КМУ від 09.12.2020 № 1229»Деякі питання діяльності Державного концерну Укроборонпром», виключено ДП «Український радіотехнічний інститут» із складу Державного концерну Укроборонпром» та передано вказане підприємство Фонду державного майна України з метою його подальшої приватизації. На виконанні в Інгульському ВДВС у м. Миколаєві перебувало зведене виконавче провадження № 55471378 про стягнення коштів з ДП «Український радіотехнічний інститут» на користь фізичних осіб, юридичних осіб та держави. В ході здійснення виконавчого провадження, 06.03.2018 державним виконавцем накладено арешт на майно (кошти) боржника, а саме на частину нежитлового приміщення першого поверху літ. А-5 № 3, площею 48,8 кв.м. будівлі за адресою: м. Миколаїв, вул. Троїцька, 238, власником якого є ДП «Український радіотехнічний інститут». 06 червня 2018 року директором ПП «Ажіо» затверджено висновок про вартість спірного нерухомого майна, оцінка якого проведена на замовлення Інгульського ВДВС, відповідно до якого ринкова вартість спірного майна складає 135313,00 грн. 27 червня 2018 року за № 41265 Інгульський ВДВС направив до Миколаївської філії ДП «Сетам» заявку на реалізацію арештованого майна. Згідно протоколу ДП «Сетам» № 356398 електронні торги відбулися 06.09.2018 та їх переможцем визнано ОСОБА_1 , після чого в.о. начальника Інгульського ВДВС затверджено акт про проведенні електронні торги від 03.10.2018. Згідно вказаного акту, отримані від реалізації грошові кошти розподілено наступним чином: 4735,96 грн. та 1136,62 грн. на рахунок ДП «Сетам» як гарантійний внесок та додаткова винагорода; 111579,08 грн. на рахунок Інгульського ВДВС. Постановою державного виконавця від 30.11.2018 знято всі арешти та заборони з реалізованого на електронних торгах спірного нерухомого майна. На момент реалізації ДП «Український радіотехнічний інститут» було включено до переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації. З матеріалів справи вбачається, що відповідно до п. 4.7 статуту ДП «Український радіотехнічний інститут» відчуження підприємством майнових об`єктів, що належать до основних фондів, здійснюється виключно на конкурентних засадах за погодженням з ДК «Укроборонпром» в порядку, встановленому законодавством. Як слідує з листа ДК «Укроборонпром» від 12.08.2019 №ПОР 13.1.1-6851, концерн не погоджував примусову реалізацію відчуження, вилучення нерухомого майна ДП «Український радіотехнічний інститут», як балансоутримувача майна, про необхідність вжиття заходів із запобігання спробам виконавчої служби здійснити незаконну примусову реалізацію державного майна, зокрема, порядком звернення до відповідних правоохоронних органів або суду. Із наявних у справі матеріалів та пояснень ДК «Укроборонпром» слідує, що реалізація спірного нерухомого майна була неможлива через заборону, встановлену законом, що не було враховано виконавчою службою.

Ухвалою суду від 22.09.2023, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до підготовчого судового засідання в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 18.06.2024, закрито підготовче судове засідання, призначено справу до судового розгляду по суті.

Від представника позивача надійшла заява про відкладення судового розгляду у зв`язку з його відпусткою та неможливістю забезпечення явки іншого прокурора у судове засідання.

При вирішенні питання щодо можливості проведення судового розгляду цивільної справи за відсутністю сторін, суд керується тим, що сторонам надавався час на подання заяв по суті справи, клопотань, пояснень, тощо. Також бере до уваги відсутність ухвали про визнання явки сторін обов`язковою, тривалість розгляду, належність повідомлення сторін та учасників справи, необхідність дослідження додаткових доказів, окрім тих, що наявні в матеріалах цивільної справи або витребувались судом, допиту свідків, тощо.

Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи не встановлено, тому судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі наявних матеріалів.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складання повного судового рішення.

Згідно приписів ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановленні наступні факти та відповідно правовідносини.

Із матеріалів справи встановлено, що на виконанні в Інгульському ВДВС перебуває зведене виконавче провадження № 55471378 про стягнення коштів з ДП «УРТІ» на користь фізичних осіб, юридичних осіб та держави.

До зведеного виконавчого провадження входило 85 виконавчих документів про стягнення з ДП «УРТІ» заборгованості на загальну суму 4 112 357 грн 15 коп. З яких, 45 виконавчих документів про стягнення заборгованості по заробітній платі на загальну суму 2 251 525 грн 38 коп., а також виконавче провадження №55902061 по виконанню наказу №915/1436/15 виданого 13 листопада 2015 року Господарським судом Миколаївської області про стягнення з ДП «УРТІ» боргу у сумі 128 909 грн 68 коп. на користь ДК «Укроборонпром».

У межах зведеного виконавчого провадження відносно боржника ДП «УРТІ» головним державним виконавцем 06 березня 2018 року винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, відповідно до якого описано та арештовано частка нежитлового приміщення першого поверху літ. «А-5» №3, площею 48,8 кв м, будівлі за адресою АДРЕСА_1 .

У ході здійснення виконавчого провадження, 06.03.2018 державним виконавцем накладено арешт на майно (кошти) боржника, а саме частку нежитлового приміщення першого поверху літ. «А-5» № 3, площею 48,8 кв.м., будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ДП «УРТІ», що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно ЯЯ 894302 від 07.08.2006, виданим виконавчим комітетом Миколаївської міської ради та зареєстрованим в Комунальному підприємству «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» 07.08.2006 за реєстраційним номером 6763747.

24 травня 2018 року постановою державного виконавця у виконавчому провадженні призначено суб`єкта оціночної діяльності ПП «Ажіо».

06.06.2018 директором ПП «Ажіо» затверджено висновок про вартість спірного нерухомого майна, оцінка якого проведена на замовлення Інгульського ВДВС, відповідно до якого ринкова вартість спірного майна складає 135313,00 грн.

Листом від 14.06.2018 № 36338 Інгульський ВДВС повідомив Фонд державного майна України, ДК «Укроборонпром», ДП «УРТІ» та стягувачів у зведеному виконавчому провадженні про склад описаного майна та його вартість, яка визначена експертом ПП «Ажіо» та склала 135313,00 грн.

27.06.2018 за № 41265 Інгульський ВДВС направив до Миколаївської філії ДП «Сетам» заявку на реалізацію арештованого майна.

Згідно протоколу ДП «Сетам» № 356398 електронні торги відбулися 06.09.2018 та їх переможцем визнано фізичну особу ОСОБА_1

03.10.2008 в.о. начальником Інгульського ВДВС затверджено акт про проведенні електронні торги від 03.10.2018.

Майно реалізовувалось через Систему електронних торгів арештованого майна та реалізовано 06 вересня 2018 року ДП «Сетам» на підставі протоколу № 356398 проведення електронних торгів за 117 451 грн.66 коп.

Згідно вказаного акту, отримані від реалізаціях грошові кошти розподіллено наступним чином: 4735,96 грн. та 1136,62 грн. 19.09.2018 на рахунок ДП «Сетам» як гарантійний внесок та додаткова винагорода; 111579,08 грн. 19.09.2018 на рахунок Інгульського ВДВС.

Постановою державного виконавця від 30.11.2018 знято всі арешти та заборони з реалізованого на електронних торгах спірного нерухомого майна.

З матеріалів справи також встановлено, що відповідно до пункту 4.7 Статуту ДП «УРТІ» відчуження підприємством майнових об`єктів, що належать до основних фондів, здійснюється виключно на конкурентних засадах за погодженням з ДК «Укроборонпром» в порядку, встановленому законодавством.

Як слідує з листа ДК «Укроборонпром» від 12.08.2019 № UOP13.1.1-6851, Концерн не погоджував примусову реалізацію, відчуження, вилучення нерухомого майна ДП «УРТІ». Більш того, листом від 02.07.2018 № UOP-6028 повідомляв ДП «УРТІ», як балансоутримувача майна, про необхідність вжиття заходів із запобігання спробам виконавчої служби здійснити незаконну примусову реалізацію державного майна, окрема, порядком звернення до відповідних правоохоронних органів та (або) суду.

Відомостями з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером: 274132248101, номер запису про православності: 30030297, підтверджується реєстрація права власності ОСОБА_1 на частину нежитлового приміщення № 3 першого поверху Літ «А-5» площею 48,8 кв.м.; підстава виникнення права власності: свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: 204, виданого 28.01.2019 приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Лашиною О.П.

Пунктами 1.1, 4.1,4.7 Статуту ДП «УРТІ», у редакції, затвердженої наказом Державного концерну «Укроборонпром» № 97 від 14 березня 2017 року, визначено, що ДП «УРТІ» є державним комерційним підприємством, заснованим на державній власності, та передане в управління ДК «Укроборонпром».

Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Відчуження підприємством майнових об`єктів, що належить до основних фондів, здійснюється виключно на конкурентних засадах за погодженням з Концерном в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до свідоцтва, виданого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Лашиною О.П. від 28 січня 2019, ОСОБА_1 є власником частини нежитлового приміщення № 3 першого поверху літ А-5, площею 48,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

При вирішені спору суд виходить з наступного правового регулювання.

Відчуження підприємством майнових об`єктів, що належать до основних фондів, здійснюється виключно на конкурентних засадах за погодженням з Концерном в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно доЗакону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», чинного на час виникнення спірних правовідносин, ДП «УРТІ» включений до переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

Порядок примусової реалізації арештованого майна, як стадія виконавчого провадження, урегульованаЗаконом України «Про виконавче провадження»,ЦК Українита іншими нормативно-правовими актами, що в процесі примусового виконання виникають і реалізуються між органами й посадовими особами, які здійснюють примусову реалізацію судових рішень, та особами, які беруть участь у виконавчому провадженні чи залучаються до проведення виконавчих дій відповідно до Закону.

Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження»визначено умови, порядок виконання рішення судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільно порядку.

Згідно пункту шостому частини третьоїстатті 18 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено право державного виконавця у процесі здійснення виконавчого провадження накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

За змістом частин першої, другої, п`ятої та шостоїстатті 48 Закону України «Про виконавче провадження»звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Відповідно до частини п`ятоїстатті 52 Закону України «Про виконавче провадження», у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

За змістом частини першоїстатті 61 Закону України «Про виконавче провадження», реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного участині восьмійстатті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2018 року № 1859/5, чинного на час проведення електронних торгів, визначено, що електронні торги продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну; а також передбачено правила, що визначають процедуру підготовки, проведення цих торгів, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів, та правила щодо оформлення результатів торгів.

Правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця-учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин.

З аналізу змісту частини першої статті650, частини першої статті655та частини четвертої статті656 ЦК Україниможна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами договору купівлі-продажу є продавець і покупець.

Ураховуючи те, що відчуження майна з електронних торгів належить до договорів купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами першої - третьої та частин п`ятої, шостоїстатті 203 ЦК України, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочинуЦК Українита іншим актам цивільного законодавства (частина першастатті 215 ЦК України).

Для застосування наслідків недотримання установлених частинами першої - третьої та частин п`ятої, шостої статті 203 ЦК України, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочинуЦК Українита іншим актам цивільного законодавства (частина перша статті 215 цього Кодексу), при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити наявність порушень, що могли вплинути на результати торгів, а тому окрім наявності порушення норм закону при проведенні електронних торгів повинно бути присутнє порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання електронних торгів недійсними.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 15.03.2018 у справі 910/28435/15 та 10.10.2019 у справі № 918/376/17.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», у редакції, чинній на момент реалізації спірного майна, встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків (далі підприємства), до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.

У статті 3 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» передбачено, що особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі визначаються Законом України «Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі».

У пункті 8 частини першої статті 7 Закону України «Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» передбачено, що у процесі управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі Концерн, зокрема, надає згоду на відчуження та списання об`єктів управління державної власності в оборонно-промисловому комплексі учасників Концерну.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», який був чинним на момент реалізації спірного майна, затверджено перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані, згідно з додатком 2.

Відповідно до додатку 2 до Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» до переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації входило ДП «Український радіотехнічний інститут» (ідентифікаційний код 14308598, адреса: м. Миколаїв, вул. Кірова (нині Троїцька), 238).

У частині дев`ятій статті 11 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» передбачено, що нерухоме майно об`єктів державної власності, що не підлягають приватизації, не може бути відчужене, вилучене, передане до статутного капіталу господарських організацій і щодо такого майна не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути їх відчуження.

ДП«Український радіотехнічний інститут»є державним комерційним підприємством, заснованим на державній власності, та передане в управління ДК «Укроборонпром», яке через делеговані державою повноваження здійснює управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі. Майно підприємства є державною власністю і закріплено за ним на праві господарського відання (пункт 4.1 Статуту).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (частина перша статті 48Закону України «Про виконавче провадження»).

Отже, продаж майна на торгах є його примусовою реалізацією. Щодо майна державних підприємств, то на таку реалізацію встановлений мораторій до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна (частина перша статті 1Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна»у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), крім певних винятків, що визначені у частині другій зазначеної статті у відповідній редакції.

За змістом статті 1Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець має вчиняти виконавчі дії не лише з дотриманням цього Закону, але й інших законів, виконання яких є обов`язковим під час виконавчого провадження (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 07 грудня 2022 року у справі №908/1525/16 (пункт 80).

Разом з тим, мораторій на відчуження державного майна, запроваджений ЗакономУкраїни «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна»у відповідній редакції, не стосувався випадків примусового виконання рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв`язку з трудовими відносинами.Однак цей виняток не охоплює випадки примусового виконання будь-якого іншого рішення суду, бо під час такого виконання діє передбачена Законом України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» заборона. Тому після проведення публічних торгів на виконання іншого рішення суду, ніж щодо виплати заробітної плати й інших виплат, що належать працівнику у зв`язку з трудовими відносинами, наступне перерахування отриманих від реалізації обмеженого в обороті майна коштів на погашення саме заборгованості за такими виплатами не легалізує ці торги (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2023 року у справі № 233/4365/18 (пункт 58).

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Для дослідження копій матеріалів виконавчого провадження, судом було досліджено матеріали архівної цивільної справи № 489/5169/19 в рамках якої витребовувалось зведене виконавче провадження та ці матеріали були надані державним виконавцем.

Так, судом встановлено, щона виконанні в Інгульському ВДВС перебувало зведене виконавче провадження № 55471378 за 85 виконавчими провадженнями про стягнення коштів зДП «Український радіотехнічний інститут»на загальну суму 4 112 357,15 грн, до складу якого входили виконавчі провадження з виконання виконавчих документів про стягнення заборгованості по заробітній платі (45 виконавчих документів на загальну суму 2 251 525,38 грн) та виконавче провадження № 55902061 по виконанню наказу № 915/1436/15, виданого 13 листопада 2015 року Господарським судом Миколаївської області про стягнення з ДП «Український радіотехнічний інститут»боргу у сумі 128 909,68 грн на користь ДК «Укроборонпром».

Розпорядження №№ 55460965, 55461096, 55460823, 55460935, 55460874, 55461024, 55460889, 55461275, 55460839, які оглянуті в судовому засіданні, свідчать про те, що на погашення заборгованості по заробітній платі спрямовано 63 898 грн, в той час як вартість спірного нерухомого майна, яке виставлено на торги, становила 117 451,66 грн.

Однак зазначені розпорядження не підтверджують, що саме з продажу спірної частки нерухомого майна кошти були направлені на погашення заборгованості по заробітній платі. Неможливо і розмежувати у реалізованому майні частину, яка стосується задоволення вимог, що не підпадають під дію мораторію, оскільки як було встановлено, кошти від реалізації спірної частини майна використані, у тому числі і на погашення грошових зобов`язань перед державою.

Разом із тим, в матеріалах справи наявна постанова державного виконавця

від 06 березня 2018 року про опис та арешт майна (коштів) боржникау виконавчому провадження № 55460823 про стягнення з боржника зарплати на користь фізичної особина підставі посвідчення комісії з трудових спорів ДП «Український радіотехнічний інститут».

Крім того, постановою від 06 березня 2018 року державний виконавець у виконавчому провадженні№55460823(стосувалося виконанняпосвідчення комісії з трудових спорів ДП «Український радіотехнічний інститут» про стягнення зарплати на користь однієї фізичної особи)описав і арештував спірне нежитлове приміщення, хоча у вступній частині цієї постанови вказав, що вчиняє дії у зведеному виконавчому провадженні№55471378.

Самої постанови державного виконавця про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження № 55471378 у матеріалах справи немає, а отже, неможливо встановити, які виконавчі провадження виконувалися.

З облікової картки на зведене виконавче провадження № 55471378 про стягнення грошових коштів з боржника Державне підприємство «Український радіотехнічний інститут», яка міститься в матеріалах цивільної справи № 489/5169/19, вбачається, що до вказаного зведеного виконавчого провадження входило виконавче провадження № 55460823 за стягувачем ОСОБА_2 . Сума, що підлягає стягненню 293735,63 грн., стягнуто 48517,34 грн.

Проте, матеріали виконавчого провадження не містять відомостей, що саме після реалізації від продажу частини нежитлового приміщення першого поверху літ. «А-5» № 3 будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 48,8 кв.м., сума у розмірі 117 451 грн.66 коп. розподілена по заборгованості з заробітної плати з примусового виконання посвідчення № 33/1 виданого 03.10.2017 комісією з трудових спорів ДП «Український радіотехнічний інститут».

Заявка державного виконавця на реалізацію арештованого майна (нерухоме майно) від 27 червня 2018 року стосується зведеного виконавчого провадження№ 55471378,хоча опис та арешт майна здійснювався у виконавчому провадженні№55460823. Разом з тим, акт про проведення електронних торгів від 03 жовтня 2018 року стосується зведеного виконавчого провадження№55471379

Жодних виконавчих дій та жодних наявних документів по зведеному виконавчому провадженні № 55471379, матеріали цивільної справи № 489/5169/19 та матеріали дійсної справи № 489/5168/19 не містять.

Для висновку про відповідністьпримусової реалізаціїспірного нерухомого майнаумовам ЗаконуУкраїни «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна»необхідно на підставі належних і допустимих доказів встановити, що звернення стягнення на майно позивача відбувалося за рішеннями стосовно виплати заробітної плати й інших виплат, що належать працівнику у зв`язку із трудовими відносинами, а не те, що кошти, отримані від такої реалізації, були надалі спрямовані на погашення заборгованості за цими виплатами.

Таким чином, дослідивши відповідні докази, суд позбавлений можливості встановити чи були електронні торги проведені відповідно доЗаконуУкраїни «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна»і з якою метою (примусового виконання рішень щодо виплати заробітної плати й інших виплат, що належать працівникам у зв`язку з трудовими відносинами,чи примусового виконання іншого рішення суду).

Також, слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, постанови від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22 червня 2021 року у справах № 334/3161/17 (пункт 55) і № 200/606/18 (пункт 73), від 29 червня 2021 року у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 143), від 14 грудня 2021 року у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.31), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 21), від 9 лютого 2022 року у справі № 910/6939/20 (пункт 11.87), від 22 лютого 2022 року у справі № 761/36873/18 (пункт 9.21), від 13 липня 2022 року у справі №363/1834/17 (пункт 56), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (пункт 9.64), від 14 грудня 2022 року у справі №477/2330/18 (пункт 55)).

Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновленнягарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію.

Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 2 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 6 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 2 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (пункт 6.56), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.46), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155)).

У кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату хоче досягнути позивач унаслідок вирішення спору. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом (пункт 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України). Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (див., наприклад, постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 9901/172/20 (пункти 1, 80-81, 83), від 1 липня 2021 року у справі № 9901/381/20 (пункти 1, 43-47), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102), від 1 лютого 2022 року у справі № 750/3192/14 (пункти 4, 26, 47), від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц (пункти 4, 36)).

Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за якимвласникомвідчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, - державна виконавча служба й організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є їхній переможець. Виходячи з наведеного, сторонами договору, оформленого за результатами проведених електронних торгів, є продавцідержавна виконавча служба й організатор цих торгів, та покупецьпереможець торгів (див. постанови від 5 червня 2018 року у справі № 910/856/17 (пункти 40-41), від 7 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (пункт 56), від 04 липня 2023 року у справі №233/4365/18).

Оскільки продаж майна на публічних торгах є правочином, то оскаржити останній можна за певних умов (зокрема, у разі ефективності такого способу захисту для позивача), а не протокол як документ, який засвідчує вчинення цього правочину. Вимоги про визнання недійсними протоколу публічних торгів чи самих торгів є неналежним і неефективним способом захисту. Такий самий підхід слід застосовувати і щодо оскарження іншого документаакта про проведені електронні торги (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 (пункт 104), від 28 вересня 2022 року у справі №483/448/20 (пункт 9.66)).

Вимогу про визнання недійсними електронних торгів суд може інтерпретувати як позов про визнання недійсним відповідного договору купівлі-продажу. Проте ця вимога лише за певних умов може бути ефективним способом захисту, наприклад, тоді, якщо позивачем і відповідачем є продавець і покупець за договором купівлі-продажу (див.постанову Великої Палати Верховного Судувід 04 липня 2023 року у справі №233/4365/18 (пункт 36)).

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду також звернула увагу на те, що якщо позивач не був стороною договору купівлі-продажу, укладеного на електронних торгах, і, наприклад, вважає, що переможець торгів є недобросовісним та не набув право власності на придбане приміщення, він може скористатися прямо визначеним у законі для таких спірних правовідносин способом захисту права. Придбання майна на публічних торгах не є запорукою добросовісності набувача. Тому питання про добросовісність чи недобросовісність покупця, який набув майно на торгах, слід оцінювати у кожному конкретному випадку окремо.

У дійсній справі, продавець та покупець майна виступають в якості відповідачів. Позивачі не були стороною договору купівлі-продажу.

Отже, виходячи з наведеного та враховуючи правові позиції Великої Палати Верховного Суду, позовна вимога заступника військового прокурора Миколаївського гарнізону в інтересах держави в особі Державного концерну «Укроборонпром», правонаступником якого є Фонд державного майна України, Державного підприємства «Український радіотехнічний інститут» до Інгульського відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Державного підприємства «Сетам» та ОСОБА_1 про визнання недійсними результатів електронних торгівне є ефективним способом захисту.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

вирішив:

у задоволенні позову заступника військового прокурора Миколаївського гарнізону в інтересах держави в особі Державного концерну «Укроборонпром», правонаступником якого є Фонд державного майна України, Державного підприємства «Український радіотехнічний інститут» до Інгульського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Державного підприємства «Сетам» в особі відокремленого структурного підрозділу юридичної особи Миколаївської філії Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_1 про визнання недійсним результатів електронних торгів, скасування державної реєстрації та свідоцтва про придбання нерухомого майна відмовити.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.

Відомості про учасників справи:

Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, місцезнаходження: м.Миколаїв, вул. Нікольська, 18а;

позивачі:

Державний концерн «Укроборонпром», код ЄДРПОУ 37854297, місцезнаходження: м.Київ. вул. Дегтярівська, 36;

Державне підприємство «Український радіотехнічний інститут», код ЄДРПОУ 14308598, місцезнаходження: м.Миколаїв, вул. Троїцька, 238;

відповідачі:

Інгульський відділ державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, код ЄДРПОУ 34993225, місцезнаходження: м.Миколаїв, вул.Космонавтів, 61;

Державне підприємство «Сетам», код ЄДРПОУ 39958500, місцезнаходження: м. Київ, вул. Стрілецька, 4-6;

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення складено «13» листопада 2024.

Суддя Н.О. Рум`янцева