Рішення

від 12.11.2024 по справі 481/1313/24

НОВОБУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 481/1313/24

Провадж.№ 2/481/378/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

12 листопада 2024 року м. Новий Буг

Новобузький районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої по справі судді Васильченко-Дрига Н.О.,

за участюсекретаря судового засідання Войцеховської О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новобузького районного суду Миколаївської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: другий відділ державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 231300,38 грн. та витрати на правничу допомогу у сумі 8000грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Центрального районного суду міста Миколаєва від 28.09.2021 року з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 в розмірі 1/6 частини від всіх видів доходів відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 26 травня 2021 року і до повноліття дитини. 06.12.2021 Другим відділом державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області ПМУМЮ (м. Одеса) було відкрито виконавче провадження №67773484. Відповідач аліменти сплачує періодичними платежами. 15.07.2024 року від Другого відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області ПМУМЮ (м. Одеса) надійшла відповідь на адвокатський запит, де зазначено «Заборгованість зі сплати аліментів на 01.06.2024 року становила 56033,22 грн. 25.06.2024 року боржником погашена заборгованість. Посилаючись на наведені обставини, позивач просить задовольнити її позовні вимоги.

Представник позивачки в судове засідання не з`явилась, але надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивачки. Позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про місце, день та час розгляду справи був повідомлений завчасно, про причину неявки суд не повідомив, пояснень та відзиву на позов, заяви про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

Представник Другого відділу ДВС у Баштанському районі Миколаївської області в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду цивільної справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставіст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогамст. 280 ЦПК України.

Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався. Повідомлення відповідача про розгляд справи здійснювалось судом шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі, позовної заяви та доданих до неї документів за адресою реєстрації та додатково шляхом розміщення оголошення на офіційному вебпорталі судової влади.

Дослідивши матеріали справи і оцінивши наявні в ній докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що рішенням Центрального районного суду міста Миколаєва від 28.09.2021 року з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утриманнянеповнолітньої доньки ОСОБА_4 в розмірі 1/6 частини від всіх видів доходів відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 26 травня 2021 року і до повноліття дитини.

25.11.2021 на виконання вищевказаного рішення суду Центральним районним судом міста Миколаєва було видано виконавчий лист.

Постановою державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області ПМУМЮ (м. Одеса) Піскуном В.В. від 06.12.2021 по виконавчому провадженню №67773484 відкрито виконавче провадження по справі.

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів виданого Другим відділом державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області ПМУМЮ (м. Одеса) станом на 01.07.2024 у відповідача заборгованість зі сплати аліментів відсутня, оскільки 25.06.2024 року боржником погашено заборгованість в повному обсязі яка існувала з квітня 2021 року по червень 2024р. та станом на 01.06.2024р. становила 56033,22грн..

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Предметом позову у справі, що розглядається є стягнення неустойки (пені) від суми несплачених аліментів, на підставі положень статті 196 СК України.

Відповідно до частини першої статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.04.2019 у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02.11.2016 у справі № 6-1554цс16, від 16.03.2016 у справі № 6-2589цс15, від 03.02.2016 у справі № 6-1477цс15 та від 16.03.2016 у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.12.2020 у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670сво19) вказано, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Тобто, відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.

При цьому стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти.

Проте, стороною відповідача не надано жодних належних та допустимих доказів відсутності його вини у несплаті (неповній сплаті) аліментів, а також невірності наданого державним виконавцем розрахунку та неправомірності дій чи бездіяльності державного виконавця.

Суд звертає увагу і на те, що відповідач не оскаржував вищевказаний розрахунок у встановленому законом порядку, а також не оскаржував дій державного виконавця.

З наданого позивачем розрахунку пені (неустойки) за прострочення сплати аліментів, з яким суд в повній мірі погоджується, вбачається, що розмір пені за період з квітня 2021 року по 25 червня 2024 року (включно) складає 231300,38 грн.

Проте, розмір пені значно перевищує розмір заборгованості, яка існувала з квітня 2021 року по 25 червня 2024 року, та становила 56033,22 грн. згідно розрахунку заборгованості по аліментам виданого Другим відділом державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області ПМУМЮ (м. Одеса).

Як вже зазначалось, згідно положень абзацу 1 частини першої статті 196 СК України розмір неустойки (пені) не може перевищувати 100 відсотків заборгованості.

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19.01.2022 у справі № 711/679/21 (провадження № 61-18434св21)вказано, що при застосуванні формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» в абзаці 1 частини 1 статті 196 СК України якщо обмежувати нарахування пені поточною заборгованістю (тобто, тією яка існує за всі місяці станом на момент пред`явлення позову чи на інший момент), то при пред`явленні позову за період коли існувало прострочення, а на момент пред`явлення позову поточна заборгованість відсутня, то і не буде межі, яку не повинна перевищувати пеня. Як наслідок, очевидно, що потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць. Колегія суддів, з урахуванням принципу розумності, вважає, що оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред`явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується.

Разом із тим, враховуючи положення ч.1 ст.196 СК України, за якими одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню у якості відповідальності платника аліментів за прострочення їх сплати (неустойки) у розмірі загальної суми заборгованості по аліментам яка існувала з квітня 2021 року по 25 червня 2024 року, та становила 56033,22 грн. згідно розрахунку заборгованості по аліментам виданого Другим відділом державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області ПМУМЮ (м. Одеса), яка судом прийнята до уваги як належний та обґрунтований доказ по справі, у зв`язку з чим дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів підлягають частковому задоволенню та з ОСОБА_3 слід стягнути суму пені, що дорівнює розміру заборгованості зі слати аліментів яка існувала з квітня 2021 року по 25 червня 2024 року та становила 56033,22 грн.

Відповідно дост. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат : 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Витрати фізичних осіб, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги при розгляді судом справ про оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку, або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, несуть юридичні особи, на території яких мав місце нещасний випадок внаслідок таких надзвичайних ситуацій.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України, від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

04.08.2024 між ОСОБА_2 (надалі -Замовник) та адвокатом Гагашкіною Л.І. (надалі - Виконвавець) укладено договір про надання правової допомоги №25.

Проте, як позивачем та і представником позивача не долучено до матеріалів справи ні Акту замовлення, ані акту про надання юридичної допомоги із вказаною загальною вартістю наданих послуг, ані платіжної інструкції про переказ позивачкою коштів, в якості сплати за надання професійної правничої допомоги ОСОБА_1 .

Враховуючи наведене, позивачем не доведено наявність понесених витрат на правничу допомогу в межах справи за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: другий відділ державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, а тому в задоволенні вимоги про стягнення з ОСОБА_3 на її користь судові витрати, пов`язані з розглядом справи на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн. слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Відповідно до п/п 1 пункту 1 частини 2 ст. 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (з відповідними змінами) з позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024» рік розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи на 01 січня 2024 року складає 3028,00 грн.

Суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів в розмірі 56033,22 грн.

Таким чином, в даній справі судовий збір за вимогу майнового характеру становить 1 211,20 грн.

Враховуючи, що позивачка звільнена від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави в розмірі 1 211,20 грн., відповідно до частини шостої статті 141 ЦПК України.

Керуючись статтями 12, 13, 259, 263- 265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: другий відділ державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 пеню за прострочення сплати аліментів, що утворилася станом на 01.07.2024 у розмірі 56033 (п`ятдесят шість тисяч тридцять три) гривень 22 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через Новобузький районний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Наталя ВАСИЛЬЧЕНКО-ДРИГА